No 23 (977) ( Субота, 13 червня 1959 р. Ціна 20 коп. ЗАКІНЧИЛИСЬ ЗАНЯТТЯ В МЕРЕЖІ ПАРТОСВІТИ Глибоке, творче вивчення Робота мережі партійної освіти на хімічному факультеті протікала в двох теоретичних семінарах: філософському, де вивчались фі лософські питання сучасної хімії, і політичної економії соціалізму. Першим семінаром, в роботі якого брали участь 3(1 чоловік, керував доцент Ю. Ф. Бухалов. Другим — Н. її. Матвійчук. Змістом роботи семінарів було вивчення матеріалів XXI з ’ їзду, а також розробка філософських пи тань, пов ’ язаних з окремими про блемами сучасної хімічної науки, такими, як предмет сучасної хі мії, основні принципи класифіка ції науки, специфіка основних законів і категорій хімічної нау ки, хімія і квантова механіка та інші. Із змістовними доповідями виступали тт- Толмачов, Нова- ковський, Александров, Комар, Телєтов; в обговоренні доповідей активну участь брали тт. Ізмай- лов, Грицан, Палатник, Лаврушин, Левицький, Адамович, Корнієнко- Творчий характер роботи семі нару притягав на засідання ви кладачів і студентів старших курсів, на деяких заняттях зби ралося до 50 слухачів. Треба відзначити, що активна робота семінару у значній мірі залежить від умілого і кваліфі кованого керівництва з боку 10. Ф. Бухалова. Наступного року семінар про довжуватиме роботу в цьому ж напрямі; будуть вивчатись питан ня: «хімія і квантова механіка», «критика ідеалістичних «теорій» в сучасній хімії» та інші. Непогано працював і семінар по вивченню політичної економії соціалізму; на кожному засіданні з доповідями виступали 2 3 чо ловіка, інші завжди брали ак тивну участь в обговоренні. Але успіх роботи семінару був би значно вищим, якби не мінялись керівники. Так, за минулий рік семінаром керували тт. Меже- рицькпй, Попов, Матвійчук. 0. ДАВИДОВ, доцент. Складаючи залік з радіотехніки На радіофізичному факультеті закінчилась залікова сесія. Ба гато матеріалу, теоретичного і ла бораторного, довелось проробити третьокурсникам, готуючись до заліку з радіотехніки. З боку спів робітників кафедри були створені всі умови для нормального скла дання і проведення робіт, дава лись цінні поради, подавалась до помога. Від імені студентів третього курсу ми висловлюємо подяку всім співробітникам кафедри ра діотехніки, особливо Г. Ф. Гет- манову, В. П- Гламаздіну, які своєю працею, діловою вимогли вістю вчили сумлінно ставитись до занять. Своєчасно і якісно складали ла бораторні роботи Даньшин, Янсоп, Шеїн, Клименко, Закуренко, Зло- бін, Гадецький та інші. А ось Ткач, Олексієв, Троїцький ліну вались працювати систематично і не використовували всіх своїх можливостей у навчанні. По-товариськи поводив себе під час сесії студент 31-ї групи Мар- ченко, який ніколи не відмовляв товаришеві в допомозі. Попереду — екзамени. 0. ПАВЛЕНКО. Екзаменаційна сесія розпочалась і на вечірньому відді ленні університету. Це друга університетська сесія в житті наших вечірників. Ми побували на хімічному факультеті, коли там відбувався захист курсових робіт. Познайомились із студентами. Ось Микола Ворона. Вже три роки працює він на коксохімічному заводі. Хімію, свою спеціальність, дуже-дуже любить. 10 років виробничого стажу у співро бітника інституту реактивів Яковенко. З інституту реак тивів прийшла на вечірнє відділення університету і А- По рошкова- Ніла Крузіна (ось вона якраз зараз захищає свою роботу — див. фото — • причому захищає чудово) працює в . інституті хімії, як і її однокурсниця Алла Без ’ язпчна. Па кафедрі кількісного аналізу ХДУ працює Лариса Ліхно. Вона теж вирішила стати студенткою вечірнього відділення фа культету. Добре захищають курсові роботи Фадеева, Боро датова та інші, що вчаться на вечірньому відділенні хім- факу, одночасно працюючи в школі. Університет створив вечірникам непогані умови, але деякі претензії у них є. Так, наприклад, вони б дуже хоті ли, щоб хоча раз на тиждень бібліотека працювала до 10-ї години вечора. Фото і тенет А. МЕДВЄДЄВА. Підводячи підсумки, пропонуємо… Теоретичний семінар виклада чів філфаку збирався на заняття протягом учбового року 11 разів- Перші заняття були присвячені викриттю реакційної суті су часного ревізіонізму, в тому чис лі в галузі соціалістичного ми стецтва і літератури. Потім семі нар перейшов до вивчення істо ричних документів XXI з ’ їзду КЖ. При обговоренні цього пи тання з особливо цікавою допо віддю «Перебудова роботи школи і завдання філфаку» виступив де кан факультету комуніст II. П Вербицький. Відвідування семінару було не поганим. Більшість слухачів бра ла активну участь в обговоренні доповідей. Не можна не відзна чити особливої активності слуха чів семінару тт. Булашенко, Ні- женець, Федотової, Фінкеля, Ко- ломійця, Ткаченка, Коноваленко, Чернякова, -Чиркової. На факультеті була підготовле на теоретична конференція на те му «Велична програма комуні стичного будівництва СРСР в дії». На конференції присутні за слухали 4 доповіді. Але, говорячи про хороші сто рони роботи семінару, не можна не відзначити, що не всі однако во активно ставились до занять. Деякі жодного разу не виступа ли. А такі товариші, як Пригара, Феоктистова, Погорелова, Левіна, Шевченко часто-густо занять взагалі не відвідували- Не можна поскаржитись і на «суворий» контроль з боку партій ного комітету: жодного разу пред ставники парткому на наших за няттях не побували, як ми пра цюємо — не перевірили, допомоги конкретної й дійової, порад не подали. Дуже хочеться побажати, щоб наступного року практикувались спільні конференції викладачів гуманітарних і природничих фа культетів; непогано було б, коли б на ці конференції запрошували виробничників, учителів. Ф- ЛУЦЬКА, член партійного бюро філфаку, І. КУЛИКОВ, керівник теоретичного семінару. Ставитись до навчання з усією відповідальні;™ С ТУДЕНТСЬКІ обов ’ язки, гро мадська робота, навчання — все це покладає велику від повідальність на кожного з чле нів колективу. А як ми справляє мося з своїми обов ’ язками,*пока зує сесія- Але вже зараз, коли вона тільки-но розпочинається, можна судити про підсумки робо ти на підставі заліків і контроль но-перевірних робіт- Слід сказати, що основна маса студентів .математичного відділен ня успішно справляється з учбо вим навантаженням, своєчасно складаючи заліки і виконуючи завдані^- Це результат щоденної творчої праці, систематичного ви- конання учбового плану.^іожна сподіватися, що і екзамени вони складуть також добре. На жаль, такі не всі. Візьмемо для прикладу студентку Мураш ко з 15-ї групи математичного відділення. Легковажне ставлення до навчання, відсутність систе матичної праці над книгою стали причиною того, що напередодні весняної сесії вона ще не склала екзамену з курсу матаналізу за перший семестр. Тривогу викликає те, що вона не поодинока. Г. Гойко, Г. Мосей- чук та деякі інші — ось вони тягнуть наш курс назад. Де тут готуватись до сесії, якщо не ліквідовано «хвіст». А ось разом з ними в одній групі, на одному курсі навча- ються студенти, якими по праву пишається факультет. Це Г. Бі- лецький, В. Вігдорчик, В. Соловйова та інші. І напрошується висно вок: тим, хто не хоче вчитися, хто не бере прикладу з кращих наших товаришів, хто не любить предметів, які необхідно вивчати, не місце на нашому факультеті. Пехай звільнять місця для тих, хто справді мріє стати матема тиком, хто буде навчатись не по верхово, як Мурашко та їй подіб ні, а глибоко й серйозно оволо діватиме предметом. Нам здається, що питання про це повинно стати одним з першо чергових на порядку денному громадськості факультету з пер ших же днів наступного семестру. Г . БУРЛЮК, наш власкор. Нехай кожен прочитає лекцію! ОРГАНІЗУВАТИ АКТИВНУ УЧАСТЬ СТУДЕНТІВ В ІДЕЙ НО-ПОЛІТИЧНІЙ РОБОТІ СЕРЕД ТРУДЯЩИХ ПІД ЧАС КАНІКУЛ Успіхи комуністичного будів ництва в нашій краіні у значній мірі залежать від активності й дійовості ідейно-політичної та культурно-масової роботи серед мільйонів трудящих. У здійсненні цього великого і важливого завдання можуть і по винні взяти активну участь студенти нашого університету. Коли розпочнуться канікули, 4 тисячі студентів ХДУ роз ’ їдуться по різних куточках нашої неосяжної Батьківщини. За цей час кож ним у себе в рідному колгоспі, робітничому селищі, місті або районі повинен прочитати одну-дві лекції, провести 2 — 3 бесіди се ред трудящих. Це буде, нехай невеликим, але цінним внеском сту дентського колективу у велику загальну справу комуністичного бу дівництва. Ццганню участі в ідейно масовій роботі серед трудящих країни кожного студента-комсомольця слід приділити серйозну увагу і по ставитись до нього, як до серйозного завдання. Партійні бюро факультетів повинні розробити тематику лекцій по матеріалах XXI з ’ їзду, природно, і з наукових проблем, з питань со ціалістичної естетики і т. п. З де яких найбільш важливих і склад них питань науково-політичних знань можна розробити за допо могою викладачів приблизні тексти студентських лекцій і бесід; роз множити ці тексти. По закінченні екзаменаційної сесії члени партійних бюро факуль тетів разом з комсомольськими бюро повинні поговорити з кожним студентом, відповідно до інтересів і бажань запропонувати йому одну з тем і вручити 2 — 3 путівки для проведення лекцій і бесії на цю тему. Б результаті студентським колективом нашого університету за порівняно короткий строк може бути проведена величезна кількість цікавих корисних лекцій і бесід. Партійним і всім іншим громадським організаціям університету треба зараз докласти всіх зусиль до того, щоб організаційно під готувати здійснення цього великого, потрібного і виключно важ ливого заходу. ,НА КОМС ОМО ЛЬС ЬКІ ТЕМИ = Умови змагання хороші, а от підсумки… Ще у квітні група гідрогеоло- в першого курсу геологічного акультету викликала на зма- іння за звання кращої групи в діверситеті групу геологів цьо- ) ж курсу. Серед умов змагання основними и вважали такі: не мати про- усків лекцій і практичних за- ять без поважних причин; скла- гп вчасно всі заліки перед вес- яною екзаменаційною сесією, пкористовувати всі заходи і ожливості для підвищення свого дейно-політичного і культурного івня; звести до мінімуму кіль- ість незадовільних оцінок у вес- яну сесію; відробити повністю в строк по 24 години на благо- строї Клочківської вулиці; боро- ися за перше місце серед груп іашого факультету і за одне з іерших місць серед груп універ- итету. Група геологів цей виклик ірийняла. Сама ідея змагання сподобалась юмсомольцям і студентам обох руп. Комсомольці гідрогеологи красиво оформили умови змаган- ія, всі підписалися. Контроль за виконанням умов щговору було покладено на кур- ■ове комсомольське бюро. Але ось сесія наблизилась. Іройшов час заліків. Що ж мож- іа сказати про хід змагання? рупа геологів явно відстає, але і гідрогеологи перебувають не на шсоті. Курсові роботи з загальної гео логії не склали вісім геологів і два гідрогеологи. З топографії в •трок не склали заліків п ’ ять гео- тогів і два гідрогеологи. Один з гідрогеологів не відробив повністю практикуму з якісного аналізу. Ось і можна зробити перший висновок: беручи високі і почесні зобов ’ язання, комсомольці першо го курсу геологічного факультету не поставились серйозно до їх виконання- Правда, дещо з зобов ’ язань ви конано. Так, першокурсники зумі ли добитись систематичного відві дування лекцій, 24 години на ву лиці Клочківській відробили всі студенти. Сесія підведе остаточно підсум ки змагання. Здається, що попе реду будуть все ж гідрогеологи- Але, говорячи про змагання між нашими групами, не можна не зауважити, що повсякденного і уважного контролю за ходом зма гання з боку бюро не було; пері одична інформація студентів про хід змагання відсутня, хоча це і було прямим обов ’ язком комсо мольського бюро курсу. Нам здається, що коли не під тримувати постійно здорового вогника суперництва, не інфор мувати постійно про хід змагання, про справи тих, хто змагається, то само змагання не виконає свого призначення, не допоможе широко розгорнути студентську ініціати ву, не сприятиме активній бороть бі за високу честь групи, фа культету. Воно перетвориться в сухе підведення підсумків один- два рази на рік. А слід поставити справу так, щоб змагання на ці підсумки впливало. І це — спра ва комсомольського активу курсу. Є. ДМИТРІЄВ, студент першого курсу геологічного факультету. Успіхів вам, щирі Друзі! Ми, вихованці 16-го відділення Курязьксі трудової дитячої коло нії, глибоко вдячні нашим шефам Л. Ботштейн і Г. Чижовій, які допомагають нам у заняттях, знайомлять з новими книгами, розповідають про нові кінофіль ми. Завжди цікаві бесіди, вечори надовго запам ’ ятовує кожен з нас. Зараз, коли наші дорогі шефа готуються до складання екзаме нів, ми від усієї душі бажаємо їм успіхів, успішного складання весняної екзаменаційної сесії. М. МОРОЗ, вихованець 16-го відділення. На честь 40-річчя перших суботників Міжвузівська наукова конферен ція, присвячена 40-річчю перших ленінських суботників і 30-річчю масового соціалістичного змаган ня, була скликана Міністерством вищої освіти за ініціативою ка федри історії КПРС Ленінград ського університету ім. Жданова. На цій конференції я був присут ній як представник кафедри істо рії КПРС нашого університету. Зроблені на конференції доцен тами Д. М. Овчаровим, Я. М. Да- хія, Г. Н. Євстаф ’ євим доповіді висвітлювали важливі питання со ціалістичного змагання на основ них етапах його розвитку. Най більший інтерес викликала допо відь завідуючого сектором еко номіки промисловості Інституту економіки АН СРСР Г. Н. Євста- ф ’ єва «Соціалістичне змагання мас і його роль у боротьбі за вико нання семирічного плану розвитку народного господарства СРСР». Оригінальною була і доповідь «Соціалістичне змагання мас і пе ретворення праці на першу жит тєву необхідність». З увагою прослухали присутні виступи учасників перших субот ників, бригад комуністичної праці. На секційних засіданнях з науко вими повідомленнями виступили 35 чоловік. Конференція відобразила ши роке розгортання наукових робіт на кафедрах суспільних наук. Во. на довела спроможність науковців цих кафедр при спільних зусил лях створити всебічну історію ге роїчного робітничого класу нашої країни. В. КАСЬЯНОВ, аспірант кафедри історії КПРС. Перше місце — за „Істориком “ Нещодавно відбувся організований партійним комітетом універ ситету і редакцією багатотиражки семінар членів редколегій фа культетських стіннівок, на якому були підведені підсумки конкурсу стінних газет факультетів на честь Дня преси. За підсумками конкурсу перше місце посіла стінна газета історич ного факультету «Історик»; друге — стіннівка філологічного факуль тету «Горьковець»; третього місця домоглись біологи, їхня стіннівка «За мічурінську біологію». Про мистецтво силуету Силуетне зображення відомої ра дянської спортсменки А. Рижової. Коли говорять про змалювання тіні, перш за все мають на увазі або силуетні зображення, виріза ні ножицями з чорного паперу і наклеяні на світлий напер; або з світлого паперу, наклеяні на чор ний, або зображення, намальова ні тушшю чи білилами. Це мистецтво древньокитайсько- го і древньогрецького походжен- ня і в наші дні дає світові чудові зображення з паперу. Сама назва «силует» походить від прізвища французького генераль ного контролера фінансів Э. де Силуета (1709 — 1767 рр.). Він уперше почав пропагувати замість мініатюрних портретів — профіль ні, які коштували значно дешев ше і швидко поширились по всій Франції. З Китаю силуетні зображення через місіонерів потрапили до су сідньої Японії та інших країн Азії, Європи, пізніше — до Аме рики. Відомі російські художники минулого сторіччя — скульптор Ф. ГІ. Толстой, пізніше Сомов, Добужинський, Нарбут, Бьом. а в радянський час Кругликова, Ільїн та інші розповсюджували силуетні зображення в нашій кра їні. Мистецтво силуету не втратило і не втрачає свого значення і в наші дні. Воно, в силу своєї про стоти і виразності, з успіхом ви користовується при оформленні книг, реклам, в кераміці та ін ших галузях декоративно-приклад ного мистецтва нашого часу. Б. МУСТАФАЄВ, художник- силуетист. СТИХ II В МИХАНОВСКИЙ, преподаватель физмата Из глубин вселенной мчится, Разгоревшись от разгона… Добрый день, микрочастица, Родственница электрона. • Долго в руки не давалась. Дней и поисков — без счета! Разрешите вашу Малость Зафиксировать на фото! Вы упрямы и капризны, И чуть что — чините бунты, Асфальтная кинжальная Шоссейная струя! Встает заря хрустальная, Лучи свои струя. Неистовым гудением Распарывая тишь, Летит с победным пением Наш безотказный «ИЖ». Качнулась в дымку летнюю — Как не любить тебя? — Одиннадцатилетняя, Передник теребя, Волнуешься, зеленая, — Да и время вашей жизни — Миллионная секунды. В ливни ядерные формясь. Вы живете, небожитель, Разрешите, ваша Скорость, Посадить вас в ускоритель! И, поверьте, не случайна Ваша яркая дорога… Разрешите, ваша Тайна, Рассекретить вас немного! Хоть ведро, хоть гроза… В раздумье погруженная Березонька-краса! Заря багровоокая Все ярче, все алей… Прими нас, даль широкая Распахнутых полей! Пророчь просторы новые И новые края. Раздольная, суровая, Ты — молодость моя! Родная, ясноокая, Ты неба голубей! Прими нас, даль широкая Распахнутых полей! * * * Нет, не сразу!… Столетий прибой Бил в базальты тяжелой волной, И скала оседала и никла. Тасли тучи на кручах вершин, И на месте зеленых долин Гор гряда голубая возникла. И гранит разрушался века, Превращаясь в песчинки, — пока В стеклодувной печи забурлило, Закипело, взыграло стекло, Клокотало, плясало, текло, В своды низкие бешено било!… В пыльных темных очках стеклодув, Красной лавы слегка зачерпнув, Выдул легкими солнце и лето, И цветение горных долин… Вот он, вот — неостывший кувшин, Как рожденная в муках планета!… Через 10 років життя і праці Історики з особливим старан ням готувались до цієї зустрічі, зустрічі незвичайної, особливої: сьогодні на історичний факуль тет прийдуть випускники 1949 року, люди, що вже десять років з університетським дипломом працюють на благо рідної Бать ківщини. Ось чому так дбайливо Іван Щедрий, Василь Чигринов, Валя Сташкова, Елла Циколіна та інші прикрашають аудиторію. Ось уже й червона скатерть на столі, що відразу надає кімнаті урочистого вигляду, ось уже й квіти, які ніби промовляють: зу стріч буде радісною, бажаною, хвилюючою. …А ось, нарешті, вони вже йдуть, герої сьогоднішнього свя та. 1 відразу стало шумно, ве село- Радісні вітання, веселі жар- ^и, схвильовані посмішки; хтось уже співає пісню про студента, ‘який не хотів їхати до колгоспу, і Анатолій Виноградов енергійно диригує. — Ніяких імен по батькові, ми всі молоді, всі друзі, — заявили вони. І так. було насправді. Зібра лись друзі, зібрались молоді. Виступи товаришів і своїх учи телів слухають схвильовано ди ректори і вчителі шкіл, співробіт ники музеїв, викладачі вузів, на уковці, партійні діячі. Так, ми нуло десять років з дня одержан ня диплому, але минули вони не марно. Кожен обрав своє місце в житті, кожен працює з захоплен ням. Саме про це говорить сьо годні колишній парторг курсу, а зараз викладач історії партії у вузі Аркадій Епштейн. Він з гор дістю називає прізвища товари шів курсу: — Анатолій Виноградов, Мико ла Ксендзенко, Борис Шрамко, Августа Волкова та інші захисти ли кандидатські дисертації. Не зважаючи на тяжкий воєнний і післявоєнний час, вони були хо рошими студентами і стали сум лінними викладачами. Десять ро ків тому ми домовились зустрі тись і цей щасливий, справді щасливий, день настав. За кафедрою декан факультету Антон Григорович Слюсарський: — Студенти цього випуску ма ли трудовий і воєнний досвід. їх не доводилось підтягувати. Вони дуже хотіли вчитись і вчились сумлінно- 3 68 випускників 18 одержали дипломи з відзнакою. А тепер вони самі успішно пра цюють доцентами і старшими ви кладачами вузів, шкіл- Випускник 1949 р., директор Староводолазької середньої шко ли Іван Бойко від щирого серця дякує викладачам університету. До його слів, до його щирої по дяки приєднуються інші. — Не підберу достатньо теп- лих слів, які хочеться висловити нашим викладачам, — говорить Юрій Кондуфор, завідуючий від ділом науки і культури ЦК КПУ. — Бажаємо їм доброго здоров ’ я, успіхів у роботі. Вместе нам весело, Снова мы встретимся, – читає свої вірші Зоя Дубінська, одна з випускниць 1949 року, — … Смело в науку шагает наш брат, Каждый четвертый у нас кандидат… З гарячими словами схвильова ного привітання звертається до присутніх, колишніх вихованців університету ректор 1. М. Булан- кін- Так, промайнуло десять років, десять років праці в галузі науки і виховання підростаючого поко ління. Багато про що можна роз повісти, розповісти і порадитись з друзями- Для цього-і зібрались вони разом у цей чудовий трав невий вечір. С. СОЛОВЙОВА, наш спецкор. Адреса редакції: Університетська, 16, тел. 2-72-01, дод. 64. Друк, Вид-ва ХДУ. БЦ 09308. Зак. 1115. Тир. 1500. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.