No 15 (969) Субота, 18 квітня 1959 р. j Ціна 20 коп. Хай живе всеперема- гаюче вчення марксизму-ленінізму — могутня ідейна зброя трудящих усіх країн! (Із Закликів ЦК КПРС до 1 Травня 1959 року). Велике торжество ідей Ленінізму 22 квітня передове людство світу відзначатиме 89 роковини з дня народження вождя і вчителя всіх народів, генія і стратега проле тарської революції, засновника Комуністичної партії і Радянської держави В. І. Леніна. Ленінізм є провідною зіркою всього прогресивного людства, а Ленін — володар думок нашої епохи. Ленін і ленінізм — у творчості й подвигах мільйонів будівників комунізму в СРСР, будівників со ціалізму в країнах народної демократії. Ленін і ленінізм живуть у міжнародному робітничому русі, в комуністичному русі, в націо нально-визвольному русі народів, в боротьбі всіх трудящих, всього прогресивного людства проти мілітаризму і війни. Ленінізм — це грандіозний рух сучасності. Керуючись всеперемагаючим вченням Леніна, XXI з ’ їзд КПРС за твердив розроблену Комуністичною партією величну програму роз горнутого комуністичного будівництва в нашій країні. Семирічний план розвитку народного господарства СРСР на 1959 — 1965 рр. е подальшим творчим розвитком і конкретизацією геніального ленін ського плану побудови соціалізму й комунізму. Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції ство рилися умови для практичного вирішення висунутої Леніним ідеї наздогнати і випередити найбільш розвинені капіталістичні країни по виробництву продукції на душу населення як основного еконо мічного завдання на шляху побудови комунізму. Прийнятий XXI з’їздом партії семирічний план розвитку народного господарства СРСР являє собою вирішальний крок у справі розв’язання основно го економічного завдання і створення достатку продуктів в нашій країні. В. І. Ленін писав, що чим далі, тим більше на весь хід світової історії ми будемо впливати своїми господарськими досягненнями, що наше комуністичне господарське будівництво стане зразком для прийдешньої соціалістичної Європи і Азії. Значення нашої господарської політики, що революціонізує весь світ, у тому, що щорічні темпи зростання продукції радянського на родного господарства демонструють перевагу соціалістичного су спільного устрою, який не знає експлуатації й експлуататорів, пере конують у перевагах соціалізму над капіталізмом; у тому, що за сноване на зростанні економічної могутності радянської країни підвищення матеріального і культурного рівня трудящих розкри ває перед усім світом істину, що мета господарської політики соціа лістичної держави — людина з її потребами, що саме соціалістич ний суспільний устрій просякнутий глибоким гуманізмом. XXI з ’ їзд КПРС поставив завдання глибоко і творчо застосову вати ленінізм в теорії і практиці комуністичного будівництва. Знач ну роботу в справі наукової розробки питань теорії ленінізму і істо рії Комуністичної партії здійснюють викладачі кафедр суспільних наук університету. В минулому році лише по кафедрі історії КПРС було опубліковано чимало наукових праць, в тому числі чотири мо нографії: В. П. Будников «Большевистская печать и Великий Ок тябрь на Украине», О. О. Воскресенський «Революционная борьба рабочих ХПЗ (1895 — 1917 г.)», О. А. Протопопов «Перемога Вели кого Жовтня — класичне здійснення ленінської теорії пролетар ської революції», І. Ш 1 . Черномаз «Борьба рабочего класса Укра ины за контроль над производством (1917 — март 1918 г.)». Керуючись найпередовішою в світі марксистсько-ленінською тео рією, вчені нашого університету роблять значний внесок в розвиток радянської науки. Зайняті великою творчою роботою, радянські люди упевнено див ляться в майбутнє. Попереду — світлі вершини комунізму. До них народи нашої країни веде бойовий і випробуваний авангард — Ко муністична партія, створена безсмертним Леніним. ЛЕНІН Ще в дні прозріння першого СВОГО, Ще з пелюшок, ще з перших книг Так само Ми звикли всі до імені його, Як і до слова дорогого «мамо». Пролине час. Старе в минуле кане. Ярмо капіталізму зогніє. І — неминуче! — Землю обів ’ є Оце святе полотнище багряне. Воно над континентами встає На шпилях, вежах і на реях. Без товмача вести будуть розмову — Життя нове одну утворить мову По всіх материках; Ракети прокладуть між зорями дорогу Й ніхто не буде вірити у бога. Та не забуде світ тії людини, Що вивела людей із домовини. Що тут всесильність забуття і смерті? Він вже ступив — на щастя всіх людей — Між океан народжень і смертей На ті шляхи, що Вічністю простерті. О. Юрченко, студент філфаку. Рідкісні видання ленінських праць у ЦНБ Центральна наукова бібліотека, як і всі великі бібліотеки СРСР, країн народної демократії, прова дить роботу по збиранню, вияв ленню і зберіганню рідкісних ви дань праць Маркса, Енгельса, Ле ніна. Більш як 74 книги і статті Володимира Ілліча Леніна, на друковані до 1917 року, вияв лені і взяті на спеціальний облік і зберігання в нашій бібліотеці. В бібліотеці взяті на облік статті Леніна, вміщені у легаль них журналах 90-х років під псев донімом «Вл. Ильин». Значну групу рідкісних видань творів Леніна становлять видан ня 1905 — 1907 рр., що виходили в умовах, коли революція дещо послабила царську цензуру. Біб ліотека має твори В. І. Леніна «Аграрный вопрос и «критики Маркса» (1905 р.), «Доклад об объединительном съезде Россий ской социал-демократической ра бочей партии. (Письмо к Петер бургским рабочим)» (1905 р.) та Інші, В бібліотеці зберігається майже повний комплект першої легальної більшовицької газеті- «Новая жизнь», що редагувалася Леніним. У 28 номерах газети бу ло вміщено ряд статей Леніна. Велику групу складають праці Леніна, видані у перші роки ра дянської влади. У ЦНБ зберігаються дві книги, що є живими свідками першої спроби видати у 3-х томах вибран твори Леніна у 1907 році. Ці книги «Вл. Ільин. За 12 лет. Собрание, статей. Том І. Два на правлення в русском марксизме и русской социал-демократии» т< «Н. Ленин. Аграрная программ; социал-демократии в первой рус ской революции 1905 — 1907 годов» Лише близько 100 екземплярів першої книги вдалося врятуватг від жандармського розгрому у 1907 році. Вони розповсюджува лися з великою обережністю. Кілька екземплярів книги проле жали на підпільному більшовиць кому складі «безпеки» до квітня 1917 року. Інша названа книга Леніна являє собою другу ча стину другого тома передбачува ного трьохтомного зібрання тво рів. Лише один екземпляр цієї книги вдалося врятувати у 1907 році. По цьому екземпляру після того, як В. І. Ленін дописав півтори сторінки тексту в кінці книги, яких бракувало, вона була перевидана у 1917 і 1919 роках. В ЦНБ зберігається її видання 1919 року. Всі праці великого вождя роз повідають про творче застосу вання і розвиток марксизму в ході боротьби. Ось видана у вигляді листівки у 1918 році в Харкові «Речь В. И. Ленина на заседании Всероссийского съезда земельных отделов, комитетов бедноты и коммун от 11 декабря 1918 года». Промова закінчується вказівкою на те, що единим виходом з від сталості сільського господарства є усуспільнення землеробства. Вида на брошурою промова В. І. Ле ніна «Наше внешнее и внутреннее положение и задачи партии», проголошена на Московській кон ференції РКП (б) 21 листопада 1920 року, також зберігається в ЦНБ. В. І. Ленін висловлює впев неність, що наші успіхи у госпо дарчому будівництві доведуть на шу перемогу у міжнародному масштабі до повного кінця. З особливою силою лунають ці слова великого вождя в наші дні, коли народи СРСР під керівни цтвом партії і її Ленінського Цен трального Комітету втілюють у життя величну програму будів ництва комунізму, виконуючи се мирічний план розвитку народно го господарства, який є «кон кретним втіленням ленінської ге неральної лінії партії на сучас ному етапі». Працівники ЦНБ продовжують збирання і виявлення рідкісних видань праць класиків марксизму- ленінізму, ( зберігаючи їх для ни нішнього ‘ і майбутнього поколінь. М. КОРОБЕЙНИКОВ, співробітник ЦНБ. ,ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ Виховання молодих комуністів Однією з найважливіших діль ниць політико-виховної роботи партійної організації є робота з молодими комуністами. В партійній організації фізико- математичного факультету вихо вуються молоді комуністи тт. Ак- сельрод, Поляков, Скоромний і Танцюра. Студенти 1 кур су, вони стали членами ве ликої сім ’ ї факультету. Прийшли вони не з шкільної лави, а з ви робництва, з лав Радянської ар мії. Маючи певний життєвий до свід, вони, однак, відчувають деякі труднощі в учбовому про цесі. Та молоді комуністи зуміли поєднати активну громадську ро боту з хорошим навчанням. Чи мала заслуга в цьому партійної організації університету. Уважне ставлення до молодих комуністів, вчасно подана допо мога дають свої результати. Контроль за виконанням дору чень, часті бесіди членів партій ного бюро Г. 1. Горностаєвої, Д. 3. Гордевського, Е. Ф. Чайков- ського — все це мобілізує това ришів на виконання ними основ ного завдання — творчо оволо дівати обраною наукою. Значну увагу приділяє вихо ванню молодих комуністів і пар тійна організація хімічного фа культету. Звіти тт. Яковенка (студент-дипломник), Олександ- рової та Іванової (асистенти) за слуховувались на партійному бюро. Члени партійного бюро ці кавились роботою молодих кому ністів, їхнім навчанням, вико нанням доручень. І. ЕФРЕМОВА. У НАШ ИХ МОЛОДШ ИХ ДРУЗІВ КУТОЧОК ВОЖАТОГО На XIII з ’ їзді ВЛКСМ велику увагу було приділено перебудові системи виховання підро стаючого покоління у школах. Перед школою стоїть зараз велике і відповідальне завдання — підготувати молоде покоління до життя, до ко рисної праці, до участі у будівництві комунізму. Допомогти школі у справі виховання повин ні ми, майбутні вчителі. Багато комсомольців на шого факультету відгукнулися на цей заклик. Вони пішли працювати піонер- ______________ вожатими у IV- — VI класи І У цьому році вся піонер- ська робота набагато впо рядкувалася, стала більш змістовною завдяки тому, що в основу виховання дітей покладені три ступені: «Щ о повинен знати і вміти піонер». Хочеться відзначити роботу Валентини Со боль, Світлани Вєтрової. Ніни Леути, Валентини Лембрикової та Елли Вострицової. Зовсім недавно у 106 школі відбувся інтер національний вечір-зустріч піонерів та жовтенят із студентами країн народної демократії, які навчаються у вузах нашого міста. Велику участь в його підготовці і проведенні взяли всі вожаті. Разом із своїми піонерами і жовтенятами вони зробили красиві монтажі. Перед дітьми ви ступали студенти Болгарської, Китайської, Ру мунської народних республік. У своєму виступі студент Китайської народної республіки сказав: «Діти, вам важко уявити зараз, що такі, як ви, змушені були нарівні з дорослими працювати у полі, на заводі або фабриці. Але так було у ста рому Китаї. Зараз наша країна вільна від помі- щиків-феодалів і від капіталістів. Кожен, хто хоче, може вчитися, як і у вас». Діти показали хорошу художню самодіяль ність; були виконані китайський, чеський та інші танці у національних костюмах, співали багато пісень піонерів країн народної демократії. Ве чір пройшов дуже тепло ра дісно, змістовно. Він надовго залишиться в серцях дітей. А скільки було до цього колективних походів у кіно, в цирк, зборів за гону, присвячених знаменним датам! В четвертих класах вожаті часто читали дітям цікаві статті з піонерських газет та журналів. Але це тільки початок. Треба усунути недо робки. Зокрема, погано провадиться робота по ланках, внаслідок чого не можна ближче по знайомитись з піонерами і спрямувати їх актив ність і самодіяльність на цікаві і корисні справи. Ш ановні товариші! Активніше включайтеся в роботу піонервожатих. Цей невеликий обов ’ язок значно полегшить вашу майбутню роботу ви кладача. Допомагаючи педагогам у вихованні дітей, ви будете усвідомлювати, що вже і зараз робите свій внесок у велику корисну справу. Тільки треба братися за справу так, щоб само му і всім навкруги було цікаї во, братися з вогником, з іні ціативою. Т. САМОЙЛОВА, член шефської комісії при ко* мітеті комсомолу. Не помилятись, обираючи членів бюро Як і завжди, в період звітно- виборної кампанії комсомольські бюро підводять підсумки своєї роботи, готуються до звіту. Які ж підсумки зможе підвести комсо мольське бюро IV курсу фізиків? Проведено двоє зборів, два ве чори відпочинку. А потім — без межна кількість «бюро розроби ло», «спланувало», «деякі студен ти брали участь»… Комсомольське життя на курсі, колись досить активне, тепер за тихло, а бюро курсу на чолі з Заславською нічого не змогло зро бити з цією тишею, навіть і не намагалося. Якось уже так пове лося з самого початку, що на IV курс не звертали уваги, закрі пивши за ним ярлик «неактивний». Звідси й відсутність вимог до курсового бюро з боку факультет ського, що не могло не привести до подальшого занепаду комсо мольської роботи на курсі. А зроблено справді дуже мало. Яка користь з тих двох зборів, які дуже погано готувалися і на які приходило 50— 60% всього складу організації? Яка користь з тих двох вечо рів відпочинку, погано організо ваних, основою яких були танці? Слід сказати, що цього року бюро працювало гірше, ніж в усі попередні. Можливо, деяку роль відіграла своєрідність учбового процесу, практика тощо, але го ловна причина — в тому, що за ви нятком самої Заславської, яка, дійсно багато докладала сил до пожвавлення роботи, члени бюро своїх обов ’ язків не виконували. Особливо безініціативним виявив ся сектор обліку, не набагато ви передив його і культсектор (відповідальні — Кукулянська, Терехова). Членські внески, на віть членські внески, збиралися дуже рідко. У групах ядерної фі зики внески збирались раз на три місяці. Членські внески в ДТСААФ і ДСТ «Буревісник» (відповідаль ний Воскобойников) у більшості груп не зібрані з початку року. Погано здійснювався зв ’ язок курсового бюро з групами. Ком сомольці в переважній більшості не знають, хто входить до складу їхнього бюро, бо члени бюро, крім тих груп, де вони навчають ся, ніде не бувають. Звідси — відсутність контролю за діяль ністю комсоргів, незнання справж нього становища в групах. Часто, коли мова заходить про IV курс, доводиться чути слова: «пасивність», «небажання працю вати»… Вірно. Але це стосується в першу чергу самого бюро і ду же мало — комсомольців. За не значним винятком, комсомольці на курсі хороші, прагнуть працю вати, і, безсумнівно, цікавляться громадськими справами, Багато з них — народні дружинники, во- жаті в школах, шефи в робітни чих гуртожитках. Деякі беруть участь у роботі самодіяльності, спортивних секціях, факультет ських громадських організаціях. Більшість з захопленням оволо діває майбутньою професією, з- інтересом працює в лабораторії. Але все це пройшло поза увагою курсового бюро, яке не очолю вало колектив комсомольців, не згуртовувало їх у міцний колек тив, не намагалось притягти до громадської діяльності всіх ком сомольців без винятку. Про все це варто подумати за раз, в період звітно-виборної кам панії. Нове курсове бюро повинно не плентатись у хвості курсових подій, а, очолювати комсомоль ську ініціативу, воно повинна зна ти своїх комсомольців, щоб пра вильно спрямовувати їх діяль ність, не помилятись у розподілі громадських доручень. А. ЗДОРОВИЙ, студент фізико-математичного факультету. Випадкові люди Мені, як і багатьом моїм то варишам по факультету, здається, що географія — найцікавіша в в світі наука. І нам незрозуміло, як можна, ставши студентом гео графічного факультету універси тету, не захоплюватися вивченням улюблених предметів. Навіщо таким студентам географія? І навіщо вони потрібні на геогра фічному факультеті? Ці питання вже час поставити перед деякими з наших товари шів. На 1 курсі навчається Ко- бець, якому мало двох спроб для складання екзамену з гео дезії. В борг учиться другокурс ниця Цатур ’ ян: кожної сесії у неї обов ’ язково заборгованість. І причина дуже проста: лінощі, низька трудова дисципліна. Пе ревірка відвідування лекцій, що була проведена комсомольським бюро факультету, виявила, що Цатур ’ ян, відстаюча, слабка сту дентка, чомусь не вважає своїм обов ’ язком відвідувати заняття. Не помилимося, якщо скажемо, що у другокурсниці Нікітіної становище катастрофічне. Досвід перебування на факультеті у неї достатній — студенти, що вступали разом з Нікітіною, закінчують тепер 4-й курс. Вона, ледве-ледве доповзши до II курсу, і зараз вчитися серйозно не збирається. Наближається весняна сесія, а Нікітіна ще не розпочала скла дати зимової. Чому ми й досі терпимо таке її ставлення до нав чання, до відвідування лекцій? Скільки вже разів говорилось і писалось про неї, але справу до кінця не було доведено, і Нікі тіна перебуває ще й досі в спис ках студентів географічного фа культету. Чомусь замість того, щоб по давати приклад товаришам у на вчанні, плентаються у хвості де які медалісти. Може, скористав шись пільгами при вступі, вони випадково обрали собі майбутню спеціальність? Мені здається, що питання про любов до професії — ■ важливе пи тання. Студенти, що не люблять свою майбутню професію, — ви падкові люди на факультеті. О. Олейников У наших дипломників Дівчата щасливо посміхаються. їхня радість не знає меж. Здійсни лась заповітна мрія. Незабаром п ’ ятикурсниці фізмату С. Степано ва (фото зліва), дипломниця кафедри фізики твердого тіла, і Н. Уси- кова (вона працює на відділенні магнетизму) одержать дипломи. Попереду — широкий шлях у життя, улюблена праця. Хто може не позаздрити дівчатам?. Фото А. Медведева. Щире студентське спасибі, Наталіє Матвіївно! Протягом 7 років працює Наталія Матвіївна Кузнецова бухгалтером профкому нашого уні верситету. Кожен, хто звертався до неї з будь-яким питанням, хороше згадує про цю чемну, чуйну жін ку, яка завжди прагне допомогти студентові. Щиро піклується вона про здоров ’ я молоді. Ось приклади: в лютому університет одержав значну кількість путівок до різних санаторіїв країни. Уваж но переглянувши заяви, Наталія Матвіївна зробила все, що від неї залежало, щоб путівки одержали са ме ті, хто потребує лікування. Під час зимової сесії одній студентці філфаку .було виділено путівку до санаторію. Але дівчина за- хворіла. Наталія Матвіївна не лише зуміла дістати їй путівку на інший строк, але й по-материнськи ці кавилась станом здоров ’ я студентки. І це лише невелика кількість прикладів. Здалось би, у Наталії Матвіївни Кузнецової не велика й посада. Але своїм ставленням до справи, вона приносить багато коріісті університету, віддає чимало душевного тепла студентській молоді. Щире студентське спасибі їй! Л. НАЗАРЕНКО, студентка філологічного факультету. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2, 18 квітня 1959 р. ,Попередні підсумки конкурсу Конкурс на кращий стан спор тивно-масової роботи, як ви пам ’ я таєте, був оголошений 8 січня цього року. Закінчується він 1 жовтня. У зв ’ язку з тим, що далеко не всі спортсмени і навіть групи включилися в кон курс, разом з підведен ням підсумків ми буде мо нагадувати і уточнювати його умови. Конкурс оголошений на кращого спортсмена, групу, курс, фа культет, спортивне відділення. За виконання умов конкурсу спорт смену, його групі, курсу, факультетові і відділенню присуджують ся очки. Минуло три місяці після оголошення конкурсу. Щоб мати цілісну картину його проведення, подивимося, як ви конувалася кожна з умов конкурсу. ПУНКТ ПЕРШИЙ Спортсмен-розрядник, який відмінно склав сесію, одержує 500 очків. Виявляється, що зимову сесію наші спортсмени склали непога но. 61 спортсмен-розрядник одержав під час екзаменів лише «відмінно». На перших місцях — біологи (13 спортсменів-від- мінників), фізмат і радіофак, які мають по 12 спортсменів-від- мінників, історики (10 спортсменів-відмінників) . Останнє місце у виконанні цього пункту посідає хімічний фа культет: хіміки не мають жодного спортсмена-відмінника. Серед відмінників — представники найрізноманітніших видів спорту. Це і гімнаст-радіофізик В. Дмитрієв, і гребець-фізих Колот, і біолог-легкоатлет Потапенко. Це і гімнастка-другороз- рядниця Л. Без ’ язична (біофак), яка з першого по IV курс вчить ся тільки на «відмінно», і шахіст Ковшар, і баскетболіст Чжо Гун-ін (фізмат). їхній приклад переконливо свідчить про те, що можна і треба поєднувати відмінне навчання з успішним заняттям спортом. ПУНКТ ДРУГИЙ Активіст спорту, суддя, Інструктор, член громадсь кої організації, який займається спортом, одержує 300 очків. Не слід цей важливий пункт розуміти формально. Адже відомо, що поряд з справжніми активістами спорту, які вболівають за спортивну честь колективу, у нас є й такі «відповідальні» за спор тивну роботу, які зовсім безтурботно ставляться до справи. На та кому факультеті, як філологічний, не знайшлося навіть людини, яка б поцікавилася, який матиме вигляд у конкурсі його факультет. Очки факультету були підраховані викладачем фізичного вихован ня В. О. Вержбицькою, хоча це не є її обов ’ язком. Виявилося цих очків менше, ніж у всіх інших факультетів. Жодного разу не були на засіданнях конкурсної комісії коміте ту і спортклубу представники географічного, геологічного, хімічно го факультетів, їхній звіт про хід конкурсу не витримує ніякої кри тики. Такі «активісти» не повинні враховуватися у конкурсі. ПУНКТ ТРЕТІЙ Спортсмен-розрядник одержує: за ПІ розряд — 100 очків. за II розряд — 200. за І розряд — 500, за виконання норми майстра спорту — 1000 очків. Студент III, IV, V курсу, який регулярно займається спортом, одержує 50 очків; Яких же спортивних успіхів домоглися факультети? Наведемо дані. Факультет Розрядники Спортсмени старших курсів Фізико-математичний ………………….. 120 61 Радіофізичний ……………………………….. 98 71 Біологічний …………………………………… 63 39 Історичний …………………………………… 46 43 Хімічний ………………………………………. 33 16 Філологічний ……………………………….. 34 17 Географічний . . . ……………………… Геологічний …………….. ’ …………………… відомостей не подано Всього. . . 394 чол. 247 чол. Кількість розрядників і спортсменів-старшокурсників знаходить ся у тісному зв ’ язку між собою. Майже всі старшокурсники, що займаються спортом, — це розрядники. Підготувати розрядника про тягом 1 — 2 курсів, особливо, наприклад, з легкої атлетики, важко. Та чи й варт готувати розрядника протягом двох років, щоб втра тити його на третій рік? Треба, щоб розпочата на 1 — 2 курсах ро бота доводилася до кінця. Тоді університет готуватиме розрядників, маючи для цього надійну базу. Цікаво, що на фізико-математичному факультеті, який має най більш сильні спортивні колективи, лише кожний 12-й з студен- тів-старшокурсників займається спортом, в той час, як на історич ному, — кожний п ’ ятий. На філологічному факультеті лише кож ний 20-й старшокурсник — спортсмен, і в цьому причина спортив них поразок філфаку. ПУНКТ ЧЕТВЕРТИЙ За проведення спортивно-масових заходів присуд жується 100 очків. Найбільше в цьому році спортивно-масових заходів провели біо логи. На їхньому рахунку — спортивний вечір, оформлення спор тивного куточка, проведення лижних походів у Гайдари та Отрад ное, волейбольних зустрічей на І та II курсах. Якщо такий захід організував викладач, який не є представни ком кафедри фізичного виховання та спорту, йому і факультету присуджується 250 очків. Велику роботу по організації таких заходів провадять виклада чі фізико-математичного факультету тт. Бляшенко, Кирочкін, Ми- хайловський, Маслов, Короп. Цим самим вони підвищують авто ритет спорту, подають чудовий приклад для молодих спортсменів. Викладачам інших факультетів також слід підтримувати спортив ну честь своїх факультетів. ПУНКТ П ’ ЯТИЙ За участь у змаганнях нараховується: на першість факультету — 50 очків, на першість ХДУ — 75 очків, иа першість вузів міста — 100 очків, на першість міста і області — 200 очків, на першість республіки — 500 очків, на першість Союзу — 1000 очків з коефіцієнтом 3, 2, 1,5 за перше, друге та третє місця. Щотижня в університеті і поза ним проходять численні змаган ня, починаючи з факультетського розиграшу з настільного тенісу і кінчаючи першістю республіки, в яких беруть участь наші студен ти. Найбільшу кількість очків по змаганнях набрав фізмат — 7009. За умовами нашого конкурсу переможе врешті масовість, а не окремі спортивні досягнення. З початком літнього спортивного сезону виконання цього пункту буде приносити факультетам, групам та курсам найбільшу кількість очків. Необхідно мати на увазі, що для того, щоб змагання враховува лися в конкурсі, треба ці змагання офіційно оформлювати довід ками, протоколами тощо, як це робиться при проведенні справж ніх змагань. ПУНКТ ШОСТИЙ За 100% охоплення членством ДСТ «Буревісник» та сплату членських внесків до липня 1959 року гру па і фізорг одержують по 200 очків. За порушення дисципліни із спортсмена знімається 200 очків. Це правило вступило в силу тоді, коли здібна спортсменка Ані- кєєва (фізмат) двічі підвела свою команду на лижних змаганнях і втратила 400 очків. З-за неявки на змагання з вільної боротьби студентів Антонесяна (другий курс геологічного) та Клочкова (перший курс фізмату) команда посіла не третє, а четверте місце. Вони також втратили по 200 очків, а команда за їх неявку одер жала 25 штрафних очків. Внаслідок попереднього підрахунку очків на перше квітня місця між факультетами розподілилися так: Факультет Кількість очків на 1/VI- 1959 р. Місце на 1/1V- 1959 р. Фізико-математичний ……. 68755 І Радіофізичний ………………………………… 49650 11 Історичний …………………………………… 37335 III Біологічний …………………………………… 34275 IV Геологічний …………………………………… 26500 V Географічний ………………………………… 24332 VI Хімічний ………………………………………. 17800 VII Філологічний ……………………………….. 16025 VIII Але основна боротьба ще попереду. Як свідчать матеріали, спорт- масова робота залежить не тільки від кількості студентів, що навчаются на факультеті. Спортивні успіхи залежать від її якості. Справа вимагає активності наших комсомольських і профспілко вих організацій, рад ДСТ. Пі л ж до роботи спортивних відділень, то про рівень їх органі зованості і про діяльність бюро спортивних відділень можна суди ти по такому факту: лише три відділення (веслувально-лижне, гімнастичне та легкоатлетичне) подали матеріали на конкурс. Чи провадиться яка-небудь громадська робота в таких відділеннях, як волейбольне, баскетбольне, боротьби, шахів, велосипедне, штан ги? Адже команди є, вони тренуються і виступають у змаганнях. Нагадуємо: брати участь у конкурсі ще не пізно. Серед спортивних відділень перше місце — за відділенням ве слування і лижного спорту (30000 очків), друге місце — за від діленням спортивної гімнастики (28750), третє місце — за відді ленням легкої атлетики (27875 очків). Найкращими курсами, які змагаються за звання «спортивний» є: перший курс фізмату (16575 очків) третій курс радіофаку (12000 очків) п ’ ятий курс істфаку (9515 очків) Кращими групами по постановці спортивно-масової роботи є. 4 група п ’ ятого курсу істфаку (комсорг Орел, фізорг Правда) 5940 очків, група радіофаку Р-32 (комсорг Філь, фізорг Коновалов) 4175 очків . ,. . , „,. Кращими спортсменами, які за даний період набрали найбільшу кількість очків, є студенти; другорозрядник Бережний (істфак) — легкоатлет, лижник і фут боліст, активний спортсмен, голова спортивного клубу універси тету (2500 очків); Гончаров (п ’ ятий курс фізмату), першорозрядник з веслування, лижник, член комсомольського бюро (2225 очків) ; Капустін, студент другого курсу істфаку, першорозрядник з ша хів, відмінник, активіст на факультеті, учасник заочної першості СРСР з шахів. Серед студенток на першому місці п ’ ятикурсниця Журенко (іст- фак), яка тренується в секції спортивної гімнастики за програмою майстрів (1375 очків) та Білоусова, п ’ ятикурсниця істфаку. учас ниця першості У PCP з лиж (1375 очків); Лариса Без ’ язична, другорозрядниця гімнастка, відмінниця, вчить ся на четвертому курсі біофаку (1125 очків). Серед аспірантів і викладачів перше місце за аспірантом фіз мату Г Бляшенко (5000 очків) . Товариші студенти! Конкурс лише розгортається на повну силу. Боротьба в ньому ведеться не тільки за очки, як думають деякі з вас, а за велику громадську справу — піднесення рівня спортив но-масової роботи на факультеті, у групі і спортивних відділеннях. Активісти вже беруть участь у конкурсі. З приходом літнього спортивного сезону треба більше провадити змагань, брати актив нішу участь у спортивних заходах університету і міста, влаштову вати більше туристських походів і масових зустрічей. В рік другої Спартакіади народів СРСР ми повинні охопити як найбільше молоді різними формами спортивної роботи, щоб не кожний двадцятий, а кожен комсомолець займався у спортивній секції. В цьому наше завдання. Організаційний комітет конкурсу. Після виступу газети Перші успіхи Лише нещодавно в нашій га зеті було вміщено замітку про стан справ у велосекції універ ситету. І вже через декілька днів до секції почали приходити но вачки. А ще через деякий час секція нараховувала вже 30 чле нів. Кімната, що нещодавно була пустою і занехаеною, стала при вітною. Тут з ’ явились лозунги і плакати, все необхідне обладнав- .ня для поточного ремонту вело сипедів. На організацію секції значно вплинули комсомольці Іван Кобзар, Олег Багров, Юрій Шпитальний, Юрій Ткач і Надія Черненко. Середсекційні змагання дозво лять визначити найсильніших для укомплектування збірної команди і участі у більш серйозних змаганнях. Сподіваємось, що одна з най молодших університетських сек цій — велосекція — буде гідно захищати честь університетсько го спорту. Ю. ГЛАДКОВ, тренер секції. Ні, це не спортсмени! У минулу неділю на площі Дзержинського відбулася тради ційна міська легкоатлетична естафета на приз весняно-літ нього сезону. Наші команди лег коатлетів (а їх було дві, по 21 чоловіка в кожній) виступали по 1-й групі найсильніших команд вузів та заводів-гігантів міста. Цього року на долю на шої сильної за складом першої команди випав менший успіх: во на посіла 111 місце (в минулому році було друге), пропустивши поперед себе колективи педаго гічного та політехнічного інсти тутів. Слід поговорити про поведінку учасників II збірної — студен- тів-другокурсників радіофізично го факультету Паніна та Соко- ловського, які не з ’ явилися на змагання. їм, бачите, запропону вали виступати у складі другої збірної, в той час, як минулого року вони були у першій, і це їх особисто образило. Глибоке обурення усіх легко атлетів та болільників викликав ганебний вчинок студентки IV курсу географічного факультету Лобанової (до речі, вона — член комсомольського бюро факуль тету), яка в останню хвилину відмовилася донести естафетну паличку другої збірної до фіні шу. Вона не хотіла соромитися, бо команда йшла останньою. Ста новище врятувала другокурсни ця фізмату, учасниця пертої збірної команди 3. Лебідь, яка, закінчивши свій етап, випадкова опинилася поруч. Незважаючи на втому, дівчина фінішувала вдру ге і прийшла передостанньою, випередивши суперницю, пред ставницю гірничого інституту. Е. ОСТРАСЬ, студент V курсу істфаку. « ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. 3. 18 квітня 1959 р. ,Контрасти в роботі на будівництві К ОЖЕН студент по винен відробити 24 години на будівни цтві університету або на вул. Клочківській. Успішно справляються з завданням географи, хороше працюють ра діофізики. Приклад у роботі подають студен ти IV курсу історично го факультету Танцю- ра, Корніенко, Руденко, Хижняк, Зінченко. По- комсомольски виявили себе на роботі 13 та 15 групи фізмату. Тиж неве завдання на будів ництві університету ці групи виконали за З Дні. На недільник 5 квіт ня зібрались хіміки. Не можна не відзначити їх сумлінного ставлен ня до справи, високої, свідомої дисципліни. Особливо добре працю вали студентка ПІ кур- су Борзова, другокурс- ниця — Неминуща і пер шокурсник Середенко. А ось геологи, біоло ги і філологи, очевидно, роботу на будівництві не вважають для себе обов ’ язковою. Тут, перш за все, кидається у вічі відсутність елементарної дисципліни і організо ваності. Філологи вза галі дозволяють собі не з ’ являтися на роботу, а біологи для роботи в бо танічному саду 3 квіт ня зуміли «наскребти» з усього факультету аж… 9 чол. Сумлінна праця третьокурсників — геологів Литовчака, Ля ха, Самуся, Андріева не може компенсувати низьких показників у роботі всього факуль тету. Більша половина сту дентів IV курсу лише зараз силкується вико нати встановлену для геологів норму, а мину- ло вже два тижні піс ля призначення строку. «Рекордні» результати показує III курс: за півтора тижні він зро бив лише 3 виходи на Клочківську з макси мальною явкою 28 чо ловік з 70. Бєдусенко, Лихобаба, Каменська, Поставничий, Петренко, Рязанов жодного разу «не ощасливили» будів ництво своєю появою. Не багато користі і від того, що Зо зуля, Коваль, Ма- риниченко, Феду- тенко по одному разу побували на будові, а потім — захворіли, бідо лахи (хоча на студент ських вечорах з ’ являли ся). Хто дав .право ции студентам ухилятись від обов ’ язкової для кож ного комсомольця уні верситету роботи? 8. КОРЕНЄВ, член комсомольського поста. СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ „Нехай буде затишно в твоїй кімнаті “ Замітку під такою назвою було обговорено на черговому засідан ні профкому. Профком, як пові домив його голова т. Гнідаш, повністю підтримує пропозицію щодо прикрашення квітами кож ної кімнати гуртожитку і намі тив конкретні заходи по втіленню цієї пропозиції в життя. „Занадто спокійно “ Так називалась одна з заміток нашої газети, де піддавалась кри. тиці робота студентського науко вого товариства на філологічному факультеті, вказувалось на мало чисельність гуртківців, на те, що не всі гуртки працюють однаково регулярно і добре, що СНТ на факультеті ще не стало однією з важливих ділянок громадського „ життя. Вказувалось і на пасив ність членів Ради, які не зуміли налагодити зв ’ язків з науковими студентськими гуртками інших вузів, шефство над шкільними гуртками, регулярний випуск Бю летеня СНТ тощо. Здавалось би, що така замітка схвилює членів факультетської Ради СНТ, примусить їх докласти всіх зусиль, щоб виправити ста новище. Але так не сталося. Редакція одержала відповідь від голови Ради тов. Тарасова, який з самого початку зауважує, що замітка поверхово, неповно і де в чому невірно висвітлює станови ще. Припустимо. Іноді трапляєть ся і таке, хоча це й дуже прикро. Співробітники редакції з цікаві стю схилились над листом Тара сова, бо початок обіцяв дати роз горнутий аналіз, наведення пере конливих фактів… * Але… чим далі ми читали, тим більше переконувались у тому, що наш кореспондент не поми лився, тов. Тарасов. З довжелез ної вашої відповіді новим для нас з ’ явилось лише те, що на факуль теті добре працюють гуртки поль ської мови, експериментальної фо нетики, діалектології. І ми раді за філологів. Дуже докладно тов. Тарасов розповідає нам про пла ни і про вже зроблене в гуртку «Літературу — в маси», але якщо він вчитається в замітку нашого кореспондента, то побачить, що і там за цей гурток писалось. І так — в усьому іншому. Тільки чомусь т. Тарасов вва жає, що коли про все говорить він сам, а не кореспондент, то факти свідчать на користь факуль тету. У нас такого враження не склалося. Треба гадати, шо партійна і комсомольська організації філфа- ку допоможуть тов. Тарасову дійсно глибоко проаналізувати стан справ у СНТ факультету і вжити заходів щодо його покра щання. НАПЕРЕДОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ СНТ Поліпшувати з року в рік В бесіді з ” нашии кореспондентом Чим зустрічає конференцію ва ше відділення студентського нау кового товариства? — з таким за питанням звернувся у минулий вівторок наш кореспондент до ку ратора наукового товариства гео логічного факультету М. Є. К’ан- ського. Він розповів: — Минулого року на студентську наукову конференцію геологічний факультет висунув рекордну кіль кість доповідей — 52. Цього року доповідей буде на 8 — 9 менше, але це не можна розцінювати, як по слаблення роботи наукових гурт ків. Справа в тому, що доповіді цього року більш якісні, мають більше наукової цінності, бо побу довані па експериментальному матеріалі, на обробці даних, зі браних під час літньої практики. На нинішню конференцію не бу дуть подані роботи реферативного характеру, як це мало місце в минулі роки. Отже, у порівнянні з минулими роками у цьому році робота СНТ дещо покращала. Щождо роботи гуртків протя гом року (адже це становить го ловний зміст роботи СНТ), — то і тут все гаразд. На факультеті працює п ’ ять гуртків: палеонтоло гічний, загальної геології, петро графічний, мінералогічний та гід рогеологічний. Всі вони непогано працювали протягом року, засі дання, за деякими винятками, відбувалися регулярно — двічі на місяць. В кожному з гуртків налічується від 18 до 25 постій них членів. Хто ці студенти. Це, переважно, студенти старших курсів — III Т а IV, що вже зна- ють, який з розділів геологічної науки їх цікавить більше всього і працюють при відповідних ка федрах. До кращих студентів- науковців факультету слід від нести членів петрографічного гуртка четвертокурсників Бєль- ського, Бергера, Космачова (ос танній в той же час є головою факультетської Ради СНТ), їхніх співкурсників палеонтологів Каца, Красилова, Близниченко, гідро геологів Каменську (IV курс), Терещенка (V курс). Нещодавно відбулося засідання факультетської Ради СНТ, при свячене підготовці до конференції. На ньому зробили відбір кращих студентських робіт, які мають бути прочитані на нашій конфе ренції, а також на конференціях інших вузів країни. Наші сту денти Терещенко та Бергер по їдуть з доповідями в Орджоні- кідзе, де відбудеться перша Кав казька міжвузівська студентська конференція, студент Кац візьме участь у роботі конференції Київ ського університету. Але ще не все готове до кон ференції. В гуртках відбудеться не менш як по 2 засідання з тим, щоб обговорити і затвердити більш вдалі доповіді. Факультет ська конференція проходитиме протягом трьох днів — з 18 по 19 квітня. Кореспондент запитав тов. Кан- ського, які труднощі в роботі СНТ факультету траплялися про тягом року Микола Єлисейович відповів, що найбільша трудність полягає в слабкій участі у робо ті товариства студентів першого та другого курсів. Хоча викла дачі факультету завжди повторю ють, що лекційного матеріалу не достатньо для задовільного оволо діння дисциплінами, — говорить він, — студенти цих курсів пере важно обмежуються лише ним. В цьому, зокрема, одна з причин того, що другий курс має най нижчі показники успішності по факультету. Треба з наступного року серйозно зайнятися цим пи танням. Тов. Канський відзначив, що дуже незначний процент комсомольських активістів факультету бере участі.; у роботі наукових гуртків. Н Але всього шестеро… Навряд чи є потреба зайвий раз говорити про велику користь, яку приносить студенту активна участь у роботі СНТ. У гуртку історії КПРС на історичному факультеті (керівник доц. О. А. Протопопов, староста — студент III курсу Л. Шуваєв), в одному з кращих гуртків факультету, активно працюють 6 сту дентів. Кожен з гуртківців обрав тему, яка цікавить його, і пра цює з захопленням. На регулярних заняттях зачитуються тези праць, обговорюються окремі розділи доповідей, критично обгово рюються підготовлені на заняття роботи. На наукову студентську конференцію буде подано роботи усіх членів гуртка. «Боротьба КПРС і Радянського уряду за збере ження і зміцнення миру у післявоєнний час», — таку тему підго тував до конференції гуртківець П. Шуваєв. «III з їзд комсомолу» над цією темою працює Н. Дегтяр. Присутні на конференції за слухають тези доповідей інших гуртківців — Михаиського, Рєпи, Тихонова, Усачова. . Так, для цих шести студентів участь у роботі гуртка прино сить користь, яку важко переоцінити. Але основним недоліком діяльності цього гуртка, як і інших наукових гуртків факультету, є його малочисельність. Очевидно, активісти гуртка не зуміли за хопити своєю роботою нових членів. З початку учбового року до гуртка записалось більше 10 студентів першокурсників, зараз за няття не відвідує жоден з них. Активістам СНТ факультету, чле нам Ради СНТ слід серйозно задуматися над таким становищем. А. ПЛАХОТНИЙ, наш. кор. ПЕРШІ СТАРТИ ГРЕБЦІВ Відбулися відборні міські змагання гребців. Вдало виступили, в них спортсмени ХДУ. Студент-радіофізик Д. Рева був першим у заїзді на байдарці на 1000 метрів. В байдарці-одиночці на 500 метрів першим прий шов його одноклубник 6. Кривуля. У двійці на 500 метрів з М. Гончаровим Рева посів також І місце. Студентка-випускниця хімфаку Л. Меркулова була третьою в гонці на 500 метрів. До збірної міста увійшли також Попов, Лисенко та Должиков, які також посіли призові місця. Перші старти свідчать про те, що гребці непогано підготовані до літа. Але роботи їм ще багато — попереду Спартакіада Народів СРСР, де вони захищатимуть честь міста. Раніше — 18 квітня до нас приїздять на матчеву зустріч греб ці Вінниці. Особисто-командна першість триває Зараз особисто-командна пер шість університету вступає у найвищу фазу спортивної бо ротьби. Вже відбулися змагання з лиж, шашок, важкої атлетики, класичної боротьби, боротьби «самбо». Зараз проходять змаган ня з баскетболу, шахів, стрільби. Безсумнівно, що найбільш масо вими повинні бути змагання на першість університету з легкої атлетики, спортивної гімнастики, веслування. Підводячи підсумки минулих змагань, бачимо, що перше міс це посів фізмат, друге — істори ки, третє — радіофізики. Радіо фізичний факультет має всі мож ливості боротися за перше місце, стати гідним суперником фізма- тівців. Зовсім слабо виступають коман ди філологічного та хімічного фа культетів. Вони навіть не вистав ляли своїх команд з важливіших видів спорту. Хімічний факультет не виставив команди на змагання з лиж, важкої атлетики, навіть з шашок. Це свідчить про те, що ні комсомольська, ні профспілко ва, ні партійна організації фа культету не цікавляться спор тивним життям студентів. Колись, зовсім у недалекому минулому, хіміки пишалися своїми спортив ними досягненнями, вигравали університетські спартакіади. Треба задуматися над цим факультет ським активістам. Не викликає задовлення стан спортивно-масової роботи на гео логічному та географічному фа культетах. Комсомольці геологіч ного та географічного факульте тів, вам не соромно? Завданням і справою честі гро мадських організацій факультетів, кожного спортсмена університету є їх найактивніша участь у спра ві покращання спортивно-масової роботи на своїх факультетах і в університеті в цілому. Давайте покажемо, на що здатний кожен факультет, якщо він уболіває за свою спортивну честь. В. БЕРЕЖНИЙ, голова правління спортивного клубу університету. Щасливого фінішу! Командна першість університету з шахів, що проходить зараз, привертає до себе увагу числен них болільників. Кожен радіє ус піху своєї команди, переживає її невдачі. Спортивну честь історичного факультету захищають Синельни- ков, Комов, Сабатовський, Шев ченко, Дмитрієвська, Татаренко. Вони радують дружною, завзя тою грою. Вже в перший день змагань наша команда одержала перекон ливу перемогу над командою біо факу з рахунком 6:0. Нічия з хі міками і перемоги над геологами і фізматівцями з рахунком 4:2 висунули команду в лідери. Від найближчих суперників команда відірвалася на 4,5 очка. Вдало виступає С. Синельников, який одержав підряд 4 перемоги. Щас ливого фінішу, дорогі друзі! М. ШЕЇН, студент історичного факультету. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська, 16, тел. 2-72-01. дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ, БЦ 06291. Зам. 728, тир. 1500.