No 10 (964) Понеділок, 16 березня 1959 р. Ціна 20 коп. РІШЕННЯ XXI З ’ ЇЗДУ КПРС — в життя З ЗАГАЛЬНОУНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ПАРТІЙНИХ ЗБОРІВ «Комунізм будується працею вченого в його кабінеті або лабораторії, робітника на заводі, працею доярки на фермі і тракториста в полі. Кожна радянська людина на сво їй ділянці повинна доблесно виконувати доручену справу і тим самим прискорювати просування нашої країни до кому нізму». З промови товариша М. С. Хрущова при врученні ордена Леніна Рязанській області. 4-го березня відбулися загальні партійні збори. З доповіддю «Про підсумки позачергового XXI з ’ їзду КПРС і завдання пар тійної організації університету» виступив секретар обкому партії товариш О. О. Булгаков. Доповідач відзначив, що рі шення з ’ їзду являють собою яс краве вираження генеральної лі нії партії, свідчення величезної творчої сили марксизму-ленініз- му. У світлі рішень історичногВТ XXI з ’ їзду величезні завдання: постають перед партійною оргаД нізацією університету. Партійний! комітет і ректорат повинні орга нізувати на факультетах, кафед рах і в науково-дослідних інститу тах хімії, біології та в астроно мічній обсерваторії розробку се мирічних планів наукової роботи * та підготовки висококваліфікова- ‘ них спеціалістів. Головну увагу : слід приділити розробці найваж ’ – ливіших теоретичних і практич них проблем природознавчих і суспільних наук, створенню про блемних лабораторій в галузі фі- , зики, хімії, радіофізики,’ біології,, на підготовку наукових кадрів, особливо вищої кваліфікації — професорів і докторів наук, на широкий розвиток госпдоговірної тематики і впровадження ре зультатів наукових досліджень у практику. Доповідач навів факти великої творчої наукової роботи, прове деної професорсько-викладацьким складом університету за період між двома з ’ їздами. Вчені університету опублікува ли понад 1000 наукових праць, близько^ ЗО фундаментальних мо нографій і учбових посібників для університетів. Серед них важливі дослідження професо рів А. П. Ковалезського, А. В. Погорєлова, Г. К- Самохвалова, М. В. Логвиненка, М. П. Бараба- шова і ін. Учбові посібники професорів Сушкевича, Хотинського, Погорє лова, Буланкіна, Пінеса, Логви ненка рекомендовані Міністер ством вищої освіти для універ ситетів та профільних інститутів. Праці професорів Сушкевича і Хотинського перекладені на ки тайську мову і по них зараз на вчаються наші китайські товари ші. За цей період Батьківщина одержала новий загін молодих спеціалістів з найновіших про філів вітчизняної науки: 117 чо ловік закінчили аспірантуру, з них переважна більшість на фі- зико-математичному і радіофізич ному факультетах. Університет має все необхідне для того, щоб з честю виконати рішення XXI з ’ їзду. Справа честі комуністів універ ситету, — говорить тов. Булга ков, — внести свою частку праці у дострокове виконання семи річки. Змістовна доповідь товариша Булгакова викликала жваве об говорення. ПРО ПІДСУМКИ НАУКОВОЇ ТА УЧБОВОЇ РОБОТИ В УНІ ВЕРСИТЕТІ ЗА МИНУЛИЙ ПЕ РІОД І ЗАВДАННЯ, ЩО СТО ЯТЬ У ЗВ ’ ЯЗКУ З НАСТАНО ВАМИ З ’ ЇЗДУ говорили на зборах товариші Кри- вець, Тарапов, Захарченко, Лавру- шин, Семененко та інші. Вони відзначили, що в цілому професорсько-викла дацький колектив університету правильно зрозумів завдання, що стоять перед ним. Рішення XX .з ’ їзду КПРС послужили по чатком перебудови в нашій краї ні, в тому числі і в ХДУ, почат ком перегляду учбових планів, більш глибоких наукових дос ліджень, наближення науково- дослідницької роботи до потреб народного господарства, до жит тя. Ці рішення натхнули уче них університету на розв ’ язання корінних питань вітчизняної нау ки. Величезна увага приділялася ’ розвиткові найновіших галузей науки і техніки — фізики напів-І і провідників, фізики металів, ра-1 діоелектроніки, біофізики, ДОС-І лідженню високополімерів, фізи-| ки надвисоких частот, досліджен-‘ ням фізичних умов на планетах та інш. В університеті значно покра щав зв ’ язок окремих кафедр з працівниками народного госпо дарства. Вчені радіофізичного та хіміч ного факультетів, а також спів робітники науково-дослідного ін ституту хімії приступили до ви конання госпдоговірної тематики. Вже в 1958 році хіміки синтезу вали і передали промисловим підприємствам для впровадження у виробництво 12 нових препарат тів. Радіофізики сконструювали ряд приладів для радіовимірю-і, вань. Понад 20 кафедр універси-, тету провадять роботу порядком співдружності вчених університе-і ту з працівниками промислових ’ підприємств і соціалістичного ’ сільського господарства. І Протягом останніх трьох років науковці геологічного факульте ту досліджували питання геоло гічної будови і корисних копалин на території Великого Донецько го басейну і сусідніх територій, питання нафтоносності та газо носності, а також питання дослід ження покладів вугілля і руд на території нашої республіки. .За три роки значно поліпши лась якість викладання в універ ситеті у зв ’ язку з інтенсивною науковою роботою. За цей час захищено вісім докторських ■ди сертацій. З ‘454 викладачів 369 чо ловік виконували науково-дослід ницьку роботу. Ще величніші завдання поста ють перед ученими університету у цьому семиріччі. Радіофізичний факультет у 1959 році виконає госпдоговірну тематику на суму 2 мільйони карбованців. Обчислювальне від ділення ХДУ стане обчислюваль ним центром Харківського еко номічного району. Розв ’ язання грандіозних завдань, поставле них XXI з ’ їздом в галузі сіль ськогосподарського виробництва, зобов ’ язує біологів розвивати біологічну науку, ті її галузі, що безпосередньо пов ’ язані з сіль ським господарством. Це — пи-‘ тання наукових прогнозів появи шкідників сільського господар ства, боротьби з ними, питання покращення продуктивності шов копряду і поліпшення біологічної продуктивності водоймищ та інш. З виключною увагою присутні прослухали виступ академіка М. П. Барабашова, який заявив про те, що вчені університету вже включилися у виконання рішень історичного XXI з ’ їзду. , У рі шеннях завдань XXI з ’ їзду зроб лять свій внесок і вчені універ ситету. На базі Харківської об серваторії буде організовано перший у світі планетний інсти- У цьому семиріччі буде за хищено 20—25 докторських ди сертацій, з них 11 ■ — на фізико- математичному факультеті. Спів робітники університету підго тують близько 40 підручників, уч бових посібників і курсів лекцій, близько 20 монографічних до сліджень. Великі завдання по стають перед кафедрами суспіль них наук. За період між двома з ’ їздами кафедри суспільних і гуманітарних наук вели роботи з історії більшовицьких органі зацій України, розробляли питан ня історії, філософії і громад ської думки на Україні, дослід жували розвиток політекономії у працях’ ІЗ. І. Леніна, глиооко ви вчали питання політичної еконо мії соціалізму. Зібраний архів ний матеріал з історії робітни чого і революційного руху на Україні дав можливість ряду істориків університету (О. О. Вос- кресенський, С. М. Королівський, В. І. Астахов, І. К- Рибалка, В. П. Будников та інші) опублі кувати монографічні дослі дження. Протягом семирічки кафедри суспільних наук розроблятимуть ЦІЛИЙ ряд нових проблем. Ка федра історії КПРС створює наукову історію Харківського паровозобудівельного і Харків ського електромеханічного заво дів. Економісти зроблять свій внесок у розробку основного економіч- ного закону комуністичної фор мації. ПРО НОВІ ЗАВДАННЯ, ЩО ПОСТАЛИ ПЕРЕД ВИКЛАДА ЧАМИ СУСПІЛЬНИХ НАУК, ПРО ПРОПАГАНДУ РІШЕНЬ XXI З ’ ЇЗДУ, ПРО КОМУНІСТИЧ НЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТ СТВА говорили в своїх виступах кому ністи Данилевич і Гнідаш. Пар тійний комітет і ректорат орга- лізуть глибоке вивчення Доповіді товарища М. С. Хрущова про контрольні цифри розвитку на родного господарства у 1959 — 1965 роках, рішень XXI з ’ їзду КПРС та XX з ’ їзду КП України. Вивчення цих матеріалів має за кінчитися у гуртках підсумкови ми заняттями, а на семінарах — підсумковими теоретичними кон ференціями. На факультетах, ка федрах суспільних наук будуть проведені наукові конференції про фесорсько – викладацького складу з найважливіших проблем, вису нутих історичним XXI з ’ їздом. Резолюція, прийнята зборами, свідчить, що комуністи універси тету з почуттям гордості за вели ку партію Леніна і за свою мо гутню Батьківщину одностайно схвалюють рішення з ’ їзду і до кладуть усіх зусиль до перетво рення їх у життя. Чекаємо гостей Наближається традиційна сту дентська наукова конференція. Цього року конференція прохо дитиме з 15 по 22 квітня. Пре зидія студентського наукового товариства запросила гостей на конференцію з Київського, Львів ського, Ужгородського, Черні- вецького, Дніпропетровського, Одеського, Кишинівського уні верситетів та ряду університетів РРФСР. Студенти географічного фа культету одержали запрошення від студентського наукового то вариства Ленінградського дер жавного університету ім. А. 0. Жданова. Студент V курсу В. Бураков зробить доповідь в Ленінградському університеті на студентській конференції на те му «Про сучасний стан льодо виків басейну р. Баксан», а сту дент IV курсу Г. Ключанський — на тему «Харківський економіч ний адміністративний район». Студенти біологічного факуль тету беруть участь у роботі Все союзної наукової конференції біологів, яка проходить у Мос ковському державному універ ситеті ім. М. В. Ломоносова. В аудиторіях та лабораторіях йдуть заняття. На знімку II курс географів за вивченням англійської мови. Заняття веде викладач О. О. Фоменко. З БУДІВНИЦТВА ХДУ ХОРОШЕ ПРАЦЮЮТЬ ФІЗИКИ ЩОДЕННИК БУДІВНИЦТВА. КІНЕЦЬ ЛЮТОГО. …Ось уже четвертий день перша і друга гру пи першого курсу фізмату працюють на будів ництві університету. З першого ж дня студенти вирішили працювати якнайкраще. Між бригада ми студентів, що працюють на одному поверсі, розгорнулося справжнє змагання, а коли сту денти починають змагатися, праця йде значно швидше. От і зараз четвірка студентів — Бочек, Яро- шевський, Рудь та Індикул, що ведуть перед, завзято поглядають на інших: «А ну, наздоже ніть!» І їхні «суперники» поспішають — швидше спорожнюються тачки, і купи сміття швидко та нуть, вивільнюючи місце для тих, хто має виво дити стіни, прокладати труби. Короткий день гарячої роботи закінчується не помітно швидко. Трохи стомлені, але задоволе ні тим, що і сьогодні зробили свій невеликий внесок у важливу справу, розходяться студенти. Завтра вони знову зберуться після лекцій на бу дівництві і продовжуватимуть те, що розпочали сьогодні. А коли перший курс відробить намі чену кількість часу на будівництві — його місце заступлять студенти інших груп та курсів, та ких самих завзятих у праці. С. СТРЕЛЬЧЕНКО наш кор. ЦИМ БУДІВНИЦТВУ НЕ ДОПОМОЖЕ Ш Швидше перейти в нову будову університе ту — заповітна мрія тих студентів, які ще й до сі вчаться в старих корпусах. Але університет не можна побудувати лише за щучим велінням. Будівництву треба всіляко допомагати. Географічному факультету було доручено про вадити на будові агітаційну роботу. Але комсо мольське бюро несерйозно поставилося до цієї справи. Було виділено лише кілька першокурс ниць (!), які пішли до будівельників непідготов- леними. І на цьому свою діяльність факультет зовсім припинив. Незадовільно працює частина студентів і без посередньо на будівництві. Хоча для їхньої ро боти створені всі умови, до роботи багато з них ставляться недбало. Дуже часте явище — за пізнення на роботу. В. КОРЕНЄВ, член комсомольського поста ,ТРИБУНА ПАРТОРГА ГРОМАДСЬКА РОБОТА ДОПОМАГАЄ НАВЧАННЮ Напруженим життям живуть студенти історичного факультету. Всюди: в партгрупах, комсомоль ських організаціях курсів, гурто житках, аудиторіях — одні думки, одна тема розмов: як краще на цілити колектив на виконання історичних рішень XXI з ’ їзду КПРС, як краще організувати підготовку високоідейних кадрів, якими шляхами організувати бо ротьбу за творчий характер на вчання кожного студента. І за останні дні в усіх цих розмовах, бесідах і обговореннях впевнено ‘пролунали слова про те, що боротьбу за виконання рішень з ’ їзду партії на факуль теті необхідно розпочати з участі студентів в пропаганді рішень з ’ їзду серед населення, в органі зації безпосередньої участі сту дентів в наданні допомоги тру дівникам у боротьбі за комунізм. І це не може не позначитися на показниках у навчанні. Історики не відстають від життя: вони підтримують хороші починання і виступають самі за чинателями багатьох з них. В пе ріод підготовки до сесії комсо мольська організація виступила з закликом провести сесію якнай краще, вважати цю справу по дарунком з ’ їзду. І коли комсо мольці обговорили і взяли таке зобов ’ язання, то бойовий штаб комуністів — партійне бюро своє часно підтримало цей рух. І комсомольці додержали свого слова: 60 процентів студентів одержали лише хороші і відмінні оцінки, значно зросла кількість відмінників, підвищилася актив ність студентів в організації твор чого навчання. Другий курс історичного фа культету складається в більшості з виробничників, їх налічується 75 процентів. В університет за знаннями прийшли вчорашні шах тарі, слюсарі і токарі, демобілі зовані воїни. В їх сім ’ ї є й мо лодь, що прийшла із школи з зо лотими та срібними медалями. І все ж перша сесія минулого року була проведена курсом з середнім балом 3,5, з п ’ ятьма боржниками. Другу сесію курс склав теж не блискуче: 3,8 бала і знову 5 боржників. На факультеті існувало багате думок, перших вражень про наш курс. Говорили, що курс слабкий і потрібна практична допомога. Інші казали, що студенти курсу не звикли і не вміють самостій но працювати. А треті — скеп тики, які іноді зустрічаються, казали, якщо курс пасе задніх, то й буде пасти, якщо з цього почалося… Таких сил, мабуть, і немає на курсі, щоб вивести його з прориву, невдач, розча рувань. Але не так думали про це ко муністи, комсомольські ватажки, здорові сили курсу. — Треба підвищити вимогли вість, — говорили Павло Скотарен- ко, Леонід Меркулов, Іван Кли- цаков та ін. Курсу була необхідна практич на допомога, але лише подолання труднощів могло підняти настрій і активність студентів. Комуністи, комсомольські во жаки вказали студентам шлях, який мусив вивести курс з про валу. Вони відверто заявили: необхідно поєднати навчання сту дентів з практичним життям, під вищити дисципліну і вимогли вість, організувати дійовий конт роль за роботою студентів і, на решті, рішуче поліпшити масово- політичну і виховну роботу. З цією метою 13 студентів кур су були направлені до санаторію вихователями, 6 — піонервожа- тими, 12 — агітаторами, а інші одержали комсомольські доручен ня на курсі і факультеті. Жоден студент не лишився без справи. Частіше почали організовуватися культпоходи в театри та кіно, екскурсії на заводи, тематичні вечори, а робота в колгоспах, на будівництві університету, на ці лині та цегельному Заводі об ’ єд нувала людей курсу, організову вала їх на дружні спільні спра ви. В період підготовки до сесії, яка відбувалася під час Пі з ’ їзду КПРС, всі зійшлися на то му, щоб провести її як слід. На своєму місці завжди було і комсомольське бюро курсу; воно постійно вимагало, організовувало і контролювало роботу студентів. Не можна сказати, що все йшло гладко: були іноді і роз чарування і невдачі. Деякі прямо говорили, що велика активність курсу в громадській роботі за важає навчанню. Але зараз, коли підводимо під сумки, дуже приємно відзначити: Валя Яготинцева, Валя Стажко- ва, Володимир Комов, Валя Сердюк та Анатолій Полуектов склали сесію лише на «відмін но». Одержавши хороші та від мінні оцінки, склали сесію вчо рашні виробничники: Віталій До- родних, Віталій Хаєт, Іван Мазе па, Ліза Орел, Леонід Горячих, Юрій Тихонов та інші. Успішно провели сесію і ті, хто був зачинателем багатьох справ, складав завжди основу колективу: Олександр Бут, Ела Циколіна, Свєта Пальчун, Галина Єрмоленко та інші. На факультетських комсомоль ських зборах від імені курсу ви ступив комсомолець Леонід Пра- солов, який заявив: «Перші ла стівки прояву творчої роботи курсу радують усіх. Але ми не заспокоїмося на досягнутому. Комсомольська організація докла де всіх зусиль, щоб курс і на далі працював так само і ще краще». І немає сумніву в тому, що студенти II курсу не здадуть зайнятих позицій. Справа — за організаторською роботою, за пра вильним і своєчасним виконанням кожним обов ’ язків радянського студента. І. ЩЕДРИЙ, студент II нурсу історичного факультету, партгрупорг. До школи прийшли практиканти Можна з певністю сказати, що через два-три роки випускниця ХДУ, а нині четвертокурсниця Зоя Карпова не хвилюватиметься перед своїм уроком так, як за раз. Скільки труднощів подолано при підготовці лише одного уроку на тему з оптики для 10 класу 13-ої школи! Треба було зробити урок змістовним і зрозумі лим для всіх. Та найголовніше — вміло провести його, втілити за думане в дійсність. Ось Зоя Карпова вдається до чергового методичного засобу: по яснюючи класу завдання, вона залишає стіл викладача і про ходить поміж рядами. (Фото пер ше). Коли є така можливість — чому б не продемонструвати перед уч нями дію дифракційної решітки! (Фото друге). От бачите (третє фото), як ба гато у Зої Суддів! Вони вкажуть на вдалі місця уроку і визначать помилки. СПРАВА КОРИСНА, ТА ДЕХТО ЦЬОГО НЕ РОЗУМІЄ Перехід до самообслуговування в гуртожитках здійснювався посту пово. У грудні позаминулого року в усіх чотирьох гуртожитках універ ситету було звільнено 12 вахтерів, обов ’ язки яких почали виконувати самі студенти. На початку нового 1958 року за ініціативою студентів фізмату меш канці гуртожитку відмовилися від натирання підлог в кімнатах гурто житку платними робітниками і по чали самі виконувати цю роботу. У грудні 1958 року почалася під готовка гуртожитків університету до переходу на повне самообслуго вування. З цією метою було проведено три розширених засідання профкому з участю представників партійних і громадських організацій універси тету і факультетів. В усіх гурто житках були проведені загальні збори студентів. На зборах студенти гаряче обговорювали питання пере ходу на самообслуговування, вно сили свої пропозиції. Всі студенти підтримали пропо зицію про перехід на самообслуго вування як свою кровну справу. Добре зустріли і організували само обслуговування члени студради гуртожитку по проспекту Леніна, 20. 25 лютого на зборах студентів в цьому гуртожитку всі одностайно підтримали перехід гуртожитку на самообслуговування. Були призна чені чергові — по 4 чоловіка на поверх. Вони пройшли відповідний інструктаж у коменданта, одержали інвентар і охоче приступили до ви конання своїх обов ’ язків. У перші дні попрацювали дуже хороше і добросовісно постави лись до виконання своїх обов ’ яз ків студенти географічного факуль тету з кімнат 176, 177 і 178, і особливо Дрей, Анухіна, Артемен ко, Карманна. Вже складено сталий графік чергувань. Поряд з цим окремі студенти не відчувають всієї важливості цієї справи. Так, 5 березня п ’ ятикурс- ник радіофаку Розводовський кате горично відмовився від чергування і пішов у кіно. Студенти Болгар та Дунай (кімната 43) почали чер гування з запізненням. Студрада гуртожитку повинна вжити суворих заходів до таких студентів, карати їх за перше по рушення порядку — повторним чер гуванням, а за друге — ставити питання про виселення з гурто житку. Незадовільно поставлена органі зація чергувань студентів на про хідній гуртожитку. Деякі студенти, наприклад, Худо- шевич (п ’ ятий курс філфаку) про вадять час чергування за читан ням художньої літератури, влашто вують власні справи, забуваючи про. громадський обов ’ язок. Студ- раді і комендантові треба скласти інструкцію для чергового на про хідній і суворо вимагати її вико нання. Внаслідок переходу гуртожитків на самообслуговування було звіль нено 17 штатних посад, з них 8 … у гуртожитку по проспекту Леніна, 20. До того ж необхідно відзначи ти, що в гуртожитках стало значно чистіше. Та це й природно — сту денти почали слідкувати не лише за собою, але й за своїми товари шами. Отже, настав час замінити старий напис у коридорах гуртожитку «Поважайте працю вбиральниць» на новий «Поважай працю това риша». Перехід усіх гуртожитків універ ситету на самообслуговування не лише скоротить штат, але й зеко номить щороку більше 75 тисяч карбованців. Отже, справа ця і ко рисна і вигідна. В. МАКОГОНОВ, студент. ,ЗА ПРИНЦИПОВІСТЬ, ПОВСЯКДЕННУ І ПОСЛІДОВНУ Рішення позачергового XXI з ’ їзду КПРС ще і ще раз вима гають замислитися над постанов кою справи політичного вихован ня студентства. Випускники вузів повинні бу ти передовими, свідомими будів никами комуністичного суспіль ства, гарячими патріотами своєї Батьківщини, безмежно відданими справі партії. ЯКЩО ГОВОРИТИ ТІЛЬКИ ПРО ХОРОШЕ Партійне бюро географічного факультету в минулому півріччі багато уваги приділило роботі агі таторів в академгрупах.. На засі даннях партійного бюро були за слухані звіти трьох агітаторів. Проведена факультетська нарада агітколективу по обміну досвідом. Регулярно здійснюється контроль за проведенням політзанять, ста ном агітмасової роботи на кур сах. Ці питання також обговорю вались на факультетських комсо мольських зборах. Агітколектив у нас хороший, сильний. В його складі шість до центів, два кандидати наук, п ’ ять викладачів і один асистент. З 14 агітаторів 9 — члени КПРС. Заняття проводились за графі ком, зривів не було. Крім реко мендованих партійним комітетом, обговорювались теми, висунуті самими студентами. Кращі агітатори: Ф. Трипілець, Д. Ушаков, Є. Майківська, Б. Іва нов, Д. Гук, А. Масалов, А. Кра сильщиков успішно проводять за няття методом розгорнутої бесіди Вони добре знають кожного студента своєї групи, відвідують гуртожиток, беруть участь у гро мадському житті курсу. У більшості студентів-геогра- фів стало традицією старанно го туватися до політзанять. їх ви ступи змістовні і обгрунтовані ре тельно підібраним фактичним ма теріалом. До числа кращих сту дентів можна віднести Карманну, Медведеву, Кулібабу, Пілсудченко, Кудиненко, Огуль, Ластович, Кор- нієць, Федосову, Шляхова, Шу макову, Леуту, Довбу, Зеньків- ську та інших. Однак за зовнішнім благопо луччям у нашій роботі криються досить істотні недоліки, з якими ми не можемо і не повинні ми ритися. ЦЬОМУ ТРЕБА ПОКЛАСТИ КРАЙ Більшість недоліків щодо проведення політгодин обумовлені тим, що частина студентів все ще погано готується до цих занять, пасивна під час їх проведення. Студентки Волошина, Бакумен ко, Полянська та інші (п ’ ятий курс) на політгодині не мали перед собою ніяких матеріалів. Студентка Мусіна (четвертий курс) навіть не знала тему по- літзаняття, на яке прийшла. Іноді студенти приходять зов сім не підготовленими; відмовля ються від виступів, не відпові дають на запитання агітатора (Борщ, Лебедін — другий курс. Карпов, Некое — третій курс, Кочергін — четвертий курс, Тя- мало, Лещенко — п ’ ятий курс). Буває й так, що за спиною агі татора провадиться розподіл ви ступів між студентами. В такому разі «розгорнута бесіда» зво диться до 2 — 3 нудних виступів, що не викликають ніякої реакції у слухачів. Такі випадки, наприклад, спо стерігалися на третьому курсі, в групі економгеографів. На жаль, серед пасивних на по- літзаняттях іноді опиняються ком сомольські активісти: комсорг другого курсу Махонін, член КСМбюро факультету Банко та інші. Деякі студенти під час політ- години перебувають у їдальні, буфеті або просто на прогулянці. Невідвідування політзанять спо стерігається у студентів Ковален ко, Малєєвої, Шоніної, Грабової (четвертий курс, група «А»), Ли мар, Винокурової, Воргунь (чет вертий курс, група «Б»), Зуба- рєвої, Шульц, Лупяк (п ’ ятий курс), Бобенко, Засницької, Па далки (третій курс) та інших. П ’ ятикурсник Кочергін умудрився пропустити 4 заняття з 9. Соромно, що навіть старшо курсники нерегулярно читають газети і слухають радіо. Кожному ясно, що навіть дуже успішним проведенням політго дин боротьба за високий ідейно- політичний рівень майбутнього спеціаліста обмежуватися не мо же. Треба не проходити мимо по рушень дисципліни, несвідомого, нечесного ставлення до справи. А такі факти ще мають місце. Часто можна бачити, як під час лекцій (особливо в задніх ря дах) студенти читають художню літературу, розмовляють, готу ються до колоквіумів або вико нують домашнє завдання. Особли во в цьому відношенні відзначи лась другокурсниця Туринович. На лекціях і політгодинах, не звертаючи уваги на зауваження викладача, вона поринає в читан ня белетристики. Грубі порушення дисципліни дозволили собі першокурсники Кобець, Денисенко, Федоров та Свергуненко, за що по заслузі одержали стягнення від КСМбюро. Четвертокурсниця Тасенкова, здібна, але лінива студентка, тро хи не зірвала постановку п ’ єси на факультетському новорічному вечорі, пославшись на хворобу. Весь цей вечір вона протанцю вала в гірничому інституті. її поведінка була засуджена гро мадськістю факультету. Але вис новків Тасенкова для себе ще не зробила, про що свідчать під сумки зимової сесії. У нас є студенти, які зовсім не відвідують лекцій факультет ського лекторію, засідання гео графічного товариства, яке поши рює загальний кругозір студентів. Ми так детально зупинилися на, проявах недисциплінованості, не свідомості окремих студентів то му, що, мабуть, подібні факти мають місце і на інших факуль тетах. А партійна принциповість не дозволяє нам за великими циф рами наших успіхів не помічати цих, на перший погляд, дрібниць. Ми завжди повинні пам ’ ятати: наш студент піде у велике жит тя, він буде виховувати, керу вати, вирішувати. І ми мусимо його до цього підготувати на лекціях і політгодинах, на комсо мольських зборах, підготувати усім ходом університетських буд нів. А ми ще робимо далеко не все для цього. Часто недостатньо принципово вирішують питання комсомольське і профспілкове бю ро, не доводять вони іноді до кінця своїх рішень. Усім відомо, яку величезну роль відіграє в справі по-справжньому бойова, гостра преса, а не просто стін нівка, що виходить регулярно. Саме такою вирішили зробити на шу стіннівку «Компас». Призна чили кореспондентів від курсів, намітили план її роботи, а потім все якось почало затухати. І «Компас», як і раніше, є сірень кою стіннівкою, яка слабо впли ває на життя факультету. Ми не будемо наводити тут ві домих істин про те, що треба контролювати виконання дору чень, боротися за трудову дис ципліну, за збереження громад ського майна. Нам лише хочеться сказати: давайте, товариші, глибоко і серйозно замислимося над звич ними і простими словами: «ідей но-політичний рівень студента, політико-виховна робота», давай те побачимо за ними величезний зміст, давайте не будемо байду жими до жодного прояву несві домості. Треба завжди пам ’ ятати, що агітатор академгрупи, комсо мольський активіст виховує осо бистим прикладом, своїм став ленням до праці. ЗАУВАЖЕННЯ АГІТАТОРАМ. У нас нерідко проведене агіта тором заняття, навіть успішно проведене, не пов ’ язується з кон кретними задачами, що стоять перед студентами групи, курсу, факультету. На факультетських комсомоль ських зборах, на профспілкових зборах і студентських вечорах присутні далеко не всі агітатори. Факультетська преса: стіннів ка «Компас» і сатиричний дода ток «Вулкан» — дуже рідко одер жують кореспонденції від викла дачів, що проводять агітаційну роботу. Справа політичного виховання студентства — справа величезної державної ваги. Вона вимагає су ворої принциповості, повсякден ної і послідовної. В. ВІЛЕНКІН, доцент, член партійного бюро географічного факультету. Ми радо вітали письменника Давно вже 19-та аудиторій. сЬілфаку не була так переповне на, як зараз, коли ми чекали в ній відомого українського пись менника Михайла Стельмаха. 1 ось М. Стельмах на трибуні. З захопленням слухають студен ти промову письменника, його розповідь про своє життя, одно часно таке просте і таке незви чайне. Сміх лунає в аудиторії щоразу, коли він розповідає про свої невдачі початкуючого літе ратора. Ось Стельмах пригадує одну з перших оцінок своєї поетичної творчості: «Щось у вас є, але чогось і нема» — і знову сміються студенти разом з пись менником. А вірш раннього пе ріоду, прочитаний Стельмахом, усім подобається, студенти ди вуються, чому ж він колись був визнаний незадовільним. Потім письменник прочитав уривок з свого нового романа «Хліб і сіль». Розповідь закінчилася, і поси палися запитання, різні, як і люди, що їх задавали. Студенти бажають висловити автору свої думки і враження з приводу його творів — адже творчість Михайла Стельмаха цікавить і хвилює всіх. Схвильо вано виступає студентка ПІ ук раїнського Іопа, повно і стисло висловлюється студент Тарасов Багато ще бажаючих виступити, а ге час зустрічі закінчується. Треба прощатися. Вже відшу міли останні оплески, пролунали слова подяки, але юрба студентів оточила письменника, задає за питання… О. ВИНОГРАДСЬКИЙ, студент філфаку. ПІДСУМКИ РОБОТИ ВЕЧІРНЬОГО ВІДДІЛЕННЯ 1 вересня минулого ро ку перед робітниками промислових підприємств, працівниками різних ус танов нашого міста вперше гостинно відкри лися двері вечірнього від ділення університету, йо го фізико-математичного, філологічного, історич ного, хімічного та еко номічного факультетів. Багато робітників, службовців, що стали нашими студентамише- чірниками, мають вели кий виробничий стаж; переважну більшість вій ськовозобов ’ язаних, за рахованих на вечірнє відділення, складають учасники Великої Віт чизняної війни. Всі во ни закінчили середню школу багато років то му й пішли на виробни цтво, щоб своєю працею множити багатства на шого народу. Зараз во ни відгукнулися на за клик часу — вчитися без відриву від виробництва, вчитися, щоб працюва ти краще. Склад студентів та умови навчання на ве чірньому відділенні ви магають надзвичайно чіткої організації учбо вого процесу. Кафедри університету приділили і приділяють велику увагу роботі з студентами вечірнього відділення, а це найго ловніше: чітка робота кафедр — це запорука успішної роботи вечір нього відділення. Непогані наслідки першої залікової та ек заменаційної сесії на ве чірньому відділенні свід чать про наполегливу роботу протягом півріч чя як викладачів, так і студентів. Найкращих результа тів домоглися студенти біологи, економісти, іс торики. Непогано скла ли сесію й філологи та хіміки. Серед студентів, що добре склали іспити, є багато передовиків ви робництва. Відмінні та добрі оцінки одержали на філологічному фа культеті фрезерувальник заводу транспортного машинобудування імені Малишева О. І. Вели ко, який на виробницт ві виконує змінні за вдання на 200 процен тів, водій тролейбуса комуніст В. Ф. Плута- хін, робота якого в ХТТУ багато років ха рактеризується високи ми показниками, штука тур УНР-439 А. Ф. Вла- сенко та інші. Наполег ливою працею домог лися відмінних резуль татів в навчанні сту денти Матейченко, Пряд- кін, Виноградов (фіз мат), Старобінець (біо фак) та інші. Але серед вечірників є й такі, що одержали незадовільні оцінки або зовсім не з ’ явилися на іспити. Серед них По- лікарпова, робітниця видавництва ХДУ, Ту- маркіна, вчителька се редньої школи No І, Варченко, робітниця депо «Жовтень», Ло- бойко та Кисла, пра цівники паровозного де по «Сортувальне» та ін ші. З 250 студентів, що навчаються на вечірньо му відділенні, не склали заліків та іспитів 23 чо ловіка. Досвід роботи вечір нього відділення вже до зволяє зробити деякі зауваження щодо по дальшого покращання його роботи, організації навчального процесу і керівництва ним. З метою покращання роботи з студентами здається доцільним під порядкувати вечірні фа культети деканам стаці онару і в адміністратив ному відношенні (адже тоді зв ’ язок вечірників з кафедрами, з універ ситетським колективом стане більш міцним, до поможе розв ’ язувати ба гато складних питань з організації навчального процесу). Приєднання вечірнього відділення до заочного, як це пропо нувалося зробити, не дасть, на нашу думку, позитивних результатів. Навпаки, було б доціль ним заочні факультети також підпорядкувати безпосередньо деканам стаціонару, передбачив ши в штаті кожного фа культету посаду інспек тора по заочному на вчанню. Навчання на вечір ньому відділенні є, так би мовити, «напівста- ціонарним». Це озна чає, що студентам-ве- чірникам доводиться більше працювати са мостійно, ніж студен там стаціонару, тому вечірники повинні одер жувати більш дійову методичну допомогу з боку кафедр і викла дачів. Кожен студент повинен мати програму та робочі плани з окре мих курсів на семестр, списки літератури і г. д. Цими матеріалами ма ють забезпечити студен тів на початку семестру кафедри. Виховна робота сере і студентів вечірнього від ділення також може бути здійснена лише а тісному зв’язку партій них, комсомольських, профспілкових органі зацій та деканатів фа культетів університету з партійними та гро мадськими організація ми підприємств, де працюють студенти-ве- чірники. Одним з основних завдань освіти на ве чірніх факультетах є підготовка всебічно роз винених трудівників ко мупістичного суспільст ва, для яких праця стане в усіх відношен нях і в усіх галузях творчою. Обов ’ язок колективу університету — зробити все необхідне для то го, щоб ця форма на вчання відіграла відве дену їй велику роль у здійсненні грандіозних завдань, поставлених партією та урядом пе ред працівниками на родної освіти. А. КАЛИНИЧЕНКО, зам. декана вечір нього відділення. ВІД РЕДАКЦІЇ: Пропозиції щодо підпорядкування ве чірнього і заочного відділень деканатам відповідних факуль тетів, що вислов лені в статті тов. Калиниченка, редак ція вважає за до цільне обговорити на сторінках нашої га зети. Пропонуємо викладачам і сту дентам університету взяти участь в обго воренні цього пи тання. ,Ділова розмова на зборах комсомольців філологічного факультету и ЕЩОДАВНО відбулися ком- 1 * сомольські збори філологіч ного факультету. З доповіддю про рішення XXI з ’ їзду КПРС і про завдання комсомольської організації виступив декан фа культету П. ГІ. Всрбицький. Охарактеризувавши бурхливий розвиток нашої країни на шляху до комунізму, доповідач від значив, що великий внесок в цю справу вносить наша радянська молодь. Комсомольці завжди були в передових загонах моло дих будівників нового життя. Радянське студентство по закін ченню вузів йде працювати на різні ділянки комуністичного бу дівництва. XXI з ’ їзд КПРС відзначив, шо вища школа має ряд недоліків. Часто з вузів виходять люди, які не мають життєвого, суспіль ного і виробничого досвіду. В де яких людей склалося враження, що можна стати спеціалістом, зазубривши необхідну кількість книжних істин і будучи далеким від прози життя. Ці люди ігно рують фізичну працю і ставлять ся зневажливо до простих тру дівників. Прикладом такої обурливої поведінки є вчинки студента філ- факу Тропка. На справедливе зауваження вбиральниці не смі тити в коридорі, Тропко відпо вів такими словами: «А ти міц ніше тримай мітлу!». Зовні Тропко здається освіченою і культурною людиною, насправді ж – — це пи ховитий грубіян з незначними на шаруваннями зовнішнього лоску. Студентка другого курсу Валя Ноженко, в недалекому мину лому тиха сільська дівчина, яка із срібною медаллю закінчила школу, вилаяла коменданта гур тожитку. За час перебування у вузі вона перейняла все наносне і погане, зробила його своїм культом. Не все гаразд на філологіч ному факультеті і з успішністю. Сесія залишила після себе 6? боржників. Серед них дехто має «хвости» з кількох предметів, наприклад, Савченко, Федоредь, Прийменко, Волошкіна. їх коле гами з ледарювання можна на звати Доніиа, Зайцеву, Ілишеву. Студентка І українського Шу- мило одержала з двох екзаменів дві «трійки». Для першої, порів няно легкої сесії це погано. Не ними, а своїми відмінни ками пишається факультет. На п ’ ятірки склали цю сесію 69 чол., 10 відсотків від загальної кіль кості студентів факультету. Серед них — Грида, Курочкін, Авксен тьев, Єгоров, товариш з Греції Цангос (І курс), Стороженко, Лобода, Вервикішко, Кальна (II курс), Олейникова (III курс), Нечитайло, Трощанівська, Цай, Орлова (IV курс) та багато ін ших. Урочистим кроком пройшла через усі п ’ ять років навчання Сталінський стипендіат Алла Свашенко (V укр.). Далі П. П. Вербицький зупи нився на питанні відвідування студентами лекцій. Деякі студен ти скептично ставляться до обов ’ язкового відвідування лек цій. Наприклад,’ студенти II рос. Бесарабов, Ситников, Смердова, Міняйлова за порівняно корот кий час, що минув з початку се местру, встигли пропустити по 16 — 26 годин. На факультеті погано органі зована діяльність літстудії і ху дожня самодіяльність. їх робота відокремлена одна від одної. Фа культет не готовий до огляду гуртків художньої самодіяльно сті, що відбудеться в кінці бе резня. Філологічний факультет всту пає в нову смугу життя. На фа культет 90 — 92% вступаючих бу дуть прийматися з виробництва. Особи, що вступають до універ ситету зразу після школи, по- . винні протягом першого року працювати на виробництві і од ночасно навчатися на вечірньому або на заочному бідділеннях; дру гий і третій роки вони вчити- муться на стаціонарі за новими програмами, на IV курсі прохо дитимуть піврічну практику у школі як вчителі-асистенти, п ’ ятий курс складатиметься з підготовки до державних екзаме нів і до захисту дипломів. Фа культет закінчуватимуть люди, які оволодіють максимумом нау кових знань, добре, підготують ся до суспільно-корисної роботи. Комсорг другого російського Оля Жаданівська, що виступала в обговоренні доповіді, зазначи ла. що на їхньому курсі дійсно є цілий ряд нероб, які компро метують звання комсомольця. Жаданівська ставить питання про виключення з комсомолу і університету студента Федор- ця — одного з найвиразніших «хвостистів» на факультеті. Другий російський виявив цін ну ініціативу: він взяв шефство над 17-ю аудиторією факультету. Вирішили прикрасити її квіта ми, портретами, слідкувати за чистотою аудиторії. Комсомольці Лазуренко, Пойманова, Чижова, Смоляк і інші беруть активну участь у житті курсу. Тов. Ганус, відповідальна’ за академроботу на факультеті від КСМбюро, пропонує організу вати на факультеті академкомі- сію, куди б увійшли студенти і представники деканату. Завдан ня комісії — контролювати успіш ність на факультеті, вживати рішучих і дійових заходів у бо ротьбі за неї. Про роботу товариства «Літе ратуру — в маси» розповів сту дент Е. Джилкібаєв. Він закликав вступати до товариства, нести в робітничу і студентську масу лі тературні знання. Про те, як це цікаво, Джилкібаєв наводить приклад з свого досвіду. Коли під час однієї зустрічі з трудя щими він прочитав «Розмову з листами» Антонова, то в його адресу посипалось багато запи тань. сереп яких були, наприклад. 11 такі: «Що таке кохання?», «Чи = може 70-річний «юнак» покохати = 60-річну «дівчину»?». Висловлю- ївалися різні думки. Відбувся не- Есподіваний теплий диспут. І Студентка Васько говорить про І роботу шефів у Куряжі в дитя- = чій трудовій колонії. Шефи Хо- = тян, Лемешева, Мелешко добре = зарекомендували себе серед ви- = хованців; проте такі, як Шевчен- = ко (II рос.), Дехтяр (III укр.) = працюють погано. = В колонії є початкуючі поети. їм треба виділити керівника. Бажано, щоб це був хтось з факультетських поетів, але поети- філологи не відгукуються. Коли філологи вирішили до дня народження Макаренка подару вати колоністам бюст видатного педагога, постало питання, де взяти гроші? Бюст коштує 400 карбованців, університет дає 200. На зборах студенти вирішують за власні гроші придбати цей бюст. В цьому році з комсомоль ськими путівками пішло працю вати до шкіл Харкова піонерво- жатими багато наших студентів. Серед них — Гуляєва, Кирячок, Смоленко, Дроб ’ язко і інші. Біль шість з них виправдовують це високе звання. Студентка І укр. Марина Логвиненко у 109 школі організувала літературний гур ток. Проведено вечір, присвяче ний М. Трублаїні, готується ве чір, присвячений А. Гайдару. Ма рина також готує комсомольські збори школи. Проте такі студентки як Лу гова (III укр.), Високова (І укр.), роботу в школі занедбали, а III рос. представляє в школі одна лише Ніна Лютенко. У виступі Ф. й. Луцької вка зувалося, зокрема, на погану ро боту СНТ, на необхідність ство рення на факультеті умов для роботи студентів, пропонувалося оформити стенди «Громадсько- політична робота на факультеті» і «Зв ’ язок школи з виробни цтвом». Питанням розвитку спорту на факультеті присвятив свій виступ Виноградський; про необхідність змагатися за право ‘зватися кра щою групою в університеті гово рила секретар комсомольської організації Лариса Трощанів ська. Секретар партбюро тов. -.Мор гун закликав студентів глибоко відчувати своє покликання і брати максимум знань з універ ситетського курсу. Тов. Моргун відзначив, що всі виступаючі (навіть . студенти українського відділення) гово рять лише російською мовою. Добре володіти російською мо вою, знати її геніальну силу — треба; однак не слід забувати і рідної української мови. Збори пройшли жваво, надзви чайно активно. Це викликане важливістю обговорюваних пи тань, бажанням кожного висло вити свої думки щодо різню питань життя. А. КИСЛИЙ, наш кор. Відвідуйте ваш театр, студенти університету! Харківський театр опери та балету ім. Лисенка — один з най старіших оперних театрів нашої країни. Вперше коло 180 років тому в нашому місті почало на роджуватися оперно-балетне ми стецтво. Але лише з моменту встановлення радянської влади театр почав жити повноцінним життям. Театр став державним, одержав постійне приміщення, де колектив артистів розгорнув глибоку творчу роботу. За роки радянської влади театром здій снено біля 200 постанов оперних та балетних спектаклів. На сцені Харківського театру починали свою діяльність багато видатних акторів нашого часу — І. Козловський, М. Рейзен, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Па- торжинський, 3. Гайдай, Б. Гми- ря та багато інших. Зараз наш театр має колектив творчих працівників, здатних розв ’ язувати серйозні ідейно- художні завдання. Про це свід чить ряд поставлених останніми роками оперних і балетних спек- таклей, які одержали визнання глядачів нашого міста і багатьох міст Російської Федерації, де виступав наш театр з гастролями. Театр виховав талановитих ар тистів. Багатьох з них наш Уряд відзначив високими почесними званнями — це Є. Червонюк, на родний артист УРСР, заслужені артисти УРСР Т. Бурцева, О. Байкова, Н. Васильєва, О. Ого- левець. Творчим життям театру ке рують талановиті диригенти, ре жисери, балетмейстери, художни ки, концертмейстери. Репертуар складений досить різноманітно: любителі оперної музики можуть почути російські і українські класичні твори — опе ри «Іван Сусанін» Глінки, «Князь Ігор» Бородіна, «Борис Годунов» Мусоргського, «Опричник» та «Єв геній Онегін» Чайковського, «Та рас Бульба» та «Наталка Пол тавка» Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» Гулака Артемовського, твори радянських композиторів. Класичні твори західно-євро пейських композиторів — «Аїда», «Дон Карлос», «Травіата» Верді, «Паяци» Леонковалло, та ба гато інших також” можна по бачити і послухати зі сцени на шого театру. Зараз театр працює над двома постановами. Оперна трупа готує оперу Гуно «Фауст», яку покаже у березні, а балетна трупа пра цює над твором харківського композитора Нахабіна «Таврія», прем ’ єра якого відбудеться у травні. М. АВАХ, головний режисер Харківського Державного Академічного театру опери та балету ім. Лисенка. Солов ‘ я байками не годують Під час зимових канікул група студентів філологічного факуль тету вирушила на 10 днів в фольклорну експедицію на Луганщину. Крім паперу та авторучок для запису народної творчості, група повезла з собою обіцянку головного бухгалтера тов. М. М- Пла тонова через день-два переслати гроші (по. 150 крб. на людину) для харчування членів експедиції. Але обіцянка — не гроші, про неї було забуто. Подальший розвиток подій можна уявити. Більшу частину ча су, відведеного на експедицію, учасники проводили так, як зобра жено на другому малюнку. Гроші студенти одержали лише після повернення до Харкова. Велозекція чекає на майбутніх чемпіонів У квітні велосипедисти міст республіки, товариств вийдуть на старти, готуючись до другої спартакіади народів СРСР. Багато змагань відбудеться і у студентів, яким доведеться помірятися силами на першість свого товариства, першість міста. А фіналісти першості Харкова захищатимуть честь нашого міста на республі канській спартакіаді студентів у травні місяці в Києві. Отже, до фінальних змагань лишилося дуже мало часу, всього півтора місяці. Але студенти нашого університету, мабуть, не зби раються боротися за почесне право бути серед сильніших. А в недалекому минулому, лише два роки тому, в університеті був сильний колектив велосипедистів. Де ж старі традиції ХДУ? І зараз в університеті є багато здібної молоді, яка може помно- жити лави наших кращих велосипедистів. Зараз кафедра фізвиховання та спорту переглянула порядок роботи велосекції. Велосипедистам створюються всі необхідні умови для занять, виділений новий тренер. Отже треба небагато: товаришам, що бажають тренуватися у ве лосекції, треба прийти на спортивну кафедру і заявити про своє бажання. А можна й прямо приходити на тренування. Дні занять: Вівторок о 17 годині. Четвер о 17 годині. Неділя о 10 годині. Збір на велобазі, гуртожиток по проспекту Леніна, 20. Ю. ГЛАДКОВ. — Фольклорная работа — не безделье, — Так каждый уезжающий решал. И что там, что поехали без денег, — Бухгалтер их дослать пообещал. Но денег им не выслали. И вскоре Желанье есть не шло работе впрок. Все поняли значительность фольклора В пословице, что «бедность — не порок». Мал. В. БАСИЛЕВСЬКОГО. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.