No 8 (962) Субота, 28 лютого 1959 р. Ціна 20 коп. 1-го БЕРЕЗНЯ НА ВИБОРНІ 1^ ОРГАНИ ВЛАДИ ТРУДЯЩИХ Першого березня відбудуться вибори до Верховної Ради нашої республіки, до місцевих Рад де путатів трудящих. На основі великої Радянської конституції народ знов обере міс цеві органи державної влади. Виборча кампанія відбувається в обстановці великого патріотич ного піднесення, що охопило усю республіку і ще тісніше згурто вуй народ навколо Комуністичної партії і Радянського уряду. Робітники і колгоспники, службовці державних установ, вчи телі і лікарі, працівники науки і мистецтва, воіни Радянської Ар мії -усі громадяни СРСР відзначають вибори як всенародне свято, і як важливу політичну подію в житті нашої держави. Трудящі зустрічають день виборів новими виробничими перемогами, які уславлюють нашу Батьківщину, її героїчний народ, Комуністичну партію. З величезним натхненням радянські патріоти підуть на вибо ри, щоб віддати свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних, за подальше процвітання нашої країни. Комуністична партія і Радянська влада забезпечили народу нашої країни перемогу соціалістичного ладу, перемогу соціалі стичної, до кінця послідовної демократії і тим самим підняли кож ного радянського громадянина до активного учасника політичного, господарською і культурного життя країни. Радянська держава — соціалістична держава робітників і селян, вся влада в якій нале жить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих. Зрозумілий повсякденний, нерозривний зв ’ язок між народними масами і Радами, який є джерелом сили нашої держави, опорою Рад у їхній різноманітній державній діяльності. Комуністична партія — керівна сила блоку комуністів і безпар тійних, і до Рад обираються кращі представники народу, які га ряче підтримують політику Комуністичної партії і спроможні не ухильно провадити її в життя. Ради депутатів служать великою школою політичного виховання радянського народу, що здійснює через Ради керівництво державою. Під керівництвом Комуністичної партії, беручи активну участь в соціалістичному будівництві, радянський народ, перетворив свою країну на могутню державу — оплот миру, демократії і соціаліз му в усьому світі. Перед нами — широкі перспективи комуністич ного будівництва, нам освітлюють шлях історичні рішення XXI партійного з’їзду, люди нашої країни творять чудеса у боротьбі за подальше зміцнення могутності любимої Батьківщини. Ми йдемо в авангарді усього людства в боротьбі за мир, за демо кратію, за комунізм. Попереду нові й нові перемоги в науці, куль турі, зростанні матеріального рівня радянського народу. І в усіх славетних справах народу видатну роль відіграють місцеві Ради депутатів трудящих, наймасовіші і найдемократичніші організації радянського народу. Всі на вибори, товариші! Віддамо свої голоси за подальше зміцнення нашої рідної Батьківщини, за здійснення великих на креслень партії! Я ГОЛОС ОТДАМ Я голос отдам За наших друзей, За лучших наших людей. Я голос отдам за торжество Высоких наших идей, За наши песни крылатые, За наш нерушимый строй. Я голос отдам за стройные здания, Подымающиеся в высоту. Я голос отдам За созидание, За Родину в пышном цвету — За все, чем светла и богата Жизнь нашей страны трудовой. Я голос отдам За мир на земле, За радостное грядущее, За солнце, Встающее в гордом Кремле, За время, вперед идущее, За счастье народов ратуя, За звезды над нашей Москвой, — Нашему кандидату Отдам я голос свой! В. ЛУГОВСКОЙ. ,XXI З’ЇЗД КПРС ПРО ПЕРЕХІД ВІД СОЦІАЛІЗМУ ДО КОМУНІЗМУ Н АШ ГЕРОЇЧНИЙ миролюбний ра дянський народ, керуємий мудрою Комуністичною партією, переможною хо дою йде в комуністичне завтра. Під керівництвом Комуністичної партії народи країни прийшли до всесвітньо-істо ричної перемоги Великої Жовтневої соціа лістичної революції, з відсталої і аграрної наша країна в історично короткий строк перетворилася на могутню індустріально- колгоспну державу, що йде нині в авангар ді всього прогресивного людства. Рішення XXI з ’ їзду КПРС освітлюють яскравим світлом марксизму-ленінізму су часну епоху всесвітньої історії. В них да на науково обгрунтована конкретна про грама переходу до комунізму. Виключно велике теоретичне і практичне значення має зроблений XXI з ’ їздом марксистсько-ленінський аналіз двох ста дій розвитку комуністичного суспільства. Класики марксизму-ленінізму підкрес лювали, що соціалізм і комунізм — це дві стадії однієї комуністичної суспільно-еко номічної формації. В основі соціалізму і комунізму полягає один і той же засіб виробництва мате ріальних цінностей, основою якого є гро мадська власність на засоби виробництва. Як при соціалізмі, так і при комунізмі відсутнє будь-яке соціальне пригнічення. На обох фазах розвитку комуністичного суспільства діє один основний економічний закон — метою виробництва є максималь не задоволення постійно зростаючих мате ріальних і культурних потреб всього сус пільства. Як при соціалізмі, так і при ко мунізмі наявність громадської власності на засоби виробництва обумовлює дію об ’ єктивного економічного закону плано мірного, пропорціонального розвитку на родного господарства. Спільним для обох фаз комунізму є рівний обов ’ язок всіх членів суспільства — брати участь у гро мадській праці. І при соціалізмі, і при ко мунізмі безмежно панують комуністична ідеологія і комуністична мораль. Однак між фазами розвитку комуністич ної формації є істотня різниця. Комунізм матиме більш високий рівень розвитку виробництва, що дозволить забез печити достаток матеріальних благ і повне задоволення потреб усіх людей. При комунізмі зникнуть рештки рОЗПОДІ-: лу на класи і будь-які сліди різниці між розумовою і фізичною працею, між селом і містом. Комунізм — це такий ступінь суспільно го розвитку, де існуватимуть лише всебіч но розвинені працівники, здатні виконува ти працю і фізичну, і розумову, де фізич на праця буде інтелектуально збагачена, стане творчою у всіх відношеннях, нероз ривно пов ’ язаною з виробництвом, з усією громадською практикою. Комунізм — це такий суспільний лад, де праця буде першою життєвою потребою, звичкою працювати на все суспільство, на прапорі якого буде накреслено: «Від кож ного — за здібностями, кожному — по потребах». В процесі нашого руху до комунізму подальшого, ще більш повного розвитку на буде соціалістична демократія, здійснить ся участь усіх громадян у керуванні спіль ними справами. У зв ’ язку з цим держава, яка у соціалістичному суспільстві є голов ним знаряддям господарчого і культурно го будівництва, при повному комунізмі стане зайвою і поступово перестане існу вати. Але це анітрохи не означатиме послаб лення .ролі соціалістичної держави у бу ■ дівництві комунізму. Особливо важливі і значні задачі соціа лістичного уряду в справі захисту миру, в справі захисту від загрози воєнного на паду з боку імперіалістичних держав. Марксистсько-ленінське вчення про дві фази комунізму тепер не лише наукозе передбачення, воно втілилось у реальному розвитку радянського суспільства і країн народної демократії. В доповіді тов. М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС підкреслюється, що пе рехід від соціалістичної стадії розвитку до вищої фази — це закономірний історич ний процес, і не можна за своїм бажан ням обійти його, перескочити через соціа лістичну стадію розвитку або швидше вживати принцип розподілу за потребами, коли ще не створені для цього необхідні економічні умови. Але при певній відміні соціалізму від комуністичної стадії розвитку між ни ми немає якоїсь перепони. Комунізм ви ростає з соціалізму, є його прямим продов женням. Будівництво комунізму розгор тається на основі високого розвитку мате ріального виробництва, яке досягається при соціалізмі. Головне і основне завдання перехідного від соціалізму до комунізму періоду поля гає у створенні матеріально-технічної ба зи комунізму. Що таке матеріально-технічна база ко мунізму, в чому її основний зміст?. У перші роки радянської влади Ленін, визначаючи перспективні задачі, висунув відому формулу; «Комунізм — це ра дянська влада плюс електрифікація всієї країни». ^Радянська влада — це за Леніним вирішальна політична умова і головне зна ряддя будівництва соціалізму і комунізму, а електрифікація — останнє слово у роз витку техніки й енергетики. У перспективному 15-річному плані, про який тов. М. С. Хрущов говорив на юві лейній сесії Верховної Ради, економічна програма будівництва комунізму і його ма теріально-технічної бази являє собою кон кретизацію і розвиток положень великого вождя трудящих. У затвердженому XXI з ’ їздом КПРС се мирічному плані розвитку народного гос подарства СРСР (1959 — 1965 рр.) зміст і напрямок будівництва матеріально-техніч ної бази комунізму визначається науково обгрунтованими цифрами. Комунізм передбачає більш високий рі вень продуктивних сил і продуктивності праці, ніж існуючий у найрозвиненішій ка- піталістичній державі — США. Тому матеріально-технічна база повинна бути такою, яка б дозволила піднести про дуктивність праці в країні на новий, неба чений ще у світі рівень. Тепер у нас є всі об ’ єктивні умови для створення матеріально-технічної бази кому нізму і здійснення па цій основі поступово го переходу до вищої фази розвитку люд ства — комуністичної формації. Поступо вий перехід до комунізму не можна розу міти як якийсь уповільнений ірух. Навпа ки! Це період швидкого розвитку сучасної індустрії, механізованого сільського госпо дарства, всієї економіки і культури при активній і свідомій участі мільйонів і мільйонів будівників комуністичного сус пільства. Тому від нас, радянських людей, від нашої праці, залежить прискорення проце су переростання соціалізму в комунізм на основі високого розвитку матеріального ви робництва. Величезного теоретичного і політичного значення набирає сформульований у допо віді М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС висновок про остаточну перемогу соціа лізму. Радянська держава, як і будь-яка інша соціалістична держава, не гарантована від можливостей агресії з боку імперіалістич них держав. Але співвідношення реальних сил у світі зараз таке, що ми зуміємо від бити будь-який напад будь-якого ворога. У світі немає зараз таких сил, які змог ли б відновити капіталізм в нашій країні, перемогти соціалістичний табір. Важливим внеском XXI з ’ їзду у марксистсько-ленін ську теорію є глибокий аналіз якісної своє рідності закономірностей розвитку світо вої соціалістичної системи. Поширення дії закону планомірного пропорціонального розвитку на світову соціалістичну систему призвело до того, що відсталі в минулому країни, спираючись на досвід інших соціа лістичних країн, на співробітництво і взає модопомогу, дуже швидко розвивають свою економіку і культуру. Прискореними темпами мають створю ватися передумови для переходу від пер шої фази комунізму до його вищої фази в усіх соціалістичних країнах. Все це дало підстави XXI з ’ їзду КПРС зробити висновок про те, що країни соціа лізму, успішно використовуючи великі можливості соціалістичного ладу, більш- менш одночасно переходитимуть у вищу стадію комуністичного ^спільства. Вчення Маркса — Леніна всесильне тому, що воно вірне. Воно ставить своїм завдан ням не лише науково пояснити світ, але й революційно його перетворити на принци пах соціалізму і комунізму. XXI з ’ їзд Комуністичної партії Радян ського Союзу яскраво і переконливо до вів, що наша партія, творчо розвиваючи марксистсько-ленінську теорію, успішно вирішує нові питання, висунуті практикою комуністичного будівництва. А. МАЦИНА, аспірант кафедри історії КПРС. Будувати життя за Іллічем Зараз, коли наш народ, ство рюючи матеріально-технічну базу комунізму, приступив до здійснен ня 7-річного плану розвитку на родного господарства, ще більше посилюється потяг радянських людей, трудящих всього світу до вивчення праць В. І. Леніна, все життя і діяльність якого були спрямовані на боротьбу за пере могу комунізму. На агітпункті виборчої дільни ці No 3 відбулася лекція на тему: «Марксизм-ленінізм — наш бойо вий прапор і зброя. (До виходу першої повної збірки творів В. І. Леніна)», яку прочитав дійсний член товариства по по ширенню наукових і політичних знань І. Коробейніков, працівник ЦНБ. Розповідь про історію видань і розповсюдження ленінських тво рів, про значимість першої пов ної збірки творів великого вождя була прослухана виборцями з ве ликою уважністю й інтересом. Будувати життя за Леніним, активніше брати участь у вико нанні ленінської програми будів ництва комунізму, накресленої XXI з ’ їздом КПРС, більше читати Леніна, вивчати його — з такими настроями і висновками про слухали виборці потрібну лекцію. М. НІКОЛІН. СЛІДАМИ НЕОПУБЛІКОВАНИХ ЛИСТІВ Редакція нашої газети одержа ла від заочників географічного факультету, переведених в уні верситет з педінституту в 1956 ро ці, листа, в якому вказувалося, що, незважаючи на повністю про йдений ними університетський курс, заочне відділення має на мір видати їм дипломи про за кінчення вузу по програмі пед інституту. Питання, порушене заочниками в цьому листі, стало предметом обговорення на нараді представ ників заочного відділення, учбо вої частини і парткому універси тету. На нараді було вирішено визнати справедливою вимогу заочників і після захисту ними дипломних робіт видавати дипло ми про університетську освіту. НОТАТКИ ПРО ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСТВА Чим ближче підходимо до ко мунізму, тим сильніші у нас естетичні потреби, прагнення до прекрасного. Естетичне виховання — це не обхідна умова до активної участі у комуністичному будівництві, у створенні нашого комуністичного побуту, праці, дозвілля. Початок справжнього естетич ного виховання, а в подальшо му — його здійснення полягає у культурі праці. Тільки той, хто сам вміє працювати якісно, ре тельно, з любов ’ ю та інтересом, тільки той може відчувати силу прекрасного. Це має відношення до будь-якої праці і, безумовно, до розумової. Ретельно, якомога чіткіше продумана думка, якнай більш повно зібраний фактичний матеріал або бібліографія — все те, що роблять наші студенти — адже ця добротно викопана пра ця містить початок або, в усяко му разі, обумовлює успішне есте тичне виховання. Ніяк не випад ково відомі вчені, талановиті поети і художники працювали в своїй галузі на рідкість плодот ворно і наполегливо. Як ретель но Володимир Ілліч Ленін у «Фі лософських зошитах» робив ви писки з найрізноманітніших на укових творів, як точно і прин ципово в надзвичайно економних висловах він роз ’ яснював зміст абстрактних теорій, оцінював, сперечався, приєднував до своїх знань нові ^факти або ідеї! З якою впертістю Володимир Маяковський переробляв «тыся чи тонн словесной руды» заради того, щоб вірші відповідали своє му призначенню! А він був ви могливим браковщиком власної поетичної продукції. Згадуються ескізи великого художника Іва нова, його геніальні експеримен ти при створенні «наочної» ху дожньої форми для його диво вижних творчих задумів. Як ре тельно редагували рукописи Л. М. Толстой, 0. М. Горький, М. 6. Салтиков-Щедрін. Щедрій про одного посереднього літерато ра казав: «Не він добре пише, а ми добре його друкуємо». Ми передбачаємо тут можливе заперечення. Невже дворянська аристократія, яка зовсім не зна ла виробничої праці, так таки і не мала художнього смаку, вмін ня цінувати прекрасне? А фонта ни і парк Петродворця? А Мід ний Вершник? А Воронцовський парк в Алупці? Але не Катерина II і не граф Воронцов складали проекти цих дивовижних палаців і парків. Во ни розплачувались чужими гріш ми, по-меценатськи обдаровуючи архітекторів милостивою увагою і золотою табакеркою з власним зображенням. Наталія Миколаїв на Пушкіна кожного разу була роздратована, коли під час теат рального роз ’ їзду викликали ка рету «сочинителя» Пушкіна. «Со чинителя», а не, скажімо, гене рала. А пізніше буржуазія, роблячи з творчості, як і з усього на сві ті, товар, була ворожа мистецтву. Це чудово описав Джон Голсуор- сі в книзі «Сага про Форсайтів» (трагедія архітектора Босіні). Вміння розуміти музику, жи вопис, поезію (а все це необ хідне для естетичного виховання) також не дається легко. Тут необхідна певна теоретич на, або, вірніше, загальнокуль турна підготовка. Той, хто зна йомий з характером історичної епохи, краще зрозуміє роман або картину, що відображають цю епо ху. Саме так треба бути обізна ним з напрямками і великими стилями у мистецтві, з індиві дуальним стилем того чи іншо го художника. Підготовка до сприймання мис тецтва краща там, де маєш спра ву з творами мистецтва. Ніяка теорія не спроможна замінити живих вражень читача або слуха ча, глядача, ніщо і ніколи не за мінить того творчого (так, ми не боїмось в даному випадку цьо го слова) хвилювання, яке відчу ває дуже багато людей, коли ба чать справді прекрасне. Так Ве- нера Мілоська в Дуврі «випрями ла» юнака Тяпушкіиа, коли він відчув себе зім ’ ятим суворим життям, як буває зім ’ ятою яка- небудь стара рукавичка (нарис Гліба Успенського «Випрями ла»). Знайомство з мистецтвом — не- обхідна складова частина програ ми естетичного виховання. Все ж зазначило, що таке знайомство краще вдається, коли стає спіль ною, колективною справою, коли, наприклад, культпохід закін чується обміном думками або су перечкою про побачене, почуте, а доповідь з літератури — диску сією, хоча б і невеликою. Мис тецтво — справа громадська, пе ретворювати його на споглядання суб ’ єктивного характеру і цим лише обмежуватися — значить позбавляти себе багато чого. Нинішня перебудова середньої і вищої освіти, рішення XXI з ’ їз ду КПРС створюють найбільш сприятливі умови для нерозрив ного зв ’ язку цих трьох процесів, без чого неможливо виховати лю дину комунізму. Горький сказав про це влучно і сильно: «Процес соціально- культурного росту людей розви вається нормально лише тоді, ко ли руки вчать голову, потім по- розумніша голова вчить руки, а розумні руки знов і вже силь ніше сприяють розвитку мозку». Доцент 0. РОЗЕНБЕРГ, «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. 2. 28 лютого 1959 р. У ЕИ ,Партійне жаття ВИКОНУВАТИ ВЛАСНІ РІШЕННЯ На звітно-виборних зборах партійної органі зації філологічного факультету, які відбулися 25 жовтня минулого року, було прийнято ряд важливих рішень, що мають на меті перебу дову всієї роботи ’ факультету у світлі нових завдань, поставлених Комуністичною партією, а також спрямованих на посилення зв ’ язку зі школою, на підвищення рівня політико-вихов- ної роботи на факультеті та ін. Як же ці рішення втілюються у життя? Слід відзначити, що партійна організація факультету зробила багато у цьому напрямку. Так, наприклад, був розроблений широкий план заходів на навчальний рік по реалізації рішень звітно-виборних зборів і пропозицій ко муністів. Ще більш конкретний вираз це має у щомісячних планах роботи партійних груп факультету, розглянутих і затверджених на за сіданнях партійного бюро. Двоє відкритих пар тійних зборів, що пройшли після звітно-вибор них, 10 засідань партійного бюро, на яких об говорювалися і розв ’ язувалися важливі і різно манітні питання, а також наполеглива органі заційна робота переконливо довели, що кому ністи філологічного факультету сповнені рішу чості здійснити рішення звітно-виборних збо рів. Однак для користі справи слід вказати і на ряд недоробок, які мають місце і які необхідно врахувати на майбутнє. По-перше, у самих рішеннях звітно-вибор них зборів не все продумано. Так, яка була потреба приймати рішення про розробку дійових форм контролю за самостійною роботою викладачів по підвищенню ідейно-тео ретичного рівня, якщо на факультеті немає самостійно працюючих, а всі залучені до участі в теоретичних семінарах? Істотним недоліком є те, що при плануванні роботи не знайшло відображення і таке важли ве рішення звітних зборів, як створення справж нього, ділового зв ’ язку зі школою. Такий огріх треба негайно виправити, інакше ця важлива справа може опинитися під загрозою невико нання. Слід відзначити також, що деякі важливі рішення звітних зборів, які зазначені також у планах, не виконані в намічені строки. Так, у плані заходів на рік вказано: за слухати у січні на партбюро інформацію се кретаря профбюро тов. Кенігсберг про участь викладачів у виховній роботі серед студентів. До цього часу це питання на партбюро не об говорювалося, також як і звіт редколегії газети «Горьковецъ», який планувався вже двічі — у січні і лютому. Партійне бюро випустило з поля зору і таке питання, як планування політико-виховної ро боти на факультеті. План політико-виховної роботи за листопад і грудень не затверджений на партійному бюро, а на січень і лютий вона зовсім не планувалася. При складанні планів роботи партійне бюро не завжди враховує своєчасність заходів, вна слідок чого деякі з них не можуть бути реалі зовані точно у відповідності з планом. Так, у листопаді партійне бюро затвердило склад парт- груп, а на грудень планувався звіт партгрупор- гів. Природно, що їм ще передчасно було звіту вати про виконану роботу, — і план, не маючи під собою реального грунту, повис у повітрі. Отже, комуністам філфаку слід більше уваги приділяти плануванню та виконанню власних рішень. Л. СЕРДЮК. ПРО ДРУЖНИХ, НАПОЛЕГЛИВИХ Важко одному в будь-якій справі — і в праці, і в навчанні. А живеш з колективом, з колек тивом дружним — знаєш, що те бе підтримають, у скрутну хви лину допоможуть. Дружна і згуртована комсо мольська група на Ш-му укра їнському. Багато теплих, хороших слів сказали б комсомольці групи і про свого групорга Ірину Березу і про членів бюро. В групі бага то товаришів, що користуються авторитетом і на факультеті (на приклад, Л. Левченко, Р. Гай нує), і приймають участь в гро мадському житті університету, і тих, хто виконує важливі комсо мольські доручення, хто першим відгукнувся на заклик організу вати групи по наведенню поряд ку на вулицях нашого міста. В групі є цілинники — Дехтяр, Філімонов, і комсомольці-агітато- ри, що провадять значну роботу в дні виборчої кампанії — Танянська, Гречишнікова, Васи- ленко, Іваненко. Ця група — одна з працьови тих (недарма з Луганщини по вернулися з перехідним Черво ним Прапором). Тут, як кажуть, в моді цікаві вечори відпочинку, екскурсії. Дружною була група в цю ек заменаційну сесію. А сесія була нелегкою — п ’ ять складних екза менів. Працювали напружено й ба гато. Нелегко було одержати не тільки «п ’ ятірку», а й «четвір ку». Звичайно, боротьба йшла не з^ оцінку. Адже всі розуміли важливість предметів, які скла дали, для своєї майбутньої про фесії. І все ж помітка у заліковій книжці оцінює результати ро боти. А результати ці в групі непо гані. На «відмінно» склали екза мени Л. Олійник, М. Іваненко, Л. Москаленко, В. Бондаренко. Грунтовністю знань і вмінням викласти матеріал відзначались відповіді Г. Волосник, Е. Пузик, Л. Гайдамаки, Р. Ткаченко, Л. Ко вальчук, Н. Лугової. Канікули для цієї групи — за служений відпочинок. І. ЖУКОВА, наш кор. І Напередодні виборів З перших днів роботи агітко лектив радіофізичного факульте ту дружно приступив до складан ня і уточнення списків виборців та до проведення широкої агіта ційно-масової роботи. Внаслідок добросовісного ставлення до своїх обов ’ язків більшості агітаторів, всі 647 зареєстрованих у спис ках виборців були перевірені за 5 днів, до 16 лютого, і внесено до списків 50. Партійне бюро на допомогу ос новному складу виділило 40 сту дентів IV курсу, які також допо магали у перевірці списків. Особливо хочеться відзначити хорошу роботу агітаторів-викла- дачів В. Ямпольського, В. Бор- зенка, В. Сорокіної, Л. Шишкіна, Л. Майорової, А. Оршанського та студентів Новопашину, Нерубен- ка, Гужву, Чечету, Білоусова, Лященка, Першина та інших. Сподіваємося, що завтра наші виборці також дружно і одно стайно ‘ віддадуть свої голоси за кращих синів і дочок народу. Старший агітатор В. ШЕЙКО. Університет відзначає ювілей Ч. Дарвіна 12 лютого відбулося урочисте засідання Вче ної ради біологічного факультету та інституту біології, присвячене 150-річчю з дня народжен ня Ч. Дарвіна. Доповідь про життя і діяльність великого вченого прочитав М. П. Воловик. Реорганізований і відкритий для відвідування і екскурсій музей дарвінізму в університеті. В ЦНБ організована виставка, присвячена цьому ювілею. Розгорнута робота по читанню лекцій у місті і області на різні питання вчення дарвінізму. Підготований великий колектив лекторів. Під готований також текст лекції про Ч. Дарвіна, який надіслано До районних відділень товариства по розповсюдженню політичних і наукових знань. У березні-квітні буде проведено засідання сту дентських наукових гуртків, присвячених юві лею, у квітні на студентській науковій конфе ренції буде заслухано ряд доповідей з проблем дарвінізму. У листопаді на біологічному факультеті відбу деться наукова конференція, присвячена 100- річчю з дня видання основної праці Чарлза Дарвіна «Походження видів». Дослідна, весмирічна… «Перебудова народної освіти цілком відповідає ду хові марксистсько-ленінського вчення про освіту й ви ховання і відкриває шлях для справжньої політехніза ції школи». (З доповіді товариша М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС) Наша дослідна весмирічна шко ла створена на базі 91 середньої школи Ленінського району м. Хар кова. Таких шкіл на Україні поки що 28. Дослідна весмирічна школа е загальноосвітньою політехнічною школою. Вона повинна давати уч ням відповідне коло знань з ос нов наук, необхідних у майбутній трудовій діяльності, політехнічну підготовку, забезпечити їх мо ральне, трудове, фізичне та есте тичне виховання; підготувати уч нів до вступу у трудове життя, а також для продовження освіти в професійно-технічних учили щах, в школах робітничої і сіль ської молоді, середніх і загально освітніх школах з виробничим на вчанням та в інших учбових за кладах. Завданням дослідних весмиріч- них шкіл є: перевірити відповід ність нового навчального плану основним завданням весмирічної школи і віковим особливостям учнів, доцільність розподілу го дин між предметами, які входять до навчального плану; вивчити і перевірити ефективність навчаль но-виховної роботи, побудованої за новими програмами; вивчити і визначити найбільш доцільні та ефективні форми і методи здійс нення політехнічного навчання і трудового виховання школярів; поєднати навчання учнів з сус пільно-корисною працею у про мисловому і сільськогосподарсько, му виробництві. За тимчасовим положенням про дослідну весмирічну школу загальноосвітня весмирічна тру дова політехнічна школа повинна мати велику навчально-матеріаль ну базу. Вона мусить мати від повідну кількість класних кімнат для забезпечення навчання в одну зміну, робочу кімнату для занять з ручної праці в перших — четвертих класах, два навчаль них кабінети (фізичний і хіміко- біологічний), кімнату лікаря, дві майстерні, клас домоводства, спортивний зал та фізкультурно- спортивний майданчик, бібліоте ку, шкільний клуб з радіоуста новкою і радіовузлом, навчально- дослідну ділянку з зоологічно- зоотехнічним відділом, географіч ний майданчик, необхідний комп лект сільськогосподарського ін вентаря. Навчальні кабінети та майстер ні повинні мати типове обладнан ня і мінімум навчальних посіб ників, які визначаються обсягові програм весмирічної школи. Знач ну частину цього наша школа вже має. За навчальним планом для вес мирічної школи відводиться по три години на практичні занят тя в майстернях у 5, 7, 8 класах, і по чотири години у шостому класі замість двох тижневих го дин за діючим навчальним пла ном середніх шкіл. Замість роботи в столярній майстерні дівчата 5 — 7 класів працюють в кабінеті домоводства, набуваючи умінь та навичок у догляді за житлом, в кулінарії, шитті тощо. Програми для весмирічної шко ли визначають завершений обсяг загальної і політехнічної освіти, основи фізичного, трудового, мо рального і естетичного виховання учнів, що є конче необхідним для одержання ними початкової про фесійної підготовки і включення їх після закінчення весмирічки в трудове життя та для продовжен ня навчання в середніх, вечірніх і заочних школах з виробничим навчанням, технікумах або інших середніх професійних навчаль них закладах. Програми весмирічної школи передбачають набагато більший обсяг лабораторних і практичних робіт з фізики, хімії, природо знавства й математики. Вчителі мови, виконуючи вимо ги нових програм, одноразово з вивченням граматичного матеріа лу, знайомлять учнів із діловою мовою, працюють над розвитком мови учнів. Вчителі нашої школи звертають увагу на розкриття наукових ос нов тих трудових процесів, в яких беруть участь учні, вико ристовують^ їх практичний дос від, набутий в процесі праці. Це значно сприяє трудовому вихо ванню. Всі вчителі спрямовують свої зусилля на те, щоб організація і методи навчання всебічно сприя ли трудовому вихованню учнів, розвитку їх самостійності, ініціа тиви, творчого мислення. Завдан ня підвищення ефективності на вчання вимагає насамперед твор чого використання вчителями всі єї різноманітності методів і засо бів навчання, опрацювання про думаної системи уроків різних типів і структур. Наслідки експериментальної ро боти вчителів свідчать, що, на вчальний план і програми весми річної школи в основному сприй няті, хоча й вимагають деякого вдосконалення, про що остаточно можна буде сказати в кіпці на вчального року. Т. ІЛЛЯШЕВИЧ, завуч школи. ЗАКІНЧИЛАСЯ СЕСІЯ НА ЗАОЧНОМУ ВІДДІЛЕННІ З 12 по 22 лютого проходила зимова сесія студентів-заочни- нів. Університетські аудиторії заповнилися вчителями, партійни ми працівниками, людьми з великим трудовим досвідом. Сесія заочників, як завжди, була дуже насиченою, напруженою, — адже протягом 10 днів студентам необхідно було прослухати лекції з кількох дисциплін і скласти ряд екзаменів та заліків за навчаль ним планом. Як показала сесія, в організації учбового процесу був ряд істотних недоліків, які необхідно врахувати заочному відділенню на майбутнє. Приміщення для потоків виявилися тісними, і коли, напри клад, проходили лекції з історії та філософії в Ленінській ауди торії, студентам доводилося стояти у проходах, а тим, хто стояв на горі, нічого не було чути. Очевидно, слід буде подбати про те, щоб продумано забезпечувати заочників аудиторіями, а також житлом і достатньою кількістю учбових матеріалів. Слід забезпе чити їх також програмами, які зараз з цілого ряду дисциплін відсутні. Р. Чопп. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. 3. 28 лютого 1959 р. ,До 90-річчя з дня народження Н. К. Крупської Вивчати спадщину видатного педагога-марксиста «Тісний зв ’ язок навчання з життям, з виробництвом, з практикою комуністичного будівництва повинен стати провідним началом вивчення основ наук у школі, осно вою виховання підростаючого покоління в дусі кому містичної моралі». (З доповіді товариша М. С. Хрущова на XXI з ‘їзді КПРС). Найстаріший член Комуністич ної партії, друг і соратниця ве ликого Леніна, що віддала своє життя справі комунізму, Надія Костянтинівна Крупська була талановитим провідником політи ки Комуністичної партії в галузі комуністичного виховання радян ського народу і його підростаю чого покоління. Широко пропа- іуючи, здійснюючи й творчо роз виваючи вчення Маркса-Енгельса- Леніна про комуністичне вихо вання, Надія Костянтинівна зро била величезний внесок у теорію і практику комуністичного вихо вання і навчання. У надзвичайно складних умовах перших післяжовтневих років, коли, як відзначав перший нар ком освіти О. В. Луначарський, ніхто не знав не тільки в дета лях, але навіть і в багатьох важливих розділах, як вести справу виховання п о-н о в о м у, ми з надією звертали погляди на Надію Костянтинівну, тому що вона дійсно мала що сказати в цій галузі, тоді як іншим до водилось ще гадати, шукати шля хів, навчатися в життя. Важливішою стороною підго товки всебічно розвинених будів ників комунізму Надія Костянти нівна вважала виховання в дусі комуністичної моралі. В її чис ленних працях, статтях і вислов леннях науково розроблені і ви світлені по суті всі основні пи тання морального комуністичного виховання — його мета, зміст, принципи, форми й методи. Н. К- Крупська вчила, що ви ховання радянського патріотиз- му, пролетарського інтернаціона лізму, комуністичного ставлення, до людей, ненависті до ворогів комунізму та багатьох інших рис нової людини має зводитися до різноманітного впливу на розум, почуття, волю й поведінку ви хованця з метою формування в ньому комуністичних переконань і прищеплення навичок і звичок комуністичної поведінки. Червоною стрічкою через усю систему педагогічних поглядів II. К- Крупської проходять орга нічно пов ’ язані між собою ідеї колективізму і виховання в пра ці. Та це й зрозуміло: адже ви ховання комуніста — це насам перед виховання колективіста, що уміє підкорити своє особисте громадському і готовий віддати всі свої сили, працю народові, справі комунізму. Тільки у колективній праці мо жуть виявитись індивідуальні здібності й хист, любов до праці па загальну користь, уміння жи ти й працювати по-комуністич- ному. З великою силою підкреслюва ла Надія Костянтинівна Крупська значення поведінки самих вихо вателів. В своєму останньому ви ступі на нараді вчителів-відмін- ників Н. К. Крупська зазначила, що па прикладі вчителів, дивля чись на дорослих передовиків- стахановців, дивлячись на своїх батьків, матерів-громадських пра цівниць, діти дійсно виростають новими людьми. Оволодіння педагогічною спад щиною Надії Костянтинівни Круп ської і творче її використання і сьогодні допомагає у здійсненні завдань, поставлених в галузі комуністичного виховання радян ського народу і підростаючого покоління. О. ТКАЧЕНКО, кандидат педагогічних наук. ЛИСТИ ПІОНЕРАМ У багатогранній гро мадсько-педагогічній ді яльності Н. К. Круп ської чимале місце по сідала участь у керівни цтві піонерською органі зацією, де виявився вмі лий її підхід до дітей, врахування їх психоло гічних особливостей. Про діяльність Н. К. Круп ської в цій галузі свід чать не лише різні стат ті і виступи, звернення до вожатих і вчителів, але й пряме її звернен ня у листах до піонерів. Листи піонерам мають великий інтерес не тіль ки тим, що вони містять в собі конкретне роз криття змісту комуні стичного виховання ді тей, але й тим, що вони будуються на науковій характеристиці психоли- гічних особливостей ди- тпни-підлітка. У листі «Про виник нення піонерської орга нізації» (1938 р.) Н. К. Крупська, посилаючись на те, що уже писала комсомолу в 1922 році про необхідність піонер ської організації, повто рюючи доводи на ко ристь цього, зазначає що треба навчитися ор ганізовувати активність підлітків, навчити дітей діяти дружно, допомог ти їм озброїтися необ хідними знаннями, на вчити вести громадську роботу, організовано пра цювати і в галузі розу мової, і в галузі фізич ної праці. Пропагандист принци пів комуністичної мора- лі, Н. К. Крупська вміло пояснювала їх дітям, вчила відстоювати їх у боротьбі з буржуазною- мораллю. Вона критику вала залишки буржуаз ної моралі у свідомості радянських людей. Так, наприклад, у листі «Моє» і «наше» дано проти ставлення приватновлас ницьких навичок і кому ністичного ставлення до громадської власності. У своїх листах вона вчила дітей мислити са мостійно, самостійно пра цювати. До цього ж во на закликала вчителів, піонерватажків і .вихо вателів. Треба, щоб діти самі визначали свою мету. Вмілий педагог не нав ’ язує її, а підводить до самостійного вибору мети, — говорила вона. Листи піонерам не лише не втратили своєї актуальності і значи мості, але мають і за раз величезне значення у зв ’ язку з рішеннями з ’ їздів ВЛКСМ про по ліпшення роботи піонер ської організації, про врахування вікових особ ливостей дітей й органі зацію їх роботи по сту пенях. Ці листи зараз звучать по-сучасному, коли прийнятий «Закон про зміцнення зв ’ язку школи “”з життям і про дальший розвиток систе ми народної освіти в СРСР». Д. ДУБОВИС, доценг кафедри педагогіки й психології. ПРО ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ У педагогічній спадщині Н. К. Крупської значне місце посідають питання трудового ви ховання, які вперше висвітлюються з марксист сько-ленінських позицій. Н. К- Крупська завжди підкреслювала вели чезне значення праці, яка виховує дисципліно ваність, організованість, вміння розподіляти час, перевіряти свої сили і гартувати волю. Надія Костянтинівна надавала величезного значення організації виховання трудових на вичок у школі. Визначаючи завдання соціалістич ної школи і її особливості, Надія Костянтинів на писала, що, допомагаючи вихованню інди відуальності, школа мусить виховувати її у громадській праці… Особливістю соціалістичної школи, на її думку, мусить бути широкий роз виток дитячої продуктивної праці. Н. К- Крупська приділяє багато уваги питан ням трудового виховання у сім ’ ї. Вона одна з перших радянських педагогів поставила пи тання про тісний зв ’ язок школи з сім ’ єю. Педагогічна спадщина Н. К. Крупської в галузі трудового виховання набуває виключно гажливого значення у світлі рішень XXI з їзду КПРС, який поставив грандіозні завдання перед нашою школою — виховання членів комуністич ного суспільства, виховання комуністичного ставлення до праці. Вивчення багатої спадщини видатного радян ського педагога-марксиста допомагає нам більш успішно вирішувати питання трудового вихо вання підростаючого покоління. М. ХАРЧЕНКО, доцент. ВИДА ТИПИ РАДЯНСЬКИЙ ЕНТОМОЛОГ Сьогодні громадськість університету відзначає 60 років з дня народження і 40-річчя наукової і педагогічної діяльності завіду вача кафедри ентомології професора, доктора біологічних наук Сергія Івановича Медведева. Професор С. І. Медведев є одним з видатних радянських вче- ‘ них-ентомологів, спеціалістів у галузі вивчення систематики і еко логії комах. Його наукові праці широко відомі як у нашій країні, так і за її межами. Професор С. 1. Медведев є автором понад 160 наукових робіт, серед яких є великі монографії, що увійшли до -складу академічного видання «Фауна СРСР». Праці С. І. Медведева, що належать до раннього періоду його наукової діяльності, відносяться до галузі систематики, В працях пізнішого періоду С. І. Медведев обирає фауністичний напрям і створює серію капітальних творів з фауни комах Радянського Союзу (в тому числі і України) і суміжних країн. Серед праць цього періоду найбільш важливе значення мають грунтовні зве дення з фауни ^пластинчатовусих жуків, що є необхідними посіб никами для ентомологів СРСР і зарубіжних країн. На підставі вивчення сучасного складу ентомофауни СРСР і суміжних країн С. І. Медведев створив ряд теоретичних праць, в яких він висловив цінні міркування з приводу походження фауни окремих зоогеографічних районів Радянського Союзу і, зокрема, формування фауни комах у лісостеповій і степовій зонах УРСР, дав прогноз імовірного поширення найважливіших шкідників сіль ського господарства для ряду районів СРСР і запропонував ефек тивні практичні заходи боротьби з ними. Останнім часом теоретичні дослідження проф. С. І. Медведева набули особливо виразного екологічного і зоогеографічного напря му; ці дослідження висувають його в ряд найбільш відомих радян ських ентомологів, екологів і зоогеографіє. Роботи С. І. Медведева мають важливе значення для прак тики соціалістичного сільського господарства; його визначниками комах користуються як ентомологи, так і студенти біологічних і сільськогосподарських вузів. С. І. Медведев постійно консультує різні наукові установи СРСР з питань сільськогосподарської і лісової ентомології; в остан ні роки до нього все частіше звертаються за. порадами і консуль таціями наукові установи і окремі вчені країн народної демократії. За. час своєї багаторічної діяльності в Харківському універси теті С. І. Медведев створив на. кафедрі ентомології згуртований і працездатний науковий колектив спеціалістів, що цілеспрямовано працюють над вивченням ентомофауни України і інших республік СРСР, тісно пов’язуючи свої теоретичні дослідження з практичними завданнями розвитку соціалістичного сільського господарства. Л. ГЕЛЬФЕНБЕЙН. ПРИ МІСЦЕВКОМ! ПРАЦЮЄ КОМІСІЯ Подальша демократизація всьо го нашого громадського життя і поширення прав профспілок ви кликали пожвавлення в роботі комісії по трудових суперечках при місцевому комітеті Харків ського університету (голова — доцент Петров Б. В.). У ком петенцію цієї комісії входить роз гляд трудових суперечок, що ви никають між трудящими і адмі ністрацією по ряду досить важ ливих питань, наприклад з питань звільнення або переводу па іншу роботу, оплати надстрокової пра ці, оплати або компенсації за невикористану відпустку, розподіл спецодягу і спецхарчування, нор малізація умов праці та ін. Ко місія слідкує за тим, щоб ^іі- цістрація повністю виконувала законні вимоги трудящих, але не підтримує необгрунтованих пре тензій, які іноді мають місце. Якщо трудящий не задоволений рішенням комісії, його заяву роз глядає місцевий комітет, якщо й після цього він лишається не- задоволеним — він може зверну тися до суду. За минулий рік комісія розгля нула 14 заяв, і те, що випадків передачі справи до суду не було, в певній мірі характеризує якість її роботи. Можна навести деякі прикла ди: у відповідності з рішенням комісії п ’ яти працівникам інсти туту хімії були повернені неза конно утримані 3738 карбованців, видана зарплата невірно розра хованій вбиральниці тов. Лаптій, сплачена невикористана відпустка п ’ яти викладачам заочного від ділення університету, надана більш тривала відпустка чоти рьом працівникам ЦНБ і спів робітниці біофаку тов. Колодько; вбиралыіиця т. Валяева за станом здоров ’ я переведена на більш легку роботу; виділена штатна одиниця препаратора для кафедри загальної хімії, персонал якої був перевантажений у зв ’ язку із зрос лим контингентом ■ студентів і ін. З другого боку, комісія не вва жала можливим підтримати вби- ральницю тов. Руденко, що не дбало працювала і не дотриму валась норм соціалістичного спів життя; комісія дала санкцію-на її звільнення. Число питань, вирішених комі сією, більше числа протоколів, тому що в ряді випадків було досить роз ’ яснити стороні необ грунтованість її вимог, або вка зати на помилковість її позиції, і трудова суперечка не виникала. Отже, в цілому комісія веде ве лику і корисну роботу. Л. АДАМОВИЧ. Н. К. Крупська про політехнічну освіту Слідуючи вченню класиків марк- сизму-ленінізму, Надія Костянти нівна Крупська твердила, що по літехнічна освіта е складовою частиною виховання всебічно роз виненої особи в комуністичному суспільстві. У першій марксистській праці з педагогіки «Народна освіта і демократія», написаній за пора дою В. І. Леніна у 1915 році, Н. К. Крупська чітко і яскраво висвітлила питання про історич ний і класовий характер вихован ня, про розвиток поглядів на необхідність поєднання продук тивної праці з розумовим роз витком, питання про загальну і політехнічну освіту дітей і під- літків. В. І. Ленін, високо оціню ючи цю книгу, надіслав її з емі грації О. М. Горькому зі своїм листом, який закінчується про ханням до письменника сприяти виданню цієї брошюри. Горький відгукнувся швидко: за його спри янням книга «Народна освіта і демократія» вийшла в 1917 році у видавництві «Життя і знання». У перші роки після Великої Жовтневої соціалістичної револю ції Крупська домагалася здійснен ня політехнічного навчання в ра дянській школі. У відповідності з вченням марк- сизму-ленінізму вона, враховую чи конкретні історичні і еконо- мічні умови країни, розробила теоретично і практично питання про зміст і методи політехнічно го навчання в радянській школи Вона говорила про політехнічний характер професійної освіти і по ширення політехнічного світогля ду робітника. Вона вказувала, шо політехнізм не е якийсь особ ливий предмет освіти, а мусить міститися в усіх дисциплінах, по значитися на доборі матеріалу і в фізиці, і в хімії, і в природо знавстві, і в суспільних науках. Надія Костянтинівна неодноразо во ставила питання про політех нічну побудову програм, про не обхідне обладнання політехніч ної школи (лабораторії, майстер ні, дослідні ділянки і т. ін.). Однак вона вважала, що полі технічна школа повинна прагну ти організувати працю дітей в самому виробництві, тому що шкільні майстерні, як правило, мають ремісницький, кустарний характер. Щодо учнів старших класів, Крупська підкреслювала, що для них важлива спільна пра ця з дорослими робітниками і колгоспниками. Н. К. Крупська виступала дро ти ранньої професійної освіти, тому що це може заважати ви явленню і розвитку у дитини твор чих здібностей і гасити закладені в ній духовні можливості. Важливим засобом політехніч ного навчання Крупська вважала розвиток інтересу до техніки. Ве лику роль у пробудженні цього інтересу мусять відігравати тех нічні гуртки, навчально-дослідні ділянки, дитячі робочі кімнати. Вона говорила, що наша молодь повинна мати вмілі руки і знан ня. У проекті докладної записки до ЦК партії про політехнічне на- вчання в 1936 році Надія Ко стянтинівна знову звертає увагу на необхідність зміцнення зв ’ язку між школами і підприємствами, радгоспами, МТС і колгоспами. Крім того, вона вважала за не обхідне включити у зміст полі технічного навчання основи дер жавного планування і організа ції колективної праці. Величезний інтерес має висунута Н. К. Круп- ською пропозиція про ознайом лення всіх учителів з основами виробництва. Н. К. Крупська надавала вели кого значення свідомому і пра вильному вибору школярами професії; цьому, на її думку, по винно сприяти вірно поставлене політехнічне навчання у школі. Педагогічна спадщина Н. К. Крупської в галузі політехнічного навчання набуває виключного зна чення в світлі нових задач, по ставлених партією. Професор Л. ГУРЕВИЧ. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.