No 3 (957) Субота, 24 січня 1959 р. (Ціна 20 коп. УНІВЕРСИТЕТ МІЖ ДВОМА З ’ ЇЗДАМИ Нестримний крок вперед КРАЇНА ЙДЕ до великої по дії — XXI з ’ їзду нашої партії. І зараз усюди: на заводах і в колгоспах, в інститутах і науково- дослідних установах, обговорю ючи тези доповіді М. С. Хрущова, тези, з яких постає величезна, яс крава картина завтрашнього дня Батьківщини, люди підводять під сумки зробленому, здійсненому за накресленнями XX з ’ їзду КПРС. А те, що зроблено руками радян ських трудівників, швидко не пе рерахуєш. З почуттям високої гордості, з почуттям радянського патріотизму прочитали ми не щодавно в газетах повідомлення Централь ного Статистичного управління при Раді Міністрів СРСР про підсумки виконання державного плану розвитку народного гос подарства країни за 1958- рік. Цифри, що там наводяться, свідчать про величезний крок вперед, який під керівництвом партії зробив наш народ в усіх галузях економі ки і культури на шляху створення ма теріально-технічної бази комунізму. Про зростання добробуту і культурного рівня населення лише нашої республіки свідчать такі дані: у 1958 р. для робітників і службовців збудовано житла загальною площею 10 мільйонів кв. метрів — стільки, скільки було введено в дію за 1955 і 1956 рр. В минулому році здобули середню загальну і спеціальну освіту 342 тисячі чо ловік. Вузи випустили 56 тисяч спеціалі стів. Наш університет — це лише невелика ді лянка великого фронту всенародної бо ротьби за комунізм. Але наші успіхи, до сягнення наших вчених, праця наших ви пускників йдуть у загальну скарбницю все народних досягнень. Сьогодні ми присвячуємо сторінку стис лій розповіді про зміни, що відбулися в ХДУ протягом трьох міжз ’ їздівських років. Романтика наших буднів У 1958 році 4-тисячний загін комсомоль ців університету подав значну допомогу робітникам міста і села. В праці на бла го соціалістичного суспільства зростала і міцніла справжня комсомольська дружба, згуртовувались і загартовувались сту дентські колективи. Одна з найважливіших ділянок трудо вого виховання комсомольців — будів ництво нових корпусів університету. Під час праці на будові комсомольці виявили високе розуміння комуністичного обов ’ яз ку, відповідальності за доручену справу, працьовитість і дисциплінованість. Про участь студентів у роботі на будові свід чить той факт, що лише влітку 1958 року там працювало близько півтори тисячі сту дентів. Не можна не відзначити бригади студентів Лі Хуай-чжі, Чумака, Являн- ського, Ямполя, Каліберди. У серпні — жовтні 2630 студентів сум лінно працювали у колгоспах і радгоспах Харківської і Луганської областей. їх рука ми зібрано з 3132 га кукурудзу, з 140 га кар топлю, з 217 га буряків, заготовлено 2595 тонн силосу і т. ін. Подаючи допомогу трудів никам сільського господарства, студенти провели велику культурно-виховни роботу, прочитали 52 лекції, дали 28 концертів. Протягом двох з половиною місяців працював на збиранні врожаю у радгоспі «Жовтневий» Північно-Казахстанської об ласті наш цілинний загін у складі 86 чоловік. Працюючи у виключно важких умовах, студенти виправдовували велике довір ’ я партії, а Здоровий, Дибко, Ємельянов, Ди- дур, Такцюра, Солодухін, Щедрий, Коно вал, Бородавко, Чумирін подавали зразки справжнього комуністичного ставлення до праці. Озеленення міського саду і траси Хар ків — Київ, праця на цегельному заводі і в ботанічному саду — всюди були наші ком сомольці. Всього у 1958 році комсомольці універ ситету на різних об ’ єктах міста відпрацю вали 245 тисяч людино-годин, а врахову ючи працю у радгоспах і колгоспах — 920 тисяч людино-годин. У комсомольську копилку внесено 387 тисяч карбованців. Активна участь у громадсько-корисній праці стає чудовою традицією комсо мольської організації нашого університету. Б. РЕШ ЕТНЯК, секретар комітету комсомолу. ЦИФРИ І ФАКТИ За минулі три роки вчені уні верситету опублікувал і більше 1250 наукових праць, з них бли зько 500 у Наукових записках університету. Крім того, підюто- вано і видано понад 40 посібни ків і монографічних досліджень Серед них слід відзначити такі видання: О. В. Погорелов — Лекції з диференціальної геометрії, Лекції з аналітичної геометрії, Поверх ня обмеженої кривизни. Б. Я- Пінес — Лекції з струк турного аналізу. І. М. Буланкін — Фізична і ко лоїдна хімія для біологів. М. В. Логвиненко — Введення у методику дослідження осадових порід. М. П. Комар — Основи якісно го хімічного аналізу. М. П. Барабашов — Результа ти фотометричних досліджень МІ СЯЦЯ і планет на Астрономічній обсерваторії ХДУ за 40 років. Цінні монографічні праці підго тували науковці кафедр суспіль них наук. Серед них не можна не відзначити такі книги : Ю . Ф Бухалов — Громадсько- < політичні погляди П. А. Грабов- ського. О. О. Воскресенський — Рево люційна боротьба робітників ХПЗ (1895-1917 рр.). І. К- Рибалка — Поновлення Радянської влади на Україні (1918-1919 рр.). В. П. Будніков — Більшовицька преса і Великий Жовтень на Ук раїні. О. А. Протопопов — Перемога Великого Жовтня — класичне вті лення ленінської теорії пролетар ської революції. І. Ш . Черномаз — Боротьба ро бітничого класу України за кон троль над виробництвом. М. К. Колісник — Відновлення і зміцнення Радянської влади на Україні. У світлі настанов XX з ’ їзду КПРС Період від XX до XXI з ’ їзду КПРС є видат ним в історії нашої партії і Радянської держави. Радянський народ під керівництвом Комуністич ної партії за цей час домігся видатних успіхів у розвитку всіх галузей народного господарства, науки і культури, у піднесенні матеріального доб робуту трудящих країни. У світлі настанов XX з ’ їзду КПРС кафедра політичної економії здійснювала перебудову і поліпшення своєї уч бової, наукової і політико-виховної роботи. Підготовано і випущено дві збірки Вчених за- писок кафедри, в яких міститься 18 наукових ро біт викладачів кафедри. Крім того, було написа но і надруковано дві брошури і 12 статей у різ них обласних і республіканських виданнях. Колектив кафедри займався дослідженням го ловним чином двох проблем: розробкою вели кого надбання В. 1. Леніна з питань політичної економії і питаннями теорії соціалістичного від творення. Опубліковані членами кафедри роботи присвя чені питанням марксистсько-ленінської теорії і практичним задачам комуністичного будівництва в нашій країні. Вони здобули позитивну оцінку на сторінках преси. Певних успіхів домоглася кафедра по підви щенню кваліфікації викладачів і підготовці нау кових кадрів через аспірантуру. За цей період на кафедрі написано і захищено 13 кандидатсь ких дисертацій на досить актуальні теми еконо мічної науки. Захистили кандидатські дисертації викладачі кафедри — В. Ковальова, В. Набока, і ін. Успішно закінчили аспірантуру і своє часно захистили кандидатські дисертації 8 чоло вік — Матвійчук, Введенський та інші. Кафедра за ці роки підготувала і провела п ’ ять наукових сесій і конференцій, присвячених важливим теоретичним проблемам і історичним датам. В ряді доповідей піднімались актуальні питання, що мають важливе теоретичне і прак тичне значення. Велика увага приділялась питанням перебудо ви учбової і методичної роботи у світлі історич них рішень XX з ’ їзду КПРС і рішень Пленумів ЦК КПРС. Були переглянуті і систематично об говорювались тексти лекцій і плани семінар ських занять. Кафедра систематично вела боротьбу за повне подолання елементів начотництва і догматизму у викладанні предмету політичної економії. До сягалося творче розуміння марксистсько-ленін ської теорії, тісний зв’язок теоретичних питань в лекціях і семінарських заняттях з практикою комуністичного будівництва в нашій країні і со ціалістичного будівництва в країнах Народної демократії. Для кращого знання організації виробницт ва кафедрою неодноразово організовувалися спе ціальні екскурсії на передові підприємства міста. йдучи назустріч XXI з ’ їзду нашої славної Ко муністичної партії, колектив кафедри зобов ’ я зується докласти всіх зусиль, знань і умінь для того, щоб забезпечити країні підготовку високо кваліфікованих кадрів, відданих великій справі комунізму. Доцент О. МАМАЛУЙ, зав. кафедрою політичної економії. Тема лабораторної роботи другокурсни ка фізмату В. Красовицького — «Дослід ження випрямлювана з регулюєм^м вихід ним напруженням». На фото: В. Красовицький в лабора торії. ЦИФРИ І ФАКТИ + Підготовано до друку і переда но видавництву близько 20 моно графічних досліджень, підручни ків та курсів лекцій. Видано 33 тома Вчених записок факультетів і загальноуніверси- тетських кафедр. + Співробітники університету за хистили 5 докторських і 9 канди датських дисертацій. За 1956 — 1958 рр. випущено 113 аспірантів. Організований при нашому уні верситеті обчислювальний центр, одержана електронна машина «Урал». Реалізуючи рішення травневого Пленуму ЦК КПРС, вчені уні верситету почали дослідження в галузі високомолекулярних сполу чень. Створено чотири проблемних лабораторії при фізико-матема- тичному, радіофізичному, хімічно му факультетах, що дозволить значно підняти рівень науково- дослідницької роботи. 4- В наукових студентських гурт ках заслухано за ці роки 2500 до повідей. Близько 1000 з них ви носились на підсумкові студент ські наукові конференції. Видано три томи тез наукових доповідей членів СНТ. + У 1958 році вперше в універси теті почало працювати вечірнє відділення, на яке зараховано 245 чоловік. + На перших двох курсах універ ситету навчаються 427 студентів, які прийшли в аудиторії від вер стату або з лав Радянської ар мії. + Наближається строк здачі у експлуатацію всієї нової споруди Харківського університету. У 1959 р. у нову будову переїдуть усі факультети, а у 1960 р. пов ністю завершиться переселення. 3769 тисяч карбованців витра тив за 2 роки університет тільки на придбання наукової апарату ри, приладів, дослідницького устаткування. Наводимо деякі цифри. Лише минулого року на фізико- математичному факультеті при дбано приладів на 204 тисячі 800 карбованців. Вартість лише трьох приладів: мікрофотометру, двох розривних машин та обчислю вальних машин становить більше 100 тисяч карбованців. На радіофізичному факультеті за цей час придбані кварцері- зальний та кварцерозпилювальний верстати (загальна вартість біль ше 20 тисяч карбованців), мікро скоп УММ-22, що коштує 33 ти сячі карбованців, загальна ж су ма витрат становить біля 300 000 карбованців. Ціні дорогокоштовні прилади придбали і інші факультети (хі мічний, біологічний, геологічний). Видавництво ХДУ придбало ав томашину, гідравлічний прес, нит- кошвейну машину та ін. Ось вона наочно постала перед тобою, читачу, велика турбота партії та уряду про розвиток на уки, зокрема, в твоєму універси теті. За три міжз ’ їздівські роки, за ці роки боротьби всього радян ського народу за подальший роз квіт і зміцнення нашої Батьків щини, Харківський державний університет підготував і дав на родному господарству країни 1659 висококваліфікованих моло дих спеціалістів. ,На комсомольські теми ТВОЇ ТОВАРИШІ Комсомолка Салюкова Рая Салюкова при йшла на географічний факультет з вироб ництва. І якось відразу товариші по курсу по любили свого принци пового старосту групи. Комсомольці факульте ту обрали її до складу факультетського бюро. А відмінна її праця у колгоспі, де Рая була бригадиром, і’, сама працюючи сумлінно, вміло організовувала труд товаришів, укрі пила її авторитет. Велике і відпові дальне громадське навантаження, з яким Рая успішно справляється, не заважає їй добре навчатися, оути у цен трі всіх курсових справ. Хороша вона комсомолка, наша Рая Салюкова. БІЛЬШІСТЬ ПРАЦЮЄ ДЕХТО — ЗАВАЖАЄ Вірним поміч ником Комуні стичної партії на зиває народ ком сомольців — і Ц е Дійсно так. Багато чудових починів народи лося там, де працюють юні. На підприємствах кращими моло дими робітниками створюються бригади комуністичної праці, а в інститутах товариші цих робіт ників’ студенти, наполегливо вчаться, щоб стати висококвалі фікованими спеціалістами, гід ними нашої великої епохи. Обов’язок студента – комсо мольця не лише відмінно навча тися, а й брати активну участь у корисній суспільній праці, сумлінно виконувати громадські доручення. Більшість комсо мольців хімічного факультету добре це розуміють і завжди про це пам ’ ятають. Ось хоча б взяти першокурс ників. Зовсім нещодавно увійшли вони у студентський колектив, а почали добре. У 117 школі пра цюють піонервожатими і пра цюють хороше Ігнатова і Береж на. Це лише один приклад, а їх багато. Добре виконує своє від повідальне комсомольське дору чення групорг II курсу В ’ юник. Суворо здійснює контроль за відвідуванням лекцій, за успіш ністю другокурсниця староста Коренькова. А скільки чудових справ зробили і продовжують робити наші третьокурсники. Прізвища Врагової, Борзової, Козленко ’ добре відомі на фа культеті. Характерно, що на цьому курсі всі комсомольці мають доручення, і майже всі намагаються виконати їх яко мога краще. , Нещодавно комсомольці _ Ш курсу побували на коксохіміч ному заводі (організатори екс курсії І. Дмитренко і В. Сохра- ніч) ; студенти Забродіна і Ро- сенко з захопленням працюють у підшефній школі, керуючи хі мічними гуртками. Але, на жаль, і в нашій дружній передовій студентській сім ’ ї є люди, які, якщо розібратися, не гідні ви- сокого звання комсомольця. Ці одинаки-студенти інколи добре вчаться і вважають, що свій обов ’ язок комсомольця саме цим повністю виконують. Громадськи ми дорученнями вони нехтують, ставлячись до них, як до чогось другорядного. Це такі, як Сорокін, відповідальний за академроботу на І курсі, Черніна — групорг II курсу. Особливо «відзначаєть ся» саме Черніна. Мало того, що вона не виконує найелемен- .тарніших обов ’ язків групорга, її поведінка не ли- чить комсомоль- цеві. Для неї недивно сказати, наприклад, ось таке: «на газету я не буду провадити підписку, тому що мені не дали квитка на університетський вечір». Хоча в нас такі випадки і по одинокі, але кожному ясно — треба, щоб їх не було зовсім. Як можуть миритися комсомольці з тим, що Черніна ще й досі комсорг, адже це позначається на справах: на лекціях погана дисципліна, викладач англійської мови не раз робить зауваження самому комсоргові. Нещодавно ми прочитали в га зеті «Харківський університет» статтю І. Журавльової «Чому ви осторонь наших комсомольських справ, товариші?» про тих сту- деніів, які не вважають для себе обов ’ язковим брати участь у гро мадському житті. Нам здається правильним піднімати ці важли ві питання і ще більш правиль ним — рішуче боротись проти та ких лжекомсомольців. Г. ТОРЯНИК, студентка П курсу хіміч ного факультету. ДОПОМАГАЮЧИ ШКОЛІ Куточок вожатого Про те, що випускники біль шості факультетів підуть працюва ти у школи викладачами, зна ють усі, і питання, як студенти цих факультетів готуються до своєї майбутньої праці, хвилює багатьох. Недаремно на недав ньому засіданні бюро обкому ком сомолу гостро стояло питання про підготовку педагогічних кадрів. Комітет комсомолу університе ту ще в листопаді 1958 року на правив наших студентів по ком сомольських путівках до шкіл- інтернатів вожатими і керівника ми гуртків. І треба сказати, що більшість комсомольців з лю бов ’ ю взялись за піонерську ро боту. Не можна не відзначити Ніну Лютенко, Інну Гуляеву, Лілю Нестеренко, Асю Цимба люк, Валентина Варика, Белу Скрипченко, Валентину Соболь, Аллѵ Миронову, Олександру Бе- режну, Клаву Пшеченко та ін ших. Вони стали справжніми улюбленцями піонерів, їх стар шими дбайливими друзями. Але не можна замовчувати того, що у 131 школі замість 19 вожатих працюють лише 14, Слід зверну ти увагу, ’ що у 6 «б» класі зов сім нема вожатого, а в двох сьо мих — Грабар і Костенко чис ляться лише на папері. Комсо мольському бюро фізмату необ хідно цим зайнятися. Очевидно знає комсомольський актив філ- факу про те, що припинила пра цю в школі Н. Лугова. Не лише вона, а й деякі інші гадають, що під час сесії бувати у піонерів не обов ’ язково. Це невірно. Адже піопери хвилюються за хід ваших екзаменів. Треба хоча два-три рази побувати у них за сесію, інакше вам слід буде розпочина ти роботу, заново. Занедбали свою працю з піоне рами біологи у 50 школі, а член бюро цього факультету Н. ГІота- пенко не виявила потрібної су ворості. Комітет комсомолу вирішив, що з наступного року усі без ви нятку третьокурсники будуть працювати в школі. Комітет про вадитиме свою роботу у постій ному зв ’ язку з кафедрою педаго гіки, теоретичне навчання і прак тика будуть провадитись регу лярно і ретельно. Саме з цією метою організується на сторінках багатотиражки «куточок вожато го», де зможуть виступати самі вожаті з обміном досвіду, викла дачі, вчителі шкіл, спеціалісти з піонерської і комсомольської шкільної роботи. Але багато що залежить і від ініціативи членів факультетських комсомольських бюро і комсомольців. О. АРТЕМЕНКО, член комітету комсомолу. В чому завдання стіннівки? Стінна преса — важлива ді лянка комсомольської роботи. Газета — найрадикальніший за сіб у боротьбі з усіма недоліка ми, і від доброї роботи редко легії у значній мірі залежить стан справ на курсі, в групі. Нещодавно на першому курсі радіофізичного факультету ви йшов перший номер стіннівки «Екран». Цей факт сам по собі має велике значення, бо свід чить, що на курсі зміцнюється колектив. Але хочеться, щоб недоліки, які виявились при під готовці цього першого номера, більше не повторювались. По-перше, в його випуску взяло участь лише чотири чоловіка. Ре дактор Скалько сумлінно поста вився до дорученої справи, але кожному ясно, що газета лише тоді стане цікавою, злободен ною, якщо в її підготовці візьме участь значно більша кількість студентів. І ще. Вже стало традицією, і хорошою традицією, випускати до свят номери стіннівок. Але у мене є таке зауваження. Або ви пускати до свят спеціальний но мер, не замінюючи ним черговий, або не повністю присвячувати його матеріалам, в яких іноді ані слова нема про життя курсу. Це не дрібниця.. Адже звичайно стін нівки наші виходять раз на мі сяць. Систематично і гостро ви світлювати курсове життя, від гукуватись на поточні події вони, зрозуміло, не завжди мають можливість. А якщо ще через номер вміщувати матеріали, які кожен з нас прочитає у всіх ін ших газетах, то життя курсу, групи майже зовсім не знайде свого відображення на сторінках стінної преси. І чи не криється за такою практикою невміння і небажання втручатися у сту дентське життя, прямо і гостро вказати на недоліки? На закінчення не можу не сказати про свій погляд на ’ участь у роботі стіннівки. Це — громадська робота, причому, важлива її ділянка. Ми — май бутні спеціалісти. Безумовно, нам доведеться на виробництві за йматися громадською роботою. То нехай же це буде для нас школою, яка вимагає постій ної участі в житті курсу, вчить принциповості. В. ЩЕРБАК, студент радіофаку. В агітколективі філологів Живе слово правди несе людям агітатор. Відповідальна і цікава ця робота, особливо зараз — напередодні великих подій: з ’ їзду партії, виборів. . . Непогано У пращоє в цьому році агітколектив філологічного факультету (старший агітатор А. В. Маиборода). Робота розпочалась більше місяця тому. Регулярно, щотижня р – надяться семінари та інструктажі. Викладачі В. М. Ьояно- вич А В Майборода, Н. В. Терешенко допомагають сту дентам у складанні плану роботи з виборцями. На виборчій дільниці для виборців готуються доповід , концерти. Вже складені списки виборців, зараз іде їх пе ревірка. Незабаром на агітпункті розпочне своє існування стіннівка • Деякі товариші помилково вважають, що робота агіта торів зводиться лише до цього.. Ні, це формальний підхід. Кращі наші агітатори добре зв ’ язані з виборцями. _ Виборці завжди раді приходу агітатора, — розпові дає Кравчук (IV російський) на одному з семінарів, — охоче слухають, запрошують бувати частіше. Мені зада вали безліч питань, найбільше – про міжнародне стано- ВІ Исерйозно ставляться до роботи Білецька, Нигішко (II український), Чернобаєв, Меліхов (І! російський), Ходарев- ська (IV український), набагато активнішою у порівнянні з минулим роком стала Л. Колодяжна. І все ж не слід за мовчувати факт відмовлення працювати агітатором Ьезса- лової (IV російський). З ії вини був зірваний своєчасний перепис мешканців одного об’єкту. Не відвідують інструк тажі студенти Кочергіна, Марамзіна, Лобода, Утєшева (IV російський), Шапран. Зельцер, Дубінська (III російський), Смоляк, Зоріна, Жуковська (II російський). До речі, остан нім трьом слід було б потурбуватись про точне визначен- ня свого об ’ єкту, бо навіть цього вони ще не зробили. Безвідповідально поставилась комсорг Ш російського Кульбачна до підбору агітаторів від свого курсу. З рази мінявся там склад бригади, і робота ведеться погано. Ці окремі випадки знижують в цілому добру роботу агітколективу філологів. Справа честі комсомольської орга нізації домогтись того, щоб подібних випадків не стало. І. ЖУРАВЛЬОВА. Гості на історичному факультеті Нещодавно історичний факультет відвідали вчені — історики з столиці республіки: член-корес- пондент АН УРСР, завідуючий відділом інсти туту історії АН УРСР професор М. І. Супру- ненко (див. фото вгорі) та завідуючий кафедрою історії УРСР Київського державного універси тету професор П. А. Лавров (див. фото право руч). Гості були тепло зустрінуті колективом фа культету. Вчені виступили офіційними опонентами на за хисті дисертацій. Професор М. І. Супруненко виступив перед викладачами кафедр історії СРСР та УРСР з розповіддю про н айближчі плани р оботи колек- тиву Інституту історії АН УРСР. Науковці об мінялися думками з приводу написання і видан ня багатотомної історії Української PCP. ,ЗУСТРІЧАЙ СЕСІЮ ТОВАРИШУ! Розпочинають хіміки На нашому, хімічному факуль теті, як і на всіх факультетах університету вступає у права зимова екзаменаційна сесія. Спокійно відчуває себе зараз той, хто навчався систематично і серйозно, хвилюються, ме ту шаться ледарі. Хімічний факуль тет вступає в сесію в основному підготованим. Перед в сесії на хімічному ведуть п ’ ятикурсники. Успішно пройшло у них складання екза мену з історичного матеріалізму. Особливо добре склали студенти кафедри якісного аналізу. В останні передсесійні дні на курсах відбувалась підготовка і йшло складання заліків з прак тикумів. З метою їх своєчасного і успішного проведення на всіх курсах організовувались додат кові заняття. Вчасно закінчили лаоораторні роботи з фізики другокурсники. Вперше цього року їм доведеться складати екзамен з органіки, нелегкий екзамен, що вимагає великої праці, твердого знання формул. Ось чому друга група II курсу організувала спеціаль ний семінар. В першій же групі таких семінарів не було. Безумовно, що ця група гірше буде підготована до екзаменів. Майже всі першокурсники ус пішно справляються зі складан ням колоквіумів, заліків. Тут уже завершені практикуми з неорганічної хімії, організуються ■ додаткові заняття. – і Практикуми з фізхімії і тех- , пології закінчені на третьому і ; четвертому курсах. Студенти третьокурсники вирішили готу ватись до екзаменів і заліків групами. Козленко, Крихта^ Шев ченко, Савьолрва, Сохраніч ра зом проробляють матеріал лекцій з фізхімії, разом вирішують за дачі. Добре на цьому курсі зумі ли організувати взаємодопомогу. Погорєлий, Сохраніч, Савьолова, Согоян добре навчаються самі і завжди приходять на допомогу товаришеві. Але якщо скажемо, що всі студенти хімічного факультету з твердими знаннями йдуть в се сію, це буде перебільшенням. Затягує здачу практикумів з кількісного . аналізу третьокурс ниця Климова, погані у неї спра ви і з курсовою роботою. Сту дентка цього ж курсу Глухов цева відстає з практикуму но кількісному аналізу. Практикум з фізхімії до 13 січня не зуміла завершити четвертокурсниця Кій- ко. їм допомагають товариші. Але кожному зрозуміло, що од нієї допомоги мало. Потрібна си стематична, повсякденна, особли во «згодні напружена праця, – щоб наздогнати товаришів і не підводити факультет. Л. ВОЛКОВА, Л. КУРЯЧА, студентки хімфаку. Більшість — у всеозброєнні Закінчився 1958 рік, який став першим роком навчання в університеті для нас, першо курсників фізико-математичного факультету. Настав час підвести підсумки багатоденної впертої праці по оволодінню знаннями: почалася сесія. Більшість студентів зустрі чають її у всеозброєнні. Своє часне виконання всіх робіт, си стематичні заняття дозволили їм підійти до сесії з повним об сягом знань, одержаних протя гом 5-ти місяців. Пройшли перші заліки з анг лійської мови, фізпряктикуму і історії КПРС. Дуже добре скла дали їх 10. Болотін, Ю. Черни- шов, В. Ійдикул та М. Юрченко. Але, на жаль, такі студенти, як А. Купріянов, В. Палкій по ставилися до заліків несерйозно. С. СТРЕЛЬЧЕНКО. Студентські гуртожитки- на самообслуговування У дні всенародної підготовки до XXI з ’ їзду КПРС радянська молодь прагне все активніше брати участь у суспільно-корис ній праці. За останні роки увійшла в тра дицію робота студентів у літній час на збиранні врожаю в райо нах цілинних земель, в колгос пах і радгоспах України. Сту дентство нашого університету по стійно працює на спорудженні нової чудової університетської будови. Поліпшилась творча співдружність з молоддю під шефних підприємств, колгоспів. і все ж у трудовому вихованні студентів є ще багато недоліків. Один з них випливає з такого протиріччя: влітку студенти пра цюють на будовах, колгоспах і з успіхом обслуговують себе, а в період навчання, особливо в гур тожитках, вони знаходяться в такому становищі, коли за них миють, прибирають, ремонтують: Немає сумніву, що такий поря док об ’ єктивно сприяє вихован ню в деяких студентів утриман ських настроїв, зневажливого ставлення до «чорної» роботи. Досить познайомитись з на шими гуртожитками, щоб пере свідчитись у тому, що студенти нерідко не слідкують за санітар ним станом кімнат, не піклують ся про чистоту приміщень, в яких вони живуть кілька років. Часто студенти не по-господар ському ставляться до держав ного майна, не відчувають від повідальності за матеріальні цін ності і соціалістичну власність. Ось чому такого швидкого роз повсюдження здобула ініціатива студентів ряду московських вузів, які вирішили перевести свої гуртожитки на самообслу говування. За прикладом москви-. чів, гуртожитки київського тех нологічного інституту харчової промисловості перейшли на пов не самообслуговування. Студен ти відмовились від прибираль ниць і вахтерів, своїми руками наводять чистоту в кімнатах, ко ридорах, санвузлах, ремонтують меблю тощо. В нашому університеті пере ведення гуртожитків на самооб слуговування повинно бути здійсненим до початку нового семестру. Це потребує серйозної ретельної підготовки. Поруч з широкою роз’яснювальною робо тою серед студентства, слід за безпечити гуртожитки необхідним господарчим інвентарем. Бажано організувати при університеті майстерню по ремонту меблі, електроприладів. Переведення гуртожитків на повне самообслуговування сприя тиме трудовому вихованню сту дентів, вихованню у них високих моральних якостей будівників ко муністичного суспільства, а зеко номлені кошти будуть викори стані для поліпшення їх куль турно-побутових умов. Я. КРУПАТКІН 1. Медова навчається на першому курсі вечірнього відділення біофаку. Цей знімок зроблено в той час, коли вона складала екзамен з хімії доцентові О. Т. Давидову. ДУМКИ ВГОЛОС ПРО ХУДОЖНЮ САМОДІЯЛЬНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТУ НА РІВЕНЬ НОВИХ ЗАВДАНЬ В історичний час розгорнутого будівництва комуністичного сус пільства перед нашим народом партія поставила завдання вели чезної ваги.Одне з головних комуністичне виховання трудя щих, особливо підростаючого по коління. Великого значення в цьому плані надає наша партія і розвиткові художньої само діяльності. Майбутній вчитель по винен не тільки володіти своїм предметом, але й керувати ху дожнім вихованням учнів, буги організатором і керівником шкільних гуртків художньої са модіяльності. Хорошою школою може стати активна участь студентів в уні верситетській самодіяльності. Нещодавно партійний комітет скликав на нараду членів пар тійних бюро факультетів, відпо відальних за культмасову робо ту, представників профкому, ко мітету комсомолу, керівників гуртків та студентський актив. Було відзначено, що за останні два роки спостерігається різке послаблення і погіршення ху дожньої самодіяльності, були ви криті причини цього явища. Товариші, що виступили на на раді, справедливо критикували партійний комітет, комітет ком сомолу, профком і особливо де канати факультетів, які приді ляли недостатню увагу розвитку художньої самодіяльності на фа культетах і в університеті в ці лому. Деякі керівники явно недо оцінюють усієї важливості цього питання. Це особливо стосується деканів. На думку деяких з них, «розважатися», займатися якоюсь там самодіяльністю зоврім не обов ’ язково, не обов ’ язково за безпечити і заняття гуртка, ауди торією або кімнатою. ’ Час покінчити з таким непри пустимим ставленням, час ство рити всі умови для нормально; роботи гуртків самодіяльності на факультетах. Більше того, і де канам, і членам партійних бюро факультетів слід цікавитись ро ботою гуртків, сприяти найбільш повному охопленню студентів, швидко реагувати на потреби і побажання як керівників, так і учасників художньої самодіяль ності. Однією з причин погіршення нашої самодіяльності учасники вважають випадковий добір ке рівників гуртків, внаслідок чого були випадки несумлінної робо ти, «халтури» з боку окремих керівників. Наприклад, бувший керівник танцювального колек тиву тов. Галкін не зміцнив тан цювальний колектив, а повністю розвалив його роботу. Хіба мож на було чекати іншого, якщо т. Галкін з ’ являвся на заняття гуртка напідпитку. Погані справи з приміщенням для занять, а також для висту пів. Наприклад, колективу необ хідно встановити точний розклад занять гуртків з зазначенням приміщення і часу занять. Адмі ністрації слід всіляко сприяти нормальній роботі гуртків суворо за розкладом. Слід також зміцнити матері альну базу нашої самодіяльності. Профкому і ректорату необхідно виділити кошти для придбання музичних інструментів нещодавно створеному естрадному оркестру, для поліпшення костюмів чоло вічого складу хору. На нараді було порушено пи тання про те, чи вважати фа культетські колективи самодіяль ності загальноуніверситетськими. Член партійного бюро фізмату тов. Гордєвський вніс пропози цію, підтриману іншими учасни ками наради, вважати кращі фа культетські колективи загально- університетськими. Дійсно, вияв лені на міжфакультетському ог ляді кращі колективи мають пра во відстоювати честь університе ту на будь-яких оглядах і кон курсах. В той же час це буде стимулювати розвиток факул. – тетської самодіяльності. Адже саме розвиваючи факультетську самодіяльність, можна домогти ся максимального охоплення сту дентів цією роботою. Незабаром відбудеться міжву зівський огляд, не за горами і така важлива подія, як декада української літератури і мистец тва 1960 р. Нам слід врахувати всі недо ліки і спрямувати всі зусилля на найшвидше їх усунення. Це — справа кожного студента, кому ніста або комсомольця. Наш університет мусить бути першим і в художній самодіяль ності. Л. СЕРДЮК. МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ ОСЬ ЩО Що треба зробити для того, . щоб в університеті була хороша художня самодіяльність? По-перше, треба, щоб студен ти були ентузіастами цієї справи, щоб вони за власним бажанням ішли в гуртки, а не доводилось їх умовляти і «залучати». Для цього гуртки і колективи студентської самодіяльності по винні бути забезпечені досвідче ними, ініціативними керівниками, що вміють скласти різноманітний і змістовний репертуар, який зацікавив би і виконавців, і гля дачів. Нам, звичайно, потрібний уні верситетський клуб, де наші гурт ки могли б виступати перед ши рокими масами глядачів систе матично, а не раз чи два на рік, по великих святах. Але поки та кого клубу немає, ми мусимо ви користовувати можливість висту пати на виборчих дільницях, у підшефних колгоспах, в школах, на підприємствах, в клубах ро бітничої молоді. Слід практику вати обмін концертами між окре мими факультетами. Треба створити в університеті великий і дружний драмколек- ,тив, репертуаром якого були б ’ п ’ єси в першу чергу з студентсь кого життя і життя нашої молоді. У нас існує кіностудія і є на віть свої кіносценаристи, але реальних плодів роботи кіностудії ми ще не бачили. Чому це так? Може, кіностудія припинила свою роботу, а може просто не пока зує її широким колам студентів? Час обговорити її роботу нашій громадськості. В університеті існує літератур на студія. Вона могла б допо могти самодіяльності у створенні літературно-музичних монтажів, оглядів, конферансів, сценаріїв, але, на жаль, літстудія з само діяльністю майже не ‘ пов ’ язана, якщо не вважати окремих висту пів наших університетських пое тів на вечорах. А цього недостат ньо. У нас, на жаль, немає таких гуртків, як художній, а слід було б їх створити, і влаштовувати огляди робіт наших художників, скульпторів, різьбярів по дереву, вишивальниць і т. ін. З факультетською самодіяльні стю справи ще гірші, ніж з уні верситетською. Студенти покинуті напризволяще самим собі. Може, це й є «самодіяльність» з точки зору точного змісту цього сло ва, («сам» і «діяти»)? Ініціа тива — не погана річ, але ж вміле керівництво необхідне. Чому б не попросити міськком комсомолу виділити нам в плані шефства керівників факультетсь ких гуртків з числа студентів теа трального та художнього інсти тутів, консерваторії, або з арти стів, як це було зроблено під час підготовки до VI Всесвітнього фестивалю. Учасники художньої самодіяль ності мусять систематично підви щувати свій загальнокультурний і естетичний рівень, і тут значну роль відіграє самоосвіта. Нещодавно створені університе ти народної культури, без сумніву, подадуть велику допомогу в цьо му.. Крім того, на факультетах слід частіше влаштовувати зуст річі з артистами, письменниками і художниками, обговорення і дис пути, що також сприятимуть ідей ному і естетичному вихованню наших студентів. Саме це посилить інтерес маси студентів до художньої само діяльності, піднесе ідейний і ху дожній її рівень. Ф. ЛУЦЬКА, викладач філологічного факультету. ,НА ВАРТІ ПРАЦІ І СПОКОЮ 1919 рік. …Ліхтарі, звичайно, не світи лися: електростанція була зруй нована білими ще в минулому році. В небі світив самотній місяць, що здалека посилав на землю свої промені. А на землі відбувалося велич не. В грохоті вибухів і пострілі ’ .! народжувалось нове, невідоме і чудове — ЖИТТЯ- вільне І СВІГЛ 1 ’ . …Ліхтарі, звичайно, не свіги- лися. Місяць заливав туманним і холодним, як сталь багнету, світлом безлюдні, насторожені вулиці. Ось з-за будинку появи лися силуети, почулися чіткі кроки. Троє. .Низенький, у ко- жанці — всередині. Ось вони повергають сюди. Зігнувшись, хоче прошмигнути мимо обива тель, який десь затримався. Як постріл, гримнуло: — (“тій! Перепустку! — • Що-с? — дрижачий юлос урвався. — Комсомольський патруль. Пред ’ явіть документи… Так. . А чого так пізно? Дивись мені… В порядку. Можете йти! Ходімо далі, хлопці! Знову чіткі звуки кроків і ви блискування затворів гвинтівок. І розмова: — …І я б так зробив: в ко мунізм щоб пускати тих, у кого спитають: «Стій! Перепустку!». — так вони відповідять: «Пра ця!» Таких пускати, а хто… 1959 рік. Відчинилися двері штабу ком сомольських патрулів: «Това ришу майор, дозвольте…» (Ма буть, перший затриманий). • – Заходьте. Троє з червоними пов ’ язками на рукавах ввели розбещеного хлопчину в яскравожовтому пальті, в зелених вузеньких штанцях і червоних черевиках. . – Петро! — звертається стар ший патрульний до інструктора райкому. — Одержуйте «гостя». Троє повернулися і вийшли; майор міліції дивився їм услід. Він пригадав ті перші роки, і, здавалося, чув, як найменший, ось той, що посередині, з хрипо тою в голосі від гніву звер тається до тих, хто не знає ве ликого слова – перепустки; «Праця!». А троє вийшли на вулицю, що виблискувала електричним світ лом, шуміла людьми, які відпо чивали від трудового дня, дзве нів сміх. 1 місяць дивився звер ху, близький, ніби штучний супутник Землі, веселий від від відання його космічною ракетою, і лише зрідка виблискував свин цем, нагадуючи сталь багнету. Десь, за три будинки від кіно театру, знов гримнуло, як по стріл: — Стій! Комсомольський па труль! Прошу слідувати за нами. О ВИНОГРАДСЬКИЙ. ЦІКАВО ВЗНАТИ Електроніка допомагає лікарям V КАБІНЕТАХ Київської клі- 3 ними торакальної хірургії, якою керує професор М. М. Амо- сов, можна побачити невеликий електронний прилад, який дістав назву електрокардіаманометра. Він визначає тиск крові в суди нах і серці. За його допомогою хірург має можливість точно встановити специфіку ураження; серцевого клапана. ; На озброєння лікарів клініки! надійшли й інші електронні при-; лади-діагности, створені київ-! ськими інженерами й математи-; нами.. Електронні прилади, що засто совуються в клініці, будуть ввід ними пристроями для комплекс ної діагностичної машини, над створенням якої тепер працю ють співробітники обчислюваль ного центра АН УРСР разом з Ін ститутом математики АН УРСР та українськими медиками-діаг- ностами. Комплексний електронний ді агност являтиме собою електрон ну логічну машину, яка мало чим відрізняється від існуючих обчислювальних машин і діє в комплексі з електронними діаг ностичними приладами. Резуль тати досліджень, одержані за до помогою діагностичних приладів, наноситимуться на спеціальну стрічку. Прочитавши її, обчис лювальна машина, в електронну «пам’ять» якої введено симпто ми і ознаки всіх відомих у меди цині серцевих хвороб, швидко зробить логічний висновок і ви значить діагноз. Кит… і парфюмерія Д МБРА — воскоподібна ре- ” новина, яка утворюється в травному тракті кита-кашалота. Це надзвичайно цінна сировина для парфюмерної промисловості, як закріплювач запаху духів. і Слідами наших виступів – „Політгодини проходить не досить аитивно “ Під такою назвою в нашій газе ті від 4 грудня 195-3 р. була вмі щена замітка, в якій ’ розповіда лось про низьку активність ком сомольців на політгодинах в окремих групах філологічного фа культету. Як повідомила редак цію секретар комсомольського бюро філологічного факультету т. Трощанівська, факти, наведені в газеті, дійсно мали місце. З ме тою усунення недоліків на фа культеті проведена рейдова пере вірка ходу політгодин. До складу народних дружин — Наведемо порядок у нашому місті! — Цей заклик першими підхопили комсомольці заводів, вузів, всіх підпри ємств Харкова. Студенти філологічного факультету активно включились у роботу по організації народних дружин. Хороший почин зробили комсомольці ПІ. українського. Студенти Т. Афанась ева, Л. Гайдамака, В. Минко, Л. Гречишнікова, Л. Василен ко першими добровільно записались у народні дружинники. 3 10 січня вони приступили до виконання своїх обов ’ яз ків. Філологічний факультет виділив 50 комсомольців для роботи на цій важливій і благородній ділянці. І. ЖУКОВА. ПО ВУЗАХ КРАЇНИ ЗА ПРИКЛАДОМ МОСКВИЧІВ І ЛЕНІНГРАДЦІВ Студенти, що мешкають в наших гуртожитках, гаряче підхо пили почин московських і ленінградських товаришів, які пропону вали перевести свої гуртожитки на самообслуговування. Наші сту денти самі ремонтують кімнати, чергують на поверхах, у їдальні. Нові обов ’ язки віднімають у них небагато часу: наприклад, чер гувати па поверсі доведеться не більше двох разів на рік. Проте витрати на утримання гуртожитку значно скоротилися. А голов не — стало більше порядку. Адже коли все робиться власноруч но — більше й відповідальності! «ЖДАНОВЕЦЬ», Горьковський політехнічний інститут БУДЕ В НАС СВОЯ «ТРЕТЯКІВКА» Ідея створення своєї, університетської картинної галереї на родилася серед старшокурсників історико-філологічного факуль тету. Не можна бути культурною людиною, не знаючи видатних творів вітчизняних художників. Тому думка про створення кар тинної галереї зустріла серед студентів і викладачів жвавий від гук. Створено комісію по організації галереї. Звичайно, це буде га лерея не оригіналів, а репродукцій з картин видатних художників. Але високі вимоги, які ставить комісія до майбутніх експонатів, є запорукою того, що вони дадуть досить повне уявлення про ше деври російського і радянського живопису. Комісія на чолі з про фесором А. Раєвським розгорнула велику діяльність по придбанню репродукцій. Не варто підкреслювати велике значення майбутньої галереї у справі естетичного і художнього виховання студентів — майбут ніх педагогів, інженерів, вчених. «ДАГЕСТАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». В ІНТЕРЕСАХ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА Над проблемою біології промислових риб Куйбишевського водо сховища працює доцент кафедри зоології нашого інституту С. С. Гайнієв. В результаті трьохрічних спостережень за біологією промис лових риб Великої Волги вже зараз можна зробити цікаві виснов ки. Так, наприклад, вже з ’ ясовано, що створення ‘Куйбишевського моря викликало якісну і кількісну перебудову рибного населення. Незабаром жителі Середнього Поволжжя матимуть широку можли вість організувати промисловий лов не лише сазана, але й бага тьох інших цінних порід риб. «ЗА ПЕДАГОГІЧНІ КАДРИ» м. Ульянівськ. Студенти третьої групи другого курсу фізмату закінчи ли лабораторні роботи. Залік приймає викладач В. Ф. Удо венко. ПО СКЛАДНІЙ ТРАСІ 11-го січня далеко у лісі, в районі Фінських гір, відбулися залікові змагання з лиж. На старт вийшло 57 чоловік. Вогкий сніг, пересічена місцевість наближу вали умови змагань до досить складних. Старт взятий, і лижники, обго- няючи один одного, побігли вго ру. Нелегко при такому ковзанні домогтися першості. Однак сту дент 1-го курсу фізмату Маль- ханов зміг і при поганому ков занні бігти добре. Він впевнено фінішує першим. За ним — сту дент П-го курсу того ж факуль тету В. Стратієнко. Це їхні пер ші перемоги в університеті. У жінок п ’ ятикілометрову ди станцію виграла Е. Скаченко, студентка Н-го курсу геологічно го факультету. Студенти продемонстрували добру фізичну підготовку, а най- головне — волю до перемоги. 6-го лютого відбудеться пео- шість вузів міста, і 17-го — пер шість вузів республіки з лиж. Честь виступати у збірній ко- манді нашого університету від стояли студенти: М. Гончаров, В. Мальханов, Т. Наумова, В. Должиков, В. Стратієнко, Л. Білоусова, В. Бережной, К. Анікеєва, А. Со- лодовнікова, В. Ребров, Л. Мер кулова, А. Баленко, О. Утва, Е. Снеченко, В. Кучеєва, Л. По- лівенко, С. Смірнова. Про їхню підготовку до зма гань ми розповімо в наступних номерах газети. Наші шахісти поїдуть до Москви Два тижні тому закінчився розигриш першості товари ства «Буревісник» з шахів. Це змагання завжди привертає увагу громадськості, адже в ньому беруть участь сильні студентські колективи міста. Серед представників найбіль ших вузів була і наша команда. З самого початку розгор нулася вперта боротьба між нашою командою і політехні ками. Важко було сказати, хто завоює першість. Лише на останньому турі був визначений переможець — команда ХДУ. Отже, шахісти ХДУ завоювали першість цього найсиль- нішого в місті товариства з шахів. У складі Ушакова, Щербакова, Шеїна, Капустіна, Ми- хайловського, Гречихіна і Щепотьєвої наша команда виру шить до Москви для участі у Всесоюзній першості товари ства з шахів Б. ПЕРЛІФОНОВ, голова шахової секції Турнір у гуртожитку Студентська рада гуртожитку по проспекту Леніна, 20 органі зувала шахово-шашковий турнір на першість гуртожитку. 38 любителів шахів і шашок змагалися за першість. І ось тур нір закінчено. Переможцями з шахів вияви лися студенти п ’ ятого курсу істфаку Ю. Сабатовський і В. Шевченко, які поділили перше і друге місця. На третьому міс ці — студент Ш-го курсу гео факу М. Олійник. З російських шашок перше міс це посів другокурсник фізмату Володимир Стратієнко, друге — Володимир Шевченко ‘ (4-й курс істфаку) і третє — Дмитро Луніч (ІІІ-й курс географічного фа культету) . Учасникам турніру, що зайня ли перші і другі місця, студрада вручила цінні призи. О. ЛЮОСЄВ, наш. кор. ШАХОВА ХРОНІКА …Наприкінці минулого року за кінчився півфінал університет ської першості з шахів. Учасни ками його були і студенти стар ших курсів, які не раз виступали на першість університету, і но- вачки-першокурсники. Якщо пер ші боролись за те, щоб лишитися в числі найсильніших, то метою дебютантів турніру було попасти в це число. Після 3 — 4 турів пе ред вели відразу кілька чоловік (Травкін, Гречихіи, Азаров). П ’ я тий і шостий тури висунули впе ред Гречихіна, який зберіг лідер ство до кінця змагань. Слід від значити, що новачок Гречихін ви ступав у таких змаганнях впер ше, а успіхи його досить пере конливі (11,5 з 12). Добре висту- пали і студенти фізико-матема- тичного факультету Травкін та Лисіков, що зайняли відповідно другі і треті місця. Вони ж ви конали норму першого спортив ного розряду з шахів. Четверте, п ’ яте місця зайняли Азаров (ра- діофак) та Перліфонов (фізмат) і шостим учасником фіналу є Ла- дуницький (філфак). Ця шестір ка і шість переможців поперед ньої особистої першості універси тету — Шеїп, Ушаков, Щерба ков, Дьомін, Капустін і Афана сьев будуть учасниками фіналу ХДУ 1959 року, що відбудеться у лютому — березні. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська, 16. тел. 2-72-01, дод. 64, БЦ 02101. Друк. Вид-ва ХДУ- Зам, 128, тир. 1500.