3 f святом тебе, товариш комсомолець! No 32 (946) Неділя, 26 жовтня 1958 р. Ціна 20 коп. Здається, сонце в прапор перелите, Що він на вітрі так запломенів, Що так засяли, сонцем оповиті П ’ ять комсомольських орденів. Цвіте Вітчизна в теплому привіті; Сьогодні — комсомолу цей привіт, Тому, хто наймолодший в цілім світі В свої звитяжні сорок літ. В ТОКМАНЬ, студент істфаку. ЗАВЖДИ ПІД ПРАПОРОМ ПАРТІЇ КОМУНІСТІВ Великий і славний шлях прой шов Ленінський комсомол — вір ний помічник Комуністичної пар тії і її бойовий резерв. З неве ликих загонів молоді, що народи лися в буремні роки Жовтневої революції за Нарвською заставою в Петрограді, на Замоскворіччі і Червоній Пресні у Москві та в інших містах країни, він перетво рився в багатомільйонну само діяльну політичну організацію передової радянської молоді. З рідною партією, з дорогим ім ’ ям Леніна пов ’ язане станов лення комсомолу. Саме вони, пар тія, Ленін, вчили молодь, спря мовували її діяльність, охороня ли від ворожих впливів, готували сміливих і відважних бійців за нове життя. У творчій праці, у героїчній бо ротьбі проти ворогів Радянської Батьківщини завоював комсомол повагу і любов народу. І 29-го жовтня славетну дату — 40-річчя ВЛКСМ — буде, як свято, від значати вся країна Боротьба за комунізм стала ве ликою школою виховання радян ських юнаків і дівчат Певність в завтрашньому дні, оптимізм ха рактерні для нашої молоді. У ра дянських юнаків і дівчат — пря мий і ясний шлях до майбутнього, благородна мета — будівництво комуністичного суспільства. З боротьбою всього народу за виконання грандіозних планів бу дівництва комунізму нерозривно пов ’ язана вся діяльність комсо молу. На XX з ’ їзді КПРС від значалось, що Ленінський комсо мол посідає важливе місце в громадському житті країни, бере активну участь на всіх ділянках нашого великого будівництва, до помагає партії виховувати молодь у комуністичному дусі. Ця висока оцінка надихає ра дянську молодь. Лише за останні роки за закликом партії більше 700 тисяч юнаків і дівчат поїха ли на будівництво заводів, шахт, електростанцій, на спорудження гігантів індустрії у північних і східних районах країни. Історич ною подією стала епопея оволо діння цілинними землями. Чудо вий подвиг українських комсо мольців — спорудження у ре кордно короткі строки 37 комсо мольських шахт. У всіх цих хороших справах радянської молоді є частка праці і комсомольців нашого Харків ського університету. На колгосп них ланах України, на цілинних просторах Казахстану самовідда но працювали студенти ХДУ ЦК КПРС у своєму вітанні XIII з ’ їзду ВЛКСМ висловив впевненість, що Ленінський ком сомол і надалі буде невтомно працювати в ім ’ я великої мети — комунізму Хвилюючі, незабутні дні пере живають нині комсомольці і мо лодь. Кожний юнак, кожна дів чина готує свої трудові подарун ки на честь партійного з ’ їзду і ювілею ВЛКСМ. їхні думи і прагнення, їхня палка любов звернені сьогодні до великої Пар тії комуністів. Партія наша — сила народна. Це вона — воло дарка наших дум і сердець — окрилила нашу молодість, вибо рола нам вільне і щасливе життя. — Комсомол завжди пам ’ ятає, що над його рядами майорить бойовий Червоний Прапор проле тарської революції, прапор кольо ру червоної крові, пролитої поко ліннями борців за народне щастя, за комунізм. Ці слова, записані в тезах ЦК ВЛКСМ, як урочиста клятва на вірність партії, великій справі Леніна, передаються нині з вуст в уста. ДОШКА ПОШАНИ На честь 40-річчя комсомолу до університетської комсомоль ської Дошки Пошани за активну громадську роботу і сумлінне на вчання заносяться прізвища та ких товаришів, кращих комсомоль ців нашого університету: Ануфріенко Володимир, член штабу комсомольського патруля, п ’ ятикурсник радіофізичного фа культету. Бакай Олександр, член комсо мольського бюро фізико-матема- тичного факультету, студент III курсу. Бабенко Володимир, секретар комсомольського бюро II курсу математичного відділення. Брук Ліана, активна учасниця художньої самодіяльності, комс орг групи III курсу фізмату. Бережний Василь, голова ради «Буревісник», студент V курсу істфаку. Воїнов Василь, голова ради СНТ філологічного факультету, студент IV курсу. Головачов Юрій, секретар ком сомольського бюро III курсу гео графічного факультету. Головач Валентина, секретар комсомольського бюро V курсу історичного факультету. Гокарева Алла, комсорг групи IV курсу фізмату. Дмітрієв Віталій, секретар ком сомольского бюро V курсу ра- діофаку. Клицаков Іван, секретар ком сомольського бюро II курсу істо ричного факультету. Кривцова Людмила, студентка V курсу фізмату. Курганський Євген, учасник ху дожньої самодіяльності, редактор факультетської стіннівки істфаку. Каневський Віктор, секретар комсомольського бюро 11 курсу фізичного відділення. Майдик Зінаїда, комсорг групи IV курсу істфаку. Новікова Ася, член профкому університету, п ’ ятикурсниця біо факу. Олійник Микола, активний учас ник шефської роботи у гуртожит- ку будівельників, четвертокурс ник геофаку. Савелова Віра, член факуль тетського бюро хімічного факуль тету. Свашенко Ала, п ’ ятикурсниця філологічного факультету. Трощановська Лариса, член комсомольського бюро філфаку. Чигринов Василь, зам. секре таря факультетського бюро іст факу. Юдін Михайло, колишній сту дент IV курсу геологічного фа культету, член комсомольського факультетського бюро, редактор факультетської стіннівки, актив ний учасник СНТ, який трагічно загинув влітку цього року на практиці при виконанні службо вого обов ’ язку. Янсон Ігор, учасник художньої самодіяльності, член факультет ської Ради СНТ, третьокурсник радіофаку. Підсумки змагання між групами підведено Комісія комітету комсомолу підвела підсумки зма гання між комсомольськими групами на честь 40-річ- ного ювілею ВЛКСМ. І місце завоювали комсомольці другої групи третьо го курсу хімічного факультету (групорг С. Крихта). II місце поділили між собою четвертокурсники-істо- рики (IV група, групорг 3. Майдик) та студенти – комсомольці третього курсу географічного факульте Г У Ігрупорг О. Артеменко). Ill місце присуджено комсомольській групі третього курсу українського відділення (групорг І. Береза); першій групі третього курсу радіофізичного факуль тету (групорг В. Попов); групі комсомольців оптиків IV курсу фізмату (групорг Ю. Комарова). ,Свято кількох поколінь До історії комсомолу університету ТАК, не тільки для нинішньо- * го комсомольця і комсомол ки сьогодні свято, почесний 40- річний ювілей. Це велике і наше свято, свято колишніх комсомоль ців. Адже ми складали славні його традиції, непохитно дотримую чись ленінських заповітів. І хочеться пригадати прожите, знайти у своєму житті і в житті товаришів, друзів те, що робило і робить життя змістовним — пра цю на користь Батьківщині. Спадають на думку бурхливі роки індустріалізації і колективі зації — 30-ті. Комсомольці уні верситету беруть найактивнішу участь у будівництві первістка першої п ’ ятирічки — Харків ського тракторного. Ми, студенти біологи, теж робимо свій внесок — провадимо велику масово-полі тичну роботу, працюємо разом з робітниками. Нерідко доводилось припиняти навчання, щоб їхати на село за путівками комсомолу для допомоги у хлібозаготівлях та колективізації. Багато комсо мольців біологів (пам ’ ятаю їхні прізвища: тт Сокура, Мілко, Га лич та ін.) тим^сово залишили факультет з тим,щоб їхати працю вати в Донбас, на Далекий Схід. А теперішній декан факультету Г. І. Семененко, в ті роки студент, виїхав на рік за дорученням пар тії на село і керував нещодавно створеним колгоспом. Ряд студен тів комсомольців біофаку, що на вчалися в той час, проявили ве лику працьовитість у навчанні і талановитість у науці, З них ви росли вчені, що працюють зараз на рідному факультеті, і в інши: наукових закладах країни. …У роки Вітчизняної війни ба гато студентів і аспірантів біоло гів добровільно і за призовом ста ли до лав Радянської Армії і мужньо билися на фронтах. Смер тю хоробрих загинув колишній секретар комсомольської організа ції факультету Альоша Казачон Перед нинішнім поколінням комсомольців — великі завдання широкі перспективи. Воно СВЯТІ зберігає традиції Ленінського ком. сомолу. Немає таких завдань, які були б йому не під силу. Найкра ще свідчать про це його сьогод нішні справи! М. ВОЛОВИК, доцент, завідуючий кафедрою дарвінізму. СПОГАДИ СТАРОГО БІЛЬШОВИКА Вони діяли по-комсомольськи У 1922 році я працювала в Київському губкомі партії. Мені було доручено керівництво піо нерською організацією Ленінсько го району (тоді вона називалась «Ю ні спартаківці»). На допомогу до мене була прикріплена група комсомольців. Я не пам ’ ятаю жодного прізвища цих хлоп ців, але їхні справи, їхня допо мога назавжди зберігатимуться у моїй пам ’ яті. Діти робітників, службовців і радянської інтелі генції, вони не шкодували ні сил, ні часу на виконання комсомоль ського доручення — виховання молодшої зміни. І зміна піонер ська зростала орлиною, чесною, прагнучою подвигів. Хочеться на вести один особливий приклад. Тікав від погоні бандит. Його по мітив піонер нашого району. Не роздумуючи, він підняв з землі великий камінь і збив злочинця з ніг. Бандит вистрелив, вбив хлопчика- Але втекти не зміг — погоня настигла. Жителі райо ну від мала до велика ховали піонера-героя. У корисних справах, у чесних вчинках зростав авторитет піо нерської організації, авторитет її старшого брата — комсомолу. З комсомольцями мені довелося працювати і на одному з заводів у Харкові, куди я переїхала у 1925 році. Яка чудова молодь. як вони працювали! Але найбільше можна розпові сти про комсомольський героїзм у роки Великої Вітчизняної війни- На Уралі я працювала на ева куйованому з Москви заводі, що, як і всі заводи в ті дні, служив фронту. Кадрових робітників неви- стачало і було оголошено набір. І в той же час з ’ явилися десятки і сотні молодих робітників — прямо з шкільної лави. Як вони працювали? Переважна більшість виконувала 2 — 3 норми за зміну і навіть більше. На за воді була чудова комсомольська організація (секретарем її була тов. Рокутова, вона живе зараз у Харкові і працює в Комінтернів ськім районі). Але допомога фрон ту йшла не тільки шляхом збіль шення продукції: комсомольці знаходили й інші шляхи. Один з них — самодіяльність, яка була на заводі чудовою. Кошти, зібрані з її виступів, витрачалися на по дарунки бійцям, подання допомо ги родинам тих, що пали смертю хоробрих. І все це робилося ру ками молоді, комсомольців заводу. Не було дня, щоб ми не одержу вали листів з фронту у відповідь на наші. А яка на заводі була стінна пре са! «Бойові листки», «Блискав ки», «Колючки» у всіх цехах — на все вистачало часу у завзятих уральців! Над всім цим вони працювали після напруженого трудового дня. Одним словом, можна сказати, що Ленінський комсомол завжди і повсюдно проявляє себе достой ним цієї високої назви. З кожним’роком зростає наш комсомол, все величнішими ста ють його справи, — адже він — вірна опора Комуністичної партії, пароду. К. ШЛОСБЕРГ, член НПРС з 1920 року. Це було 40 років тому Харків. Грудень 1918 року. На вулицях часто збирають ся летючі мітинги, а в Народному домі виступають більшо вики і меншовики. Пам ’ ятаю виступи тов. Артема, Ф. Кона. На ці збори я ходила зі своєю сестрою Галиною, членом партії з 1917 року, вже тоді виконувала невеликі партійні доручення. А в грудні 1918 року стала комсомолкою, всту пила до організації, члени якої були слідом за комуністами в перших рядах борців за щастя народу. Допомагала розповсюджувати більшовицькі газети, а в березні 1919 року після закінчення курсів червоних мед сестер мене послали на боротьбу з епідемією. За закликом В. І. Леніна тоді тисячі комсомольців пішли працювати до епідемічних бараків, лікарень, допомагаючи країні відбити і цю навалу. Проф. Д. ШАПІРО. Борючись за владу Рад на селі 1920 рік. Громадянська війна в розпалі. Село Березова Лука, Петровсько-Роменського району на Полтавщині так і кишить куркулями. Я і мої друзі не могли спо кійно споглядати, як затри мується початок нового вели кого життя. І ми вступили до лав комсомолу. Потім комсо мольські осередки утворились по всіх хуторах волості. А ми, комсомольці-акти- вісти (я був тоді секретарем волосного комсомольського осе редку), спрямовували всю свою увагу на виконання рішень партії по продовольчій роботі, по боротьбі з бандитизмом. К. ШИЯН, доцент. Мене виховав комсомол Мені важко спокійно розповідати про мою комсомоль ську біографію, тому що вступ до комсомолу для мене з ’ явився переломом усього життя, відкрив широкий шлях до майбутнього. …Дочка бідної багатодітної селянської родини, непись менна дівчинка, я вже з 10 років служила нянькою. У серпні 1925 року в рідному селі Одноробовка мене прийняли до комсомолу. Комсомольці прикріпили до мене письменного хлопця і зобов ’ язали навчитися читати та пи сати. Дали першу в житті книгу «Малаша делегатка» і на засіданні бюро запропонували потім розповісти її зміст. Роботи в селі було багато для комсомольців: і допомо га родинам бідняків, і хлібозаготівлі, і колективізація. Ме ні давали більш відповідальні доручення, вчили бути смі ливою, оволодівати політграмотою. Адже треба було агі тувати за колгоспи, за майбутнє. А у 1929 році я вже ста ла секретарем нашого сільського комсомольського осередку. Усі разом ми наполегливо вчились, суворо контролювали один одного, готувались до робітфаків. І з 1930 року усе моє життя пов ’ язане з університетом. Ось чому я можу з гордістю сказати, що комсомолу я зобов ’ язана усім, ком сомол підготував мене до вступу у велику Комуністичну партію Радянського Союзу, членом якої я є з 1932 року. М. ЖУКОВА, нач. відділу ХДУ. Завжди служі Мабуть, кожна людина назав жди запам ’ ятовує день вступу до комсомолу. Хороше пам ’ ятаю цей час і я. 1935 рік. Ми, 8-класники, ра зом з дорослими жили буремним молодим часом другої п ’ ятирічки. Завжди урочистою подією ставав недільник на ХТЗ- Намагались працювати якомога краще. Та й у виробничих шкільних майстер- Я вдячний рідному комсомолу Наприкінці 20-х років мене, учня взуттєвої рабрики ім. Леніна в Каркові, прийняли до комсомолу Це був пе ріод гострих дискусій і боротьби з різноманіт ними антипартійними ■рупами за здійснен ня генеральної лінії Комуністичної партії. Іартійна організація гровадила значну робо ту по політичному ви хованню членів колек тиву фабрики, їй допо магав комсомол, нама- гаючись охопити різни ми формами політичного навчання робітничу мо лодь. Регулярно працю вали агітколектив і гур ток політосвіти, на за няттях яких були при сутніми всі комсомоль ці. Комсомольці — не змінні учасники неділь них партійних зборів і всіх робітничих зборів. І в результаті — висо ка активність всього ко лективу, окремі троцькі- стські вилазки своєчас но викривались і не ма ли ніякого успіху. Так само активно ор ганізував комсомол мо лодь і на виконання ви робничих доручень. Ба гато хто з нас достро ково на рік закінчили виробниче навчання і значно перевиконували норми. Починались роки ін– дустріалізації країни. Виникла гостра потреба в інженерно-технічних і наукових кадрах. За пу тівкою комсомольської організації фабрики я пі шов навчатися. Згадуючи сьогодні час 30-річної давності, я ка жу: безмежно вдячний рідному комсомолу, який навчив мене у будь-яких справах ра дянської людини відчу вати молодість і юна цьку свіжість комуні стичного майбутнього. В. ЛАВРУШИН, доктор хімічних наук. ПРО НЕЗАБУТНЄ Я працював тоді на спорудженні Луганського паровозного заводу, і наша комсомольська організація жила в ті дні одним — комсомоль ським графіком пуску новокотель- ного цеху. Ми мало спали в ті дні, нашвидку снідали на фабри- ді-кухні, багато сперечались про строки скорочення будівництва і були певні того, що не виконавши комсомольського слова, затримує мо рух всієї країни вперед. Та наш графік був під за грозою. І не тому, що ми погано працювали, а тому, що у нас не вистачало будівельного лісу. Ми знали, що на річці Молога його за готували для нас, що ліс вивезено на станцію Рибінськ, а ешелони з лісом все не приходили, і строки здачі новокотельного зривались. Ось тоді і виникла думка послати в Рибінськ «Комсомольського тов кача». Вибір випав на одного з нас — Мишка Ш олохова. Це був хлопець дуже невеликий на зріст і товстіший, ніж це годиться хлоп цеві, коли йому 20 років. В Ри- бінську Мишко переконався, що справа не в лісі, і не в транспорті, а в тім, що нікому вантажити за готовлений для нас ліс. Це був час, коли вся країна будувалась і робітників не вистачало. Опівно чі з натовпу людей, які запрудили рибінський вокзал, вихопився хло пець у ватнику і брезентовому плащі. Він видерся на якийсь сто лик і, звернувшись до пасажирів, що чекали ранкових поїздів, почав розповідати їм про будівництво ,’іти народові !ЯХ, де для школи своїми силами ■вготовляли все необхідне, пану- ;ав дух справжнього змагання. Харків ’ яни прикрашували рід- е місто. І комсомольці школярі озбивали сквери, саджали де- ева. Ми зростали, розходились по іститутах і заводах, зі зброєю в уках захищали Батьківщину і азавжди зберігали прищеплене їм з перших днів комсомольсь- ії біографії високе стремління [ужити своєму народові. Ю. БУХАЛОВ, кандидат філософських наук. ЗРОСТАЛИ ЗМІНОЮ Я навчався у третій Харків ській середній школі. Наша шко ла була зразковою завдяки по стійному шефству заводу «Серп і Молот». Шефи створювали всі умови для комуністичного вихо вання учнів. Міцний зв ’ язок з ба гатьма робітниками заводу, з усім заводським колективом вихо вував нас справжньою зміною старшим друзям. І ми ставали комсомольцями. Я поступив у КОМСОМОЛ У жовт ні 1938 року. Тепло зберігаю у пам ’ яті урочистий збір піонер ської дружини, яка рекоменду вала нас до лав комсомолу. І правильність свого рішення ми читали у схвальних поглядах ро бітників. 0. Терещенко, декан радіофізичного факультету. Комсомольці — за Батьківщину Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Володимиру Довгалю, випускнику семиріч ки, минуло 16 років. Він вже працював у рідному колгоспі на Сталінградщині. Почесна робота — вирощу вати хліб для Батьківщини, але юнак мріяв потрапити на фронт. Кілька разів ходив він у воєнкомат і одержував одна кову відповідь: «Треба підро сти!» Лише у 1943 році — довгождана повістка. В цей час наша армія одер жала велику перемогу під Сталінградом. Але попереду — визволення рідної землі. Під шелест військових пра порів, разом з однолітками- однополчанами молодий воїн стає до лав Ленінського комсо молу. Важкий і почесний бойовий шлях пройшов комуніст Воло димир Довгаль, зараз — ви кладач кафедри політичної економії. Ю. САБАТОВСЬКИЙ, наш кор. Щоб бути в перших лавах Закінчилась Вітчизняна війна. Народ, сповнений великим прагненням жити мирно і щасливо, починав відбудовувати зруйноване господарство. У селі Грунь на Сумщині теж починалось мирне після воєнне життя. Сільська молодь, навіть школярі, намагалися внести якнайбільший вклад у відродження колгоспного ви робництва- Саме в цей час я, учениця 8 класу середньої школи, вступила до комсомолу, щоб разом з товаришами всі сили віддавати навчанню і роботі в колгоспі. В. ШИЛОВЦЕВА, член КПРС, викладач історичного ф-ту Стати комуністом — моя мрія Коли я навчався у шостому класі, до нашої школи приїхав старий комуніст. Він розповідав про революційну роботу і бороть бу, яку провадив разом з товари шами у перші дні Жовтня. — Кожний піонер повинен ста ти комсомольцем, щоб бути вірним помічником партії і продовжувати традиції комсомольців перших років Радянської влади, — ска зав він. Ці слова запам ’ ятались мені на довго. Саме тоді я твердо вирішив стати комсомольцем, і хорошим комсомольцем. Після педтехнікуму — істо ричний факультет університету- Позаду — майже п ’ ять років навчання. Моя заповітна мрія — стати членом великої армії Комуністів Радянського Союзу. Е. ОСТРАСЬ, член ВЛКСМ з 1949 року. ДОЛЯ БАГАТЬОХ уганбуду. Він говорив про нашу )мсомольську організацію і роз- зблений нами комсомольський >афік дострокової здачі новоко- ельного цеху, про те, що комсо- олъс^ка ланка арматурників Ста- ‘іш ука вже тиждень простоює ліс, потрібний для опалубки, ежить ось тут на станції, бо антажити його нікому Мишко говорив так, що паса- :ири тут же вирішили організу- ати охорону своїх речей і пішли а вантаження ешелону для Лу- анбуду. Чверть віку минуло з того часу, а щоразу замислюючись над дня- іи неповторимої комсомольської юлодості, я згадую цю ніч на танції Рибінськ, звичайних радян- ьких людей, які, покинувши свої прави, вантажать ешелон лісу ля незнайомих комсомольців Лу- анбуду і Мишка Шолохова, який озумів, що він посланець комсо- олу, що ми чекаємо від нього ісу і що він не може не відван- ажити нам його. М. ЧЕРНЯКОВ, доцент. До комсомолу його прийняли у жовтні 1952 року. 131 середня школа була відома своїм суворим підходом до добіру членів комсо мольської організації. Але він, редактор класної стіннівки, хо роший товариш і взагалі діловий хлопець, міг не хвилюватися за долю своєї мрії. — Я вступаю до комсомолу, тому що ця організація відпові дає моїм поглядам, — коротка, дещо суховата, але до кінця об думана відповідь. Як же зараз навчається Ігор Адаменко? Деканат відповідає: «Одна четвірка на першому курсі, зараз вже другий рік — підви щена стипендія». Яку громадську роботу виконує Адаменко? Приходьте на фізмат і ви побачите газету «Вектор» з його фотокореспонденціями. Навчання в школі, в універси теті, мрія про майбутнє, світле і чудове, наближення майбутнього в міру ще слабих сил і невеликого вміння. Але радісно, що й нашо му поколінню припало щастя від крити нові славні сторінки в істо рії людства. 0. ВІНОГРАДСЬКИЙ, наш власкор. ЛЕНІНСЬКИЙ комсомол- СЛАВНИЙ ПРИКЛАД ДЛЯ НАС В ІД ІМЕНІ усіх китайських комсомольців, що навча ються в університеті, надсилаємо вам, наші друзі, гаряче вітання і братські поздоровлення на честь вашого свята — 40-річчя комсо молу. Славні 40 років, що прой дені Ленінським комсомолом під керівництвом Комуністичної пар тії Радянського Союзу, його успі хи являються для нас чудовим прикладом. Комуністична Спілка Молоді Китаю, як і ВЛКСМ, створену зросла і зміцніла під керівниц твом партїі. Сьогодні наша Бать ківщина переживає небувало ве ликі події. Під керівництвом пар тії за декілька років відбудовано народне господарство, зруйноване багаторічними війнами, заверше ні соціалістичні перетворення. За раз китайська молодь разом з усім народом розгортає рух за технічну і культурну революцію, віддаючи свої сили на прискорен ня соціалістичного будівництва і переходу до комунізму. Китайська молодь любить свою Батьківщину, рішуче виступає., проти американської агресії. Вона готова разом з усім народом зла мати будь-які спроби імперіалі стів завадити нам будувати ща стя, вона не припинить боротьби, поки не буде звільнена територія Батьківщини — Тайвань. За закликом партії озброєний увесь народ- Молодь висунула гасло: «воєнізуватись, організува тись, жити колективно і діяти по-бойовому». Керуючись курсом партії на поєднання навчання з виробниц твом і працею, наші студенти постійно беруть участь у фізич ній праці, будують заводи, фабри ки та ін. Нещодавно викладачі і студенти Пекінського авіаційного інституту зконструювали і побу дували новий тип реактивного лі така. Студенти хімічного факуль тету Уханьського університету на писали наукові статті, які мають світове значення. Усіх прикладів відданості китайської молоді своєму народові, своїй партії не можна тут навести. Молодь нашої країни завжди пам ’ ятає про великі подвиги ра дянських юнаків і дівчат, вчиться у них безмежній відданості справі партії. Ми йдемо до загальної мети — до комунізму. І нехай зусилля радянських і китайських юнаків і дівчат служать цій благородній справі. Ще раз передаємо вам, наші до рогі друзі, найсердечніший при віт і поздоровлення. Нехай вічно живе непорушна дружба між мо лоддю двох великих країн — СРСР і Китаю! Бажаємо Вам най кращих успіхів в навчанні, в пра ці, в житті. ХУА СІНЬ-ШЕНЬ, секретар первинної організації НСМК у Харківському університеті. Твої товариші Ігор Черваньов, студент — Ігор, будь ласка, поясни. Мені ось тут не зовсім зрозуміло. Таку фразу іноді можна почути на IV курсі географічного факу льтету. А коли Ігор Черваньов завжди охоче і цікаво відповідає на питання, навколо збираються студенти. Дуже любить він свою справу, знає її, а тому вміє про сто, зрозуміло І захоплююче роз повісти і про геологічну побудову Кримського півострова, і про еле менти його рельєфу. А допомогти товаришу він не відмовиться ні коли. І в період сесії, і напе редодні семінарів він завжди, як що потрібно, прийде на допомогу. Багато чим зобов ’ язані Ігорю і Нікітіна, і Чурсін, і деякі інші студенти курсу, яким він не раз терпляче, дружньо допомагав на здогнати у навчанні товаришів. Студенти курсу уже давно по бачили і відчули в Ігорі Черва- ньові доброго комсомольця, справжнього товариша. Усі чоти ри роки він користується незмін ною повагою співкурсників. І хо роший вийшов з нього комсорг, уважний, простий, чуйний. Не тільки вимогливістю домагався він здійснення рішень групи, а й власним прикладом. Останній час багато говорять про групу, про комсорга, про їх роль у вихованні окремого ком сомольця. 1 ось нам здається, що Черваньов — цілком правильний комсорг. З захопленням бере він участь у художній самодіяльно сті, постійний активіст СНТ, лю битель-фотограф, член агіткульт- бригади і в той же час від мінний студент. Він має повне моральне право вимагати від ком сомольців групи виконання від повідального доручення і добро го навчання. Саме таким, очевид но, і повинен бути студентський комсорг. Зараз студент IV курсу Ігор Черваньов — член редколегії факу льтетської стіннівки, як і раніш, активіст СИТ. Нещодавно разом з товаришами він повернувся після 3-місячного перебування на Кавказі, працював у гляцеологіч- ній експедиції за програмою МГР. І хоча нелегко іноді дово дилось, і хоча не дуже-то приєм но після праці на пронизуючому вітрі засипати у мокрій палатці, все ж цей час назавжди залиши ться в його пам ’ яті, як цікаве, чудове усвідомлення своєї сили, сили і потрібності своїх знань. Попереду — знов навчання, по дальше оволодіння улюбленою професією, шумливе студентське життя. Комсомол країни підійшов до свого славного ювілею. І ми з гордістю можемо сказати, що наш товариш, співкурсник Ігор Черваньов стоїть в його перших лавах. І В. СИДОРЕНКО, студент IV курсу географічного факультету« ІІІИІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІІІІІШІІІІІІІІШІІІІІІІІ ,НАША РОЗПОВІДЬ- ПРО ЦІЛИННИКІВ «Керуючись рішеннями XX з ’ їзду КПРС, комсомол здійснив крутий поворот до ще більш активної участі у державному, господарському і культурному будів ництві. Такий поворот є єдино правильним, таким, що повністю відповідає духу і змісту ленінського за повіту про те, що лише в праці разом з робіт никами і селянами можна стати справжнім комуні- СТСМ». (З тез ПК ВЛКСМ до 40-річчя комсомолу) Вони виконали свій обов’язок Протягом двох з половиною місяців працював па збиранні цілинного врожаю у радгоспі «Жовтневий» Північно-Казах станської області ударний загін студентів Харківського універси тету. За закликом партії, за велін ням свого серця їхали вони на 86 наших комсомольців працювали на цілині, їхніми руками цілину, щоб докласти своїх рук до другого Казахстанського мі- ліарду. Холодною прийшла осінь на неосяжні простори Казахстану, у важких умовах довелось працюва ти загону, але ніщо не могло зла мати трудового ентузіазму комсо мольців. Члени загону чітко усві домлювали, що вони посланці Харківського університету і що по тому, як вони працюватимуть, трудівники цілини будуть судити про вуз, який виховує цю мо лодь. Зараз, коли цілинники по вернулись до рідного університе ту, ми раді докласти всьому ко лективові викладачів і студентів, що члени загону працювали доб ре і сумлінно і нічим не запляму вали славного імені Харківського університету. Після прибуття до радгоспу, загін було розподілено на декіль ка бригад. Зі складу загону були виготоалено 17 тисяч штук саманних цеглин виділені дві бригади будівельни ків по 10 чоловік кожна, брига да механізаторів, яка спочатку ремонтувала комбайни та лафетні жатки, інші товариші до початку збирання працювали на заготівлі саманних цеглин, сіна та силосу. Добре, зі знанням справи пра цювали на будівництві житлових будинків та тваринницьких при міщень бригади студента фізико- математичного факультету Являн- ського і студента географіч ного факультету Махоніна. Вони побудували крільчатник, майже завершили пташник на 2500 ка чок, побудували 2 житлових бу динки, відремонтували клуб, шко лу і 2 будинки. Працювали всі хороше, але все ж не можна не відзначити найкращих студентів будівельників Басова з географіч ного факультету, Тарана і Шля хова з фізмату. Багато саманної цегли загото вили бригади студентів істориків Файницького і Дикуна. Ця цегла була використана на споруджен ні житлових будинків і тварин ницьких приміщень. Значну допомогу радгоспу по дали наші студенти і в заготівлі кормів для тварин. Тут особливо відзначились комсомольці Ляшен ко, Лінник (радіофак), Рева, Ва силенко, Красноруцький (фізмат). Серйозну допомогу подав за гін безпосередньо у збиранні вро жаю і в здачі хліба державі. Більше половини наших студен тів працювали комбайнерами, штурвальними, копнильниками, мотористами на току, слюсарями, ковалями. З комсомольців універ ситету були повністю укомплек товані три комсбмольсько-моло- заскиртовано більше 1800 ц Сіна діжних агрегате на чолі з комбай нерами Здоровим, Дудком’ та Ємельяновим (фізмат). Ці агре гати домоглись високих показни ків. Самовіддано працювали по мічники комбайнерів Дідура, Тан- цюра, Солодухін, Щедрин (іст- фак), Рекало, Рожков, Коновалов (фізмат), Бородавка, Угринський, Чеботарьов • (радіофак), Чумирін, Медведєв (геолфак) та багато ін ших. З допомогою наших механі заторів і всього загону зібрано урожай з площі 6 тисяч га і дер жаві здано 75 тисяч центнерів пшениці. Під керівництвом комсомольсь кого бюро члени загону провади ли велику громадську роботу. Бу ло підготовлено два концерти для місцевих жителів, регулярно про вадились спортивні змагання, ви пускали стіннівки і бойові листки. Але особливо чудовою, корисною справою студентів університету було шефство над місцевою по чатковою школою та підготовка до посадки парку Дружби. Школу капітально відремон тували. Довго думали, як про вести, і вдало провели свято пер шого дзвоника, усім учням вру чили подарунки у день початку занять. Призначений до школи піонервожатим студент істфаку Е. Файницький провів хорошу ро боту по створенню піонерського загону. В урочистій обстановці, біля могили старих більшовиків учні З і 4 класів були прийняті у піонери. У подяку за піклуван ня, за велику і цікаву роботу наших студентів, піонери виріши ли присвоїти своєму загону ім’я Харківського університету. Справді натхненною була праця студентів, коли вони готували ямки для дерев майбутнього парку Дружби. Працювали у ві льний від роботи час, пізно уве чері або вранці, підготували близько тисячі ямок, і наступною весною на місці колишнього пу стиря зазеленіють першим ли- засилосовано більше 2 тисяч тонн високоякісного силосу стям молоді деревця великого парку, який завжди буде нагаду вати цілинникам про благород ний і самовідданий труд студен тів Харківського університету. Теплими були проводи нашого загону. Дирекція і партійна орга нізація радгоспу вручили нам пам’ятний прапор «За активну участь у збиранні врожаю і здачі державі другого Казахстан ського міліарду пудів хліба». За хорошу роботу загін нагороджено Почесною грамотою Північно-Ка захстанського обкому комсомолу; ЗО членів загону нагороджені значками ЦК ВЛКСМ «За ос воєння нових земель», 13 наших зібрано і здано державі 75 тис. ц пшениці товаришів — почесними грамота ми обкому комсомолу. У дні, коли багатомільйонний Ленінський комсомол відзначає своє славне 40-річчя, студенти цілинники запевняють партію і комсомол, що в навчанні, як в праці, будуть першими, будуть зберігати і примножувати славні традиції комсомольців Харківсь кого університету. Б. РЕШЕТНЯК, секретар комітету комсомолу ХДУ, керів ник загону цілинників. Наш невеликий фоторепортаж розповідає про зустріч цілинників на Харківському вокзалі. Ось В ‘Ф хліб цілинний! (Фото угорі, зліва). Поїзд підходить! Ще через хви линку — Харків! Фото угорі , пра воруч). А на вокзалі вже чека ють! __ Ну, як, хлопці? — запитує проректор В. І. Махинько. – Шевченки, Володимир та Еду- ард, студенти хімфаку, дуже за доволені, що побували на цілиш. Редактор В. БУДНІКОВ.