НАША ПРАЦЯ — XX/ З’ЇЗДУ ПАРТИ No 29 (943) І Четвер, 2 жовтня 1958 р. Ціна 20 коп. ЦІЛИННИКИ ПОВІДОМЛЯЮТЬ ЖИТТЯ — У КИПУЧІЙ ПРАЦІ Знов надійшла вісточка з ці лини. Самовіддано працюють там наші друзі. Ось що вони пи шуть: «■..Знов уголос читали лист з університету, адже кожному ці каво. У нас пройшли дощі. Розпоча лась казахстанська осінь. Зараз доводиться нелегко, але, незва жаючи на зливу і холод, наші агрегати на збиранні цілинного врожаю і в складних умовах до магаються успіхів. Так, комбайн Анатолія Здорового вже скосив більш 400 га пшениці, більш 300 га — за комбайном Ко стянтина Дудка. Чудовий результат показав на косовиці зчеп двох комбайнів, на яких штурвальними працюють Вася Танцюра (історик) та Льо ня Угринський (радіофізик): за три дні вони скосили понад 157 га. Бригади обох комбайнів представлені до нагороди. Не відстає і бригада комбайну, де штурвальним Михайло Рекало (фізмат). Цю бригаду теж наго роджено премією. Так, з усією відповідальністю можна сказати, що хлопці наші всюди працюють вперто і сумлін но. Ми оголосили комсомольсько- молодіжним тік, і тепер разом з місцевими робітниками Вячеслав Гурін, Володимир Зененко та ін ші виробляють тут по 3 — 4 нор ми, працюючи щоденно по 14 — 16 годин. Багато доброго можна розпові сти про бригаду будівельників Миколи Являнського (фізмат). Вони вже спорудили житловий будинок, завершують будівництво великої птахоферми. …З перших днів перебування на цілині ми подружились з місцевими жителями, допомагає мо, чим можемо, провадимо, так би мовити, шефську роботу. Наприклад, тут є початкова шко ла. Була вона страшенно занехая на. Взялись наші хлопці і капі тально відремонтували її. Влаш тували недільник, щоб розчисти ти шкільну садибу, оформити її, потім між собою зібрали гроші і усім маленьким школярам купи ли подарунки. Вручали їх 1 ве ресня на святі першого дзвони ка. Як вони дякували нам! Від ‘їжджаючи, обов ’ язково насадимо біля школи сад. Нехай діти зро стають з ним разом і пам ’ ята ють про посланців Харкова». Ось як проходить у праці, у буденних справах життя наших товаришів на цілині, у справах добрих. У підшефному КОЛГОСПІ Студенти історичного факультету працюють у підшефному кол госпі ім. Сталіна у с. Ольшани, Дергачівського району (керівник ст. викладач А. І. Митряєв) . Перша бригада, яку очолює студент IV курсу комуніст Юр ’ єв, збирає картоплю. Щоденно виконується по дві норми. Особливо добре працюють студенти І. Кліцаков, А. Капустін, В. Ульянов, 0. Латишев, В. Чегрінов, К. Меркулов, П. Макогон та інші. Городницьку бригаду очолює третьокурсник комуніст В. Ко вальов. Працює бригада на збиранні буряків, баклажанів та ци булі. Слід відзначити особливо сумлінну працю студентів Чума- ковського та Соловйова. Своїми силами студенти побудували для себе їдальню. Своє часно і дуже смачно готують їжу куховарки, наші студентки, К. Пшеченко та Л. Рутковська. У вільний від роботи час майбутні історики провадять значну громадську роботу серед підшефних: і бесіди, і виступи з концер тами. А волейбольна команда у складі Міхєєва, Хаєта, Соловйова, Мільнера, Верлоки та Латишева вже провела ряд зустрічей з міс цевими командами школи і колгоспу. Зараз готується великий концерт художньої самодіяльності для колгоспників силами сту дентів і колгоспної молоді. Я. БАКШЕЄВ, студент III курсу історичного факультету. Лист додому «…Почуваю себе на новому місці дуже добре. Повітря чудо ве, неподалеку лісок. Мене і Лю бу (одну з нашої трійки) посе лили в одну хату. Нам пощасти ло: в нас дуже добра і приязна господарка, яка щиро частує нас молоком. її три чудових малень ких хлопчика вже так прив ’ яза лись до нас! Моя товаришка по курсу Галя працює зараз на кухні, вони вдвох з Лемешевою дотують їжу на всю бригаду. Дівчата в нас гарні. Хлопці — теж. Коли ми тільки-но влаштувалися на ново му місці, вони допомагали нам: кололи дрова, носили воду. Вчора збирали кавуни, сього дні працювали на картоплі. Тут е добрий клуб. Увечері підемо до нього… .’.Під ’ йом о сьомій, розпочинає мо працю о восьмій, перерва о- 12-й… Отже, за мене не турбуй теся, живеться і працюеться нам непогано. Чекаю на відповідь.. Ваша Люда». Ці уривки з листа додому сту дентки першого курсу росій ського відділення Люди Мирто вої нам дозволили надрукувати її рідні. ВРАНЦІ — НА РОБОТУ Поїзд злегка здриг нувся, пристукнув коле сами, ніби бажаючи прой тися «циганочкою» і по вільно поплив у хвилях пісень. Ми залишили Харків. Сидимо, звісивши ноги з вагону, а перед нами пробігає Харківщина, жовто-зелена від куку рудзи й молодих поса док лісочків. Перша зупинка. Коли поїзд востаннє скрипнув гальмами, юрба у різно- л кольорових фуфайках кинулась на перон. — Даєш воду! — Цей заклик був у дорозі до сить популярним. І вода була. Крім неї, на зу пинках були танці, ігри у волейбол. Кінець остан нім клав солідний паро- ,, возний гудок, і подорож продовжувалась серед річок та ярів, роз ’ їздів, станцій… Вагони трохи стихли — нас окутала темря ва, яка де-не-де про низувалась далекими вогниками. Під стелею висить ліхтарик. В ньому горить свічка. її жовте полум ’ я вириває з тем ряви то одне, то інше обличчя. Вагон погойду ється, вистукують у такт колеса. Ми граємо у до міно, вечеряємо, розмов ляємо. Чекаємо прибуття. До станції «Солідар- шипіння пару. Друзі шу кають один одного, об ’ єднуються курси. — Вітька-а! — Лєнка. йди сюди! І — пісні, пісні. — Я полечу на другую планету… — Не считаю дождь и снег помехою, Если на работу я спе шу… Групи прямують на передвокзальний майдан- чик, де на них чекають машини. Пісень поступо во стає все менше. Ра діофізики — у радгосп «Приволье», ми, філоло ги, — ■ у «Червоноармі- єць». О першій годині ночі всі були розквартирова ні. Вранці — на роботу. О. ВІНСЬКИЙ. Луганська обл., рад госп «Червоноармієць». ЦЕ НІКОЛИ НЕ ЗАБУДЕТЬСЯ …Працювали завзято. Вже пер ші підсумки радували всіх. Особ ливо відзначились першокурсники ядерного відділення фізмату (старости Ахмеров і Чернишов); за півдня виконали норму китай ські друзі. Купи зібраних каву нів, баклажанів, цибулі зростали. Чимало було заскиртовано сіна, наготовлено силосу. Стороння людина навряд чи повірила б, що усі ці життєра дісні юнаки і дівчата, що ви йшли на лани, не відпочивали з дороги. А саме так і було. Приїхали на світанку 919 фізматівців до двох радгоспів (в тому числі до. найкрупнішого — Старобєльсько- го), у 10 колгоспів. А вже через невеликий час вийшли на робо ту: вдарив морозець; щоб вряту вати багатий врожай, який зріс на баштанах і городах, потрібні були руки. І руки з ’ явились — золоті, надійні. — Як влаштувались студен ти? — запитали ми секретаря партійного бюро факультету Г. І. Горностаєву, яка щойно по вернулась з Луганщини. — Зустріли фізматівців радо, влаштували добре. Вже і харчу вання, і умови життя налагодже ні. Всі здорові, працюють, — від повіла вона коротко. І дійсно, життя вирує. Вже представники нашого університе ту взяли участь у Зустрічі Друж би молоді РРФСР та України, що відбувалась у прикордонних се лах Воронізької області. Нема краю пісням, жартам, вигадкам на Луганських просто рах. Всіх, хто заходить до їдальні радгоспу «Марковський», зустрі чає яскравий плакат, підготова ний тимчасовою куховаркою (і доброю куховаркою!) четверто курсницею фізмату Світланою Медведєвою, з закликом їсти ба гато і з апетитом, щоб з апети том працювати. Пройде багато часу, але цю поїздку до колгоспів, радісне по чуття спільної праці, як і труд в аудиторіях, ніколи не забудуть майбутні фізики, математики. Л. ДОРОШ. ПРАЦЮЮТЬ,. ДРУЖНО У колгосп ім. 8 березня, 3 ачепилівського району сту- денти-історики приїхали пізнього вечора. Правління колгоспу добре потурбувалось про побут студентів, всі були забезпе чені квартирами, гарячою їжою. Другого дня дружно розпо чали працювати на баштані. Денне завдання було виконано,- Особливо хороше працюють Гріднєв, Коршак, Гераси менко, Рєзнікова та ін. В МАКОГОНОВ, наш кор. У ЛОЗНО – Олександрівсько- му районі на Луганщині у колгоспі ім. Калініна працює українське відділення першо – курсників філологів. Працю ють дружно. Завда ння вико- нують старанно. У спільній праці виховується міцний сту- ’ дентський колектив. Н А СКИРТУВАННІ сіна,’ на збиранні буряків пра цює IV курс російського ВІД-‘ ділення. Тут особливо відзна чаються хлопці — Донін, Поз-‘ дєєв, Додонов та інші, які ви робляють щодня не менше 2 — 2,5 норм. Колгосп, з свого бо ку, створив для студентів доб рі умови праці і життя. ний» підійшли все ж та ки несподівано. Поїзд вже зупинився, а всі си діли і чекали. Потім хтось пробіг у нічній чор ноті, і почулась команда: «Виходьте!». Вийшли. Стоїмо. І раптом ■ — • духовий ор кестр. Нас зустрічають! Народилась радість, спа лахнули пісні, навіть танці. Пісні летять крізь багатосотенний говір і ,Назустріч 40-річчю ВЛКСМ НАРОДЖЕННЯ КОМСОМОЛУ 40 років тому з ініціативи В- І. Леніна була створена масо ва політична організація моло ді — комсомол. Створення ком сомолу було підготовлено багато річною роботою Комуністичної партії по згуртуванню і політич ному вихованню трудящої мо лоді. Перші організації робітничої молоді виникли у великих про мислових центрах країни, на ве ликих підприємствах, де були міцні організації більшовицької партії. Навесні 1917 року орга нізація робітничої молоді була створена на Путіловському за воді у Петрограді; її очолив 19- річний робітник путіловець Ва силь Алексєєв. Незабаром з іні ціативи робітників у районах Петрограда були засновані соціа лістичні спілки робітничої мо лоді. У Москві перші організації ро бітничої молоді були створені на заводі Міхельсона (нині завод ім. Володимира Ілліча), у За- москворецькому, Хамовнічеському, Пресненському та інших райо нах. У червні 1917 р. з ініціа тиви Р. С. Землячки була створе на спілка робітничої молоді при МК РСДРП(б), першим секрета рем якої була Рузя Черних. Спілки молоді виникли також у Києві, Харкові, Тулі, Ростові, Луганську та інших місцях. Винятково важливе значення для дальшого розвитку юнацько го руху мав VI з ’ їзд РСДРП(б). В резолюції з ’ їзду «Про спілки молоді» говорилось: «Тепер, ко ли боротьба робітничого класу переходить у фазу безпосеред ньої боротьби за соціалізм, з ’ їзд вважає сприяння (створен ня) класових соціалістичних ор ганізацій робітничої молоді одним з невідкладних завдань моменту і ставить партійним організа ціям в обов ’ язок приділити цій роботі можливий максимум ува ги». Після з ’ їзду почався активний процес злиття роздрібнених юнацьких соціалістичних органі зацій. В серпні 1917 р. на за гальноміській конференції деле гатів від робітничої молоді фаб рик і заводів була оформлена Петроградська соціалістична спіл ка молоді, яка в грудні 1917 р. нараховувала- 15 тисяч членів. В наступних боях за перемогу соціалістичної революції більшо вицька партія, В. І. Ленін нада вали великого значення револю ційній молоді. Під керівництвом партії більшовиків спілки робіт ничої молоді брали активну участь у підготовці жовтневого збройного повстання. У Петрогра ді в жовтневих боях брало участь кілька тисяч молодих ро бітників, серед них були відомі організатори Петроградської мо лоді Н. Смородін, Г. Дрязев, М. Ратновський. У Москві в дні Жовтня загони Червоної гвардії на 40 процентів складались з молодих робітників. Головною умовою успішної участі молоді в розв ’ язанні зав дань, поставлених Комуністичною партією, було створення єдиної Всеросійської організації робіт ничої і селянської молоді. В лип ні 1918 р. за вказівкою ЦІЇ РКП(б) в Москві було створено організаційне бюро по скликан ню І Всеросійського з ’ їзду робіт ничої і селянської молоді. До нього ввійшли представники со ціалістичних спілок молоді Пет рограда, Москви, Уралу. І Всеросійський з ’ їзд спілок робітничої і селянської молоді відкрився у Москві 29 жовтня 1918 р. На з ’ їзді були присутні 176 делегатів, які представляли 22100 членів спілок молоді, 80 процентів делегатів були ро бітники і селяни. Під бурхливу овацію делегатів і гостей В І. Ленін був одноголосно обра ний почесним головою з ’ їзду. З ’ їзд прийняв основні поло ження програми Комуністичної спілки молоді: спілка молоді со лідарна з Російською Комуні стичною партією, ставить своєю метою поширення ідей комунізму і залучення робітничо-селянської ; молоді до активного будівництва Радянської Росії і є самостійною організацією, яка працює під керівництвом більшовицької пар тії. На з ’ їзді було прийнято рі шення назвати спілку молоді Російською Комуністичною Спіл кою Молоді (РКСМ). Дата відкриття з ’ їзду — 29 жовтня 1918 року — вва жається днем народження комсо молу. Др у ж б а Кожному знайоме це слово, але чи кожен замислювався над тим, який . великий зміст воно має? Мені здається, що кожен. Людина без друзів — все рівно, що птах безкрилий. І радісно дивитися на людей, коли ця дружба хороша. З історії кожному відомо бага то прикладів про велику друж бу, про дружбу вождів люд ства Маркса і Енгельса. В наш час і в нашій країні велика дружба радянських народів є запорукою сталевої міцності Радянського Союзу. Дружба — підмога, як у вели кій, так і у незначній справі. Ось я хочу сказати про зовсім звичайний приклад дружби, справжньої, красивої На нашому курсі є дві сту дентки. Куденко Любу і Єре- мєєву Валю майже завжди можна бачити разом. Багате допомагає їм спільна підготов ка до екзаменів. Під час на ших поїздок до колгоспу завжди можна бачити, як во ни допомагають одна одній в роботі. Подруги добре, закін чили весняну екзаменаційну сесію. Дружба цих дівчат лише один з прикладів дружби сту дентів нашого курсу, як хлоп ців, так і дівчат. Л. РОДИН, студентка IV курсу істфаку. НАПЕРЕДОДНІ СВЯТА Університетська громадськість готується урочисто відзначити 40-річчя Ленінського комсомолу. На підшефних підприємствах мі ста, у колгоспах та радгоспах області відбудуться лекції і до повіді, спеціальні політбесіди підготують агітатори академіч- ,них груп. Вже готуються теми «В. І. Ленін про завдання комсо молу», «Комсомол Харківщини в громадянській війні», «Участь комсомолу в боротьбі за соціалі стичну індустріалізацію країни», «Образи комсомольців в радян ській художній літературі» та інші. Комсомольські бюро факульте тів та студради гуртожитків організують вечори зустрічей студентів з учасниками грома дянської війни, Великої Вітчиз няної війни, з старими комсо мольцями. На честь свята комсо- мольці університету проведуть спеціальне збирання книг для поповнення бібліотек підшефних колгоспів. На історичному і філологічно му факультетах готується науко ва студентська конференція; відбудеться на честь свята на укова конференція кафедр сус пільних наук. Крім урочистих зборів на фа культетах, готується загально- університетський урочистий ком сомольський актив. Вже зараз співробітники на ших бібліотек ретельно добира ють матеріали для ювілейних виставок. Активно готуються до свята і спортсмени. Адже намічено про вести першість з легкої атлети ки, веслування, волейболу серед факультетів. Безумовно, цікаво буде зустрітися і з заслуженими майстрами спорту. Слідами наших виступів «ДОПОМОЖІТЬ ДІСТАТИ ВУСА!» Під такою назвою в нашій газе ті від 20-го вересня було вміще но листа студента філологічного факультету т. Зелененького про недоліки в справі організації са модіяльного театру в нашому уні верситеті взагалі і на філологіч ному факультеті зокрема. Як повідомив редакцію голова студентського клубу Я. Бакшеев, критика визнана справедливою. Профком, рада клубу докладуть зусиль, щоб допомогти студентам- філологам створити на факультеті самодіяльний театр. Перед новими завданнями Обговорюємо записку товариша М. С. Хрущова 1 вересня 1958 року ми почали черговий навчальний рік. Цьо го року студентський колектив уні верситету поповнився молоддю, яка має не менше двох років ви робничого стажу, або демобілізо вана з лав Радянської Армії, За новими правилами прийому осо би, що мають дворічний стаж ро боти, приймалися до вищих на вчальних закладів поза конкур сом. Це дало нам змогу на окре мі факультети університету, як цього й вимагає нове положення, 80 процентів загального набору прийняти осіб з дворічним вироб ничим стажем. Так, на історич ному факультеті вони становлять 82 проценти, на біологічному — 80 процентів, на філологічному — – 63, на радіофізичному — 61 про цент і т. ін. Серед зарахованих до університету значна кількість молодих людей, які працювали на великих підприємствах нашого мі ста, в колгоспах та радгоспах і успішно склали вступні екзамени. Це — ■ люди, що мають не тільки досвід практичної роботи, але й свідомість обов ’ язку перед Бать ківщиною, перед своїм народом, який, не покладаючи рук, працює для процвітання своєї рідної со ціалістичної держави. Вони мають також і знання, потрібні для успішного навчання у вищому уч бовому закладі. Проте не секрет, що люди, які прийшли до університету не з шкільної лави, а з виробництва, які між десятирічкою і універси тетом кілька років працювали, встигли дещо забути. І тому пер шим обов ’ язком професорсько-ви кладацького колективу універси тету буде — оточити увагою і піклуванням цю молодь, допомог ти їй включитися в життя і нав чання, усвідомити специфіку ву зівської роботи, працювати не рив ками, а свідомо, систематично, на полегливо. Із 735 зарахованих на перші курси університету цього року 419 чол. з сільських місцевостей та інших міст. Тому їх перш за все треба познайомити з нашим містом, його історією, з історією університету, з його видатною роллю в розвитку української на уки і культури. Харківський університет щороку випускає значні загони молодих фахівців, що працюють в середніх школах, на виробництві, геоло гічних партіях та науково-дослід них установах. Тільки цього року наш університет випустив 851 фа хівця, 138 з яких одержали ди плом з відзнакою. Партійна організація і ввесь ко лектив університету, борючись за здійснення завдань, поставлених перед вищою школою XX з ’ їздом КПРС, домоглися минулого року певного поліпшення підготовки кадрів в університеті. Деканати й кафедри істотно удосконалили на вчальні плани — ■ ввели ряд нових обов ’ язкових курсів (основи сіль ськогосподарського виробництва, основи хімічного виробництва, вступ до біології тощо) та курсів факультативних (токарна справа, авто і мотосправа, кіносправа і т. ін.) покращили підготовку до пе дагогічної діяльності (введення практичних занять з педагогіки, організація педагогічної практики на селі, створення на факультетах методичних кабінетів), зменшили на 10 — 15 процентів час обов ’ яз кових занять студентів в аудито ріях. Це — лише початок тієї ве ликої роботи, яку в найближчому майбутньому має провести педаго гічний колектив університету у зв ’ язку з пропозиціями партії що до перебудови середньої і вищої школи. Набагато має бути поліпшена практична підготовка студентів, зокрема до роботи в школі. Одні єю з передумов високоякісної практичної підготовки студентів є збільшення питомої ваги виробни чої й педагогічної практики. Має бути продовжена і поглиблена ро бота кафедр над створенням нау кових основ курсів, над підготов кою до друку планів викладання на факультетах. Слід повністю виключити з програми будь-які повторення в споріднених курсах та застарілі дані, а також значно повніше визначити другорядний та описовий матеріал, що може бути засвоєний студентами самостійно. Значно ширшого розмаху й гли бини повинна набути все ще не достатня робота кафедр над скла данням підручників і навчальних посібників. Партійному комітетові університету і науковій частині слід краще контролювати роботу в цій галузі. Важливішим завданням партій ної організації і всього колекти ву університету є дальша бороть ба за піднесення навчальної дис ципліни й успішності студентів. У весняну екзаменаційну сесію 391 студент не склав 518 екзаме нів і 219 заліків. Багато пропусків занять було на геологічному, фі лологічному і радіофізичному фа культетах. Слід рішуче піднести вимогливість до студентів, вжи ваючи дійових заходів впливу щодо порушення навчальної ди сципліни й ставлячи питання про відчислення з університету тих, хто своєчасно не ліквідував ака демічної заборгованості. Нові завдання стоять і перед середньою школою. Якщо раніше школа готувала молодь головним чином для вступу у вузи і в мень- шій мірі — до практичної діяль ності, то тепер основне завдання школи, — як його визначив то вариш М. С. Хрущов, — «готувати різносторонньо освічених людей, що добре знають основи наук і разом з тим здатних до система тичної праці, виховувати у молоді прагнення бути корисним у су спільству, брати активну участь у виробництві цінностей, потрібних для суспільства». Завдання шко ли — наблизити навчання до жит тя, до виробництва, дати юнакам і дівчатам не просто середню осві ту, а політехнічну освіту. Звідси нові завдання повстають і перед вузами, які готують педа гогічні кадри, в тому числі і перед університетами. Природньо, що те пер, як ніколи раніше, для шкіл потрібні викладачі, що не тільки досконало знають свій предмет, свою галузь науки, але й мають певні практичні навики, потрібні для роботи в політехнізованій се редній школі. Університет повинен випускати таких спеціалістів, які готували б молодь до практичної діяльності, які давали б знання з основ виробництва, виховували б у юнаків і дівчат глибоку повагу до праці, любов до праці своїх батьків, своїх старших товаришів, повагу до принципів соціалістич ного суспільства. Велике значення має ідейно-по літичне виховання студентської молоді. Перед співробітниками кафедр гуманітарних наук постає завдання в своїх курсах відвести належне місце боротьбі з реакцій ними поглядами, з ворожою ідео логією, з ревізіонізмом, боротьбі за торжество соціалістичних ідей. Слід посилити участь видатних учених у роботі лекторіїв. Прак тика показала, що студенти з ве ликим інтересом минулого року слухали лекції академіків М. П. Барабашова, А. К. Вальтера, І. М. Буланкіна, професорів В. М. Нікітіна, А. П. Ковалев- ського, Г. І. Дрінфельда та інших. Цю роботу треба піднести на ви щий щабель. Дуже важливим завданням де канатів, кафедр і партійних орга нізацій факультетів є створення всіх умов до високоякісного на вчання на вечірньому і заочному відділеннях. Для роботи на них, враховуючи особливості цієї фор ми навчання, слід виділити кра щих викладачів. Потрібно також як слід налагодити обслуговування студентів цих відділень універси тетськими бібліотеками, організу вати зустрічі з вченими універси тету. Колектив університету йде на зустріч знаменним датам і подіям у житті нашої країни, нашого на роду — 40-річчю Ленінського ком сомолу, 41-й річниці Великої Жовтневої соціалістичної револю ції, XXI з ’ їзду Комуністичної пар тії Радянського Союзу. Всю на вчальну і виховну роботу треба побудувати так, щоб гідно зустрі нути ці дати: повести боротьбу за зміцнення дисципліни, за ви сокі показники успішності, за ак тивну участь у громадському жит ті університету. Ми певні, що весь колектив уні верситету свідомий цих великих завдань, поставлених партією пе ред вищою школою, і докладе всіх зусиль, щоб з честю їх виконати. В. МАХИНЬКО, проректор університету по учбовій роботі. «ХАРКІВСЬКИИ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 2 жовтня 1958 р. : ,НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО КІНЦЯ ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА В СЕРЕДНІХ ШКОЛАХ Урок веде Лариса Ракитянська ЗО середня школа. їй-» ша в коридорах, тиша ■ в класах, йдуть уроки. Шестикласники, затаму вавши подих, слухають- розповідь про Римську І імперію, уважно щось ■ записують, зосереджено І задумуються над питан нями, що їх ставить вчи- § тель, спокійно відпові- : дають. Дуже молода і спокійна вчителька. Спо- ■ кійна? Ні! Лариса Ра китянська хвилюється: адже вона веде перший в житті самостійний урок. Вона ще не справжня вчителька, а лише прак тикантка, і зараз — го ловне випробування: чи готова бути вчителем. Ще й ще раз перегля дала вона план уроку (фото No 1). До дзвоника — одна хви лина. І ось клас. Діти дивляться серйозно і дружньо. Вони все розуміють, ці маленькі люди. Вони дуже хочуть, щоб їх старший товариш одержав високу оцінку йде урок. Все добре (фо то No 2). Співкурсники Миколаєва, Голоперов, Пе- дан відверто радіють успіхові товаришки. Ларисі здавалось, що урок буде тягну тися так довго, а він так швидко пройшов. 1 скільки нових друзів з ’ явилось! Так ото чують діти тільки улюбленого вчителя. Оче видно, правильно себе поводила з ними, цікаво провела урок практикантка (фото No 3). Так, безумовно, відмінно. Урок добрий. Відчувається сумлінна, вперта підготовка, грунтовні знання предмету. Це думка і ке рівника практики В. І. Астахова, і вчи тельки школи (фото No 4). Ну, а що скажуть товариші Галкіна, Ли сенко, Москаленко, Безрук? Зараз з В. І. Астаховим вони докладно розберуть урок, зроблять висновки, корисні і для Л. Раки- гянської і для них самих (фото No 5). Фоторепортаж А. МЕДВЕДЕВА. Фото No 1. Фото No 2. а — Фото No 3. * — Фото No 4. Фото No 5. У БІОЛОГІВ Цього року педагогічна практика студентів-біологів набула особ ливого розмаху — практику проходять 113 студентів V курсу біо логічного факультету. Відбувається вона в міських і сільських шко лах (в Золочеві, Змійові, Новій Водолазі, Савинцях). Відміною від минулих років є те, що студенти дають залікові уроки не тіль ки з біології, але й з хімії. У школах працює зі студентами велика група методистів, серед яких, поруч з досвідченими педагогами, що добре знають середню школу, є чимало молодих. Добре вправ- ляються з своїми обов ’ язками молоді методисти В. Солодовнікова, Л. Таранень, В. Корнієнко та інші. Зараз практика наближається до кінця. Більшість дали вже по 4 — 5 залікових уроків, які проходять у присутності мето дистів і докладно обговорюються. Добре дають уроки студенти Л. Белєнісова, Ж. Носальська, Н. Отюжська, Л. Красильнікова, С. Дударевич, Л. Сергієнко, Е. Шпунт, Т. Ліженіна та багато інших. Крім уроків, студенти провадять в школах велику виховну роботу — організовують екскурсії, випускають стінгазети, керують гуртками юних натуралістів, виготовляють заочні посібники тощо. Л. ГЕЛЬФЕНБЕЙН, факультетський методист. УЧИТЕЛЬНИЦА Простучав задорно каблучками, Ты взошла на школьное крыльцо. Ласковыми первыми лучами Озаряет день твое лицо. Вот он, класс. Спокойна, как всегда, ты. Приступай к уроку своему. Тихо-тихо слушают ребята Твой рассказ о маленькой Муму. Им знакомо много интересных Сказок, и стихов, и повестей, И одно лишь детям неизвестно: Быль о жизни, о судьбе твоей. Никакие книжки не расскажут, Как читаешь, пишешь допоздна, Часто в полночь, да и позже даже Виден строгий профиль у окна. Все уроки, все твои ребята, О себе не думаешь порой. Приодеться б… Денег маловато. Вот послала матери домой. Трудно?.. Нет! Тебя заворожили Ясные глаза твоих ребят. Дети ждут. Вы крепко подружили. Видишь их, и твой светлеет взгляд. Ласковыми первыми лучами Солнце золотит твое лицо. Простучав задорно каблучками, Ты взошла на школьное крыльцо. В ДЕТСТВЕ Мальчишкой, В школу торопясь, Он останавливался робко Перед канавой каждый раз И обходил знакомой тропкой. Твердил: канава велика, Не перепрыгну, не сумею, Но как она его влекла Непобедимостью своею! Конечно, что там обойти?! Но для него Везде, как пропасть, Она стояла на пути И на пути стояла робость. Уже сжимался он в комок, Глазами мерил расстоянье. И не решался. И не мог. И ждал, когда сильнее станет. Но как-то, Взяв разбег легко, Не рассудив, как прежде, здраво, Что не сумеет, — Далеко Перемахнул через канаву. Не вырос он, Не стал силен, А лишь поверил: «Я умею!» И все. И только. Впрочем, он Тогда и вправду стал сильнее, Л. БОЛЕСЛАВСКИЙ, выпускник филфака. ^Х А Р К I В С Ь К И й У Н I в; Е Р С И Т Е Т “ ,Сторінку присвячуємо спортивному табору університету Кожного ДНЯ ДАЙТЕ ПУЛЬС! Мабуть, першим прокинувся тру бач — ентузіаст Вячеслав Петро вич Маяцький. його прославлена труба піднялася догори, і пролу нали звуки, що закликали підве стися, потягнутися, але… через п ’ ять хвилин почувся бадьо рий голос «нашого милого ліка ря»: «Не ворушитися, не сміятися і не розмовляти! Лежіть абсолют но нерухомо. Нащупайте пульс! Увага… Раз!!!». Справа в тому, що, слідкуючи дуже уважно за нашим здоров ’ ям, лікар колективним методом вимі рював щодня і щогодини наш пульс. Нам, всупереч логиці, це анітрохи не набридало. ГЛИБИНА – 0,5 Вже на зарядці передчуваєш пронизуючу дрож наддінцевого туману і обійми м ’ якого, теплого ранкового Дінця. І ніяка сила (крім стуку ржавої залізки, вико нуючої почесну роль гонга) не витягне з річки легкоатлетів, гім настів, гровиків та інших. Іноді з заздрістю дивляться на купаль ників невдахи — травмовані. Ма теріалізованою примарою тиняєть ся берегом Едік Джилкібаєз: «Не вже ніхто не потримає його пора нену ногу над водою?» І цю ногу доводиться тримати, поки й він пирхає у річних глибинах (0,5 — 0,6 м). ГІМН НАРЯДУ їдальня наповнюється табірни ми жителями, галасом та гомоном.. О ви, великострадні чергові дівча та, оглушені ревом третьої чоло вічої і писком дев ’ ятої та п ’ ят надцятої жіночих палаток, ви, у яких з невтомною наполегливостю вимагають добавки і вперше, і вдруге, і втретє… Ви, кинуті чер говими хлопцями на волю долі „і куховарів! Ви робили невірний рух, і .. тарілки розліталися на черепки, але всупереч прикметі, вони не приносили щасливого по збавлення від миття посуду і чист ки картоплі. Але за те ви були звільнені від шикувань — а це — багато. КУЗНЯ РЕКОРДІВ Шикування закінчено, віддана команда розійтись по місцях за нять. На Дінці ріжуть сантиме трові хвилі академічки, плавають догори кілями байдарки та каное. Табір пустий, лише безцільно ве штаються хворі та «сачки». За па латками повторюють (в який раз!) елементи комбінацій гімнастки, а гімнаст одиноко звисає з перекла дини. Біля грового майданчика стрибає і бігає найпрацездатніший, на думку автора, народ — легко атлети. О 12 годині починається бороть ба за лодки, залишені веслуваль- никами, оскільки навіть самий со ромливий з таборців з правила «покатайся сам і передай лодку іншому» пам ’ ятає чомусь першу частину. НЕ РОБЛЯЧИ З ЇЖІ КУЛЬТУ Сигнал на обід подається дуже тихо, але всі його чують і ніхто не запізнюється: якщо запізнишся, тебе зустрінуть порожні тарілки. Щоб виправдати заголовок, за уважимо, що обіди проходили у темпі бігу на 100 метрів, ОТ 2 ДО 5 Після обіду — «мертва година». Але життя б ’ є джерелом, а у 12 палатці навіть долонями по че модану: йде гра у доміно. П ’ ята палатка співає, третя у повному складі розмістилася в інших па латках. Тиша полуденка порушується лише човганням ніг та вигуками лікаря: «Куди без майки? Назад!». ЩОБ КРАЩЕ СПАЛОСЯ До без чверті одинадцятої йдуть танці, потім знову повірка. Старші палаток рапортують про наявність людей, дається відбій, і всі йдуть, хто куди. На річці ми ються руки, обличчя, ноги. Уми вальників немає. Барахтаються завзяті купальники, дзвенять ко марі, а палатки, розподілившись на капели і дуети, виконують все що завгодно. І довго ще глухо шепочуться, сміються і хлопають брезентови ми дверями. Раптом з ’ являєть ся фігура викладача Савельєва, яка проголошує: «Припинити! Хто старший?», але питання залиша ється відкритим, і о другій годині ночі все затихає. Замість ліричного відступу. «СПАТИ! НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ?» Сосновий ліс тонко підзвонює та шелестить гілками, глухо пада ють на пухнасту землю шишки, місяць, ніби красень у оточенні поклонниць хмарок, — навіть не підозрює, що на нього дивляться вже закохані пари і ті, що ще за кохуються. Так, так, адже і спорт смени вміють відчувати. …Дивишся в її очі, в яких від биваєшся лише ти один, і, забув шись, не відразу звертаєш увагу на кремезну тінь начальника та бору Г. В. Сметанки, який по-бать- ківськи промовляє: «Знову ви, чи жики! Спати!!! Не подобається?..» І доводиться йти до свого ліжка. Всі сплять. І, мабуть, не один з них бачить уві сні Георгія Володими ровича і чує його слова: «Спати! Не подобається?.. Можете забира ти студбілет і їхати додому.,.». О. ВІНОГРАДСЬКИЙ, студент філфаку. На фото: одна з кращих гімнасток університету, студентка біофаку Ніна Ходорова за виконанням гімнастичних вправ. Ми вигравали змагання Як тренувалися легкоатлети, покажуть ще осінні змагання на першість вузів. Але й в таборі проходили зма гання, які можна вважати цілком серйозними. Три рази стартували наші спортсмени зі спортсменами ХПІ і тричі виходили переможцями. Перший раз була проведена ком бінована естафета на території спорттабору ХПІ. Честь нашого табору відстоювали не тільки легкоатлети, але й веслувальники і гровики, і представники інших видів. Перемогу в естафеті, на мій погляд, вирішили Хоменко з рульовим Гончаровим і Рева, перші лише завдяки тактиці ви грали гребний етап (веслувальник ХПІ був дуже сильний), другий зумів хороше прийняти естафет ну палочку і на 10 — 15 метрів випередити пловця ХПІ. Цю еста фету ми виграли з перевагою у 150 метрів на суші. Отже, гра моту за перше місце довелося віддати нашим спортсменам. Найбільш цікавою була третя естафета — легкоатлетична. Сили були приблизно рівні. Гостра спортивна боротьба розгорнулася відразу ж з першого етапу пер шого кола. Перед повели полі техніки. Але потім становите змінилося. Ми взяли ініціативу в свої руки і з розривом метрів у 5 — 7 виграли естафету. Л. МОІСЕЄНКО. А ЯКОЇ ВИ ДУМКИ? Стаття вміщується в порядку обговорення За нами закріплено красивий куточок лісу, і тепер на цій те риторії ми можемо влаштуватися по-справжньому. Підготовка до організації літнього спортивною табору університету розпочалась ще взимку. Спортивний чи оздоровчий? Усю весну викладачі фізичного виховання і тренери складали списки бажаючих поїхати до спортивного табору. Майже всі заяви були задоволені. За дві зміни у таборі побувало 400 сту дентів. Причому деякі з них ли ше тут по-справжньому полюби ли спорт. Чи приніс користь та бір Л. Бадіяну, який з слабого юнака, завжди звільненого від занять фізкультурою, перетво рився на сильного хлопця, який раптом «захворів» змаганнями? Так, так, і ще раз так. Ось чому неправі ті, які пропонують зняти з назви нашого табору слово — оздоровчий. Але коли для оздоровлення у таборі були створені всі умови, то цього не можна сказати про спорт. Дозвольте! Адже у таборі працювали спортивні відд ’ леннз легкої атлетики, веслування, гімнастики, загальнофізичної під готовки, ігор. Адже в таборі кожний день був насичений тре нуваннями і спортивними захода ми. Адже ми виграли усі зустрі чі з політехнічним, автошляхо вим, будівельним інститутами. Все це так. Але чи приніс ко ристь табір другу Бадіяна, вже відомому легкоатлету Ю. Єгор- шину, який покращив свій час на секунду? Ні. Якщо перейти на суху мову цифр, то виявиться, що рекорди університету за цей час не би лись. До речі, рекорди табору взагалі не реєструвались і за деякими виключеннями спортивні показчики студентів не зросли. Спортсменів, що регулярно вдо сконалюють свою спортивну май стерність, у нас взагалі небага- то. І деякі навіть з них у спор тивному таборі жили за принци пом: — • Оздоровляйтесь! Дехто з спортсменів гадав так: «Навіщо я буду бігати по три години на день, коли інші відпо чивають?». Деякі учасники сек ції веслування так відверто і заявляли, що табір слід перебу дувати за прикладом учбово-тре нувальних зборів. Спортивні від ділення повинні бути не просто групою студентів, а збірною ко мандою університету, яка го тується в таборі до спортивних змагань. Для тих, хто не потра пить у ці команди за своєю спортивною підготовкою, зали шається відділення загальної фі зичної підготовки. Справи виховні Деякі недооцінюють виховний бік спорту. Той, хто був у табо рі, бачив, які там чудові умови для виявлення рис характеру людини і виховання його у на шому соціалістичному дусі. Тут і громадська праця, і сила, друж би, і зміцнення вольових якостей. Вихованню у студентів стримано сті, культури поведінки багато уваги приділяли викладачі та зам політ табору Є. Пугач. Адже не секрет, що в нашому трудовому студентському середовищі були і такі, як грубіян Хоменко, ледар Дробязко, нехлюй Кривошей. Всім їм керівництво табору і колек тив допомогли усвідомити свої помилки і виправити їх. Кажучи про керівництво, ми має мо на увазі адміністрацію табо ру. Табірна студентська рада працювала мало, лише наприкін ці другої зміни організували са- модіяльність. Нам здається, що у спортивному СТУДЕНТСЬКОМУ таборі керувати повинна праце здатна студентська рада. її голо ва повинен бути начальником та бору. Тоді значно легше будуть вирішуватись організаційні пи тання, більш свідомою стане дис ципліна. В свою чергу, це звіль нить тренера від зайвої органі заторської роботи. Повинен виховувати табір у студентів і навички самостійної організаторської і господарчої роботи. Ми не за те, щоб пере вантажувати спортсменів, і не вважаємо нормальним, коли на кухні чергує 20 чоловік, коли там повинно бути не більш п ’ яти. Спортивний табір — не циган ський табір. Вода, паливо, гаря чий душ — не примхи, а необхід ність в умовах табірного життя, їх не можна підмінювати енту зіазмом. А почитати ніде Студентський табір повинен підтримувати культ науки. Широ кі дискусії, гарячі суперечки, ці- каві літературні диспути — вони притягнуть всіх. Ніхто не зава жає організувати гурток англій ської мови, філософії або фізи ки. На жаль, цього в нашому та борі не було. Маленька бібліоте ка не задовольняла студентів. Танцмайданчик побудували, а ось місць для самостійної праці не бу ло. На весь табір в лісі — жод ного стола, жодної лавки, де . б можна було почитати, позайма тись. В їдальні, де вечорами зби ралась добра половина табору, зрозуміло, не можна було робити щось серйозне. Спортивний табір — досягнення і гордість нашого університету. Але його подальшій організа ції слід приділяти більш уваги. Було б добре, коли б керівні спів робітники університету, студенти розповіли б на сторінках газети, яким би вони бажали бачити наш табір. В. ГАВРИЛОВ, викладач кафедри фізвиховання і спорту. Н а фото: спортсмени хіміки підготували сатиричну невели ку стіннівку «Фільтр» в госгях у «Иголок»,яка користувалась вели ким успіхом. Н а ф о т о: За приготуванням їжі Ох і смачна ж, мабуть, буде вечеря! Заступник редактора Б. ЩЕРБАНЕНКО.