No 24 (938) П ’ ятниця, 4 липня 1958 р. Ціна 20 коп. Вам, майбутні першокурсники, присвячуємо ми цей номер газети ВИСОКЕ ПРАВО БУТИ СТУДЕНТОМ М ОЛОДЬ — надія і майбутнє нашої краї- н !*’ Перед нею відкрито багато шля хів, йдучи якими молоде покоління входить у бурхливе життя радянського народу, стає невтомним будівником ко мунізму. Комуністична партія поставила перед радянською молоддю велику жит тєву мету — будівництво комуністичного су спільства, а соціалістичний лад відкрив пе ред нею широкий простір для всебічного духовного та фізичного розвитку, для роз квіту здібностей і талантів усіх людей і кожного зокрема, для натхненної праці і творчого навчання. Прагнення до знань, бажання знати яко мога більше, оволодіти всіма досягнення ми людського генія, досягти висот науки і техніки та самим брати участь у нових відкриттях і перемогах людської думки над природою — це благородне поривання молоді, яке має задовольнити навчання у вищій школі. Різними шляхами люди приходять до науки. В перші роки Радянської влади мо лода радянська вища школа поповнюва лась в значній мірі випускниками робіт ничих факультетів. Юнаки і дівчата при ходили до вузів з путівками комсомолу, з лав Червоної Армії, з фабрик та заво дів, з села. Пізніше до вузів почали вступати переважно молоді люди відразу Ж після закінчення десятирічки. Зараз, коли середня освіта стає загальною, ос новне завдання школи — підготувати молодь до практичної роботи. Чимало з них прийдуть згодом і до вузів, вже не випадково обравши май бутню професію, а збагатившись життє вим досвідом, практичними навичками, пе- певіоивши життям свій вибір. Нові правила прийому передба чають зарахувати поза конкурсом тих вступників, які мають не менш двох років трудового стажу і успішно склали екзамени. Вже минулого року прийнято До уні верситету багато юнаків та дівчат з досвідом роботи. Дві сесії показали, що ці товариші вперто і серйозно вчаться і ус пішно закінчили перший курс. Цього року серед вступників також багато виробничників. По руч з ниМи в залах приймаль ної комісії зустрічаємо юнаків і дівчат, що тільки що закінчили школу. І тих і інших об ’ єднує палке бажання вчитися в універ ситеті. Наш університет, який готує висококваліфіковані кадри спеціа лістів для різних галузей народ ного господарства і вчителів для середніх шкіл, дає можливість задовольняти найрізноманітніші інтереси. Гостинно відкрили свої двері вісім стаціонарних факуль тетів — історичний та філологіч ний, геологічний та географічний, хімічний, біологічний, радіофізич ний, фізико-математичний. Для тих молодих людей, які хочуть поєднати навчання з виробничою працею, відкриваються двері ве чірнього відділення, а ті, хто бажає вчитися і вже працює за раз, складають вступні іспити на і заочне відділення університету. і Багато тисяч спеціалістів під- І готував наш університет. Зараз І іде набір нового покоління сту- І дентів. Побажаємо нашим дру- = зям, що хочуть учитися в уні- = верситеті, обрати собі спеціаль- : ністю відповідно до своїх ба- = жань, здібностей, обрати так, щоб = полюбити її всім серцем, щоб = працювати в ній з усім завзяттям | і щирістю молодості. = Доцент В. МАХІНЬКО, | проректор по учбовій частині. = ВЕРШИТЕЛІ СЛАВНИХ СПРАВ Комсомольська орга нізація університету. Ве ликий, дружний колек тив. Багато хороших справ зроблено його ру ками. Не можна про все розповісти в коро тенькій заміточці, але Хоча декілька прикла дів наведу. Значні роботи проведе ні у міському саду ім. Шевченка, який тепер, як постійна підшефна ділянка, закріплений за нами. Потрібна була допомо- га працівникам ботаніч ного саду — сильні і вмілі комсомольські ру ки другокурсників-геоло- гів вчасно зробили все, що треба. Вздовж 2 кілометрів траси посадили комсо мольці університету мо лоді дерева, щоб при красити землю, щоб зробити для людини при ємне. А праця була іно ді не легка. Ось один випадок. Посадочний ма теріал міг загинути: де- кілька Д ні в ішли дощі. Всі зайняті. Вільний ли ше другий курс істори ків, який щойно закінчив роботу на будівництві університету. Студенти дуже втомлені. Але… треба. І комсомольці їдуть на трасу. Все бу- ло закінчено в строк і якісно. Можна розповідати ще багато. І про наших славних цілинників, і про тих, хто сумлінно працював у колгоспах, і про тих, хто відмінне навчається, бере актив ну участь у громадськії ” роботі, допомагає това ришам. Можна розпо відати і про самовідда ну працю комсомольців університету на спору дженні нової будови. Так, славних діл зроб лено багато. Ще біль ше — попереду. І їх учасниками і виконав цями будете вже й ви, друзі! І. ГУТМАН, член комітету комсомолу. ВИСОКА ОЦІНКА На адресі/ ректора університету надійшов лист ректора Львів ського державного університету. Ось його зміст: «Ректорат Львівського дер жавного університету ім. Івана Франка висловлює Вам своє задоволення і щиру подяку з приводу активної участі Ва ших студентів в роботі XII кон ференції студентів нашого уні верситету. Доповіді Вашцх студентів В. Калашника «Українська ре волюційна поезія періоду гро мадянської війни» та О. Колісни ка «Геоморфологічні особливо сті Балаклійського району Хар ківської області» викликали ве ликий інтерес у наших слуха чів, які дали їм високу оцінку. Ми висловлюємо побажання надалі зміцнювати зв’язки між нашими університетами шля- хом взаємної участі стуоентів в роботі наукових студентських конференцій, що послужить справі пожвавлення і підвищен ня науково-дослідницької ро боти серед студентів та вихо вання молодих кадрів радян ської науки. Ректор ЛДУ член-корес- пондент АН У PCP Є. К. ЛАЗАРЕНКО». ЗАЯВИ НАДХОДЯТЬ На 1 липня в приймальну комісію надійшло 263 заяви від осіб, що бажають вступити на ден ні відділення ХДУ. З них — 71 від демобілізо ваних воїнів Радянської армії, 74 — вступників з виробничим стажем понад 2 роки, у 85 — стаж менше 2 років. Серед вступаючих на фізико-математичний фа культет — учасник Вітчизняної війни М. Виш- невецький, демобілізований воїн, виробничник Л. Толмачов та інші. На ядерне відділення по дав документи робітник Касилов, його виробни чий стаж теж забезпечує пільгові умови при вступі. Філологами хочуть стати помічник бригадира одного з колгоспів Полтавщини М. Сауся, телят ниця П. Лисокобилка та робітниця Н. Апостіл. На біологічний факультет вступає виробничник І. Трунов, на хімічний — молода шліфувальниця Л. Бойко, і Харківському державному уні рерситету ім. О. М. Горького ми ;Нуло 153 роки. За цей час ві ^випустив 30.521 спеціаліста, і :них за роки Радянської влад : 15.362. : * * * : Учбову і науково-дослідну ро іботу В університеті здійснює КС ^лектив у складі 39 професорів :докторів наук, серед них 4 ака Едеміки АН УРСР, 6 членів-к< іреспондентів АН УРСР, 7 заслу і жених діячів науки УРСР; 21″ :доцентів і кандидатів наук, 19 Евикладачів і асистентів. : * * * : При кафедрах університет ^працює 58 наукових студені ^ських гуртків, ЯКІ об ’ єдную! і 1300 студентів різних курсів. Н ■ МІЖМІСЬКИЙ огляд студентських н; ;УКОВих робіт Цього року висунт іто 122 роботи. ; * * * : За роки Радянської влади уч( і™ університету опублікували п< на Д 6 тисяч наукових статей, м< нографій, учбових посібникі курсів лекцій. Лише минулого р< ку опубліковано 19 томів Учени записок, 5 учбових посібників, монографій, 12 лекцій. За рі опубліковано 483 наукові робот в тому числі 241 в союзних республіканських журналах. * * * За останні 12 років випущек 302 аспіранти, які працюють в в; зах і наукових закладах Харков Києва, Львова, Ужгорода, По. тави, Луганська, Сталіне, Свер, ловська та інших міст країни. ,Наш факультет — хімічний Промисловість, сільське госпо дарство, медицина, транспорт, енергетика не можуть обійтися без синтетичних матеріалів, які створюють хіміки. Вони відкри ли шляхи одержання синтетич ного шовку, синтетичних те кстильних матеріалів, каучуку, сталі з новими цінними якостя ми, вони відкрили нові види скла, нові йонізуючі матеріали, вони виготовляють матеріали для напівпровідників, для атом ної техніки. Довгу і славну історію має наш хімічний факультет. Багато видатних учених навчались і працювали в його стінах. Засновникові університету, В. Н. Каразіну належать цікаві праці в галузі хімічної техно логії. і Кафедри факультету поряд з учбовою роботою ведуть напру жені і плодотворні наукові до- слідження. Так, кафедра фізич ної хімії, якою керує член-ко- респондент АН УРСР проф. М. А. Ізмайлов, розробляє ряд проблем загальної теорії розчи нів; на кафедрі технічної і ко лоїдної хімії ;під керівництвом проф. В. Ф. Лаврушина розроб- ляються питання зв язку яко стей органічних речовин з їх будовою, а також питання хі мії високомолекулярних з ’ єднань, зокрема, пластичних мас, штуч ного волокна тощо. Сучасне обладнання факуль тету дозволяє достатньо повно використовувати різноманітні за ходи для досліджень, напри клад, рентгеноскопію, метод міче них атомів та ін. До виконання наукових праць на факультеті широко притягу- м ються студенти. Робота у науко вих Студентських гуртках за- кріплює у майбутнього хіміка любов до своєї спеціальності, активно формує його хімічну індивідуальність, прищеплює ці кавість до дослідницької праці. І не випадковим, є те, що ко лишні студенти факультету, а зараз його співробітники про фесори Палатник, Лаврушин, доценти Корнієнко, Красови- цький, Литвиненко, Іванова та багато інших у свій час були активними учасниками студент ських наукових гуртків. На факультеті вирує громад ське життя. Регулярно виходить оперативна і гостра стіннівка «Фільтр»; на кожному вечорі з новою програмою виступає фа культетська самодіяльність; ус пішно працюють мотоциклетний, альпіністський гуртки. Широкий шлях відкривається перед випускниками факульте ту. Міцні знання дозволяють їм працювати в середній школі, у технікумах і вузах, на заводах та в науково-дослідних інститу тах. Наших випускників можна зустріти ‘і в Харкові, і по всьому Радянському Союзу. За раз, коли хімічна промисловість розвивається небаченими темпа ми; зростає значення спеціалі стів, яких готує наш факультет, зростають і вимоги, які ставить перед ними країна. Доценти Л. АДАМОВИЧ, М. НОВАНОВСЬКИЙ. На фото: в лабораторії ізо топів. НЕВТОМНІ ШУКАЧІ Шість поверхів одного з кор- іусів нової будови займає геоло гічний факультет. За 26 років твого існування він виховав близь« ;о 2000 геологів, які працюють іа Україні та Уралі, у Серед- іій Азії та Забайкаллі, на Коли- «і та в інших місцях нашої не- •сяжної країни. Він складається п ’ яти кафедр: загальної гео- огії, гідрогеології, палеонто- огії, мінералогії та петрографії, їін має десятки аудиторій, уч- ових кабінетів, багатий мїнера- огічний музей, в якому експо- ується кілька тисяч мінералів ємної кори. Студенти геологічного факуль- іту, крім загальноуніверситет- жих дисциплін, на перших кур- іх вивчають фізику, хімію, на- гртальну геометрію, вступ до ■ології, кристалографію, топо- іафіюі, мінералогію та інші іедмети. В літній час, після першого і другого курсів, під керівництвом доцентів проводяться учбово- польові геологічні роботи, а після третього та четвертого курсів на протязі трьох місяців відбувається виробнича практи ка. під час якої збирається ма теріал для дипломних робіт. Починаючи з другого курсу, вивчаються такі спеціальні нред- мети, як динамічна, історична геологія, геологія СРСР, палеон тологія, інженерна геологія, гі дрогеологія тощо- На четвертому й п ’ ятому кур сах вивчають спеціальні дис ципліни. Студанти-розівідники родовищ вивчають геологію ро довищ паливних корисних копа лин, структурну петрологію й інші курси; студенти-гідрогеологи — інженерні спорудження, основи кліматології, динаміку підзем них вод і т. ін. Свою учбову і польову роботу студенти поєднують також з участю в роботі студентських наукових гуртків при кафедрах, з роботою в громадських орга нізаціях та ін. Наприкінці четвертого курсу кожний студент одержує тему дипломної роботи. Тематика ди пломних робіт на факультеті має дослідницький характер і зви чайно базується на матеріалах, які студенти збирають під час виробничої практики. У диплом них роботах висвітлюються ре зультати вивчення геології й петрографії порід і корисних ко палин в окремих районах нашої країни, флори й фауни різних шарів Землі, геологічних умов у районах майбутнього проми слового, колгоспного і гідротех нічного будівництва. По закінченні факультету ви пускники одержують кваліфіка цію інженер а-геолога або інжене- ра-гідрогеолога. Доцент Г. ЗАХАРЧЕНКО, декан геологічного факультету. Факультет славних традицій Фізмко-математичний факуль тет готує спеціалістів з фізики, математики, механіки і астроно мії. Особи, що закінчили факуль тет, набувають кваліфікацію фі зика або математика і, залежно від обраної спеціальності, на правляються на педагогічну ро боту в середні школи, технікуми, у науково-дослідні установи та конструкторські бюро. Про одне з відділень цього факультету — математичне — ми сьогодні й розповімо вам. * * * На математичному відділенні фізико-математичного факультету Харківського університету тради ції високого рівня викладання складались з дня заснування відділення. їх носіями і продов жувачами були видатні матема тики Стеклов, Бернштейн, Син- цов та інші, які у нас працюва ли в різні часи. Математики, що працюють на факультеті сьогод ні, докладають багато сил до того, щоб ці традиції були збе режені. Студенти математичного відділення одержують широку математичну підготовку і мають можливість спеціалізуватися в тій чи. іншій вузькій галузі ма тематики і механіки. Для одер жання вузької спеціалізації сту денти третього та старших кур сів закріплюються за окремими кафедрами, де вони виконують курсові і дипломні роботи, а також одержують консультації з питань спеціальності. Кафедри факультету очолю ють відомі вчені професори Н. І. Ахієзер, О. В. Погорєлов, А. К. Сушкевич та інші. Всього до складу викладачів математи ків і механіків нашого універси тету входить 10 професорів і 9 доцентів, які являють собою найсильніший на Україні універ ситетський викладацький і твор чий колектив. Природно, що в такому колек тиві швидше можуть розвивати ся таланти моло>дих математиків. Ми можемо з задоволенням від значити, що зараз на матема тичному відділенні є таланови ті молоді математики, аспіранти і студенти, які безумовно вне суть свій вклад у розвиток ма тематичної науки. Найближчим часом матема тичне відділення університету одержить могутню сучасну швид кодіючу обчислювальну машину і, таким чином, у нас буде ство рено крупний обчислювальний центр. Це, зокрема, внесе сер йозні зміни в учбові плани під готовки значної частини студен тів математиків і в розподіл ви пускників. Зараз випускники математич ного відділення теж одержують цікаві і перспективні призначен ня: викладацька робота у вузах, технікумах, середніх школах, ас пірантура, • розрахунково-кон структорські бюро великих заво дів тощо. Ясна річ, призначення на роботу перш за все залежить від успіхів у навчанні, участі в громадсько-політичному житті ко лективу. Необхідно зазначити, що успіхи в заняттях математикою і механікою вимагають перш за все працездатності, систематичної повсякденної роботи. Той, хто хо че стати математиком, хто го товий до такої роботи, може смі ливо вступати на математичне відділення нашого університету. Проф. Г. ДРІНФЕЛЬД. На фото: студенти фізико- математичного факультету працюють в лабораторіях. ІСТОР1Я-ДЗЕРКАЛО ЛЮДСТВА Г> ИВЧЕННЯ історії, історії О людського суспільства, історії стародавнього світу, історії бо ротьби народів за кращу долю, історії першої в світі соціалістич ної держави притягує багатьох. Ось чому звичайно дуже багато заяв надходить до приймальної комісії історичного факультету. Історичний факультет Харків ського університету готує викла дачів історії для середніх шкіл, науковців, викладачів історичних дисциплін у вузах та в інших уч бових закладах. Багато наших вихованців працює на комсомоль ській, партійній роботі, викладає історію КПРС. На факультеті наукову і уч бову роботу ведуть кафедри істо рії СРСР, історії УРСР, всесвіт ньої історії нового і новітнього часу, історії стародавнього світу, середніх віків та археології. Обов’язково вивчаються загаль- ноуніверситетські дисципліни^ як- от: історія КПРС, політична еко номія, історичний та діалектич ний матеріалізм, педагогіка тощо. Починаючи з третього курсу, крім загальних дисциплін, викла даються за вибо ром джерелознав ство, історіогра фія, історія одно го з народів СРСР або всесвіту, спеціальні теми, як наприклад, історія соціалістичної думки. Кожний студент щороку готує курсову роботу з певного розділу історії. Значна частина майбутніх істо риків працює у наукових студент ських гуртках, де поглиблює і за кріплює свої знання. На п ’ ятому курсі навчальна ро бота завершується розробкою ди пломної теми з наступним її за хистом. Потім — ■ державні екза мени з історії КПРС та з історії. На факультеті — сильна і друж на комсомольська організація, якій під силу цікаві і різноманіт ні справи. Студенти-історики завжди бе руть найактивнішу участь у гро мадському житті університету. Доцент А. СЛЮСАРСЬКИЙ, декан історичного факультету. АРКІВСЬКИИ УНІВЕРСИТЕТ» Стор, 2. 4 липня 1958 р. – ,Безмежні [горизонти В останні роки ми є свідками бурхливого роз витку радянської науки і техніки. Вступила до ладу атомна електростан ція, спущено на воду- криголам з атомним дви гуном, працює велетен ський синхрофазотрон, і нарешті, один за одним запущені 3 штучних су путники Землі. І кожна з цих новин була б неможлива без використання останніх досягнень радіофізики. Радіофізика міцно зай- іяла місце в науково-до- дницьких інститутах, іабораторіях та цехах в приємств. Без радіо ■ аз немислима наша іьтура, мистецтво. Ра- приймач і телевізор ли невід ’ ємними ре- ь ш нашого побуту. ’ адіофізичний факуль- т< ХДУ — один з цен- . Р в підготовки кадрів , діофізиків. Одержую- 1 загальну підготовку . ііофізика і електроні – студенти факуль- ■у спеціалізуються та- кож в одному з більш вузьких напрямків: в ра діовимірюванні, теорії, електромагнітних коли вань, фізиці напівпро відників, фізиці надвисо ких частот, елетроніці, радіоспектроскопії. Ця підготовка здійснюється різними шляхами: сту денти вивчають мате ріал на лекціях, на прак тичних заняттях, в лабо раторіях. Істотну роль відіграє самостійна ро бота студентів в лабо раторіях, в бібліотеках, участь у наукових гурт ках. . За останні роки мате ріальна база факультету значно збагатилась. Це дозволило поліпшити об ладнання учбових лабо раторій, розширити фронт наукових робіт, притягаючи до виконан ня наукових тем не ли ше всіх співробітників, але також і студентів старших курсів. Результати відчутні одразу: протягом остан нього року було опублі- ковано більше ЗО нау кових праць і здано до друку більш 50; співро бітники факультету взя ли активну участь у ря ді всесоюзних конферен цій з радіофізики, а та кож у конференції по ви користанню напівпровід. ників у промисловості. Розв’язується питання про створення при фа культеті проблемної ла бораторії з радіофізич них методів дослідження і базової лабораторії по розробці і використанню напівпровідникових при ладів. Колектив співробітни ків значно поповнився і зараз до його складу входять доктори наук, кандидати наук, 5 стар ших викладачів, а також інші кваліфіковані спів робітники. Все це дає право говорити, що но вий учбовий рік буде ще одним кроком вперед. Будемо сподіватися, що нове поповнення — сто студентів І курсу, які увійдуть у лаборато рії та аудиторії 1 верес ня, стануть ентузіастами розвитку нової техніки і докладуть усіх сил до того, щоб одержати ма ксимум знань, досвіду, навичок. Колектив фа культету з свого ооку зробить все можливе для дальшого покращення учбової і наукової ро боти. Доцент О. ТЕРЕЩЕНКО, декан радіофізичного факультету. У музеї дарві нізму, на біологіч ному факультеті. Дослідники живої природи Біологічний факультет Харківського університету — один з найстаріших факультетів університету. Тут вчились і працювали та кі видатні вчені-біологи, як Мечников, Данилевський, Палладій, На гарний та інші. Зараз на факультеті 10 кафедр: дарвінізму і генетики, зоології хребетних, зоології безхребетних, ентомології, гідробіології, фізіо логії людини і тварин, біохімії, вищих рослин, нижчих рослин і фі топатології, фізіології рослин і мікробіології. Більшість кафедр очо люють професори, доктори біологічних наук. Лабораторії і кабінети кафедр, де навчаються студенти, обладнані сучасним науковим і учбовим устаткуванням. На факультеті е зоологічний музей, музей дарвінізму, ботанічний сад, дослідна пришкільна ділянка та біоло гічна станція на річці Північний Донець, де студенти весною і вліт ку відбувають учбову та виробничу практику. На перших трьох курсах студенти слухають і вивчають загальні для всіх дисципліни, але вже в кінці третього курсу майбутніх біо логів розподіляють по спеціальностях, і вони починають вивчати різні спеціальні курси і відробляти великий практикум, поглиблюю чи свої знання в обраній ними галузі біологічної науки, набуваючи навичок по проведенню експериментальної наукової роботи. Це дає можливість студентам факультету за час навчання придбати ква ліфікацію не тільки всебічно розвиненого викладача біології у се редній школі, але й одержати навички наукового співробітника- експериментатора. Значне місце в учбовому плані факультету займають учбова, виробнича і педагогічна практика студентів. В процесі навчання значне місце приділяється методиці викладання біології в середній школі: читаються спеціальні курси, студенти вчаться самостійно ви готовляти гербарії та інші учбові приладдя. На п ’ ятому курсі — педагогічна практика в школах, студенти дають самостійні уроки, вивчають і узагальнюють досвід роботи гуртків юних натуралістів ’ , постановку дослідної роботи на пришкільній ділянці, а також питан ня політехнічного навчання в школі. При кафедрах факультету працюють студентські гуртки, які об єднуються у студентське наукове товариство університету. Після закінчення нашого факультету переважна більшість ви пускників (80%) йде. працювати викладачами біології у середні школи. Студенти, які під час навчання виявили здібності до нау кової праці, після закінчення можуть працювати у різних науково- дослідних установах сільськогосподарського профілю, охорони здо ров я, у деожавних заповідниках тощо. Доцент Г. СЕМЕНЕНКО, декан біологічного факультету. ПЕЦІАЛЬНІСТЬ — МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА Філологічному факультетові Харківського університету мину ло вже понад 150 років. Власне, назва «факультет», причому, істо- рико-філологічний, з ’ явилась знач но пізніше (1850 р.). Об ’ єднання філологічної спеціалізації з істо ричною проіснувало аж до радян ської доби, коли вже було утво рено самостійні історичний і фі лологічний факультети. З історією філологічного фа- ■■ультету тісно зв ’ язана діяльність агатьох видатних учених як мо- ознавців, так і літературознав- ів не лише всеросійсько- з і всесоюзного, а й світового Дачення. Це академік І. І. Срез- ■ евський, відомий мовознавець і. О. Потебня, академік М. Ф. .умцов, академік О. 1. Білецький, академік Л. А. Булаховський та іші. Всі нинішні керівники ка- едр факультету і більшість до- ■ штів, старших викладачів — ко- чшні випускники філологічного факультету нашого університету. Багато письменників (прозаїків і поетів) виховані нашим факуль тетом. Це О. Гончар, Н. Забіла, С. Крижанівський, О. Копилен- ко, І. Муратов, В. Сосюра, Собко, Ю. Шовкопляс, В. До- овольський, І. Нехода та ін- обдаровані митці. Факультет складається з двох відділень — відділення української мови та літератури і російської мови та літератури, і таких са мих вечірніх відділень. Обслуго вують їх добре обладнані кабі нети методики викладання обох мов і літератур, кабінет росій ського і українського мовознав ства, історії російської літерату ри, історії української літерату ри, історії іноземних літератур, латинської мови, фонетики та діа лектології російської та україн ської мови, кабінети іноземних мов. Студенти денного і вечірнього відділень мають право користува тись фундаментальною бібліоте кою при факультеті і багатими скарбами Центральної наукової бібліотеки. Закінчивши повний курс на вчання, філологи, як і випускни ки інших факультетів, одержують звання вчителя середньої школи, що дає їм право, маючи певний стаж роботи, приступити до складання при університеті без відриву від виробництва канди датських екзаменів з наступним виконанням під керівництвом вче них університету кандидатської дисертації. Таким е шлях до власне наукової роботи, до ро боти в вузі. Але й робота вчителя школи (я сам багато років учителював у середній школі) — почесна робо та: шануйте і любіть її. Пам ’ я тайте, що говорили про народ ного вчителя В. І. Ленін, Н. К. Крупська, М. І. Каліні-н. Доцент М. БАЖЕНОВ, кандидат педагогічних наук. На фото: студенти у кабіне ті російської літератури підби рають книги, необхідні для курсової роботи. У МАЙБУТНІХ ГЕОГРАФІВ Географічний факультет нашо го університету — один з найбіль ших не лише на Україні, а й у всьому Радянському Союзі, йо го було засновано у 1927 році одночасно з географічним факуль тетом Московського університе ту. За час свого існування гео- фак підготував близько двох ти сяч висококваліфікованих гео графів, які працюють на Україні і далеко за її межами. Чимало випускників-географів зараз- — ві домі вчені. Факультет готує спеціалістів з фізичної і економічної геогра фії, вчителів середніх шкіл, а де які випускники працюють у ву зах та науково-дослідійіх, пла нових і господарських устано вах. Факультет має три кафедри: фізичної географії СРСР і зару біжних країн, економічної гео графії, загальної фізичної геогра фії та картографії; є у нас 8 дуже хороше обладнаних учбових кабінетів. Спеціалізація студентів розпо чинається з третього курсу. Еко- номгеографи вивчають економічну картографію, географію проми словості, транспорту, корисних копалин тощо. Студенти фізгео- графи вивчають фізгеографічне картографування, методику фіз- географічних досліджень, клімато графію СРСР тощо, На лабора торних і практичних заняттях майбутні географи складають гео графічні карти, привчаються во лодіти геодезичними, метеороло гічними, гідрологічними та ін шими приладами. Студенти першого та другого курсів відбувають учбову прак- гику в околицях Харкова, в різ- иих районах Кавказу, Закавказзя та Криму. Третій і четвертий кур си виїжджають на виробничу практику в різні райони України та СРСР. На цих же курсах про вадяться географічні екскурсії у різні райони та великі міста на шої країни, де ведеться велике промислове будівництво, або в науково-дослідні установи. На четвертому курсі — педагогічна практика у середніх школах Харкова та області. Використовуючи матеріали ви робничої практики, на п ’ ятому курсі студенти виконують ди пломну роботу. Роботи ці мають дослідницький характер і пов ’ я зані з визначенням природних умов і господарства адміністра тивних районів, а також окремих галузей промислового і сільсько господарського виробництва. Доцент Ф. ТРИПІЛЕЦЬ, ‘ декан географічного факультету. На географічному факультеті йде сесія. Студенти готують ся до відповіді. « ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ » Стоп Я 4 липня 1958 О. ,На фото: студенти-економісти на практичних заняттях. Без відриву від виробництва У 1958/59 учбовому році вперше в нашому універси теті відбудеться набір студентів на вечірнє відділення по різ них спеціальностях. Відкриваються вечірні відділення на економічному, історичному, філологічному, біологічному, фізико-математич(ному та і хімічному факультетах. Ці відділення відкривають широку перспективу перед багатьма співробітниками різних галузей народного госпо дарства, які без відриву від виробництва можуть одержати вищу освіту і, зміцнивши свої виробничі навики теоретич ними знаннями, одержаними в університеті, принесуть ще більшу користь нашій Батьківщині. За організацією учбового процесу вечірні відділення у значній мірі наближаються до стаціонару. Заняття відбу ватимуться чотири рази на тиждень по 4 академічні годи ни. Як і на стаціонарі, крім лекційного курсу, значна кіль кість годин буде приділена проведенню лабораторних і се мінарських занять, а в деяких випадках також і виробни чій практиці. Ю. ТЕРЕХОВ, доцент. На заочному відділенні Заочне відділення заздалегідь до початку нового набору сту дентів розіслало усім районним відділам народної освіти умови прийому студентів. Ці умови були оголошені по радіо через Київську і Харківську радіостан ції. Проведена підготовча робота мала свої позитивні наслідки: до початку вступних екзаменів у приймальну комісію надійшло близько 800 заяв на 325 місць. Зараз перший курс студентів- заочників університету уже роз почав навчальну учбово-наста- новчу сесію, під час якої кожен студент одержить учбовий план, теми контрольних робіт, програ ми та методичні розробки, за вдання на зимову сесію. Особливо великий конкурс був на історичний факультет, де на 75 місць було подано 333 заяви. На цей же факультет без екза менів з золотою і срібного медал лю та з дипломом з відзнакою за середню спеціальну школу зараховано 8 чоловік. Багато заяв було подано на філологіч ний факультет. А ось на мате матичний — лише 95 заяв на 100 місць. Це можна пояснити лише тим, що в середніх шко лах учні поки що одержують недостатню математичну підго товку. Слід зазначити, що в цьому році більшість вступників пра цюють вчителями і піонервожа- тими (406 чоловік). М. КОЛОМІЄЦЬ, проректор по заочному навчанню. Студентський дім Затишно і хороше студентам у кімнатах чотирьох універ ситетських гуртожитків. В них створені всі умови для навчан ня, а в часи дозвілля організуються цікаві вечори, б’есіди, танці. В двох з них — на Студентській вул., 5 та по проспек ту Леніна. 20 — є власні радіовузли, кожний гуртожиток має телевізор. Хто підтримує дисципліну та порядок? — Самі ж студенти, а керує гуртожитком обрана ними студрада. Всього в гуртожитках університету мешкає близько 1500 чоловік. На фото: в одній з -кімнат гуртожитку. НАУКОВІ ПИТАННЯ РОЗРОБЛЯЮТЬ СТУДЕНТИ 2 роки тому студентське науко ве товариство університету відзна чило свій 20-річний ювілей. За роки існування студентського на укового товариства в його лавах виросло багато талановитих уче них. На кожному факультеті є відді лення наукового товариства, яке об ’ єднує і координує роботу сту дентських наукових гуртків фа культету. Гуртківці працюють під керівництвом професорів і викла дачів кафедр, розробляючи актуаль ні наукові теми. Так, у цьому році на фізико-математичному факультеті студен- тами-гуртківцями було створено апарат, «елек- (гросон», який зараз проходить випробування в одній з лікарень області; на радіофізичному факультеті учасник наукового товариства сту дент IV курсу Л. Єна виготовив кібернетичну модель — «електронну щерепаху», яка працює на напівпровідникових приладах. Створено електромузичний інструмент, ведуться роботи по дослідженню електромагнітних випроміню вань Сонця. На астрономічному відділенні гурт ківці серйозну увагу приділяють спостереженню за штучними супутниками Землі. Щорічно провадиться підсумкова конференція СНТ, де заслуховуються кращі роботи студен тів, друкується збірник тез наукових студент ських праць. Праці, відзначені на конференції, рекомен дуються на міський огляд студентських науко вих робіт. В цьому році на загальноміському огляді 13 праць студентів університету заслу жили першу премію і будуть надруковані у міському збірнику студентських наукових праць. Г. СОКОЛОВ, член комітету комсомолу. Самодіяльність — прикраса колективу В нашому університеті існує студентський клуб. І в цьому учбовому році, як і в усі попе редні, він розкриває свої двері перед новим поповненням гурт ків художньої самодіяльності. Наші «артисти» домоглись бага то чого: завоювали на міському огляді третє місце. Треба ці за войовані позиції закріпити і ру хатись вперед. Потрібні молоді свіжі сили у наші гуртки, і ми з радістю познайомимося з ва ми, товариші майбутні першо курсники. Ви можете вступити до хору, яким керує досвідчений хормей стер 3. В. Яковлєва, і в колек тив сольного співу, де під керів ництвом Г. І. Фраймович займа ються кращі наші співаки та співачки. Для любителів тан- Ців — хореографічний гурток, кращий із танцювальних вузів ських колективів міста. Драма тичним гуртком керує режисер театру російської драми В. С. Ли. зогуб. Оркестр народних інструмец тів, ансамбль баяністів, студент ський естрадний колектив — все це є у нас. Участь у цих гуртках, висту пи перед студентами, трудящи ми міста, у підшефних колгос пах — почесна і важлива спра ва студента університету. Я. БАКШЕЕВ, голова студентського клубу. Туристи ЖДУ готові до походів ДТіТО — час захоплюючих по ходів по рідній країні. Най кращий вид здорового, активного відпочинку — туризм. В Харківському університеті цей вид спорту набув широкого роз витку. Туристська секція ХДУ є одною з найсильніших у місті. Вона складається з 20 другороз- рядників, більш як 100 третьороз рядників, а в найближчому май бутньому матиме і своїх першо розрядників. Найкращими тури стами секції є студенти Носкін, Панфілов, Оксюк, Чепіга, Скоба та інші. У минулому році спорт смени ХДУ взяли участь у зльо ті туристів, що відбувся у Хості. Вісім груп через 2 — 3 дні одна за одною пройшли через Адлер, Червону Поляну, терито рію Кавказького державного за повідника і вийшли через пере вали головного хребта до Хости. Взимку минулого року були про ведені три лижні походи, і два з них другої категорії трудності, 14 чол. пройшли на лижах 252 кілометри по Центральній Каре лії від Сегежа до Ведмежегор- ська, учасникам довелось прохо дити через безлюдну тайгу. Не легшим був похід шести лижників по стежках середнього і Північного Уралу з послідов- Редактор В. БУДНІКОВ. ним сходженням на Денежкін камінь. В цьому році найбільш підго товлені туристи вирушать у похід третьої категорії трудності. Мар шрут цієї групи розпочнеться у Грозному, далі він пройде по важко доступних районах Схід ного Дагестану, Хевсуретії та ГІшавії. Дуже цікавий буде байдароч- ний похід по великій сибірській річці Єнісею. Інші групи туристів підуть по Уралу, ‘ у Карпати та Закарпат тя. Наші новачки — студенти молод ших курсів — зроблять подорож по Кримському державному заповід нику та по Чорноморському уз бережжю Криму. Доцент кафедри фізгеографії, турист II розряду В. ВІЛЕНК1Н. На фото: туристи відпочивають на березі Дінця (зверху) ; один з павільйонів спортивного табору.