No 7 (961) і Субота, 21 лютого 1959 р. { Ціна 20 коп. Хай живе героїчна Радянська Армія! Комсомольсько-молодіжне вітання шщойрии воїнам! НА ВАРТІ МИРУ 41 РІК МИНУВ з того часу, як в горнилі боїв громадянської вій ни і іноземної інтервенції народи лась армія Країни Рад. Кров від крові народу, вона билася за зем лю, за волю, за кращу долю тру дарів. І ось уже п ’ яте десятиріч чя стоять випестовакі Комуністич ною партією радянські збройні си ли на охороні інтересів народу. Тисячі хоробрих бійців віддали своє життя за свободу, і армія наша молода і могутня як ніколи. З 1918 року, з моменту створен ня Червоної Армії, 4 роки в умо вах голоду, холоду і розрухи на род і Армія бились з сильним і коварним взрогом. Тяжкою була ця боротьба, іноді станови ще здавалось відчайдушним, без надійним. Згадаймо хоча б 1919 рік. Колчак — в Сибірі і насту пає на Москву зі Сходу. Юденіч штурмує революційний Петроград. Денікін наближається до столиці з Півдня. Англійські окупанти в Закавказзі і погрожують з Півно чі. Вороги готові були святкувати перемогу. Білогвардійський жов тий листок «Єдина Росія» писав у ці дні, що всі сили повстали проти більшовиків, створили величезне замкнуте коло протягом близько 6590 верстов, наближається час остаточної загибелі Червоної Ра дянської Армії. І час загибелі прийшов, але не для героїчної ^Червоної Армії, а для білогвар дійців. Радянський народ розбив сили контрреволюції. Ця справед лива кара зустріла підтримку ро бітників усіх країн: захист соціа лістичної революції вони вважали своїм інтернаціональним обов ’ яз ком. Не випадково поряд з радян ськими людьми на фронтах гро мадянської війни бились трудящі китайці, чехи, угорці, поляки, Юго славії, корейці. Значний вклад у велику перемо гу внесла молодь. Три всеросій ські мобілізації провів комсомол. Це тоді на дверях комсомоль ських комітетів з ’ являлись напи си, що увійшли в історію: «Рай ком зачинено, всі пішли на фронт». Великим випробуванням міц ності нашої держави, сили радян ського народу і його збройних сил була Вітчизняна війна. Ні меччина володіла тоді армією, найсильнішою в капіталістичному світі На заході не знайшлось си ли, гідної зупинити агресора. Це історичне завдання було під силу лише нашій армії. Тисячі кращих синів і дочок на роду пішли на фронт, стали за верстати, бились у партизанських загонах. Народ жив одними дум ками з армією — зупинити і роз громити ворога. Битви під Мос квою, під Сталінградом довели усьЬму світові могутність Радян ської Армії. У 1943 році під Кур ськом радянські воїни зірвали останню спробу фашистського командування повернути втраче ну стратегічну ініціативу. Промайнуть століття, багато що забудеться. Але ніколи не зі труться у пам ’ яті людства подви ги радянських воїнів у роки Ве ликої Вітчизняної війни. Чудові зразки доблесті показали славні вихованці ленінського комсомолу; Олександр Матросов, Зоя Космо- дем ’ янська, Ліза Чайкіна, Віктор Талаліхін, Тимур Фрунзе і інші назавжди залишаться прикладом служіння Батьківщині, Комуністична партія послідовно бореться за збереження і зміц нення миру: адже нашому наро дові чужі ідеї війни і загарбання будь-яких територій. Весь світ знає про однобічне скорочення Радянським урядом своїх зброй- них … сил ’ вс ’ м відомі наші пропо зиції про заборону випробувань і виробництва атомної зброї, наше гаряче схвалення пропозиції Поль ської Народної республіки про створення зони, вільної від атом ної зброї, в центрі Європи. Однак монополістичним колам імперіалістичних держав більше до душі політика «на грані вій ни». Вони не від того, щоб в ім ’ я врятування одряхлілого ка піталістичного ладу втягти люд ство у безодню нової кривавої війни. Наш народ пишається своїми збройними силами, не забуває про них і в мирні дні. Працею радянських людей створені пер шокласна бойова техніка і зброя. Наша Армія має все необхідне, аж до балістичних ракет і водне вих бомб, і зуміє сокрушити будь-якого агресора. Здійснення £®пп КИХ нак Р. есл ень XXI з ’ їзду КПРС ще більш зміцнить нашу Батьківщину, Якщо і знайдеться божевільний, який намагатиметь ся розв ’ язати нову війну, то на землі тепер не знайдеться місця, де він зможе сховатися від спра ведливого покарання. Поширилися і зміцнилися зв’яз ки цивільної молоді з воїнами. Іут відкрилося велике поле ді яльності для комсомольської Ор ганізації. Переписка з солдатами, спільні вечори, обмін делегаціями і багато інших форм шефської роботи взяті зараз «на озброєн ня» комсомольцями Алтаю Горь- кого, Москви, Казахстану І інших організацій. У п ’ яте десятиріччя свого існу вання Радянські Збройні Сили вступають у розквіті своєї веле- Няп^ 0 ’ си ^ и – Поруч 3 армією Народного Китаю і арміями ін ших соціалістичних країн вони пильно стоять на сторожі миру ресорі? СТЄЖать за пі Д с тупами аг- Хай спокійно працюють радян ські люди. Вони можуть поклас тися на славних воїнів. Вірне служіння народові, справі Кому ністичної партії завжди було, є і буде законом життя нашої Армії і Флоту. Кандидат в депутати зустрічається з виборцями У приміщенні будівельного технікуму відбу лася зустріч виборців з кандидатом у депутати обласної Ради депутатів трудящих ректором на шого університету І. М. Буланкіним. Збори відкрив викладач технікуму тов. Крав цов. З розповідями про діяльність відомого вче ного і громадського діяча виступили професор біологічного факультету, довірена особа канди дата — Самохвалов, член партійного комітету університету Ю. І. Терехов, співробітниця ме дичного інституту тов. Смолкіна. З розповіддю про своє життя, про свою гро мадську діяльність, про свою роботу на посаді ректора виступив сам кандидат. Він запевнив виборців, що й надалі буде докладати всіх зу силь, щоб виправдати високе довір ’ я народу. Виборці дуже тепло зустріли виступ свого кан дидата у депутати. Для студентського відпочинку Закінчилася сесія — вести канікули цікаво і відповідальний і напру- з користю. жений період у сту- Розподілено 93 піль- дентському житті. Сту- гові путівки у будин- дентам треба як слід ки відпочинку, . понад відпочити під час кані- 20 путівок на турист- кул. І профком подбав ™ маршрути по За- , карпаттю, Кавказу, до про те, щоб якомога Ленінграда . вісімнадцята більше наших товари- чоловік проведуть кані- гаів мало змогу про- куди в санаторіях. 1-го березня — вибери до Верховної Ради та місце вих Рад УРСР ВИРІШАЛЬНИЙ ЕТАП Р ОБОТИ АГІТКОЛЕКТИВІВ Агітколективи вступили у вирішальний етан своєї діяльності. Завершується велика організаційно-агітаційна робота по підготов ці до виборів. Головними ланками багатогранної роботи агітпунктів зараз є перевірка списків і уточнення складу виборців, агітація за наших кандидатів у депутати, проведення культмасової робогч серед виборців. Від дійовості і якості цієї роботи залежатиме успіх проведення виборів на кожній виборчій дільниці. У зв ’ язку з цим з самого початку виборчої кампанії партійний комітет університету на кожному своєму засіданні розглядає пи тання про стан роботи агітколективів на виборчих дільницях. Нещодавно знов обговорювалась робота агітпунктів, було ви крито істотні недоліки. Яг зазначив партком, на окремих агіт пунктах і виборчих дільницях недостатньо чітко організовано чергування, мали місце навіть зри ви чергувань. Так, з вини завідуючого агітпунк том No 41 тов. Довгаля і партійного бюро геогра фічного факультету (секретар тов. Проходський) було зірвано чергування на дільниці 8 лютого. Недостатньо добре чергують на виборчій дільни ці No 3 (зав. агітпунктом тов. Цукерман). З вини зав. агітколективом геологічного фа культету на 41-й виборчій дільниці не відбувся запланований концерт художньої самодіяльності. Особливо поганий стан був визнаний на агітпунк ті виборчої дільниці No 13 (зав. агітпунктом тов. Харченко, відповідальні від партійної ор ганізації філфаку тт. Коломієць, Боянович Май- борода). Незважаючи на те, що до організаційно-агі таційної діяльності було притягнено значну кіль кість студентів (89 чоловік), з якими періодично провадились відповідні інструктажі, діяльність агітаторів філологів була не ритмічною, списки виборців окремими агітаторами складались не дбайливо, мали місце пропуски. 27 агітаторів зо всім ухилились від роботи на дільниці, погано ор ганізував філфак перевірку фактичної наявності виборців. Але тт. Харченко, Майборода, Боянович і Ко ломієць намагались переконати і себе і партій ний комітет, іцо всьому виною — екзаменаційна сесія. Справа, зрозуміло, не в сесії (адже її складають не лише філологи). Основна причина становища, що утворилось на 13 й виборчій діль ниці, в тому, що партійне бюро філологічного фа культету послабило контроль за роботою агіт пункту. Комсомольська організація філфаку про- явила неприпустиму нерішучість у справі мобі лізації комсомольців на виконання відповідаль ного політичного завдання. В цьому незабаром переконались і самі філо- логн .. коли на своїх зборах по-справжньому, по- наргійному обговорили питання про стан роботи агітпункту, коли до роботи на дільниці було при тягнено комсомольський актив і додатково 15 ви кладачів факультету. Один тиждень залишається до великого свята українського народу — виборів до Верховної Ра ди і місцевих Рад депутатів трудящих УРСР. Ми зобов язані зробити все, щоб як слід підготува тись до цієї події. Секретарі партбюро факульте тів повинні здійснювати повсякденний особистий контроль за готовністю виборчих дільниць до проведення виборів. Агітаторам слід ще й ще раз звірити списки виборців, посилити агітацію за кандидатів блоку комуністів і безпартійних, частіше провадити з виборцями бесіди про історичні рішення позачер гового XXI з ’ їзду КПРС, про те, що наші ви борці 1 березня 1959 року віддадуть свої голоси за успішне і дострокове перетворення в життя грандіозних накреслень партії і уряду. А. МАРІНІН. ГЛИБОКЕ ВИВЧЕННЯ РІШЕНЬ XXI З ’ ЇЗДУ КПРС — ВАЖЛИВЕ ЗАВДАННЯ НАШОЇ ПАРТОРГАНІЗАЦІЇ XXI з ’ їзд КПРС увійшов в історію як з ’ їзд бу дівників комунізму. В його історичних рішен нях знайшов відображення творчий розвиток всеперемагаючого вчення марксизму-ленінізму. З ’ їзд намітив грандіозні практичні завдання по розвитку країни на найближче семиріччя. Увесь радянський народ, як і все прогресив не людство, гаряче схвалює історичні рішення XXI з ’ їзду КПРС, які ставлять великі відпові дальні завдання перед усією країною. В рішен нях з їзду вбачає для себе велике завдання, програму дій і колектив нашого університету. Вся організаторська і ідеологічна робота по винні бути підкорені вирішенню конкретних завдань по дальшому покращенню наукової, учбової, виховної роботи кожної кафедри, кож ного факультету. _Природно, щоб краще здійснити рішення з ’ їзду, їх слід глибоко вивчити. Вивчення рі шень XXI з їзду КПРС серед колективу універ ситету буде здійснюватись в різних напрямках. Студенти університету вивчатимуть їх по лінії суспільних дисциплін, в системі політзанять. Професорсько-викладацький склад і співробіт ники ^вивчатимуть історичні рішення в мережі партійної освіти до кінця учбового року (8 — 10 занять у політшколах і гуртках, 3 — 4 заняття під час теоретичних семінарів). Крім того, слід розгорнути широку лекційну пропаганду, більше читати лекцій на цю тематику у факультетських лекторіях, гуртожитках. Рішення XXI з ’ їзду КПРС слід широко пропагувати в пресі, особли во в університетській багатотиражці. Партбюро факультетів слід звернути серйозну увагу на покращення наочної агітації, зробити виставки в кабінетах, бібліотеках, у червоних кутках гуртожитків. Комуністи університету, щоб обговорити рі шення XXI з ’ їзду і задач парторганізації, збе руться на партзбори. Комсомольські збори з по рядком денним «Історичні рішення XXI з ’ їзду КПРС і завдання комсомольської організації» відбудуться на всіх факультетах. Цій же темі буде присвячено і комсомольський університет ський актив. Рішення XXI з ’ їзду КПРС станут:.. предметом обговорення на теоретичних і науко вих конференціях. Перед колективом університету стоять зав дання по розгортанню широкої пропаганди ма теріалів з ’ їзду серед трудящих міста і області. Понад 40 викладачів виїхали до колгоспів Дер- гачівського району. Викладачі і студенти ви ступлять з лекціями і доповідями перед робіт никами харківських підприємств, перед колек тивами наших підшефних організацій, шкіл, бу дівників та ін. Особливу увагу слід приділити подальшому посиленню діяльності наших агітпунктів. Необ хідно не лише покращити і обновити наочну агітацію, але й домогтись, щоб наші агітатори провадили цікаві, змістовні і захоплюючі бесіди по рішеннях XXI з ’ їзду КПРС. Колектив університету з натхненням зустрів програму дій, накреслену з ’ їздом, і бере на себе конкретні зобов ’ язання по дальшому піднесенню наукової, учбової і виховної роботи. ,ВІДДАМО СВОЇ ГОЛОСИ ЗА КАНДИДАТІВ БЛОКУ КОМУНІСТІВ І БЕЗПАРТІЙНИХ! ЇХ ОДНОСТАЙНО ВИСУВАЄ НАШ КОЛЕКТИВ 1-ГО БЕРЕЗНЯ ВСІ НА ВИБОРИ 1-ГО БЕРЕЗНЯ ВСІ НА ВИБОРИ Син свого народу Життєвий шлях ректора нашо го університету І. М. Буланкіна — типовий для радянської інтеліген ції. Син селянина колишньої Казан ської губернії, робітник друкарні, а з 1920 р. — червоноармієць. У 1921 р політвідділ надсилає Івана Миколайовича Буланкіна до Харківського інституту народ ної освіти (сьогоднішній, держав ний університет). З 1926 р. після закінчення біофаку, розпочинаєть ся педагогічна діяльність у ви щій школі, починається наукова робота, шлях вченого. Уже в 1933 р. Іван Миколайо вич — професор, завідує кафед рою біохімії.У 1939 р. Вища ате- стаційна комісія затверджує І. М. Буланкіна у високому ступені доктора біологічних наук, а з 19511р. професор Буланкін — дійс ний член Академії наук УРСР. Майже 50 наукових праць ство рено ним, його підручник з коло їдної хімії вивчають студенти ба гатьох вузів. Широка громадськість знає І. М. Буланкіна як великого вче ного. ректорд одного з найбіль ших вузів міста, як людину скромну і принципову, віддану великій справі партії. Комуністи області обирали його — члена КПРС з 1924 р. — деле гатом XVIII і XIX з ’ їздів компар тії Радянського Союзу. Його кандидатура висунута у депутати до обласної ради. Ми закликаємо виборців віддати свої голоси за І. М. Буланкіна, сина свого народу і влади, безмежно відданого їм. НА ВАЖЛИВІЙ ДІЛЯНЦІ ЖИТТЯ Ім ’ я Євгена Семено вича Хотинського відоме багатьом. Видатний уче- ний-хімік, заслужений діяч науки, він виховав багатьох учнів, які за раз у нашому універ ситеті під його керівни цтвом і в багатьох ін ших закладах країни розробляють найважли віші проблеми хімії. Кафедра органічної хімії університету під керівництвом професора Хотинського підтримує постійний зв ’ язок з хі мічними підприємства- ’ ми республіки. Не одну подяку одержувала во на за розробку, напри клад, барвників для син тетичних волокон. Євген Семенович — автор багатьох науко вих праць, а його кни гою для дітей «Уроки старого діда-хіміка» за- хоплюється не один шко ляр. У дні Вітчизняної вій ни професор бився з ворогом разом з наро дом. Медалі «За пере могу над Німеччиною», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній вій ні» — яскравий доказ цього. Незважаючи на вели ку завантаженність, Є. С. Хотинський завжди зна- ходить час для того, щоб взяти участь, і ак тивну участь, у громад ському житті універ ситету, міста. Вже не перший рік обирають його трудящі міста депутатом до міської Ради, довіряючи відомому і заслуженому? професорові важливу ділянку громадського життя, Громадський діяч В університеті добре пам ’ ята ють студента, активного члена студентського наукового товари ства — Олександра Кучера, од ного з найактивніших учасників університетського громадського життя, секретаря комітету комсо молу. Олександра Омеляновича Куче ра — секретаря однієї із найбіль- ших міських партійних організа цій — університетської — знають і поважають усі. Поважають за чуйність і принциповість, за вмін ня швидко організувати колектив на вирішення складних завдань, за вміння подати особистий при клад сумлінного ставлення до на укової роботи, до виконання пар тійних доручень, приклад принци пового, партійного підходу до пи- т знь. У 1948 році прийшов він до уні верситету. Позаду — шлях сол дата. Бортмеханік — повітряний стрілок, він бере участь у Вели кій Вітчизняній війні з 1943 року, після закінчення двадцятирічним юнаком військової школи авіаме- ханіків. Разом з армією пройшов великий шлях по Австрії, Польщі, Югославії, Румунії, Угорщині, Чехословаччині; Німеччині, на довго запам ’ ятає Китай і Корею. Разом з усім радянським наро дом він завоював у жорстоких боях право на навчання, на щас ливе і вільне життя. Колектив найбільшого з фа культетів фізико-ма тематичного висловлюючи побажання всього колективу університету, одностай но висунув кандидатуру молодо го вченого ї громадського діяча О. О. Кучера для балотування у депутати міської Ради. Вона виправдає довір ’ я 19-річною дівчиною у лютому 1943 року почала своє служіння народу Олександра Клименко. Так, це була служба у Радянській Армії, яку вона несла, набувши кваліфікації радистки, на одному з відповідальних постів. Всім нам ’ • добре відомо, які подвиги здійс нювали наші зв ’ язківці, підтри муючи і оберігаючи постійний зв ’ язок — нервову систему Ар мії. Чотири медалі — дві «За відвагу», «За взяття Будапешта», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941- 1945 рр.» — ось її нагороди. Во на брала участь у звільненні Ру мунії, Австрії, Угорщини, Юго славії, Болгарії. Армія виховала в ній риси справжньої людини, в лавах Армії вона стає комсомол кою, а незабаром — комуністкою. Та ось відгриміла війна, і Оле ксандра Кузмівна Клименко від разу ж продовжує навчання. Мирна професія філолога вабить ії. І вона досягає свого й тут: за кінчивши успішно університет, як здібна студентка потрапляє до аспірантури, а через невеликий час стає викладачем кафедри ук раїнської мови. Вже не перший раз колектив нашого університету висуває її кандидатуру у депутати райради. Певний він, що і цього разу Оле ксандра Кузмівна Клименко ви правдає високе довір ’ я. ШЛЯХОМ ВІРНОГО ЛЕНІНЦЯ Андрій Данилович Скаба народився у 1905 році на Полтавщині. Велика Жовтнева соціалістична революція, що принесла свободу мільйонам знедолених робітників і селян, відкрила всі шляхи і пе ред ним, сином селянина-бідняка. Спочатку студент педагогічного технікуму, потім вчитель істо рії в школі, комсомолець Андрій Скаба поступає у 1930 році у Хар ківський педінститут, по закінченні якого стає викладачем і одно часно вчиться в аспірантурі, захищає кандидатську дисертацію. У 1940 році А. Д. Скаба стає членом великої партії Леніна. У перші дні війни, у боях з запеклим ворогом його було пора нено. Офіцер Радянської армії А. Д. Скаба в тилу кує перемогу над ворогом, готуючи молодих артилеристів. Після війни він повертається до професії науковця, завідуючи кафедрою нової історії ХДУ. Партія доручає йому одну з важливих ділянок ідеологічного фронту — він працює редактором обласної газети. А з 1951 року комуністи нашої області виявили йому високу довіру, обравши на посаду секретаря обкому партії. Людяність і принциповість, наполегливість і безмежна відда ність справі партії — ці риси комуніста А. Д. Скаби є запорукою того, що він виправдає довір ’ я народу. Гідний великої честі Комсомолець з 1923 по 1930 рік, комуніст з 1930 року, син селя нина — Степан Мефодійович Ко ролівський пройшов великий жит тєвий шлях. Почавши викладацьку діяль ність з роботи вчителя сільської семирічної школи у 1922 році, він виріс у відомого вченого-істори- ка, наукова діяльність якого про ходила в основному в стінах Хар ківського університету. З університетом він був під час війни, до університету він повер нувся і після поранення на фрон ті Великої Вітчизняної війни. Урядові нагороди — орден «Знак пошани» і три медалі свідчать про заслуги С. М. Королівського. На особистому рахунку вченого більше 50 наукових праць. Людина великих здібностей І І рацездатності, справжній радян ський вчений, завідуючий кафед рою історії СРСР Степан Мефо дійович Королівський користуєть ся серед колективу історичного факультету пошаною і повагою. Студенти і викладачі факульте ту одностайно вирішили, що він цілком гідний великої честі бути висунутим кандидатом у депута- іи міської Ради. Молодий науковець Вихованку університету, канди дата фізико-математичних наук, здібного вченого — астронома Ва лентину Олександрівну Єзерську добре знають в університеті. В 1946 р., закінчивши універси тет, В. О. Єзерська вступає до аспірантури. Цей рік особливо пам ’ ятний для неї: у 1946 р. во на стає членом великої партії ко муністів Радянського Союзу. І з цього часу працює з особливим натхненням, намагаючись виправ дати високе довір ’ я, віддячити Батьківщині за все велике, що вона для неї зробила. Старший науковий співробітник обсерваторії, вона завжди сум лінно і старанно підходить до ви конання своїх обов ’ язків, веде значну наукову роботу, працює зі студентами, а у 1951 р., успішно захистивши дисертацію, стає кан дидатом фізико-математичних на- ук ‘ Молодий вчений всі сили від дає праці на користь Батьківщи ни, завжди з любов ’ ю і старанні стю виконує громадські доручен ня. 1 її прізвище, прізвище В. О. Єзерської, знову названо серед тих, кого виборці вважають гід ними виконувати високі обов ’ яз ки депутата. Передова радянська жінка Батьківщина Ніни Миколаївни Шевченко — с. Кам ’ янка Запо різької області. Батько і мати — вчителі сільської початкової шко ли. У 1931 р. Ніна Шевченко, за кінчивши університет, стає аспі ранткою, а в 1934 р. вже захи щає дисертацію _на звання кан дидата біологічних наук.. І роз починається великий шлях радян ського вченого. Асистент кафедри зоології без хребетних, Ніна Миколаївна уже в 1939 р. затверджується в зван ні доцента. Талановитий науко вий працівник і здібний педагог, вона користується великим авто ритетом серед співробітників і студентів факультету. Зростає кількість наукових праць, зростає вклад у розвиток радянської біології, зростає кіль кість учнів, які, працюючи у різ них кутках країни, тепло і часто згадують свого вчителя, намагаю чись так, як Н. М. Шевченко, любити свій предмет і бути від даним своїй праці. Передова радянська жінка, ко муністка, мати, неодноразовий член виборчих комісій по виборах до Верховної Ради СРСР, сьо годнішній депутат Харківської мі ської Ради депутатів трудящих — Н. М. Шевченко заслуговує на те, щоб залишитись на цій почесній посаді. Рядовий партії Завідуючого відділом агітації і пропаганди обкому партії Федіра Антоновича Приходька висуває кандидатом в депутати міської ради депутатів трудящих колек- тив нашого університету. Син се лянина, він у 1939 р. закінчує Харківський педінститут і потім працює вчителем в м. Чугуєві. З 1939 по 1946 рік він — воїн Радянської Армії, учасник Вели кої Вітчизняної війни. Після де мобілізації колишній воїн повер тається до Харкова. Праця жур наліста завжди приваблювала його. Федір Антонович — корес пондент республіканської газети «Зірка», потім редактор Дерга- чівської районної газети. Він зав жди там, куди посилає його пар тія. Коли в нашому університеті іс нувало відділення журналістик? Ф. А. Приходько, тоді вже пра цівник обкому партії, як старший викладач і досвідчений газетя]’ навчав студентів відповідальній і почесній справі радянського жур ■ наліста. Оцінюючи високі ділові якост комуніста Приходька, його прин циповість, вміння працювати : людьми, партія довірила йому од ну з найважливіших ділянок пар тійної роботи — керувати спра вою агітації і пропаганди в пар тійних організаціях області,- Секретар райкому З 1941 року член великої пар тії комуністів Радянського Сою зу, Галина Павлівна Кравченко завжди у самому вирої нашої радянської дійсності. Зараз Г- П. Кравченко — секре тар Дзержинського райкому пар тії. Комуністи району твердо зна- ють: до свого секретаря вони зав жди можуть прийти за порадою, за допомогою. Рішення буде справедливим, допомога дійовою і оперативною. З неменшою повагою ставлять ся до Галини Павлівни і виборці: вже п ’ ятий раз висувають вони їх кандидатуру на почесну посаду народного депутата. Вони знаюті що Г П. Кравченко високо иес< своє звання слуги народу, вико нуючи накази виборців, піклую чись про розвиток одного з кра щих районів нашого міста. Колектив нашого університету особливо історичний факультет по праву пишається такою ви пускницею. її прізвище знову серед кращих 1959 рік. Вибори до Верховної Ради УРСР та до місцевих Рад депутатів трудящих. Ганна Іва нівна Горностаєва глибоко схвильована: минуло 20 років, як вперше її прізвище було названо се ред кандидатів у депутати Дзержинської ради депутатів трудящих. Вихована нашою радянською дійсністю, Ганна Іванівна працювала на почесній посаді народного депутата, сумлінно і самовіддано. Виборці глибо ко поважали і поважають скромну, рішучу і про сту жінку, жінку-вченого, жінку-комуніста. І ось знову, вже в який раз, її названо серед кращих синів і дочок народу, яким радянські лю ди виказують високе довір ’ я. Г. І. Горностаєва — досвідчений педагог добрий лектор, користується великим авторите том серед студентства і викладачів не лише фа культету, а й усього університету. Залишається додати до цього, що Ганна Іва нівна вже не перший рік керує партійною орга нізацією фізико-математичного факультету, що її життєвий шлях з перших самостійних кроків від робітника-монтера тісно пов ’ язаний з усім жит тям, з усіма подіями нашої країни, нашого на роду. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» стор. 2, 21 лютого 1959 р. ,Комуніст Вже давно перевалило за пів ніч. Важкі краплини дощу вда ряли по шибках, глухо завивав вітер. Толкачівеький гуртожиток майже весь спав. В читальні сту- дентів-філологів залишились ті, на кого чекав удень залік або екзамен. Мій сусіда, охопивши голову руками, про щось напру жено думав. — Чому замислились, Іване Григоровичу? — запитав я. — Згадались воєнні роки. В таку ніч не раз доводилось ви літати на виконання бойового завдання. І коли я прошу його розпові сти більш детально про своє життя, він відповідає: — Власне, нічого особливого розповісти не можу. Моє життя таке, як і в багатьох моїх ро весників. Але його життя зовсім не таке, як скупа відповідь колишнього солдата. 20-річним юнаком Іван Годун був призваний до Армії. Війна застала його на кордоні. Авіаційний полк, в якому дове лось служити Годуну, пройшов славний шлях повітряних боїв. Зорекрилий птах Івана Годуна охороняв московське небо від чорних круків з фашистською свастикою. Під час оборойи Москви у 1941 році Годун вступив до лав Комуністичної партії. Він по клявся до останнього подиху бо ронити свою землю від чужин ців. У повітряних боях народжу вались хай дещо прямолінійні, але від серця сказані рядки вір шів: На подвиги ратные Стреми свой полет. Ни шагу обратно, К победе — вперед! — писав гвардії старший сержант Іван Годун. Поет-льотчик про славляв гвардію, своїх однопол чан, які з фашистами «под гул моторов, стоявший кругом, вели разговор свинцовым огнем». Оборона Москви, бої на Кур ській дузі, визволення Варшави, штурм Берліна — ось етапи бойового шляху Івана Годуна, на рахунку якого є збиті ним осо бисто фашистські літаки. Радянське командування не раз удостоювало його урядових нагород і подяк. Відгриміла війна. Іван Григо рович повертається в рідне село на Сумщині і працює в ньому головою сільради. Проте бажан ня одержати вищу освіту привело його до Харківського універси тету. Він став студентом філо логічного факультету. Два роки І. Г. Годун брав ді яльну участь у випуску на фа культеті стіннівки, а зараз заві дує оборонною роботою. — По-комуністичному прин циповий, чесний, працьовитий, ввічливий і чуйний — – таким постає студент IV курсу Іван Годун в характеристиці секрета ря партійного бюро філфаку. Громадську роботу Іван Григо рович сполучає з відмінним на вчанням. Йдучи назустріч XXI з ’ їзду партії, він обіцяв успішно скласти екзаменаційну сесію і дотримав свого слова. Людина, що пройшла універси тет війни, а нині успішно вчить ся в університеті наук, комуніст Іван Годун твердо йде шляхом справжнього життя. А. КИСЛИЙ. На Фото: І. Г. ГОДУН. НОВІ КНИГИ В ЦНБ М. С. ХРУЩОВ. «Про кон трольні цифри розвитку на родного господарства СРСР на 1959 — 1965 роки». Держпо- ліз видав УРСР, Київ, 1959. . В. ЛУНАЧАРСКИЙ. «По чему нельзя верить в бога». Госполитиздат, 1958. А. И. ГИНЦБЕРГ. «Карл Либкнехт», Москва, Госполит издат, 1959. Швидше переходити на самообслуговування В газеті «Харківський універси тет» вже писалось про наступний перехід університетських гурто житків на повне самообслугову вання. Питання це нещодавно об говорювалось на поширеній на раді громадських організацій ра зом з ректоратом. Були одержані рекомендації від студрад всіх 4 гуртожитків. Вони свідчать про те, що всі студенти гаряче під тримали важливий захід. Усі гуртожитки остаточно пере ходять на самообслуговування з 23 лютого. У зв ’ язку з цим адмі ністративно – господарська части на забезпечить гуртожитки необ хідним інвентарем. Вбирання в усіх гуртожитках буде провади тись добовим нарядом студен тів і аспірантів. Чергові, які не справились зі своїми обов ’ язками, будуть призначені в наряд поза чергою, а відсутність довідки про проведене чергування озна чатиме прогул. У зв ’ язку з но вими завданнями члени студрад від нарядів звільняються. Зараз розробляється положення про обов ’ язки і права добового на ряду. Вся ця перебудова вимагає від студентських рад гуртожитків по всякденної кропіткої неухильної праці. Від них вимагається вели ка принциповість в рішенні відпо відальних питань життя і побуту студентів. Не можна чекати успі хів у роботі тієї студради, де з 10 обраних членів фактично пра цюють 2 — 3. Адже зараз деякі члени рад, як, наприклад, Пиш ний (радіофізичний факультет, гуртожиток по вул. Артема, 49) і деякі інші вперто ухиляються від виконання своїх громадських обо- в ’ язків. Поряд з загальним бюлетенем санстану в кожній кімнаті необ хідно завести санітарний журнал, де студентська комісія регулярно відмічатиме санстан кімнати. Студрада неспроможна буде справитись з новими обов ’ язками, якщо в повсякденній праці не спиратиметься на студентську гро мадськість. Слід пожвавити ді яльність редколегій гуртожитків- ських стіннівок, налагодити ви пуск блискавок, сатиричних лист ків тощо, слід краще, більш умі ло використовувати радіовузли. Для поліпшення політико-ви- ховної роботи серед студентів ра ди зобов ’ язані ретельно готувати вечори відпочинку, не заповнюва ти їх лише танцями. Зустрічі з старими більшовиками, з передо виками виробництва, з відомими вченими міста, діячами мистецтв — все це повинно знайти відобра ження не лише в планах, айв повсякденній роботі студрад. Відповідальні нові обов ’ язки по кладаються і на профком універ ситету. Тут — і проведення роз ’ яс нювальної роботи серед студент ства, і повсякденний контроль, і допомога в роботі студрад, і ор ганізація рейдів перевірки, і кон курси на кращі гуртожитки, ко ридори, поверхи, кімнати. Разом з адміністративно-господарською частиною профком повинен піклу ватися про обладнання їдалень з тим, щоб студенти не носили при готовленої їжі £о кімнат. Слід за безпечити регулярне преміювання не лише кращих гуртожитків, але й кращих кімнат, і навіть кращих студентів. Зрозуміло, що без допомоги гро мадських організацій і деканатів студрадам важко буде здійснити таку перебудову. І. ГНІДАШ, голова профкому, Я. КРУПАТКІН. НАШІ ІНТЕРВ ’ Ю ДЕЯКІ ПІДСУМКИ СЕСІЇ — -Історичний факультет, як і інші факультети універси тету, заздалегідь готувався до зимової екзаменаційної се сії, — розповідає нам декан факультету А. Г. Слюсарський Питання про стан підготовки студентів до екзаменів роз глядалось на засіданні партійного бюро, на курсових комсо мольських зборах. Особлива увага приділялась першокурс никам. Для них влаштовувались додаткові консультації, провадились бесіди. З трьох екзаменів перший — логіку, — всі першокурсники склали успішно. Організовано і на високому рівні проходила сесія на другому — третьому курсах. А ось четвертий курс розпочав незадовільно: 11 студентів своєчасно не склали заліки і не допущені до екзаменів. Комсомольське бюро цього курсу працювало погано, тому такий наслідок. На високому рівні пройшла сесія на п ’ ятому курсі, але і серед п ’ ятикурсників, на жаль, є група студентів, які одер жали задовільні оцінки з філософії та спецкурсу. Деякі не написали ще жодного розділу дипломної роботи. Студент В. Синицький навіть не закінчив збирання матеріалу. Проте вони становлять виняток. Більшість випускників склали се сію на «добре» і «відмінно» і вже до кінця січня написали по 1 — 2 глави дипломної роботи. Не можна не відзначити як кращих студентів Баринову, Завуловѵ. Майборолѵ. ТАК, ВСІ МОЖЛИВОСТІ Є! До підсумків обговорення «Думки вголос про художню самодіяльність. МАЄМО МИ . можливість ство рити справжню самодіяльність? Що треба зробити для цього? — З таким питанням звернулася до громадськості університету на сторінках нашої газети член ко мітету комсомолу тов. С. Медве- дєва напередодні нового, 1959 ро ку. Вона висловила побажання, щоб «усі студенти взяли участь у нашій розмові». Розмова пряма, ділова,, кон кретна — відбулася. Вона точи лася протягом січня — лютого на сторінках «Харківського універси тету». Цьому питанню була при свячена й спеціальна нарада, скликана парткомом, в якій взяли участь представники громадських організацій факультетів. Саме активність, безпосередня зацікавленість, що були прита манні обговоренню стану худож ньої самодіяльності, дуже пока зові. Справа не тільки в тому, що за останні два роки, як зазнача лося на нараді, спостерігається послаблення розмаху та погір шання якості роботи самодіяль них гуртків і колективів. Коли б і зберігся той рівень, що його бу ло досягнуто в минулому, то сьо годні — вже не говорячи про завт ра — він явно недостатній. Адже не випадково на XXI з ’ їзді, що вирішував всесвітньо – історичні проблеми, що накреслив реальні плани побудови комуністичного суспільства, йшла мова і про ху дожню самодіяльність. У своїй промові секретар КПРС тов. Ф. О. Фурцева говорила, що розвитку широкої мережі самодіяльних ко лективів, їхньому творчому зро станню партійні, радянські, проф спілкові і комсомольські організа ції повині приділяти повсякденну увагу, тому що самодіяльність є важливим заходом духовного роз витку народу, його комуністично го виховання. Саме тепер, коли комунізм став питанням повсякденної практики, незмірно зростає вага масової ху дожньої самодіяльності, що му сить стати могутнім знаряддям ідейного і естетичного виховання людини комуністичного суспіль ства. З погляду цих величних і в той же час реальних завдань ні як не можна більше миритись зі станом, в якому перебуває само діяльність університету. У виступах на сторінках нашої газети, на нараді у парткомі бу ло вказано чимало конкретних причин, які заважають корінному поліпшенню справи. Це і випад ковий добір керівників гуртків, і погана забезпеченість інструмен тами, і організаційне безладдя, коли немає приміщення для робо ти колективів, на один і той же день призначаються заняття фа- культетської та загальноуніверси- тетської самодіяльності і т. ін. Не можна не сказати і про відсут ність систематичного громадсько го контролю за роботою самоді яльності. Слушно ставить питан ня викладач філфаку тов. Ф. І. Луцька про університетську кіно студію. Адже скільки вже йде про неї розмов, скільки було ши рокомовних обіцянок, скільки ви трачено коштів, а де побачити хоча б один кадр з студійних фільмів? І це в той час, коли у нашому місті, як і по всій країні, дуже плідно працюють аматор ські кіностудії на виробництвах та при клубах. Та, на жаль, під час обговорен ня мало уваги було приділено аналізу змісту роботи самодіяль них колективів. Організаційні не поладки порівняно легше ліквіду- вати, ніж домогтись, щоб само діяльність університету дійсно стала масовою. А масовою вона може стати лише при умові, коли кожний студент буде зацікавле- ний працювати в тому чи іншому гуртку. Ця ж зацікавленість не може бути результатом наказів деканів чи умовлянь викладачів (деякі комсомольські активісти люблять пояснювати погане відві дування занять, наприклад, фа культетських хорів тим, що викла дачі погано «залучають» до цього студентів). Вона безпосередньо ви значається саме змістом роботи самодіяльних колективів. А зміст занять багатьох гуртків ще вель ми далекий від сьогоднішнього життя університету та країни в цілому Чи не час створити ху дожню агітбригаду з злободенним репертуаром на наші університет ські теми? Вже десяток років іс нує такий колектив на заводі транспортного машинобудування і набув всесоюзної популярності. Чому б нам не познайомитись з досвідом виробничників і не пе рейняти його? Чому б не оголосити відкритий конкурс на створення пісні Хар ківського університету, універси тету славних патріотичних, науко вих, комсомольських традицій? Щоб з піснею цією виходили ми на демонстрації, щоб бриніла во на на наших вечорах і над про сторами цілинних ланів, щоб нес ли її наші геологи по тайзі, щоб на пісню цю, як на вогник, ішли школярі до вчителя з універси тетським значком Є студентський театр в Москов ському університеті. А чому б йому не бути при Харківському? У виступах деяких учасників обговорення домінував такий мо тив: ось незабаром огляд (між вузівський, університетський і т. ін.), а в нас ще так мало зроб лено… Що ж, до оглядів слід го туватися, але погано, коли огляд перетворюється на самоціль: аби зайняти місце повище, а після огляду — що буде, то й буде… Сенс роботи самодіяльних колек тивів • — в їх ідейній спрямовано сті, систематичності та масовості. Тоді будуть забезпечені і почесні місця. Та навряд чи вірний такий напрямок розвитку самодіяльно сті, коли вся увага і сила зосеред жуються на підготовці двох-трьох колективів «потенційних лауреа тів» огляду, а всі останні зане дбані. До речі, про самий порядок проведення університетських огля дів та олімпіад. У нас бувало і так: заключний концерт факуль тетської самодіяльності. Члені жюрі щось собі нотують. Десь по тім визначаються місця, які посі ли факультети. А чому б не ’ зро бити після огляду кваліфікований розгляд усієї великої роботи учас ників, не піддати її громадському обговоренню, в якому б прийняли участь і члени жюрі, і запроше ні спеціалісти-митці, і рядові слу хачі? На нашу думку, настав час створити постійно діючу універ ситетську раду по художній само діяльності з представників адмі ністрації, громадських організацій такерівників гуртків. Вона б, не займаючись дріб ’ язковою опікою, спрямовувала б і контролювала зміст роботи самодіяльних колек тивів, слідкувала б за доцільним розподілом коштів, аналізувала б досвід роботи кращих і поширю вала його. Ця рада змогла б вста новити більш щільний контакт з театральним інститутом та кон. серваторією, мистецькими закла дами та організаціями, що у світ лі настанов XXI з ’ їзду мусять по ширити і безперечно поширять творчу допомогу університетській самодіяльності. У нас є всі можливості створи ти справжню художню самодіяль ність, гідну імені Харківського університету, гідну величних зав дань нашого часу. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 21 лютого 1959 п. ,ЛИЖНА ЕПОПЕЯ І СЕСІЯ, І ЗМАГАННЯ… Коли триває сесія, не д( спортивних змагань. Щоб вияви ти найкращі сили серед лижни ків для наступної першості УРСР, було вирішено все ж таки провести відбірні змагання у пе ріод з 31 січня по 2 лютого. Це університетському колекти ву лижників коштувало кількох тренувань: ми збиралися і «по в ’ язували» лижі і екзамени. Не всім вдалось знайти в собі сили і витримку для такого «поєднан ня». Тим більше честі тим, хто, успішно складаючи екзамени, взяв участь у змаганнях, захи щаючи честь свого вузу. МИ ДОВГО мовчки ГОТУВАЛИСЬ… Гадаєте, приємно лижникові йти на тренування по асфальту, або по чорній землі? Але не секрет, що більшість тренувань проходила в умовах відсутності снігу — в залі або в кросах. Майбутні учасники змагань мали протягом довгого часу до сить смутне уявлення про лиж ний спорт. Честь і хвала активу лижників (Гончарову, Бережно му, Білоусовій та іншим), які підтримували в новачків віру в те, що їм належатимуть ре корди цієї зими, і якомога довше не розкривали таємниці про те, що навчитися на лижах без снігу так само неможливо, як навчи тись плавати без води! НАЛЕЖНЕ ПРОФКОМОВІ Віддаємо належне профкому — в нас був хороший інвентар і всі, як один, під час тренувань були розташовані в будинку від починку. НОВАРНИЙ СНІГ І ось ліс, П ’ ятихатки. Після сухих і пильних міських вулиць здається, що потрапив у зовсім іншу область. Глибокий, залежа- лий сніг м ’ яко розсипається під лижею. Такий привітний і кра сивий у променях січневого сон ця, він завдав багато клопоту хлопцям. І хоча в нас було чи мало лижних мастил, виникла проблема, яке з двох зол най менше: запобігти «віддачі», але втратити ковзання і разом з ним швидкість, або прагнути швид кості і витрачати багато сил на подолання «віддачі» на дистан ції. Більше всіх «не повезло;: В. Довжикову: внаслідок невда лого добору мастил, він, непога ний лижник, мав жахливе ков зання і був змушений зійти з ди станції. Зійшов з дистанції і третьокурсник Денисов — лиж ник II розряду. Це пояснюється тим, що він легковажно поста вився до останніх тренувань, і слабою волею до перемоги. Де нисов мало живе в колективі. Підрахувавши, що на дистанції, крім нього, ще 7 учасників, а в залік від університету входять лише 4, він надав почесного права відстоювати честь вузу іншим. Пройшовши дві третини ди станції, несподівано злякався, за його словами, «грізного виду суперників» і теж вибув із зма гань здібний спортсмен — сту дент геологічного факультету Поливко. Серйозно не повезло і най- сильнішому лижнику В. Береж ному. На схилі один з лижників налетів на нього і зламав йому лижі. Внаслідок цих невдач наші лижники Кривуля, Мальханов, Ребров, Маринін посіли цього дня лише 8 місце. Але ми не жури лися: увечері за підручники, вранці — – на лижі. НА ЖАЛЬ, ПЕРЕМОЖЦІВ НЕ СУДИЛИ Стартувавши першою, наша лижниця Білоусова першою й фінішувала з величезним розри вом — друга лижниця прийшла через 6 хвилин. Ми почали свят кувати перемогу, але… перед часно. Як виявилося, невелика група найсильніших лижниць інших інститутів заблудилася в лісі. В результаті, як не дивно, головний суддя вирішив покара ти не тих, хто збився з марш руту, а тих, хто вірно дотри мався його. Час Білоусової і ін ших лижниць не був зарахо ваний. , ПОЛИВКО БЕРЕ РЕВАНШ — Як можна? — запитаєте ви. Адже Поливко вибув із зма гань першого ж дня. Можна! — якщо ти справжній спортсмен і вболіваєш за свою команду. Він заглибився в ліс, де, петляючи між деревами, піднімаючись і опускаючись з гори на гору, про ходила лижня. Раптом на одно му з спусків Поливко побачив снігове облако. Розвіявшись, во но відкрило М. Гончарова, який підводився і ніяк не міг збагну ти, чому він опинився з однією лижою. А попереду ще три ета пи, на яких три товариші по команді чекають на його, Мико лин, фініш. Поливко швидко зні має з себе ботинок і лижу, а Гончаров звільняється від улам ка і за дві хвилини справу по правлено! ЩЕ ТРОХИ ПРО ЕГОЇЗМ Багато чим мусить бути вдяч на випускниця фізмату Клава Анікєєва нашому колективу. На вчили її бігати на лижах, навіть краще від інших, поважали як товариша і спортсменку. І ось пропонуємо їй путівку до будин ку відпочинку, щоб тренувалась разом з командою. — Ні, ■ — каже Клава, — з вами мені буде нудно, я не можу таким чином витрачати час ка нікул. Ми не образились, домоглись пільгової путівки для неї у гор- нолижний табір в Карпатах з 2 по 15 лютого. Погодилася. — Але виступи на відборочних змаганнях 2 лютого, а потім їдь, — попередили ми. Та Анікєєва подалась ще 1 лю того, навіть лижі забула у Хар кові. Зникла на час змагань і На умова, студентка біофаку, хоча обіцяла брати участь і як третьо розрядниця допомогла б команді. І ВСЕ Ж У ПЕРШІЙ П ’ ЯТІРЦІ! Незважаючи на всі труднощі і неполадки, ми виступили досить хороше, зайнявши 5 місце серед вузів Харкова. По-перше, ми програли силь ним суперникам, якими є коман ди авіаінституту, XIII, ХІІКБу, по-друге, ми відстояли право брати участь у першості вузів УРСР. ДО ВАС, ЧЛЕНИ КОМІТЕТУ КОМСОМОЛУ! А над проявами безвідпові дальності, зневажливого став лення студентів до свого обов ’ яз ку слід замислитись вам, това риші члени комітету комсомолу ХДУ. Спортивна громадськість чекає на вашу реакцію щодо по ведінки комсомольців Анікєєвої, Наумової, Денисова. М. ГОНЧАРОВ, ЗУБКОВ, БЕРЕЖНИЙ, СМИРНОВА, СКАЧЕНКО та ін. Цей куток лісу теж чекає на твій прихід… Фотоетюд М. РУЖИНСЬКОГО. Дві перемоги, одна поразка Болійте за команду викладачів! Серед аспірантсько-викладаць кого складу вузів міста про вадяться змагання на першість Обласної Ради з волейболу. В них бере участь і нещодавно створена команда нашого універ ситету у складі: Пономаренка — ■ викладача кафедри фізкультури (капітан команди), Бухалова — кандидата філософських наук, Макридіна — доктора геологічних наук (майстер спорту), Турано- ва — асистента радіофізичного фа культету, Маслова — викладача фізмату та Коропа і Кірочкіна — асистентів фізмату. Перші перемоги були блискучи ми: перемогли команду гірничого інституту з рахунком 3:0, а також команду ХПІ (3:1). Третю ж зустріч — з добре підготовленою командою ХАДІ — програли (0:3). Товариші студенти! Слідуйте прикладу п ’ ятикурсників — геоло гів, які не пропускають жодного матчу, відвідуйте змагання. Болій те за команду викладачів! М. КАРПОВ. ЧОМУ ЗАТРИМУЮТЬ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ? Шановна редакціє! Потрібне ваше втручання. Справа в тому, що робітники друкарні видавни цтва нашого університету по стійно з великим запізненням одержують заробітну плату. Як правило, строк одержання грошей відсувається на 5 — 10 днів. Погодьтесь, що це — пору шення елементарних законів, це неприпустимо. Неодноразові звертання до ке- рівництва видавництва, до місце вого комітету університету не дали ніяких наслідків. М. БЕЗРІДНА, голова проф бюро друкарні, Г. БУЯН, начальник складального це ху, А. СВІТЛИЧНИЙ, Г. ПАУ НОВ, верстальники, Л. ПРИ ТУЛЯВ, Є. БУГОРСЬКА, Л. ПЕДАН, складальники та інші. Віра і ІІадя — наші друзі Про наших шефів вже багато писали і розповідали, і все ж ми дуже просимо вас, шановна редакціє, вмістити і нашого листа, шоб усі в університеті взнали про сумлінну і корисну працю сту денток філфаку Віри Шевченко та Надії Дігтяр. Ми завжди заздалегідь готуємось до зустрічі, ще і ще раз прибираємо в кімнаті, приводимо у зразковий вигляд свій одяг. Кожний намагається порадувати шефів успіхом у майстерні або в школі, в поведінці, намагаємось у змаганні з іншими відділеннями зайняти перші місця. Дуже допомогли нам дівчата в організації самодіяльності. З допомогою Віри і Наді ми налагодили випуск цікавих стін нівок, які займають на огляді перші місця. Ми глибоко вдячні нашим дорогим шефам, ми від усієї душі бажаємо їм успіхів у навчанні, а вчителями вони, мабуть, будуть чудовими. . . . .. Від імені вихованців 13-го відділення Курязької дитячої трудової колонії В, ПАЧКОВСЬКИИ. Союз спортивних товариств і організацій СРСР В ЕЛИКІ перспективи відкри ваються у новому семиріччі для подальшого розвитку фізич ної культури і спорту. Зараз фізкультура і спорт міцно зайня ли своє місце, як один з засобів комуністичного виховання і зміц нення здоров ’ я радянських лю дей. Щоб фізкультурний рух краще вирішував завдання, що стоять перед ним, ЦК КПРС і Рада Мі ністрів СРСР схвалили постанову про перебудову керівництва роз витком фізичної культури і спор ту в країні. Вирішено керівництво фізич ною культурою і спортом пере дати громадській організації — Союзу спортивних товариств і організацій СРСР. Цей союз буде заснований на широких демокра тичних началах, це буде виборна громадська організація. Основне завдання перебудо ви — значне збільшення кіль кості спортсменів. Фізкульту ра і спорт повинні ще глибше увійти в побут радянських лю дей, особливо молоді. Все це має безпосереднє від ношення до спортивного життя університету. Зрозуміло, добре, коли збірні ’ колективи спортсме нів університету домагаються певних рекордів і займають пер ші місця. Але ще важливіше — здоров ’ я всіх студентів, пра вильний режим навчання і від починку, обов ’ язкова ранкова за рядка. Добрий почин спортивної і комсомольської організації фізмату, які взялися в цьому році за будівництво хоч невели кої прокатної конькобіжної бази при новому корпусі і зобов яза- лись закінчити будівництво спорт- залу в 1959 році. Однак, на цьо му ж фізматі студком гуртожит ку усунувся від проведення за рядки, переклавши піклування про неї на викладачів фізвихо- вання. . . Не зустрінеш на кафедрі фіз культури і на засіданнях спорт клубу членів профспілкових і комсомольських бюро факуль тетів, навіть тих з них, хто без посередньо відповідає за спор тивну роботу. Я не помилюсь, якщо заува жу, що жодна комсомольська і профспілкова факультетська ор ганізація не заслухала цього ро- ку звіту спортсменів про їх за няття спортом, про навчання, про те, чому не притягують де цієї справи своїх товаришів. XIII з ’ їзд комсомолу України затвердив рішення, щоб кожний комсомолець став розрядни ком по спорту. Але комітет ком сомолу, комсомольські факуль тетські організації мало зробили відносно реалізації цього рішен ня з ’ їзду. З 3500 комсомольців університету спортивний розряд мають не більше 1000 чоловік. В світі рішень ЦК КПРС і Ради Міністрів щодо реорганіза ції керівництва спортом в країні для піднесення і масовості фіз культурного руху в університеті замало покращити діяльність спортивного клубу і кафедри фіз- виховання. Одним з засобів цього є активна участь у конкурсі на кращу постановку спортивно-масової роботи. ді яльна участь у будівництві необ хідних спортивних баз. Університет зобов ’ язаний мати приміський спортивний табір, який би функціонував протягом усього року, і куди можна бу ло б приїжджати у вихідний день. В цьому нема нічого немож ливого. Це все в наших руках, Слово за комсомольцями і чле нами профспілки. В. ГАВРИЛОВ, викладач кафедри фізичного виховання і спорту. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса УШер™»». 16. » !•«.« «. * ^ “ “ ” ” ” * ’ “