К« 6 (960) Субота, 14 лютого 1959 р. (Ціна 20 коп. Рішення партійного з ’ їзду схвалені. Завдання — виконати їх. Мітинг в Ленінській аудиторії 9 лютого в Ленінській аудито рії університету відбувся мітинг, лрисвячений підсумкам позачерго вого XXI з ’ їзду КПРС. — З величезним піднесенням зу стрів радянський народ рішення XXI з ’ їзду, який накреслив гран діозну розгорнуту програму кому ністичного будівництва, — сказав, відкриваючи мітинг, секретар пар тійного комітету О. О. Кучер. — Колектив нашого університету ра зом з усім радянським народом готовий виконати величчі завдан ня, поставлені партією. Зустрінутий оплесками, слово бере почесний гість мітингу, ДІ – легат XXI з ’ їзду, директор Полі технічного інституту ім. Леніна Михайло Федорович Семко — Велике щастя випало на мою долю, товариші, — бути в складі делегації харківських ко муністів на з ’ їзді. Неможливо пе редати радісне почуття, ту уро чисту і душевну обстановку, в якій тривав з ’ їзд від початку до кінця. Хто б не виступав — ро бітники чи селяни, передовики найрізноманітніших галузей на родного господарства — всі вони говорили, як на конкретній ділян ці буде виконано і перевиконано те, що намічено. Доповідь Микити Сергійовича Хрущова, виступи делегатів, хід 3 ’ ї 3 ду — все ц Є розширило межі контрольних цифр розвитку на родного господарства, зробивши з ’ їзд однією з найважливіших віх на шляху до комунізму. А як не гордитися нам, праців никам наукових установ, тією величезною увагою, що була при ділена на з ’ їзді розвиткові радян ської науки, вищої школи! Щирою подякою, свідченням нерушимої дружби між народами прозвучали на з ’ їзді виступи представників комуністичних і ро бітничих партій країн демокра тичного табору і всього світу. І це також сповнювало нас гор дістю за рідну Батьківщину, ві рою в перемогу комунізму. З ’ їзд був яскравою демонстра цією миролюбності нашої могут ньої країни, всього соціалістично го табору. Зараз всі радянські люди за мислюються над тим, який внесок зробити у здійснення величних планів семирічки. Для нас, працівників науки, відповідь є такою: розвивати ши роким фронтом і теоретичні до слідження, і дослідження, які вже сьогодні можуть сприяти техніч ному прогресу промисловості. Бурхливими оплесками зустріча ють присутні появу на трибуні заслуженого діяча наук вченого- біолога нашого університету Во лодимира Миколайовича Нікітіна. Він говорить про величезне єд нання сердець ! думок народних з партією, яке проявилося під час з ’ їзду. — Ніколи ще країна не бачила серед делегатів з ’ їзду, поруч з ро бітниками, селянами такої кіль кості видатних вчених Радянсько го Союзу, як на XXI. Глибокий зміст в цьому — адже наша ра дянська наука стає великою учас ницею комуністичного будівни цтва. Провідною думкою виступів студентки історичного факульте ту Мальшинової, доцента філоло гічного факультету М. І. Кенігс берг, члена комітету комсомолу В. Галузи та декана радіофізич ного факультету О. І. Терещенка було гаряче схвалення рішень з ’ їзду, готовність досягти нових успіхів в науковій, навчальній та громадсько-корисній роботі. Філологи виконають свої завдання Історичний позачерговий XXI з ’ їзд партії накреслив величний план розгорнутого будівництва комунізму, шляхи мирного роз витку міжнародного життя, здійс нюючи прагнення і мрії всього прогресивного людства. Величезна увага на з ’ їзді була приділена розвиткові радянської науки, яка покликана відіграти значну роль в здійсненні семирічного плану. Очевидна і зрозуміла роль точ них наук і техніки. Разом з тим в рішеннях з ’ їзду підкреслена все зростаюча у наступному семиріччі роль суспільних наук. Науковці філологічного факуль тету вбачають свої основні зав дання в тому, щоб рішуче підви щити якість підготовки спеціалі стів, поширити і поглибити нау кову роботу, на факультеті. Перетворюючи в життя розроб лені партією заходи по перебудо- щ вищої школи, особливо по зміц ненню зв ’ язків вузів з життям, з практикою, ми повинні забезпечи ти підготовку спеціалістів-філоло- гів, що володіють сучасними нау ковими знаннями і широким гро мадсько-політичним і культурним кругозором, спроможних працю вати творчо, самостійно розв ’ язу вати складні чергові завдання па вукового і культурного прогресу в інашій країні. Серйозна увага по- івинна бути приділена питанням іпедагогічної майстерності, і цього і вирішального підвищення якості і підготовки філологів можна ідосягти лише при умові розгор- ітання наукової роботи на факуль- ітеті. і Нема сумніву, що колектив уні- іверситетських філологів, який має ізначні наукові традиції і педаго гічний досвід підготовки молодих : фахівців, з цими складними і від- іповідальними завданнями спра- івиться з честю. М. ЛЕГАВКА, зав. кафедрою російської літератури. 1-го березня — вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих Рад Ми називаємо імена найкращих На факультетах нашого універ ситету пройшли урочисті збори. Викладачі, співробітники, студен ти зібрались, щоб висунути кан дидатури кращих в депутати міс цевих Рад. їм народ довірить ве лику і відповідальну справу — здійснювати радянську владу, вла ду справді народну. Виборці одностайно ухвалили висунути кандидатури секретаря обкому партії А. Д. СКАБИ, се кретаря Дзержинського райкому партії Г. П. КРАВЧЕНКО, заві дуючого відділом обкому партії Ф. А. ПРИХОДЬКА, секретаря парткому університету О. О. КУ ЧЕРА, науковців нашого універ ситету Е. С. ХОТИНСЬКОГО, С. М. КОРОЛІВСЬКОГО, Г. І. ГОРНОСТАЄВОЇ, Н. М. ШЕВ ЧЕНКО, О. к. КЛІМЕНКО, Е. О. ЄЗЕРСЬКОЇ. Справа за організаторами Цей рік, як ніколи, багатий на видатні події в житті радянських людей. Контрольні цифри розвит ку народного господарства, поза черговий XXI з ’ їзд КПРС, Все союзний перепис населення — ко го не хвилюють ці історичні по дії! Кожний, будь-то робітник, інженер, вчений або колгоспник — • всі хочуть і повинні бути в курсі великих справ нашої Батьківщи ни. Ось чому обов ’ язково відмін ною повинна бути сьогодні діяль ність агітатора. Можна сміливо сказати, що з цим складним і відповідальним завданням студенти географічного факультету Олійник, Колота, До- ненко, Довбня справляються доб ре. Вони працюють у гуртожитку серед родин будівників універси тету. Дільниця важка. Але чим важче, тим цікавіше. Такий девіз комсомольців. Переходячи з квар тири в квартиру, агітатори розпо відають будівникам про грандіоз ні плани семирічки, про політичне і господарське значення Всесоюз ного перепису населення, про хід і рішення XXI з ’ їзду КПРС, про те, як ці рішення схвалюються всім народом країни. Часто-густо зав ’ язуються бесіди про мисте цтво, науку, іноді виборці про сять допомогти у вирішенні різ них особистих справ. Так, агітатори географічного фа культету в більшості своїй пра цюють успішно. Але результати були б значно кращими, якби старший агітатор т. Майківська приділяла більше уваги організа ційним питанням. Чому збори ви борців призначаються не на неді лю, а на суботу, коли після тру дового дня і домашніх справ не кожний може на них з ’ явитися? Чому, на агітпункті після лекцій ніколи не організуються цікаві виступи самодіяльності, а лише 3 — 4 номери невисокої якості? На віть телевізійні передачі виборці не можуть спокійно подивитись: в одній кімнаті і телевізор, і агіта тори, які перевіряють списки ви борців, — в кімнаті стоїть стра шенний шум. Щоб робота агітатора була пов ноцінною, слід усунути всі ці не доліки. В цьому агітаторам по винні допомогти партійна органі зація факультету та господарча частина університету. В. СИДОРЕНКО, Чудові перспективи ЗУСТРІЧ З ДЕПУТАТОМ До клубу гуртожитку, , що по проспекту Леніна, 20, зібрались виборці. З великою увагою про слухали вони звіт свого депу тата А. Д. Скаби. Секретар обкому партії Андрій Данилович Скаба говорить про історичні рішення XXI з ’ їзді: партії, з ’ їзду будівників кому нізму. Він розповідає про великі трудові подвиги радянського на роду, про славні справи наших земляків. З кожним роком зростає про мислова могутність індустріаль ного Харкова, прикрашається рідне місто. Асфальтуються ву лиці, підіймаються нові житлові будинки, нові магазини, їдальні, дитячі садки, газифіковано 32 тисячі квартир, побудовані нові школи. Але є ще і недоліки. Так, у міських їдальнях . все ще недо • статньо уваги приділяють готу ванню смачної, різноманітної їжі; все ще не вирішена житлова проблема, погане водопоста чання. Семирічний план, затвердже ний XXI з ’ їздом, поставив гран діозні завдання і перед трудів никами нашого міста. Намічаєть ся побудувати понад три мільйо ни кв. метрів житлової площі і на будівництво вже асигновано 110 мільйонів карбованців. При чому майже половина цієї площі буде побудована на Павловому полі, яке через деякий час пере твориться на найкрасивіший ра йон міста. Остаточно вирішиться проблема водопостачання, будуть обводнені ріки Харкова, газифі ковано багато тисяч квартир, по будовано нові кінотеатри, го телі. ■Семирічний план схвалений усім народом, і трудівники Хар кова повні рішучості виконати його за п ’ ять років. Наприкінці зустрічі відбувся концерт силами університетської художньої самодіяльності. ГЕРОЇЧНІ СПРАВИ МОЛОДИХ ТРУДАРІВ : Ставши на трудову ; вахту на честь XXI з ’ їз- іду партії, ткаля шовко- івого Дарницького комбі- інату Алла Киревіна си стематично виконує ден- іні норми на 160 процен- ітів, випускаючи 96 про- іцентів продукції першим сортом при плані 77 про центів. На фото: Алла Киреві- да. і (Фотохроніка РАТАУ). Комсомольці заводу «Ростсель- маш» вирішили в подарунок XXI з ’ їзду КПРС у позаурочний час виготовити необхідні деталі і зі брати 21 самохідний комбайн, а зароблені гроші передати у фонд миру. Молоді патріоти дотримали сво го слова. Нещодавно з головного конвейєру зійшов двадцять пер ший комбайн. На фото: самохідні комбайни, зібрані у подарунок XXI з ’ їзду КПРС. Фото В. Турбіна. (Фотохроніка ТАРС). ,ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ ЗА КРАЩИЙ СТАН ПОЛІТИКО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ Ухвалили — більше ініціативи Па філологічному факультеті відбулися відкриті партійні збори, присвячені обговоренню стану по літико-виховної роботи на фа культеті. — Наші відкриті партійні збо ри відбуваються в період роботи позачергового XXI з ’ їзду КПРС, говорить доповідач, член партій ного бюро тов. Коломієць. — З ’ їзд з ленінською далекоглядністю за твердить семирічний план розвит ку народного господарства СРСР — грандіозний план розгорнутого будівництва комунізму. Завдан ня. що стоять перед нами у зв ’ яз ку з виконанням рішень з ’ їзду, вимагають покращення старих форм політико-виховної роботи і відшукання нових, більш дійових до сучасної епохи. Дещо в цьому напрямку ми вже зробили. При клад цього — зустріч викладачів та студентів з керівником брига ди комуністичної праці Олегом Топчієм, екскурсія на ХТЗ, засну вання з ініціативи студентів НІ курсу російського відділення іуртка (‘Література в маси», що вже підготував шість доповідей на літературні теми. Цим ново введенням в галузі політико-ви ховної роботи треба забезпечити всебічну підтримку з боку всіх громадських організацій. На порядок денний треба ста вити і таке питання, — продовжує доповідач, – як участь усіх без винятку студентів, що мають ста ти вчителями, у роботі шкільних піонерських організацій з метою набуття відповідних знань та на виків роботи з учнями. Як негативні сторони в політи- го-виховній роботі, доповідач від значає випадки ще недоброякісної підготовки окремих агітаторів до нолітгодин, несерйозне ставлення деякої частини студентів до цього заходу. Зазначається в доповіді і те, що не всі студенти знайшли своє місце в громадсько-політич ному житті факультету. Гасло – Жити і працювати ио-комуні- стичному», — говорить допові дач, — ми повинні втілювати у ко рисні, потрібні, конкретні спра ви. Першим в обговоренні взяв сло во А. 0. Колодяжний: – В доповіді М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС- — сказав він, проблема виховання ставиться в комуністичному широкому плані. Для нас це має особливе значен ня, бо ми самі готуємо майбутніх вихователів. – викладачів. Отже, першочерговими завданнями в по- літико-виховній роботі на філфаці є глибоке вивчення постанов XXI позачергового з ’ їзду КПРС як ви кладацьким складом, так і • сту дентами,. поліпшення наочної агі- тації матеріалів з ’ їзду, більш якісна підготовка і проведення політгодин. Викладачі – агітатори мусять вивчати студентів своїх академічних груп з метою пізнан ня їхніх ділових і політичних якостей. М. Ю. Епштейн висловлює дум ку про те, що недоліки в політи- ко-виховній роботі можуть бути ліквідовані при активній співдії викладацького і студентського ко лективу. Він звертає увагу агіта торів на індивідуальну роботу з кожним студентом. — Ми, викла дачі, — говорить комуніст М. Ю. Епштейн, — повинні жити жит тям студентів, бо в групах іноді ставляться актуальні питання, а приймаються рішення під час не вірні. У виступі Г. М. Дмитренко про лунав заклик до постійної бороть би партійної організації факуль тету, комсомольської організації з проявами міщанства в студент ському середовищі. Вона гово рить, що мимохідь не слід прохо дити повз таких студенток, як Мамчур, Олейнікова. Демченко. М. Г. Зельдович вносить пропо зицію використати внутрішні ре зерви серед викладацького колек тиву кафедр з метою введення ще двох агітаторів на курсі і пропо нує цю новину запровадити вже з другого семестру цього навчаль ного року, що, як він зазначає, принесе значну користь у полі- тико-виховній роботі. Зупинився він і на діяльності теоретичного семінару, відзначивши покращен ня його роботи. Значне пожвавлення літератур ного життя на факультеті відмі чає Ф. І. Луцька. Перший курс російського відділення видавав га зету «Подснежник», другий ро сійський — журнал «Знтузиаст», на третьому російському заснова но гурток «Літературу в маси», студенти гуртожитку на Толка- чівні видають журнал «Промінь». Тов. Луцька відзначає незадовіль ний стан художньої самодіяльно сті на факультеті і вказує, що комсомольському бюро слід невід кладно і дійово зайнятись цим пи- ганням. Вона пропонує давати змогу студентам проявляти ініці ативу, добру і корисну, але й більше вимагати. Секретар комсомольського бю ро факультету Л. Трощанівська звертає увагу партзборів на при чини незадовільного стану худож ньої самодіяльності, а саме: по трібні керівники гуртків, органі зація комісії з викладачів тощо. Вона закликає викладачів брати активнішу участь у проведенні літературних диспутів. На низький рівень факультет ської стіннівки «Горьковець» вка зує комуніст Л. Я, Лівшиц. 0. М. Фінкель пропонує до те матики факультетського лекторію включити лекції на музичні те ми. Майбутнім вчителям конче необхідно розбиратись у музич них творах як класиків, так і су часних композиторів. II. А. Моргун вказує, що ви кладачі — центральна постать на факультеті. На них лежить від повідальна робота і обов ’ язки по формуванню політичної свідомо сті у студентів. Постійною і на дійною опорою викладачів повин на бутіб комсомольська організа ція факультету. Всі виступи на відкритих пар тійних зборах філфаку свідчили про турботу і прагнення покра щити стан політичного виховання студенства. В розгорнутому рішенні, прий нятому на зборах- відзначено не доліки у політико-виховній роботі та накреслені конкретні заходи до їх усунення. В. ГРИДА. Нехай у кожного буде значок „складено “ ! Про новий комплекс „Готовий до праці і оборони СРСР “ 27 років тому, за ініціативою Ленінського комсомолу, було вве дено комплекс ГПО як основу на шої радянської системи фізично го виховання. За цей час. міль йони молоді оволоділи нормати вами комплексу, набули спортив них навичок, які успішно вико ристовували в часи Великої Віт чизняної війни. В процесі оволодіння нормати вами ГПО виявились здібні тала новиті спортсмени, які незабаром стали чемпіонами і рекордсмена ми СРСР і світу. Це легкоатлети Г. і С. Знаменські, В. Куц га ін ші. Однак за останній час послабла увага до комплексу ГПО, його зміст уже не відповідає новим потребам всебічного фізичного ви ховання, не задовольняє спортив ні інтереси молоді. З 1 січня 1959 року почав діяти новий комплекс ГПО, оцін ка результатів якого вперше буде провадитись за очковою табли цею. Включення до нормативу ново го комплексу ГПО таких видів, як парашутизм, альпінізм, воло діння мотором, складання усіх норм тільки в процесі змагань значно посилює його спортивну спрямованість і підвищує прак тичне значення. В новому комплексі ГПО перед бачено три ступеня. Перший — для дівчат і хлопців 14 — 15 років, так зване БГПО. Перший ступінь ГПО для юнаків і дівчат 10 – 18 років. Другий ступінь для чолові ків і жінок з 19 років. Щоб одер жати перший ступінь ГПО, юна кам необхідно набрати 240 очок, дівчатам — 200. Для одержання ГПО другого ступеня необхідно набрати чоловікам 278 очок, жінкам — 225. Для одержання значка ГПО другого ступеня «на відмінно» чоловіки повинні до могтись 500 очок, жінки — 400. Ці очки набираються при скла данні 14 видів спорту для дівчат і жінок і 16 для юнаків і чо ловіків. Товариші студенти, товариші комсомольці! Країна чекає на вас, молодих спеціалістів, бадьорих, енергійних, сміливих. Ви підете до шкіл і на підприємства, несіть у життя не тіль ки високі знання з своєї спеціальності, але й гаряче захоплення спортом! Виховуйте з своїх учнів здорових і красивих людей нового суспіль ства- гідних цього суспільства і готових у будь- яку хвилину його захистити! Увагу науковцям-геологам! «Семирічний план відкриває перед нашими вченими і науковими закладами найширше коло діяльності. Є де застосувати сили і знання! …Великі завдання, як відзначалося в тезах, ставляться перед уче ними, що працюють в галузі хімії, металургії, геології, …та в інших галузях». З доповіді М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС Вчені-геологи Харківського уні- ерситету, як і весь радянський арод, намагаються внести свій клад у справу виконання за дані, семирічного плану. Геоло- ічна школа Харківського універ- итету створена в середині мину- ого століття видатними вченими рофесорами Борисяком, Туровим, еваковським, відзначає зараз 00-річчя своєї діяльності. Поряд з традиційною томатн ою харківських геологів — ви- чення геологічної будови і над- ових багатств території велико- о Донецького басейну, — зараз юзроблюються деякі нові пробле- и, пов ’ язані з дослідженням ма- еріалів, зібраних із значно біль- юї території нашої країни. Гру- а геологів – літологів, якою ке- ує професор М. В. Логвиненко, авершує значну роботу, присвя- ену вивченню складу і умов творення гірських порід, з яких кладаються так звані тавричні юрмації Криму. Виконання цієї еми подасть значну допомогу праві проведення докладної гео логічної зйомки, розвідки корис них копалин. Значного успіху домоглась за останній час кафедра палеонтоло гії, яка займається вивченням залишків деяких безхребетних організмів, що зустрічались у ме зозойських відкладинах Європей ської частини СРСР. На цій ос нові кафедра палеонтології зай мається розробкою теоретичних проблем взаємозв ’ язку організму і середовища, внутрівидових ка тегорій та ін. У тісному співробітництві з геологами Харківського філіалу ВНІІГАЗ доценти В. П. Макри дін та Н. Є. Канський розробили детальну стратиграфічну схему карських відкладень Дніпровсько- Донецької впадини та північно- західної окраїни Донецького кря жу, які являються перспективни ми областями для розшуків наф тових та газових родовищ. Зараз геологічний факультет вживає енергійних заходів для здійснен ня госпрозрахункової науково-до слідної тематики. Все це говорить про те, що геологи Харківського університе ту включились у виконання зав дань 7-річного плану. Однак об сяг робіт ще невеликий. На жаль, геологічний факультет не одер жує необхідної допомоги для по ширення науково-дослідницької роботи від ректорату універси тету. На всіх кафедрах факуль тету відчувається гостра нестача допоміжного персоналу, лаборато рії все ще й досі не обладнані необхідними приладами. В хіміч ній та інших лабораторіях не пра цює витяжна система. Незважаючи на неодноразові прохання, протягом трьох років геологічний факультет не може домогтись одержання хоча б од ного рентгенівського апарату. Найвужче місце у науково-до слідній роботі факультету — про ведення експедицій, їх організа ція. Протягом все тих же трьох років експедиції, як пра вило, не дають достат ніх результатів через те, що їх організація на низькому рівні, здійсни ти експедиції по-справж ньому немає можливості. Нема автомашини своєї, а якщо дає госпчастина, то лише на корот кий строк. Приклад інших університетів доводить, що геологічний факуль тет повинен мати одну-дві авто машини, забезпечені і обладнані спеціально для польових дослід жень. Все це дуже серйозні моменти, які заважають науковцям-геоло гам широко розгорнути свою ді яльність, гальмують їхню працю. Нещодавно партійний комітет університету заслухав питання про стан науково-дослідницької роботи на геологічному факуль теті і про заходи щодо її поліп шення. Зараз необхідно домогтись, щоб рішення партійного комітету, які передбачають в першу чергу роз гортання госпрозрахункової те матики і подання істотної допо моги факультету з боку ректо рату, були втілені В ЖИТТЯ У найближчий час. Колектив геологічного факуль тету, безумовно, може і повинен внести значний вклад у справу виконання всенародного плану і продовжити славні традиції Хар ківської школи геологів. 0. КЛИМОВСЬКА, наш власкор. Теоретичний семінар викладачів З ЗО жовтня 1958 р. працює на фізико-математичному факультеті теоретичний семінар по вивченню історії Кому ністичної партії Радянського Союзу. Керівник семінару — до цент Ю. М. Бадіян. Члени семінару — – викладачі і співробіт ники факультету. Вже. відбулось сім занять. Спеціальне заняття присвячу валось обговоренню тез доповіді М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС. На одному з останніх занять з цікавою доповіддю «За хист і розвиток Леніним філософії марксизму у роки столи- пінської реакції» виступив тов. Гуліда. Доповідь викликала жваве обговорення. І. ЄФРЕМОВА, власкор. <ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2, 14 лютого 1959 р. ■В ,«НЕОБХІДНОЮ ТЕОРЕТИЧНОЮ ПЕРЕДУМОВОЮ ДЛЯ ПІДНЕСЕННЯ МЕДИЧНОЇ НАУКИ, А ТАКОЖ ДЛЯ СІЛЬ СЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАУК Є РОЗВИТОК БІОЛОГІЇ». (З тез доповіді тов. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС). 150 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЧАРЛЬЗА ДАРВ1НА Чарльз Дарвин ВЕЛИКИЙ ПРИРОДОЗНАВЕЦЬ С ЕРЕД людей, що мали вели кий вплив на прогрес науки, почесне місце належить сла внозвісному англійському приро дознавцю Чарльзу Дарвіну. Своєю теорією еволюції органіч ного світу Дарвін зробив вели чезний переворот у природознав стві. Сто років тому — у 1859 ро ці — вийшла основна праця вче ного «Походження видів», і в по дальшому увесь справжній про грес біології і близьких до неї галузей геології і палеонтології нерозривно пов язаний з дарві нізмом. В чому ж зміст перевороту, який зробив Дарвін у природо знавстві, перетворивши біологію у справжню науку? До середини XIX сторіччя біо логія, незважаючи на значні успі хи, все ще знаходилась в тисках метафізики, ідеалізму і теології. Будова живих істот, їх функції, пристосованість до умов життя, географічне розповсюдження та інші особливості організму ба гатьма авторитетними біологами XVIII і початку XIX сторіччя пояснювалися з позицій ідеалізму і теології. Спроби прогресивних вчених Ламарка, Бюффона, видатного російського зоолога і палеонто лога Рулье пояснити сучасний світ тварин і рослин як результат істо ричного розвитку ЖИВИХ істот не мали успіху, хоча й підірвали ус тої метафізики. Тільки геніальному Ч. Дарвіну вдалося звільнити біологію від метафізики і теології, поставити її на науковий грунт. В. І. Ленін, високо оцінюючи науковий подвиг вченого, вказу вав, що Дарвін поклав кінець поглядам на види тварин і рослин як випадкові, богом створені, не змінні, і вперше поставив біоло гію на науковий грунт, встановив ши мінливість видів і спадкоєм ність між ними. Високо оцінювали позитивні сторони вчення Дарвіна Маркс і Енгельс, розглядаючи теорію англійського вченого як природно- наукову основу діалектичного ма теріалізму. У своїх основних творах Дар він розвиває і обгрунтовує вели чезним фактичним матеріалом ос новні положення еволюційної тео рії — доведення реальності ево люційного процесу; вчення про матеріалістичні фактори, рушійні сили еволюції — мінливість, спад ковість, боротьбу за існування і добір; вчення про органічну до цільність; про дивергентний харак тер видоутворення і прогресивний напрямок еволюції. Теорія Дарвіна відповіла на всі важливі питання біології XIX сторіччя і стала науковою осно вою для корінної переробки всіх галузей біології і сільськогоспо дарської науки. Величезний вне сок у розповсюдження дарвініст- ських ідей і розвиток біології на дарвінівській основі внесли видат ні представники російської науки. Полум’яний борець за дарвінізм К. А. Тімірязев створює еволю ційну фізіологію рослин і збага чує вітчизняну агрономічну нау ку. І. М. Сєченов та І. П. Павлов творчо розвивають матеріалістич ну фізіологію тварин і людини, керуючись ідеями Дарвіна. Дар вінізм успішно розвивають видат ні російські вчені Мечніков, бра ти Ковалєвські, академіки Севєр- цев, Комаров та інші вчені в галузі зоології, морфології, емб ріології, ботаніки. Дарвінізм став керівним принципом у вітчизня ній зоотехнічній науці, рослинниц тві, селекції. На новий вищий ступінь піднято дарвінізм в ре зультаті чудової діяльності вели кого перетворювача природи І. В. Мічуріна. Мічурінське вчення, як бойовий матеріалістичний напрямок су часної біології, успішно розвива ється Т. Д. Лисенком та іншими вченими і практиками-мічурінця- ми, воно стало міцною теоретич ною основою для плодотворного розвитку сільськогосподарської науки і практики. Вчення Дарвіна розвивається і в стінах Харківського універси тету. Серйозний внесок у розвиток дарвінізму зробив своїми дослід женнями відомий зоолог П. П. Сушкін. Видатний вчений Нагорний О. В. і його учні 1. М. Буланкін та В. М. Нікітін збагатили дарвінізм своїми дослідженнями довголіття людини і з ’ ясуванням закономір ностей вікової фізіології. Університетські зоологи профе сори В. В. Станчинський, Е. С. Уманський, І. Б. Волчанець- кий, С. 1. Медвєдєв, М. І. Кала- бухов зі своїми науковими колек тивами внесли серйозний вклад у сучасний дарвінізм, розробляють такі важливі проблеми, як зако номірність формування фауни, регенерація у тварин, початкові етапи еколого-фізіологічної дивер генції, закономірності географіч ної мінливості і т. ін. В університеті за радянський період була створена спеціальна кафедра дарвінізму і генетики Професор І. М. Поляков — автор цінних праць з історії ево люційного вчення, особливий ін терес для еволюційної теорії ста новить його праця по досліджен ню біології запліднення у рос лин. В лабораторії дарвінізму і ге нетики розгортаються досліджен ня по акліматизації і гібриди зації тварин, продовжується вив чення проблем, яким у свій часі приділяв багато уваги Ч. Дарвін.; Дарвінізм, збагачений новими науковими відкриттями і досяг неннями практики, продовжує за лишатися могутнім засобом в руках людини для більш повного оволодіння і керівництва законо мірностями органічного світу. Доцент М. ВОЛОВИК, завідуючий кафедрою дарвінізму і генетики. ЗАСНОВНИК НАУКОВОЇ ГЕНЕТИКИ Світова громад ськість відзначає 150-річчя з дня на родження Чарльза Дарвіна, ім ’ я якого належить до славет них імен великих діячів науки. Дарвін — творець матеріалістичної і глибоко науково об грунтованої теорії еволюції видів рослин і тва рин. Публікація у 1859 році його праці «По ходження видів шляхом природного добору» бу ла великою подією в історії біологічної науки. Першим з великих натуралістів Дарвін для вирішення біологічних проблем звернувся до ба- ‘ татого досвіду селекціонерів-практиків. В своїй праці «Мінливість тварин і рослин у домашньому стані» він заклав основу ще неіснуючої тоді генетики. Дарвін грунтовно проаналізував причини і фор ми мінливості та спадковості організмів, з ’ ясував явища вегетативної та статевої гібридизації. З великою прозорливістю він проводить паралель .між впливом на організм змінених умов середо вища і впливом схрещування. На основі ана лізу величезної кількості фактів з селекційної ірактики і власних експериментів Дарвін при ходить до висновку про існування великого за кону природи, зміст якого полягає в перевагах, шо здобуваються рослинами і тваринами з пере хресного запліднення. Слід зазначити, що опис зовнішніх проявів різних генетичних процесів уже в той час не за довольняв Дарвіна. Бажаючи якось пояснити явище реверсії, генерації, можливість спадково сті придбаних властивостей та ін., Дарвін ство рює свою тимчасову гіпотезу пангенезису. В часи Дарвіна життя вивчалось лише на рівні орга нізму або органу і тканини, але не клітини чи молекули, тому не дивно, що гіпотеза пангене зису містить і наївно-механічні уявлення, але поряд з цим і деякі глибокі думки. Помилки Дарвіна з питань генетики були в основному пов ’ язані з недооцінкою значення об міну речовин у живому організмі з зовнішнім середовищем. В цьому відношенні дарвінізм успішно доповнюється і розвивається мічурін ським вченням. У визначенні Ф. Енгельсом жит тя, як відомо, підкреслюється, що обмін речовин — основна властивість живого білка. В цьому ас- гекті академік Лисенко пояснює явище спадко вості. Сучасні дані біохімічної генетики вже роз кривають деякі загадкові явища генетики, які Дарвін намагався пояснити своєю гіпотезою пан генезису. Значення праць Дарвіна у світлі сучасних до сліджень не померкло. Півстоліттю. тому К. А. Тімірязев писав, що в працях Дарвіна найбільш продумане і найбагатше зведення наших знань з питань мінливості і спадковості. В наші дні генетика швидко збагачується но вими точними методами дослідження і новими фактами. Але вчення Дарвіна успішно розви вається генетиками і селекціонерами-мічурінцями, його справедливо можна вважати основою нау кової генетики. В. ШАХБАЗОВ, доцент. Дарвінізм і проблеми тваринництва У своїх творах «Походження видів» і особливо «Мінливість тва рин і рослин у домашньому стані» Чарльз Дарвін узагальнив бага товіковий досвід тваринників, які задовго до нього емпіричним шля хом створювали породи тварин. Сільськогосподарська пр актика послужила для вченого тією осно вою, на якій він розробив мате ріалістичну еволюційну теорію. Теорія еволюції Дарвіна в знач ній мірі побудована на матеріалі раціонального тваринництва. Можна сказати шо вчення Лао- віна явш – . ш . .. , зоотехнії. ДОВІВ, 1ЦС ‘ т – тварин — , . .рсіа яка спрямовується діяльністю людини. Дарвін вперше науково пояс нив походження домашніх тварин, дав неперевершене зведення про розмах і характер змін, що відбу ваються в світі тварин в резуль таті їх перетворення на домаш ніх. Він створив вчення про спад ковість і мінливість, розробив теорію схрещувань, створив вчен- іія про штучний добір, узагальнив ті дані, що були на його час, про вплив кормів на організм тварини. Вчення Дарвіна знайшло гаря чу підтримку з боку прогресив них вітчизняних зоотехніків. Вико ристовуючи це вчення як основу і творчо розвиваючи його, П. М. Кулешов, Є. А. Богданов, М. Ф. Іванов та інші стали за сновниками нашої вітчизняної зоотехнічної науки. Беручи за основу вчення Дарві на, П. М. Кулешов розробив класифікацію тиЛв конституції, створив теорію добору сільсько господарських тварин. М. Ф. Іва нов вперше в світі розробив нау- > ково обгрунтовану методику виве- ■ дення нових порід і, використо- , вуючи цю методику на практиці, і створив декілька чудових високо- • продуктивних сільськогосподар- ■ ських тварин. І. МАНАКОВ, доцент. Наука про створення нових сортів І форм рослин Селекцією рослин людина по- ‘чала займатися ще в глибокій давнині. З переходом до земле робства і тваринництва розпо чинається в інтересах людини спочатку несвідомий, а потім методичний добір рослин і тва рин. Так, завдяки народній се лекції було створено багато сор тів сільськогосподарських культур. Однак виведення сортів відбува лось емпіричним шляхом при не достатньому знанні природних закономірностей, і тому на ство рення окремого сорту витрачалось багато часу, а іноді ппаця була безуспішною. І лише після робіт Дарвіна се лекція одержала теоретичне об грунтування. стала наукою ство рення нових сортів і форм рослин. На основі вчення Дарвіна академік Лисенко створив метод се ред сортових схрещувань, що став найважливішим методом ство рення нових і покращення існуючих сортів рослин. В працях Дарвіна ми знаходимо пояснення гетерозису і засоби використання різного виховання рослин для підвищення ефектив ності схрещувань, втілення вегетативної гібридизації в селекції та багато інших факторів, які мають широке розповсюдження у сучасній селекції. Геніальний біолог і видатний селекціонер І. В. Мічурін творчо розвинув вчення Дарвіна, збагатив його новими теоретичними положеннями і методами. Мічурінське вчення — найвищий етан матеріалістичної біології, основи якої заклав ще Дарвін. А. БУЛАВІН, кандидат сільськогосподарських наук. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. З, 14 лютого 1959 р. В одному з 5 кращих університетських музеїв Відзначаючи цього року разом з усім прогресивним людством зна менні дати, пов ’ язані з життям і творчістю Ч. Дарвіна — творця основ матеріалістичного еволюцій ного вчення, наш університет пи шається і значно скромнішою да тою — 20-річчя.м відділу дарвініз му нашого музею. За 20 років відділ дарвінізму вдосконалювався і поповнювався, розширювалась тематика і виді лялись нові самостійні відділи музею: відділ виникнення і ста новлення людини (1940 р.), відділ радянського творчого дарвінізму (1948 р.). Вже зараз по широті охоплення окремих питань дарвінізму музей .Харківського університету займає провідне місце серед музеїв краї ни. Створені відділи музею викори стовуються не лише для педаго гічного процесу біофаку, але й ін ших факультетів. В цих відділах читаються лекції — екскурсії для студентів вищої партійної школи, сільськогосподарського, медичного, стоматологічного, ветеринарного, зоотехнічного та інших інститу тів, учнів середніх шкіл міста і області. Співробітники музею об слуговують організовані екскурсії трудящих. Щорічно наш музей відвідують понад 10 тисяч екс курсантів. В ГРУБАНТ, директор музею дарвінізму. ,СЕС/Я НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО КІНЦЯ ДЕЯКІ ВИСНОВКИ Екзаменаційна сесія на третьому курсі радіофаку ще продов жувалась, але вже можна було й тоді робити певні висновки. Стійкі відмінні знання виявляють студенти Філь, Янсон (гру па Р-31), Аушева, Мазалов, Малишенко, Троїцький, Шейн (група Р-32) та інші. Непогано складають Чабань (Р-33), Закуренко, Клименко (Р-34). Найскладнішим в заліковій сесії вважався залік з радіотех ніки, складення якого, до речі, занадто довго затягнули Косенко, Денисенко, Ступаков, Бродський. Найскладніший екзамен — методи математичної фізики. Під готовка до нього і сам хід екзамену довели необхідність у на ступному семестрі значно більше уваги звертати на якість прак тичних робіт як з боку викладачів, так і з боку студентів. О. ПАВЛЕНКО, студент Ш курсу радіофаку. Математика стане легкою! Важким і складним вважають екзамен з математики студенти першого курсу математичного від ділення. І, мабуть, багато з них пов ’ язують важкість і складність екзамену з особою самого екза менатора — доцента В. К. Балта- ги. В тому, що це не так, воли переконаються трохи пізніше, ко ли зрозуміють, як треба вчитися на математичному відділенні, щоб досягти успіху. А поки що з успі хами в математиці можна поздо ровити далеко не всіх першокурс ників. Ось закінчує відповідь сту дентка Л. Піколенко. їй доводи ться важко: готуючись до екзаме ну, вона намагалася вивчити ма теріал, але зараз видно, що ро била це механічно. — Ви не розумієте змісту ва ми ж сказаного, — робить висно- вок екзаменатор. Ніколенко тре тя, що одержала незадовільну оцінку (після Макогін та Сергєє- вої) . За екзаменаційний стіл сідає Михайло Вишневенький. Ми по знайомилися з ним ще під час вступних іспитів. Ного прізвище стояло в ряду тих, хто прийшов до університету після п ’ яти і більше років виробничого стажу. Він закінчив середню школу у 1941 році, брав участь у Вітчизняній війні, потім — робота на вироб ництві. — Задачки ви розв ’ язали вір но, — каже задоволений викла дач, можете відповідати на остан нє питання. Так, Михайло добре знає і тео ретичне питання, але він не зав жди точно формулює теореми. Оцінка — «добре». Віриться — Михайло зможе до могтися і відмінних оцінок, як цього досягли студенти Аксель род, Белецький, Єськова, Оніщен- ко та інші. І не тільки він один, — всі, хто працює вперто, система тично, досягнуть свого. Математи ка стане легкою! ВІСТІ З ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ Екзамен з палеонтології скла дав другий курс. Студенти Бе- резняков, Лукін, Чумирін одер жали «відмінно». Оцінкою «доб ре» були відзначені відповіді де сяти чоловік. Лише дев ’ ятеро з майбутніх геологів одержали «за довільно». Одна з груп третього курсу складала гідрогеологію. Резуль тати такі: «відмінно» — вісім, «добре» — шість, «задовільно» ■ — шість. Іде екзаменаційна сесія і у п ’ яти- курсників. Вже складено один з найвідповідальніших екзаменів — екзамен з курсу історичного ма теріалізму. З 70 студентів знання лише трьох були оцінені як задо вільні. В залікових книжках ін ших — «відмінно» і «добре». Сесія закінчується. З найгірши ми результатами прийшла до фі нішу студентка Сергєєва. Вчення про фації вона засвоїла лише на «задовільно», а з курсу імерсій ного методу одержала навіть «двійку». ВІСТІ З ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧ- НОГО ФАКУЛЬТЕТУ Подивимось на екран складан ня сесії другим курсом матема тичного відділення. Він повідом ляє ось про що: 21 група скла дала математичний аналіз. Сту дент В. Дружинін одержав «від мінно». На жаль, його товариші не зуміли домогтись таких успі хів. В групі лише вісім «добре». Шість студентів відповіли задо вільно, а вісім не зуміли оволо діти з предметом. В результаті — «двійки». В 23 групі результати трохи кращі. Туг на «відмінно» курс математичного аналізу засвоїли чотири студенти, 25, 27, 29 групи фізмату пога но, нерегулярно ведуть екран складання екзаменів. ЛИШЕ НА „ВІДМІННО “ Екзамен з російської мови не щодавно складала група «А» тре тього курсу українського відді лення. І. Приходько, Н. Лугова, В. Ма зепа та інші заслужено одержа ли «відмінно». Це вже третій екзамен у тре тьокурсників – українців. Перед у групі ведуть Л. Олійник, В. Бон даренко, які складають сесію ли ше па «відмінно». ПОПРАВКА У замітці «Протверезися, Віта- ліє!», надрукованій в номері чет вертому нашої газети, припущена плутанина. Ганебний вчинок в опері трапився зі студентом гео логічного факультету — четверто курсником Валеріей Івановим. Студенти-теоретики третього курсу фізмату складали професо рові Олександру Яковичу Повзне- ру екзамен з курсу методів мате матичної фізики. Першим відпові дав і відкрив почесний рахунок «п ’ ятірок» китайський студент Юй Лу. Його земляки внаслідок ста ранної систематичної праці скла дали, як і він, чудово. Екзамен пройшов взагалі непо гано, але, на жаль, кількість «за довільних» оцінок і навіть «неза довільних» могла б бути меншою, товариші майбутні теоретики. ФОТО No1: В аудиторії Юрій Урейман і Вітя Клочан. Незаба ром відповідати. Слід ще раз шви денько все продумати. ФОТО No 2: В. Сарана хвилює ться за товаришів. Ох, щось ду же тихо за дверима… ФОТО No 3: Олександр Погре- бещенко одержав «добре». І хоча це не п ’ ятірка, і він і друзі за доволені: по-перше, це все ж таки методи математичної фізики, по- друге, приймав екзамен професор Повзнер, по-третє, «чотири» — «Сашко, та це ж хороша оцін ка!». ФОТО No 4: А ось Вові Тихоно ву дуже прикро: не зумів спра витися ,з відповіддю, невірно роз в ’ язав задачку. Євген Левицький допомагає товаришу знайти по милку. Фоторепортаж студента 34-ї групи І. АДАМЕ НКА. В РОЗМОВІ З НАШИМ КОРЕСПОНЛЕ НТОМ Замислюючись над оцінками НАШ КОРЕСПОНДЕНТ звер нувся до заступника декана гео графічного факультету тов. Ман- дрикїна з проханням розповісти про хід сесії на факультеті. Віч схоче погодився. — По-перше, хочеться зупини тись на кращому. Перед в успіш ності веде п ’ ятий курс, випускни ки. Дуже хороше склали вони діа лектичний і історичний матеріа лізм — з 118 студентів 42 одер жали «відмінно», а всі інші — тільки «добре». Успішно склала одна з груп економічну географію України — 14 «відмінно», 19 «добре» і 4 «за довільно». Незадовільними оцін ками на екзамені з історії геогра фії «порадували» співкурсників лише двоє — Бакуменко і Риба- кова. Погано вони працювали. Якщо судити по підсумках пер шого екзамену четвертокурсників– вони намагаються не відстава ти від старших товаришів: з 34 чоловік 3 одержали «задовільно», інші ж «добре» і «відмінно», при чому «відмінно» — більшість. Виробничникам були створені всі умови для успішних занять. Вони, в першу чергу, були влаш товані у гуртожитках, на кафед рах і в кабінетах була заздале гідь підібрана учбова література (для підготовки до екзамену), провадилися лекції по самостійній роботі над книгсто, влаштовува лись додаткові консультації. Заві дуючі кафедрами і всі викладачі неодноразово бесідували з вироб ничниками. І от перший результат цієї ро боти: з ЗО виробничників, що при йшли на факультет цього року, «незадовільно» одержав один — Кобець. Про нього слід зазначи ти окремо. Хлопець прийшов з Армії, студенти довірили йому важливу ділянку громадської ро боти — обрали секретарем профбю ро факультету. Але ні на громад ській роботі, ані в навчанні він не подає прикладу товаришам. Що ж, доведеться задуматись, чи не випадкова він людина на факультеті, а якщо виявиться йо го бажання вчитися, — допомогти виправитися. В цілому курс географів склав екзамен з геодезії (приймав до цент Б. П. Іванов) так: 9 «відмін но», 18 «добре», 21 «задовільно» і чотири «незадовільно». Незадо вільні оцінки одержали, крім Коб- ця, ще троє: Горбенко, Гробов і Карбанний. Цим студентам му сить бути, прикро: адже вони при йшли до університету з шкільної лави і не склали екзамен чепез лінощі. Викликає занепокоєння на першому курсі величезна кількість задовільних оцінок. Це свідчить, на мій погляд, про те, що части на студентів розраховували на ліберальне ставлення до їх не міцних знань. А від «трійки» ду же легко посунутися і до «двій ки» — про цю випробувану істи ну слід пам ’ ятати студентам пер шого курса. Невдало складає сесію третій курс фізгеографів. Екзамен з гео логії корисних копалин СРСР пройшов у них так: з 42 чоловік лише 2 одержали «відмінно», 24— «задовільно». Несерйозне став« лення до цієї сесії було помітне ще при складанні заліків. Комсо мольському і профспілковому бю ро факультету слід було б роз глянути питання про ставлення до навчання студентів цього відді лення. Адже успішно складають сесію їхні товариші економісти Адреса редакції: Університетська, 16, тел. 2-72-01, дод. 64, Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 03351. Зам. 264, тир. 1500. Редактор Б. ЩЕРБАН ЕН КО