Га 40 (954) і Середа, 31 грудня 1958 р. Ціна 20 коп «В наступний семирічний період буде створено необхідні умови для ще швидшого розвитку всіх галузей науки, здійснення важливих теоретичних досліджень і нових великих наукових відкриттів. З цією метою намічається широка програма науко во-дослідних робіт, концентрація наукових сил і за собів на найважливіших дослідженнях, які мають теоретичне і практичне значення. Держава виділяє великі кошти для будівництва нових наукових за кладів, оснащення інститутів і лабораторій найно вішим устаткуванням. Радянські вчені, що про никли в таємницю атома, термоядерних реакцій, створили штучні супутники Землі, збагатять нашу науку ще величнішими відкриттями і досягненнями». (З тез доповіді товарища М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС «Контрольні цифри розвитку на родного господарства СРСР на 1959 — 1965 роки»). З НАСИПАЮЧИМ 1559, ТОВАРИШІ! Сьогодні, в останній день старого року, багатотисячний колектив Харківського університету, як і весь радянський народ, підводить підсумки роботи за рік і намічує завдан ня на майбутнє. Минулий рік дорогий для нас славними справами радян ських людей, які домоглися великих успіхів у мирній твор чій праці. Рішення лютневого і грудневого Пленумів ПК КПРС і Сесії Верховної Ради СРСР, які накреслили величні пер спективи подальшого розвитку нашої країни, запалили всіх трудящих на нові героїчні подвиги. Натхиені цими рі шеннями, викладачі і студенти нашого університету посилили творчу активність у вирішенні учбових і наукових питань, у піднесенні політико-виховної роботи серед молоді. Зараз, ідучи назустріч XXI з ’ їздові КПРС і XX з ’ їздові КП України, колектив університету сповнений рішучості виконати всі накреслення партії, працювати в наступному році ще краще. З новим, трудовим і радісним, роком, товариші викла дачі і студенти! З новорічним святом! Семилетки мерный год Пробьют куранты звонко. Полночь. Минута торжества придет… Так здравствуй, Смелых планов полный, Необычайный Новый год! Все ярче дали коммунизма Народу нашему видны. Ты семилетки первым годом Войдешь в историю страны. Звенят куранты. Синий воздух Над краем праздничным родным. Как ярки этой ночью звезды! На целый год мы ближе к ним! Б. Рахманин. ,Університет у наступному семиріччі М И СТОЇМО і.і порозі нового — 1959 — року. Це — перший рік нашого семиріччя, яке ввійде в історію радянської країни як етап росту, як роки напруженої творчої Ш’зці, роки створення достатку продуктів споживання і виробів промисловості, як семиріччя розгорнутого будівництва комуністич ного суспільства. Найближче семиріччя буде роками бурхливого розвитку радянсь кої науки, розширення й поліпшення підготовки спеціалістів для народ ного господарства, освіти й культури. В тезах доповіді тов. М. С. Хрущова на ЛХІ з ’ їзді КПРС записано: «Дальші пер спективи технічного прогресу визначаються те пер насамперед досягненнями основних напрямів фізичної науки». Тому перед фізиками нашої країни, і в тому числі перед фізиками універси тету, стоять почесні завдання: зробити гідний вклад у дослідження властивостей металів і сплавів, напівпровідників, металокерамічних тіл- у вивчення міцності й пластичності металів, ядерних реакцій, фізики планет, космічного про міння та ін. За ці роки при університеті буде створено математичний обчислювальний центр на базі електронної обчислювальної машини «Урал». Нової якості наберуть досліди радіофізиків університету. Значний вклад буде зроблено у дослідження і конструювання приладів для радіовимірювань, з фізики надвисоких частот, електроніки, біофізики, осе це ті галузі науки, які в значній мірі визначатимуть розвиток техніки, автоматики, телемеханіки. Для астрономів університету наступні сім ро ків будуть роками глибокого вивчення фізики планет, насамперед Місяця і Марса – – найближ чих космічних тіл до Землі, роками перетворен ня астрономічної обсерваторії у Союзний центр планетних досліджень. Великі завдання стоять перед хіміками уні верситету. Дальша розробка теорії розчинів має привести до більш прогресивних і удосконалених технологічних процесів в хімічній промисловості, оскільки переважна більшість хімічних процесів відбувається в розчинах; будуть продовжені дослідження властивостей високополімерних спо лук з новими якостями, передусім іонообмін- ників; впровадження в лабораторну практику статистичних методів дослідження; встановлен ня нових закономірностей між буд^рою і вла стивостями, зокрема колірністю, органічних спо лук. Біологи далі розвиватимуть павловський і мічурінський напрями у біологічній науці. Це йтиме в плані направленого виховання рослин них і тваринних організмів; вивчення біохіміч них і фізіологічних процесів у живому організмі залежно від його віку; дослідження захворювань, рослинних організмів і методів боротьби з хво робами, розроблюватимуться теми про шкідни ків сільськогосподарських рослин і біологічні основи боротьби з ними; питання акліматизації і гібридизації живих організмів в умовах Хар ківщини. Почесні завдання стоять перед геологами і географами університету. Вони визначаються дослідженням надрових багатств, розміщенням і використанням продуктивних сил республіки, і насамперед території Харківського економіч ного району. За роки цього історичного семиріччя буде здійснена реорганізація середньої і вищої освіти. Це — одна із складових частин великого семи річного плану. Реорганізація покладає особливі завдання на викладачів кафедр суспільних наук. І не тільки тому, що працівники цих кафедр повинні розвивати марксистсько-ленінське вчен ня про поступовий перехід від соціалізму до ко мунізму, науково розробляти питання історії Комуністичної партії, підіймати нові архівні ма теріали про перемогу соціалізму, а головним чином тому, що комунізм стає практикою, що він — переддень нашого життя. Саме суспільні кафедри формують світогляд молодих людей, їх свідомість, любов до праці, сумлінне ставлен ня до своїх обов ’ язків, історія нашої славної партії повинна прищепити молодим людям по чуття поваги до її кращих синів, що віддавали життя за світле майбутнє, що прокладали шлях для всіх народів, що безмежно любили велику ідею свободи, були світочем для всього люд ства. Це буде семиріччя не тільки бригад комуні стичної праці на підприємствах і в сільському господарстві, а й студентських груп комуністич ного навчання. Це значить, що у нас з ’ являться групи студентів високої комуністичної свідомості, комуністичного ставлення до своїх обов ’ язків, любовного піклування про свою рідну Батьків щину, про свій народ. Хочеться поздоровити колектив професорів, викладачів, студентів, аспірантів, увесь допоміж ний персонал університету з новим роком. Ба жаю нових успіхів у праці. Бажаю вірно слу жити своєму народові, своїй партії, щоб плани, накреслені Комуністичною партією, були пов ністю перетворені в життя. Проф. І. БУЛАНК1Н, ректор університету. На кафедрі технічної хімії У наш час без широкого вико ристання синтетичних високо- молекулярних матеріалів (полі мерів), які мають цілий ряд особливо цінних властивостей, неможливий подальший розвиток ракетної техніки, авто- і авіапро мисловості, електро- і радіотех ніки і багатьох інших галузей народного господарства. У найближчі роки буде ши роко розгортатися наукова робо та по створенню і практичному застосуванню полімерів, будуть реконструйовані старі і створені нові потужні хімічні комбінати по виробництву пластичних мас, хі мічних волокон, синтетичного каучука. Будуть потрібні у все- зростаючій кількості кадри хімі ків, добре знайомих з хімією і технологією полімерів. Вже з цього навчального року кафедра технічної хімії починає готувати спеціалістів у галузі хі мії полімерів і щороку має ви пускати до десяти спеціалістів цього профілю. Потяг студентів до вивчення високомолекулярних ■ речовин дуже великий, і ми за раз ще не можемо задовольнити бажання всіх спеціалізуватись у цій галузі. Через кілька років на кафедрі широко розгорнеться наукова ро бота по розробці нових методів синтезу полімерів і їх фізико- хімічному дослідженню. Кафедра збагатиться новими приладами для оптичних методів дослідження органічних речовин (різного типу спектрофото метрами), приладами для визна чення діелектричної проникне- пості і іншими, які дадуть мож ливість проникнути у таємницю побудови тих чи інших полі мерів. Вже зараз на кафедрі є деяк прилади (наприклад, прилад длі визначення спектра в інфрачер воній області) та інші, які н< пускаються в роботу з-за від сутності необхідного приміщення. В 1961 році, коли ми будемо займати 6 поверхів у 14 і 13 кор пусах нової будови університету, де можна буде розташувати все необхідне устаткування, -наукова робота набере ще більш великого розмаху. На кафедрі працюватиме вели кий колектив студентів, лаборан тів, аспірантів і викладачів, які ставлять своєю метою розвивати радянську хімічну науку і внести гідний внесок у виконання велич ного плану побудови комуні стичного суспільства. С. ЦУКЕРМАН. доцент кафедри технічної хімії. РОКИ ВЕЛИКИ ЗАВТРА НАШОЇ ОБСЕРВАТОРІЇ Р ІШУЧИМ кроком до кому нізму гряде наступне семи річчя. Протягом нього астроно мія набиратиме бурхливого роз витку у зв ’ язку з запусками штучних супутників і початком міжпланетних польотів. Особлива увага привертати меться в цей час до дослідження в першу чергу Місяця, Марса та Венери. Буде успішно розвиватися нова наука — радіоастрономія, предме том якої є дослідження радіови- промінювань Сонця, зірок, пла нет, міжзоряного газу. Велику увагу буде приділено застосуванню в астрономії радіо електроніки, яка також останнім часом допомогла одержати дуже цінні результати. Посилено розвиватимуться з до помогою телебачення, нові методи дослідження Місяця і планет, початок яким був покладений під час великого протистояння Мар са 1956 року. Наша астрономічна обсервато рія в свій семирічний план вклю чає роботи по вивченню фізичних умов на Місяці і планетах з до помогою нової техніки і спеціаль но створених інструментів. Передбачається побудова від ділення обсерваторії поза межа ми міста, там мають бути вста новлені найчутливіші прилади і апаратура, які не можуть нор мально працювати в теперішньо му приміщенні (заважає вечірнє освітлення, недостатня прозорість атмосфери і т. ін.). Значно поширюватиметься дос лідження Сонця з допомогою ве ликого сонячного радіотелескопу, будівництво якого вже завер шується, а також після установки баштового телескопу. Великого розвитку, природно, набере спостереження в нашій обсерваторії за штучними супут никами Землі, що запущені у все світ. Вестимуться спостереження зі рок з метою точного визначення їх положення, переміщення і точ ного часу. Для цього в обсервато рії закінчується встановленні спеціальних пристосувань для фо тоелектричної регістрації проход ження зірок через меридіан. Це дасть можливість реєструвати ці проходження автоматично, без участі спостерігача. На цьому можна було б закін чити статтю, але чому б не по мріяти нам з тобою, читачу, на порозі нового, 1959 р.І. А<(- Давай перенесемось з тобою й 9 ’ 196… рік. Ти вже дізнався про успішний політ у космос перших кораблів, побачив на сторінках газет фотографії поверхні Міся ця, надіслані першим розвідником всесвіту і тебе зацікавило, як проводяться спостереження. То заходь до нас в обсерваторію. А краще — сідай на автобус і прямуй кілометрів 70 від Харко ва, за Чугуєв. Адже там буде ос новна база обсерваторії, основні прилади. Тебе зустріне вивіска: «Планет ний інститут». Це нова назва об серваторії, перетвореної на уста нову, яка займається досліджен ням планет і має профіль космо навтики. За нею невеличке сели ще, на площі якого то там, то тут височать дивні споруди, цікаві конструкції, біля огороджених майданчиків спалахують ліхтари ки: «Тихо! йдуть спостереження!» Ти пройдеш селищем і поди вишся на роботу не однієї, як за раз, а кількох кафедр астрономії, які ведуть цікаві наукові дослід ження і навчають багатьох сту дентів. Для підготовки майбут ніх астрономів (слово «астроном» звучатиме так само звично в на шому побуті, як «інженер-буді- вельник») будуть створені всі умови: численні, добре обладнані лабораторії, пости спостереження за небесними тілами і багато ін шого. Побачиш, але дивуватися не будеш: все навколо тебе бу/р та ким же величним і прекрасним! Проф. М. БАРАБАШОВ, завідуючий кафедрою астрономії. Д>ШNo ВГОЛОС ПРО ХУД Самодіяльність — це теж навчання Шкільне виховання — це не лише викладання предмета в класі, але й робота з учнями поза класом — самодіяльність та інше. Історичний факультет по самодіяльності посідав одне* з провідних місць в університеті. Але, як правило, перед се сіями і на ньому завмирає самодіяльність. Деякі намагають ся пояснити невідвідування занять гуртків підготовкою до екзаменів. Але є й інша причина. Партійні і комсомольські організації не завжди звертають увагу на те, чи бере сту дент участь в художній самодіяльності. Нещодавно, наприк лад, студент Прасолов (другий курс) був знятий з репетиції і комсомольська організація направила його виконувати якесь інше доручення. Новорічні і травневі свята доводиться зустрічати’ в умо вах підготовки до сесії. А на репетиціях доводиться бувати. Доцільніше буде, якщо основна маса репетицій провадити меться не наприкінці семестра, а на його початку. Хор, драмгурток повинні підходити до свят вже добре підготовленими, щоб учасники самодіяльності не відволіка лись від підготовки до сесії. Зараз на факультеті створюється група з вивчення нот ної грамоти. Хочеться, щоб до цього заходу студенти поста вились з усією серйозністю. 1 взагалі, якщо взятися серйозно і вміло поєднувати на вчання з самодіяльністю, то можна закінчити університет не лише добре знаючи свою спеціальність, але й добре підготов леним естетично. О. ЛЮОСЕВ, студент істфаку. НЕВЖЕ У НАС НЕМАЄ ХОРОШИХ СПІВАКІВ? Б УДЬ-ЯКИЙ само діяльний колектив не є повноцінним без хору. Адже кожному, напевно, приємно слуха ти красивий, злагодже ний спів юнаків та дів чат. Але для того, щоб хор співаз добре, по трібні перш за все по стійно діючий склад йо го учасників, хороша ор ганізація, регулярні за няття. В нас же до цього ча су фактично немає справжнього хорового колективу. Невже з чо тирьох тисяч студентів не знайдеться хоча б 100 — 150 чоловік, які співали б у складі хора? Що виходить зараз? З 60 —70 чоловік, що записалися цього року до хору, на кожному з за нять відсутні 20— ЗО чол. І як хор може виступа ти на вечорі, якщо май- же немає басової пар тії? В той же час відо мо, що на історичному факультеті, наприклад, є багато юнаків, що спі вають басом. Вони від відують свій факультет ський хор, а ось загаль- ноуніверситетський — не бажають. Такі ж справи і на ряді інших факуль тетів. Мені здається, що виною цьому є недо статня робота комсо мольських бюро фа культетів і всіх громад ських організацій вза галі. Мені доводилось ве сти розмову з учасником хора Політехнічного ін ституту. Там людей до хору силоміць залучати не доводиться, во-іи йдуть туди добровільно, тому що хоровий колек- тив користується поп лярністю. Хор нарах вує до 200 чол. Він і див з концертами , Києва, Москви. В.цьс році на зимових кан ,у лах хор збираєть 1 їхати до Львова. В нас же трапляєть так, що деякі не від дують занять хора п[ тягом кількох місяц а на останні три заю тя перед виступом з ’ г ляються, щоб одеряа квитки на вечір. А своїх партій більшії з них не можуть заі м ’ ятати за ці три заш тя і в результаті і чуємо на концерті : злагоджений спів. Якщо в минулому ‘ бовому році заняття і ра відвідувало постій коло 80 .чол. і ми змог ,І ЗВЕРШЕНЬ ЯЗИКА МЕТАЛІВ І ПЕРСПЕКТИВИ її РОЗВИТКУ СУЧАСНА техніка немислима без багатьох спеціальних ю ,ів, що мають унікальні вла- ивості: пружність, магнітність, льваномагнітність, електропро- іність, теплопровідність та ін- механічні здатності металів сплавів. Відповідні умови ви користання, механічні характе ристики сплавів часто видозмі нюються і поширюються. Співвідношення фізичних вла стивостей металів і сплавів у зв ’ язку з їх структурою і у від повідності до загальних законо мірностей побудови речовини вивчає фізика металів, яка є ча стиною фізики твердого тіла. Порівняно недавно, в після воєнні роки, фізиці твердого тіла не приділялося достатньої уваги. Тепер з ’ ясовується, що без відповідного її розвитку не можливі успіхи також в інших галузях фізики. Як це видно, на приклад, з статті Президента Академії наук СРСР А. Н. Не- смеянова, вміщеної нещодавно у «Правді», Академія Наук СРСР відносить на період майбутньої 7-річки ряд проблем з галузі фі зики твердого тіла до найважли віших, в тому числі проблему «міцності» і пластичності твердих тіл. Розробка питань міцності і пластичності провадиться інтен сивно також за рубежем. Легко зрозуміти, що це диктується не лише потребами, але й певним!! перспективами. Відомо, що так звана «техніч на» міцність твердих тіл значно менша (в окремих випадках у сотні разів) ніж «теоретична», що обчислюється величиною сил зчеплення між атомами у твер дих тілах. Є факти, які виявля ють «теоретичну» міцність в де яких умовах. Так, ще в 20-роках академік А. Ф. Иоффе довів, що кристали кам ’ яної солі при роз чині у воді мають межу міцності на розрив, яка досягає 160 кг. на квадратний міліметр, замість зви чайного для сухої солі — 0,5 кг. на кв. мм. Останнім часом цікаві результати одержані з дослідами над тонкими нитками металів — мікронної товщини. Така нитка з заліза має, наприклад, межу міц ності до 1500 кг/мм 2 в ЗО ра зів більшу, ніж масивні зразки заліза. Збільшується і пружне удовження. Останнім часом фізика металів розвивається і в нашому універ ситеті. На кафедрі фізики твердо го тіла протягом кількох років ведуться дослідження дифузійних ефектів і властивостей міцності у твердих тілах. Вводиться нова спеціалізація «фізика металів», підготовка спеціалістів з якої провадитиметься з 1959 року. По рушене питання про організацію при кафедрі проблемної лабора торії з питань фізики міцності і пластичності. Проф. Б. ПІ НЕС. ОБЧИСЛЮВАЛЬНИЙ ЦЕНТР Створення універсальної елек– тронної обчислювальної маши ни — новий етап в розвитку науки. Університет одержав одну з найновіших серійних машин віт чизняного виробництва «Урал», випущену Пензенським заводом обчислювально – аналітичних ма шин. Машина проводить до 100 опе рацій в секунду і відноситься до типу малих універсальних ма шин. Це другий екземпляр, одер жаний на Україні і перший — в системі Харківського раднар госпу. Електронно-обчислювальна ма шина «Урал» проводить цілий ряд арифметичних дій; вона може роз в ’ язувати логічні задачі при від повідному програмуванні. Вона складається з трьох груп устатку вань: арифметичного, запам ’ ято вуючого та устаткування управ ління, а також зовнішніх устатку вань, призначення яких — готу вати дані для роботи машини і підводити підсумки її обчислень. В основному машину має об слуговувати група експлуатації (8 — 10 чоловік спеціалістів — елек- тронників) і спеціальна група ма- тематиків-програмистів (10 — 15 чо. ловік). Зараз штат, що обслуговує ма шину, складається з п ’ яти чоло вік. Вони проходили практику на заводі протягом майже трьох мі сяців, прийняли машину і зараз працюють над установкою і на лагодженням її роботи. В приміщенні дуже жарко, в той час як критична температура машини в осередках у 40°. «Те- куть», як кажуть, діоди — напів провідникові лампи, яких в маши ні нараховується 12 тисяч. Необ хідно, щоб відділ капітального бу дівництва негайно зробив венти ляцію. Машина становить великий практичний інтерес для універси тету і раднаргоспу, вона буде в майбутньому виконувати як за вдання кафедр (математики, фі зики, астрономії, хімії), так і завдання по господарчо-договір ній тематиці підприємств раднар госпу. Вже зараз налагоджені зв ’ язки з деякими Харківськими підприємствами і дослідницькими інститутами по заключенню тема тики робіт. Організація обчислювального центру змінює характер підготов ки спеціалістів на математичному відділенні. Буде введена обчи слювальна спеціальність на мате матичному відділенні, яка готу ватиме математиків-обчислювачів для обслуговування електронно- обчислювальної машини. І. ТАРАПОВ, начальник обчислювальног центру. За розробкою великої наукової проблеми Ще у вересні 1931 року ЛІ. Горький звернувся з листом газети «Правда», в якому за- икач розробляти історію робіт ного класу, великих заводів і ‘ ‘ИК. нтральний Комітет парти шмав ініціативу видатного іенника і в тому же році яв рішення про створення тії збірників «Історія заводів». Протягом наступного семиріччя бита в цьому напрямку набуває збливо великого значення. Для пішного виконання накреслень ртії треба вивчати багатий дос- I місцевих парторганізацій, уза- Чьнити цей досвід, зробити його дбанням широких кіл трудя- IX. Виходячи з цього, кафедра орії КПРС вважає розробку орії партійних організацій за дів транспортного машинобуду- шя ім. МагЛишева і Харківсько- електро-механічного заводу Сталіна своїм першочерговим іданням в цьому семиріччі. І в боті над історією цих заводів зуть участь всі члени кафедри. Опублікована книга «Револю- іна боротьба робітників ХПЗ в 35 — 1917 роках» — перший крок в зму напрямку. У 1960 — 61 роках будуть готові роботи: моя — -«Більшовицька ор ганізація ХПЗ в період громадян ської війни», К. П. Воронкової «Більшовицька організація ХПЗ в період відновлення народного господарства», А. Д. Маципн «Більшовики ХПЗ в період рекон струкції народного господарства», аспіранта В. Ф. Кас ’ янова «Біль шовики ХПЗ в період Великої Вітчизняної війни», Н. В. Тере щенко «Більшовицька організація ХПЗ в боротьбі за відновлення заводу і виконання плану чет вертої п ’ ятирічки». Над історією цього ж заводу працюють співробітники кафедри Г. М. Попов, аспірант П. М. Фа теев. Історія Харківського електро механічного заводу висвітлюється такими роботами: «Більшовицька організація ВЕКу в роки грома дянської війни» (аспірант Суз- дальцрв), «Більшовицька органі зація заводу в період реконструк ції народного господарства» Б. М. Щербаненка, «Більшо вицька організація заводу в бо ротьбі за виконання плану пер шої п ’ ятирічки» І. Ш. Черномаза, «Більшовики заводу в роки Віт чизняної війни» А. М. Лисецького та інші. О. ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ, зав. кафедрою історії КПРС. Продовжити життя людини На найближчі роки кафедри фізіології і біохімії людини і тва рин університету ставлять перед собою завдання дальшого — по глибленого — дослідження саме цього питання. Сучасна біологіч на наука не має перед собою важчих, але разом з тим і більш почесних завдань, як завдання такого втручання в життя люд ського організму, яке посилюва ло б його життєвий потенціал і забезпечувало б йому більший «запас міцності». Кафедри, які очолюються уч нями видатного радянського фі зіолога професора А. В. Нагор- ного, біля ЗО років розробляють нову галузь біології — вікову фі зіологію і біохімію. За ці роки зі брано величезний фактичний ма теріал, головним чином щодо ві кових змін обміну речовин і тон кої біохімічної структури прото плазми. Однак, багато чого ще не з ’ ясовано. Створені поки що лише найбільш загальні контури сучасної теорії вікового розвитку організмів. На найближчі роки запланова но, перш за все, подальше ви вчення закономірностей вікової еволюції біохімізму і функцій ор ганізму тварини, яке сприятиме більш впевненій розробці висуну тої А. В. Нагорним і продовжува ної його учнями «теорії затухаю чого самопоновлення протоплаз ми» як пояснення онтогенезу ор ганізмів. В цьому відношенні вже зараз є певні успіхи. На основі цієї теорії ставити муться нові експерименти щодо різних впливів на вік життя тва рин. Одні з них будуть спрямовані на стимуляцію так званого «збуд женого синтезу» в старіючих ор ганізмах періодичним білковим голоданням. Інші — на «виправ лення» вікових змін діяльності залоз внутрішньої секреції і ство лової частини мозку. Кафедри у своїй діяльності ви ходять з видатного вислову І. І. Мечнікова про те, що «при рода людська змінна і може бу ти перероблена на користь люд ства». Проф. В. НІКІТІН, член-кореспондент АН УРСР, No НЮ САМОДІЯЛЬНІСТЬ ^досить добре виступити на міському огляді ху дожньої самодіяльності вузів, то в цьому році справи значно гірші. Отже, виходить, да ремні намагання нашо го керівника зробити * хороший хор в універси- Ви чули, як торік ви ступав хор на універси тетському новорічному вечорі. Репертуар хору, І звичайно, небагатий, пісні нескладні, але з таким колективом, з та ким відвідуванням нічо го більш складного роз учити не можна. Нам не можна забу вати про те, що хоро вому колективу дове деться виступати на міському огляді і не пізніше, як в березні 1959 р. Л. ВОЛКОВА, студентка. Дещо про танцювальний гурток КОЖНОМУ приємно дивитися виступи хоро ших колективів худож ньої самодіяльності, зокрема ви ступи танцювальних колективів. Танок — це мистецтво витон ченості, краси, грації, притаман ної молоді. І здавалося б, у нас, в університеті, це мистецтво по винно добре розвиватися, оскіль ки університет має достатньо можливостей і коштів, щоб до сягти успіхів в цьому напрямку. Що ж ми маємо на сьогодні? В минулому році танцювальний колектив, керований досвідченим постановником В. К. Литвинен- , ком, користувався славою одного з найцікавіших. В цьому ж році замість поліпшення роботи, зміц нення колективу маємо проти лежне. Був призначений новий керівник — Галкін, артист ба лету оперного театру. Можливо, він хороший артист, але це не означає, що він може бути доб рим керівником, постановником. Тренувальна робота в гуртку провадиться непродумано і неці- каво, вона не дає учасникам ні чого нового. Постановка танців примітивна і є повторенням уже відомого і баченого. Але в гуртку багато чого за лежить і від самих гуртківців. Запорукою успішної роботи ко лективу є сувора дисципліна, якої, на жаль, в нашому гуртку немає. Адже і в минулому ропі (при доброму керуванні гуртком) систематично відвідувала заняття лише невелика група ентузіастів, Хотілось би побачити танцю вальний колектив нашого універ ситету одним з кращих, серйоз них, творчих колективів міста. Е. РОЖЕНКО, студентка хімфаку. Художня самодіяльність університету — гучно звучить. Насправді ж, після ознайомлення з нею у вас з ’ являється здивування, розчарування, навіть обурення. Невже універси тет — і має таку самодіяльність? Де минула слава? Де таланти? Найприкріше те, що створюється уявлення про нечисленність патріотів універси тетської самодіяльності. Майже всі вузи міста мають хорові колективи у 120 — 130 чоловік, технікуми — 100 чоловік, а наш університет, про відний вуз Харкова, ледве-ледве назбирав трохи більше 50. Невже ми не можемо мати справжньої самодіяльності? Я дуже хочу, щоб усі студенти взяли участь у нашій роз мові. Маємо ми можливість створити справжню самодіяль ність? Що треба зробити для цього? С. МЕДВЕДЄВА, член комітету комсомолу ХДУ. ,НОВОРІЧНІ ЖАРТИ ДІДА МОРОЗА Останнім часом на фізматі збіль шився випуск «Блискавок». Це до помагає. справі. Вьются бумажные смерчи, и критики крепнет стихия. «Молнии» хлещут по стенам, и грешники падают на пол. То на физмате свершает дела боевые С громом и молньей бюро предводитель Шарапов. Новорічна ілюмінація Пожелание друзьям Желаю вам цвести, расти, Пусть каждый день и каждый час Копить, крепить здоровье. Вам новое добудет, Оно для дальнего пути — Пусть добрым будет ум у вас, Главнейшее условие. А сердце умным будет. Вам от души желаю я, Друзья, всего хорошего, А всё хорошее, друзья, Даётся нам недешево! С. МАРШАК. Другий рік пішов з дня засну вання Спортивного клубу ХДУ, але ще й досі за ним не числиться нія ких справ. Доской забиты двери в это здание. Искать его — напрасная забота. Спортклуба нет. А все на заседании По поводу подъема спортработы. Взирая на лица наших литстудийцез ЛЕВ БОЛЕСЛАВСКИЙ, выпустивший первую книгу «Первая проталина» «…нам кажется порою, Когда заблещут капли на окне Что вот сейчас мы их сотрем рукою, А капли — на обратной стороне.» Как будто есть талант и вдохно венье, Но только по поэтовой вине Бывает так: прочтешь стихотворенье, А мысли — “… на обратной стороне. ГЕННАДИЙ ГРИЦАЙ (автор создаваемой… Н-ый год работы об Ал. Блоке) Он пачкает тетрадные страницы И вечный Блок! Покой ему лишь снится. ОЛЕКСА ЮРЧЕНКО. «…Як мені хотілося в село!» Через місто іду я босий У село до своєї хати, Я у жменю збираю роси, Буду вірші ними писати. .. АРКАДИЙ ФИЛАТОВ «…и я могу, пускай несмело, Назваться тоже волгарем!» …Пишу, пишу — а темы те же: Она да он, да плюс луна… Ой, из-за острова на стрежень, А в огороде бузина. Ведь я волгарь душой и телом, Я съел немало литухи. И я могу, пускай несмело, Писать корявые стихи. ВОЛОДИМИР САВЧЕНКО, який сполучає в собі починаючого лірика, починаючого сценариста, починаючого артиста і заверше ного «хвостиста». Маестро Савченко! Дозволь, Прорвавшись крізь аплодисменти, Зазначити: в мистецтві роль На «добре» зможеш ти зіграть, Коли зіграєш ти на «п ’ ять» На факультеті роль студента. ПЕТР КОЛЕНСКИЙ «…Я как будто сейчас узнаю Залежалую скученным сеном Неприметную участь свою». В потертой гимнастерке у покоса Стоит Петро, посматривает косо, Из сердца рвется столько залежалых строк! А он стоит. Молчит, как рыба. Строг. А. ЖИТНИЦКИЙ Он кропал пародии и драмы, Он катал рассказы и куплеты. Он сегодня пишет эпиграммы… Хорошо, что жанров больше нету! ВЗИМНУ Біла завірюха — срібна метушня. Пелюстками-пухом пролягла лижня. Пелюстками-пухом в ‘інеї сліди Ген, через яруги, ниви і сади. Радісно черкнути голубу стрілу, Різко обігнути вільхи на валу. Радісно прокласти стежку між заплав, Радісно не впасти, де учора впав. Ледь зігну пружини молодих колін, Вихорем з вершини вирвусь на трамплін, І метнуся з казки — в вись, у голубінь. Здрастуй, оп ’ яніння здійснених стремлінь! Д. ЮРЧЕНКО Тонуло в шуме литобъединение, Плох иль хорош — решало — этот стих. И я ввязался было в обсужденье, Но, изувеченный полемикою, стих. Зустрінемось біля пам’ятника Каразіна, Жарти Діда Мороза записа ли студенти В. Веселовський, А. Житницький, О. Юрченко, О. Віноградський.