Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна
Видання:
Харківський Університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
4
Дата випуску:
31.01.1959
Дата завантаження:
02.07.2024
Сторінок:
4
Мова видання:
Українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Опис:
Оригінал зберігається:
Центральна Наукова Бібліотека ХНУ імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту welcome@back2news.org

No 4 (958) Субота, 31 січня 1959 р. Ціна 20 коп. НА ЧЕСТЬ З ’ ЇЗДУ КПРС Трудові рапорти вчених РОЗРОБКА Н ОВИХ МЕТОДІВ На честь XXI з ’ їзду КПРС вчені університету взяли на себе почесні зобов ’ язання, які охоп ­ люють всі боки життя універси ­ тету і спрямовані на подальше підвищення рівня наукової та учбової роботи. В перших рядах вчених універ ­ ситету йдуть і наші хіміки. В жур ­ нали надіслані статті, які е ре ­ зультатом значної праці. Так, на ­ приклад, нещодавно закінчив і ві ­ діслав до редакції свою статтю «Новий прилад для визначення електропровідності ВОДОЙМИЩ)» В. І. Вайль. Статтю «Фотоколо- риметричне визначення срібла і міді у металевих сплавах» напи — сав Б. Л. Гершунс. Це розробка нового методу. Значну допомогу вчителям хі ­ мії подала стаття проф. Є. С. Хо ­ тинського «До питання викладан ­ ня хімії у середній школі». Хіміки брали на себе зобов ’ я ­ зання виконувати ряд праць за замовленнями підприємств. І тут вони домоглись певних успіхів. Так, синтезовані нові реактиви для визначення сірчаної та азо ­ тистої кислот. Методика переда ­ на Харківському заводу хімреак- тивів. На Рубежанському хіміч ­ ному комбінаті втілені у вироб ­ ництво нові барвники для син ­ тетичних волокон. Розроблено цей метод теж на нашому хіміч ­ ному факультеті. Шефи приїхали! 1 гостям, і господарям є про що розповісти, про що порадитись. Докладну розповідь про дружбу наших студен ­ тів з куряжанами, про користь цієї дружби читай на IV сторінці. В АГІТКОЛЕКТИВА Х До виборів — місяць До дня виборів до Верховної Ради УРСР та місцевих Рад де ­ путатів трудящих залишився мі ­ сяць. Вже проведена чимала ро ­ бота. І в тому, що першого бе ­ резня виборці всі як один -при ­ йдуть до виборчої дільниці, щоб віддати свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних, є заслуга і наших комсомольців. На історичному факультеті з повагою називають прізвища кращих агітаторів. Це Жадан, Кучеренко, Воловик, Бойко, Ма ­ зепа, Родик та інші. Значну роботу провадить агіт ­ пункт No 26, де вони працюють. Тут для агітаторів регулярно влаштовуються інструктажі, семі ­ нари, розроблена докладна тема ­ тика лекцій, доповідей, бесід з ви ­ борцями. Вже закінчена, і успіш ­ но, велика робота по складанню списків виборців. Особливо опера ­ тивно зробили це агітатори груп, де старші Власенко, Мороз, Тим- новицька, Лікар. До послуг виборців на агіг- пункті лекції, доповіді, демон ­ страція кінофільмів, концерти художньої самодіяльності. Зав ­ жди тут свіжі газети, достатня кількість літератури. Зі звітами про свою діяльність виступили перед виборцями депутати. Все ж дещо вимагає покра ­ щання. Так, нема кімнати для ігор, ще й досі не випущено стіннівку. На жаль, далеко не сумлінно працюють окремі члени агітколективу. Це в першу чергу стосується Андрієнко, Бут, Кружнової, Дудка, Нікішина, Гребцова, Дєткова. Вони не мо ­ жуть чомусь виконувати свої обов ’ язки без нагадувань, під ­ штовхувань. Рідко відвідують, а дехто з них і зовсім не відвідує, своїх виборців. Так, агітколектив істориків працює непогано. Але результа ­ ти праці були б значно кращи ­ ми, якби партійне бюро фа ­ культету більш систематично і глибоко цікавилось діяльністю свого агітколективу, більш су ­ воро цю діяльність контролюва ­ ло, брало участь у плануванні роботи агітпункту. М. НАШСЬНИЙ. я ЗОБОВ ’ ЯЗУЮСЬ Величезне трудове і гро ­ мадсько-політичне піднесен ­ ня панує в країні: парод пра ­ цею своєю уславлює XXI з ’ їзд партії, з ’ їзд будів ­ ників комунізму. В спортивному житгї країни відбудеться важлива подія — друга Спартакіада народів СРСР. Тисячі юна ­ ків і дівчат тренуються, щоб стати гідними учасниками спартакіади. Готуються до цієї важливої події і мої товариші — студенти нашого університету. Я, студентка другого кур ­ су географічного факультету Світлана Гуринович, зобов ’ я ­ зуюсь на честь XXI з ’ їзду партії скласти зимову сесію лише на «відмінно», а вліт- ку 1959 року виконати дру ­ гий розряд з легкої атлети ­ ки у п ’ ятибор ’ ї. Закликаю всіх студентів скласти сесію на «добре» і «відмінно», брати активну участь у спортивному житті університету, підвищувати свою спортивну майстер ­ ність. РАНІ Ш СТРОКУ Прискорити монтаж електро ­ статичного генератора та обчис ­ лювального центру зобов ’ язува ­ лись представники фізико-мате- матичного факультету. Як повідо ­ мив нас декан факультету т. Кри- вець зобов ’ язання успішно викону ­ ються. На місяць раніше наміче ­ ного строку обчислювальний центр зробив автоматичну наладку об ­ числювальної машини «Урал». Успішно йдуть роботи і по монта ­ жу генератора. Натхненний роботою з ’ їзду партії, колектив вчених факульте ­ ту прагне до нових успіхів. 31 „відмінно” є! З хорошими показниками при ­ йшов до історичного з ’ їзду пар ­ тії IV курс хімічного факульте ­ ту. На високому рівні пройшла залікова сесія. Сумлінно підготу ­ вавшись, перевіривши один одно ­ го, студенти курсу виявили висо ­ кі знання з хімічної технології. Четвертокурсники одержали 31 «відмінно» і 20 «добре» на екза ­ мені з педагогіки. В. КАСЬЯНОВА. Мовою фотознімків Перед тобою фотознімки. Вони свідчать про зміни та події, що відбулись в країні за час між XX і XXI з ’ їздами партії, за три роки, які наш народ називає «ро ­ ками великих звершень». На цих знімках — нафтопро ­ мисли Башкірії і Клінський ком ­ бінат штучного волокна, придба ­ на колгоспами Краснодарського краю сільськогосподарська техні ­ ка і будова атомного криголаму «Ленін» і атомних електростан ­ цій, і гордість Радянської держа ­ ви, усього прогресивного люд ­ ства — наші штучні супутники Зем ­ лі, наша перша в світі штучна планета, що відкрили нову еру в історії людства — шлях в космос. Ось про що розповідає вистав ­ ка, організована в учбовій бібліо ­ теці. Країні — справжніх спеціалістів Характерна особливість розвитку народного господарства СРСР — безперервне зростання, темпи якого все збільшуються. Це — вимагає подальшого прискореного розвитку нашої науки, техніки, культури. Колектив викладачів, учбово-допоміжного і технічного персо ­ налу та студентів радіофізичного факультету активно включився в роботу по втіленню в життя вказівок партії і уряду про значне піднесення наукової роботи, про корінну перебудову системи вищої освіти по шляху зміцнення зв ’ язків з життям, з виробництвом. Радіофізичний факультет готує спеціалістів і веде наукову роботу в галузі радіоелектроніки — в одній з важливих галузей нової техніки. Вимоги, які до нас ставляться, дуже серйозні. Ми повин ­ ні вести навчання студентів таким чином, щоб закінчуючи уні ­ верситет, вони не лише володіли необхідними знаннями і навичка ­ ми для роботи з найновішою апаратурою, але й зуміли у короткий строк стати дослідниками, творцями нових методів вимірювань, творцями нових приладів для завтрашнього дня науки і техніки. За останні роки, особливо за період між XX і XXI з ’ їздами КПРС, зроблено чимало. Одне з основних питань, яке слід було вирішити, — питання кадрів. Справа не тільки у кількості ви ­ кладачів (а ця кількість зросла з 18 у 1956 році до 38 у по ­ точному році). Значно більшу роль відіграє і якісне покращення складу викладачів. У 1955 році у нас працювало шість канди ­ датів наук, в тому числі — три сумісники, а зараз на факуль ­ теті 10 кандидатів і один доктор наук, серед яких лише один сумісник. Готують до захисту свої кандидатські дисертації старші викладачі В. Д. Кукуш, В. М. Сєдих, Б. М. Булгаков та інші. Покращення праці викладачів, нерозривно пов ’ язане з підви ­ щенням їх кваліфікації, знаходить вияв у науковій роботі і на ­ уковій продукції. Ще не так давно «вихід у світ», тобто опублі ­ кування роботи у союзному журналі, було для нас подією. У 1956 році таких праць було лише шість. У 1957 р. їх стало вже 22. У 1958 р. — 23 статті і два авторських свідоцтва. Значну частину наукової роботи виконують аспіранти, яких зараз на факультеті 18 чоловік. Викладачі спираються у своїй діяльності не лише на аспірантів, а і на активних студентів, іноді навіть з другого — ■ третього курсу. Більшість викладачів згуртовує навколо себе студентів, що з року в рік працюють над певними науковими темами. Таким чином, студентські праці орга ­ нічно зливаються з працею викладачів і теж тісно пов ’ язані з за ­ питами промисловості. Чимало студентів старших курсів беруть участь у виконанні важливих праць за госпдоговірною тематикою. Описуючи роботу і досягнення нашого факультету, не можна не відзначити великої ролі партійної організації. Значну допомогу подають також комсомольська і профспілкова організації. Творча активність і морально-політичне піднесення охоплюють колектив факультету. Які плани на близьке майбутнє? Па черзі — переїзд у нове, більш просторе і добре обладнане приміщення нового корпусу. Попереду організація і розгортання роботи у проблемній лабораторії при кафедрі радіоспектроскопії і в базових лабораторіях з електроніки напівпровідників, з радіо ­ вимірювань, створення науково-учбової лабораторії електронїГОЇ ’ мікроскопії. Ми сподіваємось широко використовувати у своїй діяльності ті можливості, які дає нам наявність в університеті обчислювального центру. Подальший розвиток одержить і праця з госпдоговірної тематики, яка вже сьогодні додає до бюджету факультету понад півтора мільйона карбо ванців”‘”‘ ™ безумовно, значно зросте” наукова” продукція — кількість до ­ повідей, статей, створених приладів тощо. В 1960 р. в Харкові відбудеться чергова IV Всесоюзна конференція з радіоелектроніки, в якій ми візьмемо найактивнішу участь. І головне — слід всебічно підвищувати підготовку молодих спеціалістів, особливо шляхом кращої організації їх виробничої і переддипломної практики. Разом з усім радянським народом радіофізики Харківського уні ­ верситету борються за швидке виконання поставлених партією і урядом завдань на шляху розгорнутого будівництва комунізму. 0. ТЕРЕЩЕНКО, декан радіофізичного факультету. ,ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ Сільському господарству — дійову допомогу З ВІДКРИТИХ ПА Р ТІЙНИХ ЗБОРІВ Відбулись загальноунівер- ситетські відкриті партійні збори, на яких була заслуха ­ на доповідь секретаря пар ­ тійної організації тов. Куче ­ ра про підсумки грудневого Пленуму ЦК КПРС і зав- ‘ дання, що стоять перед ко- ‘ лективом університету у зв ’ я- – зку з рішенням Пленуму. Вказавши на величезне значення прийнятих грудне ­ вим Пленумом ЦК рішень для подальшого піднесення нашого соціалістичного на ­ родного господарства і, зо ­ крема, сільського господар ­ ства, тов. Кучер підкреслив ту роль, яку покликаний ві ­ діграти наш багаточислен- ний колектив висококвалі ­ фікованих спеціалістів в справі подання ще більшої допомоги сільському госпо ­ дарству нашої області, під ­ шефним колгоспам. Доповідач відзначив, що трудова допомога організо ­ вана непогано. Наші студен ­ ти, викладачі і співробітни ­ ки добре працювали у кол ­ госпах, радгоспах. Загін на ­ шої молоді захищав честь університету, борючись за високий урожай на цілинних землях. І все ж допомога трудів ­ никам сільського господар ­ ства може і повинна бути ор ­ ганізована краще. Це стосу ­ ється перш за все політико- виховної роботи в підшеф ­ них колгоспах. За останній рік партійні бюро факуль ­ тетів послабили увагу до подання шефської допомоги селу. Менше – читається лек ­ цій. Були випадки, коли про ­ хання колгоспників залиша ­ лись без уваги. Так, в боргу перед колгоспниками геоло ­ ги, які не відгукнулись на прохання трудівників артілі ім. Ілліча знайти місце для артезіанського колодязя. Звертались до фізиків кол ­ госпники з підшефного -кол ­ госпу ім. Сталіна, хотіли проконсультуватися з питань електрообладнання. Але й вони допомоги не одержали. У великому боргу перед колгоспниками біологи, які мало читають лекцій з мічу ­ рінської біології, майже не сприяють ознайомленню кол ­ госпників з працями Лисен- ка. Біологам слід звернути увагу і на узагальнення до ­ свіду передових майстрів високих врожаїв, сприяючи .популяризації кращих до ­ сягнень. Біологи можуть і повинні подавати дійову до ­ помогу в розвитку таких галузей сільського госпо ­ дарства, як тваринництво, риборозведення шовківни ­ цтво. Постійний контакт з колгоспниками можна під ­ тримувати, проводячи з ними наради, консультації та ін. Товариші Воловик, Нікі- тін, Семененко, Грінченко, Решетняк та інші, що ви-і ступали в обговоренні, кри- і тикували недоліки, які ма- і ють місце в роботі факуль- = тетських партійних організа- і цій в галузі шефства. Вони і також говорили про перебу- = дову роботи В СВІТЛІ НОВИХ: вимог, про шляхи подальшо-; го посилення допомоги ро- і бітникам сільськогосподар-; ського виробництва. і Так, на біологічному фа- і культеті відбулись відкриті; партійні збори, на яких були; викриті недоліки І розробле- : ні конкретні пропозиції, які ; вже втілюються в життя. ; Кафедри фітопатології, гі- і дробіології, ентомології, від- ; діл екології БІНу подають; допомогу з таких важливих питань, як боротьба з захво ­ рюваннями сільськогосподар ­ ських культур, боротьба з шкідниками картоплі, ово-і ЧІВ І Т. Ін. : Втілюється в життя важ- ; ливе рішення про створення; на біологічному факультеті і постійно діючого семінару зі антирелігійної пропаганди.; Вживаються заходи і до то-; го, щоб наблизити тематику; наукових досліджень, що ви-; конуються на факультеті, до; завдань, які мають практич-і не значення для розвитку; сільського господарства. Але; це тільки початок. Попереду; ще таке важливе завдання,; як організація систематич-; ного читання лекцій з пи-; тань передової мічурінської; біології та інші, які чекають і свого розв ’ язання. = Одностайно схвалюючи; історичні рішення груднево-; го Пленуму ЦК КПРС, ко-; лектив нашого університету; зробить все можливе, щоб; сприяти їхньому швидкому; перетворенню В життя. і ; ТВОЇ ТОВАРИШІ БУДЕ ВІДМІННИЙ ГЕОЛОГ На кожному факультеті й курсі е чимало хороших то ­ варишів. Коли мене спитали, кого вважаю найкращим на нашому, IV геологічному, я відразу ж відповів– Юрія Даца. Це ясно і для мене і для всіх моїх товаришів .по курсу- Як і більшість хлопців наш эго віку, Юрко пэийшсв в університет зі школи, за ­ кінчивши її з золотою ме ­ даллю. Ного високе почуття товариства проявилось уже на початку першого року, університетського життя, ко ­ ли ми стали вивчати накрес- лювальну геометрію- Цей предмет багатьом здавався важким і незрозумілим. Юра довго просиджував з товаришами, терпляче пояс ­ нював задачі і зрештою у більшості спростував думку про непереборні труднощі «начерталки». Протягом усього чотирирічного навчання не згадаєш випадку, щоб Юра не відгукнувся на чиєсь прохання, не взяв ділової участі у загальному захо ­ ді. Треба писати плакати — і він пише їх, курсовий вечір — Юра завжди в числі організаторів- Заняття і нахили його різноманітні. Він на вчається у музичній вечірній школі, добре малює,, має перший спортивний розряд з класичної бороть ­ би, а взимку 1956 року завоював друге місце у зма ­ ганнях ДСТ «Динамо» з цього виду спорту- Завжди активну участь бере він і в науковій студентській роботі як член і староста палеонтоло ­ гічного гуртка, де вже підготував декілька цікавих доповідей. І хоча Юра дуже завантажений, він завжди знайде час, щоб взяти безпосередню участь у ви ­ пуску факультетської сатиричної газети. А характеристика, яку він привіз з місця своєї геологічної виробничої практики влітку 1958 року, свідчить, що з університету вийде відмінний геолог. Ось чому наш курс пишається студентом Юрієм Дацом О ШИЛІН, студент IV курсу геологічного факультету. В КАБІНЕТІ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ Кабінет педагогіки та психології нашого університету мав великий фонд літератури з теорії та історії педагогіки, пси ­ хології і методики викладання окремих дисциплін у вищій та середній школі. В цьому фонді налічується понад 7 тисяч книг та журналів. Література старанно систематизована і добре зберігається. Старший лаборант кабінету С. І. Садовничий протягом ба ­ гатьох років складає тематичний каталог педагогічної та методичної літератури, в якому є кілька десятків тисяч карток та анотацій. Завдяки цьому кожен . відвідувач кабі ­ нету безвідмовно одержує потрібну йому бібліографічну до ­ відку та літературу. Кабінет користується популярністю не тільки серед викла ­ дачів та студентів університету, а й серед викладачів іншил вузів Харкова і вчителів середніх шкіл. Автор цих рядків з вдячністю відзначає, що саме в кабі ­ неті педагогіки та психології вдалося знайти літературу для роботи над темами «Поєднання загальної та професійної ос ­ віти в школах ФЗН та Сільгоспучу 20— ЗО років», та «Роз ­ виток теорії і практики політехнічного навчання в школах СРСР за 40 років Радянської влади». Нещодавно кабінет подав значну допомогу методичному кабінетові Харківського раднаргоспу в організації педагогіч ­ ної виставки. Останнім часом важливим завданням кабінету стає роз ’ яснення закону про перебудову системи народної освіти СРСР та поширення допомоги вчителям середніх шкіл в роботі по зміцненню зв ’ язків з життям. М. БОРИСЕНКО, викладач Харківського педінституту іно ­ земних мов. НА ДОПОМОГУ ~ АГІТАТОР У Викривати буржуазну демократію Як зробити бесіду живою і пе- іеконливою? Над цим задумуєть- я кожний сумлінний і серйоз- ий агітатор, який зацікавлений, цоб -його бесіда не пройшла без- лідно. В цій великій і важливій праві значну допомогу може по- ати агітатору художня літерату- >а. Говорячи про переваги соціа ­ лістичного ладу над капіталізмом, іро справжню демократичність іадянської системи, агітатор му ­ сить викритй всю фальш буржу ­ азного демократизму. Для цього, крім фактів, взятих політичної літератури, дуж.е добре використовувати факти і образи з художніх творів зару ­ біжних письменників. Автори цих творів, часто не комуністи, своїми творами нещадно розвін ­ чують міф про «чисту» демокра ­ тію, про демократію для всіх класів буржуазного суспільства. Особливо цікаві твори амери ­ канських письменників, що ви ­ кривають сучасну американську демократію. Ось деякі з них. Фелікс Джексон — «И да по ­ может мне бог». Роман про пере ­ слідування чесного прогресивно- го вченого. Внаслідок фальшиво ­ го доносу він притягається до су ­ ду, його обвинувачують у шпіо ­ нажі на користь Москви. Вчений не витримує профанації суду і кінчає самогубством. Книга ду ­ же оригінальна за задумом, ви ­ криває маккартистську комісію і її брудні методи. Марта Дод — «Под лучами прожектора». Вчені одного з університетів СІЛА, до речі типові буржуазні вчені, вважають, що існує або повинна існувати «академічна воля». А в процесі боротьби за цю волю вони потрапляють до розряду «червоних», починають ­ ся переслідування. Герой рома ­ ну, відомий учений, звільняється від своїх ілюзій і приходить до висновку про необхідність спіль ­ ної боротьби усіх прогресивних сил проти фактичної фашизації США. Стетсон Кеннеді — «Я бьіл в Ку-клукс-клане». Автор, американський публі ­ цист демократичних переконань, для більш дійової боротьби з аме ­ риканськими терористичними расистськими організаціями всту ­ пив до однієї з них під чу ­ жим прізвищем, де й перебував майже 10 років. Він викриває перед усім світом діяльність цих профашистських організацій, членами яких були найвищі са ­ новники США, в тому числі ко ­ лишні президенти Трумен і Гар- тінг. Стів Нелсон — «13-й присяж ­ ный». Твір становить собою роз ­ повідь прогресивного американ ­ ського профспілкового діяча про судовий процес над ним, власне кажучи, над його переконаннями, хоча він у своїй діяльності і не вийшов за межі американської конституції. З розповіді ясно, що цей процес відрізнявся від фа ­ шистського лише демократичним маскуванням. Особливо трагічно звучить розповідь про те, як Нелсон шукав собі захисника. Таких творів багато. В кожній бібліотеці бібліограф завжди прийде вам на допомогу. А вико ­ ристання цих творів у бесідах принесе багато користі. Р. ДОМБРОВСЬКА, зав. кабінетом кафедри історії КПРС. НОВІ КНИГИ Держлітвидав України Олександр Довженко. Твори в трьох томах. Том перший. Вступна стаття М. Рильського. 501 стор. Тираж 9 500 прим. Ціна 9 крб. 50 коп. Марко Кропивницький. Твори в шести томах. Том перший. Упорядкування, підготовка текстів та примітки П. Перепелиці. Вступ ­ на стаття 1. Пільгука. 575 стор. Тираж 8 000 прим. Ціна 9 крб Том други й. 539 стор. Ти ­ раж 8 000 прим. Ціна 9 крб. „Радянський письменник “ Николай Строковский. Т р а в ой не порастет… Роман 358 стор. Тираж ЗО 000 прим. Ці на 7 крб. 50 коп. Микола Шеремет. Індій ­ ський зошит. Поезії. 47 стор Тираж 4 700 прим. Ціна 1 крб 30 коп. ,ВІСТІ З ФАКУЛЬТЕТІВ ПЕРШ А… Так, ця сесія буде пер ­ шою для нас, для тих, що тільки почали університет ­ ський курс. Партійна група першого курсу і комсомольське бю ­ ро вчасно поставили пи ­ тання про підготовку до сесії. Провели спеціальні збори, запросили декана факультету, комсомольців старших курсів. Вони роз ­ повіли нам, як краще го ­ туватись до екзаменів, як розподілити час, щоб ре­ жим був найкращим. •Готувались у нас на курсі до сесії по-різному: хто індивідуально, хто — невеликими групами. Часто ми проводили своєрідні се ­ мінари: ставили питання, відповідали на них. Крім того, регулярно подавали допомогу відстаючим. Адже декому, особливо тим, хто не зразу після школи всту ­ пив у вуз, нелегко відразу увійти в курс справи. Завдання комсомольсько ­ го бюро в тому й поляга ­ ло, щоб глибоко вникнув ­ ши в хід занять на курсі, вчасно подати допомогу відстаючим. Зараз важко передба ­ чити результати екзаме ­ нів. Ясно одне: всі сумлін ­ но працюють і прагнуть до того, щоб незадовіль ­ них оцінок на курсі не було. Л. ШЕЙН, студент першого курсу істфаку НЕ ТОЙ ВИД ЗМАГАНЬ На кожному курсі, на кожному факуль ­ теті ведеться боротьба за успішність, бо ­ ротьба за високу якість підготовки спе ­ ціалістів, і, зрозуміло, що той, хто пору ­ шує трудову дисципліну, без поважних причин не відвідує занять, викликає гнів і обурення. А такі, на жаль, все ще є. На четвер ­ тому курсі радіофізичного факультету ві ­ домі прізвища студентів, порушників дис ­ ципліни, Горлача, Забашти, Тимченка. їм винесено сувору догану. З ними «зма гаються» студенти Ігнатюк, Філонич, Чу- маченко. І вони досить успішно борють ­ ся за далеко не почесне право зватися завзятими прогульниками. Час вже запропонувати їм обрати собі інший вид спорту. ЗВІТУЮТЬ ДРУГОКУРСНИКИ ФІЗМАТУ Триває сесія. Але студенти вже давно по ­ чали звітувати про свою роботу на протязі семестру — на всіх фа ­ культетах пройшли за ­ ліки, які й були серйозною перевіркою студентської підготов ­ ки до екзаменів. Група студентів біля дверей 37-ї аудиторії фізмату. Другокурсни ­ ки складають залік з диференціальних рів ­ нянь. Обличчя студен ­ тів схвильовані: пред ­ мет один з найскладні ­ ших. Зараз почнуть го ­ туватись до відповіді Назимець та Юрченко. Багато днів наполегли ­ вої праці не лишають сумніву в тому, що ре ­ зультати їх позначать ­ ся в цей відповідальний момент. Добре попрацювали Михайлов, Шайн, Сузі- ков, Бабенко, Шнейд- ман, Ясніцька. З задо ­ воленням ставить ви ­ кладач І. Л. Перепели- ця «зараховано» в їх залікові книжки. Але не в усіх справа йде блискуче. Декому доведеться складати ще раз. З однієї 29-ї гру ­ пи таких набралося 10 чоловік. В. УТРЕНКО. У ЦІ ДНІ В ГУРТОЖИТКУ В’ці дні відкладаються інші справи, не приваблюють ніякі роз ­ ваги. Зате в читальнях вже з ранку збираються студенти. Ось читальний зал гуртожитку, що по проспекту Леніна, 20. Пильно вив ­ чає карту студент географічного факультету Станіслав Гаврик. — Готуюсь до заліку з геомор ­ фології, — пояснює він. — Ну, і одночасно повторюю геологію. Чи зручно займатись у читаль ­ ні? Цілком. Такої думки дотри ­ муються і біологи третьокурсники Надя Шевцова, Валя Вишневська, Ліда Кліменко. Дівчата готують ­ ся разом, пояснюють незрозуміле одна одній. Проте розміри читальні недо ­ статні, декому доводиться готу ­ ватися до заліків та екзаменів, •сидячи в коридорах, а це, безу ­ мовно, вже не так зручно. • — В нашому червоному кутку зараз агітпункт, — пояснює голо ­ ва студради Григорій Ямполь. — Треба було організувати ще одну читальню, але про приміщення для неї вчасно не подбали. До речі, в гуртожитку нестаток стільців. Частину їх забрали в агітпункт. Там вони-то потрібні, але слід було забезпечити додат ­ ково стільцями читальню, особ ­ ливо в цей відповідальний період. І ось про що слід сказати. Діти залишаються дітьми, але коли вони вже занадто починають га ­ ласувати по коридорах гуртожит ­ ку, слід їх все ж спиняти, а то іноді вони заважають досить серйозно. Взагалі ж настрій у більшості студентів бадьорий, готується са ­ тирична стіннівка «Швабра», в усіх кімнатах панує трудове на ­ пруження. Іспити всім хочеться зустріти у всеозброєнні і можли ­ вості для цього є. Студком суво ­ ро слідкує за порядком. Графік чергування складався так, щоб самий день чергування не збігся з заліком або іспитом. С. СОЛОВЙОВА, наш спецкор. Думки вголос про художню самодіяльність Відстояти -честь свого вузу Коли необхідність дати термі ­ новий концерт бере за комір го ­ лову студентського клубу, ху ­ дожні керівники разом зі своїми колективами опиняються в без ­ порадному становищі. А чому? По-перше, у нас немає необ ­ хідних умов для проведення ре ­ петицій великих колективів. По-друге, деякі художні керівни ­ ки не досить серйозно ставляться до своєї відповідальної справи. По-третє, чимало студентів пога ­ но відвідують заняття гуртків, а масово з ’ являються у відносно критичний момент: щоб придба ­ ти запрошення на вечір. Тому дуже часті випадки провалу кон ­ цертів. На наш погляд, треба згурту ­ вати сталий колектив, принци ­ пово контролювати відвідування занять гуртків. Університет — один з провід ­ них вузів міста. Він бере актив ­ ну участь у громадському житті Харкова. І для того, щоб успішно давати концерти на агітпунктах, в заводських клубах і будинках культури, треба організувати дисциплінований естрадний ан ­ самбль, щоб він кожної хвилини був напоготові. Сили для цього є. Хороше виступив молодий естрадний оркестр. Є чудові со ­ лісти — Чупринов, Зарубін, Іг- натова та інші. Між іншим, на філфаці є обдарована співачка Антоніна Сороколат, яка чомусь жодного разу не виступала на університетських вечорах. Є при університеті літературна студія, яка повинна більш систематично і постійно відгукуватись на жит ­ тя. До участі в концертах, до складання текстів конферансу залучені члени студії А. Житниць- кий, А. Філатов, наш випускник Л. Болеславський. Це добре, але треба, щоб усі члени студії ак ­ тивно включились у цю справу. Наближаються міжвузівський огляд художньої самодіяльності, традиційний вечір зустрічі ви ­ пускників з молодими иіеціалі- стами, травневі свята, а в най ­ ближчий час відбудуться вибори ’ до місцевих Рад. Наше завдання — відстояти честь рідного вузу. В. СВІРСЬКИЙ, студент фі ­ лологічного факультету. ЗА ЩО ВЧЕПИТИСЬ?! (ГУМОРЕСКА) Відомий в уні ­ верситеті активіст художньої само ­ діяльності Віктор повів по кімнаті припухлими від сну очима і зупи ­ нився на горба ­ тому ліжку. — Коля, вже десята, вставай! Темнобура ков ­ дра поворухну ­ лась, і з-під неї виглянула скуйовджена руда голова. — Чого ти споровся? Дай хоч ради середи виспатись… І голова зникла туди, звідки і з’явилась. — Вставай, вставай! Сьогодні ж концерт, а програми ще ні-ні… Коля довго хлюпався під краном, потім ви ­ терся насухо рушником Віктора. — Хор під Ленінською? — Так. — Оркестр на Шатилівці? — Ну, звісно… — Вокалісти в Актовому? — А що? — перепитав Віктор. — Нашу різнобарвну самодіяльність і до ве ­ чора не оббігаєш… — Не мороч голови! Поїхали, — нервово урвав Віктор. Галстук міцно вчепився за тонку Вікторову шию, зелена шляпа сплигнула з гвіздка, довго куйовджилась, але, зрештою, влаштувалась на Миколиній голові. Біля дверей Ленінської аудиторії двох друзів трохи не збив з ніг юнак. — Гарик! Ти куди? — А, Вітя… Привіт! Чув, що на хорі можна запрошення придбати. Бажаю успіху! — • крикнув йому вслід Віктор і звернувся до Миколи: «Разом Жовтень святкували. Відсутність будь-яких голосових даних». В гурті зійде, — відповів Микола. В репетиційному залі гуло. Півтори сотні хористів дизгармонійно шукали «ля», щоб уве ­ чері гармонійно гримнути «до». В програмі кон- Церту Віктор з Миколою впевнено поставили червону пташку і бадьоро почимчикували до ор ­ кестрантів. В клубі на Шатилівці ревло. Здавалось, що фундамент стогне під величною будовою гур ­ тожитку. Галюцінація? Ні, це духовий оркестр вперто шукає те ж саме «ля», щоб надвечір грякнути «до». Наші герої стоять у куточку і милуються. — Став пташку, — захоплено шепоче Віктор. О 19-й годині таких пташок в програмі було уже 15. — Хууух! Досить, — Миколі від втоми важ ­ ко говорити. …Зал ущух. Світло погасло, і глядачі посту ­ пово зосередили свою увагу на яскраво освіт ­ леній щілині театральної завіси. — Микола, давай хор! — Нема… — А де ж?! — Палить… Віктор влетів у кімнату для курців. Три те ­ нори і бас з насолодою палять цигарки. Дим крутиться у баса під кирпатим носом. Хлопці, на сцену! А де ж решта? — В буфеті, — процідив бас і сплюнув. — О, небо! — вхопився за голову Віктор і за мить опинився в буфеті. Кілька дівчаток у блакитних спідничках апетитно жували. — Ваш вихід… Швидше… О, небо! Дівчатка поспішно знищили залишки пиріж ­ ків і через кілька хвилин з ’ явилися за кулісами. Віктор лютує: де хор? Хормейстер зітхає: — Ну й дисциплінка… Квитки в кишеню і в партер, а ти ноти в зуби — і на сцену… Кмітливий Микола, як завжди, знайшов вихід. — Випускай «духовиків». Глядачі активно шматують слабі вікторові нерви, і він, зрештою, вийшов на авансцену. Довго вітався, викидав дотепи і чекав сигналу про готовність духового, а Микола тим часом метушився. Виявилось, що бубон був позичений, і хазяї його забрали. — А що ж ми варті без бубона? — з трем ­ тячою ноткою в голосі каже диригент. Микола цілком погодився з маестро і вирі ­ шив випустити на сцену вокальний ансамбль (залишки хорової капели). Він вийшов до Вік ­ тора, щоб сповістити нишком про закулісні змі ­ ни, але той сприйняв вихід партнера за своєрід ­ ний сигнал і почав: — Виступає духовий… Микола перелякано обірвав Віктора: — Жіночий ансамбль! Зал вибухнув реготом і оваціями, а розгуб ­ лені активісти-самородки відчули, як затріщала під ногами підлога, і обидва подумали про одне: «За що вчепитись?!». В. САВЧЕНКО. ПРОТВЕРЕЗИСЯ, ВІТАЛІЄ! Ще в одному з торішніх номе ­ рів нашої газети була вміщена замітка під назвою «Одиниця — нуль», де четвертокурсник гео ­ логічного факультету Віталій Іванов виступав у ролі, на жаль, головного персонажу. Приводом для замітки було йо- , го зухвале ставлення до своєї комсомольської групи, зневажан ­ ня громадського обов ’ язку. Тоді йому спало на думку удати з се ­ бе людину, що цікавиться тільки наукою, людину, яка за своїм культурним рівнем стоїть над багатьма співкурсниками. А нещодавно ця «висококуль ­ турна» людина в нетверезому стані ‘ влаштувала бешкет в Оперному театрі, за що здобула 7 діб арешту. Ректорат оголосив бешкетнику сувору догану з попередженням. Товариші комсомольці геоло ­ гічного факультету! Чи не час вам глибоко замислитись і вжити своїх, комсомольських заходів щодо окремих ваших студентів, які порушують дисципліну, пога ­ но поводять себе на факультеті, в гуртожитку, в громадських місцях? Адже подібні випадки не поодинокі. ,ВИХОВАННЯ ПРАЦЕЮ І ДРУЖБОЮ Якщо хочеш бути педагогом Ми пам ’ ятаємо наш перший день виїзду в колонію два роки тому. Скільки хвилювань було тоді! Кожен уявляв першу зу ­ стріч з вихованцями, розмови з ними. Перші дні відвідування коло ­ нії були сповнені труднощів, по ­ милок, розчарувань. Іноді диву ­ вала пасивність окремих хлоп ­ ців, хотілося залишити цю робо ­ ту. Але проходив тиждень і нас знову тягнуло до Куряжу. Ми ба ­ чили вже плоди своєї роботи — енергійні, зацікавлені обличчя вихованців. Це придавало нам впевненості, радувало нас. Ми допомагали вихованцям готувати уроки, займалися з від ­ стаючими, випускали стіннівки. Особливо цікавив всіх такий захід, як підготовка до свята. І ми теж намагалися організувати свято якнайкраще. Особливо люблять хлопці читати книги і завжди з нетерпінням чекають, коли ми з черговим приїздом привозимо цікаві книги. Люблять вони і співати. Ми часто збираємось і співаємо разом улюблені пісні або вчимо нові. Ця робота потрібна майбутньому вчи ­ телеві. Студентки ЗОРИНА, ЗАІКІНА, ЛАБУНСЬМА. ТУТ ЛОЗУНГ: „ПРАЦЯ і НАВЧАННЯ “ Недалеко від Хар ­ кова, у живописній міс ­ цевості між лісом і лу ­ гом з невеличкою річ ­ кою розташовується Ку рязька дитяча трудове колонія. Цій колонії віддав багато років пло- дотворчої праці видат ­ ний педагог-новатор А. С. Макаренко, вихо ­ ватель людей новогс суспільства. Пурязьку дитячу тру ­ дову колонію відвідував О. М. Горький. Вихованці колонії не можуть уявити собі життя без праці. Про це свідчить, перш за все, їх творча праця в майстернях, де майбут ­ ні слюсарі, токарі, ме ­ ханіки, змагаючись, ви ­ конують норми на 120 — 130%. Ось і в минулому ро ­ ці славно попрацювала хлопці у підшефному колгоспі на ■ збиранні врожаю, за що одер ­ жали подяку. Про їх старанну працю свід- . чить затишок і чистота у приміщеннях і дворі. Весело і цікаво про- водять хлопці вільна ї час. Художня самоді ­ яльність займає значне місце у житті вихован ­ ців і охоплює 95% складу колонії. Вихо ­ ванці організували чу ­ довий естрадний ор ­ кестр, ансамбль баяні ­ стів. В пошані тут фіз ­ культура та спорт. Ба ­ гато вихованців мають третій та другий роз ­ ряди з легкої атлетики, лиж та інш. Але головне заняття вихованців — навчання. В цій справі їм допо ­ магають шефи — в ос- новному студенти філо ­ логічного факультету. З цікавістю пра ­ цюють діти у гуртках: технічному, фотогуртку, кіно механічному, геогра ­ фічному, «Вмілі руки» та ін. Плоди їх праці показані на виставці на честь 40-річчя ВЛКСМ. Але всього не перелі ­ чиш. Щоб хоч трохи дати тобі уявлення про життя підшефної коло нії, про роботу шефів, шановний читачу, ми й організували випуск цієї сторінки. ВІД ІМЕНІ ВІДДІЛЕННЯ У нас, у 12-му відділенні, ше ­ фами працюють студенти Курдек- кова і Житник. Завжди, коли потрібно налагодити роботу ху ­ дожньої самодіяльності або орга ­ нізувати допомогу відстаючим, ми звертаємось до них. Ми дуже вдячні їм за хороше ставлення до нас. І від імені на ­ шої групи обіцяємо шефам, що у новому, 1959 році будемо працю ­ вати і вчитися ще краще. ПОДКОВИРОВ, вихованець Буду чесним трудівником Раніш я гадав, що всі дороги в життя для пене закриті. Але ось прибув до колонії і побачив, що це зовсім не так. Наступив один з четвергів, і до нас приїхали шефи. Всі хлопці, вільні від праці і школи, кинулись назустріч юнакам і дівчатам. У цей день познайомили мене з колишнім вихо­ ванцем нашої колонії і того відділення, де я живу, а зараз студентом університету Віктором Яровим. Він приїхав спо ­ вістити свого вихователя і хлопців, що відмінно закінчив се ­ сію. Я теж радіз за нього. І в цей день я повірив у своє майбутнє. Л. ПЕТРОВ, вихованець. Головне — знайти спільні інтереси Не все йшло добре. У кожного з хлопців 29 відділення свій характер. Роботу ми розпочали, підтримуючи тісний зв ’ язок з командиром відділення і такими активними юнаками, як Толя Маюк, Павло Батурченко та інші. Важко було знайти щось таке, щоб усіх зацікавило. Згодом ви ­ явилось, що всі люблять техніку. Пішли з ними до ливарного це ­ ху. Хлопці весь час нам показу ­ вали і розповідали про свою ро ­ боту і були дуже задоволені, що нас це зацікавило. А потім знай ­ шли спільну мову і в інших пи ­ таннях. Зараз робота налагоди ­ лась. Багатьом з нас, шефів, праця в колонії подобається. Ко ­ ли всі ми повертаємось додому, обмінюючись враженнями, зав ­ жди приходимо до висновку, що хоча праця і важка, але цікава, приносить кожному з нас вели ­ ку користь. Г. КРИВОРУЧКО, С. КАРАХАНОВА. ВІДСТАЮ ЧИХ ВСЕ МЕНШЕ Кожному з учнів приємно зу ­ стріти новий рік без поганих оці ­ нок у табелі, успішно закінчити другу чверть. Але не кожному з нас це вдавалося, були й відстаю ­ чі, і це засмучувало весь колек ­ тив. На допомогу прийшли шефи. Вони допомогли виправити двійки Артуру Міщенко і Сергію Коса ­ реву. Є в нашому відділенні вихова ­ нець Толік Козловський. Він був дуже неохайний, всі сміялися над ним і навіть називали не влас ­ ним ім ’ ям — «Максимка». Так бу ­ ло до останніх днів старого року. І ось, напередодні свята, після розмови з ним студентки Іванової, «Максимки» не стало — замість нього з ’ явився Толік Коз ­ ловський — наш товариш, такий, як і всі ми. Наш товариш Людміла Лемі- шева дуже добре організу ­ вала роботу по виготовленню ялинкових іграшок, обидві дівчи ­ ни дали пораду, як в кімнатах навести затишок. Провадять во ­ ни і бесіди з нами. Робота шефів приносить нам велику користь. Мені здається, що вона приносить користь і їм, адже вони студентки І курсу і майбутні вчителі. В. ГАЛУШКО, вихованець. Вихованець Ма- каренка С. Кала- балін (другий злі ­ ва) в гостях у ку- ряжан. ВІКТОР ОСИПЕНКО — НАШ ДРУГ Коли Віктор Осипенко вперше приїхав до нас, то прямо скажу, ми не сподівались, що з ним буде так цікаво працювати. Віктор, відверто кажучи, соромився нас, а ми — його. Але це було лише в перший день. Незабаром організували і з його допомогою провели бесіду «Комсомол у роки Вітчизняної війни». З цього дня, з цієї першої бесіди хлопці якось наблизились до свого товариша. І санітарний стан, і заняття в школі, і зовнішній вигляд вихо ­ ванців стали такими, що вже у 1957 році відділення вийшло в- число передових по колонії. Г. УДОВЕНКО, вихованець. їх завжди радо зустрічаємо Шефи-студенти беруть активну участь у житті і роботі відді ­ лення, бувають присутніми на засіданнях усіх громадських комісій. Це дає позитивні наслідки, кожний вболіває за своє відділення, а відділення не хоче підводити своїх шефів. Колишній вихованець колонії Віктор Яровий з подякою згадує про своїх колишніх шефів, які допомогли йому закінчити 10 класів на «відмінно» і стати студентом університету. Ніна Сліпець, від ­ повідальна за шефську роботу, регулярно, кожного четверга, з по ­ другами і друзями приїжджає до колонії, разом з вихователями на місці коректує працю шефів у відділеннях. Вона подала велику допомогу в організації художньої самодіяльності 16 відділення. За три місяці вона встигла зробити дуже багато потрібного і корис ­ ного для нашої колонії. Люда Васько шефствує над 11 відділенням уже третій рік. Во ­ на не шукає легких шляхів у своїй роботі. Ось, наприклад, зовсім нещодавно вона організувала вечір відділення на тему «Людина — це звучить гордо» на честь дня народження О. М. Горького. Під ­ готовку цього вечора вона доручила вихованцеві далеко не най ­ кращому. І що ж ви гадаєте? Віктор Т. виконав своє доручення і виконав добре. Так працює більшість наших шефів. А. ПЕТРОВ, секретар ради вихованців. На вірному шляху Вміщуємо уривок з листа, яко ­ го було одержано напередодні нового року від колишнього вихо ­ ванця колонії, нині радянського трудівника Г. Акулова. …«Сьогодні я дивився фільм «Прапори на баштах». І мені зга ­ далася моя колонія, я гадаю, що маю право називати її моя Якби ви знали, шановні вихова ­ телі, як я часто згадую про неї! Це дуже добре, що існує місце в нашій країні, де дають путівки у велике життя. Хочеться відвідати ваше ново ­ річне свято, адже воно проходить у вас так цікаво!» Від батьків колишнього вихо ­ ванця колонії А. Зінченка: «Дякує ­ мо за те, що ви правильно вихо ­ вали нашого сина, привчили його до чесної праці. Велике спасибі за те, що дали йому кваліфікацію і навчили працювати сумлінно. Я, батько, вважав, що з нього вже не буде толку. А ви зуміли зробити мого сина людиною, дали йому путівку у велике і чесне життя. Дуже, дуже дякую». Приїздіть до нас, солісти! Хороше працює в на ­ шому танцювальному ко- і лективі член шефської і бригади Ж- Міняєва. Во на не тільки організатор, а й активний учасниг цього колективу. Танцю ­ вальна група в прямому значенні цього слова ожила з того часу, як на заняття стала ходити Жанна. Було б дуже хо роше, якби не тільки Жанна працювала в па шій танцювальній групі І хор і, особливо, естрадний оркестр дуже потребують солісток. На філфаці їх багато, а у нас — немає. Будемо сподіватись, що і в цьому шефи подадуть допомогу. А. ВІТКОВСЬКИЙ, вихованець. На фото: А. ВІТКОВСЬКИЙ працює в майстерні. З допомогою шефів — зробимо! Ми, вихованці, розуміємо, що робота шефів досить складна. Скільки треба готуватися, щоб про ­ вести, наприклад, бесіду, лекцію. А скільки було проведено тема ­ тичних вечорів, лекцій тощо! Наші шефи закінчують універ ­ ситет, а на зміну їм приходять інші. 16 відділення взяло на себе під ­ вищені зобов ’ язання. В них, зо ­ крема, є пункт про виготовлення експонатів, присвячених XXI з ’ їз ­ дові КПРС. Шефи допомагають і керують цією справою. Дуже вдячні ми їм, нашим старшим товаришам, студентам. Ботштейн і Чижовій. ЛЕОНОВ, вихованець. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО Адреса редакції: Університетська, 16, тел. 2-72-01, дод. 64, БЦ 02483. Друк. Вид-ва ХДУ. Зам. 178, тир. 1500.