5 ГРУДНЯ-ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ No 37 (951) Четвер, 4 грудня 1958 р. Ціна 20 коп. НАШ РАДЯНСЬКИЙ ЗАКОН ЗАВТРА МИНАВ 22 роки з того дня, як Надзвичайним V111 з їзд Рад затвердив нову Конституцію СРСР — основний закон першої в світі країни робітників і селян. Радянська Конституція законо давчо закріпила великі права і свободи, завойовані трудящими нашої країни у впертій бороть- 5 бі під керівництвом партії,– право на працю, освіту, відпочинок, матеріальне забезпе чення в старості. Доля простої, рядової людини стала в нашій країні предметом державного піклування. Радянська Конституція має величезне міжнародне зна чення. Конституція перемігшого соціалізму є високим зраз ком для конституцій країн народної демократії. Для трудя щих капіталістичних країн наша Конституція — світоч сво боди, миру і прогресу’. Ш тучні супутники землі, використання атомної енергії в мирних цілях, греблі гігантських ГРО, цехи автоматичних ліній, небачені врожаї на безкраїх ланах, нові твори літе ратури і мистецтва — все це створено знаннями, руками та розумом радянських людей. З кожним роком зростає кіль кість вищих учбових закладів, науково-дослідних інститутів, лабораторій, підвищується загальний культурний рівень тру дящих. Студенти і викладачі нашого університету постійно від чувають те велике піклування, яким оточили їх Комуні стична партія і Радянський уряд. Щ ороку держава відпус кає університету десятки мільйонів карбованців. Збільшу ються державні асигнування на будівництво університету, на розширення науково-дослідної роботи, придбання нового устаткування, літератури, поліпшення матеріально-побуто вих умов студентів. Разом з радянським народом всі прогресивні люди світу обговорюють і гаряче схвалюють величну програму комуні стичного будівництва в СРСР, викладену в тезах доповіді тов. М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС, оцінюють історичне значення періоду розгорнутого будівництва комуністичного суспільства, що наступив у нашій країні. Тільки в країні, де творче натхнення народу осяяне світ лом Конституції перемігшого соціалізму, можливе накрес лення і здійснення таких величних планів. За ясні горизонти, за далі несказанно сині, І за те, що наш край небувало у щасті розцвів, — Ми сьогодні лиш скажемо щиро і просто «спасибі», А вже завтра ми станемо в лави борців. Пронесем, Батьківщино, твій ленінський стяг над землею, І відкриєм сторінку, закривши дорогу імлі. Світанкову сторінку у тій золотій епопеї, Щ о її КОМУНІЗМОМ зовуть на землі! ЗАСЛУЖЕНЕ ПРАВО Товариші, які працювали після закінчення десятирічки на підпри ємствах чи в колгоспах, які слу жили в Радянській Армії, краще знають життя, глибше розуміють значення науки. Студентка І курсу історичного факультету Журіна С. закінчила школу в 1956 році. Два роки дівчина працювала вихователь кою в дитсадку. З перших днів перебування в університеті во на стала прикладом для товари шів по курсу — і на роботі в колгоспі, і на лекціях, і на се мінарських та практичних занят тях. * * * Держава щорічно асигнує вели чезні кошти на відпочинок тру дящих. Багато студентів нашого університету, користуючись Пр 1- вом на відпочинок, побували в 1958 році в будинках відпочинку, санаторіях, спортивному таборі. Про це свідчать такі цифри: на путівки в санаторії і курорти (65 штук) в цьому році затраче но 93480 крб.; на 150 путівок у будинки від починку — 45000 крб.; на 25 путівок дієтхарчування — 12000 крб; на путівки в альпіністичні похо ди — 24000 крб.; на дотації до спортивного табо ру, де побували 378 чоловік — 37800 крб. ’ Всього на здійснення цих захо дів витрачено 249 640 крб. Студент І курсу цього ж фа культету Кирилів Д. після за кінчення в 1954 році середньої школи до 1958 року служив у Радянській Армії. Тепер він — один з активних наших студен тів. Іак здійснюють право на навчання, надане Радянською Конституцією, студенти-першо- курсники історичного факульте ту — бувші виробничники. Л. РОДИН, МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ Квартира пані М. і/ Варшаві, на Старому Місті, складалась з вели кої кухні з одним віконцем у Овір і маленької кімнати з двома вікнами, які виходили на стіну сусіднього будинку. Тут жило 11 чоловік, крім господа рки. На ша «команда» складалась з старо жила — в ’ язничного сторожа, офі ціанта, сапожника, ресторанного ■ хлопчика, столяра, двох гімнази. стів (спали на одному ліжку), од ного студента, мене та двох, фактично безробітних, молодих людей невизначеної професії. Я подружив з студентом політехніч ного інституту Романом. З ним мене зв ’ язала загальна кімната, інколи загальні носки або носові хусточки. І турботи були у нас однакові. Він боявся втратити любиму дівчину, сту дентку Анку, яка з трьох до шести годин дня подавала обіди у закладі під вивіскою «Домаш ні обіди на вершковому Маслі», за що одержувала обід; тремтів за свої приватні уроки, бо конкурен ція серед студентів була велика, а ці уроки забезпечували йому гарячий обід через день, плату за квартиру і інш. На сніданки і цигарки зароб ляв кресленням, листуванням, під готовкою уроків своїм більш щас ливим колегам — ледарям, ку пецьким синкам, для яких наука була спортом, а інститут — ста діоном. Батько Романа, провінціальний працівник пошти, служив за 120 злотих в місяць «із своїм чорнилом», був главою великої сім ’ ї і нічим не міг допомогти Ро ману. Син його пробивався через життя своєю працею, упертістю, невичерпною жадобою знань, був відмінником по всіх предметах, працював за себе і за інших. У мене було своє горе. Моло дому неодруженому робітнику завжди загрожувало скорочення. В день зарплати із стукотом сер ця я чекав крім конверта з гро шима інший злополучний конверт з попередженням за два тижні про звільнення. Загроза безробіття отруювала моє молоде життя. Це було давно і давно минуло. Зараз я працюю лінотипістом в типографії університету. Але як це не схоже на мою колишню роботу! Нині я працюю в чудо вому колективі, користуюсь пова гою товаришів по роботі і щиро поважаю їх сам. Велике щастя жити в країні, де кожна людина має право на працю, де людина, яка працює — трудяща людина — господар своєї долі. В. С. ГЕРБИ, лінотипіст. ,Комуністи і весь колектив університету обговорюють тези ДОПОВІДІ товариша М. С. ХРУЩОВА на XXI з їзді КПРС ШИРОКІ ПЕРСПЕКТИВ На партійних зборах. 9« ЛИСТОПАДА 1958 року відбулись загальноунівер- ситетські відкриті партійні збори, присвячені обговоренню тез ДОПО ВІДІ товариша М. С. Хрущова на XXI з’їзді КПРС «Контрольні цифри розвитку народного госпо дарства СРСР на 1959 — 1965 рр.». З великою увагою присутні вислу хали доповідь комуніста Терехо- ва Ю. І. Доповідач говорив про видатні успіхи, досягнуті радян ською країною під керівництвом Комуністичної партії і її Ленін ського Центрального Комітету, про героїчні подвиги нашого ро бітничого класу і колгоспного се лянства, про гігантські плани на майбутнє семиріччя. Велику ува гу доповідач приділив перспектив ному розвитку Харківського еко номічного району і Харківської області. В рішенні тих великих завдань, які поставлені партією перед трудящими нашої країни, величезна роль належить передо вій радянській науці. Значну на укову роботу, яка має велике за гальнотеоретичне і практичне зна чення. веде колектив професорів, викладачів і наукових працівни. ків Харківського університету. Наслідуючи славні традиції, вели ку наукову роботу ведуть в галу зі проблеми вікової фізіології про фесори Буланкін і Нікітін. Цікаве дослідження в галузі природи на півпровідників і діелектриків при низьких температурах проводять фізики під керівництвом професо ра Пінеса. В усій країні відомі роботи кафедри фізхімії в галузі теорії розчинів (зав. кафедрою професор Ізмайлов). Доповідач висловив тверду впевненість, що колектив Харків ського університету зробить до стойний внесок у боротьбу наро дів СРСР за виконання 7-річного плану. Всі, хто виступав в обговоренні, гаряче схвалили тези доповіді тов. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС і внесли конкретні пропозиції, спрямовані на покращення якості роботи університету і діяльності його партійної організації. Комуністи Васильєв і Пільвер- ман говорили про видатне між народне значення тез, про те, що вони є важливим вкладом у спра ву боротьби за мир. Всенародне обговорення тез, зазначили вони, ще раз розкриває всю повноту со ціалістичної демократії, і колектив університету повинен прийняти як найактивнішу участь у їх пропа ганді серед трудящих міста і області. Тов. Беседовський і тов. Дави- дов розповіли про той вклад, який можуть внести радіофізичний і хі мічний факультети в розвиток на шої радіо- і хімічної промислово сті. Тов. Давидов критикував Хар- ківський раднаргосп за те, що він не приділяє ні ікої уваги такому важливому питанню, як впровад ження в виробництво багатьох наукових досліджень, зроблених на хімічному факультеті. Тези вимагають загального під вищення рівня викладання су спільних наук, — сказав доцент кафедри історії КПРС тов. Про- топопов. Ми повинні виховувати активних будівників комунізму, які вміли б пов’язати безсмертне вчення марксизму-ленінізму з практикою, зі своєю повсякденною діяльністю. Тов. Гордевський, тов. Моргун, тов. Юрченко присвятили свої ви ступи завданням перебудови ви щої школи, посиленню зв ’ язку ви щої школи з виробництвом, підви щенню рівня підготовки випуск ників університету. — Кожний з нас зобов язаний взяти якнайактивнішу участь у ви конанні нового 7-річного плану, сказав у своєму виступі ректор університету професор Буланкін. — Радянський уряд і Комуністична партія дали нам все необхідне для наукової роботи. Університет має чудові кадри і може подати серйозну допомогу нашій проми словості і сільському господарству. Перед нами стоїть велике завдан ня по перебудові вищої школи, і обов ’ язок кожного комуніста — взяти участь в цій великій справі. Відкриті партійні збори прийня ли рішення, в якому комуністи університету одностайно схвалили тези і запевнили, що колектив уні верситету зустріне XX з ’ їзд КПУ і XXI з ’ їзд КПРС новими успіха ми в навчальній, науковій і гро мадсько-корисній роботі. В КІМНАТІ ГУРТОЖИТКУ Вже давно затихли голоси, не чути гучних кроків у довгих ко ридорах гуртожитку, а в кімнаті, де живуть студенти-географи, че рез напіввідкриті двері ще чути збуджений говір. — Ні, ти тільки подумай: за І5 років вирішальні галузі про мисловості зростуть у два-три рази! Темп, нічого не скажеш! — відірвавшись від газети, збудже но говорив Чурсін. — Та що за 15 років? Адже ми так швидко перемогли вікову від сталість…, в тон йому сказав Долот. — То інше. Тоді ми все почи нали спочатку і майже голими руками, — не здавався Чурсін, — а тепер у нас здійснені такі пере творення, які дають можливість нашій країні вступити в новий етап розвитку — етап розгорнуто го будівництва комуністичного су спільства. — А чому 7-річний план? Адже ми хороше справлялись і за 5 ро ків, — не змовчав і Мороз. До цього він не встрявав у супереч ки, ніби був зайнятий своїми справами, а насправді ж уважно слухав товаришів. — Ось чому. Адже досвід бу дівництва соціалізму в СРСР до вів, що для успішного перетво рення економіки на соціалістич них началах необхідні єдині дер жавні плани, розраховані на дов гі періоди, — відповів Зюзько. — Не так-то легко й швидко можна збільшити, наприклад, видобуток залізної руди у 3,5 рази, нафти — у 4 рази, газу в 15 разів, а елек троенергії — у 4,3 рази. Уяви, скільки потрібно на це праці і часу? — Праці потрібно багато, це безперечно. Та число ж робітни ків збільшиться на 11,5 мільйо на, — додав Долот. І довго ще в гуртожитку чу лися збуджені голоси. Спір то за тихав, то посилювався. На пер ший погляд здавалось мало Ці кавим говорити про цифри, роз рахунки. Але вони не могли не хвилювати юнаків. Адже проект контрольних цифр — це резуль тат великої і різнобічної діяль ності наших партійних, радян ських і господарчих органів, результат величезної творчої пра ці широких мас трудящих. В. СИДОРЕНКО, наш кор. Вся наша країна, все людство обговорюють величний план роз витку соціалістичної економіки, накреслений у тезах доповіді тов. М. С. Хрущова. Студенти на шого університету разом з усіма трудящими нашої країни вивча ють матеріали листопадового Пленуму ЦК КПРС. На фото: в кімнаті No 84 (пр Леніна, 20) студенти читають тези доповіді М. С. Хрущова. Думки про перебудову В. ВІЛЕНКІН, доцент З ПОЧУТТЯМ великого задо волення зустріли працівники ви щих учбових закладів тези ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про перебудову вищої і середньої школи. Партія і уряд ставлять перед працівниками вузів завдання — домогтися значного покращання теоретичної і практичної підго товки спеціалістів вищої квалі фікації, підняти в найближчий час рівень науково-викладацької роботи кафедр. Повністю схвалюючи положен ня, наведені в тезах, ми повинні усунути наші недоліки, які мо жуть затримати перетворення в життя величної програми. Уже тепер на перші курси приймається переважно молодь із значним досвідом практичної роботи на підприємствах і в кол госпах. Навряд чи потрібно при таких умовах знову посилати студентів перших курсів гумані тарних і природничих факульте тів на виробництво. Мабуть, кра ще з першого курсу приділити більше уваги практиці в школі (пасивній і активній). На п ’ я тому році навчання майбутній ви. кладач повний учбовий рік змо же працювати стажером в одній з шкіл, спочатку -під керівницт вом досвідчених методистів і ке рівників практики, а потім зо всім самостійно. Після такої практики шостий рік присвячується закінченню те оретичного навчання, написанню дипломної роботи і складанню державних екзаменів. На нашу думку, географічні, біологічні та інші природничі фа культети університету (на відмі ну від відповідних факультетів педінститутів) готують спеціалі стів більш широкого профілю, здатних працювати в народному господарстві і на педагогічній ро боті. Студенти, які ‘показали здібно сті до науково-педагогічної ро боти, повинні з студентської лави залучатися до виконання кафед ральної наукової тематики; па практику їх варто посилати (ма ючи на увазі географів) в польо ві експедиційні партії як колек торів, топографів, та інш… У полі під керівництвом досвід чених викладачів вони одержать необхідні знання і досвід. В дальшому, після закінчення, най більш здібні студенти можуть бути зараховані до асистентури, залишені як лаборанти. У нових умовах великого зна чення набуває заочна освіта. Але якість навчання на заочних від ділах і знання заочників ще зна ходяться на низькому рівні. Сту денти заочних університетів і педінститутів, як правило, є учи телями сільських шкіл. Вони не забезпечені необхідними підручни ками і наочними приладдями. На протязі короткої сесії нагая- ти упущений час практично не можливо; в цьому одна з причин низької встигаємості студентів. В найближчі роки варто видати для заочників курси лекцій, які читаються на стаціонарі, з необ хідними методичними вказівками. Читання лекцій на заочних від ділах повинно бути доручено кра щим викладачам вузів. Навчальні доручення науково- педагогічних працівників серед ньої кваліфікації (доцентів, кан дидатів наук) часто дуже великі. Доводиться читати ряд курсів, вести практичні і семінарські за няття, давати консультації, при ймати екзамени і заліки і вико нувати багато інших обов ’ язків. Складені навчальні плани зовсім не враховують часу, необхідного для підготовки-читання лекцій, а навіть дуже- досвідчені лектори повинні щоразу старанно готува тися до кожної лекції, продивля тися свіжий матеріал і т. д. В таких умовах науковій роботі можна приділити лише деякий час, що в умовах педінститутів і університетів не може привести до ефективних результатів, обу мовлює зриви строків виконання наукової тематики. В тезах говориться, що викла дачі вузів повинні працювати над актуальними науковими темами. В умовах географічних, історич них, біологічних та інших фа культетів така тематика вимагає фінансування експедицій, коман дировок для роботи в бібліоте ках і архівах. Але ці міроприєм- ства не передбачені бюджетами вузів, а коли* й передбачені, то одержати гроші майже немож ливо. На нашу думку гальмом у роз витку наукової роботи було при пинення друкування «Наукових записок» у деяких вищих учбо вих закладах (в тому числі і у провідних університетах). Еко номія від цього навіть в наймен шій мірі пе компенсує тієї коло сальної шкоди, яка наноситься дальшому розвитку науки. А спеціальні журнали на кілька ро ків наперед завантажені рукопи сами. В тгак-их умовах публікува ти закінчені роботи ніде. Отже, треба якнайскоріше переглянути постанову, яка припинила фінан сування випуску «Наукових за писок». Не зовсім чітко і у справі з присвоєнням чергових наукових звань. Учена ступінь перш за все є показником наукової кваліфіка ції спеціаліста. Наукове звання свідчить про рівень педагогічної майстерності і ерудиції виклада ча вуза. Не секрет, що досвідче ні наукові працівники вищої ква ліфікації не завжди є зразкови ми педагогами, і навпаки — чудо ві педагоги не в усіх випадках мають великі здібності до веден ня наукової роботи. Можливо, в’ новому положенні для вузів вар то передбачити, що чергове зван ня професора може бути присво єне Ученою радою вузу доцен там (при умові багаторічної без доганної роботи, високої педаго гічної майстерності) і без захи. сту докторської дисертації. На нашу думку, це цілком обгрун товано, враховуючи специфіку ряду факультетів, університету і педінститутів. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИ Т Е Т» Стор, 2, 4 грудня, 1958 р. ,СЬОГОДНІ У ФІЛОЛОГІВ ЯК ГОТУЄТЬСЯ КУРС ДО СЕСІЇ? Р ОЗМОВА буде йти про найважливішу для нас, студентів, справу — навчан ня. Це питання все більше й більше хвилює студентів з наближенням сесії. Третій курс українського відділення справедливо вва жається одним з кращих курсів філологічного факуль тету. Але з навчанням і тут не все гаразд. «Хвостики» тягнуться за студентами Гні. лицькою, Прийменко, Сав- ченком з минулої сесії. Сту дентів цих викликають на бюро, з ними розмовляють, їх, нарешті, вмовляють- Це смішно, але викладачі зму шені розшукувати академ. боржників. Дуже «цікаво» поводить себе наш Савчен ко. Заборгованість свою не ліквідував, але • на лекціях він рідкий гість- На семіна рах чути його заучену і, ма- буть, заздалегідь підготова ну відповідь викладачеві: «Та я краще послухаю, що інші скажуть». Занадто лі беральне наше комсомоль ське бюро було і до Гні- лицької. На нечуйне став лення однокурсників і бюро вона поскаржитись не могла. Починаючи з перших днів перебування в університеті курс буквально «тягне» і вмовляє її. «Доки це буде продовжуватися, — ■ чи не до п ’ ятого курсу?» — чулося не раз обурення- Постало пи тання про виключення Гні- лицької з університету, і на каз про виключення її вже є. Комсомольське бюро кур су вживає деяких заходів в підготовці до наступної сесії. Особливо багато турбується відповідальна за академро- боту Л. Стешенко. З її іні ціативи організувалася гру- па по ліквідації «неграмот ності» (!), — що ж, це яви ще має місце і на факульте ті, і на курсі. Група працює самостійно, без викладачіа. Семінари з різних предме тів відбуваються не так, щоб і погано, але й активністю особливою не відзначаються Добре відповідають на се мінарах Л. Москаленко. Л. Ковальчук- …Зазирнем мимохідь в на шу ЦНБ- Тут часто можна зустріти тих, хто цікавиться не лише «програмною» літе ратурою, хто прагне поши рювати коло своїх знань вза галі (Є- Танянська, Р. Тка ченко, Е. Пузик, А. Філіпо- ва). Ца жаль, небагато та ких на курсі. Ще існують де які, надто спокійні, студен ти. І. ПРИХОДЬКО, студентка ПІ курсу. Наш курс — перший Поступово зникло почуття не впевненості. Все стало таким близьким і звичайним: аудиторії, викладачі, самі лекції. В радгос пі студенти перезнайомилися і здружилися, а зараз в аудиторіях конспектують лекції. Кожна з них відкриває багато нового. — Студенти записуються до спортивних секцій, — каже член бюро Галя Криворучко. Сподіва ємось, що зуміємо підтримати спортивну честь свого факуль тету. А ось біля Елі Коротаєвої на- віть ціла черга. — Паш політсек- тор проводить передплату на га зети і журнали, — говорять пер шокурсники. Майже всі бажають одержувати наступного року «Харківський університет» і «Литературную газету». Серед студентів є чимало тих, хто пише вірші або прозу. Са ме на нашому курсі створюється рукописна газета «Подснежник», літературний додаток першо курсників російського відділення до стіннівки «Горківець». Почалися перші семінари. Ви кладач логіки Г. Ф. Коломіець залишився задоволений відпові дями Ріти Піддубної, Ділі Несте ренко- Галі Іванової. А тепер кілька інтерв ’ ю. — Нам вже роздали теми курсо вих робіт. Кожен обрав собі ту. яка сподобалася найбільше, і ми приступили до їх виконання. — Я працюватиму над повістю свого улюбленого письменника Гоголя, говорить Люба Деменко. — Дуже подобається французь ка мова. Хочу вивчити її доско нально, сказала Валя Гусакова — Зараз ми організовуємо са модіяльність. Наш хор уже ви- . ступав на концерті у радгоспі «Червоноармієць». Так що маємо досвід, — каже відповідальна з? культроботу курсу Света Кара- ханова. А Люся Краснокутська, нібі узагальнюючи все сказане, з по смішкою говорить: «Майбутнє — світле і прекрасне. Будем вчитись». С. СОЛОВЙОВА. Політгодини проходять не досить активно По всій країні проходить за раз всенародне обговорення тез доповіді М. С. Хрущова «Конт рольні цифри розвитку народного господарства СРСР на 1959 — 1965 роки». Цьому присвячені політзаняття і в університеті. Як же пройшли політгодини на філологічному факультеті? Ось що побачили б ми, якби за йшли на четвертий російський: член комсомольського бюро кур су Каплунова читає газету. По обличчях студентів, що слухають її, не важко зрозуміти, що тез вони не читали, або читали дуже неуважно. Це підтвердилось по тім тим, що жоден студент не ви ступив, не знайшов, що сказати. Подібна картина і на першому українському. Тут газету читав сам керівник тов. А.,С. Колодяж- ний. На цьому закінчилось політ заняття. Трохи кращі справи на третьо му російському (комсорг А. Куль- іачна). Політгодина пройшла по- іівняно активно. Виступи сту- ентів Шутько, Педана, Д ЖИЛКІ – аєва, Гуд, Зельцера, Гулака, відчать про хорошу підготовку, іибоке вивчення тез доповіді, хі стоять зараз в центрі уваги вього народу. Особливо змістов- н виступали тт. Гулак і Педан. Наші політгодини мають вели кі значення. Вони дуже яскра ві виявляють, що ми знаємо і яі ми читаємо газети, чи ціка- вилось подіями внутрішнього життя країни та життя за рубе жем, одним словом, е чудовою ілюстрацією .кругозору студентів. Будемо сподіватися (в цьому за певняють в один голос члени комсомольських бюро курсів), що наступні політзаняття пройдуть значно краще. І. ЖУРАВЛЬОВА. Здача лабораторних робіт з електрорадіовимірювань у групі Р-42 4 курсу радіофаку. Приймає Ю, У, Я гол а. В ГАЗЕТУ-ПРО ГАЗЕТУ ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ! Щотижня ми нетерпляче чекаємо виходу наступного но мера газети «Харківський університет». Але чи одержуємо ми вчасно газету? Ні. У нас стало звичаєм постійне запіз нення газети, яка лежить у комсомольському бюро факуль тету. Тому про роздачу газет згадують лише тоді, коли їх нікуди складати. Ось такі «свіжі» газети двотижневої давнини вже зовсім не цікавлять нашого читача. І не дивно, що коли провадиться передплата на нашу га зету, то студенти кажуть: «Навіщо я буду передплачувати її.’ 1 ! Газета, коли ми її одержуємо, годиться хібащо на те, щоб загорнути сніданок. От якби одержувати її вчасно і регуляр но, тоді підписалися б». Так кажуть на нашому факультеті, але, я певна, така ж історія і на інших факультетах. Чи не можна раз назавжди налагодити регулярне постачання газет не лише на факультети, але і особисто кожному, хто перед платив газету? Наша газета виходить добре оформленою. Через неї ми дізнаємося про життя інших факультетів, в ній є цікаві ма теріали. Але більше уваги треба приділяти висвітленню комсо мольського життя, треба надати місце виступам наших ком сомольських організаторів, кращих студентів, спортсменів. Будемо сподіватися, що так воно і буде. Від студентів-філологів Л. НАЗАРЕНКО. Створити необхідні умови Ось уже другий рік працює геогра фічний факультет в новому корпусі. Однак до цього часу в аудиторіях немає кафедр. Ча сто у викладачів немає навіть зви чайного стола, до того ж викладачі і студенти працю ють в умовах сла- бого освітлення. В таких умовах пра цювати дуже не зручно. Викладаче ві ніде навіть по класти план лекції. Господарча части- на мусить створи ти нормальні умо ви для роботи ви кладачів. У кож ній аудиторії слід поставити кафед ру , хоча б пере носну. Б. ЛЬВОВ. Дрібниці гальмують Днями кіностудія університету демонструвала свій перший фільм «Студентський журнал No 1» Це коротенькі епізоди з життя студентів. Хоч фільм і не звуко вий, але все ж цікаво подиви тись, побачити товариша, знайо мого, а може й себе. Студенти-філологи гуртожитку на Толкачівці вирішили написати сценарій з студентського життя. Читачів цікавить багато пи тань. — А чому б не озвучити наш “кран? — такі запитання членам кіностудії довелось чути по всіх гуртожитках від багатьох сту дентів. — Та бачите, — відповідають за всіх наші «кіномеханіки» А. Сергеєв і 0. Коро’ль, — немає у нас плівки до магнітофону. — Плівки?! Так це ж дріб ниця… — Та дрібниця, а ось із-за неї і діла немає. Справа в тому, що комендант гуртожитку по проспекту Леніна, 20 Мельни- ков В. 3. вважає, що студент ський екран — справа марна, і йому до цього ніякого діла нема. І коли профком дав розпоряджен ня видати нам магнітофон, то Василь Захарович зі скрипом серця погодився, а от плівку ви дати категорично відмовився. Для цього, мовляв, треба друге розпорядження профкому. І взага лі у Василя Захаровича мало хто наважується щось просити, бо знає, що комендант все одно від мовить (В багатьох кімнатах не має шибок, та Василь Захарович лише обіцяє скоро засклити…). Хочеться відчути чуйне став лення до всякого цінного комсо мольського починання (а таким є наша університетська кіносту дія) і з боку адміністрації, і профкому, і комітету комсомолу. Студія повинна працювати — так вимагають всі наші сту денти. П. СКОТАРЕНКО. СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУП/В ВЖИТО ЗАХОДІВ В газеті «Харківський універси тет» від 16 листопада 1958 р. бу ло вміщено фейлетон «В райських кущах». Перевіркою, проведеною проф комом, встановлено, що факти, на ведені у фейлетоні, в основному вірно відображають недоліки в роботі студради гуртожитку на вул. Артема, 49. 17 листопада студрада провела збори старост кімнат. Збори прий няли рішення ліквідувати недолі ки, про які говорилося у фейле тоні. З метою створення умов для занять у читальному залі виріше но перенести телевізор у фойє і там організувати перегляд теле передач. Студрада вжила заходів щодо покращення роботи бібліотеки. «ХАРКІВСЬКИЙ У Н І В ЕРСИТЕТ» стор. З, 4 грудня 1958 р. ,У НАС В ГУРТОЖИТКУ ВЕСІЛЛЯ Ви вже зрозу міли. дорогі чи тачі, про що йти ме зараз мова — про молоде ща стя, про створен ня нової сім ’ ї, і, що одне й те ж, про одруження ви пускниці геологіч ного факультету Жани Федосової з п ’ ятикурсником ве теринарного інсти-‘ туту Іваном Бере- знюком. Відбилось весілля нещодавно в гуртожитку по проспекту Леніна, 20. Так прикрашували, наслідуючи старовинний народний зви чай, перед весіллям наречену подруги по факультету і по гуртожитку (фото вгорі). У цей же час численні друзі готували святковий стіл (фото перше справа). Ось ми бачимо молодих перед першим «гірко» (фото друге справа). Бажаєте познайомитися з ними ближче? Будь ласка! — Женя і я, — розповідає Іван, — виросли в дитячому будинку при колгоспі «Червоний Оскіл». З самого дитинства нас об ’ єднувало те, що ми обоє росли без батьків. Дружили… В 1954 році закінчили середню, школу. В студентські роки ми, як і раніше, відчували і відчуваємо, що про нас пік лується Батьківщина. А тепер, — продовжує, усміхаючись, Іван, — як бачите, справляємо весілля. Нижнє фото навряд чи варто було б коментувати, якби… Справа в тому, що ми не чекали від хлопців такої безініціа тивності! Замість того, щоб сісти за стіл в традиційному порядку, вони здебільшого посідали вкупі і в такому ж становищі залишили дівчат. Отже, знайомитись доводиться ще й так… (Див. фото). Але, як повідомляють, дальша частина весілля пройшла на належному рівні. РАНКОВА ЗАРЯДКА Про користь ранкової гімнастики знали за ба гато віків до нашої ери в Китаї, Індії, стародав ній Греції. Систематичні заняття ранковою гім настикою зміцнюють нервову систему, покра щують діяльність серця і легенів- виховують волю людини. Зарядка — це перш за все культурна звичка, така ж звичка, як вмиватися або чистити зуби. Необхідна для кожної людини, вона тим більше необхідна для спортсмена. Як треба робити зарядку? Перша вимога — це систематичність. Лише при наявності хвороби можна пропустити зарядку. Після пробудження треба прополоснути рот і промити горло. На зародку слід виходити у віль ному, легкому одязі. Вправи не можна викону вати будь-як, ліниво, без напруження. Тільки енергійна, проведена з напруженням, зарядка дає відповідну користь. Після такої зарядки зникає сонливість і млявість, з ’ являється жит тєрадісність і чудовий настрій. Але ніколи не треба доводити себе до втоми. Зарядка — це не тренування. Закінчувати зарядку варто водними процеду рами. Загартовування треба починати з повіт ряної ванни, потім перейти до обтирання тіла мокрим рушником і, нарешті, до обливання до пояса кімнатною водою. Потім обов ’ язково слід витерти тіло. На жаль, велика частина студентів не вико нує розпорядження ректорату і не виходить на зарядку. Наказом ректора по університету вине сена догана таким студентам, як Давиденко, Бердичівський (94 кімната), Харченко (74 кім ната), Древаль (91 кімната), Кіршухов, Мар ченко (78 кімната), Кобзар, Столяров (63 кім ната) в гуртожитку на пл. Дзержинського, 12. Ганьба цим і іншим студентам, які, не виходя чи на зарядку, ігнорують елементарні культурні звички. Я від імені кафедри закликаю всіх студентів займатися щоранку зарядкою, щоб підготувати ся до творчої праці на користь свого народу і до захисту нашої рідної Вітчизни. В. ГАВРИЛОВ, викладач кафедри фізкультури і спорту. ОГОЛОШЕННЯ 6 грудня в примушенні фшфаку (Раднарксмівська, 15) відбудеться літературний вечір, на якому будуть виступати харківські поети і члени університетської літературної студії. ПОЧАТОК о- 7 ГОЛИНІ ВЕЧОРА • Практикум для фізиків першого курсу Видавництво університету ви пустило в світ «Сборник описа ний работ по механике и моле- кулярной физике» — учбовий по сібник для студентів першого курсу фізичного відділення та ра діофізичного факультету. У збір нику вміщено ЗО завдань з курсу механіки та молекулярної фізи ки. До кожного завдання подано відповідну літературу, з якої можна докладніше довідатися про теоретичні основи того чи іншого практичного завдання. Завдання побудовані так: спо чатку коротко дається опис ви значення завдання і його теоре тичні основи, потім описується методика експерименту і напри кінці наводяться джерела. Значна кількість експеримен тальних завдань практикуму — оригінальні роботи, складені і перевірені на кафедрі експери ментальної фізики університету. Уклала збірник асистент ка федри експериментальної фізики К. Н. Богданова, редакція ака деміка К. Д- Сінельнікова. У під готовці книги до друку діяльну участь брав професор кафедри В. Г. Хоткевич. Графіки вигото вила асистент цієї ж кафедри Г. А. Токарева. Посібник вийшов на доброму папері, обсяг 92 сторінки, ціна 2 карб. 70 коп. його можна придбати у видавництві універ ситету, т. РУД 1 ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. Замерзла вода. 2. Дипломатичний виступ. 3. Місцеперебу вання головнокомандуючого. 4. Античний мудрець. 5. Столиця країни народної демократії. 7. Відстань між сусідніми станціями. 8. Жерло. 15. Борець Паризької Комуни. 16. Локомотив. 18. Хво роба в похидому віці. 19 Поверхня, що відбиває, затримує проме ні 20. Великії дорога. 21. Житло кавказьких горців. 22. Щит Зев са. 23. Вироб з пряжі. 29. Будівельник греблі. ЗО. Європейська країна. 32. Спортивне змагання. 33. Періодична преса. 34. Верхов- । ний правитель стародавнього Єгипту. 35. Центр Хакаської області. 39. Етил. ! ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 6. Заява магістра у древньому Римі при вступі на посаду. 9 Стародавня держава Середньої Азії. 10. Легендарний крейсер. 11. Радянський письменник. 12. Риболовне судно. 13. Перший мо скотський князь. 14. Стара заходжена кобила. 17. Документ, що стверджує право на винахід. 21. Скошене поле. 24. Слова автора в драматичному творі. 25. Частина дннамомашини, що обертаєть:я. 26. Сибірська ріка. 27. Стародавня реміснича професія. 28. Тіло з властивістю створювати магнітне поле. 31. Зброя турецького яни- ■ чара. 34. Слово, кинуте на вітер. 36. Жанр поетичного твору. , 37. Красуня російського лісу. 38. Рослина на поверхні стоячої во ди. 40. Оперета І. Кальмана. 41. Музичний термін. 42 Декоратив- не дерево. …………… ‘ Редактор Б ШЕРБАНЕНКО