No 36 (950) Понеділок, 24 листопада 1958 р. Ціна 20 коп. „Інтереси радянської науки, техніки і культури вимагають дальшого розвитку універси тетської освіти. Університети готують спеціалістів для науко во-дослідних закладів і вчителів для середніх шкіл”. (З ТЕЗ ЦК КПРС І РАДИ МІНІСТРІВ СРСР «ПРО ЗМІЦНЕННЯ ЗВ ’ ЯЗКУ школи з життям І ПРО ДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК СИСТЕМИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ В КРАЇНІ»). НАЗУСТРІЧ XXI З’ЇЗДУ ПАРТІЇ Колектив університету гаряче схвалює рішення Пленуму Величні завдання Все для людини, все для на роду — цей ленінський девіз мож на було б поставити епіграфом до нового семирічного плану. Найближчі й далекі перспекти ви розвитку нашої економіки ставлять нові вимоги і перед на ми, працівниками радянської нау ки і, зокрема, перед ученими і викладачами Харківського дер жавного університету. Ми повинні докласти всіх зу силь, щоб підготовка майбутніх спеціалістів на всіх факультетах відбувалася у світлі рішень ли стопадового Пленуму ЦК КПРС. І ми справимося з цим почес ним завданням! Доц. В. МАХИНЬКО, проректор по учбовій частині. Життя вимагає У зв ’ язку з рішеннями листо падового Пленуму ЦК КПРС перед ученими кафедри термоди наміки і статистичної фізики стоять нові завдання. Робота кафедри зв ’ язана з тео рією металів. Досвід останніх де сятиріч показує, що строки засто сування теоретичних питань на практиці, строки впровадження в життя нових теоретичних дослід жень весь час скорочуються. Завдання вченого — не відстати від швидкої ходи життя. Ми сподіваємось,- що нові уяв лення з електронної теорії мета лів, які посилено розробляються ‘ в останні роки на нашій кафедрі, відіграють важливу роль у вико нанні практичних завдань, постав лених перед ученими-фізиками. Проф. І. ЛІФШИЦ, член-кореспондент АН УРСР. Партія веде Ми, члени Комуністичної пар тії Радянського Союзу, студенти- дипломники історичного факуль тету, гаряче схвалюємо величні постанови листопадового Пле нуму ЦК КПРС. Нас глибоко схвилював і по радував велетенський ч розмах дальшого розвитку народного господарства, накреслений у те зах доповіді товарища М. С. Хру щова на XXI з ’ їзді КПРС. Велике щастя жити і працю вати у країні, де яскравим сві точем майбутнього є славна пар тія комуністів — партія Леніна. В. МАКСИМЕНКО, П. НІКОЛАЄНКО, студенти V курсу історич ного факультету. Шляхом нових перемог ЛИСТОПАДОВИЙ Пленум ЦК НПРС прийняв тези допо віді товариша М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС «Контрольні цифри розвитку народного госпо дарства СРСР на 1959 — 1965 рр.» і тези ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про зміцнення зв ’ язку школи з життям і про дальший розвиток системи народ ної освіти в країні» і виніс рі шення про їх всенародне обго ворення. -,Д Рішення Пленуму ^відкрили нову сторінку в історії боротьби радянського народу за комунізм. Радянський народ, згуртова ний навколо своєї Комуністичної партії, вступає в новий важли вий період свого розвитку — в період розгорнутого будівни цтва комуністичного суспіль ства. Здійснення накреслень Комуністичної партії поставить нашу Вітчизну вже протягом найближчих 15 років на перше місце 4 в світі по загальному об сягу виробництва і по вироб ництву продукції на душу насе лення, забезпечить створення матеріально-технічної бази ко мунізму. Вирішальну роль в цьому відіграє виконання схва леного Пленумом ЦК КПРС гран діозного 7-річного плану розвит ку народного господарства на 1959 — 1965 рр. Найважливішою умовою успіш ного виконання цієї величної про грами комуністичного будівництва є рішуче покращання справи комуністичного виховання радян ських людей, зокрема — вихован ня в дусі комунізму підростаючо го покоління. Радянська середня і вища школи виховали мільйони нових людей, які є красою і гордістю країни соціалізму, виростили прекрасні кадри видатних спе ціалістів. Але система народної освіти відстала від зрослих зав дань комуністичного будівництва, має серйозні недоліки, головним з яких є певний відрив навчан ня від життя, від виробництва. Здійснення заходів по корін ному поліпшенню всієї системи народної освіти незрівняно під несе роль середньої і вищої школи в радянському суспільстві. Заходи ці передбачають насампе ред наближення середньої і ви щої школи до життя, до вироб ництва, підготовку молодого по коління до корисної праці, до активної участі в комуністич ному будівництві, всемірне по кращання практичної і теоре тичної підготовки спеціалістів, зокрема в системі вечірньої і заочної освіти, що має бути за безпечена найнваліфікованішими професорсько-викладацькими кад рами. Заходи ці вимагають знач ного поліпшення комуністичного виховання учнівської і студент ської молоді. «З вузів повинні виходити люди, які добре оволо діли своєю спеціальністю, актив ні й палкі поборники ленінських ідей та політики Комуністичної партії, сміливі й життєрадісні, глибоко переконані в перемозі нашої справи», — говориться в тезах ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР. В тезах підкреслено, що інте реси радянської науки, техніки і культури вимагають дальшого розвитку університетської осві ти. , Тези ЦК КПРС і Ради Мініст рів СРСР вказують на величезне значення поліпшення складу науково-педагогічних кадрів ви щої школи і вимагають, щоб ко жен викладач брав активну участь не тільки в навчальній, але й науково-дослідній роботі, в роботі по допомозі виробництву і у вихованні студентів. «Вихо вання молоді у вузах — справі всіх професорів і викладачів, партійних, профспілкових, комсо мольських організацій. їх обов ’ я зок — виховувати у студентів марксистсько-ленінський світо гляд, любов до праці, комуністич ну мораль, навички громадської діяльності». Справа честі партійної органі зації і всього професорсько- викладовського колективу уні верситету взяти найактивнішу участь у боротьбі за здійснення настанов Комуністичної партії щодо дальшого вдосконалення системи народної освіти, всієї системи виховання в середній і вищій школі. Засідання Вченої ради Відбулося засідання Вченої ради універси тету, на якому заслу хано доповідь прорек тора університету по науковій роботі про фесора В. Ф. Лавру шина про реалізацію рі шень травневого Пле нуму ЦК КПРС. Як ві домо, травневий Пленум ЦК КПРС ухвалив рі- шення про прискорений розвиток хімічної про мисловості і особливо виробництва синтетич них матеріалів і виро бів із них для задово лення потреб населен ня і народного госпо дарства. В світлі цих рішень ректорат уні- верситету і деканат хі мічного факультету роз робили план заходів до поліпшення підготовки спеціалістів – хіміків, а також розгортання науково – дослідної ро боти в галузі полімерів. На кафедрі техніч ної хімії проводяться дослідження власти востей високомолеку- лярних сполук, а на кафедрі фізичної хі мії — фізико-хімічний аналіз полівалентних електролітів. Рада схвалила заходи по реалізації рішень травневого Пленуму ЦК КПРС. Всесоюзна наукова нарада 26 листопада в університеті починає роботу Всесоюзна наукова нарада з питань фізики міц ності. Нараду скликають Наукова рада з пробле ми «Фізичні основи міцності й пластичності твердих тіл» при відділенні фізико-математичних наук Академії наук СРСР, університет і Фізико- технічний інститут Академії наук УРСР. Нара да триватиме три дні, заслухає і обговорить 45 доповідей та повідомлень наукових колективів Москви, Ленінграда, Києва, Харкова, Сверд- ловська та інших міст. У роботі наради візьмуть участь академік Г- В. Курдюмов, член-кореспондент Академії наук СРСР С. Н. Журков, члени АН УРСР Б. Г. Лазарев та Н. Н. Давиденков, професори Б. Я. Пінес, І. Я. Діхтяр, Я. Б. Фрідман, Е. С. Кувшинський, Р. І. Гарбер, В. Г. Хоткевич, А. В. Степанов, Б. М. Ровінський, А. Н. Орлов та інші — всього понад 200 спеціалістів. Академік Г. В. Курдюмов виступить з допо віддю «Структурні особливості зміцненого стану металів». Учасники наради заслухають також доповіді на такі теми: «Сучасні фізичні уявлен ня про міцність кристалічних тіл», «Вплив ве личини зерна на тимчасову залежність міц ності металів», «Уточнення оцінки довговіч ності під навантаженням для розтягнутого тіла» та багато інших. п. костюк. Колектив університету гаряче схвалює рішення Пленуму У нас велике майбутнє Нас, студенток II курсу біоло гічного факультету, радують ве личні перспективи розвитку на родного господарства країни. Ми також з радістю зустріли тези ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про зміцнення зв ’ язку школи з життям і про дальший розви ток системи народної освіти в країні». Всі дівчата з нашої кімнати, крім Житник Зіни, прийшли в університет з вироб ництва, тому ми знаємо значен ня виробничої практики у житті людини. Ми щиро вдячні Кому ністичній партії і Радянському урядові за велике піклування про нас, майбутніх спеціалістів. Натхнені величними планами 7-річки, ми обіцяємо з новою силою працювати над засвоєнням наук, щоб стати гідними будів никами комунізму. Н. ДЬОМІНА, 3. ЖИТНИК, 0. КОВАЛЕНКО, І. КУРДЕН- КОВА, Т. НАУМОВА, Л. СМЕ- ТАНІНА, студентки біофаку, мешканці кімнати 105 гуртожитку по проспекту Леніна, 20. Школа чекає на нас Зараз у нашій країні відбу ваються події величезної полі тичної ваги. Напередодні XXI з ’ їзду Комуністичної партії ра дянські люди гаряче зустріли і схвалюють тези доповіді това риша М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді партії та тези ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про зміц нення зв ’ язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні». Ми, п ’ ятикурсники, з великим комсомольським запалом читали і обговорювали ці документи. Адже ми знаємо, що перебудова середньої та вищої школи тор кається інтересів мільйонів лю дей, всього радянського народу. Кожен з нас розуміє, що зв ’ язок школи з життям створить дійсно необхідні умови для кра щого виховання підростаючого покоління, яке будуватиме ко мунізм. І нам випала велика честь — брати активну участь ’ у накресленій перебудові. Студенти-філологи А. СВАШЕНКО (Сталінський стипендіат), Р. СОЙФЕР, Л. ДЖЕНКОВА, Л. БУДИКА, Г. БІЛИК. ,З залу засідання комсомольської конференції 16 листопада 1958 року від булась XIV звітно-виборна ком сомольська конференція універ ситету, У звітній доповіді секретар комітету тов. Решетняк розповів про значні успіхи в роботі, яки ми може пишатися університет ський комсомол. За звітний пе ріод підвищився процент успіш ності комсомольців, покращилась політико-виховна робота серед студентів. Правда, останнє не є заслугою політсектору комітету комсомолу Ємельянової, яка фактично не керувала своєю ді лянкою роботи. Доповідач розповів про гро мадсько-корисну і культурно- масову роботу в університеті, Участь в озелененні міста, робо та на цілині, допомога колгоспам і радгоспам Харківщини і Лу- ганщини, широко розгорнуте, шефство комсомолу університету над різними організаціями (Ку- рязька колонія, колгоспи і т. д.) — ось далеко не повний перелік корисних справ комсомолу. Говорячи про культурно-ма сову роботу, тов, Решетняк від значив, що ця ділянка роботи за звітний період помітно по слабла. Відповідальність за це лежить на члені комітету т. Брю- ховій, яка протягом року зовсім не працювала, а також на ‘ Бак шееву — голові студентського клубу, У минулому навчальному році не був навіть проведений традиційний міжфакультетський огляд художньої самодіяльності, — Основна помилка минулої XIII конференції, — сказав т. Решетняк, — полягає в не досить серйозному ставленні де легатів до виборів комітету ком сомолу. На закінчення доповідач ви словив тверду впевненість у то му, що комсомольська . організа ція університету, йдучи назустріч XXI з ’ їзду КПРС, докладе всіх зусиль, щоб зустріти цю знамен ну дату великими успіхами на всіх ділянках роботи. Доповідь тов. Решетняка від значалась глибоким аналізом проведеної роботи, вимогливістю і самокритичністю.. Першим в обговоренні висту пив делегат від фізмату т. Шля хов. Він відзначив, що найбіль шу допомогу фізматівцям подали члени комітету тт. І. Гутман і Н. Сліпець. ‘Гов. Шляхов справед ливо обвинувачував комітет ком- сомолу в недостатніх зв ’ язках з факультетськими комсомольськи ми бюро. Виступ делегата від геолфаку т. Терлецького був присвячений роботі комсомольського патруля. Терлецький, висловивши надію на те, що в майбутньому уні верситетський патруль буде по єднувати свою роботу з роботою інших студентських патрулів, на закінчення сказав: «Участь у комсомольському патрулі повин на бути масовою. Роль штабу змінюється в нових умовах. Те пер, коли зусиллями комсомоль ців багато зроблено в боротьбі з хуліганством, робота штабу по винна стати більш виховною». Представник від підшефної колонії ім. Горького в Куряжі тов. Матковський передав ком сомольцям університету палке привітання колоністів. — Однак треба щиро сказати, що шефи в останній час значно послабили свою роботу. Тов. Мат ковський висловив надію на по кращання роботи студентів- шефів. Делегат від істфаку Литвинов присвятив свій виступ роботі групи студентів-істориків над нарисами з історії Харківського комсомолу. — Справа в тому, — сказав т. Литвинов, — що після того, як нариси з історії комсомолу були вже написані, авторський колектив дізнався, що вони не будуть надруковані, бо з до ручення обкому комсомолу уже вийшов з друку подібний збір ник, написаний викладачами історичного факультету. Ми ви магаємо, щоб наші нариси були видані окремою збіркою. Не можна допустити такого стану, щоб багатомісячна кропітка робо та студентів пропала марно! Делегат від географічного фа культету т. Матковський запро понував організувати на факуль тетах факультативні курси з тих дисциплін, на значення яких останнім часом звертають особ ливу увагу нашої школи партія і уряд: домоводство, праця і т. д. А. Н. Кравченко, зав. кафед рою фізвиховання, присвятив свій виступ спортивній роботі в університеті. Ми маємо змогу, сказав він, брати участь у зма ганнях з університетами не тіль ки нашої країни, але й дружніх нам країн народної демократії. Наші спортивні успіхи залежать від ентузіазму комсомольців. З великою увагою прослухали делегати виступ тов. В. І. Ма- хинька, проректора по учбовій частині. Тов. Махинько на ба гатьох конкретних прикладах розповів про успіхи і недоліки комсомольської організації в навчальній, громадсько-корисній і інших ділянках комсомольської роботи. Він запропонував внести на першу сторінку комсомоль ської «Книги пошани» колишніх комсомольців студентів ХДУ Ку рячого, Лялю Убийвовк і інших, які віддали життя за наше щас ливе сьогодні. Далі виступив секретар Дзер- жинського РК ЛКСМУ т. ІОнаков. Він вказав на ряд загальних недоліків у роботі університет ської комсомольської організа ції як-от: низька особиста дис ципліна багатьох комсомольців- активістів, невміння доводити до кінця почату справу (на прикла ді комсомольського патруля), та деякі інші. На закінчення дебатів виступив секретар парткому т. 0. 0. Ку чер. Він вказав на ряд суттєвих недоліків у роботі комітету ком сомолу, на відносну пасивність комсомольського активу, — Партійний комітет, : — ска зав • товариш Кучер, — вислов лює впевненість, що комсомоль ська організація університету під керівництвом партійної організа ції досягне великих успіхів у повсякденній роботі. Після цього було прийнято розгорнуте рішення, яке повинно лягти в основу роботи новообра ного комітету. Недоліком у роботі конферен ції є те, що на ній порівняно мало говорилось про навчальну роботу. На конференції недо статньо критикували роботу фа культетських комсомольських бю ро, і це є мабуть наслідком того, що у виступах дуже малу участь взяли рядові комсомольці-деле- гати, В цілому конференція, яка пройшла під знаком гострої кри тики і самокритики, показала, що комсомол університету є міц ним, згуртованим колективом, здатним під керівництвом партій ної організації домогтися нових успіхів на всіх ділянках роботи. Конференція обрала новий склад комітету комсомолу. Слід було б сказати і про це… Я хотів би сказати кілька слів про те, про що майже не говорилось або говорилось частково на XIV комсомольській конференції. Перш за все, слід вказати на такий факт: комсомольські бюро фізмату (секретар тов. Ша рапов) і філфаку (секретар т. Л. Трощановська), які в минулому році вважались відсталими по рівню організаційної роботи, після виборів у цьому році досить рішуче приступили до роботи. Про це свідчать хоча б такі факти: за доручен ням комітету комсомолу близько 40 комсомольців фізмату одержали путівки піонервожатих у шко ли району; комсомольці філфаку з ініціативи бюро без будь-яких вказівок з боку комітету комсомолу 11 і 13 листопада працювали в саду ім. Шевченка і одержали за це подяку від адмі ністрації. Ні на фізматі, ні на філфаці нічого подібного не було в минулому році. Таке пожвавлення роботи слід підтримати всім ком сомольським активом. На фізматі у роботі сек ретаря комсомольського бюро тов. Шарапова не повинна повторитись помилка бувшого секре таря т. Страшко,, яка намагалась працювати сама за всіх. У звітній доповіді тов. Решетняка багато го ворилось про комсомольську організацію хім- факу, як про одну з кращих організацій. Однак за останній час рівень організаційної роботи на факультеті помітно знизився, і в цьому винен перш за все новий секретар бюро т. Семенов. Ми сподівалися, що відсутність досвіду роботи буде компенсована ентузіазмом, бажанням пра цювати. Цього покищо не можна помітити., В день 40-річчя комсомолу хімфаківці зірвали концерт, обіцяний працівникам ЦНБ. На кон ференцію для чергування в роздягальні повинні були прибути 3 — 4 комсомольці хімфаку за особистим дорученням члена комітету Черня кова. Бюро хімфаку і тов. Семенов, як секретар, не забезпечили чергування у клубі Леніна. Чи не дуже зазнались хіміки? Покищо не можна сказати, що широко роз горнуло роботу бюро біологічного факультету. Найбільшим і найпершочерговішим завданням новообраного комітету комсомолу повинно бути навчання комсомольського активу. Для цього комітету комсомолу слід розробити план семі нарів і занять з секретарями, членами комсо мольських бюро факультетів^ курсів, груп. 1. ГУТМАН. Слідами наших виступів „Прислухатися до вимог замовників “ У відповідь на статтю т. т. Палатника і Комаря «Прислухатися до вимог замовників» Харківська група Діпровузу, що проводить проектні роботи по реконструкції і відновленню бувшої будови «Будинку проектів», повідомляє: 1. «Кожна проектна організація працює на основі діючих норм і стандартів, обов ’ язкових для всіх, і тому побажання вчених, що йдуть всупереч нормам, не можуть бути задоволені. 2. Ми за те, щоб розумні і ділові пропозиції перетворювалися в життя, але не за рахунок капітальної переробки проекту, яка ви кликає затримку будівництва. 3. На зміни, що поліпшують умови роботи хімічного факуль тету, ми йдемо в процесі будівництва, в межах наших прав, тобто порядком авторського догляду. У замовників було досить часу для того, щоб заздалегідь обміркувати наші рішення і дати нам по них свої зауваження до випуску робочих креслень. Окремі вимоги керівників кафедр іноді настільки складні, що вимагають великої переробки проекту, а це ми робити не можемо. 4. Заміна дефіцитних матеріалів в процесі будівництва дозво ляється нами^але при одній умові — без погіршення якості зі збе реженням міцності споруди. . Проектна організація зобов ’ язана вживати нові матеріали і кон струкції, засвоєні в Радянському Союзі, а не лише в своєму еконо мічному районі. 5. Безумовно, автори статті праві, коли вказують на низьку якість будівельних робіт і необхідність вжиття суворих заходів щодо цього. Але треба, щоб ці заходи були дійовими і підрядник їх ви конував. Таких заходів більше всього у замовника, треба ними лише користуватися. Наприклад, замовник може не прийняти роботи, що не відповідає технічним умовам або проекту і не оплатити її. 6. «Виправдовуватися» проти інших критичних зауважень авто рів статті, тобто спорити з технічних питань на сторінках газет і займати увагу широких читачів технічною полемікою, вважаємо не доцільним. Ці питання повинні вирішуватися робочим порядком. В. о. начальника Харківської групи Діпровузу І. ЄРМІЛОВ. Нас це не задовольняє У своєму листі до редакції га зети «Харківський університет» Харківська група Діпровузу, на жаль, ухилися від конкретної відповіді ЦцК три поставлених нами питання про стиль і недо ліки її роботи. Ми вказували: 1« На відсутність достатньої уваги з боку Діпровузу до запи тів кафедр« 2. На наявність плутанини в проектах інженерних сіток, ви даних Харківською групою Діпро вузу. 3. На ряд упущень у виборі і заміні будівельних матеріалів. По першому пункту в нашій статті дані конкретні приклади. Поскільки тов. брмілов по цьому пункту нічого не заперечує, ми вважаємо, що він у цьому пи танні з нами згоден. По двох інших пунктах ми прикладів не наводили, бо вва жали, що Харківській групі Діпровузу вони добре відомі. У зв ’ язку з тим, що т. брмілов по цих пунктах . намагається за перечувати, наведемо приклади, у вірності яких може при ба жанні впевнитися кожен читач нашої газети. Як приклад плу танини в інженерних сітках можна вказати на розміщення вже зібраної опалювальної ма гістралі, яка проходить на вось мому поверсі 14 корпусу прямо по осі вентиляційних шахт. її доведеться перебудувати, бо во на заважає встановленню венти ляційних труб. Можна вказати на інші при клади плутанини в інженерних сітках, деякі з них уже усунеш, інші будуть усуватися і надалі. Як приклад .невдалих рішень в виборі матеріалів, можна на вести пропозицію про встанов лення прямокутних азбоцемент них труб для загальнообмінної вентиляції в лабораторних при міщеннях, Цих труб будівельники не змогли дістати і зараз ці тру би будуть замінюватись заліз ними. Харківська група Діпро вузу в порядку нагляду згоди лась з цією заміною. В результаті виявилось, що в аудиторних приміщеннях, де не має агресивних газів, поставлені товстостінні азбоцементні труби, які спотворили приміщення, а в хімічних лабораторіях будуть ппетявтоиі яя пічні кпппйи fin азбоцементних труб не змогли дістати. Щодо намагання тов. €рмі- лова покласти вину на хімічний факультет за запізніле пред ’ яв лення ряду наших претензій до проектів, то ми з жалем повин ні констатувати, що наші заува ження виникли тільки в зв ’ яку з тим, що Діпровуз залишив без уваги зроблені своєчасно пропо зиції факультетів. Ми гадаємо, що наведених прикладів по хімічному факуль тету цілком достатньо, щоб ви знати незадовільною відповідь Харківської групи Діпровузу, бо її заперечення не конкретні і не спростовують положень, ЯКІ були висунуті в нашій статті. Справедливість вимагає, однак, відмітити, що тов. Єрмілову не завжди можна дорікати у від сутності конкретності. Як тільки питання стосується помилок і недоліків, не діпровузівських ор. ганізацій (будівельників, ВКБ ХДУ) т. брмілов критикує їх на рідкість суворо і з захопленням. Залишається побажати керівни кам Харківської групи Діпро вузу також добре бачити (і особ ливо усувати) свої власні недо ліки, і тоді наша загальна спра ва від цього тільки виграє. Зокрема, зараз необхідна спіль на термінова і злагоджена робо та Харківської групи Діпровузу, ВКБ ХДУ і будівельників у ро ботах по завершенню будів ництва. В протилежному випад ку закінчення нового будинку Харківського держуніверситету може затягтися ще на кілька років. На закінчення слід від значити надзвичайно чутливе ставлення до запитів універси тету головного інженера Діпро вузу т. С. М. Шкляра (Москва), який неодноразово вимагав від Харківської групи Діпровузу уважного ставлення до вимог Технічної Ради ХДУ. Голова техради ХДУ ‘ проф. ПАЛАТНИК Л. С. Голова комісії сприяння будівництву/ доц. КОМАР М. П. ВІД РЕДАКЦІЇ: Редакція вва жає критику Харківської групи Діпровузу з боку Технічної Ради ХДУ вірною і чекає термінової відповіді від відділу капіталь ного будівництва на порушені питоииа …. ……. – ,СТУДЕНТАМ У НОВИХ УМОВАХ СПОДОБАЛОСЬ Група студентів історич ного факультету в кілько сті 14 чоловік проводила в цьому році педагогічну практику в Андріївській середній школі Балакліїв- ського району. Це перша педпрактика наших студен тів у сільській школі. І то му хочеться коротко розпо вісти про неї і поділитися своїми враженнями. Насамперед, слід відзна чити сердечний прийом, який виявили нашим сту дентам дирекція і педаго гічний колектив школи. Учи телі історії Сидоренко Г. С., Бутенко У. Я- і Чертко- ва Є. І. всіляко допомага ли студентам, передавали їм свій багаторічний педа гогічний досвід. Велику увагу проведенню студен тами виховної роботи при ділили класні керівники, зо крема тт. Муріна 3. Є., Го ловко О. А., Іванченко Н. А., Ко лісник В. Д., Візер 3. В., Чаго- вець К. К. та інші. Багато допомагали нам дирек тор школи Квачов П Ф. і завуч Морозова К- П. Студенти відчу вали себе повноправними членами колективу. Звичайно, не все задовольняло нас у цій школі. Перешкодою була недостатня кількість наукових при ладь з історії, а також літератур них посібників. У школі обмежена кількість приміщень. Всі класні кімнати зайняті у дві зміни, немає навіть піонерської кімнати. Це не давало можливості широко роз гортати виховну роботу. Однак все це примушувало студентів виходити з становища шляхом проявлення власної ініціативи — малювати схеми, карти, більше користуватися дошкою і т. п. Крім залікових уроків з історії, студенти виконували роль клас них керівників, вели серед учнів різноманітну виховну роботу і ча віть. працювали протягом деся ти днів з учнями 7 — 10 класів у колгоспах по збиранню врожаю картоплі, овочів та кукурудзи. Студенти серйозно ставились до своїх обов ’ язків, показали хоро ші знання предмета і методики викладання. Найкраще провели уроки і виховну роботу студенти Токмань В., Ковтун Л., Зінченко О., Бабенко В., Піковець О., Дмя- трієвська Л. та інші. Всі студенти групи одержали відмінні і добрі оцінки. Сільська школа багато чому навчила наших студентів. Вони попали в реальну обстановку, з якою більшості доведеться неза баром зустрітися після закінчен ня університету. Виїзд студентів за межі Харкова дав їм можли вість повністю віддатися роботі в школі. Майже всі студенти на шої групи вважають за доцільне проводити педпрактику в сіль ських школах. Думаємо, що для цього може бути використана і Андріївська середня школа. Але факультету, насамперед методкабінету і кафедрі педаго гіки (яка, до речі, зовсім не поці кавилася нашою роботою), слід встановити тісний контакт з даною школою і допомогти їй у при дбанні і виготовленні наочних приладь, комплектуванні бібліоте ки і т. п. Необхідно також спіль но з учителями-істориками школи обговорювати важливіші методич ні питання. М .КОЛІСНИК, доцент, керівник групи. Урок з історії СРСР у 10 «б» класі веде студент-практикант Токмань В. Відповідає учени ця Зелік Раїса (фото вгорі). Обговорюється урок історії у 7 класі, проведений студент кою-практиканткою Ковтун Л. (нижнє фото). На практиці в сільській школі ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ! З виступів учителів Андріївської середньої школи Балакліївського району і студентів V курсу істфаку на заключній конференції, присвяченій закінченню пед практики. «На мене справила хороше вра ження висока культура студентів Харківського університету, пов ’ я зана з надзвичайною скромністю. Це дуже добре, що до нас у не далекому майбутньому прийде та ка чудова зміна». У. Я. БУТЕНКО, вчителька історії. «Я щиро радий, що студенти університету мають дуже високу теоретичну підготовку. Задоволе ний їхнім вмінням поєднати тео ретичні знання з практичною ді яльністю». Г. С. СИДОРЕНКО, вчитель історії. «У моєму класі працював сту дент-практикант О. Піковець. За короткий час він, проводячи ви ховну роботу серед учнів, завою вав величезний авторитет. Призна юсь, що протягом цього часу він був душею класу. К. К. ЧАГОВЕЦЬ, класний керівник 9-6 класу. «За час практики я ще більше усвідомив, що’ вчитель повинен бути людиною високої моральної чистоти, людиною великої душі, першим другом учнів. Я щиро по дружив з учнями 10-в класу. Ду же не хотілося залишати школу, яка за ці півтора місяця стала рідною». Студент В. БАБЕНКО. «Від імені студентів-практикан- тів я щиро дякую чудовому ко лективу вчителів Андріївської се редньої школи за постійну увагу і піклування про нас. Практика, дякуючи цьому, бу. ла великою школою виховної і навчальної роботи». Студентка Л. ДМІТРІЄВСЬКА. «Найсвітлішим у моїй пам ’ яті про педпрактику залишиться робо та з учнями в колгоспі. Я на стільки взнав кожного учня, що після роботи в колгоспі міг писа ти характеристику на кожного з них. У зв ’ язку з цим я хотів би порадити проводити практику тільки в сільській місцевості». Студент О. ПІКОВЕЦЬ. «Передайте університетському керівництву, що ми, дирекція Ан дріївської середньої школи, зав жди готові щиро прийняти сту- дентів-практикантів, але краще було б приїжджати до нас не на початку навчального року. В цей час, коли відбувається організа ція роботи в школі, дуже важко приділяти студентам максимальну увагу». П. КВАЧОВ, директор школи. У НАШИХ ДИПЛОМНИКІВ ВСТУПАЮЧИ У ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ПЕРІОД НАВЧАННЯ Написання повноцінної дипломної роботи вима гає великої вдумливої систематичної праці. Які умови можуть забезпе чити успішне написання і захист дипломної ро боти? Спільними для диплом ників всіх факультетів є такі положення: необ хідно своєчасно і хоро ше продумати план написання роботи, точно визначити її мету, роз робити календарний гра фік виконання. Студенти, що виношу ють свої теми протягом довгого часу в наукових гуртках, як правило, більш впевнено прова дять свої дипломні до слідження. Запорукою успіху є добре знання літерату ри з розроблюваної те ми. Полегшить роботу складення картотеки лі тературних та інших джерел, що використо вуються. Цінний матеріал до поможе зібрати успішно іроведена переддиплом на (польова або лабо раторна) практика з ра ніш наміченої і погод женої з керівником те ми. Дальшим етапом ро боти є вдумлива обробка (аналіз) зібраних літе ратурних і польових ма теріалів з узагальнен- тям їх у чітких виснов ках. В ході літературної обробки своєї теми слід своєчасно подавати ке рівнику варіанти окре мих розділів дипломної роботи. Так можна за здалегідь ліквідувати не доліки. Коли, нарешті, робота наближається до завер шення, — ■ слід добре оформити виправлену і вдруге перевірену робо ту, чітко виконати кар ти, схеми та інші ілю стративні матеріали. Графік роботи над окремими розділами ди пломної теми погоджу ється з керівником і по винен суворо виконува тися дипломником. Відхилення від вказа них умов, недобросовіс не, поспішне виконання наміченого графіка не минуче приведе до різ кого зниження якості ди пломної роботи або на віть до зриву її напи сання. Наведемо деякі при клади з досвіду написан ня дипломних робіт на географічному факуль теті. Дипломниця Свина- ренко дуже недобросо вісно використовувала час, що був відведе ний для переддипломної практики, зібрала бід ний матеріал. Пізніше їй довелося багато пра цювати над літературою, але все ж робота ви йшла поверховою і мала компілятивний характер. Здібний студент Пор- тянко непогано попра цював спільно з керів ником у полі. Але на нього напали лінощі, і він приступив до напи сання лише за півтора місяця до захисту. В ре зультаті — слабка робо та і відповідна оцінка її захисту. Студентка Хмелик доб ре попрацювала над літературою, зібрала ці кавий матеріал у полі і написала непогану ди пломну роботу, що за слуговувала б відмінної оцінки. Науковий керів ник вказав студентці на дрібні недоліки в її ро боті, запропонував пере робити деякі графіки. Але Хмелик цю роботу не виконала і подала на захист невиправлену ро боту. Внаслідок — оцін ка роботи иула зниже на комісією на один бал. На щастя, такі випадки на факультеті поодинокі. Більшість студентів добросовісно працюють, своєчасно пишуть і доб ре захищають свої ди пломні роботи. Відмінні оцінки на захисті мину лого року одержали Ж. Оришко, Л. Шата- люк, О. Демченко, І. Ко ротун та багато інших. Хороше працювали ди- пломники-географи і цьо го літа. У нашій газеті ми вміщували матеріали про наукові спостере ження практикантів у Сумській області, на Кавказі і в інших райо нах. На жаль, і в цьому ро ці були факти недобро совісного ставлення до роботи з боку таких сту денток як* Сіроштан, Дульської та інших. Ма буть, є подібні недбай- і ливі студенти і на інших і факультетах. В. ВІЛЕНКІН, доцент. УЧИТЕЛЬ Учительському колективу 1-ї Ан дріївської середньої школи. Прийшла із побачення, їй би спочити… Вона ж говорила, щаслива без меж: — Він, мамо, студент… У май бутньому — вчитель. Мене він кохає… І я його теж… І кинулась мати до доньки з сльозами — Багате акторське її ремесло — — За вчителя? Що ти? За вчителя заміж? — Та він працювати ж поїде в село!.. Не знаю, вдалось їм розмову скінчити… Я хочу сказати, що вперше зустрів Людину, в якої від слова «учитель» Зневаги вогонь у очах пломенів. Ні, справжняя мати того не забуде, Що вчитель дитині — як сяйво зорі, Що в школі, крім неї, були або будуть У рідної доньки батьки й матері. О був би я людством! Не зважив на крики б — На всіх би строкатих знаменах держав Десь поряд з гербами два слова великих — «Учитель» і «Мати» я б там написав! В. ТОКМААЬ, студент істор. ф-ту. Студентка-практикантка Дмитрієвська проводить збір загону. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВ ЕРСИТЕТ» СторУз. 24 листопада 1958 р. >7 І1£ ,ЧЕРВОНОМУ ХРЕСТУ 40 РОКІВ Зустрічаючи знаменну дату 20.ХІ-1958 року минає 40 ро ків існування радянського Чер воного Хреста. За 40 років свого існу вання Червоним Хрестом про ведена велика робота міжнарод ного і союзного значення. Робота Червоного Хреста на всіх етапах його діяльності в основному була спрямована на збереження здо ров ’ я і життя радянських людей і наших зарубіжних друзів. Під час громадянської війни і інозем ної воєнної інтервенції, а потім під час голоду, який охопив окре мі райони країни, радянський Чер воний Хрест створив багаточис- ленні медичні загони, які допо магали населенню і бійцям Чер воної Армії. Організовано було багато харчувальних пунктів, лікувальних закладів для насе лення. Первинна організація Червоно го Хреста університету нараховує близько 3 тисяч чоловік. Є непо ганий актив, завдяки якому за 1957/1958 рр. університетський Червоний Хрест виконав свої планові завдання. Особливо добре працював актив фізмату (го лова організації Червоного Хре ста – студент V курсу тов. Со болев), геологічного (голо ва — студентка Рябчикова), гео графічного факультетів (голо ва — студент V курсу Париліс), студент Компанієць, лаборантка Горошко, студент геолфаку Куз нецов. По санітарному обслуго вуванню велику роботу проводи ла тов. Щербакова. 15 кращих активістів пред ставлені до нагороди в зв ’ язку з 40-річчям. Добре допомагає в роботі товариства член партій ного комітету тов. Корбут. У відповідь на звернення Ленінградської організації Чер воного Хреста і Харківського стоматологічного інституту орга нізація Червоного Хреста фіз мату викликала на змагання всі факультети університету. Достойно зустріти 40-річчя Чер воного Хреста, охопити наш ко лектив 100-процентним член ством — таке завдання змагання. З резервних донорів ми по винні дати 30% активних донб- рів. Треба краще організувати роботу санпостів і провести від повідну роботу по санітарному обслуговуванню гуртожитків і навчальних приміщень. Але деякі з факультетів до цього часу ще дуже слабо відгукнулись на цей заклик. Зовсім не працюють у цьому напрямку радіофізичний факультет, який вніс всього 100 карбованців за весь період, хімічний, економічний та деякі інші факультети. Причиною цього є те, що партійні, комсо мольські і профспілкові органі зації мало цікавляться роботою Червоного Хреста. Немає сумні ву, що громадські організації університету як слід зацікав ляться цим питанням і всі плани і завдання Червоного Хреста бу дуть виконані з честю. К. В. ШЛОСБЕРГ, ЧЛЕН КПРС з 1920 р., ЧЛЕН комітету Червоного Хреста. Нові монографії членів кафедри історії КПРС На початку навчального року вийшли з друку монографії О. О. Воскресенського — «Револю ционная борьба рабочих ХПЗ (1895 — 1917 гг.)», О. А. Протопо пова — «Победа Великого Октяб ря — классическое осуществление ленинской теории пролетарской ре волюции» та I. Ш. Чорномаза — ■ «Борьба рабочего класса Украины за контроль над производством (март 1917 г. — март 1918 г.)». Основу книги О. О. Воскресен ського складає показ революційної боротьби робітників ХПЗ під ке рівництвом більшовиків. Аналізу ючи розвиток революційної бо ротьби у Харкові, автор прихо дить до висновку, що паровозо будівники йшли в перших рядах з самого виникнення заводу. На великому фактичному ма теріалі О. О. Воскресенський по казує боротьбу робітників ХПЗ під керівництвом більшовиків у період першої російської револю ції, в роки реакції і нового рево люційного піднесення, світової ім періалістичної війни і лютневого перевороту. Особливу увагу автор приділив висвітленню ролі робіт ників заводу в боротьбі за вста новлення Радянської влади. В заключній частині книги ав тор показав, яких величезних успі хів домігся завод в роки Радян ської влади і особливо в після воєнний час. В книзі О. А. Протопопова гли боко і докладно висвітлюються питання ленінської теорії соціалі стичної революції, Квітневих тез В. І. Леніна як геніального пла ну боротьби більшовицької партії за перехід від буржуазно-демо кратичної революції до соціалі стичної. Автор монографії показує, що перемога Великої Жовтневої со ціалістичної революції є класич ним’ здійсненням ленінської теорії пролетарської революції. Велике місце в книзі займає висвітлення таких важливих питань, як здій снення ленінської теорії соціалі стичної революції в країнах на родної демократії, форми перехо ду різних країн до соціалізму і основні закономірності соціалі стичної революції і комуністич ного будівництва. 1. Ш. Чорномаз у своїй книзі докладно показує значення ленін ського лозунга боротьби за ро бітничий контроль, який відіграв велику роль у перемозі ^Великої Жовтневої соціалістичної револю ції, в створенні соціалістичного виробництва в СРСР. У книзі по казано, що в авангарді боротьби за робітничий контроль, за владу Рад на Україні йшли металісти і гірники. Цей контроль здійснював ся в різних формах. Він був пе рехідним заходом до націоналі зації промисловості. Автор розкриває міжнародне значення історичного досвіду КПРС, показує це на численних прикладах введення робітничого контролю в ряді країн народної демократії. Названі монографії — це корис ні праці, що мають велике пізна вальне і виховне значення. Вони, без сумніву, подадуть допомогу товаришам, що вивчають історію робітничого руху і Жовтневої ре волюції. Є. М. БАДІЯН, Н. В. ТЕРЕЩЕНКО, викладачі кафедри. В гуртожитку по проспекту Леніна, 20 Партія та уряд приділяють по всякденну велику увагу ідейно-по літичному вихованню нашої мо лоді, А тому невипадково ця ділянка роботи вважається важливою в роботі кожної студради гуртожит ків нашого університету. В якому ж стані знаходиться ця ділянка роботи в студраді гуртожитку по проспекту Леніна, 20? У минулому навчальному році робота в цьому напрямку прово дилась слабо. А бувші голови студради, тт. Зінченко, а пізніше Некос нічого не зробили для по ліпшення справи. У цьому на вчальному році (після проведення звітно-виборчих зборів пройшло 2 місяці) роботу ще не можна вважати налагодженою. Щоправ да, голова студради тов. Ковальов запевняє, що найближчим часом ця робота налагодиться. Подиви мось, що ж ми маємо на сьогод нішній день? Погано налагоджена доставка газет у гуртожиток. Квитанції на виписані газети з вини старої студради загублені і тепер політ- сектору студради тов. Меркулову доводиться розшукувати квитан- ції на головному поштамті та в 59 відділенні зв ’ язку. З допомо гою профкому тов. Меркулову вдалося знайти загублені газети. Так почалася робота в цьому році. Слід відзначити, що з боку ко мітету комсомолу протягом року ніякої допомоги цій студраді не було. Ні замісник секретаря т. Гутман, ні політсектор комітету комсомолу т. Перепелиця ніякої допомоги не надавали. Новому комітету комсомолу необхідно звернути на це серйозну увагу. Хорошим заходом була б органі зація лекторської групи при гур тожитку. При гуртожитку до цього часу ще не працює бібліотека, і це ні кого не турбує. До Жовтневих свят була випущена стіннівка «За культурний побут» — одна в цьому навчальному році. Є надія, що бойові виступи цієї стіннівки полегшать у майбутньому роботу студради. Хорошу ініціативу проявила студрада в проведенні суботника по очищенню території навколо гуртожитку. Тут добре попрацю вали студенти-радіофізики, яких допоміг організувати комсорг фа- культету т. Карпук. Добре пра цювали студенти Білоусов, Умнов, ■Українцев та багато інших. Студ рада оголосила подяку студентам, одночасно відзначивши, що ба гато геологів не з ’ явилося на ро боту. З ініціативи студради були про ведені збори студентів радіофізи- ків, що проходили у присутності декана факультету О. І. Терещеч- ка. Студенти вирішили, що досить плямувати себе нехорошими спра вами, і взяли курс на те, щоб бути зразковим факультетом по поведінці у гуртожитку. Варто було б провести такі збори і на інших факультетах. За справу морально-політичного ви ховання студентів повинен взяти ся весь актив — як комсомольський, так і профспілковий. Необхід но, щоб наші активісти працювали не тільки на факультеті, але й у гуртожитку. Необхідна допомога з боку партійної організації ,та деканату кожного факультету. Адже гуртожиток, про який іде мова, це дім, де проживають представники усіх дев ’ яти фа- ісульгетівг. ВОЛОШИНА, БЕРДИЧЕНКО, члени профкому. НА ТЕМИ ПРОФСПІЛКОВІ Профбюро фізмату працювало добре З повним правом можна заяви ти, що профспілкова робота ши роко розгорнулася на фізматі лише в останні два роки. До цього на фізматі профбюро зде більшого займалося виключно збиранням внесків і розповсюд женням квитків. І тим більша заслуга Г. Ковтуна, Л. Кривцо- вої, Т. Вороніної та інших, які, дякуючи наполегливості, бажан ню працювати, домоглися того, що профбюро стало активно втру чатися в громадське життя фа культету. Якщо раніше авторитет проф бюро і профорганізації був дуже невеликим, то тепер авторитет цей набагато зріс. Серед усіх профспілкових організацій уні верситету організація фізмату — одна з кращих. Звичайно, не все в роботі бю ро було гаразд, не всі члени працювали однаково. Особливо це видно було на роботі культ- сектора, за який відповідали Ташликова і Вожова. До роботи вони ставилися добросовісно, але займалися здебільшого технічни ми справами (розповсюдженням квитків тощо) та підготовкою факультетських вечорів, які в більшості були невдалими. При чиною останнього було те, що організатори обмежувалися від- шукуванням 10 — 12 номерів для вечора і майже не займалися широкою організацією культма сової роботи в групах, на кур сах. Це ж саме було причиною й того, що на фізматі не закріпи лися ті успіхи в культмасовій роботі, які були досягнуті в пе ріод фестивалю. Робота профбюро йшла в ос новному в масштабах курсів, а в більшості груп вона полягала в проведенні зборів і збиранні внесків. Звичайно, вимагати від бюро організації хорошої роботи і в групах не можна було в тих умовах. Але нове бюро повинно взяти курс на розгортання ро боти серед груп. Дуже цінною в роботі профбюро була його участь у розподілі місць в гуртожитку. Завдяки цьому впорядковано розподіл місць. Але, на жаль, в цьому напрям ку було припущено деякі пору шення. Деяких студентів, яким було призначено місце в гурто житку навесні цього року, було позбавлено його без особливих причин. Не знаю точно, хто ви нен у цьому, але факт зали шається фактом. І нове бюро зобов ’ язане звернути на це свою увагу. А. ЗДОРОВИЙ, студент фізмату. Налагодити роботу громадських контролерів При профкомі університету існує студентська контрольна комісія, якою керував колись студент По гребняк. Чим займалась ця комі сія? Перш за все, їдальнями при університеті . Практикувалися пе ревірки їдалень, дегустації страв, випробування на доброякісність продуктів ‘і багато інших добрих справ. В інтересах істини слід ска зати, що все це робилося групою контролерів фізмату під керівниц твом Люди Кривцової, з актив ною участю студентів Жданова, Ковтуна, Азаренка. Однак з до бором кадрів для громадського контролю була допущена несер йозність і поспішність, що при вело в наші ряди пюпей ччпаа- кових і дуже безвідповідальних, таких як Черкасов, иліиник 1 он- чаров та інші. Хочеться відзна чити, що вся основна робота, яка дала непогані наслідки, проробле на групою фізматівських контроле рів. Чим же допомагав профком? Тим, що клав під сукно всі акти і протоколи, які надсилали кон тролери. Безвідповідальність тов. Бердиченка як голови житлово-по бутової комісії профкому привела до того, що лишилися поза ува гою серйозні порушення в їдаль ні No 367 з боку директора і завідуючого виробництвом. Не більш серйозно поставився до цього і голова профкому тов. Гні- даш. Що ж треба зробити, щоб налагодити роботу громадських контролерів? Небагато. Лише доб росовісне ставлення до справи членів профкому, що відпові дають за цю ділянку. А. РОЖКОВ, студент IV курсу фізмату. ЗВЕРТАЄМОСЬ ДО ГОСПОДАРЧОЇ ЧАСТИКИ В цьому році наш гуртожиток був погано підготовлений до зустрічі студентів, що приїхали з канікул. Ремонт у гуртожитку був закінчений, але прибирання після ремонту провадилось у той час, коли основна частина студен тів вже приїхала. Це було дуже незручно і натирачам підлоги, і прибиральницям і студентам. Господарча частина не підго тувала гуртожиток до зими. Біль ше 10 днів ми мерзли. А зараз — у нас багато пола маних газових горілок, зіпсова них кранів. Особливо багато не поладок на поверсі дівчат (пра цює лише 4 крани). Погані справи з роботою ліф ту. Ліфтерша залишає роботу на годину раніше встановленого строку — 4-х годин. А для сту дентів ліфт повинен працювати і після чотирьох годин, хоча б до 8-ми годин вечора. Якщо не має ліфтерів, то можна було б перейти на самообслуговування! Л. ПИЛИПЕНКО, голова студради гуртожитку по площі Дзержинського No 4. Музичний лекторій повинен працювати З ЗО листопада знов від криється музичний лекторій на шого університету. На цей раз він буде проходити у відремон тованому залі філармонії. На від міну від минулого року, кон- церти-лекції проходитимуть у два потоки. Це робиться для того, щоб якнайбільше студентів узна ли і полюбили симфонічну му зику, чудові твори сучасності і минулого. Кожен студент пови нен знати симфонічну музику, життя і творчий шлях великих композиторів. У нас багато пер шокурсників, які прийшли до університету з виробництва, з села, які мало або зовсім не бу вали на симфонічних концертах. Отже і для них відкриті двері нашого лекторію. Вони познайом ляться з творами Чайковського і Даргомижського, Верді і Рос- сіні, Шопена і Бетховена, Пуччіні і Леонкавалло. Лекції познайом лять слухачів з найкращими творами радянської симфонічної музики, симфонічною музикою країн народної демократії. Заст. редактора Б. Щербаненко