No 25 (979) і Четвер, 2 липня 1959 р. ; Ціна 20 коп, Внесок у справу комплексної автоматизації Асистентом кафедри матема тичної фізики К. А. Нетребенком сконструйована обчислювальна машина, яка знайде застосування в лабораторіях наукових установ. Один з вузлів цієї машини — вимірювальне приладдя, що здійснює автоматичне кодиру- вання, з успіхом може застосо вуватися в промисловості у скла ді різних систем комплексної авто матизації. Під час роботи над машиною автором її було одер жано 12 авторських свідоцтв; прохання надіслати розрахунки надійшли від Одеського політех нічного інституту, Харківського інституту мір. Конструкцією ма шини цікавляться Пензенський завод лічильно-аналітичних ма шин, Київський обчислювальний центр, московські і ленінградські організації. Одержані цінні результати ста новлять основу кандидатської дисертації^ яку автор має захи щати у Московському енерге тичному інституті. В БУРКІН. ДІЛАМИ ВІДПОВІДАЄМО НА РІШЕННЯ ЧЕРВНЕВОГО ПЛЕНУМУ ЦК КПРС Машина, на якій вчитимуться і працюватимуть Швидкодіючі обчислювальні машини — це нова техніка, тех ніка сьогоднішнього і завтраш нього дня. Семирічним планом розвитку нашої країни передбачена широ ка автоматизація і комплексна механізація виробничих процесів на базі широкого впровадження обчислювальної техніки. Червне вий Пленум ЦК КПРС яскраво висвітлив питання розвитку про мисловості на основі автоматиза ції і комплексної механізації, підкреслив велику роль викори стання обчислювальних машин, найновіших досягнень обчислю вальної техніки у справі переве дення виробництва на нову ос нову. У зв ’ язку з небаченим досі роз витком виробництва в нашій краї ні, зростає кількість і склад- ність математичних проблем, багато з яких є обчислювальни ми за своєю суттю, і виникає не обхідність швидко їх розв ’ язува ти. Розрахунок конструкції су часної машини або агрегату включає приблизно 3 — 4 мли. арифметичних операцій. Це робота на рік для 10 — 12 рахівників, які працюють на арифмометрах — ав томатах. А навіть мала швидко діюча електронна обчислювальна машина «Урал» виконує цю ро боту лише за 8 — 9 годин. Великі ж радянські обчислювальні ма шини, що виконують від двох до шести тисяч операцій на се кунду, зроблять цю роботу про тягом хвилини. Тут треба, зви чайно, врахувати, що основний час для розв ’ язання задач ігі швидкодіючих електронних ма шинах займає підготовка задач для машинного обрахунку, тобто програмування. Цю роботу зараз і виконують математики-програ.- місти. Цього року в університеті ор ганізовано обчислювальний центр, який буде основною базою підго товки спеціалістів з обчислю вальної математики. Універсалі, на цифрова електронна обчислю вальна машина «Урал», що є в університеті, провадить арифме тичні і ряд логічних операцій з швидкістю 100 операцій на се кунду. На нашій машині вже розв ’ я зано ряд задач. З осені обчислю вальний центр повністю буде го товий до роботи. Робота ця скла датиметься з виконання як на вчальних і наукових функцій, так і замовлень виробничих під приємств нашого міста. Теоретичну підготовку майбут ніх математиків-обчислювальни- ків у нашому університеті здійс нюватимуть видатні вчені — ма тематики. І. ТАРАПОВ. Свободу Манолісу Глезосу! Відкритий лист студентів університету до уряду Греції Від імені студентства Харків ського державного університету ми вирішили звернутися до уряду Греції з питанням, яке протягом тривалого часу непокоїть світову громадськість. Ще й досі томиться у в ’ язниці видатний громадський діяч Греції — Маноліс Глезос. Просимо пробачити нам деяку безапеляційність тверджень, але на наш погляд, подібне ставлен- ня до Маноліса Глезоса з боку виконавчих органів грецького уря ду ніяк не погоджується з усім тим, що зробила ця людина для своєї країни. Ми звикли оцінювати людину по заслугах перед своїм народом, так само, як і про країну судимо по тих цінностях, які її народ вніс і вносить у скарбницю сві тової культури. Ще в школі на уроках історії ми переказували чудові міфи древ ньої Еллади, в музеях ми знайо милися з зразками матеріальної культури грецького народу. Мо гутні образи героїв з їхнім смі ливим духом виховували в нас людську самосвідомість, риси бла городства і людської гідності. Але ніщо не вчить так добре, як саме життя. Ми в дитинстві перенесли всі жахи минулої вій ни і навчилися цінувати мужність людей, що самовіддано виступа ють за інтереси Батьківщини, за свободу народу. Чесні трудівники всього світу добре пам ’ ятають імена тих, хто в чорні для людства дні війни був у перших лавах захисників свободи. Серед них — Маноліс Глезос. Серед людей, потрібних справі миру, — також Маноліс Глезос. Великі заслуги Маноліса Гле зоса і перед грецьким народом, кращим сином якого він є. Хочеться вірити, що багатоміль йонний голос світової громадсько сті спонукає уряд Греції якнай швидше звільнити Маноліса Гле зоса. Від імені студентів університету С. ГАЛУЗА, Г СОКОЛОВ, О. ПАВЛЕНКО. Успішне розв ’ язання проблеми З року в рік міцніє творчий зв ’ язок учених кафедри неорга нічної хімії з працівниками заводу транспортного машинобудування. Кілька місяців тому на кафед ру з заводу надійшла заявка — треба було дослідити причини міцності і зносостійкості деталей, що електролітично вкривалися фосфорно-нікелевими сплавами. Завідуючим кафедрою професо ром Л. С. Палатником і старшим лаборантом Н. Т. Гладких прове дена велика робота, що дозволила з ’ ясувати механізм утворення по криття і вплив термічної обробки на стійкість деталей в певних умовах. В результаті розроблена теорія процесу і подані рекомендації щодо дальшого поліпшення яко сті деталей. Робота, спрямована на досяг нення міцності і зносостійкості металів, набуває особливої акту альності в світлі рішень червне вого Пленуму ЦК КПРС, і колек тив кафедри разом з працівни ками заводу продовжуватиме займатися проблемою міцності. М. ЄГОРОВ. Автоматичний принад для потенціометричного титрування Недарма говорять: авто мат — господар виробництва. Автоматичне управління — недалеке майбутнє наших заводів і фабрик, а ав томатичні лінії стають реальністю уже сьогодні. Вони — провісники кому нізму. То вони полегшують працю нашому народові, заміняють робочі руки на найскладніших операціях, підвищують продуктивність праці у кілька разів. В сучасних умовах, роль заводської лабораторії не- чувано зростає. Лаборато рія — серце заводу. По клади руку на це серце і ти узнаєш, як працює орга нізм: чітко чи з перебоями.. Недавно ректорат універ ситету одержав листа з да лекого Балхаша. Балха ський гірничо металургійний комбінат про сить розробити для нього автоматичний потенціометр дискретної дії. «Нам відомо, — пишуть звідти, — що такий прилад розроблено у Вашому універ ситеті». Справді, ще в ми нулому році асистент ка федри експериментальної фізики Є. Ф. Рибалка, на уковий співробітник інсти туту хімії Є. й. Вайль і студент фізичного відділен ня фізико-математичного факультету А. М. Рожков сконструювали автоматич ний прилад для потенціо метричного титрування і передали його науково-до слідному інститутові хімії ХДУ. Автоматичний прилад з успіхом використовується співробітниками інституту. Ректорат надіслав пози тивну відповідь головному інженерові Балхаського гір- ничометалургійного комбіна ту тов. Полякову і просив надіслати технічну характе ристику і умови експлуатації потрібного для них автома тичного потенціометра. Слід сподіватися, що та кий прилад буде сконструйо вано. п. костюк. В ПАРТІЙНОМУ КОМІТЕТІ УНІВЕРСИТЕТУ Підведено підсумки занять в мережі партосвіти 23 червня 1959 року на засіданні партійного комітету університету були обговорені підсумки роботи мережі парт освіти в 1958 — 1959 учбово му році. Відзначалось, що ме режею партосвіти була охоплена переважна більшість кому ністів і позапартійних викладачів та обслуговуючого персо налу. В поточному учбовому році в університеті працювало 15 теоретичних семінарів, причому чотири — з історії КПРС, шість — з філософії, п ’ ять — з політичної економії. Керували семінарами досвідчені викладачі, які завоювали повагу слухачів. Особливо хороше працювали теоретичні се мінари з історії КПРС на історичному факультеті (керівник доцент Г. 10- Немирова), на фізико-математичному факуль теті (керівник доцент 10. М. Бадіян), з політичної економії на географічному факультеті (керівник кандидат наук В. 0. Ковальова), з філософії на хімічному факультеті (ке рівник доцент Ю. Ф. Бухалов), гурток по вивченню історії КПРС в центральному апараті (керівник кандидат наук В. Г. Лисенко). Вся робота теоретичних семінарів провадилась під знаком вивчення великих тем, які мають великий теоретичний і практичний інтерес для наших викладачів. Так, наприклад, на історичному факультеті слухачі вивчали тему: «Боротьба В. І. Леніна проти опортунізму в Росії і на міжнародній арені»- Біологи займались питаннями, пов ’ язаними з ідеоло гічною боротьбою проти ідеалізму в сучасній біології, питан нями сутності життя. Філологи глибоко розглядали проблеми боротьби з проявами ревізіонізму в літературі та естетиці- Історичні рішення XXI з ’ їзду КПРС викликали дальше під несення всієї учбово-наукової та агітаційно-пропагандистсь кої роботи в університеті. Робота в мережі партосвіти була переключена на вивчення істо ричних матеріалів партійного з ’ їзду. Слід відзначити, що вив чення марксистсько-ленінсь кої теорії, в тому числі і мате ріалів XXI з ’ їзду, відбувалось під знаком дальшого посилення зв ’ язку науки з життям, з практикою комуністичного будівництва в нашій країні. Як правило, переважна більшість слухачів брала активну участь в обговоренні доповідей. З продуманими і глибоко змістовними доповідями на се мінарах виступили т. т. Астахов, Сидельников, Кучер, Толма чов, Комар, Барабашов, Хоткевич, Таранов, Майковська та інші. Разом з тим слід відзначити, що в діяльності теоретичних семінарів мали місце й деякі недоліки. Це в першу чергу пов ’ язано з порушенням графіка проведення занять. На фізматі деякий час погано працював семінар по вивченню філософії, і лише після енергійного втручання пар тійного бюро факультету семінар поліпшив свою роботу. Іноді на окремих заняттях багато слухачів були відсутні. Так, на біологічному факультеті в роботі філософського семінару брали участь не більше 50 процентів учасників, інші, як правило, були відсутні, а партійне бюро біологічного факультету від повідних заходів не вживало. В цілому діяльність мережі партійної освіти довела, що колектив викладачів, глибоко вивчаючи марксистсько-ленін ську теорію та матеріали історичного XXI з ’ їзду КПРС, одер жує велику допомогу для своєї роботи в галузі науки і під вищує рівень майстерності викладання- Партійний комітет розробив і затвердив план роботи пар тійної освіти в університеті на 1959/1960 учбовий рік. Ю. ТЕРЕХОВ, член парткому. Я ,ТРИВАЄ СЕСІЯ В УНІВЕРСИТЕТІ Про справи екзаменаційні Вже відбулися заліки з елек тротехніки, математичної фізики та інших предметів. На другому радіофізичному в розпалі екза менаційна сесія. Так, у той час, як студенти деяких факультетів вже склали всі екзамени, радіо- фізикам лишилося ще скласти один-два. З усіх чотирьох сесій літня се сія цього року проходить найкра ще. Вже те, що перші два екзамени (історія КПРС і теоретична меха ніка) в двох групах другого кур су не дали жодного «хвостиста», свідчить про це. В чому ж причина? Курс своєчасно і серйозно по чав готуватися до сесії. Завідую чий кафедрою історії КПРС до цент О. О. Воскресенський відзна чає хорошу дисципліну під час екзамену, якісні відповіді окремих студентів, особливо підкреслює успіх 23-ої групи, половина сту дентів якої одержала «відмінно». Хоча активісти курсу взагалі одержують високі оцінки, на знан нях деяких студентів помітно по значається перевантаження гро мадською роботою. Перед у складанні екзаменацій ної сесії ведуть студенти Андрі- євський, Зінченко, Голубничий, Зайцев, Лисицин, Черняєв. А тепер хочеться порушити пи тання, що стосується не лише студентів нашого курсу, але й усіх мешканців гуртожитку на проспекті Леніна, 20. Ножного року під час екзаме наційної сесії для підготовки студентам відводилися читальня, червоний куток і зал на цоколь ному поверсі. Дивно, але цього року так не сталося. Усі ці вкрай потрібні під час сесії приміщен ня були зайняті заочниками, яких поселили там. Невже не можна було знайти іншого виходу, як зайняти читальні приміщення? Це різко погіршило умови під готовки студентів гуртожитку до екзаменів. А. ГНАП, студент другого курсу радіофаку. Перед останнім екза меном Фотоетюд А Медведе ва. Можна підвести підсумки Екзаменаційна сесія триває в університеті. Але є вже такі фа культети, де вона завершилась. Один з них — геологічний. Май бутні геологи, в основному ус пішно склавши екзамени і заліки, роз ’ їхались на практику в різні райони України, Сибіру, Кавка зу, Донбасу, Уралу, Далекого Сходу. Ми звернулись до декана гео логічного факультету доцента Г. Захарченка з проханням роз повісти нам про підсумки сесії, як проявили себе під час сесії студенти. Сесія на факультеті, — почав декан, — пройшла організовано; зривів, грубих порушень трудо вої дисципліни не було. Правда, окремі студенти ніяк не спро можні були скласти заліки за один раз; доводилося приходити до викладача вдруге першокурс нику Кофтелєву, другокурсниці Антонисян, студенту того ж кур су Черненко. Навіть і зараз у них є академічна заборгованість. До речі, ці студенти і їм подібні не працювали протягом семестру, без поважних причин пропускали заняття, роботи складали невчас но. Звідси і наслідки. Кращий на факультеті курс — четвертий. Він вів перед у сесії, студенти цього курсу подавали приклад товаришам і під час за нять в семестрі. Тут підсум кові цифри такі: студенти курсу одержали 225 оцінок. З них — 111 «відмінно», 120 — «добре»; тобто 90 процентів оцінок на курсі — – «відмінно» і «добре». Значно поліпшив свою роботу третій курс. Успіхи тут порівняно з минулою сесією значно вищі. І якщо взимку на курсі було 11 академборжників, зараз лише один — ледар, який тягне назан увесь курс, — Міщанинов. На першому курсі нашого фа культету навчається багато ви робничників. Найкращі студенти з їх числа — Маркус, Дмитрієв, Обрєзанов, Кривошеєв, Сухунчак. А ось серед тих, хто -прийшов на факультет з медалями, на жаль, відмінників мало. Деякі з них — Петряник, Вакула навіт» одержали незадовільні оцінки. Порівняно з попередньою се сією на геологічному факультеті збільшилась кількість студентів, що вчаться на «відмінно» і «добре», загальні показники дещо вищі, ніж узимку; число борж ників зменшилось у два рази. Успіх приносить тільки наполегливість Весняна сесія для третьокурс ників історичного факультету не з легких. Студенти вперше складали філософські предмети, політич ну економію капіталізму. Серйоз но підготувались до екзаменів В. Солодовник, В. Лисовицький, А- Мамалуй. Протягом семестру вони систематично працювали над рекомендованою літературою, брали активну участь в роботі семінарів, акуратно відвідували лекції і практичні заняття. На «відмінно» і «добре» скла дають сесію Я. Бакшеев, М. Чу- маковський. А ось Козинець, Кор шак, Перов, Романова, Черноуць- кий працювали несерйозно і скла дають далеко не блискуче. Пєров, Козинець, Коршак уже мають по два «задовільно», а Романова всі екзамени складає лише на трій ки. До речі, Е. Романова — здібна, непогана дівчина. Вона активно відстоює честь факультету і уні верситету на спортивних змаган нях, а ось свою майбутню спеці альність, очевидно, по-справжньо му не любить, працювати над оволодінням предметами серйозно і з душею не бажає- Колектив III курсу чимало приділив уваги цій студентці. Але кожному зро зуміло, що основний успіх у нав чанні залежить від самого студен та. Нам здається, що стипендіаль на комісія, яка зараз працює, по винна з усією суворістю підходи ти до призначення стипендій по дібним студентам. В. ГРИШИН. ПРОЩАЛЬНОЕ Вам сейчас хорошо и трудно, Как в большом, неизвестном полете: Ведь впервые, вставая утром, Вы на лекции не пойдете. Встанет класс, встречая учителя. Это вам доверены люди, Ваше каждое слово учитывая, Сердце молотом биться будет. Это первый экзамен вступительный В жизнь, как небо, большую и светлую, Где расходятся тучи почтительно Перед солнцем и свежим ветром. Это первый курс начинается Жизнь, как небо, большая, открытая, Где и грозы порой намечаются, И просторы, дождем омытые. Щасливої дороги у нове життя! Електричка зупинилася. Поко- тилівка. Я виходжу з вагона і прямую по вуличці мальовничого харківського передмістя. Біля одно го з будинків бачу ту, заради кого приїхав — Галину Шинка ренко, п ’ ятикурсницю нашого фа культету. Красивий пейзаж, зе лені віти молодих яблуньок, і дівчина з книжкою в руках — ти пова картина на Україні. — Вас зараз на факультеті не розшукаєш, — починаю розмо ву, — і дійсно, тут готуватися краще. — А що, викликають мене? — питає дівчина. — Ні, я просто приїхав погово рити з вами. — Будь ласка. — Ви їдете працювати до Кир гизії, — почав я. — Так. І я, і мої подруги вирі шили працювати саме там. Галина не хотіла, щоб про неї писали в газету, вона не вважам це гідною темою… Поки над нашими головами збиралися хмара і крапав неве личкий дощик, я нотував її роз повідь — часу була обмаль. — Ще з дитячих років я захоп лювалася творами великих росій ських письменників, особливо Го- голя, — каже вона. Велику лю бов до літератури прищепив Га- лині її вчитель — викладач Ох- тирської школи Михайло Ісайо- вич Кричев, вихованець Харків ського. університету. 1 от з любов ’ ю до літератури, з бажанням займатися формуван ням дитячого світогляду, вона вступила до університету. Дуже швидко промайнули роки навчання з їх успіхами і невда чами — немовби вчора складала вступні іспити, а сьогодні вже до водиться залишати колектив, дру- зів-співкурсників. — Ща ви думаєте про наступ ний ваш шлях? — Звичайно, він буде не без труднощів. Але якщо приходять нові труднощі, приходять і радо щі від їх подолання. Втім, Галині за раз ніколи ма лювати місце • майбутньої робо ти — братню Киргизію. Вона упев нена, що потрібна там, — і до сить. А поки що — скласти дер жавні іспити — найближча мета. Лишився іспит з мови, треба го туватися. Дощ перестав, з-за хмар ви глянуло сонце, освітило молоді яблуньки. Прощаючись з Гали ною, слухаючи теплі слова подя ки рідному університетові, викла дачам, я думав, що вона щиро полюбить нові місця, нових людей, свою роботу.. І вона, і її подруги Ж- Драник, Л. Погорєлова, А. Балонова, що їдуть до соняч ної Киргизії. Щасливої дороги у нове життя! О. БОБРОВ, студент філфаку. €. с. хотинський Харківський державний універ ситет їм. О. М, Горького, нау кова громадськість України по несли тяжку втрату. В ніч на 1 липня 1959 року після не тривалої, але тяжкої хвороби на 82 році життя помер найстаріший професор університету, Заслуже ний діяч науки УРСР, доктор хімічних наук Євген Семенович Хотинський. Виходець з середовища трудо вої інтелігенції, Євген Семенович Хотинський поділив долю бага тьох передових людей Росії, які в умовах царату позбавлені були можливості одержати вищу осві ту на Батьківщині, йому дове лось залишити Росію і поїхати за кордон, де у 1904 році він закін чив Женевський університет. По вернувшись до Росії, Є. С. Хо тинський працював на хімічних підприємствах інженером. Почи наючи з 1909 року і протягом півстоліття, Євген Семенович без перервно працює в Харківському університеті. Після перемоги Великої Жовт невої соціалістичної революції, яка відкрила перед ним, як і пе ред багатьма вченими, широке по ле наукової діяльності, розцвів талант Євгена Семеновича Хо тинського. Багато сил і енергії приділів він створенню радян ської вищої школи, підготовці кадрів спеціалістів-хіміків. Професор Є. С. Хотинський на писав десятки наукових праць і учбових посібників, на яких ви ховувались покоління радянських хіміків. Є. С. Хотинський поряд з вели кою науково-педагогічною робо тою брав найактивнішу участь у громадському житті. Неодноразо во він обирався депутатом Хар ківської Міської Ради, був членом бюро секції наукових співробітни ків. Талановитий лектор і попу ляризатор, Євген Семенович до останніх днів свого життя ви ступав з лекціями перед робітни ками, колгоспниками, школярами з питань розвитку радянської хімії. Радянський уряд високо оцінив благородну діяльність видатного вченого, педагога і громадського діяча, присвоївши йому високе звання Заслуженого діяча науки УРСР і нагородивши його ор деном Леніна, двома меда лями і почесними грамо тами. Пам ’ ять про Є. С. Хо тинського як про чуйного товари ша, життєрадісну людину, друга і вчителя молоді, яким гаряче лю бив свій народ і Батьківщину, бу де завжди жити в наших серцях. ГРУПА ТОВАРИШІВ 1 УЧНІВ. Ректорат, партійний комітет і місцевий комітет Харківсько го ордена Трудового Червоного Прапора державного універ ситету ім. О. М. Горького з глибоким сумом сповіщають про кончину найстарішого професора університету, доктора хі мічних наук, Заслуженого діяча науки УРСР, депутата Хар ківської Міської Ради депутатів трудящих ЄВГЕНА СЕМЕНОВИЧА ХОТИНСЬКОГО і висловлюють глибоке співчуття родині покійного. Ректорат, партійний комітет, місцевком Харківського ордена Трудового Червоного Прапора держуніверситету ім. О. М. Горького висловлюють глибоке співчуття завідую чому кафедрою фізики твердого тіла професору Борису Яковичу ПІНЕСУ з приводу передчасної смерті його дружини. ТАЇ АНДРІЇВНИ КАРПИНСЬКОЇ Редактор Б. ЩЕРБАН ЕН КО.