No 24 (978) Вівторок, 23 червня 1959 р. І Ціна 20 коп. ЗА РОБОТУ, ДРУЗІ! _ Комсомольська організація уні верситету по праву пишається трудовими досягненнями своїх членів. На цілині, в колгоспах і радгоспах України з подякою згадують завзяту молодь нашого вузу. Можна бути певним, що на ступне літо принесе нові трудові перемоги і досягнення. Наступно го учбового року ще один факуль тет — хімічний — розпочне за няття в новому приміщенні. Але роботи ще на будівництві чима ло. З ініціативи комітету комсо молу кожний студент після за кінчення сесії відробить на будів ництві десять днів. Причому в перші після сесії і в останні пе ред учбовим роком десять днів працюватимуть ті з студентів, що не живуть в Харкові або в Хар ківській області. Працювати на будівництві, працювати сумлінно, по-комсомольськи — почесний обо в ’ язок кожного. Сором тому, хто, нехтуючи званням студента і. ком сомольця, не допоможе будівель никам швидше закінчити споруд ження нової будови. Товариші радіофізики! На чер зі — ваш корпус. Ваша сумлінна праця прискорить його завершен ня. Першого вересня має стати до ладу спортивний майданчик. Істане! Чи не так, дру зі? Нехай вже з перших днів но вого учбового року у ваших но веньких трудових книжках з ’ яв ляться перші лаконічні, але почео ні записи: на будівництві універ ситету, або на цегельному заводі No 1, або на спорудженні універ ситетського басейну відроблено … годин! 1® а к » Ф е Д Р а х Важливі завдання будуть розв ’ язані Кафедра радіоспектроскопії в нашому університеті існує лише два роки. Незважаючи на це, вже цього року кафедра дає перший випуск молодих спеціалістів. Науковці кафедри проводять велику учбово-методичну роботу в організації методичних практи кумів, розробці нових програм і підготовці спецкурсів з радіоспек троскопії. Поряд із значною учбо во-методичною роботою кафедра здійснює велику науково-дослід ницьку роботу. Так, співробітники кафедри разом із студентами ство рили кілька вимірювальних уста новок — радіоспектроскопів, на яких уже в цьому році проведено ряд важливих наукових дослід жень. Деякі з цих праць підготов лені до друку. Як відомо, методи радіоспектро скопії — могутній засіб дослід ження будови речовин, вони да ють можливість вивчати як ін дивідуальні властивості електро нів, протонів, так і великих мо лекул, а також прослідкувати кінетику різноманітних процесів у високомолекулярних сполучен нях та визначати деякі фізичні і хімічні константи. Зараз радіоспектроскопія дала і практичні висновки для техніки у вигляді створення молекулярних генераторів та посилювачів. Цим покладено початок розвиткові квантової радіотехніки, що від криває великі перспективи для цілого ряду інших галузей науки і техніки. Усі ці напрямки радіоспектро скопії представлені і обов ’ язково розвиватимуться і на нашій ка федрі. Великого значення для роз витку радіоспектроскопії в Хар ківському університеті набуває створення проблемної лабораторії, особливо для втілення методів радіоспектроскопії в практику до слідження високо- полімерів, а .та кож високомолеку- лярних білкових сполук, що має важливе значен ня для дальшого розвитку біофі зики. На кафедрі в цьому напрямку працюють чотири аспіранти. В наступному учбовому році число аспірантів збільшиться. Співробітниками кафедри стануть молоді спеціалісти, випускники факультету, які під час навчання виявили здібності в науково-дос лідницькій праці. Поступово на кафедрі створюється великий творчий колектив, який при від повідній матеріальній підтримці з боку деканату і ректорату зуміє розв ’ язати важливі завдання, що стоять перед кафедрою радіоспек троскопії- К. КОНОНЕНКО, кандидат фізико-математичних наук. Студент універшету! Івій шариш 8 біді! Ось уже чотири роки стра ждає від тяжкої хвороби ко лишній студент історичного факультету Сталінський сти пендіат Григорій Бутенко. Весь час мужню боротьбу за життя чоловіка веде Ві ра Бутенко, студентка V кур су істфаку. Зараз ■ — кульмінаційний момент лікування. Уперше в Харкові Григорію Бутенку будуть робити складну опе рацію — переливання кістко вого мозку. Багато людей, товариші по університету, студенти інших вузів пропо нують взяти для врятуван ня хворого кістковий мозок у них. Але незважаючи на все це, потрібних людей все :це недосить. Друзі Григорія Бутенка, його колишні співкурсники, звертаються до тебе, сту дент університету — твій то вариш у біді, прийди йому на допомогу. О. КУЦ, випускник історичного факультету. Давайте про це подумаємо Всі в університеті пам’ятають, мабуть, що в одній із цілинних шкіл, у школі села Білоградівка, в якому минулого літа працюва ти наші комсомольці, піонерський загін носить ім ’ я Харківського уні верситету. Це честь для нашої комсомольської організації, для всього університету. Першого травня діти одержали від комсомольців-студентів подарунки — піонерський прапор, горн, значки. Про їхню радість, щиру вдячність свідчать численні листи в університет і замітка в районній газеті. Листи з Білоградівки надходять особливо часто на ім ’ я одного, з ініціаторів дружби з піонерами, на ім ’ я комсо мольця історичного факультету Едуарда Файницького. Він у курсі, всіх справ цілинної школи: знає, хто не носить піонерського гал стука, і хто не відвідує занять, і хто краще став учитися, і які ста лися за цей час зміни в селі Білоградівці, і що. там, де студенти університету підготували місце для саду, вже зеленіють молоді дерева. А іноді юні кореспонденти просять допомогти: що робити, пи тають вони, якщо деякі не слухають піонервожату, не беруть участі в піонерському житті тощо. Пишуть не лише діти, надходять листи і від учителів, від завуча школи. І в усіх листах відверта надія: може знов приїдете до нас? Дуже хороше було б, якби листування це підтримував не лише Е. Файницький, якби комсомольці університету зав ’ язали листу вання з молоддю села, підготували для них бібліотечку, цікави лись би їхніми трудовими справами. Можна було б підготувати якийсь подарунок для піонера, що краще за інших закінчив учбовий рік, що сумлінно і охоче виконує піонерські обов ’ язки. Взагалі можна зробити багато і, нам здається, зробити все це необхідно. Не треба вже казати про те, як чекатимуть там на наші листи, як будуть піонери боротись за першість у роботі і навчанні, особливо, якщо нагородою буде поїздка до Харкова, відпочинок у спортивному таборі. А це, безумовно, можна зробити. Дівчата з задоволенням узяли б шефство над маленькими друзями. Безплат ною путівкою до нашого табору можна було б нагородити і кра щого механізатора, кращу доярку Білоградівки. Давайте поду маємо про це. Л. ДОРОШ. У вузах нашої країни УЧБОВИЙ ТЕЛЕЦЕНТР Студецти Воронезького універ ситету працюють над монтажем учбового телевізійного центру, призначеного не лише для пере дачі зображення в ефір, але й для одержання цілого ряду ім пульсів для наукових цілей. Апа ратура установки, що розміщена на п ’ яти підпорах, містить у собі близько 200 ламп і ряд цінних ви мірювальних приладів. Студеній четвертого курсу ве дуть дослідження по створенню апаратури, яка буде імітувати на екрані завісу. ДРУЖБА З ПОЛЬСЬКИМИ СТУДЕНТАМИ Студенти Щетинського політех. нічного інституту (Польща) ви словили побажання, щоб студен ти Білоруського політехнічного ін ституту поділилися з ними досві дом організації наукової праці з своїх спеціальностей. Студенти Біло русії надіслали польським друзям збірники сту дентських праць, статут СНТ то що. Встановлення творчих зв ’ язків між студентськими науковими то вариствами ще більше зміцнить дружбу білоруських і польських студентів. СПАРТАКІАДА ВИКЛАДАЧІВ В Грузинському політехнічному інституті ім. Кірова відбулась спартакіада професорсько-викла дацького складу з п ’ яти видів спорту: шахів, волейбола, плаван ня, настільного теніса і стрільби. Спартакіада викликала великий інтерес серед викладачів. СВОЯ «ТРЕТЬЯКОВКА» Ідея створення своєї універси тетської картинної галереї виник ла у старшокурсників історико- філологічного факультету Даге станського університету. Зараз створена комісія по орга нізації галереї. Зрозуміло, це бу де галерея репродукцій з картин видатних художників. Але високі вимоги, які висуває комісія до майбутніх експонатів, дають під ставу сподіватись, що ці експона ти створять задовільне уявлення про шедеври радянського живопи су- КЛУБ ДІВЧАТ В Куйбишевському педагогіч ному інституті відкрився клуб дів чат. . Як красиво танцювати, як зро бити хорошу зачіску, як сервува- ти стіл — про все це тут дізнають ся дівчата. На першому засідан ні клубу художник-модельєр роз повіла дівчатам про те, як кра сиво одягатись. Нові моделі ко стюмів демонстрували самі сту дентки. НОВИЙ ПОСІБНИК Вийшла з друку книга викла дача кафедри політекономії Гроз ненського ордена Трудового Чер воного Прапора нафтового інсти туту О. Г. Божедомова «Земельна рента в капіталістичній нафто видобувній промисловості». Книга Може бути використана як на вчальний посібник для студентів і викладачів вузів. Київ. Цінну ініціативу виявили комсомольці-будівники II черги комбінату штучного і синтетичного волокна, а також молоді ма шинобудівники заводу «Більшовик». Вони запропонували розгор нути змагання за дострокове введення в дію нових об ’ єктів хіміч ної промисловості і за своєчасне виконання замовлень на устатку вання для хімічних підприємств, ЦК ВЛКСМ і ЦК ЛКСМУ під тримали почин молодих киян. На фото (зліва направо) бригадир слюсарів-складальників за воду «Більшовик» Піступ дає завдання комсомольцям Ана толію Полишевському і Віктору Колесану, Цей колектив бореться за право називатися бригадою комуністичної праці, виконує за змі ну по дві і більше норм. (Фотохроніка РАТАУ), ,ЗАКІНЧИЛИСЬ ЗАНЯТТЯ В МЕРЕЖІ ПАРТОСВІТИ Гворчо вивчати марксистсько-ленінську теорію Закінчився рік роботи в мере жі партійної освіти. На біологіч ному факультеті він був присвя чений глибокому вивченню іс торичних рішень XXI з ’ їзду Ко муністичної партії Радянського Союзу. Працювало па факультеті два теоретичних семінари з історико- партійної тематики (керівники тт. Парицький і Попов), один фі лософський семінар (керівник т. Бейгель). У роботі цих семінарів брали участь ЗО комуністів, 8 комсомольців, 44 безпартійних викладачів, наукових співробіт ників, лаборантів факультету та інституту біології- Крім того, на факультеті регулярно збирались на заняття слухачі двох груп по точної політики (керівники тт. Матвієнко, Хрупін). Таким чи ном, партійною освітою на фа культеті було охоплено 117 спів робітників. З початку учбового року пар тійна організація факультету при ділила серйозну увагу добору ке рівників, тематиці, організації партнавчання- На партійних збо рах, засіданнях партбюро неодно разово обговорювались питання марксистсько-ленінського навчан ня комуністів, перевірялась діяль ність семінарів і гуртків поточної політики. , Зараз, коли проведені підсум кові заняття, можна сказати, що програма партнавчання на фа культеті виконана і прийнята фор ма її цілком себе виправдала. Як показує досвід, участь у роботі семінарів значно активізує індиві дуальну роботу комуністів, ро бить її більш жвавою і цікавою. Говорячи про кращі уроки річ ної діяльності семінарів, не мож на не зупинитись на тій увазі, яку приділили керівники підбору тем літератури, консультаціям. Так, наприклад, т. Парицький провів 11 групових консультацій, що значно поліпшило і поглибило вивчення матеріалів складних тем. Основним недоліком у діяльно сті семінарів було нерегулярне відвідування занять , і, хоча про пуски пояснювались цілою низ кою поважних причин, це все ж заважало нормальній роботі. При обговоренні підсумків парт- навчапня комуністи висловили ряд цінних пропозицій. Так, учас ники філософського семінару ви словились за продовження в на ступному році вивчення філософ ських проблем сучасної біології і найбільш актуальних загально партійних теоретичних питань. Комуністи підтримали пропозицію т. Бейгеля, щоб основний допові дач по темі давав оцінку висту пам і підводив підсумок одному з занять, бо це зробить підготовку до доповіді більш відповідальною і цікавою- Треба домогтись, щоб усі учасники семінарів, готуючись до занять, не обмежувались по верховим повторенням того, що вже знали раніш, а знайомились з найновішими даними, поглиблюва ли свої знання. У нас є чимало товаришів, які за своєю спеціалізацією і досвідом роботи можуть вносити нове й цікаве при обговоренні окремих філософських проблем, що близькі до їх спеціальності. Теоретичний семінар в універ ситеті повинен не лише сприяти засвоєнню основних положень, але й допомагати втілювати тео рію марксизму-ленінізму в творчу роботу слухачів семінару. Г. ШКОРБАТОВ, член пар тійного бюро біологічного фа культету. ТВОЇ ТОВАРИШІ Відмінний буде спеціаліст Коли б у студентів нашої групи спитали, кого вони вважають за кращих своїх друзів, то серед інших пріз вищ обов ’ язково ви б почу ли прізвище Генадія Пуга- чова. В університет він прийшов з флоту. Незважаючи на те, що декілька років не навчав ся, декому з наших «десяти класників» не погано було б повчитись у нього, як стави тись до навчання. Ось і зараз, коли розпо чалась сесія, він одним з перших почав складати залі ки і по тому, як він їх склав, можна бути певними — екза мени будуть складені успіш но. І не тільки вмінню вчити ся і любити свою майбутню професію можна і слід пов читись у Генадія Пугачова. Він — член комсомольського бюро фізико-математичного факультету, провадить вели ку громадську роботу. Простий, чуйний і принци повий, він подає приклад сумлінного навчання бага тьом студентам. Ми, його товариші, певні, що в майбутньому Генадій зросте в відмінного спеціа ліста, чудового знавця своєї справи. С. СТРЕЛЬЧЕНКО, студент І курсу фізмату. ГОЛОВА РАДИ СНТ На нашому географічному факульте ті є багато ентузіастів своєї професії, людей, які обрали майбутню спеціаль ність не випадково, а продумано, як ос новну справу свого життя. Більшість із них — активні члени студентського нау кового товариства; своїми чудовими за формою і змістом доповідями вони заслу жено завойовують увагу слухачів. Один з таких студентів — активний член СНТ третьокурсник Артур Голиков. На останню наукову конференцію він підготував дві доповіді. Одна з них — «Держави Європи — карлики» — особли во цікава і змістовна. Артур взагалі відзначається прекрас ними організаторськими здібностями, його дуже люблять і поважають на фа культеті. Усім студентам-географам доб ре відома карта «Від XX до XXI з ’ їзду КПРС», розмір якої — 10 кв. м. Вико нав її Голиков. Завдання було не з легких, але що мо же зупинити людину, якщо вона любить свою справу! Зараз Артур Голиков працює над те мою «Промисловість України в семиріч ці». — Тема дуже захоплююча, цікава, — розповідає він. — Коли уявляєш собі но вобудови промисловості республіки в се мирічці, серце сповнюється радістю і гордістю за наш народ, який під керів ництвом Комуністичної партії показує зразок героїчної праці. Товариші одностайно обрали А. Голи- кова головою факультетської ради СНТ, бо певні, що він виправдає їхнє довір ’ я. І. ЗАГОСКІНА Слідами наших виступів Для кращої підготовки вчителів Нещодавно в нашій газеті з статтею висту пила вчителька 49 СІП міста П. І. Юношева. Вона вказувала на деякі недоліки в організації практики студентів-фі- лологів в цій школі. Ви знаючи, що в організа ції практики в 49 школі дійсно іноді мали місце недоліки, деканат філ- факу у своїй відповіді в редакцію розповідає, як зараз організується педагогічна практика сту дентів у школах. На філологічному фа культеті керівництво практикою студентів до ручено викладачам з ба гаторічним досвідом ро боти в середній і вищій школах. На українсько му відділенні студентів щороку в жовтні-листо- паді прикріплюють до тих шкіл і класів, де во ни потім будуть прохо дити педпрактику. Сту- денти відвідують школу, вивчають класи, знайом ляться з майстерністю вчителів, нерідко вико нують в цей же час зав дання з виховної роботи, працюють з відстаючи ми, під керівництвом учителя перевіряють зо шити тощо. Безумовно, справа на багато б виграла, якби факультет мав свою ба зову школу чи навіть дві. Наявність базової школи дала б можли вість методистам прово дити практичні заняття безпосередньо в класах і в шкільних гуртках. Але ніяк не можна по годитись з т. Юноше- вою, — вказує декан філфаку П. П. Вербиць- кий, — яка пропонує ме тодистам проводити від криті уроки в першій- ліпшій школі. Зате ціл ком здійснене відвіду вання студентами уроків таких досвідчених учите- лів, як Р. Л. Басіна, М. І. Берлов, Б. І. Лобо да, Е. С. Нанікошвілі й інших. А ось студента Грицая факультет захищає да ремно. Він дійсно до пе дагогічної практики в школі Ставився недосить серйозно. На факультетській конференції, присвяченій підсумкам педпрактики, прийшли до висновку про необхідність прак тикувати вже в першому семестрі прикріплення £0 шкіл студентів четвертих курсів,- Деканат і методкомі- сія вважають, що слід всіляко поширювати до свід комсомольського шефства над школами і інтернатами, роботи сту дентів у ролі піонерво- жатих в літніх таборах. Методкомісія факуль тету включила в план своєї роботи питання про заходи по дальшому поліпшенню читання курсів методик. Майбутньому викладачеві — розуміння мистецтва Культмасова робота — це, на наш погляд, одна з найвідпові дальніших дільниць комсомоль ської роботи на факультеті. І за раз, коли наближається сесія і УСЯКІ «культурні» заходи, так би » ити, тимчасово припиняються, вг’.ша підвести деякий підсумок зробленому в цій галузі. «а нашому філологічному фа- ьтеті увага відповідальних за культмасову роботу розподілялась по чотирьох основних об ’ єктах: на факультеті, на виборчих діль ницях, у підшефних колгоспах та колонії. Понад десяток непоганих ве чорів відбулося протягом учбово го року на факультеті. І якщо і були якісь недоробки, то за раху нок того, що нема приміщення для проведення факультетського вечора, нема керівника художньої самодіяльності. І все ж і на цих вечорах, і на огляді наші «ар тисти» продемонстрували непога ну майстерність. Щиро дякували виборці за вда лі концерти на дільницях. Радо зустрічають в колонії представ ників художньої самодіяльності філологів. Все це так, і все це дуже хороше. Цим можуть по пра ву пишатися .комсомольське і профспілкове бюро, які цю роботу організували- Але нам здається, що відпові дальні за культмасові сектори обох бюро трохи звужено розумі ють свої обов ’ язки, а точніше — межі культмасової роботи на фа культеті. Безумовно, провина за це падає і на комітет комсомолу, який не підказує факультетським бюро, як правильніше розуміти і організовувати роботу- Адже культмасова робота — це не тільки і не стільки організа ція вечора, виступу самодіяль ності, культпоходів. Це і бороть ба, повсякденна і систематична, за культурний рівень студента, майбутнього спеціаліста, вихова теля. Це прищеплення завтраш ньому викладачеві мови і літера тури любові до музики, мисте цтва. А в такому місті, як наш Харків, все це не так уже й важко здійснити. Можна бути певним, що на допомогу прийшли б і студенти консерваторії, і сту денти художнього інституту, і співробітники музеїв. Між іншим, не завжди ця до помога була б потрібкою. На нашому факультеті є люди, які люблять і знають музику, є та кі, що захоплюються живописом. Колись наші старші товариші, що зараз уже кілька років працюють, своїми силами проводили на фа культеті чудові музичні вечори, наприклад, вечір Чайковського. І як правило, ці вечори збирали чималу аудиторію. Чомусь ці традиції забуті. Не погано було б наступного року їх поновити. Ось на фізматі ор ганізовано лекторій з історії мис тецтва. Чому щось подібне не ор ганізувати і нам? Обов ’ язково слід добитись, щоб усі курси побували на екскурсії в музеї образотворчого мистецтва. І, взагалі, зробити можна і слід багато- Адже кожному зрозуміло, що викладач літератури повинен бути всебічно розвиненою люди ною, високо освіченою. Л. НАЗАРЕНКО, наш власкор. В годину дозвілля в гуртожитку. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор, 2, 23 червня 4959 р. ,Так складають твої товариші ВЕЛИКИЙ УСПЕХ коротко Цього року студенти третього курсу хімічного факультету захи щали курсові роботи з органіч ної хімії. Нема чого таїтись, хвилювались третьокурсники чи мало, хоча й працювали сер йозно і систематично. Ще до за кінчення практикуму з органіки вони подовгу засиджувались в учбовій бібліотеці, підбираючи літературу для наступної експе риментальної роботи. Адже при ступати до неї. можна, лише добре підготувавшись теоретично. І ось розпочалося найголовні ше і найцікавіше: час невда«, шукань і, врешті, довгожданні Щоб бути справжнім радянським спеціалістом недостатньо доско нало оволодіти своїм основним предметом. Слід глибоко, серйоз но і творчо вивчати суспільні науки, безсмертну теорію марк- сизму-ленінізму. Саме так поста вились до вивчення суспільних наук, зокрема історії партії, сту- денти-п’ятикурсники хімічного факультету. Пре результати ви вчення ними історії партії свід чать змістовні, вдумливі і глибо кі відповіді студентів на держав них екзаменах. Не можна не відзначити особ ливо глибоких знань, які вияви ли під час екзамену п ’ ятикурс- ники хімфаку Г. Шаповалова, Л. Синяговська, Б. Шихов, 0. Моргуль та інші. * * * Закінчилася сесія на географіч ному факультеті. Зараз у дека наті підводяться підсумки скла дання екзаменів і заліків. Ми розповімо про результати лише одного екзамену — з основ ін дустріального виробництва. Сту денти другого курсу складали цей екзамен доцентові М. В. Адамен- ку, і складали непогано. Ось цифри: 21 ‘«відмінно», 17 «доб ре», 8 «задовільно». Краще за інших склали цей предмет Світ лана Лебодіна, Генадій Матков- ський. * * * Студенти першого і другого курсів історичного факультету склали екзамени з історії партії. У першокурсників екзамен прий мала доцент Г. Ю. Немироза. Сту денти Іванківська, Кучеренко, Куличенко та інші одержали «відмінно». 14 «відмінно», 29 «добре» і З «задовільно» — такі оцінки на другому курсі, де приймав екза мен з історії партії доцент 0. А. Протопопов. Краще за інших тут склали Бут, Неглядова. * * * Сьома група першого курсу фізмату до екзамену з загальної фізики готувалась серйозно. Про це свідчать висойі оцінки, одер жані на екзамені. П ’ ять студентів: Агєєв, Гордевська, Шульженко, Шапошникова, Веркіна одержали «відмінно». Вісім чоловік склали екзамен на «добре». Жодної двій ки в групі нема. радісні успіхи. За цей час бага то взнали нового, цікавого, самі навчились аналізувати свою ро боту, підбивати підсумки. Ніхто не відступав навіть і тоді, коли щось не виходило. Навпаки, ста вало ще цікавіше працювати, щоб обов ’ язково знайти рішення. Багато, дуже багато працю вали з студентами викладачі Б. М. Красовицький, Р. М. Мац- кевич, Р. С. Чешко, Л. М. Лит- виненко, Н. І. Титаренко, 0. Є. Хотинська. Вони завжди були поряд у найбільш важкі хвилини, вчасно подавали по трібну пораду. День захисту. На кафедру зі брались усі викладачі кафедри на чолі, з професором Є. С. Хотин ським. Обстановка була урочиста і радісна. А захист курсових ро біт пройшов справді блискуче. Студенти виявили глибокі знан ня, вміння працювати самостій но, довели свою любов до майбут ньої спеціальності. З 50 третьо курсників, що захищали ‘ свої ро боти, декілька чоловік одержали добре, інші — відмінно. Г. ТОРЯНИК, студентка. І хоча студентка IV курсу хімфаку А. Каліберда відповідала непогано, все ж хвилюється: як оцінить її знання викладач Г. Р. Виногоров. В результаті сумлінної праці …Відповідає студентка Борош на, відповідає змістовно, спокій но, вдумливо. З цікавістю слу хаєш її розповідь про боротьбу комуністів у буржуазних краї нах — Франції, Італії та ін. Від чувається всебічна політична під готовка, систематична праця. За служена п ’ ятірка на екзамені є результатом і активної праці під час семінарів з курсу історії пар тії. Так працюють кращі наші студенти, які люблять свою май бутню професію, вміло поєднують навчання з громадською роботою. До речі, Вороніна, яка так пора дувала нас своєю відповіддю на екзамені, — секретар комсомоль ського бюро другого курсу. Відмінні знання виявили на ек замені з історії партії і інші сту денти II курсу математичного відділення. Серед кращих викла дач доцент 10. М. Бадіян нази ває Семиволоса, Шевченко, Ци кунова та інших. Відповідаючи на питання про комуністичні суботники, комуніст Семиволос розповідає про роботу В. І. Леніна «Великий почин», наводить приклади інших форм соціалістичного змагання, розкри ває величезне значення бригад комуністичної праці. Говорячи про успіхи Радян ської влади в боротьбі проти іно земної інтервенції, студентка Шевченко зупиняється на вели чезній ролі Комуністичної партії в перемогах радянського народу, на суті політики воєнного кому нізму. «Відмінно», яке прикрасило залікову книжку Ф. Цикунова, теж результат систематичної пра ці, сумлінної підготовки до семі нарських занять. Так, другий курс математиків непогано розпочинає сесію. Біль шість студентів виявляють гли боке знання марксистсько-ленін ської теорії, вміння правильні обгрунтувати найважливіші полі тичні події. Для прикладу можи; навести такі цифри: 27 група — серед студентів групи 9 одержа ли відмінні оцінки, сім — «доб ре»*- в двох матрикулах з ’ яви лось «задовільно». Про кращих студентів групи ми вже розповіли. А хто ж одер жав «задовільно»? Ось друго курсниця Дєвкіна. Семінарські заняття відвідувати регулярно вона не вважала для себе за обов ’ язкове. А коли і з ’ являлась, то майже завжди непідготовле- ною. Очевидно, вона сподівалась за декілька днів вивчити весь ма теріал. Але всім відомо, що це порочна практика, результати якої завжди сумні. В. СОЛОВЙОВА, наш власкор. Щ об краще знати слов ’ янську літературу Заліки на філологічному фа культеті закінчились. Переваж на більшість студентів виявила грунтовні знання з предметів, що складалися. Особливо цікавим на третьому курсі українського відділення був залік з нового, нещодавно введеного курсу — курсу слов ’ янської літератури. Завдання його — глибше позна йомити студентів, майбутніх фа хівців літератури і мови, з сучас ною літературою слов ’ янських країн; вивчаючи цей курс, сту денти знайомляться і з болгар ським фольклором, і з видатним чеським борцем – комуністом Юліусом Фучиком, і з всесвітньо- відомим Карелом Чапеком, з йо го антифашистським романом «Війна з саламандрами». Біль шість студентів назавжди полю били ці кращі твори світової лі тератури і, можна бути певним, познайомлять з ними своїх май бутніх учнів. 0. ВАСИЛЬЄВА. Про надто завзятого контролера Це дуже правильно, що в На ших університетських їдальнях працюють контролери з числа студентів. І товариші, яким дові ряють таку важливу справу, по винні ставитись до виконання її з усією відповідальністю. Не тре ба зайвий раз говорити про те, як погано, коли один з таких то варишів занесеться. Ось прик лад. На IV курсі радіофаку на вчається Віктор Омслич. Громад ськість університету довірила йому обов ’ язки контролерка. І ті, хто був у нашій їдальні на Уні верситетській вулиці 21 травня, були свідками неприємної сцени. Громадський контролер Віктор Омелич примушував буфетницю зважувати стандартні 100-грамо- ві плавлені сирки. Навіщо? Щоб перевірити фабрику, яка випу скає ці сирки? А може (і це ско ріше), щоб продемонструвати пе ред присутніми своє високе пра во громадського контролера? Але це було зроблено невірно, не вчасно, нехай пробачить нас тов. Омелич, з відтінком нахаб ства. Та це був лише початок. Оме лич, виконавши обов ’ язки кон тролера, спокійно, з чистою сові стю, приступив до їжі. Але знов непорядок!! Буфетниця поперед жає чергу, щоб більше не става ли, бо вона в ГГ.ЗО вде на перер ву. І знов це обурило суворого контролера. Як вона сміє йти на перерву в 11.30? Тільки в 12! Так хоче Омелич. А чому, до звольте спитати вас, тов. Ом«- лич? Чи не знаєте ви, що о 12 годині розпочинається перер ва в друкарні, в центральному апараті, що саме тоді і треба бу ти буфетниці в цей час «пік» на своєму посту. І чому ви думаєте, тов. Омелич, що люди, які прл- йдуть до буфету о 12 годині з більшою охотою будуть чекати,, ніж ті, що прийшли о-пів на дванадцяту. Пообідавши і наробивши багато галасу, Омелич, гордий від сві домості виконаного обов ’ язку, під полегшені зітхання співробітни ків їдальні залипіає у супроводі друзів приміщення. Нам здається, що громадський контролер Віктор Омелич 21 трав ня не допоміг працювати їдаль ні, не допоміг студентам краще харчуватись, а лише заплямував своє високе звання. В. ЩЕРБАК, студент 1 курсу радіофізичного факультету. На міжвузівській студентській конференції В Північно-Кавказькому гір ничо-металургійному інституті в місті Орджонікідзе відбулась І Кавказька міжвузівська сту дентська геологічна конференція, на якій були присутні представ ники 9 в]зів країни. Крім того, студенти деяких вузів, які не змогли прибути, надіслали тези своїх доповідей. Я від нашого фа культету виступив на конферен ції з доповіддю на тему «Петро графія і генезис Кил-Шалтир- ського родовища уртитів». Представники всіх вузів уві йшли до складу робочого коміте ту конференції, завданням якого було складання програми засі дань, підготовка проектів рішень; крім того, всі члени комітету по черзі головували на засіданнях Після закінчення конференції від булася дуже цікава геологічна екскурсія по Воєнно-Грузинській дорозі. У своєму рішенні І Кавказька конференція відзначила, що всі доповіді були цікавими і змістов ними. Частина доповідей була окремо відзначена і рекомендова на на подання до нагороди Зо лотою медаллю. Серед них допо віді студенток Ростовського-на- Дону держуніверситету Єгорової та Кирилової, студента Азербайд жанського університету Буніат Заде-Зія Алі-Огли, представни ка Московського геолого-розвіду- вального інституту Л. Бочка та інших, в тому числі і моя. Рішенням конференції перед бачено також опублікування в одному з найближчих номерів «Вісника вищої школи» невели кого реферативного звіту про кожну доповідь. Присутні вирішили провести весною 1960 р. в Баку другу Кавказьку конференцію. Це дуже хороше, коли разом збираються студенти-ентузіасти своєї професії. Після таких кон ференцій хочеться працювати ще краще, а зустрічі з друзями не забудуться ніколи. М. БЕРГЕР, студент IV курсу геологічного факультету. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 23 червня 1959 р. ,Петро Коленський своє право на навчання за войовував у жорстоких боях з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни. Солдат Радянської армії, він звільняв наші міста і. села від фашистської нечисті, як визволитель прийшов у Польщу. А коли закінчилась війна, шофер з Луганщини, випускник вечірньої школи робітничої молоді, П. Ко ленський обрав дуже мирну професію — професію філолога. Зараз він вже студент третього курсу. Читачі нашої газети знають окремі вірші Колен- ського. Сьогодні ми пропонуємо познайомитись ще з трьома творами поета-иочатківця. НОКТЮРН Глухая ночь. Как будто в сорок третьем… И как тогда, скупая: без огней. Впотьмах блуждает до рассвета Далекий гул среди полей. Далекий гул, как много лет назад… Еще минута, и за перелеском Меня вспугнет дозорящий солдат Холодным окликом и карабинный блеском. Но тихо. У распаханного клина Уснули тракторы. Кузнечики куют… И глазу открывается в долинах Огнями охраняемый уют., Журавли Осенний день и тих и тепел — Апрель апрелем. Сквозь туман Горит отливом синих стекол Весь хаджибеевский лиман. Но и в тепле, и в этом дне Чего-то нет, чтоб быть весне. Тогда вверху, где воздух стынет, Как звук, затерянный вдали, Из вечереющей пучины Донесся оклик. Журавли… Летят. А тут вода без края И размыкается звено. Нестройно заводь окружая, Искали места. Вот оно! Лишь тот, что первый, торит путь, Курля, зовет к далекой цели. Нельзя, нельзя остаться тут. Где осень, там не жди апреля. Гляжу: сомкнулись журавли. И вновь донесся до земли Призывіный оклик. То вецет Вожак свой ключ углом вперед. РОДНОЕ Велит война, судьбы моей хозяйка, Чтоб молча распростился я с тобой. Ты верно послужила мне, фуфайка, Отцовская, подшитая сест рой. Ты, полпути прошедшая со мною, Как лишний груз солдату не нужна. Сегодня выдана мне ротным старшиною Шинель из жесткого солдат ского сукна. А может так, что стоит лишь одеться, И не дойдет до фронта, до конца В далекий путь шагающее детство, Степная гарь и запах чебре- ца. Дорога, пыль. Вдруг рядом мина ахнет. Как далеко и шахта, ,и До нец! А он и здесь сильней, чем порох пахнет. Неистребимый мой степной чебрец. І? МУЗЕЯХ МІ СТА СКАРБНИЦЯ МИСТЕЦТВА Харківський державний музей образотворчого мистецтва, який, до речі, виник на базі колишньо го університетського музею, — один з найстаріших і найзначні- ших у нашій країні. В музеї зберігаються зразки віт. чизняного іконопису XVI — XVII ст. і стародавніх українських пор третів. З живопису XVIII ст. на особливу увагу заслуговують блискуче виконані портрети Д. Г. Левицького і В. Л. Боро- виковського. Серед художників першої половини і середини XIX ст. найкраще представлені В. А. Тропінін, К- П. Брюллов, Т. Г. Шевченко, а також І. К. Айва- зовський та К- О. Трутовський, які працювали пізніш. Найбагатшим у музеї є відділ демократичного мистецтва другої половини XIX і початку XX ст. Характерними роботами найрізно манітніших жанрів тут представ лені майже всі найвидатніші ро сійські та українські художники — І. М. Крамськой, Г. Г. Мясоедов, М. М. Ге, В. Є. Маковський, М. О. Ярошенко, І. В. Суриков, В. О. Серов, М. О. Косаткін, М. К. Пимоненко, О. К. Савра сов, І. І. Шишкін, В. Д. Поленов, І. І. Левітан, С. І. Світославський та багато інших. Вони не лише засуджували соціальну несправед ливість, але й стверджували пат ріотичні діяння народу; вони ство рили глибокі образи передових людей свого часу і поетичні кар тини рідної природи. Гордістю харківського музею є найбільша на Україні колекція робіт І. Ю. Рєпіна, який народив ся й виріс на Харківщині. Серед першокласних портретів і картин великого художника тут знахо диться широковідомий шедевр живопису «Запорожці» (один з двох варіантів) — картина, в якій наш славетний земляк спі ває хвалу волелюбному україн ському народові. Великий інтерес являють най більші на Україні колекції творів видатних українських художни- ків-харків ’ ян, справжніх поетів рідної природи, авторів правди вих картин з народного життя, Д. І. Безперчого, С. І. Василь ківського, II. Д. Мартиновича. П. О. Левченка, М. А. Беркоса. Значне місце в зібранні хар ківського музею займає радян ське мистецтво. В цьому розділі є твори найстаріших російських і українських радянських худож ників — М. С. Самокиша, П. Г. Світлицького, А. О. Рилцра. М. Г. Бурачека, П. Г. Волокідіна, С. М. Прохорова, П. І. Котова, К. Ф.-Юона. Прб дальший роз виток нашої соціалістичної змі стом і національної формою ху дожньої культури свідчать експо новані в музеї твори С. О. Чуй- кова, Т. Н. Яблонської, Ю. В. Киянченка, й. й. Бокшая та ін ших відомих нині художників. У відділі зарубіжного мистец тва зберігаються цінні колекції живопису західноєвропейських майстрів XV — XIX ст. Найповніше в зарубіжному від ділі представлено голландське ми. стецтво періоду його розквіту (XVII ст.). До кращих зразків різноманітних жанрів належать роботи В. Дейстера, Дрохслота, Влігера, і учня Рембрандта — Ф. Бола. Коащі твори образотворчого мистецтва, експоновані – в музеї, не лише дають уявлення про роз виток нашої вітчизняної і почасти зарубіжньої художньої культури, але й допомагають відчутніше зро зуміти прекрасне, виховують у глядачів естетичні смаки, посилю ють патріотичну гордість, надиха ють на творчі діяння. М. БЕЗХУТРИЙ. Деканат, партійне бюро, комсомольське бюро і профбюро фізико-математичного факультету з глибоким сумом спові щають про трагічну загибель студента четвертого курсу математичного відділення Сталінського стипендіата Віталія ВАСИЛЬНОВСЬКОГО і висловлюють глибоке співчуття ро дині загиблого. І СВІТІ ^^|®2й і ТЄЖІІІ^^ УЛЬТРАЗВУК ЗНАХОДИТЬ ПУХЛИНУ Вчені багатьох країн давне шукають засоби, які б допомогли якнайшвидше виявити злоякісну пухлину. Адже чим раніше її виявити, тим успішніша можна з нею боротися. Але виявити пухлину в ранній стадії її роз витку важко, навіть застосовую чи рентген. На допомогу вченим прийшов ультразвук. Апарат «УЗД-4» зна ходить пухлину в тілі людини, виявляє її там, де цього не може зробити рентген. В організм про никає на цей раз не рентгенів ське проміння, а ультразвукові коливання, що створені особли вим п’єзоелектричним датчиком. Зустрівши в тілі на своєму шля ху більш ущільнене середовище, ультразвукові хвилі повертають ся назад, і на екран!, що нагадує телевізійний, лікарі бачать сиг нал. Знаючи час проходження ультразвуку, можна довідатись, звідки прийшов сигнал, і вияви ти місце пухлини. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СОН Відомо, що штучний сон ви кликається різними медикамен тами. Прийняв хворий відповідні медикаменти і заснув. Але часте вживання снотворних наркотиків шкідливо відбивається на здоро в’ї людини. -Тепер штучний сон з лікуваль ною метою викликається за допо могою електрики. Імпульси особ ливої форми, які створюються апаратом «Електросон», діють на кору головного мозку, викли каючи гальмування нервових клі ток. Настає дрімота, а потім бла годатний сон, викликаний елек трикою. НОВА АВТОМАТИЗОВАНА ВРУБОВА МАШИНА Співробітники інституту авто матики Держплана УРСР і маши нобудівники Горлівського заводу створили незу врубову автома тизовану машину. Бона устатко вана гідравлічною системою, яка забезпечує плавну зміну і високу швидкість просування по лаві, що в два — два з половиною рази перевищує швидкість існуючих агрегатів. Гідравлічна система дає змогу вибирати найвигідніший режим для експлуатації машини при мак симальній її продуктивності й значно пом ’ якшувати ударні на вантаження на меЛнізм. Вибір найвигіднішого режиму роботи здійснюється автоматично за до помогою електромагнітного регу лятора, створеного групою спів робітників інституту під керів ництвом інженера Д ЕЛІЙСЬКОГО . ВОНИ ВРЯТУЮТЬ КОМУСЬ життя Чудовий травневий ранок. У медпункті університетського гур тожитку на майдані Дзержинсько- го сьогодні особливо людно. Чути жарти, сміх. Літня жінка в біло му халаті записує тих, хто прийшов пізніше. — Курс? — II російський. — Знову другий російський?! Так, їх, другокурсників росій ського, тут сьогодні 28 чоловік. До цього вони часто чули: — Донором може стати кожна здорова людина… Але чомусь здавалось, що це їх обходить. Та ось на факультет прийшов представник Інституту перели вання крові. Він розповів про значення донорства, його масо вість і закликав взяти участь у цьому важливому заході. Бажання стати донором однією з перших виявила Ліда Плюйко В дитинстві вона тяжко хворіла, і лише введена кров донора вря тувала їй життя. Тепер настав час, коли вона, як і та незнайо ма їй чудесна людина, може від дати свою кров для врятування життя хворого. Але Ліда була не одна. Курс ентузіастів, другий російський, з захопленням зустрів пропозицій) стати донорами. І ось тепер кожен з них з не терпінням чекає своєї черги. Першими пропустили хлопців. Дівчата обурені. Хтось навіті починає доводити істини про рів- ність. Нарешті дійшла черга й до дівчат. Перша, як і в усьому, комсорг курсу Лариса Лузан. Галя Чижова чомусь замислилась. Про що вона думає? Можливо, про роки Вітчизняної війни, коли сотні тисяч радянських людей б; – ли донорами, кров ’ ю своєю ряту вали бійців Радянської Армії. 1 тоді це не здавалось чимсь особливим, було зовсім звичай ним. Зрозуміло, і вони зараз не вва жають за героїзм свій вчинок, хоча, відверто кажучи, і пережи вають його, як не зовсім звичай ну подію. Безперечно, що донорство в паш час — не подвиг Матросова. Але з малого складається вели ке. І якщо зараз без вагання ідеш на мале, то коли Вітчизна ви магатиме — зробиш велике. Останньою в черзі була Тома Мініна. Спортсменка-розрядниця, хороша студентка, донор! Як не сфотографувати? І Шевелев вже наводять об ’ єктив. Лікар дає останні настанови відносно донорського режиму. Всі розходяться веселі і збуд жені. ■ А завтра, можливо, комусь увіллють твою кров, і врятований від смерті хворий з безмірною вдячністю в очах спитає у мед сестри прізвище донора. Я. СИЧ. А ТИ ЩЕ НЕ СТАВ ДОНОРОМ? Основним джерелом одержання крові для переливання хво рим е донорство. Зараз жодна з більш-менш серйозних опе рацій не обходиться без переливання крові. Нерідкі такі ви падки, коли переливання крові врятовує життя хворому. Ось чому проблема донорства в СРСР — одна з дуже важ ливих проблем. Наявність достатньої кількості донорів дозволяє вирішити питання безперебійного постачання кров ’ ю всіх лікувальних закладів у мирний і особливо у воєнний час. У нашій країні питанню організації донорства приділяєть ся значна увага. Постановою Уряду для донорів встановле на грошова компенсація на посилене харчування, однак бага то донорів відмовляються від одержання грошей і здають кров безкоштовно. Здача крові у встановленій кількості шкоди організмові донора не завдає. Взята кров швидко поновлюється в орга нізмі. На заклик Уряду про комплектування донорів відгукнувся і наш університет. Дві тисячі студентів ХДУ стали резервни ми донорами, з них 275 виявили бажання бути активними донорами і вже здали свою кров. Запис нових донорів про довжується. Першими вступили в активні донори студенти географіч ного факультету (70 чоловік), геологічного факультету (65 чоловік), філологічного факультету (66 чоловік). А ось на фізматі, радіофаці, біофаці, істфаці, хімічному факультеті активних донорів лише по 5 —20 чоловік. Це не додає честі активістам комсомольської, профспілкової органі зацій цих факультетів. Невже ж вони не розуміють всієї важ ливості справи донорства? Лікар ЩЕРБАКОВА, зав. медпунктом університету Адреса редакції: Університетська, 16, тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ. ВЦ 09449. Зам. 1184, Тир. 1500 Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. 1181