ПАРТІЇ ЛЕНІНА – СЛАВА! No 23 (937) Понеділок, 23 червня 1958 р. Ціна 20 кой. «Своє сорокаріччя Кому ністична партія України зу стрічає як ніколи міцною, єдиною і монолітною, тісно згуртованою навколо ленін ського Центрального Комі тету КПРС. Вона завжди була і буде вірною опорою Комуністичної партії Радян ського Союзу в боротьбі за торжество великих принци пів пролетарського інтерна ціоналізму і зміцнення не рушимої дружби народів на шої країни, за непохитну єдність рядів партії, за чи стоту і творчий розвиток марксистсько-ленінської тео рії, за перемогу комунізму». 43 ТЕЗ «СОРОКАРІЧЧЯ УТВОРЕННЯ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ»), Утворення Комуністичної партії України D ЛИПНІ 1958 року минає со- ” рок років з часу утворення Комуністичної партії України — одного з бойових загонів Кому ністичної партії Радянського Сою зу. Ініціатором утворення КП України, її організатором був ве ликий Ленін. Попередниками Комуністичної партії України були більшовицькі організації, що діяли на Україні на основі ленінських ідеологічних і організаційних принципів. Об ’ єд нання їх в єдину партійну органі зацію було підготовлене, як від значається в тезах Відділу про паганди і агітації ЦК КП Украї ни про «Сорокаріччя утворення Комуністичної партії України (1918 — 1958)», «всім ходом рево люційного руху, поширенням марксизму, розвитком і діяльністю більшовицьких організацій на Україні, перемогою Великої Жовт невої соціалістичної революції і створенням Української Радян ської держави». Історія КП України нерозривно зв ’ язана з іс торією КПРС і є її складовою ча стиною. * * * Під керівництвом В. І. Леніна зростали, зміцнювалися, ідейно виховувалися і політично загарто вувалися більшовицькі організа ції України. Разом з більшо вицькими організаціями всієї Ро сії вони піднімали робітників і .селян України на боротьбу проти царизму, поміщиків і капіталістів за перемогу соціалістичної рево люції і встановлення диктатури пролетаріату. * * * Боротьба за перемогу соціалі стичної революції на Україні була частиною пролетарської революції в Росії. Однак складність обста новки тут полягала в тому, що більшовикам і всьому українсько му народові довелося вести бо ротьбу не тільки проти сил все російської контрреволюції, уго довства меншовиків і есерів, а й проти української буржуазно-на ціоналістичної контрреволюції та її Центральної Ради. Після повалення царизму в Ро сії більшовицькі організації Укра їни вийшли з підпілля і разом з усією партією під керівництвом Центрального Комітету розгорну ли широку політичну і організа ційну діяльність, повели боротьбу за здійснення ленінського плану переходу від буржуазно-демокра тичної революції до революції со ціалістичної. В міру розвитку революційних подій на Україні зростала потреба об ’ єднання більшовицьких сил для успішної мобілізації робітничого класу і біднішого селянства на боротьбу проти капіталістів, по міщиків та їх агентів, за владу Рад. Уже в квітні 1917 р. був створений обласний партійний центр Південно-Західного краю, а в липні 1917 р. був утворений партійний центр Донецько-Криво різького басейну. Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції і утво рення Української Радянської держави висунули перед більшо вицькими організаціями важливе і невідкладне завдання створен ня всеукраїнського партійного центра. Це питання обговорювало ся в ЦК РСДРП(б) ще в кінці листопада і на початку грудня 1917 року. ЦК вважав необхід ним утворення єдиної більшо вицької організації на Україні, яка була б обласною організацією РСДРП(б), і дав відповідні вка зівки партійним комітетам Украї ни. Першим кроком на шляху здійснення цих настанов був обласний з ’ їзд РСДРП(б) Пів денно-Західного краю, який від бувся в Києві 3 — 5 грудня 1917 р. На з ’ їзді було вирішено ’ об ’ єдна ти більшовицькі організації Укра їни в єдину партію більшовиків України, а для керівництва пар тійною роботою було створено Головний комітет. Майже одночасно, 5 — 6 грудня 1917 р. в Харкові відбулася об ласна партійна конференція До- Закінчення на стор. 2. Четвертокурсниці філфаку Т. Шокурова та Л. Лепеха Ще раз уважно перечитують історичний документ — тези Відділу пропаганди і агігації ЦК КПУ до 40-річчя утворення Комуністичної гіартії України. Партії Ти — мисль і дія, стяг і воля, Ти — вість прекрасного життя, Ти — братство города і поля, Ти — серця чесного биття, Тобі одній, високочолій, Відкрите людське майбуття. Від мрій, поривів та утопій До правди геній твій веде, Ти в незабутнім Перекопі Живила військо молоде… Не привид бродить по Європі — По світу комунізм іде! Коли загарбницькій навалі Жовтоблакитна гидь несла, Як хліб і сіль, народні жалі, Страждання міста і села, — Ти в громовому Арсеналі Безсмертний прапор підняла. Коли, як тучі олов ’ яні, Фашистські орди підповзли, — : Бійці радянські нездоланні З-над Лени, Каспію й Сули У нерозривному єднанні Під стягом Партії ішли. Серед пожарів і тривоги, В іще невиданих боях Пройшовши нелегкі дороги І подвигів огнистий шлях, Прийшов солдат до перемоги З квитком партійним на грудях. Нехай недобитки ворожі І зграя зрадників слизька Чигають на простори гожі, На чесний дім трудівника, — Стоїть невтомно на сторожі Безсонний вартовий — ЦК! М. РИЛЬСЬКИЙ. НАПЕРЕДОДНІ ЮВІЛЕЮ Глибокі знання Багато пятикурсників-істориків відповідали на державному екзамені з історії КПРС на за питання з історії Комуністичної партії України — одного з бойових загонів Комуністичної партії Радянського Союзу — та на запитання з нероз ривної з нею історії Української радянської рес публіки. На питання «Створення КП України» добре відповідали студентки-випускниці Чех і Лукян- ченко, про боротьбу КП України за встановлення Радянської влади докладно розповіла Колісник. Добрі знання з історії КПРС і, зокрема, з історії КП України показали молоді спеціалісти комуністка Ремньова, Ковальова, Смутько, Разу мей, Бабак та інші. а протопопов ППІ1АНТ Спільними зусиллями Трудовими успіхами готується відзначити 40- річчя КП України колектив нашого видавництва. Особливо слід відзначити бездоганну роботу складальників С. Мухи, М. Гливенко та Г. Нау кова, а також розбиральниці складального цеху Н. Лобанової. Щоденно перевиконує норми ко лектив Друкарського Цеху. Ведуть перед у соц- змаганні працівників палітурного цеху Є. Бла- шко і Т. Ковальова. Покращала праця коректо рів видавництва. Дуже хороше працюють М. С. Синявська та Л. 1, Качанова. М. БУВАЛЬСЬКИЙ ЛИСТ З ПРАКТИКИ Пройшло вже понад три тижні, як студенти четвертого курсу хіміч ного факультету прохо дять практику на заводі «Доясода» в місті Верх ньому. За цей час сту денти кілька днів при святили екскурсіям по заводах, детально озна йомились з усіма цехами свого заводу, побували на місцевому скляному заводі, де бачили процес виробництва віконного (листового) та дзеркаль ного скла. Побували на екскурсії і на Рубіжан- ському комбінаті. Сам комбінат дуже великий, це ціле невелике містеч ко з широкими асфаль тованими вулицями. Після загального озна йомлення з заводом го ловний інженер заводу тов. Мінулін прочитав нам лекцію про історію і перспективи розвитку Донецького содового за воду. Кілька слів про ро боту наших студентів. Кожний студент повинен працювати 15 днів у це- ху, а решту часу в ла бораторії. Ми вже пра цюємо в центральній ла бораторії і в ВТК — на контролі гатунку — соди і каустика. У де яких студентів дуже ці кава робота* Такі, на приклад, Кругляк, Чміль і Стасюк і Лебідь працю ють на дефектоскопії — роблять знімки швів, зварок і т. ін. за допомо гою гама-випромінювань. Цікаво працювати в кау стичному і кальційовому цехах. Вільні години та неді лі студенти проводять на Дінці або на озері, відвідують кінотеатри. Більша половина прак тики уже пройшла. Студенти – практиканти Дуже хороше показали себе в цьому році. Особ ливо це стосується тих, хто проходить практику в цеху .содового вироб ництва. Робітники заво ду дуже хороше гово рять про них. Л. ЄВТІХОВА. ,юД І НАУКОВА ПРОДУКЦІЯ ВЧЕНИХ УНІВЕРСИТЕТУ У Центральній науковій бібліо теці університету відкрита велика виставка праць професорсько-ви кладацького складу ХДУ за 1957 рік. Готуючись гідно зустріти 40- річчя Великого Жовтня, науковці університету підготували 650 ро біт: 16 томів «Вчених записок», ЗО монографій, сотні статей у журналах та збірниках. Але спра ва, зрозуміло, не в кількості дру кованих праць, а в широті науко вих інтересів, різноманітності те матики, актуальності проблем. Чимало праць з історії револю ційного руху в Росії, на Україні, зокрема — Харкові, опублікували науковці історичного факультету та члени кафедри історії КПРС. Це монографії С. Королівського, І. Рибалки, В. Астахова, Ю. Кон- дуфорова, В. Буднікова, статті багатьох інших авторів. Слід відзначити те, що велику кількість праць на актуальні істо ричні теми опублікували молоді історики та аспіранти у журна- його посібник — «Лекції з стрѵк турного аналізу». Про зростання молодих фізиків можна судити не лише по кіль кості представлених ними праць, але і по тих виданнях, де ці праці опубліковані. Наприклад, в журналах «Успехи физических паук» — (Я. Є. Гегузін), «Физи ка металлов і металловедение» (О. Бублик і О. Бунтар), «Жур нал экспериментальной и теоре тической физики» (М. Каганов). Співробітники радіофізичного факультету випустили другий том «Вчених записок». У світлі рішень травневого Пле нуму ЦК КПРС викликають особ ливий інтерес пр^ці хімічного фа культету і науково-дослідного ін ституту хімії. Значна частина цих робіт має практичне значення. По десять праць опублікували член-кореспондент УАН проф. М. А. Ізмайлов та проф- Л. С. Палатник, одинадцять праць у доцента Л. М. Литвиненка. З працями на актуальні теми лах, місцевій пресі, у «Вчених за писках». Ряд цінних книг і бро шур випустили члени кафедри діа лектичного та історичного мате ріалізму. Наприклад, «Суспільно- політичні погляди П. А. Грабов- ського» (Ю. Бухалов), «Клас сы и классовая борьба» (I. Бей- гель та М. Партолін). Велике місце по кількості нау кових праць займає фізико-мате- матичЛй факультет. На п ’ яти стендах виставлено близько 150 робіт математиків і фізиків. Від кривається цей розділ працями дійсного члена Української ака демії наук проф. М. П. Барабашо- ва, зокрема його монографією «Результаты фотометрических ис следований Луны и Планет на Астрономической обсерватории Харьковского госуниверситета». Експонуються дві книги лауреа та Сталінської премії, члена-ко- респондента Української АН проф. О. В. Погорелова. Деякі праці вчених математиків надруковані в академічних та спе ціальних математичних виданнях. Це свідчить про те, що славні традиції Харківської школи мате матиків в нашому університеті продовжуються. Широтою тематики відзначають ся представлені на виставці праці фізиків: дійсних членів УАН проф. Синельникова та Вальтера, члена-кореспо’мдента УАН проф. Ліфшиця. Серед восьми праць професора Б. Я. Пі- неса на виставці представлений і виступили протягом року доктор хімічних наук В. Ф. Лаврушин, проф. Л. М. Андреасов, доценти В. П. Корнієнко, М. П. Комарь та інші. Два стенди виставки займають праці біолопів університету. Тут три томи «Вчених записок», учбо вий посібник академіка І. М. Бу- ланкіна з фізичної і колоїдної хімії, монографія доктора біоло гічних наук О. О. Устинова та багато статей у журналах і збір никах. Тут ми бачимо роботи членів-кореспондентів УАН В. М. Нікітіна, Т. Д. Страхова, проф. С. і. Медведева, доцентів Г. І. Се- мененка, М. П. Воловика та ін ших. Ряд монографій опублікували геологи та географи. Це в першу чергу книги проф. М. В. Логви- ненка «Введение в методику оса дочных пород»; П. В. Ковальова «Геоморфологические исследова ния в Центральном Кавказе» і ба гато статей в збірниках та жур налах П. Дубінського, Ф. Три пільця, В. Віленкіна, П. Зариць- кого. Праці філологів і економістів зібрані на 18 і 19 вітринах. Тут «Вчені записки», декілька лекцій з політекономії, монографії і авто реферати дисертацій та інші ро боти в журналах і збірниках. У ці дні, коли Україна готуєть ся до славного ювілею нашої пар тії, яскрава 19-стендова виставка є свідченням батьківського піклу вання рідної партії та уряду про розвиток радянської науки, най- передовішої у світі, — науки, що служить народові. X. НАДЕЛЬ, співробітник ЦНБ. На фото: Біля одного з стен дів виставки. На фото: доц. І. Д. МАНАКОВ. 1 Дослідження — виробництву Лабораторія кафедри фізики твердого тіла (професор Є. С. Боровик і старший лаборант В. А. Євтушенко) порядком спів дружності провели вимірювання магнітних і електричних власти востей двох зразків литої сталі для Сталінського інституту «Пів. дендіпрошахт». Протокол вимірю вання і графік властивостей на діслано до Сталіне нещодавно. З А Y U Г Т ! НАПЕРЕДОДНІ АА И І І | ЮВІЛЕЮ ДОКТОРСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ Днями відбувся захист доцен том І. Д. Манаковим дисертації на тему «Умовні рефлекси і типи нервової системи у коней» на здо буття вченого ступеня доктора біологічних наук. — Застосовуючи павловські ме тоди і принципи роботи, — сказав у своєму виступі І. Д. Мана ков, — радяньскі вчені досягли великих успіхів в опрацюванні ря ду проблем фізіології сільськогос подарських тварин. Але, незва жаючи на те, що І. П. Павлов і його учні вже давно створили нау ковий, строго об ’ єктивний метод визначення типів вищої- нервової діяльності, досі в тваринництві при визначенні темпераментів сільськогосподарських тварин ви користовуються неточні, суб ’ єктив ні методи. Між тим, точне знання типів нервової системи у коней дає можливість здійснювати на дер жавних кінських заводах, а також на конярських фермах радгоспів і колгоспів ряд заходів щодо ра ціональнішого використання і дальшого вдосконалення породних і племінних якостей коней. Тов. Манаков докладно висвіт лив причини вибору коней як об ’ єкта своїх досліджень, а також застосованої ним оригінальної ру хово-харчової методики вивчення умовних рефлексів. Ця методика дає можливість об ’ єктивно реє струвати умовні реакції коней, да вати їх кількісну оцінку і вивчати типологічні особливості нервової системи. Дисертанту вдалося експеримен тально довести, що у коней існу ють такі основні типи нервової системи: нестримний; сильний врівноважений рухливий; сильний врівноважений інертний і слабкий. Проведені дисертантом досл ’ іджен- ня показали, що найбільш цінними як у племінному, так і в госпо дарському відношеннях є коні сильного врівноваженого рухли вого типу. Офіційні опоненти проф. В. К. Красунський, проф. Є. В. Ейдріт вич, член-кореспондент АН УРСР проф. В. М. Нікітін, а тако . акад. І. М. Буланкін, доц. В. Махинько, доц. Г. І. Семененк що виступили в обговоренні, да; 1 високу оцінку дисертації І. Д. М ■ пакова, відзначивши її велике те ретичне і практичне значення. Вчена рада факультету одного лосно присудила І. Д. Манако ■ вчений ступінь доктора біологіч них наук. Отже, можна поздоровити ко лектив біологічного факультету ще з одним доктором! Л. ГЕЛЬФЕНБЕЙН. Утворення Комуністичної партії України Початок на стор. 1. нецько-Дриворізького басейну, яка вирішила «скликати в найближ чому майбутньому з ’ їзд партій них організацій Донецько-Криво різького басейну та Південно-За хідного краю». Однак спроби створити все український партійний центр в цей час не увінчались успіхом. В лютому 1918 року при сприянні буржуазно-націоналістичної Цен тральної ради на Україну вторг- лися австро-німецькі імперіалісти. Партійні організації опинилися в тяжкому становищі. Організація боротьби проти окупантів і вну трішньої контрреволюції настійли во вимагали об ’ єднання партійних сил і створення всеукраїнського партійного центра. Велике значення в підготовці об ’ єднання більшовицьких орга нізацій України мала Таганрозька партійна нарада, що відбулася 19 — 20 квітня 1918 року. На ній було вирішено скликати з ’ їзд і об ’ єднати більшовицькі організа ції України в єдину партію. Для здійснення прийнятих рішень було обрано Організаційне бюро з 7 чол. в складі А. Бубнова, Я. Гамарника, В. Затонського, С. Косіора та інш. * * * 5 липня 1918 р. в Москві від крився перший з ’ їзд партійних організацій більшовиків України. З ’ їзд працював протягом семи днів і закінчив свою роботу 12 липня 1918 р. На ньому було 72 делегати з ухвальним голосом і 147 — з дорадчим. Вони пред ставляли майже всі партійні орга нізації України, за винятком Во линської губернії. На з ’ їзді були заслухані звіт Оргбюро, допові ді про політичне становище і завдання партії і обговорено ряд організаційних питань. Основним питанням з ’ їзду була оцінка перспектив і рушійних сил пролетарської революції і визна чення завдань партії. Навколо цього питання, як і в деяких інших питаннях порядку денного, виявилися розходження між дво ма основними групами, що стояли в ряді питань на неправильних позиціях J дістали назву «лівих» і «правих». «Ліві» переоцінювали розмах розвитку визвольної бо ротьби українського народу проти австро-німецьких окупантів і вну- трішпьої буржуазно-націоналістич ної контрреволюції і недооціню вали сили ворогів. Вони прагнули негайно почати загальне збройне повстання на Україні без враху вання наявної обстановки і без належної підготовки його. Ке рівники «лівих» були противника ми Брестського миру. «Праві», навпаки, недооцінювали ‘внутріш ні сили революційної боротьби на Україні. Вони вважали, що контр революція тут перемогла надовго і що робітничий клас не скоро зможе відновити Радянську вла ду. В своїй тактиці «праві» схи лялися до хвостизму, відмовляли ся від організації партизанського руху і вважали необхідним че кати нового визрівання сил про летаріату. ЦК РКП(б) і особисто В. І. Ле нін пильно стежили за діяльністю партійних організацій України, критикували помилки «лівих» і «правих», допомагали українським більшовикам зайняти правильну позицію в усіх основних питаннях революції. В. І. Ленін мав роз мову з делегатами з ’ їзду і дав їм ряд цінних порад. Більшість з ’ їзду не поділяла крайностей «лівих» і хвостизму «правих». З ’ їзд виробив програму політичних і організаційних за ходів, програму боротьби за від новлення влади Рад на Україні на основі ленінських вказівок. В резолюції про поточний момент дано аналіз політичного станови ща на Україні і визначено голов не завдання КП(б)У — стати «на чолі запеклої громадянської війни робітників і селян проти німець кого імперіалізму та вітчизняних поміщиків і буржуазії», за віднов лення радянської влади на Украї ні. Було прийнято рішення для ке рівництва партизанським рухом створити Центральний військово- революційний комітет. З ’ їзд висло вив свою солідарність з лінією ЦК РКГЦб) в питанні про Брест ський мир. Винятково важливе значення мало рішення з ’ їзду про єдність і нерозривний зв ’ язок Радянської України з Радянською Росією. В цьому питанні була прийнята спе ціальна резолюція — «Україна і Росія». Завдання партії, — гово рилося в резолюції, — «боротися за революційне об ’ єднання Украї ни з Росією на завадах пролетар ського централізму в межах Російської Радянської Соціалі стичної Республіки». Основним організаційним пи танням на з ’ їзді було питання про створення КП(б)У і взаємини її з РКП(б). З ’ їзд прийняв рішення назвати партію «Комуністична партія (більшовиків) України» і заявив, що вона повинна бути складовою і невід ’ ємною частиною ркп(б). На з ’ їзді був обраний Цен тральний Комітет з 15 чоловік і 6 кандидатів. * * * Перший з ’ їзд КП(б)У організа ційно оформив Комуністичну пар тію України. «Історичне значення з ’ їзду полягає в тому, — гово риться в тезах Відділу пропаган ди і агітації ЦК КП України про «Сорокаріччя утворення Комуні стичної партії України (1918 — 1958)», що він об ’ єднав біль шовицькі організації у Всеукраїн ському масштабі і утворив Кому ністичну, партію більшовиків Укра їни, побудовану на непохитних .принципах демократичного цен тралізму і пролетарського інтер націоналізму, нерозривно зв ’ яза ну з РКП(б) єдністю програми і статуту, спільною генеральною лі нією». Утворення Комуністичної пар тії України мало велике значен ня для розгортання боротьби робітників і селян України проти внутрішніх І зовнішніх ворогів, за відновлення Радян ської влади і зміцнення Україн ської Радянської держави, за будівництво соціалізму в рес публіці. Під керівництвом ЦК КПРС Комуністична партія України ви росла в велику армію самовід даних борців, яка налічує у своїх рядах понад мільйон ко муністів, і стала провідною си лою українського народу. Своє сорокаріччя КП України зустрі чає міцною, єдиною і моноліт ною, вірною марксизму-ленініз- му, тісно згуртованою навколо Ленінського Центрального Комі тету КПРС. Доц. м. колісник. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 23 червня 1958 р. ,В БОРОТЬБІ ЗА ВЛАДУ РАД 1918 рік. На Україні німецькі окупанти силою своїх багнетів підтримували владу гетьманщини і грабували народ. У містах та селах окупанти і куркульські гайдамацькі загони знущалися з робітників та селян. Так було і в Золотоношському по віті на Полтавщині, де ство рювались партизанські загони і готувалося повстання проти оку пантів і гетьманців. Влітку в нашому повіті парти занський рух почав набирати наступального, бойового харак теру. Так, у селах Велика Бу- ромка і Мала Буромка, Мохна- чі та інших селяни підняли пов стання. В ньому брав участь і я, як організатор партизанських за гонів. Куркульські гайдамацькі загони були розбиті і тікали до інших во лостей. Разом з ними тікали з сім ’ ями у Золотоношу, Черкаси, Лубни і місцеві куркулі. Проти нас виступив батальйон німецьких карних військ. І, незва жаючи на те, що у партизан не- вистачало зброї, що вони не зна ли всіх тонкощів військової спра ви, німці були наголову розбиті. Сталося це так. За планом рев- кому, що керував ходом повстан ня, ми створили оборону в селі Мала Буромка і по дорозі в село організували ще кілька засад. Як тільки німецькі карателі всту пили у село, партизани і озброєні селяни по сигналу вчинили одно разовий напад на батальйон, у короткому бою розгромили і обеззброїли його. Полонених узя ли під охорону, щоб потім обмі няти на наших товаришів, які сиділи у Золотоношській в ’ язниці і були засуджені до страти. Це був перший великий успіх партизанських загонів нашого по віту, що разом з усією країною повстав проти іноземних і- місце вих гнобителів. * * * 1919 рік. Весною «зелений ота ман» зрадник Григор ’ єв зі свої ми бандами після, захоплення мі ста Черкас напав на нашу Золо тоношу. Я тоді командував кому ністичним загоном ЧОП (частини особливого призначення). До цьо го загону входили всі комуністи і комсомольці Золотоношської ор ганізації. Разом з червоноармій- ським гарнізоном міста і всього повіту ми вступили в рішучий бій з григор ’ євцями. Спочатку нас спіткала невдача: григор ’ євцям удалося захопити вокзал і половину міста — до річ. ки Золотоношки, яка поділяла йо го на дві частини. Відразу ж у захопленій ворогом частині міста почалися безчинства бандитів, вбивства людей, що стояли за владу Рад, єврейські погроми. Але не довго вороги знущалися з на селення — вже увечері ми пере йшли в наступ. А на цей час на ші агітатори, комуністи і комсо мольці, які залишилися на захо- пленій ворогом частині міста, за лучили на наш бік чимало чес них, тимчасово обдурених Гри- гор ’ євим і його поплічниками бій ців, і вони почали здаватися у полон цілими ротами. Решта тіка ла під час нашого наступу до Чер. кас. Але й там вони вдержатися не змогли — григор ’ євщина тер піла поразки усюди. В цій сутичці загинуло понад ЗО бійців — самовідданих героїв, що віддали своє життя за владу Рад. На похорон комунарів у міському парку зібралося все на селення міста. Цей похорон пере-, творився на могутню демонстра цію радянських людей проти контрреволюційних сил. Цоц. О. О. ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ, зав. кафедрою історії КПРС. З спогадів старого більшовика На фото: О О. Воскресенський у 1920 р. ВІСТІ З СЕСІЇ Екзамен — перевірка роботи комсомольських організацій На геологічному факультеті в цю сесію ведуть перед п ’ яти- курсники. Вірніше — вели. Ве ли, бо вже складено останній дер жавний екзамен, залишилися по заду захист дипломних робіт, удержання призначень. Ох, і хви лювань було багато! Але універ ситет може пишатися: усі молоді геологи, наші вихованці, поїдуть за призначенням, будуть з честю працювати там, куди їх надсилає Батьківщина. Не звичайна ця сесія і для їх молодших товаришів — студентів III і IV курсів, які домоглись значних успіхів: вперше за після воєнні роки сесію складено без «двійок». Більшість студентів одержали відмінні і добрі оцін ки, а Сергієнко та Бельський скла, дали просто блискуче. А ось про другокурсників, як і раніше, нічого хорошого не ска жеш. Дехто з них своїм несум лінним ставленням до навчання тягне назад увесь факультет. За систематичну академічну за боргованість, нарешті, виключено з університету Косинова, Кова ленка, Косинського. Але це мало чому навчило Цоя та Федутенка, які вже встигли в цю сесію одер жати по дві двійки. Недалеко від них пішли Бєду- сенко, Мєщанінов, Петренко. І партійна, і комсомольськг. ор ганізації, і деканат факультету чимало працювали з цим курсом. Деякі успіхи є, але поки що не значні. Нам здаєтсья, досить їх умовляти. Не менше за старшокурсників хвилюються і наймолодші з май бутніх геологів — першокурсники. Тут майже все гаразд. Комсо мольська організація сильна. Про тягом семестру відстаючим систе матично подавалась допомога. Приклад у навчанні подають то варишам Кривонос, Березняков, Чумирін та інші. Але все ж і тут є такі студен ти, як Черников, Антонесян, які вже мають заборгованості з окремих предметів. Безумовно, з усією сміливістю можна сказати, що геологи до моглися певних успіхів у цю ек заменаційну сесію. Але досягнен ня ці були б значно міцнішими і більшими, якби комсомольська ор ганізація факультету систематич но, протягом всього року цікави лась академічною роботою, сер йозно вникала в неї, а не пуска ла б боротьбу за високу успіш ність на самоплив, як це часто- густо робилося на геологічному факультеті. В. МАКОГОНОВ, наш кор. Доцент Д. 3. Гордевський приймає екзамен з диферен ціальної геометрії у студента 27 групи фізмату А. Боєва. Партійне житт я З ЗАГАЛЬНОУШВЕРСИІЕТСЬКИХ ПАРТІЙНИХ ЗБОРІВ и А ЧЕРГОВИХ загальноуні- “ верситетських партійних зборах була заслухана доповідь секретаря партійного комітету тов. О. О. Кучера про роботу партійної організації за минуле півріччя. Партійний комітет, зазначив доповідач, на основі рішення звітно-виборних партійних зборів прагнув домогтися значного по кращання учбової, політико-ви- ховної і наукової роботи в уні верситеті. Останнім часом намітились значні зрушення в організації політгодин в академгрупах. По кращала робота семінарів про фесорсько-викладацького складу. Це, перш за все, стосується до семінарів на біологічному фа культеті (керівник т. Бейгель) та географічному (керівник т. Ковальова). Багатотиражна газета почала,- більш жваво, оперативно висвіт лювати питання університетсько го життя. Однак редакції газети слід ще більше допомагати ре дакціям факультетських стінні вок. Значних успіхів досягло в цьому році студентське наукове товариство. На підсумковій кон ференції було заслухано 368 на укових доповідей. З них 142 бу ли відзначені наказом ректора і представлені на міжвузівський огляд. Деякі студентські праці мають практичне значення і знайдуть застосування у вироб-‘ ництві. Добре працює астроно мічний науковий студентський гурток, який зосередив свою увагу на спостереженнях за ра дянськими супутниками. Велику увагу приділяють гро мадські організації будівництву університету. Комітет комсомолу склав графік роботи студентів на виробництві в літній період. Будівництво спортивного май данчика і спортивного залу ого лошено комсомольською будо вою університету. Створений і працює комсомольський штаб будівництва. Одним з головних завдань професорсько-викладацького ко лективу університету є випуск нових підручників. В цьому році вийшли з друку підручники тт. Буланкіна, Логвиненка, Пого- рєлова, Пінеса. Навчальний рік показав, що студенти, які прийшли в універ ситет з виробництва, встигають не гірше від інших. Приймальна комісія мусить подбати про те, щоб до університету прийшов в цьому році новий загін добре підготованих виробничників. На заключення тов. О. О. Ку чер підкреслив, що партійна ор ганізація університету підходить до 40-річчя Комуністичної пар тії України міцною, здатною ви конувати відповідальні завдання по комуністичному вихованню студентів, підготовці висококза- ліфїкованих радянських спеціа лістів і дальшому удосконален ню наукової роботи. Виступаючи в обговоренні до повіді, тов. Гутман зосередив увагу на роботі комсомольської організації університету. Основ ним недоліком він вважає те, що комітет комсомолу та фа культетські комсомольські орга нізації ще слабо ведуть боротьбу за високу успішність студентів. Партійним бюро, каже т. Гутман, слід серйозніше підходити до до бору комсомольських ватажків, рекомендувати до складу КСМ- бюро молодих комуністів з числа студентів та викладачів. Партій ні бюро повинні створювати комсомольським організаціям фа культетів більше умов для само діяльності, для проявлення влас ної ініціативи. Добре зробило партійне бюро та деканат хімічного факульте ту, коли питання про недисцни- лінованого студента Медведева було передано на розгляд ком сомольського колективу. Зараз Медведева не впізнати: під впливом комсомольської маси він виправився. Він відчув силу колективу і колектив відчув свою силу. Травневий Пленум ЦК КПРС, говорить тов. Грицан, затвердив розгорнуту програму прискоре ного розвитку хімічної промис ловості. В здійсненні цієї про грами значна роль надається також хімічному факультетові. Партійне бюро і деканат зараз перебудовують, конкретизують плани наукової роботи, щоб на близити її до завдань, які вирі шують промислові підприємства республіки і зокрема, Харківсь кий економічний район. Проректор по адміністратив но-господарчій частині т. Яку бович говорив про необхідність більше уваги приділяти побуту студентів. Про стан політико-виховної роботи на історичному факуль теті говорив тов. Шрамко. Пар тійний комітет стаз більш кон кретно керувати роботою агіта- торів. Крім тем, запропонованих партійним комітетом, агітатори проводили бесіди на теми, які були підказані самими студен тами. Але тов. Шрамко підкрес лив, що в роботі агітаторів Аль- пера і Стеценко було ряд недо ліків. Партійне бюро фізмату, ска зав тов. Гордєвський, зобов ’ яза ло всіх комуністів брати участь У проведенні політгодин. Це відразу ж дало свої позитивні наслідки. Відбулися цікаві зу стрічі студентів з старими біль шовиками, досвідченими вчите лями середніх шкіл, з новато ром виробництва токарем тов. Дрокіним. Багато ‘корисного дав студентам вечір запитань і відповідей, на якому виступили викладачі тт. Махинько, Кривець, Воловик та інші. Тов. Воскресенський зупинив ся на деяких питаннях органі заційної роботи, говорив про необхідність виховання молодих комуністів на практичних дору ченнях. Він детально характери зував стан роботи кафедри по підготовці учбових посібників. Зараз готується шорний курс лекцій з історії КПРС для сту дент ів-заочників. Партійний ко мітет повинен допомогти кафед рі якнайшвидше видати його. На зборах з промовою висту пив перший секретар Дзержии- ського райкому КП України тов. Ковальов. Збори прийняли розгорнуте рі шення. Десяті бекетовські читання На хімічному факультеті від булися традиційні бекетовські читання, організовані Харків ським університетом і обласним правлінням Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва. З доповіддю про елементоорга нічні каталізатори в полімері- зації ненасичених органічних сполук виступив доктор хімічних наук Г. С. Колесніков (інститут елементоорганічних сполук АН СРСР, Москва) . Він доповів про експериментальні роботи своєї лабораторії в цій галузі. Особли во цікаві дослідження проведено над поліетиленами при низькому тиску. Кандидат хімічних наук Без- углий розповів про самотвердію- чі пасти для виготовлення зубних протезів. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 23 червня 1958 р- ,ВІСТІ З СЕСІЇ Про підсумки екзамену з курсу фізгеографії країн народної демократії Цей курс є одним з тих, що прочитані сту дентам за їх власним вибором. Головне зав дання даного курсу по лягає в аналізі природ них ресурсів фізико-гео графічних районів, що мають сприятливі умови для розвитку тих або іп. ших галузей господар ства. Таким чином, з од ного боку, даний курс є дальшим поглибленням курсу фізичної геогра фії частин світу, а з дру гого, він є ніби перед- двер ’ ям курсу економіч ної географії країн на родної демократії. Екзамен, проведений на третьому курсі гео графічного факультету в групі фізико-географів показав, що більшість студентів засвоїла цей курс добре і поставилась до підготовки його до- сить серйозно. Загальні підсумки показують, що в групі на 34 чол. при падає тільки п ’ ять задо вільних оцінок і жодної незадовільної. Однак, разом з тим слід заува жити, що, незважаючи на досить міцні знання, у деяких студентів ви явилось формальне став лення до курсу, перш за все недостатнє знайом ство з літературними джерелами. Наприклад, студент Олійник (III курс — «а») це зміг від повісти на питання, в якій великій фізико-гео графічній праці описує ться природа Монголії, хоча книга Е. М. Мур заева «Монгольська на родна республіка» по винна бути відома сту дентам вже з курсу фі зичної географії частин світу. Студентки Чепана, Квочка, Дульська, Ви нокурова і деякі інші не могли назвати літера турних джерел, якими слід користуватись при ознайомленні з природою тієї або іншої країни. Деякі студенти взагалі слабо орієнтуються в пи таннях фізичної геогра фії, неспроможні дати обгрунтування причин тих або інших явищ, по казати взаємозв ’ язки між окремими сторона ми природи. В цьому відношенні особливо слабкі знання показали тт. Калиниченко, Алту хова, Винокурова, Дуль ська. Але вказані недоліки властиві, звичайно, не всім студентам, що екза менувались. Так, сту денти Мусіна, Гладило ва, Бош, Глинський, Компанієць, Дробітько, Колота, Зіпьківська від мінно знають фактичний матеріал курсу, відпові ді їх були глибоко про думаними, логічними, об грунтованими. Це свід чить про їх хорошу під готовку з попереднього курсу фізичної географії частин світу і про те, що, працюючи над курсом фізичної географії країн народної демократії, во ни поглиблювали свої знання, використовуючи не лише конспект лекцій, але й літературні дже рела. Результати екзамену показують, що при від сутності практичних за нять з цього курсу слід частіше проводити ко локвіуми, присвячені пе ревірці роботи над літе ратурними джерелами. Г. БІЛОПОЛЬСЬКА, старший викладач. Курс з політекономії капіталізму складають майбутні хіміки. Канди дату економічних наук В. О. Ковальовій від повідає Галина Краг- ножон. Чекає на свою залікову книжку Ала Каліберда. Обидві дів чини одержали заслу жені «п ’ ятірки». СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ Курс педагогіки буде читатися вчасно І В газеті «Харківський університет» No 18 була вміщена І замітка тов. Є. Майківської, в якій було висловлено поба- і жання закінчувати читання методики викладання геогра- і фії до початку педагогічної практики. Як повідомив насі декан географічного факультету доц. Трипілець, факультет ; вніс відповідні зміни в учбовий план. В майбутньому на-і вчальному році читання методики викладання географії буде; повністю закінчуватись до початку педагогічної практики, і Студенти-практиканти Ужгородського університету 1. Орло ва, А. Савляк, Д. Фальберг, В. Бренер в одній з наших лабораторій. До побачення, рійний гуртожиток! Фотоетюд О. ПІКОВЦЯ. СЕРІЯ ЗІЙШЛАСЬ, НОМЕР ВИГРАВ! Скільки приємних несподіванок принесла студентам і викладачам університету грошово-речова лотерея! Дехто виграв годинники ті, радіоприймачі, фотоапарати та холодильники. Але найбільша кіль кість грошових виграшів по 20 крб. Небагато, звичайно, — а все ж у бесіді з знайомими ви обов ’ язково вгадаєте і про свій виграш. А чи є в нашому університеті людина, що колись придбала за 5 крб, квиток, який нічим, крім номера та серії, не відрізнявся від інших, а потім виявився особливо щасливим? Так, є така людина. На другому курсі хімфаку навчається студентка Валентина Бор зова, хороша комсомолка, відмінниця навчання. Саме її лотерейний квиток відповідав усім вимогам: точнісінько зійшовся з номером та серією в газеті проти виграшу: «Мотоцикл М-72», грошова вартість 8500 карбованців». Велика радість! Наших читачів безумовно цікавить: що робитимуть Валя та її мама (це й увесь склад сім ’ ї) з виграшем? У якій формі вона поба жає його одержати? Як повідомила нас Валя, її більше влаштовують гроші. А по тім — поїздка на Південь, придбання обновок. Друзі радіють за Валю. І. ВАЛОВ. НА РОЗШУКИ ЩІЯІ ЗЕМЛІ До ЮО-річчя з дня народження Є. В. Толля. В 1811 році проми словець Санніков, зна ходячись на острові Ко тельному (Ново-Сибірські остро ви) побачив приблизно у 24 кі лометрах досі невідому землю. Розшукам загадкового архіпе лагу присвятив своє життя тала новитий вчений і популярний мандрівник Є.-В. Толль, Сторіччя з дня народження якого відзна чає радянський народ. У 1884 — 1886 рр. разом з А. Бунге він ке рував експедицією, що вивчала Ляхівські і Но во-Сибірські острови. На нартах Толль об ’ їхав уз бережжя острова Ко тельного і картував йо го. З південно-західного берега острова він поба чив в далині контури чотирьох гір, що сполу чалися на сході з ни зинною землею. Рішучим рухом ДО СЛІДНИК наносить .на. карту в 150 кілометрах від острова Котельного пунктир і підписує «Земля Саннікова». Те пер необхідно довести, що цей архіпелаг існує. Метою свого життя Толль тепер вважав до сягнення-загадкової зем лі. У червні 1900 року спеціальна експедиція під його керівництвом покинула Петер бург на шхуні «Зоря». На її борту, крім начальника, — лей- тенант Матисен, зоолог Бяли- ницький-Бируля, астроном Зе- берг та інші. З березня 1902 року Толль починає посилено готуватися до походу па острів Беннета (архі пелаг де Лонга). Даремно лейте нант Матиссен переконував свого начальника, що «Землі Санніко ва» .не існує (в чому він пере конався, проводячи розвідку по чистій воді). 23 травня 1902 ро ку Толль, астроном Зеберг та два провідники вийшли в свій остан ній похід. На нартах, частково на байдарках вони досягли ост рова Беннета. Передбачалося, що після вивчення острова будуть продовжені розшуки «Землі Сан нікова». Льод завадив шхуні «Зоря» навіть близько підійти до острова Беннета, щоб зняти групу Толля. У листопаді цього року Толль і його супутники відпра вились на материк. Припускають, що всі учасники походу загину ли, провалившись під льод. Ек- спедиції 1903 і 1913 рр. знай шли хатинку, завалену льодом, цінні колекції, карту острова. Знайдена записка: «Відправляє мось сьогодні на південь. Харчів маємо на 14 —20 днів. Всі здорові. Є. Толль». Так і не вирішивши питання про існування «Землі Саннікова», Толль зробив великий внесок у вивчення природних умов Ново сибірських, Ляхівських островів і острова Всннета, а також ве ликих територій Східного Сибіру. …Маршрути льодоколів і лі таків пройшли через район, де передбачалась «Земля Санніко ва». В наш час точно доведено, що ніякої «Землі Саннікова» не існує. Це може розчарувати чи тачів роману В. Обручевії «Земля Саннікова». Радянський вчений В. С. Бурханов вважає, що за землю могли прийняти один з гігантських льодових островів, що дрейфують у східному секто рі Арктики. А втім іншу думку висловлює В. І. Степанов — «Земля Саннікова» існувала, але вона складалася з піщано-гли нистих порід і льоду і була роз мита морем. Дійсно, па її місці винайдена мілина. Так була розгадана таємниця, що хвилювала півтора століття вчених-географів. в. ВОЛОДІЙ. Редактор В. БУДНІКОВ,