МОЛОДІ ДРУЗТГ ПЕРЕД ВАМИ ШИРОКО ВІДКРИТІ ДВЕРІ НАШОГО ВУЗУ No 22 (976) Понеділок, 8 червня 1959 р. * Ціна 20 коп. «ЗВ ’ ЯЗОК НАВЧАННЯ З ПРОДУКТИВНОЮ ПРА ЦЕЮ НЕ ЗМЕНШУЄ, А НАВПАКИ, ПОСИЛЮЄ ЗНА ЧЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ. …ПОГОВОРІТЬ ІЗ СТУДЕНТАМИ, ЯКІ ПРИ ЙШЛИ В ТЕХНІКУМИ ТА ІНСТИТУТИ З ВИРОБ НИЦТВА. ЯКІ ЦЕ ЧУДОВІ ЛЮДИ! НАПОЛЕГЛИВІ, ВОЛЬОВІ, ЖАДІБНІ ДО ЗНАНЬ, ВОНИ НАБУВА ЮТЬ ЗНАНЬ, ЩОБ КРАЩЕ ПРАЦЮВАТИ НА БЛА ГО СУСПІЛЬСТВА…». (З ДОПОВІДІ М.С. ХРУЩОВА НА XXI З ’ ЇЗДІ КПРС). Університет чека на нове поповнення Щороку університет розкриває дверні своїх аудиторій для нового поповнення — для молодих людей, що прагнуть здобути вищу осві ту, дістати спеціальність і по нести свої знання на службу на-^ родові. Цього року вищі учбові заклади проводять набір у нових умовах — відповідно до «Закону про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток Системи народної освіти в СРСР». Згідно з цим Законом і новими правилами про прийом до вищих учбових закладів будуть надані широкі пільги особам, які мають дворічний стаж практичної роботи в промисловості, сільськогоспо дарському виробництві тощо. Університет дає глибокі знан ня в багатьох галузях науки й техніки. За п’ять років перебу вання в університеті студенти до сконало вивчають загальні й спе ціальні дисципліни: фізику, математику, астрономію, механіку, електроніку, радіофізику, хімію, біологію, геологію, історію, мову, літературу; глибоко вивчають марксистсько-ленін ську філософію, політичну економію, історію партії. На при родничих факультетах студенти відробляють лабораторні практикуми, привчаються до експериментальних досліджень, проводять учбову й виробничу практику, беруть участь у наукових експедиціях кафедр. Університет дає грунтовні теоретичні знання студентам усіх факультетів і готує спе ціалістів широкого профілю. Багате й різноманітне життя студентського колективу. Харківський державний університет — один із найстарі ших вузів Української республіки; цього року він прово дить 155-й набір студентів. Це — цілий учбовий комбінат, який готує істориків і математиків, філологів і астрономів, біологів і гідрогеологів, спеціалістів з фізики і гео графів, дослідників-радіофізиків і хіміків. П ’ ять років на вчання на стаціонарі — велика школа для юнаків і дівчат, школа життя. В стінах нашого університету в різний час працювали такі корифеї вітчизняної науки, як І. І. Срезнєв- ський, М. М. Бекетов, І. І. Мечников, М. В. Остроградський, 0. 0- Потебня, Д І. Багалій, 0. М. Ляпунов, Н. Д. Борисяк, І. Ф. Леваковський, А. М. Краснов, Л. С. Ценковський, В. М. Арнольді і багате інших. Вони створювали наукові школи, закладали й розвивали наукові напрями, вихову вали учнів і послідовників. Так, при університеті ще в минулому столітті була створена фізико-хімічна школа, яка успішно розвивається в наш радянський час, біологічна, математична, геологічна наукові школи. Нині в університеті працює висококваліфікований колек тив професорів і викладачів, у складі якого — чотири ака деміка АН УРСР, сім членів-кореспондентів Академії наук УРСР, сім заслужених діячів науки УРСР, 41 професор і 224 доценти, кандидати наук. Такий колектив керує учбо вим процесом і науковим життям університету До послуг студентів численні бібліотеки, кабінети, му зеї, лабораторії, гуртожитки, кімнати відпочинку. Є де пра цювати і відпочити! Для допитливої молоді ми розкриваємо двері універси тету. Ідіть — учіться! Проф. І. БУЛАНКІН, ректор університету. Один з багатьох Хороше поповнення прийшло минулого року на історичний фа культет. За плечима багатьох справжня життєва школа: ви робництво, праця в сільському господарстві, служба в лавах Ра дянської Армії. Як хорошого товариша знають на курсі Василя Аристова. Обіз наний і веселий, він під час до звілля може говорити на будь-яку тему, співати, розповісти веселий жарт. Робота на посту секретаря ком сомольської організації в мину лому, постійний зв ’ язок з людь ми допомогли йому набути необ хідні навички, поширити круго зір. За успіхи в організації соціа лістичного змагання на підприєм стві він був нагороджений почес ною грамотою ЦК ВЛКСМ. Разом з тим ще з шкільної ла ви Василь цікавився історією: багато читав історичної литерату- ри, вивчав праці класиків мар- ксизму-ленінізму. І ось це захоп лення, прагнення до глибокого і всебічного оволодіння історією привели Василя на історичний фа культет. Він відразу ж включився в громадську діяльність, його об рали до профбюро факультету і В- Аристов докладає зусиль, щоб виправдати довір ’ я товаришів- Будучи учасником народної дру жини, Василь ніколи не прохо дить повз порушень громадського порядку. Втім, громадські доручення не заважають йому відмінно вчити ся. Товариші, які пройшли трудову школу, подають зразок у навчан ні, наполегливо оволодівають знаннями, щоб стати справжніми спеціалістами своєї справи, вихо вувати підростаюче покоління в дусі комунізму. Таких, як Василь Аристов, наш факультет чекає і цього року. І. ШЕІН, наш нор. Перевірити вибір життям Дуже важливо, щоб молода лю дина, яка вступає до вузу, об рала спеціальність відповідно до своїх здібностей, нахилів, спеці альність, яку б любила всім сер цем. Минулого року на фізико-мате- матичний факультет Харківського університету вступило чимало ви робничників, що обрали спеціаль ність не випадково, а збагатив шись життєвим досвідом, прак тичними навиками, перевіривши свій вибір життям. Зимова екзаменаційна сесія до вела, що всі вони, як правило, наполегливо і серйозно навчають ся. Так, наприклад, непоганих успіхів у навчанні домоглись ко лишні виробничники, нині сту- денти-математики Галина Они- щенко, Юлія Іванова, Віктор Гу- ленко, Геннадій Майстровський, Ілля Аксельрод та інші. Всі вони беруть активну участь у громадському житті факульте ту. Ілля Аксельрод, наприклад, — командир загону народної дру жини, групорг, член факультет ського бюро ДТСААФ. Служба в лавах Радянської Армії, праця на виробництві стали хорошою шко лою в його житті, прищепили йо му завзятість у досягненні мети, любов до праці. Тому він і доміг ся відмінних результатів у на вчанні, в сумлінному виконанні обов ’ язків студента- Слід відзначити, що навчання на математичному відділенні ви магає сумлінної повсякденної пра ці- Ті, хто підготував себе до та кої роботи, хто твердо вирішив стати математиком або фізиком, сміливо вступайте до нашого фа культету. М. ВИШНЕВЕЦЬКИЙ, студент першого курсу математичного відділення, колишній випобничник. Вступати за покликанням, вчитись — з запалом Хімія зацікавила мене ще у 8 класі, і тому, закінчивши десяти річку, я остаточно вирішив стати хіміком. Два роки з підприємства, де я працював слюсарем, я брав відпустку для складання вступ них іспитів на хімічні факультети різних вузів і… повертався на підприємство: не проходив за конкурсом. На третій рік я був призваний на військову службу в Радянську армію. Коли строк служби закін чився, у мене не було вагань що до вибору шляху в житті: я мрі яв стати хіміком. І, нарешті, передо мною розкри лися двері хімфаку ХДУ. Я став студентом і тоді сказав собі: ні, не дарма ти обрав саме хімічний факультет. Думаєте, легко мені уло? Ні. Важкими стали мате- матика, фізика і навіть улюблена хімія. Але через два-три місяці я почав відчувати, що наздоганяю тих, у кого знання були свіжіші, хто прийшов безпосередньо з шкільної лави- На перших у житті студент ських екзаменах я одержав дві п ’ ятірки і одну четвірку- Це була моя велика перемога. От я і звертаюсь до вас, людей, що люблять свою майбутню спе ціальність, — не лякайтеся труд нощів, не бійтеся випробування життям, не зупиняйтеся на півдо- розі! Сміливіше до мети! М. СЕМЕНОВ, секретар комсомольського бюро ХІМІЧНОГО ЛіЯИЧПкТети ,Обирай, товаришу, за призванням Історичний факультет Основне завдання історичного факультету Харківського держав ного університету — підготовка кадрів кваліфікованих викладачів історії старших класів середніх шкіл, вечірніх шкіл, технікумів. В різних містах і селищах краї ни успішно працюють випускники нашого факультету. Закінчивши аспірантуру, багато наших вихо ванців працюють викладачами в вузах на кафедрах історії партії, займаються науковою роботою. Деякі працюють в історичних ар хівах, музеях. Чимало партійних і комсомольських працівників за кінчили наш факультет. Таким чином, широкі перспек тиви відкриваються перед люди ною, що одержить звання істо рика. Особливістю набору на історич ний факультет цього року буде те, що перевага надаватиметься тим вступникам, які мають трудо вий стаж не менше двох років. Це виправдано практикою мину лих років. Як правило, студен ти, що прийшли до факультету з виробництва або з армії, значно серйозніше ставляться до навчан ня, до своїх студентських обов ’ яз. ків. Після закінчення університету вони стають чудовими фахівцями, багато з них пізніше виявляють нахил до наукової діяльності. На історичному факультеті пра цюють кафедри історії древніх і середніх віків, кафедри історії СРСР і УРСР, кафедра нової історії. Протягом п ’ яти років студенти послідовно знайомляться з історі єю людства, починаючи з давніх часів і кінчаючи сьогоднішніми днями. Крім того, майбутні істо рики слухають лекції викладачів загальноуніверситетських кафедр історії КПРС, філософії, політеко номії, педагогіки, іноземної мови. При кафедрах факультету пра цюють студентські наукові гуртки, де кожний має можливість глибо ко, серйозно вивчати теми, що його цікавлять. Кожного літа ар хеологічний гурток бере участь у розкопках в Ольвії, Криму, різних районах України. Поряд з лекційними заняттями на кожному курсі проводяться практичні заняття, семінари, мета яких — глибоке вивчення вузлових питань того чи іншого курсу. Починаючи з третього курсу, студенти спеціалізуються по одній з-кафедр, їм читається історія од ного з народів (історія Білору сії, Чехословаччини, Німеччини та ін.). Одночасно вони знайом ляться з джерелознавством та історіографією виучуваних тем. Спецкурси, які читаються ви кладачами для студентів четвер того курсу, дають можливість ознайомитись з найважливішими проблемами світової історії. Що річно’ влітку четвертий курс ви їжджає на двохтижневу практику до Москви і Ленінграда (музей но-екскурсійна практика), а на п ’ ятому курсі молоді історики про ходять педагогічну практику в се редніх школах. Учбовий процес закінчується на писанням дипломної роботи і за хистом її, або складанням дер жавних екзаменів. Вчитися на історичному факуль теті цікаво, захоплююче. Працю вати істориком, знайомити підро стаюче покоління з історією люд ства, брати участь у складанні цієї історії — почесна, відповідаль на, цікава справа. А. СЛЮСАРСЬКИЙ, декан факультету. На фото: студентка історичного факультету на практиці в школі. Радіофізичний факультет Натхнені історичними рішення ми XXI з ’ їзду КПРС, радянські люди переживають небувале по літичне і трудове піднесення. Усі трудящі нашої країни намагають ся внести і свій вклад у справу якнайшвидшої побудови матері ально-технічної бази комунізму і цим наблизити світле завтра. Найважливішим питанням роз витку нашої країни, спрямованим на підвищення продуктивності праці і збільшення випуску про дукції, є автоматизація вироб ництва. У зв ’ язку з цим особлива увага звертається на створення і виробництво найновіших машин з використанням досягнень і від крить. науки і техніки, особливо радіоелектроніки, напівпровідни ків, ультразвуку, радіоактивних ізотопів. Розвиток радіоелектрон ної промисловості і розширення фронту науково-дослідних робіт в галузі радіофізики і електроні ки — це завдання, розв ’ язання яких необхідно для подальшого технічного прогресу Радянського Союзу. Природно, що велику роль ві діграє в цьому підготовка висо кокваліфікованих кадрів радіофі- зиків. Цю підготовку здійснює низка вузів нашої країни, серед яких і Харківський держуніверси тет займає відповідне місце. Радіофізичний факультет ХДУ готує кадри двох спеціально стей — радіофізики і електроніки. Спеціальність «радіофізика» по діляється на спеціалізації: радіо фізика, радіовимірювання, радіо спектроскопія, фізика надвисоких* частот і фізика напівпровідників. На молодших курсах студенти одержують серйозну підготовку з фізико-математичних дисциплін. З другого курсу поряд з вивчен ням теоретичної фізики розпочи- гається читання лекцій з дисци плін радіофізичного профілю. На IV і V курсах студенти спеціалі зуються, продовжуючи загальну підготовку в галузі радіофізики. Навчання відбувається шляхом читання лекцій, ведення практич них занять, семінарів; значне міс це в програмі приділяється лабо раторним заняттям, що сприяють виробленню практичних навичок, необхідних для радіофізика-дос- лідника. Факультет має численні лабо раторії, обладнані найновішим сучасним устаткуванням і прила дами. Виконуючи курсові і дип ломні роботи, активно працюючи в наукових гуртках, студенти привчаються до самостійності, у них розвивається інтерес до спе ціальності і творча активність. Випускники радіофізичного фа культету працюють у науково- дослідних інститутах і лаборато ріях, конструкторських бюро, на підприємствах, а також виклада чами у вузах. Цього року контингент набору на факультет збільшено до 125 чоловік (відкрито спеціальність «електроніка»). Серед нового по повнення ми хочемо побачити ви робничників, особливо тих з них, що працювали в галузі техніки, демобілізованих з Радянської армії, кращих випускників серед ніх шкіл і технікумів. Наша країна потребує велику кількість спеціалістів в галузі ра діо, і випускникам радіофізичного факультету надається широке по ле наукової і виробничої діяль пості. О. ТЕРЕЩЕНКО, декан радіофізичного факультету. На фото: студент радіофізич ного факультету складає лабора торну роботу. Геологічний факультет Геологічний факультет готує спеціалістів з гідрогеології і ’ ін женерної геології. Випускники факультету набува ють кваліфікації геолога-розвід- ника або інженера-гідрогеолога і направляються на роботу в гео логорозвідувальні партії, завдан ня яких — виявляти і’ розвідува ти родовища корисних копалин а різних областях Радянського Сою зу; вони також проводять геоло гічні розвідування в зв ’ язку з промисловим гідротехнічним бу дівництвом. На геологічному факультеті працює п ’ ять кафедр: загальної геології, гідрогеології, палеонтоло гії, мінералогії та петрографії. У їх розпорядженні є добре облад нані учбові кабінети. На факуль теті є мінералогічний музей, де зосереджені багаті колекції міне ралів. Студенти цього факультету, крім загальноуніверситетських дисциплін, на перших курсах ви вчають фізику, хімію, нарисну геометрію, вступ до геології, кри- сталографію, топографію та інші предмети. Спеціалізація починається ‘піз ніше. Студенти вивчають такі спеціальні предмети, як динаміч на геологія, історична геологія СРСР, палеонтологія, шукання і розвідування підземних вод тощо. Студенти всіх спеціальностей проходять під керівництвом ви кладачів факультету і досвідче них геологів, працівників геоло гічних партій учбову й ви робничу практику .у різних ра йонах нашої країни — в Донба сі, на Уралі, на Кавказі, в Кри му, Забайкаллі та інших ра йонах СРСР. Старшокурсники ведуть геоло гічні дослідження і збирають ма теріали, які потім використову ють для своїх дипломних робіт. Під час виробничої практики студенти всіх курсів працю ють у польових геологічних партіях і експедиціях Міністер- ства геології, охорони надр, в гео логічних організаціях нафтової промисловості, чорної і кольоро вої металургії. Проходячи цю практику, студенти набувають на виків геологічної роботи, яку їм практично доведеться виконувати після закінчення університету. Наприкінці IV курсу кожен студент одержує тему дипломної роботи. Тематика дипломних ро біт на цьому факультеті має до слідний характер і базується на матеріалах, які студенти збира ють під час виробничої практики. При кафедрах факультету пра цюють студентські наукові гурт ки. В цих гуртках студенти при вчаються до самостійних дослід жень гірських порід, рудних мі нералів, корисних копалин, до камерального опрацювання польо вих матеріалів^ до складання гео логічних карт і розрізів, до ви вчення флори й фауни в окремих шарах земної кори. Випускники геологічного фа культету одержують призначених в геологічні партії, що працюють у найрізноманітніших кутках Ра дянського Союзу. Багато з ни.’ працюють на Україні, на Уралі Забайкаллі, в горах Сіхоте-Алі ню, в басейні р. Колими. Серед студентів геологічногс факультету є багато таких, ще прийшли на факультет, уже маю чи досвід практичної роботи ‘ геології. Це Сергієнко, Корнієн ко, Шехтмаи, Чумирін та інші. Г. СОБОЛЕВ, заступник декана. На фото: захист дипломної робо ти на геологічному факультеті. Хімічний факультет Хімічний факультет ХДУ готує хіміка, який грунтовно обізна ний з теоретичними основами сучасної хімії і має навики лабора торної дослідницької роботи. Нині не можна бути хіміком без знання математики та фізики. Тому студенти хімічного факультету на протязі перших трьох років вивчають ці науки. Разом з тим вони вивчають послідовно курси неорганічної, аналітичної, органіч ної, фізичної та колоїдної хімії, а також курс хімії полімерів та курс хімічної технології. Між 7 та 8 семестрами буде введено ви робничу практику протягом 42 тижнів на підприємствах, в лабора торіях заводів та науково-дослідних інститутів, а після практики студенти виконують і захищають дипломну роботу. Студенти, які готуватимуться для викладання хімії в середніх учбових закладах, проходитимуть 6-місячну педагогічну практику в школах і вивчатимуть методику викладання хімії та педагогіку. Слід зауважити, що багаторічний досвід розподілу молодих спеціалістів-хіміків вказує на необхідність різкого збільшення кіль кості чоловіків серед студентів хімічного факультету, бо умови ро боти на деяких підприємствах і в деяких лабораторіях не припу екають застосування жіночої праці. Цього року університет не зміг задовольнити заявки Харківського заводу хімічних реактивів, за воду «Здоров ’ я трудящим», «Пластмас», Укренергочормету тільки через те, що серед випускників хімічного факультету недостатня кількість чоловіків. Хімічний факультет у 1959 — 1960 році почне працювати в ново му приміщенні. Тут значно поліпшуються умови роботи колективу співробітників і студентів факультету. Ми одержуємо прекрасні, просторі і світлі лабораторії, одержуємо багато нового обладнання для учбової і наукової роботи. Все це дасть змогу Харківському університету значно підвищити якість підготовки спеціалістів- хіміків. В 1959 — 1960 році вдруге набиратимуться студенти групи, що навчаються увечері без відриву від роботи на виробництві. Досвід навчання 1-го курсу вечірнього відділу 1958 — 1959 уч. р. показав, «ХАРКІВСЬКИЙУНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 8 червня 1959 р. ,Філологічний факультет Серед учбових закладів Радян ського Союзу, що готують висо кокваліфіковані кадри філологів, значне місце посідає філологія ний факультет Харківського дер жавного університету. Колектив факультету свято зберігає науко ві традиції, які пов ’ язані з діяль ністю відомих усьому світові вче них, колишніх професорів факуль тету, видатних лінгвістів Потебні, Срезневського та ін. З стін факультету у дожовтне вий час вийшло багато провідних українських письменників. В пер ших лавах радянської україн ської літератури знаходяться ко лишні студенти факультету — В. Сосюра, О. Гончар, Я. Ваш, В. Собко, І. Муратов, В. Добро- вольський, І. Вирган і багато ін ших. Кожного року все більше наших випускників йдуть працю вати до редакцій газет і видав ництв. Але слава факультету — це перш за все армія викладачів се редньої та вищої школи — майст рів важкої, але благородної спра ви, що з честю виправдовують високе звання філолога, вихован ця Харківського університету. Сесія Верховної Ради СРСР і позачерговий XXI з ’ їзд КПРС у своїх рішеннях з усією силою підкреслили необхідність корінної перебудови роботи вищої і серед ньої шкіл. Філологічний факуль тет готує висококваліфікованих викладачів української і росій ської мов і літератур для стар ших класів шкіл нового типу — 11 -річок. Студенти філологи за час перебування на факультеті одержують широкі, в прямому розумінні цього слова — універси тетські знання як у галузі істо рії російської і української літе ратур, так і світової літератури. Комплекс мовознавчих дисциплін забезпечує глибокі знання студен тів в галузі мови. Студенти факультету все біль ше зміцнюють зв ’ язок зі своїм майбутнім виробництвом — серед ньою школою. Курси методики, педагогіки, психології, спеціальні курси, присвячені вивченню шкіль них підручників, педагогічна прак тика, піврічне стажування в ШКОЛІ робота піонервожатими, керівни ками шкільних гуртків та шефст во над Курязькою трудовою ко лонією — все це дозволяє нашим студентам теоретично і практично оволодіти тією сумою знань та практичних навичок, які необхідні майбутньому вчителю-словеснику. Студенти факультету беруть активну участь у діяльності різ номанітних студентських науко вих гуртків, їх доповіді і пові домлення щорічно одержують ви сокі оцінки на міжобласному ог ляді студентських наукових праць. У складі викладацького колек тиву факультету багато років працюють учені, які широко ві домі за межами Харкова: профе сори Баженов, Гущин, доценти Легавка, Розенберг, Вербицький, Медвєдєв, Ніженець та інші всі свої знання та енергію, віддають справі підготовки спеціалістів, гідних високих вимог, які вису вають перед робітниками гумані тарного фронту Партія і Уряд. Колектив факультету чекає на перший курс товаришів з виробничим і життєвим досві дом, товаришів, які серьозно став ляться до майбутньої професії, до успіхів у важкому філологіч ному навчанні. ‘ “ Молоді Люди, що вступають на наш факультет, повинні по-справж ньому любити свою рідну мову й літературу, любити книгу, вміти і прагнути довгі години віддава ти читанню і аналізу літератур них творів і пам ’ яток мови. Тільки той молодий виробнич ник, хто любить літературу і її «першоелемент» — мову, хто гото вий все своє життя присвятити благородній справі виховання мо. лодого покоління, — буде бажа ним членом нашого філологічного колективу. Товариші виробничники! Чекає мо на вас! Г. ШКЛЯРЕВСЬКИЙ, заступник декана філологічного факультету. На фото: в кабінеті російської літератури на філфаці. що студенти-вечірники рівнем знань не поступаються перед сту дентами денних груп, а по своєму ставленню до роботи, по вмінню продуктивно використати час, відведений для навчання, мають іноді переваги перед студентами-денниками. В. КОРН1ЄНКО, декан хімічного факультету. На фото: в лабораторії ізотопів на хімічному факультеті. Обирай, товаришу, за призванням Фізико-математичний факультет Фізико – математичний факультет готує спеціа лістів з фізики, ядерної фізики, обчислювальної математики, математики, механіки і астрономії. Особи, що закінчують цей факультет, набува ють кваліфікації фізика, математика, механіка _ і астронома, залежно від обраної спеціальності, і направляються на педа гогічну роботу в середні школи, технікуми, а та кож у науково-дослідні установи і заводські ла бораторії та конструк торські бюро. Фізико – математичний факультет має п ’ ять від ділень — фізичне, ядер не, астрономічне, меха нічне і математичне. Фізичне відділення готує спеціалістів різних галузей експерименталь ної і теоретичної фі зики. На цьому відділенні є чотири кафедри: екс периментальної фізики, статистичної фізики і термодинаміки, фізики твердого тіла і загаль ної фізики. Кожна ка федра має добре устат ковані лабораторії, де студенти ведуть практич- ні заняття і виконують експериментальні робо ти. При кафедрі експе риментальної фізики є лабораторія молекуляр ної фізики, електронної і оптичної фізики і фізи ки низьких температур. При кафедрі твердого тіла — лабораторії рент- геноетруктурного аналі зу, електронографії, маг нетизму і т. д. .При від діленні є фізичний му зей. Ядерне відділення го тує спеціалістів для на-_ уково-дослїдної роботи в галузі теоретичної та експериментальної ядер ної фізики. Воно має кафедри теоретичної ядерної фізики, приско рювачів та експеримен тальної ядерної фізики. Експериментальні ка федри устатковані най новішою апаратурою і мають лабораторії елек тронік», вакуумну, ма теріалів реакторобулу- вання, електронної оп тики, лабораторії ядер них вимірювань. На від діленні стає до ладу по тужний електростатич ний генератор на два мільйони електроновольт. Астрономічне відді лення у підготовці сту дентів базується на доб ре обладнану обсервато рію Харківського уні верситету.. Студенти цьо го відділення під керів ництвом співробітників кафедри ведуть спосте реження за небесними тілами, зокрема прова дять роботи по спо стереженню за штучни ми супутниками Землі. Учбова робота на фа культеті побудована так. студенти слухають лек ції з загальних і спеці альних дисциплін, само стійно працюють над учбовим матеріалом і спеціальною літературою, ведуть практичні заняття в лабораторіях, важливі ші розділи програми проробляють на семіна рах і пишуть курсові ро боти, що мають своєю метою систематизацію і закріплення набутих знань. На перших двох кур сах студенти зазначених відділень слухають, крім загальноуніверситетських дисциплін, такі предме ти, передбачені планом для фізиків усік спеці альностей, як вища ма тематика, експеримен тальна фізика, теоретич на механіка, курс за гальної хімії і інші. Починаючи з третього курсу, студенти вивча ють спеціальні дисциплі ни і залучаються до ви конання лабораторного практикуму обсягом по над 500 годин. Вони слу-‘ хають спеціальні курси з рентгеноструктурно- го аналізу або магне тизму, вивчають фізику рентгенового проміння, рентгеноструктурний ана ліз, будову кристалів, фізичні основи метало знавства; слухають кур си з феромагнетизму, фізики металів, з мето дів магнітного аналізу, квантової теорії мета лів, ядерної фізики, астрономії тощо. Студенти проходять виробничу практику в заводських лабораторіях і науково-дослідних ін ститутах, де докладно знайомляться з обсягом і особливостями роботи, а також набувають на виків виконання лабора торних аналізів і спеці альних досліджень. Крім того, під час виробничої практики студенти зби рають матеріал для своїх дипломних робіт. Тему дипломної роботи студенти, як правило, одержують наприкінці IV курсу і тоді ж по чинають готуватися до її виконання. Тематика дипломних робіт завжди відповідає напряму нау кових досліджень, за планованих відповідною кафедрою. Наприклад, студенти фізики дослі джують магнітні анома лії магніту при низьких температурах, вивчають інтенсивність електрон них коливань різних ма теріалів, електропровід ність електромагнітного поля, явища поверхне вих напружень у спла вах і процес» дифузії в різних •металічних систе мах, визначення оптич них сталих металів, електронографічні дослі дження будови тонких плівок металів і т. д. Під час педагогічної практики студенти набу вають навиків викладан ня фізики в середній школі. При кафедрах відді лень працюють студент ські наукові гуртки екс периментальної фізики, фізики твердого тіла то що. Студенти, учасники- гуртків, проводять у ла бораторіях самостійні експериментальні дослі дження, глибоко вивча ють різні фізичні явища, роблять реферативні до повіді про видатні робо ти вітчизняних фізиків тощо. Цього року на фізи ко-математичний факуль тет будуть прийматися особи, що добре оволоді ли програмою з фізики та математики в обсязі середньої школи і мають нахил до вказаних дис циплін За останні два роки на факультет прийшло ба гато виробничників, що мають більш як двохріч- ний стаж роботи. Як правило, вони навчають ся добре і успішно ово лодівають університет ською програмою. Це в першу чергу сто сується таких студентів, як Е. Петров, Б. Кара- чун, І. Аксельрод, В. Са- зоненко, Б. Танцюра. Ус пішно вчаться й ті, хто прийшов до університету безпосередньо з шкіль ної лави. Г. КРИВЕЦЬ. декан фізико-матема- тичного факультету. На фото: в одній з ла бораторій фізико-мате. матичного факультету. Безперервно зростає потреба нашої країни в кадрах кваліфікованих математиків і механіків. Вони потрібні як викладачі середніх шкіл, техні кумів і вузів, як обчислювачі в обчислювальних центрах, як співробітники по розрахунках в кон структорських бюро, як співробітники науково- дослідних установ. Досить показовими є призначення на роботу, одержані математиками і механіками, випускни ками нашого університету, в 1959 році: залишено при університеті 17 процентів, призначено викла дачами вищих і середніх шкіл — 32 проценти, надіслано на великі заводи, конструкторські бюро і в галузеві науково-дослідні установи — 51 про цент. Як відомо, на механіко-математичне відділення університетів приймають випускників середніх шкіл, не ставлячи до них вимогу мати обов язко- вий виробничий стаж. Відсутність такої вимоги пояснюється зростанням потреби країни в мате матиках і тою обставиною, що математична о дарованість виявляється досить рано, хоч і піз ніше ніж, скажімо, обдарованість до музики. • Механіко- математиче відділення Харківського університету готує спеціалістів на обчислювально му відділенні (яке, до речі, має швидкодіючу машину «Урал») і при кафедрах вищої алгебри (завідуючий доктор професор А. К. Сушкевич), геометрії (завідуючий член-кореспондент АН УРСР, лауреат Сталінської премії проф. О. В. Погорєлов), математичного аналізу, теорії функ цій (завідуючий член-кореспондент АН УРСР проф. Н. І. Ахієзер), математичної фізики (за відуючий доктор професор О. Я. Повзнер), ме ханіки (завідуючий доктор професор В. Л. Гер- ман). Спеціалізація під наглядом тієї або іншої кафедри починається лише в IV семестрі (друга половина третього курсу), коли студент уже здатний свідомо обрати собі’спеціалізацію. Проте спеціалізація при тій або іншій кафедрі не дуже звужує підготовку математика, бо вона означає лише те, що за вказівкою кафедри студент слу хає два спецкурси і виконує курсові та диплом ну роботи. Хочеться підкреслити, що для нормального на вчання на математичному відділенні досить добре знати шкільні курси математики і мати бажання систематично, наполегливо вчитись. Г. ДРІНФЕЛЬД, доктор фізико-математичних наук, завідуючий кафедрою математичного аналізу. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 8 червня 1959 р. ,Обирай, товаришу, за призванням Біологічний факультет Біологічний факультет готує спеціалістів в галузі зоології, бо таніки, фізіології людини і тварин і фізіології рослин. Особи, що за кінчують цей факультет, набува ють кваліфікацію біолога-зоолога, біолога-фізіолога тварин, біолога- фізіолога рослин або біолога-бо- таніка. Випускники факультету працюють викладачами біологіч них дисциплін у середніх школах, науковими співробітниками в на уково-дослідних установах Міні стерства сільського господарства, охорони’ здоров ’ я, харчової про мисловості, в державних лісових і тваринницьких заповідниках, а частина з них направляється на викладацьку наукову роботу у вищі учбові заклади. На факультеті є десять кафедр: дарвінізму і генетики, зоології хребетних, зоології безхребетних, ентомології, гідробіології, вищих рослин, нижчих рослин і фітопа тології, фізіології людини і тва рин, біохімії, фізіології рослин і мікробіології. При кожній кафед рі є добре обладнані лаборато рії, де з студентами проводять ся учбові заняття. Крім того, при кафедрах, є музей дарвінізму, з мічурінським відділом, багатий зоологічний музей і ботанічний сад, де зібрані рідкі й цінні рос лини з різних місць земної кулі. У розпорядженні факультету є також гідро-біологічна станція на річці Північний Донець, де сту денти проходять учбову і вироб ничу практику. Студенти перших двох курсів, крім загальноуніверситетських дис циплін, слухають спільні для всіх біологів предмети: вступ до біо логії, курси зоології, ботаніки, ор ганічну і неорганічну хімію, біо хімію та інші. Спеціалізація починається з третього курсу. Студенти-зоологи можуть поглиблювати свої знан ня в галузі зоології хребетних, зоології безхребетних, ентомоло гії, гідробіології, дарвінізму і ге нетики. Студенти-ботаніки — в галузі ботаніки вищих рослин, бо таніки нижчих рослин, фітопато логії. Фізіологи людини і тварин опановують одну з двох спеціаль ностей — фізіологію людини і тва рин або біохімію. Фізіологи рос лин спеціалізуються з фізіології рослин, мікробіології. На першому і другому курсах у літні місяці студенти протягом п ’ яти тижнів проходять учбову практику на Донецькій гідробіо логічній станції поблизу Змійова. Студенти третього курсу відроб ляють виробничу практику в різ них наукових установах, у науко вих експедиціях, у державних за повідниках, частково — в лабора торіях факультету. Студенти чет вертого курсу виїжджають на 10 тижнів на виробничу практику в різні райони і ведуть дослідні роботи, збираючи і обробляючи матеріал для своїх дипломних ро біт. Усі кафедри факультету готу ють студентів до опанування про фесії викладача біологічних дис циплін. Велику увагу на факуль теті приділяють методиці читання лекцій і проведенню практичних занять у школі з біології. На чет вертому і п ’ ятому курсах студен ти слухають курси педагогіки і методики викладання природознав. ства, на п ’ ятому курсі проходять педагогічну практику, в школах При кожній кафедрі працює студентський науковий гурток. У цих гуртках студенти набувают« навики самостійної наукової ро боти, привчаються систематизува ти, обробляти і науково аналізу вати експериментальний матеріал, здобутий під час експедицій, ек скурсій, виробничої практики, по глиблено вивчають твори класи ків вітчизняної біології — І. І. Меч никова, І Н. Сєченова, І. П. Пав лова, К- А. Тімірязєва, І. В. Мі- чуріна та інших. Студенти- нашого факультету, які^ по-справжньому люблять свою майбутню професію біолога, з захопленням працюють над ви вченням біологічних предметів В перших лавах ідуть ті з них, хтс прийшов в університет з вироб ництва або з Армії, раз назавж ди перевіривши, ким він бажає стати. Не можна не назвати прі звище нашої відмінниці Ніни Бо лілої, яка минулого року при йшла з виробництва і подає зраз ки сумлінного ставлення до на вчання. І. СЕМЕНЕНКО, декан факультету. На фото: студенти на практич них заняттях в ботанічному саду. Географічний факультет Географічний факультет готує спеціалістів з фізичної і економіч ної географії. Випускники фа культету набувають кваліфікацію фізгеографа або економіста-гео- графа і працюють викладача ми географії в середніх школах, у вузах, співробітниками науко во-дослідних інститутів, планових і господарських установ. Факультет має три кафедри: загальної фізичної географії і картографії, економічної геогра фії, фізичної географії СРСР і зарубіжних країн. При кожній ка федрі є обладнаний учбовий ка бінет. Студенти цього факультету, крім загальноуніверситетських дисциплін, вивчають предмети обов ’ язкові для географів обох спеціальностей: загальне земле знавство, геодезію, загальну і іс торичну геологію, метеорологію і кліматологію, загальну гідроло гію, картографію, історію геогра фії, основи промислового вироб ництва, економічну і політичну географію країн народної демо кратії, фізичну географію- СРСР, економічну географію СРСР та інші. Студенти проходять учбову практику в околицях Харкова, а також на Кавказі і в Криму. Сту денти III і IV курсів виїжджають на виробничу практику в різні ра йони країни. Влаштовуються гео графічні екскурсії в різні райони і міста Радянського Союзу, де проводиться велике промислове будівництво або є науково-дослід- ні установи. На IV курсі всі студенти проходять педагогічну практику в середніх школах. На перших чотирьох курсах студенти пишуть курсові роботи, призначені для закріплення знань. На V курсі виконують дипломні роботи, використовуючи матеріа ли, здобуті під час учбової і ви робничої практики. При кафедрах факультету пра цюють студентські наукові гуртки: економічної географії, фізичної географії і історії географії. Те матика наукових робіт гуртківціз зв ’ язана з тематикою науково- дослідної роботи кафедри. Ю. МАНДРИКІН, заступник декана. На фото: випуски« факультету В. Кучерявий, що працює на ви- сокогорній станції Паміру. З комсомольським завзяттям Комсомольська організація нашого університету — одна з най більших у Харкові, вона налічує в своїх лавах понад 4 тисячі юна ків і дівчат. Комсомольці університету живуть напруженим, змі стовним життям. Серйозну учбово-академічну роботу вони поєднують з активною участю в громадському житті, з суспільнокорисною працею Для кожного знаходиться діло, кожний має своє доручення, свою ділянку роботи. Хіба не цікаво майбутнім викладачам уже зараз спробувати свої сили в роботі серед учнів, набути деякого досвіду, уважніше придивитись до життя школи? Близько 200 комсомольців універси тету працюють керівниками гуртків, піонервожатими у школах міста. Цікаву роботу виконують комсомольці філфаку — шефи ди тячої трудової Курязької колонії. Велику допомогу в навчанні подають наші студенти молодим робітникам заводу ім. Малишева, будівельникам університету, що вчаться у вечірніх школах, технікумах, вузах без відриву від ви робництва. Виконуючи громадські доручення, комсомольці університету набувають досвід як агітатори і лектори. Понад 150 членів нашої організації працюють лекторами, агітаторами в різних колективах. Ми маємо славні традиції участі студентів у суспільнокорис- ній праці. Уже двічі комсомольські загони університету брали участь у збиранні врожаю на цілинних землях. Славні і цікаві дні, сповнені комсомольським прагненням бути послідовниками тих, хто закладав бойові традиції комсомолу, назавжди запам ’ ятали наші «цілинники». Поряд з цим — робота на будівництві нових корпусів університету, в парках і садах міста тощо. А в годину дозвілля та відпочинку — гуртки художньої само діяльності, спортивні секції. Не можна назвати в одній замітці всіх чудових справ нашої комсомольської організації. Ми живемо повнокровним життям ра дянської молоді, ми чекаємо на тебе, наш молодий друже, на твою ініціативу, твій запал, твої робочі руки. В. ГАЛУЗА, секретар комітету комсомолу університету. Все для успішного навчання, корисного відпочинку і Вступивши до університету, ти і станеш членом студентської сі м ’ ї, з якою тобі доведеться про жити п ’ ять напружених, але чу дових років. Головне твоє завдання — ус пішно оволодіти знаннями і стати висококваліфікованим спеціаліс том. Для цього в університеті створені всі умови. Велику робо ту серед студентів з метою ство рення їм потрібних умов для ус пішного навчання і корисного відпочинку проводить студентська профспілкова організація. Значна частина студентів меш кає в чотирьох університетських гуртожитках з загальною кіль кістю місць 1401. В усіх гурто житках є пересувні учбові бібліо течки, читальні зали. Студради організовують лекції, доповіді, диспути, читацькі конференції, ве чори відпочинку, слідкують за порядком у гуртожитку, за вико- іанням правил розпорядку. За Ініціативою студрад, усі гурто житки перейшли на самообслуго- зування, студенти відмовились зід послуг технічного персоналу. Профспілкова організація ве лику увагу приділяє естетичному вихованню студентів, майбутніх вихователів підростаючого поко ління. При університеті працює постійно діючий музичний лекто рій, де студентів вчать розуміти класичну музику, знайомлять з кращими творами російських, ра дянських і зарубіжних компози торів. Минулого року лекторій відвідали 1150 студентів. Систематично відбуваються культпоходи до театрів, обговорю ються спектаклі і кінофільми. При університеті працюють гуртки художньої самодіяльно сті — ■ хоровий, хореографічний, вокальний, духових інструментів, драматичний, любительська кіно студія та інші. Крім того, на кож ному факультеті є свої самоді- яльні колективи. У 1958 —59 учбо вому році силами художньої са модіяльності університету і фа культетів було дано 96 концертів на факультетах, у гуртожитках університету, у підшефних органі заціях, у колгоспах, на виборчій дільниці. Влітку і під час зимових кані кул агіткультбригади виїжджа ють до колгоспів Харківської та інших областей республіки з кон цертами для трудівників сільсько го господарства. Заняття в гуртках худож ньої самодіяльності значно роз ширюють знання студентів, їх кругозір, допомагають майбутнім випускникам стати всебічно роз виненими спеціалістами. Кожний з вас, друзі, знайде свою улюбле ну справу і стане повноправним членом нашої організації. А вона, наша профспілкова ор ганізація, буде систематично пік луватись не лише про хороші умови вашого життя, про ваш відпочинок, але й про ваше здо ров ’ я. Після успішно складеної сесії завжди хочеться відпочити. Студенти університету влітку і взимку відпочивають у будинках відпочинку, в санаторіях, виїжд жають в туристські походи по Уралу. Карелії, Карпатах, по рідному краю. Вже три роки працює під час літніх канікул університетський спортивно-оздоровчий табір, що розташований у районі міста Чу гуєва, на річці Донець. Цього лі та в таборі побувають 400 сту дентів. Може, наступного літа за гартовувати себе в одній з спор тивних секцій цього табору бу деш і ти. 1. ГНІДАШ. голова профкому університету. Вечірнє відділення Минулого року уперше після війни почали працювати вечірні відділення при шести факульте тах Харківського державного уні верситету. У червні складають останні’ заліки і іспити за пер ший курс студенти-вечірпики фі- зико-математичного, хімічного, біологічного, економічного, істо ричного та філологічного факуль тетів. Вміло поєднуючи працю на виробництві та на підприємствах і установах міста з навчанням у вищій школі, робітники і служ бовці готуються стати висококва ліфікованими працівниками різ них галузей народного господар ства, викладачами старших класів середньої школи та інших учбо вих закладів. Студенти фізичного відділення фізмату одержать кваліфікацію фізика-дослідника, математичний відділ цього факультету готує ма тематиків, учителів математики для середньої школи. Кваліфі кацію хіміка-дослідника набува ють студенти хімічного факульте ту, біолога — біологічного фа культету, історика і вчителя історії середньої школи — студенти істо ричного факультету. Економічний факультет готує статистиків для статистичних управлінь, економі стів для планових відділів про мислових підприємств і т. ін. Широку філологічну освіту одержують студенти російського і українського відділів філфаку; вони набувають кваліфікацію фі лолога, вчителя російської або української літератури та мови. Випускники філологічного факуль тету можуть також працювати в редакціях газет та видавництв. Навчання на всіх факультетах вечірнього відділу триває 5 років 10 місяців. Обов ’ язкові лекційні та практич ні заняття на вечірньому відді ленні проводяться чотири рази на тиждень по чотири академічних години. Студенти вечірніх відді лень користуються бібліотеками, читальними залами, лекторіями, музеями університету на рівних правах зі студентами стаціонару. О. КАЛИНИЧЕНКО. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. ДпПРГЯ ПРЧЙКТіІЇ ’ У НІНРПГИТРТСБКЯ . 16. ТРЛ . 2-72-01. лод. 64. Доѵк. Вид-ва ХДУ. БИ 09260. Зак. 1124. Тир. 1500,