ДО СЛАВНОГОЮВІЛЕЮ КП УКРАЇНИ No 22 (936) Субота, 14 червня 1958 р. Ціна 20 кой. „Неухильно “керуючись мудрою ленінською політикою Комуністичної партії Радянського Союзу і , спираючись на братерську допомогу російського та інших народів СРСР, комуністи України, український народ добиваються все нових успіхів у розвитку соціалістичної еконо міки і культури республіки “ (ІЗ ТЕЗ .СОРОКАРІЧЧЯ УТВОРЕННЯ КОМУНІСТИЧ НОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ “ ). ЗУСТРІЧАЮЧИ свято у ЛИПНІ минає 40 років з ча су Першого з’їзду більшови цьких організацій України, на якому була створена Кому ністична партія України — один з бойових загонів Комуністичної партії Радянського Союзу. Центральний Комітет Комуні стичної партії України прийняв спеціальну Постанову про сорока річчя створення Комуністичної партії України. Відділом пропа ганди і агітації ЦК КП України і Інститутом історії партії ЦК КП України — філіалом інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС опубліковані тези «Соро каріччя утворення Комуністичної партії України (1918 — 1958)». Керуючись цими документами, партійний комітет університету розробив і затвердив план захо дів, пов’язаних з святкуванням цієї знаменної дати. На пошире ному засіданні Вченої ради уні верситету з доповіддю про 40- Р’ччя КП України виступить за відуючий кафедрою історії КПРС доц., Воскресенський. Будуть Про ведені студентська наукова кон ференція, спеціальні засідання ка федр суспільних наук, органі зується широке вивчення матеріа лів до 40-річчя КП України ко лективом університету. Централь на наукова бібліотека готує ви ставку, присвячену знаменній да ті. Відділення групи Товариства для поширення політичних і на укових знань організує читання лекцій і доповідей серед трудя щих міста і області, особливо у підшефних колгоспах, на проми слових підприємствах. Будуть про читані лекції і доповіді для по- ступаючих ’ в університет, орга нізуються зустрічі колективу уні верситету з старими більшовика ми — учасниками боротьби за пе ремогу Радянської влади на Україні і т. ін. Обов ’ язок партійних організацій факультетів — втілити у життя на мічені заходи і тим самим підня ти на більш високий рівень тру дову дисципліну колективу, учбо во-методичну і науково-дослід ницьку роботу, поліпшити політи- ко-виховну роботу і допомогти районній, міській і обласній пар тійним організаціям у мобіліза ції трудящих на успішне виконан ня завдань, пов ’ язаних з прове денням в життя історичних Рі шень XX з ’ їзду КПРС. Доцент О. ПРОТОПОПОВ, член парткому. Наш радіофізичний факультет — наймолодший в універси теті. .Ного створення — один з прикладів постійного піклу вання партії про розвиток радянської науки, про підготовку молодих спеціалістів. Сьогодні цей факультет випускає у світ чергову групу своїх вихованців. П ’ ятикурсники-радіофізики захищають ди пломи. І це — їх внесок у всенародну справу, це їхній подарунок і подяка партії за піклування, за високе право ‘на освіту. Валя .Козлова, як І багато її товаришів, за свою цікаву роботу одержала «відмінно». Ось вона закінчує захист. Фото О. Піковця. За розробкою питань з історії Комуністичної партії України Кафедра історії КПРС ретель но готується до зустрічі все народного свята. Більшість членів кафедри вже багато працюють над окремими питаннями історії Ко муністичної партії України, об равши їх темами своїх доктор ських і ‘кандидатських дисерта цій, темами монографій і окре мих наукових статей. Чергова збірка «Вчених записок» ка федри, що здана до друку, при свячена історії Комуністичної партії J країни. Найближчим часом вийдуть з ДРУКУ . монографії доцентів 0. 0. Воскресенського, І. Ш. Чер номаза, 0. А. Протопопова та В. П. Буднікова. Плануючи свою дальшу на укову роботу на найближчі ро ки, кафедра історії КПРС вирі шила зосередити свою увагу на проблемах історії КП України. М. КОРОП, лаборант кафедри історії КПРС. ДЛЯ КРАЩОЇ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ йдучи назустріч знаменній да ті — 40-річчю створення Комуні стичної партії України, колектив біологічного факультету, очолю ваний партійною організацією, до бивається нових успіхів у науко вій і учбово-виховній роботі, у підвищенні наукової кваліфікації свого викладацького складу. Особливу увагу звертає колектив біофаку на виконання рішень XX з ’ їзду КПРС про поліпшення якості учбового процесу у вузах, про наближення вузів до вироб ництва. У зв ’ язку з цим по-ново му організовано виробничу прак тику студентів, здійснено ряд за ходів до поліпшення організації учбової і педагогічної практики. Так, цього року на біологічній станції у Байдарах вперше ство рено всі умови для повноцінного проведення учбової практики сту дентів (багато зробив в цій галузі комуніст Я. П. Зубко). Студенти- біологи в період практики змо жуть не тільки одержати перед бачені учбовими програмами на укові знання і практичні навички, але й ікультурно відпочити — послухати радіопередачі, музику, подивитися телевізор. В цьому ро ці частина студентів біологічного факультету вперше відбуватиме педагогічну практику у сільських школах. Організована в минулому році учбово-дослідна ділянка пришкіль ного типу перетворилася на справжню зелену лабораторію, де студенти знайомляться з плану ванням пришкільних ділянок, з методикою роботи на них; ділянка використовується також для під готовки дипломних робіт. Облад нується наочними посібниками, літературою, реактивами, хіміч ним посудом створений на фа культеті кабінет методики приро дознавства. З метою поліпшення організа ції самостійної роботи студентів деканат і методична комісія фа культету підготували до друку збірник планів викладання загаль них курсів. Ці плани складені з таким розрахунком, щоб не лише познайомити студентів з основами тієї чи іншої науки, але й зацікавити їх, втягти у самостійну поглиблену роботу в лабораторії. Плани розкривають зміст і послідовність викладу кож ного курсу, розподіл матеріалу між теоретичними лекційними кур сами і різними видами практич них робіт. Користуючись цим збірником, студенти зможуть за здалегідь ознайомитись із змістом наступних лекцій і практичних за ить, підібрати необхідну основну і додаткову літературу. Збірник планів допоможе студентам пра вильно розподілити свій робочий час і працювати протягом цілого року планомірно ( систематично. Знайдуть вони у збірнику також вказівки про спосіб виконання завдань, які їм доведеться про робляти самостійно під керівни цтвом професорів, доцентів і аси стентів. На факультеті посилюється ро бота по підготовці до друку під ручників і учбових посібників. Крім підручника з фізичної і ко лоїдної хімії акад. І. М. Буланкі- на, яким студенти вже користу ються в цьому учбовому році, підготовлений до друку підручник з курсу основ атеїзму доцента В. М. Петрова, конспекти лекцій з дарвінізму доцента М. П. Во ловика, з зоології хребетних проф. І. Б. Волчанецького і ряд посіб ників для практичних занять. Закінчено і подано до захисту докторську дисертацію секретаря партійної організації факультету доцента І. Д. Манакова, незаба ром буде завершена докторська дисертація доцента Г. С. Козирє- ва. Колектив біологічного факуль тету докладає всіх зусиль до то го, щоб зустріти велику подію в житті всього українського наро ду — 40-у річницю утворення Ко муністичної партії України — но вими успіхами в усіх галузях своєї роботи. Л. ГЕЛЬФЕНБЕЙН. ПЕРЕДОВИКИ БУДІВНИЦТВА Більше трьох місяців тримає пе рехідний вимпел на будівництві ХДУ бригада бетонників С. Голу бова. Члени бригади виконують змінні завдання не менш як на 150 — 170 процентів. А за остан ній час виросло ще багато зраз кових бригад. На честь 40-річчя КП України і ленінського комсомолу штука турниці бригади О. Свіщева А. Черкашина, Л. Могильченко, Н. Попова, Н. Токаренко, В. МАру- сенко, Н. Меренкова, М. Любом- ська перевиконують змінні завдан ня не менш, ніж на 40%. Не від стають від них і столяри ланки І. Каменева І. Барбалін, Г. Шев ченко, М. Дубцов, комсомольці цієї ж ланки М. Лук ’ янов, В. Кар пенко. На кафедрі історії України СПІВРОБІТНИКИ кафедри історії України останнім ча сом опублікували ряд монографіч них досліджень і наукових статей, присвячених боротьбі трудящих України під керівництвом Кому ністичної партії за владу Рад. Насамперед слід відзначити мо нографічне дослідження керівника кафедри доцента І. К. Рибалки «Відновлення Радянської влади на Україні (1918 — 1919 рр.)», яке випустило Харківське обласне книжкове видавництво. В цій кни зі на численних архівних матері алах показана боротьба україн- ського народу, керованого Кому ністичною партією, за розгром буржуазно-націоналістичної Ди ректорії та англо-французьких ін тервентів і відновлення Радянської влади на Україні у листопаді 1918 — березні 1919 рр. Особлива увага приділяється висвітленню творчої діяльності широких народ них мас по відновленню місцевих і центральних органів Радянської влади і розгортанню соціалістич ного будівництва в цей період. Кандидат історичних наук П. І. Гарчев завершив роботу «Бороть ба металістів півдня України за встановлення робітничого контро лю над виробництвом». Стаття ви світлює боротьбу робітничого кла су України за керівництво проми словістю у 1917 і на початку 1918 рр. У Сумах опублікована його невелика книжка «Червона гвардія на Сумщині». На матеріалах Центрального державного архіву Жовтневої ре волюції УРСР доцент М. К- Ко лісник написав роботу про залу чення трудящих до радянського будівництва, на Україні на почат ку 1920 року. Вже друкується йо го монографія «Боротьба за від новлення і зміцнення Радянської влади на Україні». Над питанням розвитку соціалі стичного будівництва у період не пу успішно працює кандидат істо- ричних наук М. А. Литвиненко. Нею також опубліковано Цього року ряд досліджень. В усіх вказаних роботах широ ко використовувались архівні ма теріали, які досі не були опублі ковані. У ці знаменні дні, йдучи назу стріч великому святу українського народу — – 40-річчю Комуністичної партії України, невеликий!, але дружний колектив кафедри бере активну участь в агітаційно-про пагандистській роботі серед широ ких кіл населення. Науковці про читають ряд лекцій, надрукують статті в обласних газетах. В. ДАНИЛЕНКО. ,ВЕСНЯНА СЕСІЯ ТРИВАЄ Державна комісія приймає екзамен з історії КПРС на п ’ ятому курсі українського відділення. І ВІСТІ З ФІЗМАТУ І НА ЯДЕРНОМУ ВІДДІЛЕННІ На фізматі йде весняна се сія. Як завжди, вона відзна чається посиленою роботою сту дентів і різними несподіванка ми, кількість яких зменшується пропорціонально роботі студен тів у семестрі. Непогано підготу вались до екзамену з спецкурсу «Електронна оптика» студенти 111 курсу ядерного відділення. Серед тих, хто здавав ЗО травня і 1 червня, немає жодного, який би одержав «трійку». Електронна оптика — курс не з легких, вимагає знання не тільки теорії, але й практичних навичок з електроніки, атомної фізики, а також знання вищої математики. І тому радісно бачити вепогані успіхи студен тів. Частина з них здавала до строково, що, звичайно, свідчить про їх сумлінну роботу. І в пер шу чергу слід назвати прізвища Пражака, Оравця, Карбана — наших чеських друзів, які і в наполегливості до навчання, і в жадобі до знань можуть бути прикладом для нас. Глибоке за своєння предмета виявили сту денти Смердов, Шуліка, Хар ченко, Валєський, Славний та інші. Проте, слід відзначити, що частина студентів могла б скла сти ще краще, зокрема такі як Корда, Калиниченко, Рожков. В чому ж причина? В недостатній роботі у семе стрі їх обвинуватити не можна. Корда — відмінник, завжди на полегливо працює і над кни гою, і в лабораторіях. Інші теж працюють багато, постійно ви конують в лабораторіях спеці альні завдання, беруть участь у науковій роботі. Мені здається, що причина ось у чому: у зв ’ язку з тим, що в наступному семестрі з електронної оптики передбачені лабораторні роботи, спецкурс спочатку винесли для складання як залік, і в розкладі екзаменів його не було. Лише наприкінці травня (за 5 днів до першого екзамену за розкладом), коли закінчували складання заліків, несподівано з ’ ясувалось, що з електронної оптики буде екза мен. Розклад же був уже скла дений, залишалось складати спецкурс або перед першим ек заменом, або перенести на осінь. Деканат перенести не дозволив, хоч викладач не заперечував. Довелось складати перед пер шим екзаменом. Через те ча стина студентів не встигла доо ре підготуватись і складала нижче своїх можливостей, а деякі будуть складати в різні строки між іншими екзаменами. Слід було б деканату уважніше підійти до складання розкладу екзаменів. Фізико-математичний факуль тет, в першу чергу його ядерне відділення, відзначається тим, що студентам тут слід глибоко замислюватись над тим, що ви вчається. «Зубрьожкою» тут ні чого не візьмеш і можна лише пишатися з того, що переважна більшість студентів, особливо старших курсів, серйозно, з лю бов’ю підходить до вивчення своїх дисциплін. Сесія в розпалі. Про резуль тати дізнаємося в кінці її, але вже зараз можна сказати, що ; студенти фізмату, зокрема ядер ного відділення, працювали не погано. А. ЗДОРОВИЙ, студент НІ курсу фізико- математичного факультету. Рахунок відмінним оцінкам відкрився 5 червня — один з перших днів сесії на філологічному фа культеті. Сесія для четвертого К УР С У російського відділення роз починається -екзаменом з полі тичної економії соціалізму. І хо ча все підготовлено, вивчено, ро зібрано на семінарах і закріплено, студенти все ж дуже хвилюють ся. Та й цілком зрозуміло: по- перше, цей екзамен відкриває сесію, а завжди хочеться, щоб початок був хороший, по-друге, екзамен дуже відповідальний. Але ось першими студентами білети взяті, продумані і… Блюменкрапц готова до від повіді. Вичерпно, ясно аналізує вона питання, які стоять у біле ті. Відчувається, що матеріал засвоєний добре, що над пра- цями Маркса і Леніна, над по становами партії і сряду сту дентка попрацювала досить серйозно. Рахунок відмінним оцінкам відкрито. Його продов жують студенти Сергеева, Греко ва, Маргуліс, Олійник, Бреннер, Житницький, Вітковська. Але ось спроби деяких сту денток, таких, наприклад, як Власенко, Клекль, прикрити прогалини в своїх знаннях не скінченним водоспадом слів не приємно вражають. Адже мова, товариші філологи, виражає дум ку. Вже кому-кому, а вам це добре відомо. То навіщо ж, якщо немає думки, підміняти її велеречивістю? Є. ПУГАЧ, наш кор. Екзамен з курсу новітньої історії. Доценту Б. Г. Піль- верману відповідає четвертокурсник історичного факультету Володимир Ратнер. Відповідь спокійна, змістовна. Оцінка — «відмінно». На екзамені з французької мови Новина цього року — екзамен з іноземної мови на IV курсі. Слід сказати, що це дуже пра вильне, починання, бо воно, без умовно, сприяє закріпленню ви вченого, підвищенню якості знань. Як же пройшов цей екзамен? Група IV курсу російського відділення підготувалась блис куче. Більше половини студен тів, що . екзаменувались, одер жали відмінні оцінки. Позначи лась систематична робота про тягом чотирьох років і сумлін- на підготовка до екзамену. Про тягом року студенти цієї групи регулярно відвідували щотиж неві факультативні заняття, до кожного уроку готувались серйозно. На жаль, цього не можна сказати про групу IV курсу українського відділення де ли ше одна Старченко одержала «відмінно». 0. ВОДОПЬЯНОВА, старший викладач французької мови. ГРУПА Р-44 СКЛАДАЛА ТАК Вже з того, що четверто курсники радіофізичного фа культету позитивно постави лись до такого факту, що пред ставники газети прийшли на екзамен з їх основного пред мета — фізики надвисоких ча стот, ми могли зробити певні висновки: до екзамену готові, чуже око їх не лякає. Все відбувається у тиші, і навіть відповіді студентів не голосні, спокійні, короткі. Без умовно, майбутні радіофізики хвилюються, але це якесь хо роше хвилювання, бо відчу вається: предмет знають. Ось, відповівши на останнє додаткове запитання, встає з-за столу Л. Кравець. — Добре? І — Так! — каже він товари шам, що оточили ЙОГО В кори дорі. Починає відповідати П. Сі- ренко. Не дуже вдало, зміст першого питання йому не зовсім ясний. Викладач до помагає. Про спіральну систе му висвітлює питання Н. Бу гай. Це він знає, а ось у в ; д- повіді на інші — чіткості не- вистачає. — Н. Бугай зміг би підготу ватись до екзамену краще, — говорить нам екзамінагор до* цент 0. І. Терещенко. Цікаво, хто ж все-таки одер жав п’ятірки! Заглядаємо у відомість. Серед переважної більшості хороших оцінок ки даються у вічі «відмінно». Вже тричі… У В. Дмитрієва, С. Дмитрієва, І. Якименка. За раз відповідає Онищенко. Він майже зовсім списав олівець, готуючись до відповіді, але, відповідаючи, якось умудря ється ще намалювати схеми, пише формули. І вірно пише, змістовно відповідає. Четвер га «п ’ ятірка». За нею через кілька «четвірок» — знов «п я- тірка» у Ляпунова, за нею — > інші. Добре складають четверто курсники цей екзамен. В. МАТВІИЧУК. ВІДМІННИКИ ПОПЕРЕДУ 41 група математиків попрацювала на славу. Професор А. К. Сушкевич з задоволенням поставив 9 відмінних і 4 добрих оцінки. А ось студенти 43 групи таких результатів домогтися не змогли. Тут лише дві відмінних оцінки, а три чоловіки склали лише на «задовільно». Гірші результати у студентів 45 групи. В цій групі 12 за довільних оцінок. Сесія на фізматі в розпалі, але… не для всіх. Дехто, достроко во склавши екзамени, по праву вважає себе вже студентом на ступного курсу. Це відмінник навчання четвертокурсник Овча ренко, студент IV курсу ядерного відділення Важко, другокурс- ник-математик Мільман та інші. Багато студентів достроково склали екзамени з квантової ме ханіки, діалектичного матеріалізму, політекономії. С. САШКО, наш кор. X А Л Т У Р ІД И К Идя на экзамен, Не хлопай глазами И слов понапрасну не трать. Возьми с собой лучше На всякий там случай, Ну, скажем просто — тетрадь. Шпаргалка! Избитая, старая тема, Мелочь для стенгазетных строк, Но мелочи вырастают в систему И человека сбивают с ног. Я знаю: Халтурщик нам не товарищ, Он в жизни по скользкой дорожке идет. Как говорится, с ним каши не сваришь, В трудный момент — подведет. Чужая повадка, Плохая привычка. Такой специалист, Кому он нужен? Шпаргалка, по-моему, Та же отмычка, Но только гораздо подлее и хуже. Попробуйте в душу ему заглянуть. Что там мутится на дне? Кого он пытается обмануть? Кому он солжет? Стране! Сегодня профессора он проведет И шуткой доволен свежей, А завтра где-нибудь рухнет завод, Выстроенный невеждой. Понятно, мне кажется, каждому это: Экзамены — всех наших сил испытания, Пусть будет поменьше дутых ответов, Побольше глубокого знания. Идя на экзамены, Совесть свою Проверь, Как проверил бы, В смертном бою. В. ТАТАРИНОВ, студент. «Московский университет», «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 14 червня 1958 р. ,„Студентські будні “ Коли тобі треба зробити якусь важливу нову справу, ти часто звертаєшся до книги і знаходиш (гам потрібні відомості. Вступаючи у гарячу студент ську суперечку, ти пригадуєш, прочитане, наводиш звідти при клади. Так ти робиш, активіст університету. А щоб краще зна ти громадську роботу, ти пови нен мати в себе бібліотечку про студентське життя. Немає такої? Обов ’ язково заведи! До твоїх послуг газети і журнали, збірки і книги — скрізь можна знайти розповіді про хороші ді ла комсомольців-студентів. Є й така невеличка книга під назвою «Студентські будні». Видання її, як зазначено в ко ротенькій передмові, є спробою розповісти про деякий позитив ний досвід роботи комсомоль ських організацій вищих учбо вих закладів Української PCP. Однією з перших на її сторін ках ми бачимо статтю Б. Сіль- ченка «Революційні традиції виховують». В ній розповідаєть ся про те, як комсомольці Дні пропетровського університету за останній час зробили тему революційних традицій однією з основних у виховній роботі і зробили це в цікавій, захоп люючій формі. Понад 50 сту дентів різних факультетів ство рили фотоальбом про минуле і сучасне свого міста, який потім делегація відвезла до Москви Григорію Івановичу Петровсько- му. Тема революційного мину лого знайшла відбиття в програ мі художньої самодіяльності, на всіх курсах провадилися ленін ські читання з присутністю ста рих більшовиків. Доповідачі — комсомольські активісти — за хоплююче розповідали про най визначніші етапи діяльності вождя революції, пов’язуючи цк Прочитай цю книгу, комсомольський активист! розповідь з життям студентів. Глибоко довелось задуматись де кому з тих студентів, яті несер йозно ставились до навчання, відмахувались від громадських Доручень- Комітет комсомолу організував постійно діючу шко лу комсомольського актину по вивченню історії комсомолу. Трудовому вихованню сту дентів присвячена друга стат тя — представника гірничого інституту Харкова А. Мелекесо- ,ва. В ній подається перелік трудових подбии студ’онтс.тча за останні роки, серед яких не лише славні діла комсомольців інституту під час виробничої практики на комсомольських шахтах, але й робота на цілині, в колгоспах України. Б статті на конкретних прикладах пока зані великі можливості вихован ня працею майбутніх спеціалі-. стів гірничої справи. До минулого року робота в галузі творчої співдружності студентів з виробництвом про вадилась в Харківському полі технічному інституті в чотирьох напрямках; в період виробничої практики, під час виконання дипломних проектів, шляхом ор ганізації шефської роботи і за лучення студентів до активної участі в роботі кафедр. «Сер йозною хибою в цій роботі суло те, що до неї залучалися лише студенти старших курсів», — читаємо ми в статті, присвяче ній цьому питанню. — «…Робо та мала виключно науковий нахил і могла задовольнити ли ше небагатьох здібних студентів» «…Комсомольські організації фа культетів не були зв ’ язані з яким-небудь одним постійно закріпленим за факультетом під приємством». Про те, як за такий корот кий строк комсомольці Харків ського політехнічного інституту ліквідували ці хиби, й можна взнати з цієї книжки. А потім варто задуматись: що з їхнього досвіду (треба використати на шому університету. З цієї ж збірки ти довідаєш ся, як комсомольці Київського університету підвищують успіш ність, як організували вихован ня комсомольського активу оде ські політехніки, як працює художня самодіяльність вузів і технікумів і багато іншого. В. МАТЕЙЧЕНКО. І fl хочу взяти участь у розмові про культуру Понад 200 читачів проходить щоденно через абонемент учбової бібліотеки (Раднаркомівська, 15). І у всіх — різні смаки, запити, кожен, беручи книги, якось ви являє і свій інтелектуальний розвиток, і свою культуру. А якщо в газеті йде мова про культуру наших студентів, то й я хочу поділитись своїми спо стереженнями. Перш за все я хочу сказати, що культура поведінки студен тів у нашій бібліотеці досить ви сока. Поводять вони себе так, як і належить культурній люди ні. Запити у основної маси на ших відвідувачів високі. Сту денти, крім літератури, реко мендованої програмами, замовля ють новинки радянської та за рубіжної літератури, журнали, історичні романи, книги про дружбу, кохання і хороші вір ші. Великою популярністю ко ристуються книги з історії ми стецтва, музики, театру, книги про життя великих композито рів, музикантів, художників, ар тистів минулого і сучасного. Тут варто сказати про кіль кох читачів, яких би я постави ла за зразок іншим щодо кори стування бібліотекою. Вони — з різних факультетів і різні їх смаки. Наприклад, Анатолій Бе- бик, четвертокурсник-відмін- ник геологічного факультету. Він не пропускає жодної новин ки художньої літератури. Дуже начитаний і першокурсник-гео- граф Смирнов. Він захоплюється творчою спадщиною Маяковсько- го. Історик Світлана Одягайло та фізматовець Юнаш багато чи тають про кіно, акторів. Як і слід чекати, найбільше худож ньої літератури читають філоло ги. Це свідчить про те, що вони за п ’ ять років перебування в (університеті прагнуть узнати якомога більше, стати високо культурними спеціалістами. Але нам, бібліотекарям, дово диться зустрічатись і з іншими прикладами, які, на жаль, свід чать про інше. Неодноразово від першокурсників я чула прохай- і ня дати замість «Кандида» Воль тера якогось «кандидата Валь тера»; Данте називається Данте сом, плутають Есхіла з Софок лом. Треба відзначити, що ці студенти здебільшого впертою працею все ж врешті наздоганя ють товаришів. А от трапляють ся й інші — деякі з старшокурс ників філфаку впадали у відчай від того, що випадково прочита на ними книга., не зазначена у програмовому списку. Як пра вило, таких студентів цікавлять лише книжки про шпигунів. Вони, до речі, іноді й не від то го, щоб відкопати якусь дека дентську книжчину, щоб потім вражати оточуючих «оригіналь ністю». У цієї, невеличкої, по рівняно з основною масою, куп ки читачів погані смаки. Але дивно, що такі все ще зустрі чаються серед студентів і особ ливо на філфаці. Колектив нашої бібліотеки та кож бореться за те, щоб при- щепити молоді хороші смаки, збільшити її прагнення до міц них знань, і ми раді, що саме молодь розпочала розмову про це. С. МУШКІНА, бібліотекар. НАУКОВА РОБОТА СТУДЕНТА ї. КОРОТУНА на нашому гео графічному факультеті ба гато хто знає і поважає як хоро шого товариша, відмінного сту дента. Мені хочеться розповісти про його любов до майбутньої професії географа, про його сту дентську науково-дослідницьку роботу. Наукова робота географа, як відомо, звичайно пов ’ язана з експедиціями, з необхідністю проявляти особливу наполегли вість, силу волі, вміння перебо рювати значні труднощі. І. Коротун, ще студент, вже пізнав усю поезію важкого шля ху географа. Нещодавно із своєю науковою роботою «Кліматичні та гляцеологічні спостереження у верхній долині Баксану» він виступав на студентській кон ференції Єреванського універси тету. Як і дипломну роботу, так і цю Ігор Коротун писав по ма теріалах Кавказської експедиції, в якій він сам брав участь як начальник Баксанського загону. Особливо цікаві в його роботі розділи «Клімат» та «Льодови ки». Використовуючи кліматич ні спостереження Другого Між народного Полярного Року (1932 — 1933) та свої особисті спостереження, Коротун встано вив істотні зміни окремих еле ментів клімату, простежив зв ’ я зок між різноманітними елемен тами мікроклімату (наприклад, між температурою і абсолютною (вологістю, характером поверхні та розміром розсіювання радіа ції), проаналізував причини від ступу льодовиків. Відвідавши долини Баксану, І. Коротун зумів дати опис ос новних льодовиків та слідів дав- нього обледеніння, зумів вста новити і обгрунтувати серйозні зміни, які відбулись на льодо виках у період з 1887 року по 1932 — 33 рр. та з цього часу до наших днів. Про його роботу можна розпо відати ще багато. Цінність і важливість роботи. Коротуна особливо зрозумілі географам: в ній подано по суті повну фі зико-географічну характеристику верхів ’ я Баксану — однієї з най більш цікавих дільниць Цент рального Кавказу. Не можу не сказати: дуже хороше, що у нас є такі студен ти, як Ігор Коротун, сміливі, допитливі, гаряче закохані в свою спеціальність. П. КОВАЛЬОВ, доцент. УВАГУ ПІДГОТОВЦІ ДО ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ-ГЕОГРАФ1В Від проведення переддиплом ної практики у великій мірі залежить і якість майбутньої Дипломної роботи. Студентів, які обирають тему заздалегідь в процесі роботи у студентських наукових гурт ках або при виконанні курсо вих робіт, на жаль, поки що дуже мало. А між тим зібрати матеріал для дипломної роботи протягом відведеного для цього часу — півтора місяця — не можна. Необхідна велика систематична і ретельна робота. Успіх всякої польової робо ти визначається підготовкою до її проведення. Перш за все тре ба мати добру картографічну основу — зробити викопіровки з карт і ретельно вивчити їх. Потім, практиканти приступа ють до вивчення основної літе ратури по своєму району. Це допоможе їм ефективно працю вати на місці. Іимчасом деякі недбайливі студенти намагаються обдурити своїх керівників. Вони списують конспекти у товаришів, не пов ністю проробляють необхідні під ручники і т. ін. Врешті такі студенти обманюють самих себе. Працюючи над літературою, виписуючи потрібні відомості, ви водночас намічаєте основні об ’ єкти вивчення, уточнюєте свої маршрути, робите помітки, що слід перевірити у полі (по ложення окремих елементів рельєфу, їх походження і т. ін.). Перед виїздом у доле слід повторити методику проведення геологічних, геоморфологічних, ботанічних, гідрологічних та ін ших досліджень, з якими дове деться мати справу в період переддипломної практики. Дуже корисно перед виїздом добре вивчити колекції гірських порід, гербарії рослин, зразки грунтів, що зустрічаються у ва шому районі. Вам не обійтися без компаса, мішечків для гір ських порід, гербарної сітки та ковпачка для збирання рослин. Слід приготувати найпрості ший саморобний екліметр, який допоможе вам скласти попереч ні профілі терасової зони та ін ших місць. Перебуваючи . в районі, нама гайтесь одержати всі місцеві ма теріали, які мають відношення до природних умов вашого ра йону, у райвиконкомах, учбо вих і народногосподарських установах, школах, лісництвах. На жаль, у нас ще трапляють ся ледарі, несумлінні студенти, що перетворюють напружений період літньої практики на бу динок відпочинку, або санаторій. Слід заздалегідь попередити та ких, що марно згаяний час пе реддипломної практики може привести до зриву написання дипломної роботи. л. ВОЛОДІЙ. Студенти працюватимуть у школах міста Нещодавно Вчена рада філологічного факультету за твердила план роботи студентів у школах міста на 1958 — 1959 учбовий рік. У плані передбачено виконання студентами обов ’ язків піонерватажків, участь в роботі шкільних стіннівок, ке рівництво літературними гуртками та виконання ряду ін ших завдань в галузі позакласної роботи. Систематично працюватимуть у школах понад 100’ чо ловік. Т. МАКСИМОВ. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. З, 14 червня 1958 р. ,Пам ’ ять її священна Мабуть, немає в на шому університеті люди ни, яка б не знала про подвиг комсомолки Лялі Убийвовк, колишньої студентки нашого уні верситету. Пам ’ яті юної героїні були присвячені комсо мольські збори студентів 1 курсу фізмату. Про яскраве, коротке, але героїчне життя Ля лі розповідала студент ка В. Конарєва. Ляля вступила до уні верситету у 1937 році, після закінчення Пол тавської школи — деся тирічки. Вона обрала важкий і складний фа культет — фізико-мате- матичний, мріяла про наукові відкриття, щоб прославити ними свою Батьківщину. Життєра дісна, енергійна, Ляля вчилась протягом чоти рьох років в універси теті тільки на «відмін но», любила музику, займалася спортом, бу ла Ворошиловським вершником. Колектив , любив і поважав її, а комсомольці постійно обирали своїм ватаж ком . 1941 рік… Нагрянули варвари в сірозелених шинелях… І для Лялі Убийвовк, вихованої рідною Комуністичною партією, комсомолом, нашою радянською дій сністю, не було іншого шляху — тільки боро тись. Разом зі своїми товаришами Борисом Сергою, Сергієм Ільєв- ським, також студента ми фізмату, Сергієм Са- пігою і іншими Ляля стала на шлях підпіль ної боротьби. Вона та її друзі писа ли і поширювали листів ки, добували зброю, на лагоджували зв ’ язки з частинами Червоної Ар мії, слухали зведення Радінформбюро, готува ли диверсії на воро жі об ’ єкти. Зрада ки нула їх в гестапо. Але Лялю і її товаришів не покинула віра в пере могу. Про це свідчать і листи Лялі з неволі. — Ляля віддала своє життя за сьогоднішній сонячний день, і яскра вий образ дівчини-ге- роїні, чия душа була запалена прометеєвим вогнем безмірної любові до своєї соціалістичної Вітчизни, ніколи не згасне, — закінчила свій виступ В. Конарєва. Затамувавши подих, слухали комсомольці розповідь Р. С. (Корсун- ської, колишньої Ляли- ної подруги, зараз учи тельки 131 школи на шого міста. Дуже хоро ше і схвильовано про читала про Лялю вірші Л. Татаринові. Збори закінчились. Але не поспішають роз ходитись комсомольці. Кожен з них ще і ще раз замислюється над тим, що зробив він ко рисного для своєї Бать ківщини, чи зміг би сам повторити подвиг Лялі Убийвовк. І це — хороші роздуми. В. ШВАЧКО, студент І курсу фізмату. Обриваючи фінішну стрічну… 25 травня закінчився університетський легко атлетичний сезон, бурх ливий і цікавий. Тепер час зробити підсумки ро боти наших легкоатлетів. Було проведено 17 зма гань, які охопили 1200 учасників. В цих змаган нях було встановлено 21 новий рекорд універ ситету. Вперше виконали норми ПІ розряду 24 чо ловіки, 4 спортсмени ста ли другорозрядниками. Це — ■ значні цифри. Слід сказати окремо про міські змагання. Три чі наші бігуни брали участь в естафетах по площі Дзержинського. Перший раз — восени — зайняли четверте місце, пропустивши поперед се бе команди факультету фізвиховання, ХТЗ та по літехнічного інституту. Весною — вже друге місце — після факульте ту фізвиховання. А неза баром дві наші команди, чоловіча і жіноча, зайняли перші місця в естафеті на приз Дзержинського оайонного комітету фізкультурі» Протягом року провадилась пер шість вузів.. Результати такі: у першому турі (жовтень) — четвер те місце, у другому (грудень) — .третє місце, у третьому і четвер тому (березень-травень) — теж третє місце. За сумою усіх турів загальне — третє місце. Слід ска зати, що завоювати його, вийти вперед порівняно сильних команд ХПТу та ХМ1 було нелегко. Ще в січні колектив легкоатле тів університету вперше брав участь у змаганні республікансько го масштабу. Правда, завоювали ми там лише одинадцяте місце, але навчились багато чому. І, нарешті, найкрупніші змаган ня цього року — першість харків ської зони Всесоюзних студент ських ігор. Ці змагання відбува лись нещодавно, наприкінці трав ня. У впертій 4-денній боротьбі наші спортсмени завоювали третє місце і право на участь в респуб ліканських змаганнях, які відбу дуться у Дніпропетровську. Під час змагань, особливо остан. ніх, виявились можливості бага тьох наших талановитих легко атлетів. Грицук у бігу на 10 тисяч метрів, Кудиненко в бігу на 400 метрів з бар ’ єрами і чоловіча команда в естафеті 4 X 400 у складі Малишенка, Гуляева, Єгор- шина та Кудиненка завоювали другі місця. Здобули ми і 6 тре тіх місць: Єгоршин (біг на 800 м), Хацько (біг на ПО м з бар ’ єрами), Олександров (потрійний стрибок), чоловіча естафета 4 X 100 у скла ді Шелкуна, Кудиненка, Подгаєць- кого і Єрмакова; жіноча естафета 4Х ЮО у складі Кришталь, Мир город, Рогозянської та Троценко. Хороших результатів домоглись Кучерова та молодий легкоатлет Криворученко. Не можна не від значити Людмили Рогозянської, в бар ’ єрному бігові на 800 метрів і у п ’ ятиборства; успішно виступа ла і Ольга Кришталь. З великою користю для команди виступали Бережний, Моїсеєнко, Кобзєв. Можна з усією впевненістю ска зати, що взагалі на всіх цих зма ганнях наша команда відзначала ся згуртованістю і волею до пере моги. Але не можна не згадати про безвідповідальну поведінку студенток географічного факуль тету Селищевої та Лобанової, які у відповідальний момент не під тримали нашої команди в дуже важкій і впертій боротьбі. Між іншим, на минулій першості уні верситету географи виступали вкрай невдало через погану орга нізованість. Для того, щоб сезон у наших легкоатлетів не переривався, слід організувати роботу секції так, щоб значна частина спортсменів зуміла Протягом року побувати в спортивному таборі, де вони змо жуть продовжити тренування. Ми добре пам ’ ятаємо слова ві домого Чехословацького спортсме на Е. Затопека про те, що резуль тат у спорті прямо пропорційний розумно проробленій тренувальній роботі при великому прагненні до поставленої мети. В. МАДЦЬКИЙ, викладач кафедри фізвиховання та спорту. । слідами наших виступів „Давайте познайомимось,колеги! “ З відкритим листом під такою ^назвою звернулись До літ студійців нашого університету молоді поети Сумського педа гогічного інституту. Вони запропонували встановити & ‘нашими літстудійцями постійні зв ’ язки,- разом обговорювати твори, допомагати дружньо один одному. Відповідають сумським то- воришам за дорученням літературної студії університету чле ни студії Л. Данильченко, П. Коленський, О. Юрченко та ке рівник студії старший викладач філологічного факультету В. Боянович. Нижче ми вміщуємо їхній лист-відповідь. Дорогі ‘друзі, літстудійці ’ Сумського педагогічного інсти туту! Нещодавно ми додержали вашого листа й збірку віршів, які прочитали р .захопленням. Ряд вдалих віршів тт. В. Баран- кіна, \А. Семенюти, 3. Михайличенко, Б. Коломійця та інших справили на нас хороше враження. У рас справді є чудові ліричні вірші [і Дотепний гумор. Скоро вийде р ‘друку у наша ‘збірка поезій, яку ми обо в ’ язково надішлемо вам на обговорення. Наша літературна студія також має ‘ревні творчі досяг нення. На одному (із занять ми широко обговорювали вірші літстудійця Л. Болеславського. Незабаром цей молодий поет видасть окрему збірку своїх творів у Харківському обласно му видавництві. Приємно відзначити, що наші студійці, які вже закінчили університет,-зараз активно Опрацюють у \літера- турі: М. Додичев опублікував повість ’ «Карантух»; В. Бекетов та І. Манжара випустили \у світ перші збірки своїх^віршів. Поеми, вірші та Оповідання, які на ’ обговоренні одержують хорошу оцінку, ми друкуємо р нашій [університетській багато тиражці. Іноді на наших зборах бувають присутні харківські письменники та викладачі кафедр української ‘і російської лі тератури. Крім того, наші літстудійці ‘беруть активну участь в університетській самодіяльності, часто зустрічаються з сту дентами на тематичних вечорах поезії в гуртожитках, висту пають у підшефних школах міста. Сподіваємось, що наступного навчального року зуміємо влаштувати творчу зустріч членів наших обох літстудій \і спіль ними -рилами упорядкуємо ‘ збірку творів. Згодні? Напишіть, будь ’ ласка, яку роботу провадить ваша літера турна студія, які плани на майбутнє. ! Найкращих рам побажань у ресняній сесії та літньому від починку! ПО СТОРІНКАХ ЖУРНАЛУ „ВСЕСВІТНІ СТУДЕНТСЬКІ НОВИНИ 11 Нова хвиля репресій Студенти Іраку ніколи не при пиняли СВОЄЇ боротьби проти Багдадського пакту, за останній час вони посилили цю боротьбу. Вони тепер ясно бачать, якої шкоди завдає країні участь в цьому пакті. Пакт згубно впливає на політичне, знано- мічне і культурне життя краї ни. Через це боротьба іракських студентів за справедливу справу викликає захоплення і підтрим ку в усіх верствах громадськості. Імперіалістичні кола Іраку обрушили на студентів шторм репресій. В країні пройшли масові арешти, студентів кида ли у в ’ язниці, знущались там з них. Іракські власті намага лись посіяти серед студентів мілітаристські настрої. Було впроваджено обов ’ язкове вій ськове’ навчання. Прогресивно настроєним студентам забороня лося виїжджати за межі своєї країни. Жорстока цензура панує у пресі. Боротьба за мир переслідуєть ся в Іраці законом. Багато ірак ських студентів, ямі побували на VI Фестивалі у Москві, за раз ув ’ язнені. Перед відкриттям в Анкарі сесії міністрів країн, що вхо дять до Багдадського пакту, іракська поліція вжила «запо біжних» заходів і заарештувала багатьох студентів. Під приво дом, що студенти збираються організувати демонстрацію про ти Багдадського пакту, поліцаї зробили труси в квартирах гро мадян. Один із заарештованих сту дентів Абдук Латіф Хайдар, ре дактор газети медичного фа культету, зараз знаходиться в руках поліції. Цей студент не раз зазнавав репресій. У 1953 році його позбавили і іракського громадянства за те, що він виступав за мир і був членом Об ’ єднаної спілки сту дентів Іраку. Над життям Ла- тіфа нависла серйозна небез пека. Ми звертаємось до всіх студентів світу з закликом під няти сзій голос на його захист. ОБ ’ ЄДНАНА СПІЛКА СТУДЕНТІВ ІРАКУ. ХТО ПЛАТИТЬ? «Хто оплачує університет ську освіту?» — питає «Убіс- сей», студентська газета універ ситету провінції Британська Ко лумбія і сама ж відповідає: «Згідно з річною книгою уряду Канади у 1952-53 учбо вому році субсидії становили близько 52,9%, внески студен тів — 28,1%. Пожертвування — 5,9% і кошти з інших джерел — 13,1%. Порівнюючи субсидії уряду з цифрами річного при бутку, переконуємось, що менше ніж 1 цент з кожного одержано го долара йде на університет ську освіту». Ці цифри говорять тільки про вартість освіти. «А як з кімна тами, їдальнями, книгами, транс портом?» — питає газета «Убіс- сей». Під час навчального року ви трати на все це досягали 800 доларів. До цього слід додати вартість життя в літній період, яка за приблизними підрахунка ми досягає 1200 доларів на рік, включаючи плату за на вчання. За підрахунками газе ти, студент сплачує в цілому 75% вартості своєї освіти. Редактор В. БУДНІКОВ. — і <