ВЕСНЯНА СЕСІЯ РОЗПОЧАЛАСЬ No 21 (975) Субота, 6 червня 1959 р. Ціна 20 коп. Коли закінчився захист Закінчився захист дипломних робіт на історичному факультеті. Державна екзаменаційна комісія з задоволенням відзначила, що цього року загальний рівень яко сті дипломних робіт значно ви щий, ніж раніше. Теми робіт охоплюють різнома нітні періоди історії, починаючи з археологічних часів і кінчаючи сьогоднішнім днем. Праці на історико-археологічні теми базуються на результатах останніх досліджень радянських’ учених, причому автори диплом них праць неодноразово самі бра ли участь в експедиціях, система- ! тично працювали в студентсько му науковому археологічному гуртку. їхні дипломні роботи — результат двох-трьохрічної на пруженої праці. І результати блискучі. Відмінної оцінки заслу жила робота студентки А. Ку- пріянової про металеві і кістяні вироби тваринного стилю Східної Європи раннього залізного віку. Називаючи роботу студентки «цінним і оригінальним дослід женням», рецензент пропонує окремі її частини надрукувати. Серед праць, що захищались у цьому році, є сміливі спроби ви світлення історіографічних тем. «Вальтер Скотт і романтична історіографія у Франції і СШ А» — таку тему обрала і успішно вико-, нала її п ’ ятикурсниця Т. Ігнатьє- ва. А В. Кабачок займався роз робкою проблеми про громадсько- політичні погляди Свєтозара Мар ■ ковича. У своїх роботах студенти праг нули дати критичний аналіз ви користаної літератури, висловити свій погляд на працю того чи ін шого автора. Це, зрозуміло, зро били не всі. Траплялись і такі ро боти, автори яких механічно пе рераховують пророблену літера туру. Але всі дипломні праці, що одержали відмінні оцінки, об ’ єд нує одна висока якість — уміння автора творчо висвітлити тему, внести частину самого себе в свою роботу, довести свою дум ку, своє переконання. Так, наприклад, дуже вдала праця В. Токманя, присвячена зовсім не розробленій проблемі — «Українська періодична преса 60-х — початку 70-х років 19 ст. про національно-визвольний рух болгарського народу». «Робота Токманя, — відзначає рецензент, — справляє хороше враження, бо автор самостійно і в основному вірно розв ’ язує завдання, що стояли перед ним». Як позитивний фактор комісія відзначила й те, що багато праць написані українською мовою; не рідко зустрічаються й такі роботи, автори яких використали літера туру і першоджерела на інозем ній мові. Студентка Н. Тищенко, розробляючи тему «Конференція 29 країн Азії та Африки в Бан дунгу (квітень 1955 р.)», викори стовувала джерела, написані англійською, чеською, словацькою, польською, болгарською мовами. Дипломні роботи цього року свідчать, що досягнуто певних успіхів і в оформленні — в усіх працях правильно подані бібліо графічні посилання. Деякі дипломні роботи і оформ лені з великою любов ’ ю. Чудовні приклад — праця студентки Л. Самухіної на тему «Російські жінки декабристського кола», яка ілюстрована 10 портретами дру жин декабристів, причому пор трети ці намалювала сама диплом ниця. Не можна в одній замітці зу пинитися на всіх хороших яко стях праць молодих істориків: їх було чимало. Захист диплом них робіт — переконливе свід чення, що п ’ ять років навчання не пройшли марно; університет ські дипломи одержать люди ви*-‘ соких знань, допитливого розуму. Але перед тим як побажати ви пускникам успішно скласти дер жавні екзамени, не можна не зупинитися на одній важливій де талі. Мало написати хорошу ро боту, треба її хороше захищати, сміливо доводити свою думку, сперечатися, якщо вважаєш за потрібне, з комісією. Саме не впевненість під час захисту зава дили студенткам Аліловій, Сєдих та деяким іншим одержати за свої роботи вищі оцінки. А ось тепер можна і побажати. Великих вам успіхів, товариші п ’ ятикурсники історичного, і в складанні державних екзаменів, і в завтрашній самостійній роботі! К. ОСЕТРОВА. Б. А. КОВАЛЬ – З червня 1959 року після тяжкої хвороби помер Борис Ан дроникович Коваль — голова Ревізійної Комісії КП України, депутат Верховної Ради Української PCP, міністр вищої ос віти УРСР. Б. А. Коваль все своє життя віддав служінню Радянській Батьківщині, великій справі Комуністичної партії, членом якої він був з 1927 року. Партія і Уряд високо оцінили заслуги Бориса Андронико вича перед Радянською державою, нагородивши його двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки та медалями Радянського Союзу. Всі, хто знав Б. А. Коваля, будуть завжди пам ’ ятати його, як скромну людину і чуйного товариша. Ректорат, партком та профком Харківського державного університету ім. О. М. Горького висловлюють своє глибоке співчуття родині покійного з приводу передчасної смерті Мі ністра вищої освіти УРСР БОРИСА АНДРОНИКОВИЧА КОВАЛЯ. Студентська гаряча пора — сесія. У бібліотеках, читальних залах — зосередже ні обличчя, однаково серйозні і в солідних п ’ ятикурсників і у наймолодших представ ників студентської сім ’ ї — першокурсників. На фото: в читальному залі учбової бібліотеки студенти радіофізики С. Редькі- на і Г. Чекалін. НАПЕРЕДОДНІ Третьокурсникам російського відділення є над чим за мислитися напередодні чергової екзаменаційної сесії. Зимові сесія залишила після себе сумні спогади: 12 студентів не зуміли впоратися з нею. Три з них навіть переведені на дру гий курс, а Дрозд і Заяць виключені з університету. Всі ми розуміємо, що такі суворі заходи цілком’ виправ дані: якщо людина вперто не хоче навчатися — не місце їй в університеті. Країні потрібні спеціалісти ‘високої кваліфі кації. І саме тому ми, глибоко поважаючи наших кращих студентів Третьякову, Тарасова, Пагонову, Гуторова, Педана, пишаючись ними, знов і знов кажемо Дубінській, Васько, Булгаковій, Коленському: — Друзі, ви можете і повинні вчитися значно краще- Щ об .вийти в перші лави, вам слід прикласти зовсім неба гато зусиль. Так докладіть їх! А. СУЇН-АЛІЄВА, студентка III курсу російського відділення Студентка третього курсу біологічного факультету С. Щ епе- тильникова складає екзамен з курсу фізіології людини і тварин викладачеві Є. О. Сазоновій. Фото А. МЕДВЄДЄВА. Сьогодні — прогульник, а завтра — „хвостист “ Перший теоретичний курс, який читається фізикам, астроно мам та ядерникам, починаючи з третього семестру, — теоретична механіка. Від того, наскільки успішно оволодіють студенти ці єю дисципліною, великою мірою залежить успішне оволодіння ін шими спеціальними дисципліна ми — теоретичною фізикою, тер модинамікою, квантовою механі кою. І хоча екзамен з теормехані- ки другокурсники складатимуть тільки в наступну сесію, а за раз — залік, уже можна говори ти про те, як окремі студенти засвоїли її. Серед студентів, які, можна сказати, на «відмінно» оволоділи предметом, — В. Новиков (IX гру па), М. Стржемечний, Д. Жого лев, І. Есельсон (VII група), Дриго (III група), А. Гурін (II група), Л. Кириченко (IV гру па). Як бачите, в наведеному пе реліку немає жодного прізвища з шостої групи. Щ е б пак! Коли в цій групі провадилася контроль на робота, тільки п ’ ять чоловік ледь-ледь потягли на «задовіль но», інші одержали «двійки». В чому справа? Перш за все в тому, що сту денти погано ставляться до ово лодіння своєю майбутньою спе ціальністю. Студенти цієї групи Канєвський, Андронов пропусти ли дві третини практичних за нять. Таке ж становище у Пеле- хова, Приходько, Рябініна (Ш група), Борисової, Зубкова, Ско- роходової, Ш остакової (VII гру па), Бєлкіної, Клемпарської (IX гр.)- Група фізиків,яка бере участь у змаганні між групами універси тету, на жаль, теж має аж п ’ я тьох прогульників (Босін, Варик, Захаренко, Кругляков, Ліщина). Час вже з таким явищем боро тися як слід, адже кожному зро зуміло^ сьогодні — прогульник, завтра — «хвостист». І. БОЙКО. „Блискавка “ повідомляє Відбулися екзамени на II — IV курсах географічного факультету. Дві групи четвертокурсників скла ли політичну економію з такими результатами: група «а» — 10 «від мінно» і 9 «добре», група «б» — 6 «відмінно», 13 «добре» і 6 «за довільно». Економічну географію цей же курс склав так: група «а» — 10 відмінних, 21 добра, З задовільних оцінки; група «б» — 5 відмінних, 14 добрих, 3 задо вільних оцінки. Отже, перед веде група «а». Другий курс склав екзамен з історії КПРС. Група економгео- графів одержала 6 «відмінно». 4 «добре», 5 «задовільно», група фізгеографів — 14 «відмінно», 11 «добре», 7 «задовільно». Третій курс склав політеконо мію. Група економгеографів: 13 «відмінно», 23 «добре», 5 «задо вільно», 2 «незадовільно» (Бабен ко, Дрібнохід). Група фізгеогра фів: «відмінно» 11, «добре» 18, «задовільно» 11, «незадовільно» 2 (Лобанова, Ю рченко) і один сту дент не був допущений до екза мену (Карпов) . ,ПАРТІЙНЕ ЖИТТ Я ■ ЗАКІНЧИЛИСЬ ЗАНЯТТЯ В МЕРЕЖІ ПАРТОСВІТИ Наші успіхи і недоліки Багато комуністів фізмату ви словили бажання вивчати нове видання історії КПРС. На фа культеті було створено теоретич ний семінар з історії КПРС, в ро боті якого брали участь усі ко- муністи-викладачі фізмату і без партійні. За п ’ ять з половиною місяців семінар майже закінчив вивчення дожовтневого періоду історії на шої партії. Завдяки високій ак тивності учасників семінару вив чення історії КПРС відбувалось на високому теоретичному рівні з використанням багатьох нових праць у цій галузі. Останні заняття були присвя чені вивченню матеріалів XXI з ’ ї зду КПРС. Особлива увага при ділялась тому вкладові в марк систсько-ленінську теорію, яку зробив XXI з’їзд. Своєю успішною роботою семі нар у значній мірі зобов ’ язаний умілому керівництву Ю. М. Ба- діяна, який вдало і продумано спланував тематику семінару, ці каво розробляв заняття. Понад 20 викладачів факульте- ту об ’ єднались у семінар по вив ченню будівництва . ‘соціалізму в країнах народної демократії. Цьо го року вони вивчали матеріали про Китайську Народну Республі ку і Чехословаччину, а на остан ніх п ’ яти заняттях — історичні до кументи XXI з ’ їзду КПРС. Цим семінаром керує досвідче ний спеціаліст по країнах народ ної демократії М. В. П ’ ятигор ський, який жваво проводить за няття, уміє зацікавити слухачів. Однак відвідування цього семі нару залишає бажати кращого: ре гулярно відвідувало близько по ловини слухачів. Щоб допомогти молодим вик ладачам у вивченні марксистсько- ленінської філософії, на фізматі був організований семінар з діа лектичного та історичного матері алізму. Керувати ним доручили тов. ІЇІерстнюку. Здавалось би, що така тематика буде цікавою на шим асистентам, лаборантам, які займаються науковою роботою і в найближчі роки складатимуть кандидатські екзамени. Але слу хачі семінару поставились до ньо го безвідповідально; через погане відвідування заняття іноді зри вались. Лише останнім часом, пі сля наради учасників семінару ра зом з партійним бюро факультету, розпочалась регулярна робота. На фізматі працює два гуртки поточної політики, в яких навча ються технічні робітники факуль тету. Цікаво провадить ці занят тя керівник гуртка комуніст тов. Кир ’ янова. Щоб пожвавити і по легшити розуміння матеріалу, во на використовує художню літера туру, журнали «Огонек», «Работ ница» та інші. Регулярно працює гурток поточ ної політики в астрономічній об серваторії, яким керує А. Т. Че- кірда. Багато часу ці гуртки при святили знайомству з матеріала ми XXI з ’ їзду КПРС. Семінари і гуртки, що працюва ли цього року на фізматі, за те матикою і за складом підібрані в основному правильно, доцільно буде зберегти їх і на наступний рік. Л. ПАРГАМАНИК, член пар тійного бюро фізико-математич- ного факультету. З досвіду роботи семінару Історичні рішення XXI з ’ їзду КПРС стали могутнім стимулом для дальшого піднесення всієї ідеологічної роботи партії, навчання комуністів і безпартійного активу в мережі партосвіти. Зараз можна вже підвести деякі підсумки роботи семінару науковців і лаборантів біофаку. Перш за все слід відзначити, що значна частина учасників семінару, крім систематичного ви вчення матеріалів XXI з ’ їзду партії, глибоко ви вчали твори В. І. Леніна, присвячені проблемам, що розглядались, а також широко використову вали періодичну пресу і місцеві матеріали. Досвід роботи показує, що метод активного теоретичного співбесідування цілком себе ви правдовує. Доцільно разом з тим по окремих темах заслухувати доповіді і реферативні пові- домлення з наступним їх творчим обговоренням Оскільки теоретичні семінари є однією з форм самостійного вивчення марксистсько-ленінської теорії, ми практикували консультації, індиві дуальні і групові, що сприяло глибшому вивчен ню найважливіших теоретичних проблем сучяс ного етапу комуністичного будівництва. Відзначаючи позитивний досвід, необхідно враховувати і деякі недоліки. Слід обов ’ язково заздалегідь визначити тематику занять на .май бутній учбовий рік; треба здійснити низку орга нізаційних заходів, спрямованих на поліпшення партійної освіти на факультеті, наприклад, серйозніше продумати комплектування семінару. И. ПАРИЦЬКИЙ, керівник семінару. Н А КОМСОМОЛЬСЬКІ ТЕМИ У боротьбі за високу успішність Минув рік напруженої праці. Наближається се сія, яка підведе підсум ки не лише праці окремого сту дента, але й усієї комсомольської організації, підведе підсумки- ро боти, яка спрямовувалась на під вищення успішності окремих сту дентів і всієї комсомольської ор ганізації університету в цілому. Слід відверто сказати, що в другому семестрі завзяття і якість роботи комсомольських ак тивістів знизилась. Відповідальна за академсектор комсомольського бюро філфаку Раїса Ганнус від разу після факультетської звітно- виборної конференції гаряче взя лась за роботу. Не завжди вмі ло, але завжди енергійно, прин ципово і наполегливо організову вала вона перевірку відвідування лекцій і семінарів, завжди в цен трі уваги тримала «хвостистів», оргашзовувала товариську взаємо допомогу. Зимову сесію факуль тет склав значно краще, ніж у минулому році. Але поступово ентузіазм змінився байдужістю, і в другому семестрі академсектор на факультеті про своє існуван ня майже нічим не нагадував. Ганнус важко було працювати одній, а до рекомендацій комі тету комсомолу про створення на факультеті академкомісії вона по. ставилась безвідповідально. Дещо інша картина на радіо- факультеті. В цілому бюро неза довільно працювало в першому семестрі. Питання про його ді яльність було поставлено на за сіданні комітету комсомолу, на сторінках багатотиражки. Тепер на факультеті вже помітно знач не покращання, особливо в роботі академсектору (відповідальний Вадим Чеботарьов). Академічна успішність стала центральним пи танням на всіх засіданнях комсо мольського бюро. Систематично виходять «блискавки», що висвіт люють стан справ на факультеті, доводять до відома студентів рі шення бюро, хід складання лабо раторних робіт та позааудиторно- го читання з іноземної мови. Вони яскраво свідчать про те, як зустрі чає факультет чергову весняну се сію, а зустрічає він її значно краще, ніж минулу. Непогано протягом року пра цювали відповідальні за академ- роботу на фізматі, і може саме тому, що Олександр Бакай багато зробив сам для поліпшення ака- демроботи на факультеті, він зу мів створити актив і не викону вав усю роботу сам. З самого по чатку на факультеті . була ство рена академкомісія, до складу якої увійшли академсектори кур сових бюро та .відповідальні за учбову роботу з профбюро кур сів і факультету. На засіданнях академкомісії, які відбувались регулярно два рази на місяць, розглядались питання успішності окремих студентів, причини від ставання, викликались академ- боржники. Постійно провади лись рейди по перевірці відвіду вання лекцій, семінарів з суспіль но-політичних дисциплін. На про хання академкомісії, були органі зовані в першому семестрі додат кові заняття для першокурсників, особливо для тих, які прийшли в університет з виробництва. Рішення академкомісії пропо нувались для затвердження ком сомольському бюро. На кожному засіданні провадилась перевірка того, що мало бути зроблено, і намічали план роботи на наступ ні два тижні. Працюючи в тісному контакті з партійним бюро і деканатом, академкомісія, якою енергійно, принципово і розумно керував О. Бакай, дуже багато зробила для підвищення успішності, і як що на фізматі в зимову сесію все ж був значний процент «х-во- стистів», то це тому, що в ака демкомісії ще не вистачило часу для повсякденної роботи в кожній групі. Створення академкомісій саме те нове, що з ’ явилось, в ака- демроботі комітету комсомолу. Слід з наступного учбового року всім факультетам настійно реко мендувати створення таких комі сій при академсекторах факуль тетського бюро. Географічний, геологічний, хіміч ний, біологічний і історичний фа культети протягом року працюва ли непогано, про що свідчать ре зультати зимової сесії і поточна робота цих факультетів. Проскуріна — на географічному, Лукін — на геологічному, Савьоло- ва — на хімічному, Неспіла — на біофаці і Одягайло — на історич ному факультетах внесли великий вклад у справу підвищення успіш ності студентів своїх факульте тів. Деякі з них, як, наприклад, Лукін і Савьолова, ведуть одно часно два сектори — учбовий і на уковий. Першокурсникам біофаку була потрібна допомога з математи ки, — на академкомісії фізмату бу ло терміново виділено необхідну кількість студентів для допомоги, яким і зараз глибоко вдячні пер- шокурсники-біологи, що успішно склали цей предмет у сесію. Коли студентам вечірнього від ділення потрібна була допомога від студентів фізмату і філфаку, вона була організована оператив но і хороше. Студенти третього курсу росій ського відділення допомагають робітникам аеропорту, які збира ються вступати до університету і звернулись до студентів за допо могою. І все ж ми ще недосить робимо для поліпшення академічної ро боти в нашій комсомольській ор ганізації. В тому, що і зараз, на передодні сесії, на факультетах все ще залишається певна кіль кість академборжників, ми вба чаємо свою серйозну провину. Н. НАТАЛЬЧЕНКО, член комітету комсомолу. В товаристві Червоного Хреста університету Коли товариство Червоного Хреста університету тільки роз починало свою активну ооботу (а це було не так давно), деякі песимістично настроєні товариші говорили, що нікого з цього не вийде, що справа у кращому ви падку обмежиться ■ своєчасним збиранням членських внесків. Го ворили також, що навряд чи сту дентам університету буде цікаво займатися цією роботою. Подолати такі настрої було не легко, але необхідно. Вже в IV кварталі 1957 року універси тет був виведений з прориву: план року був перевиконаний по всіх показниках. З допомогою партійного комітету, партійних бюро фізмату, геологічного, гео графічного факультетів до робо ти були залучені активісти, які зуміли зацікавити діяльністю това риства багатьох студентів. У гуртожитках, на факультетах були створені санпости; провадили ся бесіди та лекції про чистоту та гігієну. За планом університет повинен був дати 1000 резервних донорів, і університет їх дав. Значно пож вавилася робота у 1958 році. На 1959 рік перед нами постав лено завдання збільшити кіль кість членів товариства Червоно го Хреста і дати 300 активних донорів. Щоб виконати останній пункт, була проведена велика роз ’ ясню вальна робота. Дуже багато сил і часу віддала цій справі лікар університету тов. Щербакова. До помагали і керівники факульте тів. Наприклад, на геологічному, факультеті участь у важливій справі взяв декан факультету тов .’ Захарченко. І зараз геологи свій план по донорству перевико нали. В тому, що географи теж справились, і непогано, з планом, чимала заслуга заступника дека на факультету тов. Мандрикіна. На філологічному факультеті бажання стати- донорами виявило багато студентів. Не можна не відзначити другокурсників ро сійського відділення, які пода ють приклад іншим. А ось на хімічному, на істо ричному факультетах справи зов сім інші. Всі «рекорди» по не сплаті членських внесків побив радіофізичний факультет. Доно рів у них теж немає. Партійна ж організація радіофізичного фа культету надто спокійно ставить ся до цієї справи. Може, това риші з радіофізичного не розу міють всієї важливості справи донорства. Ще раз слід сказати товаришам з радіофізичного: со ром! Ви зриваєте важливу дер жавну справу, ви тягнете назад університет! Завдяки кращим факультетам, завдяки свідомості, активності таких товаришів, як Горюнова з фізмату, Горошко з геофаку, Єрьоменко з філфаку, наш універ ситет, наше товариство Червоно го Хреста виконало план 1959 ро ку по всіх показниках і зайняло друге місце серед вузів Харкова. Домогтись першого місця, внести свій посильний вклад у справу розвитку товариства Червоного Хреста наше завдання. К. ШЛОСБЕРГ. Заспокоїлись на … недосягнутому «Суждены нам благие порывы…» IV російський не користується на філфаці доброю славою. Про студентів цього курсу говорять: забули про звання комсомольців, занеслись тощо. І це справді так. На звітно-виборних комсомоль ських зборах зав ’ язалась гаряча розмова про дисципліну, ус пішність, сумлінне ставлення до праці, про моральне облич чя комсомольца. Продовжувалась вона і па комсомольських зборах курсу 16 квітня і, здавалось, що більшість комсомольців відчула відповідальність за стан справ у групі- Справедливо визнавши діяль ність комсомольського бюро не задовільною, збори обрали новий склад бюро, комсоргом стала Оль га Моісеенко. Вона чудово зареко мендувала себе під час роботи в колгоспі. Це спортсменка,- хороша студентка і комсомолка; на збо рах вона принципово і суворо оцінила діяльність комсомоль ського бюро. До складу бюро увійшли Емма Віщенко і Алла Лігачова. У них вистачає і організаторського та ланту, і досвіду комсомольської роботи. У всіх трьох було вели ке бажання вивести курс з про риву. к Бюро активно взялось за робо ту. З його ініціативи збирали кни ги для сільської бібліотеки, іграшки для дитячого садка. Ста раннями Е. Віщенко було підго товлено і проведено справжній весняний вечір відпочинку. Активно включились КОМСОМОЛЬ ЦІ IV курсу в суспільнокорисну працю по благоустрою міста. Здавалось, що з весною в при роді прийшов час розквіту і ком сомольських справ IV росій ського. Але час цей був занадто коротким. Пожвавлення помітно спадало, весняний вітер на кур сі поступово затихав, і все пішло по-старому. А в повітрі повисли рішення двох комсомольских зборів, в яких рішуче і категорично запи сано: 1) комсомольському бюро і сту дентам курсу домагатись згурто ваності колективу, для чого: а) всім студентам відробити до 1 травня в саду ім. Шевченка і на вул. Клочкідській по 24 годи- ни. Зобов ’ язати бюро не прохо дити мимо жодного випадку неяв ки на роботу без поважних при чин; б) налагодити зв ’ язок курсу з бригадою комуністичної праці і з вечірнім відділенням філфаку; в) взяти активну участь у ро боті гуртка «Літературу — в ма си»; г) підтримати ініціативу комсо мольців III українського і II ро сійського про перехід на самооб слуговування в учбових кор пусах; д) провести комсомольські збо ри на тему «Про комсомольський обов ’ язок і дисципліну комсо мольців нашого курсу»; е) курсовому бюро охопити конкретними комсомольськими до рученнями всіх комсомольців і су воро вимагати виконання кож ного доручення. 2) курсовому бюро вжити рішу чих заходів до зміцнення трудової і комсомольської дисципліни на курсі. Так ухвалили. А ось як вико нали: тільки 12 комсомольців 1 V російського відробили в саду і на Клочківській по 24 години. Остан ні — по 12 — 17 годин. І ніхто не обурився. Наближалася сесія, і в ауди торіях ставало все менше народу. 8-го травня на лекцію з 34 чоловік з ’ явилось лише 17; 5-го травня на семінарі з політекономії в гру, пі «а» були відсутні 8 студентів, а 7 з присутніх, як з ’ ясувалось, до занять не були готові. 15-го трав ня на лекції з української та ро сійської радянської літератури з ’ явилось менше половини курсу. Відвідування лекцій і підготов ка до семінарських занять на IV російському вкрай незадовільні, а бюро, очевидно, втішається прийнятими рішеннями. Знов потягло болотною сирістю на IV російському. Комсомольці і їхні ватажки на курсі дуже швидко заспокоїлись на… недосяг- нутому. Е, ОРЛОВА, наш власкор. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 6 червня 1959 р. ,Любіть, збирайте свій фольклор! Комбайнер Микола Кулинич Щ землі нагнувся колос Золотий, А над степом чути голос Та дзвінкий. Про лани широкополі Він співа, Про щасливу нашу долю, Про жнива. Наче в морі неозорім, З краю в край В степових пливе просторах Наш комбайн. А на ньому за штурвалом Молодий ” Наш Кулинич комбайнер Передовий. Він невтомно і старанно Працював, Агрегат його ніколи Не стояв. Заслужив Микола славу Трудову, Від людей сердечна шана Йде йому. Художнє слово народу Філологічний факуль тет університету нещо давно провів фольклорну експедицію по збиранню народної творчості в селах нашої області. Студентами факуль тету зібрано багато цікавих матеріалів різних жанрів: пісень, частушок, казок, прислів ’ їв, дум, які свідчать про те, що народна поезія щільно ’ пов ’ язана з жит тям, силою поетичного слова оспі вує трудові подвиги наших лю дей, їх прагнення до миру. Народна поезія Харківщини прославляє рідну Партію, яка під прапором Леніна веде нашу краї ну до комунізму: Слава Партії великій — Керівниці яснолицій! Слава Леніну в віках, Щ о вказав їй вірний шлях. Про тісний зв ’ язок фольклору з життям, з сучасністю свідчить той факт, що народні поети ство рили вже багато пісень та часту шок, присвячених рішенням XX 1-го з ’ їзду партії і семирічному плану. Ми за роки п ’ ятирічок Набули в змаганні звичок, Семирічний план новий Нам бажаний, дорогий! ( Богодухівський район, записано від М. Н. МІНЕНКА) Серед трудящих Близнюків- ського району широко відомі ча стушки, які виражають прагнення та бажання колгоспників віддати всі свої сили на виконання ве- ^личного плану в стислі строки. Народна поезія яскраво і пере конливо свідчить про нове, кому ністичне ставлення радянської людини до праці на благо своєї любимої Батьківщини: Ми на фермах в пориванні Будем дружно працювать, Щ об Америку в змаганні Якнайшвидше наздогнать. (записано від Миколи КАРПОВА) У фольклорних матеріалах, за писаних в Харківському, Лозів- ському, Красноградському та ін ших районах, знайшли своє місце найбільш актуальні події остан нього часу: запуск штучних супут ників Землі і космічної ракети. Але нерозривний зв ’ язок народ ної поезії з дійсністю виявляєть ся також і в тому, що народна поезія не проходить мимо проти річ життя, відсталих явищ, які заважають нашому рухові вперед і проти яких треба рішу че боротися. Наш фольклор, допомагаючи ствердженню і розвиткові всього передового і прогресивного в ра дянській дійсності, одночасно за собами сатири викриває негатив ні сторони життя. Боротьба з по рушниками трудової дисципліни, неробами займає велике місце в нашому фольклорі. Ось, наприклад, частушки, які висміюють ледарів, п ’ яниць. Вони записані в Лозівському і Богодухівському райо нах Харківської області. Вітер віє, хліб колише, В самім розпалі жнива. Та чому сидить в буфеті Наш шановний голова? Вася в танці, на гулянці Наче й парубок як слід. А як вийде на роботу — Не то баба, не то дід. Велике місце в фольклорі зай мають сатиричні матеріали, що ’ своїм вістрям спрямовані проти релігійних забобонів і гостро ви сміюють удавану побожність слу жителів культу. Отже, наша народна поезія, стверджуючи нове, передове, зав дає нищівного удару по всьому реакційному, рішуче бореться з пережитками капіталізму в свідо мості радянських людей, виховує наш народ у дусі безмежної лю бові до своєї соціалістичної Бать ківщини. Доцент В. КНЕЙЧЕР, керівник експедиції. ЧАСТУШКИ З кожним днем вам жити краше. Веселіше з кожним днем, Бо ми всі в майбутнє наше Шляхом Леніна ідем. А цілинні землі наші Дальній наш радянський край. Мій коханий там працює, Мені ‘пише: «Приїжджай!». На Алтаї хлопці наші, . А ми тут працюємо. Наша праця для народу: Комунізм будуємо. Ти 1 рости, рости ще вище, Кукурудза — наша мати. Ми державі молока Мусимо ще більше дати. Что за звездочка сияет В небе до рассвета? Это спутник посылает С космоса приветы. Вчасно в землю висіваєм „Буряки і зернові, Всі рекорди побиваєм, Ми завжди передові! До схід сонця вийдем в поле, Дружно заспіваємо, Не по одній нормі сполем, Ми по три встигаємо! В ногу з Партією Ми Впевнено крокуємо. Знаєм: дійдем до мети – Комунізм збудуємо!. Мій коханий на Алтаї, А я в Богодухові. Він по радіо там скаже, А я тут послухаю. Комбайнери-косарі Вийшли в поле на зорі Комбайнери-косарі, Бойові, веселі хлопці, , ■ Неабиякі молодці. До світ сонця почали 1 добренько утяли. По 15 га скосили, Ще до того й змолотили. Зерно зсипали в комори, Т тепер нема нам горя. Ось які ми косарі. В молотьбі богатирі. Це не казка й без прикрас Дійсно робиться у нас. Ні цепів, не кос не брали, На комбайні працювали. Пісня про ланкову Велику Пісня „про Прасков’ю, нашу ланкові/, Про її величну силу трудову, До „Москви крилато ти летіі, лети. Хай тебе почують російські брати. ‘ їм привіт сердечний, щирий передай: Розкажи, як квітне лащ колгоспний край, Розкажи, як села стали, мов сади, Як зростають люди в радіснім триді. Ще Прасков ’ ї нашій небагато літ, .4 уже про неї слава йде у світ: їдуть до Прасков ’ ї вчитись звідусіль: Із республік наших, із румунських сіл. За роботу чесну ланку й ланкову Виставку відвідать просять у Москву, Сяє у Прасков ’ ї орден на груді. ‘Щастя всі знайшли ми в доблеснім труді. Пісня, тракториста Поле безмежне, Поле без краю, Конем чудовим Тебе зораю. Він і розчеше, Він г розгладить, Добре засіє . І загромадить. Прополе вчасно Рівні квадрати. Тобі не дасть він Позаростати. Поле безмежне, Поле без краю, З коником вірним Тебе доглядаєм, Мов ту дівчину, Тебе кохаєм, Тобі, родюче, Пісні співаєм. Шуми ж врожаєм Під небом синім, Будь мені мати, Я тобі — сином. Роди ж нам, поле, Роди трудящим, Тільки не треба Родить ледачим. Тим, що бояться «Руці» вкаляти, Не будь їм, поле, Не будь їм мати. Зелена ліщинонька Зеленая ліщинонька, * Чом ти похилилась, . Молодая дівчинонька, Чом ти зажурилась? Ой того хилюся, Що вітри хитають, Ой журюся тяжко: Неньку розтинають. Розтинають неньку,’ Мою Україну. В Германію гонять Молоду дівчину. На тяжку роботу. На муку смертельну, В ворогове лігво, В країну пекельну. Ой вернеться татко, Склене голівоньку, Скажіть, що в неволі Р.диная донька. Ой вернеться милий, Про все розпитає, Хай скоріш з братами Мене визволяє. 1942 рік. АНЕКДОТИ — Що це ви враз попугая ку пили? — Та читав я, що вони двісті років живуть. Отож і купив. Ці каво, знаєте, перевірити. — Зразу видно, що ви погано доглядаєте за телям! — А причому тут я? У нього мати є! Народна антирелігійна гумореска На морі буря. Вітер свище, бли скавки миготять, хвилі заливають корабель. — Ну, що ж, батюшко,– питає один з пасажирів, стоячи на па лубі, — будемо, мабуть, сьогодні в раю? — Боже мене сохрани! — злякав ся батюшка. Якось в артілі «Колгоспна новина» На голову обрали Цвіркуна. Послухали його – на зборах люди: «Хай головує, кажуть, діло буде. Людина наче добра, ділова, Правлінню буде гарний голова». А говорити наш Цвіркун мастак, Із тисячі один хіба -зуміє так. Я теж якось у тій артілі був, його промову на правлінні чув. Він говорив годин зо дві підряд Слова у нього сипались, мов град. Та все такі, ви знаєте, красиві, Вагомі, зримі, корисні, важливі: Про перспективи у рільництві, Про дальші плани в тваринництві, Про те, що треба будувати став, Купити ще в артіль один постав, Що час уже село озеленити, Поставить клуб і там же парк розбити… Багато дечого Цвіркун наобіцяв, Та шкода — я всього не записав, Давненько .це, до речі, вже було. Води немало в море попливло, Минуло літо й осені нема – На зміну їй до нас прийшла зима. В наш час усе бере розгін, В артілі ж цій немає майже змін. На фермах часто не буває корму. Приріст свиней не досягає норми, Корови різко знизили надій, Не возиться на поле перегній, А в клубі, де повинно йти кіно, Лежить засмічене зерно, його вже треба готувати на посів. — Ай-яй! — Що ж робить голова, Чи часом не запив, бува, — Спитає кожен, хто не в курсі справ, — Чи мо ’ нездужає, а чи ледачий став? А ні, шановні! Ані те, ні друге: Хмільного в рот він не бере, нема й недуга, І не ледачий, ні. Із ранку і до ночі Гасає виїзними, скільки в коней мочі, lin ферму зазирне, в комору теж заскочить, І всюди він промови пишні строчить… Після його барвистих, пишних фра * – – От де промовець, — кажуть, — ■ от ловкач, Але господар … горе з ним, хоч плач. Коли б свої думки цікаві сміло Умів проводити Цвіркун у діло, Тоді б і справа в нас була жива. А так – – одні пусті слова. ■ ‘ Хоч і оратор, правда, добрий він, Га розкусили — просто пустодзвін! До колгоспних звітних зборів Залишилось зовсім мало днів. Придивіться ж пильно у артілях Чи нема таких де Цвіркунів? Якщо вве приваблює народна творчість Нашу групу послали до Бого- духівського району, що славить ся самодіяльними співаками і танцюристами. У пас було дуже мало часу, і, щоб зробити якнайбільше, ми обрали такий метод: зупинилися в райцентрі і звідти навідувалися у «найбільш фольклорні» села Богодухівщини. Таким чином мч відвідали села Кручик, Крисино, Максимівку та ін. Там нам указу- вали, як правило, імовірного но сія усної творчості. Найчастіше це були місцеві поети-початківці, які іноді й друкуються в район ній газеті. Значну частину їх творів не можна віднести до усної народної творчості. Найбільш ці кавим з них є В. Заудальський, вірші якого співучі, прості, заду шевні, по-справжньому ліричні. Найпоширенішими жанрами су часного фольклору є жанри ча стушки та народного побутового анекдоту ( останній чомусь дуже часто обходять наші фольклори сти). Зараз очевидно, що багато фольклорних жанрів відійшло в минуле. Щоб зробити остаточний висновок, необхідно ретельніше вивчити стан фольклору, органі зуючи експедиції, використовую чи допомогу місцевої інтелігенції. І було б дуже добре, якби сту денти, що живуть у сільській міс цевості, провели збирання -фольк лору свого рідного села під ча; канікул. Це не забере багате часу, адже можна збирати фолькЛор, працюючи у полі, від почиваючи в клубі. Треба тільки цікавитися цією справою і заці кавити інших. Л. ТАРАСОВ, студент філфаку. СКЛАД ФОЛЬКЛОРНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ В. Левицький, І. Баннова, В. Свирський, В. Чернобаев ( Ізюмський район); Л. Нестеренко, О. Кириченко, О. Циплаков (Близшоківський район); Л. Гав рюшенко, П. Лисокобилка (Крас- міградський район); С. Караха- нова, Л. Лабунська, Е. Джилкі- баев (Лозовський район); В; Савченко, Б. Ларін, А. Кислий, О. ВиноградсьКий ( Печенізький район); А. Гулак, Л. Тарасов, М. Філімонов, В. Дейнеко (Богоду хівський район) — студенти філ факу. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»’ Стор. 3. 6 червня 1959 р. Народні прислів ‘ я та приказки Цідина багато хліба нам дала. На зависть врагу освоїш целину. Мелко пахать – урожая не видать. Колхозная сила беду сломила. Не вір попові, бо брехати здоровий. На печи лежать -урожая не видать: Піп дере, а дяк так бере. ,Природному районуванню території економічного району — увагу обласних організацій Другий рік працює експедиція географічного факультету над при родним районуванням території Харківського економічного райо ну. Експедиційні загони склада ються з провідних викладачів факультету і студентів-диплом- ників. Вони мають розв’язати одно з найважливіших завдань, поставле них XXI з ’ їздом КПРС — допо могти найефективнішому вико ристанню природних ресурсів Харківської, Полтавської і Сум ської областей для потреб народ ного господарства. Вже складено карту фізико- географічних районів території Харківського економічного райо ну, готується короткий опис їх. Зібрано і підготовано до друку’ значний матеріал. До від ’ їзду го туються нові загони. Однак відповідальні обласні ор ганізації та Управління Харків ського раднаргоспу майже зовсім не цікавляться роботою експеди ції. Наші найближчі сусіди, гео графи Дніпропетровська, при ак тивній допомозі раднаргоспу та інших обласних організацій під готували до друку і незабаром опублікують монографію «Приро да Дніпропетровщини». Таку ро боту, присвячену характеристиці природних умов території Хар ківського економічного району, можуть підготувати до друку кафедри географічного факульте ту. На жаль, наша пропозиція не зустрічає підтримки в облас них організаціях. На нашу думку, для успішного виконання проблеми природного районування слід об’єднати зу силля спеціалістів різних профі лів. В першу чергу, крім кафедри геологічного факультету, це сто сується кафедри вищих рослин університету, науково-дослідного інституту грунтознавства, сіль ськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва, науково-до слідного інституту агролісомеліо рації, обласного гідрометбюро. Тісний контакт між ними, коор. динація наукових досліджень, творчі дискусії допоможуть ви сокоякісно і швидше виконати важливе завдання природного ра йонування території Харківського економічного району. В. ВОЛОДІЙ. За спортивну честь факультету Останнім часом на радіофі зичному факультеті дещо пожва вилась спортивна робота. З лег кої атлетики, волейбола, стріль би ми зайняли друге місце в уні верситеті, а з самбо, лиж — на віть перше. Особливо хороше ви ступали на цих змаганнях Реб ров, Єгоршин, Голуб, Дульнєв, Щербінін, Шевченко. Нещодавно були проведені масові змагання з футбола. На II курсі відбулась першість з стрільби, на IV — з волейбола, на II — з стрільби і шахів. Кращі спортсмени фа культету борються за спортивну честь радіофаку. Але, відзначаючи все це, н» можна не сказати й про тих, ко му спортивна честь факультету, а значить, честь факультету вза галі, не дорогі. По підсумках уні верситетської спартакіади наш факультет зайняв друге місце. Чо му? Адже ніхто не сумнівається, що на радіофаці є всі можливості для того, щоб домогтись першого місця. Що заважає? Перш за все не можна не відзначити пасивного ставлення до цієї справи відпові дального викладача факультету тов. Маяцького. Не зуміло підня ти спортивну активність на фа культеті також і бюро ДСТ. Ще й досі в групах І і IV курсів не зібрано навіть членських вне сків ДСТ. Заважає те, що дуже часто проходять мимо проявів недисци плінованості, несвідомості з боку іпортсменів. Так, спортсмен Кга- євський (II курс) відмовився взяти участь у змаганнях на першість університету з важкої атлетики. Він сказав: — Яка різниця, яке місце по сяде наш факультет? Другокурсники Соколовський і Панін не з ’ явилися на естафе- ту на першість міста, підвели університет і факультет. Ми все ще не виставляємо ко манди по всіх видах спорту, а можливості для цього є. Нема в нас, зокрема, команди важкої ат летики, і III місце, якого ми до моглись З цього • виду спорту, прийшло до нас лише завдяки ентузіазму окремих спортсменів факультету. Можна навести ще кілька прикладів несерйозного ставлен ня до спортивних справ. Через недбалу підготовку до змагань і иеправильне укомплектування складу команди вибули з змагань наші баскетболісти. Дівчата — шахістки не з ’ явились на змаган ня, підвели команду. Не з ’ явились на змагання гімнасти Карпук, Ма- кєєв, Новиков, Білоус. І хоча ду же хороше виступали Чабань і Комар, все ж наші гімнасти зай няли лише 5 місце. Час уже комсомольській орга нізації, всім громадським органі заціям факультету звернути сер йозну увагу на стан спортивних справ, на поведінку спортсменів. В. КРАСОВСЬКИЙ, голова ДСТ радіофізичного факультету. Для вас, студенти! В профкомі університету є пу тівки до університетського спор тивно-оздоровчого табору. Табір розташовано у живопис ній місцевості поблизу міста Чу- гуєв, на березі річки Донець. Табір працюватиме у дві зміни.* 1 Тривалість кожної зміни — 24 дні. Перша зміна — з 7 по ЗО липня; друга — зі по 24 серпня. Повна вартість путівки – 480 карбованців. Студенти спла чують 240 карбованців, а остан ню частину сплачує профспіл-, на. Табір має власну лодочну станцію, радіовузол, бібліотеку, різні спортивні знаряддя та гри. Студенти можуть займатися в спортивних секціях ПІД нерівниц-ч. твом висококваліфікованих спе ціалістів. Відпочиваючі одержу ють чотириразове харчування. Товариші студенти! Придбайте 4 путівки до університетського оздоровчого табору! У Києві відбулась республіканська виставка технічної творчості вихованців учбових закладів трудових резервів України. На ній було представлено десятки різних верстатів, діючих моделей ма шин і механізмів, макетів, навчально-наочного приладдя. Кращі з них були відправлені в Москву на Всесоюзну виставку техніч. ної творчості вихованців учбових закладів трудових резервів. На фото: відвідувачі виставки у відділі механізації сільського господарства оглядають діючі моделі. Фото К. ДОЛІНА (Фотохроніка РАТАУ) Таємничий житель гірських лугів і кам ’ янистих просторів (про проблему „снігової людини”) 4. Говорять учені Монголії У Монгольській Народній Рес публіці створено спеціальний ко мітет для вивчення проблеми «снігової людини». ’ Раніше протягом 40 років відо мості про алмасів (так у Монго лії звуть йеті) збирав проф. Жан- царано. Зараз роботою Комітету керує його учень проф. Рінчен. Комітет зібрав багато матеріалів серед населення, організував і по слав перші експедиції. Оповідання селян-аратів про зустрічі з алмасами записувалися ще в стародавніх літописах з XI — ХШ сторіч. Судячи з опи сів — це голі, чорні від загаду, вкриті рідкою вовною людинопо дібні істоти, що ходять на зад ніх кінцівках. Алмаси не знають вогню і знарядь праці. Серед численних повідомлень, зібраних монгольськими вченими, можна виділйти найбільш вірогід ні, що стверджують існування ал масів у зовсім недалекому ми нулому. Причому вказуються і місця їхнього розміщення — пів денно-західна частина Гобі та гір ські райони МИР. У 1906 році російський учений (бурят за національністю) Бара- дійн повертався з експедиції до Китаю. Перебуваючи в пустелі Алашань, одного вечора він по. мітив на вершині бархана освіт лену променями сонця згорблену фігуру голої волохатої «людини». Через декілька хвилин «людина» зникла. Наздогнати її не вда лось. Представники офіційної науки примусили Барадійна викреслити це повідомлення з наукового зві ту. У 1930 році по Монголії подо рожував радянський письменник А!. Розенфельд. Він збирав ле генди про алмасів серед місце- вого населення. Ці легенди стали основою відомої пригодницької повісті «в ущелье алмасов». Через чотири роки японські агресори спровокували військові дії на східних і південно-східних кордонах МИР. Перебуваючи в засаді, прикордонний патруль ви крив уранці 3 порушників. На попередження «порушники» не звернули ніякої уваги; прикордон ники відкрили вогонь, а згодом у кущах поблизу кордону було знайдено 3 трупи алмасів. Зовсім нещодавно, у 1956 році, аптекар з міста Ковдо, що йшов у супроводженні казаха (радян ського громадянина) та інших місцевих жителів, бачив алмаса, що підіймався схилом гори. Від битки його ніг нагадували ступ ню людини. Ми навели лише деякі з бага тьох повідомлень, ’ зібраних уче ними Монголії. Проф, Рінчен га дає, що в гірських районах пів денно-західної Монголії можна і зараз, хоча й дуже рідко, знайти мавполюдей — алмасів. 5. У розшуки включились вчені КНР Спеціальним Комітетом по ви вченню проблеми «снігової люди ни» при Академії Наук КНР ке рує видатний учений палеонтолог і антрополог Пень Вень-чжун, який у свій час відкрив на тери торії Китаю залишки синантропа та гігантопітека. Опит населення та збирання матеріалів довели, що районами гаданого розміщення йеті можуть бути Тібет, Сіньцзян-Уйгурський та Внутрішні Монгольські авто номні райони КНР. Про зустрічі з дикою людиною вже давно розповідали тібетські лами. У 1906 році англієць Генрі Ей- ліс зустрівся в горах Тібету з загадковою «сніговою людиною». Жителі розказували вченим, що в кількох місцях зберігаються шкіри і частини черепів жень-сю — людини-ведмедя. їх використову ють монахи для релігійних обря дів. Причому жителі вважають цього жень-сю за звичайну тварн- ну. Відомі випад ки успішного по лювання на них і навіть приручення жень-сю. Багато жителів зустрічалося з ци- ми тваринами; во ни охоче розповідають про об ставини, в яких ці зустрічі від бувались. Але, зрозуміло, відо мості про ці зустрічі потребують ретельної перевірки. Серед осіб, що бачили в горах провінції Шень-сі «людину-вед- медя», можна назвати проф. Хой Вай-лу, який нещодавно відвідав Москву. Наведемо кілька найбільш ві рогідних повідомлень про зустрічі з жень-сю. У 1947 р. «людина- ведмідь» була піймана в провін ції Гань-су; жителі бачили цю тварину. Однак незабаром вона загинула; з тварини зняли шкі ру, яку передали на зберігання до сусіднього храму. Директор інституту національних меншостей Китаю при Академії Наук пові домив, що в 1957 р. мисливець- уйгур убив «людину-ведмедя» не подалік від озера Лобнор. Знята шкіра зберігається в місті Курля. Англійський зоолог Стонер і ра дянський учений Обручев вбача ють у тібетському жень-сю різ новидність великого тібетського ведмедя. Проф. Хоу Вай-лу з цим не погоджується. На його думку, ці антропоїдні тварини нагадують вищих третинних мавп австрало пітеків. Професор припускає, що це їх нє плем ’ я було відтіснено в гори близько 3000 років тому і по ступово здичавіло. М. Розенфельд у своїй книзі на водить записану ним легенду. За довго до нашої ери китайські ім ператори почали спорудження Ве. ликої стіни для захисту своїх во лодінь від войовничих гунів. На селення одного селища було пе ретворене на рабів, примушене з ранку до вечора працювати на будівництві. Не витримавши тяж ких умов праці, раби повстали, пішли в далекі гори, де потім здичавіли. Імовірніше, що в західних ра йонах Китаю та Гімалаїв зустрі чається кілька видів вищої лю диноподібної мавпи-примата або мавпи-людини, що відрізняється зовнішністю в залежності від міс ця і умов проживання. Однак, найбільш розповсюдже. на тварина відома під назвою йеті. Можливо, остаточно питання буде розв ’ язано китайською ек спедицією, що складається з учених різних спеціальностей і альпіністів і незабаром відряджа ється в район північних схилів Гімалаїв. (Далі буде). В. ВІЛЕНКІН, кандидат географічних наук. Заст. редактора В. МОСЕНЦЕВ. Адреса редакції: Університетська, 16, тел, 2-72-01, дод. 64. Друк. Вяд-ва ХДУ, БЦ 08541. Зам, 1118. Тяр. 1500, Продовження. Початок див. у No 20.