No 2 (95Є) Субота, 17 січ^я 1959 р. Ціна 20 кэп. Гаряче вішаємо XX з’їзд Комуністичної партії Україна! За подальше піднесення політико-виховної роботи Завдання будівництва комуніз му настійно вимагають не лише неухильного швидкого розвитку матеріального виробництва, . але й повсякденного підвищення ідей но-політичного рівня народу, зро стання його свідомості комуні стичного ставлення до праці. Особливо важливі задачі в справі комуністичного виховання підростаючого покоління стоять перед вищими учбовими заклада ми В університеті провадиться ве лика і різноманітна політико-ви- ховна робота серед колективу. В цьому році регулярно працює 17 теоретичних семінарів профе сорсько-викладацького складу, у 177 академічних групах регуляр но провадять виховну роботу ви- кладачі-агітатори, серед яких до 70 процентів становлять члени КПРС. Агітаторами в академічних гру пах працюють професори Хотке- вич, Дрінфельд, Ш апіро, Само- хвалов, Прокудін, Медведєв, за місники секретарів партбюро фа культетів Гсрдєвський, ІІІксрба- тов, Ю нгерман, Давидов і інші. Студенти університету, свідомі ідейно-загартовані комсомольці, провадять велику роботу се ред населення міста і області. Значного розвитку набула шеф ська робота у 15 школах Дзер- жинського району, двох інтерна тах, Курязькій дитячій колонії імені Горького, в дитячих будин ках. В ній беруть участь до 500 студентів. Протягом минулого року сту денти брали активну участь у збиранні врожаю, в будівництві університету, в озелененні міста і області і т. ін. Загалом у 1958 році комсомольці відпрацю вали 927 тисяч людино-годин і зробили внесок у комсомольську копилку в сумі 387 тисяч карбо ванців На огляді громадсько-ко рисних трудових справ, який про вадився обкомом комсомолу, ком сомольська організація універси тету зайняла третє місце. Добре працювали бригади студентів Лі Хуай-Чжи, Чумака, Ткаченка, Умнова, Каліберди і інші. За хо рошу працю на цілині студенти університету нагороджені почес ною грамотою Північно-Казах станського обкому комсомолу, па м ’ ятним прапором. Студенти філологічного факуль тету провели зустріч з бригади ром бригади комуністичної праці заводу ім. Малишева Олегом Топ чієм, зобов ’ язалися подавати до помогу робітникам в підвищенні культурного рівня, в оволодінні знаннями. Але певні успіхи у виховній ро боті зовсім не означають, що у нас в цій галузі немає недоліків. Вони існують і цим пояснюються і недоліки в навчальній роботі, і порушення правил соціалістичного співжиття, які інколи трапляють ся. Завдання полягає в тому, щоб у виховну роботу включилися всі викладачі університету, щоб во на була дійовою, доходила до кожного студента. В зв ’ язку з цим ми мусимо ще більше поси лювати трудове виховання сту дентів, тісніше пов ’ язувати на вчання з працею, краще допо магати нашим підшефним. Треба частіше організовувати зустрічі з передовиками виробництва,^ бри. гадами комуністичної праці. Цього вимагають від нас тези доповіді М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС та закон «Про зміцнення зв ’ язку школи з жит тям про дальший розвиток си стеми народної освіти в СРСР». Першочерговою справою всьо го університетського колективу на найближчий час є глибоке ви вчення матеріалів XXI з ’ їзду КПРС та XX з ’ їзду КП України, перетворення в життя накреслень партії. Партійні і комсомольські орга нізації мусять докласти всіх зу силь для подальшого піднесення і покращання виховної роботи в університеті. Б. ДАНИЛЕВИЧ, член парткому університету. Твої товариші і Знайте про нашу Юлю Всі студенти хімічного факуль тету добре знають студентку IV курсу, одного з кращих групоргів факультету — Юлю Лапкіну. Принциповість, ініціативність, сумлінне ставлення до громад ських доручень завоювали Юлі повагу всіх однокурсників. Протягом навчання в універси теті 10. Лапкіна — приклад сві домого, справді комсомольського відношення до своїх обов ’ язків. В її заліковій книжці завжди тільки «відмінно». Крім того, Юля в будь-яку хвилину готова допомогти товаришеві. НАЗУСТРІЧ XXI З ’ ЇЗДУ КПРС, НА ЧЕСТЬ XX З ’ ЇЗДУ КП УКРАЇНИ Підсумки наукових досліджень На ряді кафедр і факультетів університету почалися наукові конференції, присвячені підсум кам науково-дослідної роботи за 1958 рік. Конференції розпочали ся на хімічному, історичному, ра діофізичному факультетах 15 січ ня. На хімічному факультеті уже відбулися звіти виконавців і ке- рівників тем на засіданні кафедр. 15 січня на конференції виступи ли з доповідями член-кореспон- дент Академії наук УРСР про фесор М. І. Ізмайлов, професор В. Ф. Лаврушин, доцент О. М. Ш кодін та інші. За виконанням почесного обов ’ язку Я К і в попередні ро ки, наш агітпункт міститься на Універси тетській вулиці, 15, в залі, що поруч з Ленінською аудиторією Робота агітпункту розпочалася з 12 грудня, тобто більш ніж мі сяць тому. За цей час ‘ зроблено чимало: провадилася робота з населенням як в агітпункті, так і на місцях (бесіди про контрольні цифри, розвитку народного господарства СРСР на 1959 —65 роки, Всесоюз ний перепис населення і т. ін.). З метою пропагування Всесоюзно го перепису на агітпунккті був створений спеціальний куточок, де містилося все необхідне, що тре ба знати про перепис. Протягом цього часу зміцніли агітгрупи, що працюють з виборцями. Злагоджено прово дить роботу група студентів і викладачів хімічного факультету (старший агітатор т. Вайль), а ось попередня робота колективу радіофізиків довела їм, що, по- перше, слід замінити частину студентів-агітаторів викладачами та співробітниками, і, по-друге. призначити авторитетного старшо го агітатора. Все це вже робиться. Завдяки злагодженій роботі агітаторів і агітпункту попередні списки виборців складені і здані тиждень тому. _ З наближенням до виборчої кампанії на дільниці все ширше розгортатиметься агітаційно-масо ва робота, кожен захід якої має велике значення. Зразково про вести виборчу кампанію — це ос новне і почесне завдання агіта ційного колективу. Доцент С. ЦУКЕРМАН, зав. агітпунктом. Сьогодні на виборчій дільниці чергує представник радіофізично го факультету О. Крикунова. (див. фото). * Питання критики сучасного ревізіонізму в політичній економії У грудні кафедра полі тичної економії універси тету провела наукову конференцію з питань критики сучасного реві зіонізму у політичній економії. Серед доповідей особ ливу увагу слухачів при вернули доповіді завіду ючого кафедрою доцента Мамалуя на тему «Соці- альні коріння сучасного ревізіонізму». доцента Бейліса — «Ревізіоніст ська апологетика дер жавно – монополістично го капіталізму на сучас ному етапі», доцента Ва сильєва — «Критика ре візіоністського запере чення марксистсько – ле- нінського вчення про со ціалістичну революцію, диктатуру пролетаріату і керівну роль комуністич них і робітничих партій». З грунтовними допо відями на конференції виступили кандидати економічних наук. М. М. Грінченко, Б. Ф. Дани- левич, Ю. І. Тєрєхов, Е. Л. Мілітицька, О. А. Рубан. Проведена конферен ція сприяє посиленню критики сучасного реві зіонізму в лекціях і се мінарських заняттях з курсу політичної еконо мії і в науковій роботі викладачів кафедри. С. МЕЖЕРИЦЬКИЙ. ѵ ВИДАТНА ПЕРЕМОГА РАДЯНСЬКОЇ НАУКИ 8 ТЕХНІКИ Радісним повідомленням розпочався перший рік семирічки. Ви чули радіосигнали? Це буз голос радянської космічної раке ти, шо стала зараз першою в світі штучною планетою. Надзвичайний розквіт радянської науки, якій Комуністич на партія і уряд приділяють виключно велику увагу, до зволили здійснити новий великий стрибок у вивченні сил природи. Услід за трьома штучними супутниками • — ракета, запу щена в напрямку Місяця! Важко знайти більш яскраве ствердження тієї сили і міцності, яких досягла наша краї на, що йде назустріч XXI з ’ їзду нашої партії. Подвиг ра дянських людей, які першими досягли світового простору, золотими літерами буде записаний на сторінках історії сві тової науки. Увесь світ захоплений новим досягненням радянських учених. Мені хотілось би зупинитись на деяких обставинах, пов ’ язаних з запуском ракети в бік Місяця. Місяць — найближче до нас космічне тіло. Ось чому саме він обраний об ’ єктом першого міжпланетного пере льоту. Нема сумніву, що вслід за першою, відправляться нові ракети, і, можливо, вже в більш далеку подорож — на Марс, Венеру та інші планети. ‘ Це — справа близького майбутньо го, тому що радянським вченим і інженерам вже вдалось спроектувати і побудувати корабель, що розвиває другу космічну швидкість. Снаряди, які рухаються назколо Землі з різною швид кістю, мають свої траєкторії. Якщо швидкість недостатня, то снаряд під впливом сили земного тяжіння падає на Зем лю. Якщо снаряд досягає так званої першої космічної швид- кості — біля 8 кілометрів на секунду, — -то він перетворю ється у штучного супутника Землі. При подальшому збільшенні швидкості орбіта снаряда з кругової перетворюється на все більш витягнуту. І, врешті, коли ракета досягає другої космічної швид кості (11,2 км/сек.), вона повністю переборіте земне тяжін ня і віддаляється у заданому напрямку. Саме з такою швидкістю і рухалась радянська ракета, запущена в бік Місяця. Слід сказати, що Місяць, хоч і найближче до нас не бесне тіло (відстань до нього близько 400 тисяч кіломет рів), але й він зберігає в собі багато загадок. Розпочати хоча б з того, що ми можемо спостерігати завжди лише одну половину Місяця. У могутні телескопи на поверхні нашого супутника ми бачимо гори, деякі з яких мають правильну кільцеву форму (так звані кратери і цир ки), рівнини, вкриті тріщинами. Складені навіть докладні карти тієї половини Місяця, що ми бачимо. Справа полягає в тому, щоб побачити інший, так би мовити, «зворотний» бік нашого супутника. Цю можливість дадуть нам польоти ракети у напрямку Місяця. Перша наша ракета пройшла на відстані 5 — 6 тисяч кі лометрів від Місяця і зробилась супутником Сонця — новою планетою нашої сонячної системи. Таким чином, радянські вчені, інженери і робітники створили не лише перші штучні супутники Землі, але й першу штучну планету. Проф. М. БАРАБАШ ОВ, директор Обсерваторії ХДУ. ,НА ТЕМИ КОМСОМОЛЬСЬКІ КОНКРЕТНІ ЗАХОДИ Комітетом комсомолу намічено ряд конкретних заходів щодо подальшого разгортання комсомольської роботи на головних її ді лянках. Одним з найважливіших завдань для себе на найближчий час комітет вважає організацію змагання комсомольських груп за пра во називатися кращою групою університету. Комітет при цьому виходить з того, що в університеті вже розгортається серед груп цей комсомольський рух. З метою поліпшення політико-виховної роботи в гуртожитках протягом другого семестру будуть організовані диспути, вечори запитань і відповідей. Відповідальний за їх організацію — член комітету тов. Скотаренко. Велику увагу приділено систематизації шефської роботи. Шеф ська робота мусить бути побудована так, щоб кожен студент — майбутній педагог — під час навчання в університеті пройшоз практику виховної роботи в школі або інтернаті. З цією метою студенти третіх курсів ряду факультетів призначатимуться в шко ли піонервожатими, вихователями, керівниками гуртків і т. ін. Ка федра педагогіки мусить подати методичну допомогу студентам, які підуть до школи. Комітет сприятиме кафедрі педагогіки в ор ганізації факультативного курсу з піонерської і комсомольської роботи в школі. Комітет комсомолу доручає президії СНТ (голова тов. Соко лов) перевірити роботу наукових гуртків при кафедрах суспільно- економічних наук, вжити заходів щодо збільшення кількості чле нів цих гуртків за рахунок студентів різних факультетів і разом з кафедрами історії КПРС, політекономії і філософії налагодити роботу гуртків. На сторінках багатотиражки організується обговорення теми комуністичного виховання молоді в університеті. У зв ’ язку з цим комітет комсомолу рекомендує комсомоль ським бюро факультетів переглянути плани і в своїй повсякден ній роботі звертати особливу увагу на такі ділянки громадського життя факультетів, як проведення політгодин, контроль за ви вченням соціально-економічних дисциплін, робота стінної преси. СХВАЛЮЮЧИ ЗАКОН ПРО ПЕРЕБУДОВУ ВИЩОЇ ШКОЛИ, ВЧЕНІ УНІВЕРСИТЕТУ ПРОПОНУЮТЬ Про факультети, які готують викладачів середньої школи «Закон про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР», схвалений усім радян ським народом, освітлює шляхи перебудови як середньої, так і вищої шкіл. Його положення сто суються всіх вузів, в тому числі і університетів. Завдання університетів — під готовка спеціалістів для науково- дослідних установ і вчителів для середньої школи. Але, крім цьо го, як відомо, університети через аспірантуру готують викладачів для вузів, а також готують спе ціалістів для окремих галузей на родного господарства і культури. Ми зупинимось на питаннях пе ребудови роботи тих факультетів, які майже всіх своїх випускни ків направляють на роботу ви кладачами середньої школи. Підготовка викладацьких кад рів для середньої школи вирішу ється університетом поки що да леко недостатньо. Для того, щоб університет зу мів готувати учителів високої кваліфікації, необхідно, щоб з перших курсів студенти оволоді вали важливими теоретичними дисциплінами: проводили на ряді факультетів (географічний, біо логічний. фізико-математичний і хімічний) велику лабораторну і семінарську практику. Тому для цих факультетів питання про зв ’ зок з виробництвом не повин но вирішуватися шляхом механіч ного включення студентів на ден ну роботу на підприємствах і переходом їх на систему вечірньої і заочної освіти. На ці факультети повинні прий матися молоді люди, які мають двох — трьохрічний трудовий стаж на виробництві, або ті, які за кінчили школи робітничої і сіль ської молоді, технікуми і т. іп. Звичайно, хотілось би в уні верситет приймати вступників, які. дійсно проявляють інтерес до ви кладацької професії. З цією ме тою, можливо, в число вступних екзаменів слід включити колок віум з психології, яка вивчається в середній школі. А теми для вступних письмових робіт не об межувати питаннями ’ з літерату ри, як це було досі, але включи ти і питання, зв ’ язані з наукою, вивченню якої вступаючі мають себе прш?вятити. В процесі навчання в універ ситеті студенти повинні бути си стематично зв ’ язані зі школою. Це завдання повинно здійснюва тись не так, як тепер — у вигляді лише однієї шеститижневої педа гогічної практики на IV — V кур сах. Постійний зв ’ язок з школою (Повинен Починатися вже з першо го курсу. Для того щоб Підготу вати студентів до їх участі в ро боті школи, уже на першому курсі необхідно освоїти загально- педагогічні дисципліни: загальну психологію з елементами дитячої і педагогічної психології і деякі розділи педагогіки. З цією метою в кінці першого курсу повинен бути проведений практикум з ос нов піонерської роботи в школі. Варто подумати й про те, що практичні завдання з дисциплін педагогічного циклу студенти в значній мірі повинні проводити в умовах шкільних обставин. На другому курсі студенти без відриву від занять на протязі всього навчального року по 6 — 8 годин на тиждень повинні працювати в школі помічниками старших ціонервожатих. На про тязі червня — липня місяців студен тів другого курсу можна направ ляти на роботу в піонерські та бори. На третьому курсі студенти йдуть на шести – семитижневу практику в школу з відривом від навчання. Уроків вони не дають, але вивчають шкільний процес, виховну і позашкільну роботу. Кожний практикант прикріплю ється до одного з класів, де під час усієї практики працює по мічником класного керівника. Після закінчення цієї практики вени продовжують зв ’ язок зі шко лою і протягом усього часу, що залишився в навчальному році, шість — вісім годин бувають у школі, де працюють помічниками керівників у «своїх» класах (про- водять* позакласну роботу, ведуть учнівські гуртки і г. ін.). На IV курсі з’язок студентів зі школою повинен здійснюватися у формі 10-тижневої практики, переважно в сільській школі, де студенти дають 14 — 16 уроків і ведуть роботу класних керівників. V курс цілком присвячуються 10-місячшй самостійній стажер- ській практиці по своїй спеціаль ності в сільських школах. Сту дент повинен працювати вчите лем. На VI курсі студенти повер таються до університету, де слу хають лекції і складають екзаме ни, готуються до державних ек заменів і захисту дипломних ро біт. Перш за все необхідно в нав чальних планах факультетів, які готують учителів для середньої школи, посилити групу педаго гічних і методичних предметів. Треба ввести ряд спеціальних курсів і практикумів з окремих розділів методики вивчення да ної спеціальності в школах: на приклад, практикуми з краєзнав чої роботи в школі, з ескизного малювання, виготовлення шкіль них наочних приладів і т. ін. Необхідно поставити питання про серйозне озброєння майбут ніх учителів методами науково- дослідної роботи в галузі викла дання своєї дисципліни. Можли во, в завдання університетів варто включити підготовку наукових кадрів для педагогічних вузів в галузі методики викладання спе ціальних дисциплін. Лекції, практичні, лабораторні і семінарські заняття з практнч- • них дисциплін, поряд з високими вимогами до їх ідейно-теоретич- нсго рівня, повинні бути тісніше зв ’ язані з питаннями шкільного навчання. За рахунок величезних курсів повинні бути значно посилені ‘ ла бораторні, практичні і семінарсь кі заняття, учбова і польова практика. Повинна бути посилена самостійна робота студентів над літературою, першоджерелами, ар хівним, польовим матеріалом і т. ін. Треба, врешті, поставити пи тання про обсяг спеціальних і політехнічних умінь і навиків у студентів. До різних факультетів треба прикріпити, як спеціальну базу, експериментальні школи. Повин но бути встановлено творче єд нання з інститутами вдоскона лення вчителів і науково-дослід ними інститутами педагогіки. Університети повинні стати центрами наукової думки і нау ково-дослідної роботи як у га лузі окремих спеціальних наук, так і в галузі методики викла дання в середній і вищій школах. Доцент І. СЛУЦКІН Погано з оргроботою у геологів За минулий рік комсомольці- геологи домоглись багато чого. Вони подавали приклад сумлін ної комсомольської праці на бу дівництві університету; крокува ли в перших рядах університет ських цілинників; не в одному колгоспі України добрим словом згадують їх швидкі, вмілі руки. Та й про свій основний студент ський обов ’ язок — навчання завтрашні відкривателі багатств землі не забували: геологічний факультет займав перше місце по успішності в університеті. І все ж, на жаль, є «але» в роботі комсомольської організа ції, в роботі комсомольського бю ро, і це «але» досить серйозне. Як з ’ ясувалось нещодавно на засіданні комітету, комсомолу, де слухалось питання про стиль роботи бюро геологічного факуль тету, оргробота тут занедбана. Засідання комсомольського бюро готується погано, роль зборів зведена до нуля і тому, що вони це провадяться регулярно, і то му, що на них погана явка. По суті ніякі заходи по відно шенню до порушників комсо мольської дисципліни не вжи ваються. Комсомольське бюро у своїй діяльності ніяким планом не ке рується, тому що цього плану. . взагалі нема. Що відбувається на курсах, часто-густо для чле нів бюро залишається таємни цею. Створити навколо себе актив комсомольське бюро не зу міло. І справедливо робота від повідального за оргсектор фа культетського бюро т. Попова ко мітетом комсомолу визнана неза довільною. Так, факультет домігся успіхів в академроботі. Але чи є тут заслуга комсомольського бюро? Чи не свідчить це про активну діяльність деканату і курсових активістів? Думається, що саме так. Жодного разу за рік комсо мольське бюро не ставило на своєму засіданні питання про академроботу, не вело ооротьоп за краще відвідування лекцій, практичних занять. А потреба в цьому була. Студент IV курсу Горбатепко за весь семестр жодного разу не був присутнім на иолітгодині. Та і не один він. Знало про це ком сомольське бюро? Знало. Заходи вживало? Зацікавилось ходом по літгодин? Ні. * Не секрет, що геологів декіль ка разів обвинувачували, і спра ведливо обвинувачували, у на явності фактів пияцтва, бійок, картярства. Прізвища Ушакова, Іванова, які виявили свої «та ланти» у цій галузі, відомі в університеті. А це — результат недостатньої індивідуальної робо • ти з комсомольцями факультету. Як приклад слабої діяльності бюро можна навести і такий факт. Студенти геологічного фа культету майже не беруть участі в університетській самодіяльності, взагалі культурно-масова робота на факультеті на низькому рівні. Комітет глибоко проаналізував стан комсомольських справ у геологів, затвердив конкретне і ділове рішення. Зокрема, комітет зобов ’ язав секретаря комсомоль ського бюро Терлецького і відпо відального за оргсектор Попова ретельно зайнятися питанням організації і проведення комсо мольських зборів, регулярно про вадити засідання комсомольських бюро, запрошуючи на них ком соргів курсів, викладачів. Геоло гам запропонували здійснювати постійно рейдові перевірки по літгодин, різко підвищити ви могливість до комсомольського активу; раз і назавжди встано вити порядок – бюро заслуховує окремих своїх членів і комсоргів курсів про хід виконання прий нятих рішень. У комсомольських активістів геологічного факультету багато термінових справ. Необхідно по кінчити на факультеті з фактами порушення комсомольської дис ципліни; необхідно покращити шефську роботу серед будівників дити дійовий контакт з студко- мом гуртожитку, який розташо ваний по проспейту Леніна, 20 щоб загальними зусиллями на лагодити там політико-виховну культурно-масову роботу і пере хід на самообслуговування А днями почнеться екзаменацій на сесія. Справ багато. Справи важлив і цікаві. Будемо сподіватись, ще успішне . їх розв ’ язана незабаром висуне студентський колектш геологічного факультету у числі кращих комсомольських організа цій університету. П. ПІСКОВИЙ. ВЧЕНІ НАШОГО УНІВЕРСИТЕТУ І. Г. і Л Ю X І н До 60-річного ювілею Дитинство — ранок життя — за царату було похмурим. Юнацтво пройшло у праці на поміщи ків та куркулів. Грамоті він навчився у сільській школі. Пам ’ ять залишила теплі спогади про пер шого вчителя, дружня рука якого часто подава ла допомогу. А за рік до революції Іван Григоро вич вже навчає дітей у школі… — Після перебування в лавах Червоної Армії я був відряджений на зміцнення воєнізованих органів Міністерства внутрішніх справ, — скупо повідомляє пізніше рядок автобіографії Івана Григоровича. Життю не раз загрожувала небезпека, здоро в ’ я було підірване. Втрачено зір. Але розум за лишився світлим, напружилася воля. Вчитися, щоб бути корисним своєму народові! Друзі до помагають. І ось через кілька років І. Г. Ілюхін кінчає аспірантуру, потім захищає кандидатську дисертацію і починає викладати російську літе ратуру на філологічному факультеті нашого уні верситету. Протягом багатьох років доцент І. Г. Ілюхін викладає російську літературу XIX століття. Людина високої культури, великих філологічних знань, він зосередив свою увагу на вивченні не лише класичної спадщини, зокрема творчого надбання Гоголя, Бєлінського, Льва Толстогс, але й літератури сучасної. Так, в полі зору Івана Григоровича постійно знаходиться твор чість засновника літератури соціалістичного реа лізму Максима Горького. Йому науковець при святив ряд досліджень. В останньому томі Вче них записок філологічного факультету друкуєть ся оригінальне дослідження про п ’ єсу Горь- ного «Дети сслнца». Зараз Іван Григорович готує велику роботу про повісті М. Горького Окурівського циклу. Незабаром ця нова праця завершиться. Колектив університету знає доцента Ілюхіна як людину виключно скромну і чуйну по відно шенню до своїх товаришів і студентів, людину, яка повсякденно, наполегливо збагачує великий запас своїх знань для того, щоб щиро віддати їх своїм вихованцям. Громадськість університету та факультету ра зом з багатьма учнями і студентами Івана Гри горовича Ілюхіна бажають шановному ювіляро ві здоров ’ я, багатьох років життя, великих успі хів у почесній праці виховання будівників ко муністичного суспільства. ,СЕСІЯ НАБЛИЖАЄТЬСЯ В ОДНІЙ З ГРУП II КУРСУ РАДІО-ФІЗИЧНОГОФАКУЛЬТЕТУ ЙДЕ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ З КУРСУ ІСТОРІЇ КПРС. Перший курс, перший залік Для філологів Раї Козлової, Валі Самійло, Валі Хатян та їх сокурсників почалися перші за ліки, перші не тільки в цьому семестрі, айв житті взагалі. — Ні пуха, ні пера, — ба жають товаришам «щасливці» Валя Гусакова, Люда Лемішева, Ліда Кононенко, Люба Лабунська та інші, які вже одержали за ліки з історії КПРС. Напружену атмосферу біля две рей розряджують Лариса Мит рофанова та Саша Бобров, які виходять з аудиторії. «Все . га разд» написано на їх радісних обличчях. їх поздоровляють. А ось у Віталія Усика не приємність: щось забув, не зміг відповісти на запитання. Дове деться пильніше повторити курс. ‘ Більшість студентів І курсу філологічного факультету у все озброєнні зустріла свій перший залік. С. СОЛОВЙОВА, студентка І курсу філфаку. Де готуватись? …Даремно намагаючись знайти щось подібне на аудиторію, ми розшукали на філфаці вільну кімнату, хоча й без вікон, але з дверима. Ввімкнули світло і вчо тирьох почали готуватися до ек замену з історії філософії. Ті сту денти, які втратили надію знай ти приміщення, заздрили нам. Але не встигли ми розгорнути конспекти, як спокій був пору шений: яскраве світло роздрату вало коменданта Юркевич. Над то багато, на її думку, витрача ється енергії на підготовку до ек замену. Секретар, дві вбиральни- ці були поведені в атаку, внас лідок якої лампочка в 200 ват була замінена 15-ватною. «Треба заніматися вдома, а не бігати по вулицях», «знайшли, де занімати ся» і інше — -ці вислови супровод жували «боротьбу за економію електроенергії». Готувались у піть- П ’ ятикурсники українського відділення: БАБЕНКО, БУДИКА ГУДЗЕНКО, ДЖЕНКОВА, ОБОЗНА, СЕМЕРН1НА. Щоб не було браку! І/ОЖЕН невстигаючий — це ‘ брак в навчальному вироб ництві, це кинуті на вітер дер жавні кошти. Прислухаємося, що говорять бухгалтерські книги. 1958 календарний рік. Загаль ний контингент студентів — 4134 чол. Витрати по універси тету, не враховуючи наукових закладів (адже ж наукова бібліо тека, науково-дослідні інс^тути, обсерваторія і ін. теж в .розпоряд женні студентів), становлять 39 мільйонів 198 тисяч карбо ванців. Товариші математики! Підрахуйте, скільки коштує на рік державі один сцдент! Але, перш ніж говорити про математиків… ви знаєте, чому у ведмедів немає хвостів? В новорічній казці «Розбиті мрії» (стіннівка фізмату «Век тор») дід Мороз говорить засмученому Мишці: «Я кожен рік зобов ’ язаний з ’ являтися на фізмат і кожного року у мене конфіскують усі хвости, які при значені в подарунок звірям». Казка казкою, але академсек- тор профбюро факультету Л. Мудрова так і говорить: «Ось, будь ласка, підрахувала: у нас більше ЗО хвостів». Місяць тому на фізматі було 44 чол., які мали академзаборгованості. Товариші Ковтун (V математичний), Перву- хіна (IV математичний), Муромцев (II фізичний), який до речі ніяк не хоче з ’ являтися на засідання академкомісій, де ставиться пи тання про його успішність, на вас відразу по декілька ведмедів в образі! •«Вчитися — що гребти проти течії: тільки перестанеш — те бе несе назад». Другу частину цього китайського прислів ’ я бе зумовно відчувають зараз на собі студенти філфаку Савченко (III укр.), Донін (IV рос.), Оні- щенко (II укр.), Федорець (II укр.). В законі про дальший розви ток системи народної освіти в СРСР говориться, що головним завданням вищої школи є підго товка висококваліфікованих спе ціалістів , ■ вихованих на основі марксистсько – ленінського вчен ня. Не можна сказати, що сту дентка Слабінська (V біофаку), яка має заборгованість з діама ту, Ключник (III радіофаку) — заборгованість з історії КПРС готуються стати такими спеціа лістами. В бесідах з членами комсо мольських бюро факультетів ми .намагалися з ’ ясувати причини неуспішності і майже завжди одержували відповідь: ці люди не відвідують лекцій, не мають почуття відповідальності, не вва жають себе зобов ’ язаними вчити ся добре. Є у деяких з них і по важні причини, але в таких ви падках товариші завжди прихо дять на допомогу. Скільки юнаків і дівчат у на шій країні, успішно поєднують працю на виробництві з заочним чи вечірнім навчанням у вузі або технікумі! Зараз на першому курсі вечірнього відділення на шого університету вчиться май бутній фізик Олег Друй — непогано вчиться. Він кілька разів поступав до університету — і не проходив за конкурсом. Хіба не доводить він зараз своїм на вчанням, що він більш гідний звання студента, ніж ті хвости сти, які вчаться на стаціонарі, не працюють на виробництві і все ж не встигають? Л, МАРТИНЕНКО. А ЯКА ВАША ПРОПОЗИЦІЯ? З лютого гуртожитки уні верситету перейдуть на самооб слуговування. Як краще його організувати, щоб і порядок буз справжній, і щоб це не заважа ло навчанню? Студком гуртожитку по вул. Артема, 49 пропонує: 1. В гуртожитку студенти проживають на 1 і 4 поверхах, тому розподілити для вбирання ці два поверхи на чотири крила, кожне з яких прибирає один студент. Всього на добу одер жують наряд 4 чоловіки. Від занять їх не звільняти, зміну на рядів робити увечері перед сном. 2. Багато вбиральної роботи по суботах. Виконує її чергова кімната відповідно на 1 і 4 по верхах. 3. Підйомні східці на 4 повер сі прибирають дівчата. 4. Від роботи не звільняються аспіранти, що мешкають на 4 по версі. 5. Просити госпчастину і профком університету залишити у гуртожитку штатного техпра цівника для прибирання санвуз лів. * 6. Просити госпчастину і профком університету забезпечи ти гуртожиток відповідним спец одягом, необхідним інвентарем для нормальної організації при бирання гуртожитку. Злодію не місце в гуртожитку Дуже прикро, що про це до водиться писати, але що поро биш, якщо, на жаль, не переве лись у нашому середовищі підлі людці. Так, саме підлі. Як інакше назвеш того, хто простягає руку за чужим, хто, не посоромився вкрасти у товариша 300 карбо ванців, а в другій кімнаті годин ника. Цей факт мав місце в гур тожитку, що по проспекту Ле ніна, 20. Злодія не знайдено і ганьба падає на всіх. Справа честі сту дентів, що мешкають в цьому гуртожитку, зупинити нечесну руку і не лише зупинити, а й вда рити по ній. Особливо це важли во сьогодні, коли гуртожитки го туються перейти на самообслу говування, коли з штатних ро бітників залишиться лише комен дант, і самі студенти будуть слід кувати за порядком. л. ДОРОШ. Затримують складання лабораторних робіт Основна трудність на III курсі радіофаку — підготовка і скла дання лабораторних робіт з теоретичних основ радіотехніки (12 ро біт) і з загальної електроніки (9 робіт). Виконання цього потребує багато праці і часу. Одними з перших склали всі лабораторні роботи студенти Ма- лишенко, Шеїн (група Р-32), Гадецький (Р-33), Закуренко, Нова ков, Болховитянов (Р-34). Найтяжче становище зі складанням робіт створилося у групі Р-31. Внаслідок недосить серйозного ставлення до лабораторних занять окремі студенти під загрозою зриву сесії. Так, на 8 січня не було складено жодної лабораторної роботи студентом Кравцо- вим. Мало складено робіт студентами Менде, Звягінцевим, Плохим. А. КЛІМЕНКО, наш кор. Не підводьте товаришів! Більшість студентів третього курсу історичного факультету давно і серйозно готується до се сії. Чумаковський, Фомін, Сиро- тенко, Горбатюк, Ходаков уже склали позааудиторне читання, переглядають конспекти, перечи-, тують те з першоджерел, що за лишилося неопрацьованим у се местрі. А ось Бакшеев, Молокоєдов, Макогон, очевидно, не поспіша- ють. Навіть до складання поза- аудиторного читання приступили з запізненням. Погано готуються до семінарів Колеснікова, Свобо- діна, Кулик. Студенти Ка- чинська, Кобзар, Міщенко, Мо локоєдов ще й досі не звільни лись від боргу з практичних за нять. А вони, мабуть, знають, що курс бореться за сесію без трі йок! Л ОСЄВ, наш кор. ДУМКИ ВГОЛОС ПРО ХУДОЖНЮ САМОДІЯЛЬНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТУ ПОСТІЙНУ УВАГУ ГУРТКАМ В концертному залі гасне світло… Промені прожекторів спрямовані на сцену. Ведучий ого лошує початок концерту художньої самодіяльно сті університету. Глядачі сподіваються, що зараз учасники ко лективу університетської художньої самодіяльно сті порадують виконан ням хороших яскравих пісень, майстерністю тан цю, завзятим життєраді сним гумором. Але спо дівання ці не виправдо вуються. В залі шепіт розчарування. В чім же справа? Однією з головних причин поганої роботи нашої художньої само діяльності є те, що її керівники і громадські організації університету згадують про художню самодіяльність, як пра- вило, тільки перед свя тами, . оглядами, вечора ми. У нас в університеті ще не створені елемен тарні умови для повсяк денних занять гуртків. Відсутні необхідні при міщення. Так, хореогра фічний колектив мав приміщення під Ленін ською аудиторією. Але. зараз там міститься агітпункт. Заняття тим часово були перенесені до Актового залу. Од нак незабаром і тут во ни були заборонені. За раз цей гурток зовсім не має приміщення для ре петиції. У нас невистачає му- зичних інструментів. Кон че необхідно університе ту придбати баяни, акор деони, а також комплект інструментів для естрад ного оркестру. Адже естрадний оркестр, цей молодий здібний колек тив, міг би зробити на багато більше того, що він робить зараз, але відсутність інструментів у значній мірі гальмує його роботу, ріст. Запорукою успішної роботи колективів ху- дожньої самодіяльності є вірний добір кадрів керівників гуртків. Про це свідчить приклад з хореографічним колекти вом, керівником якого був А. Галкін. У нас досі не працю ють вокальний, драма тичний гуртки і оркестр народних інструментів, бо відсутні керівники. Усунення всіх цих не доліків, залучення до роботи університетської громадськості — ось те головне, що допоможе підняти художню само діяльність університету. М. СОКОЛОВСЬКИЙ, голова правління клубу ХДУ. ,У НАУКОВИХ ГУРТКАХ НА ФОТО: йде засідання наукового студентського гуртка фізичної хімії. НАШІ ЗАВДАННЯ Важливе значення роботи сту дентських наукових гуртків у зв ’ язку з перебудовою системи вищої освіти вимагає покращення всієї справи організації СНТ. СНТ істфаку домоглося за останній час певних успіхів. Про це свідчать такі цифри. Якщо у 1956 році в гуртках працювало 73 чоловіка, то у 1958 році нау ковою працею займається 121 чо ловік. Збільшилась кількість і якість доповідей на конференціях. У 1956 році було представлено 32 доповіді, а у 1958 — 92. Зараз на факультеті працює 7 наукових гуртків. Гурток архео логів провів уже 5 засідань. Ке рівник гуртка. Б. А. Шрамко ор ганізував роботу так, що на засі даннях бувають присутніми не тільки гуртківці, а й інші сту денти. Гурток підтримує тісний зв ’ язок з середньою школою No 13. Гуртківці виготовили вже багато наочних приладь із старовинної історії для цієї школи. СНТ щомісяця випускає віс ник, у якому освітлюється праця гуртків, листування з іншими ву зами і т. ін. Однак слід зазначити, що деякі гуртки, як гурток нової історії, філософії, несистематично прова дять засідання, будують роботу не цікаво. Перед нами серйозні зав дання в справі покращення діяль ності СНТ. Слід домогтись, щоб науковою роботою були охопле ні більш широкі кола студентів. Слід наблизити гуртки до шкіл шляхом організації шкільних гуртків, якими керували б наші студенти. Участь у наукових гуртках ви робляє у студентів свідоме став лення до праці, творчий підхід до науки, самостійність та ініціа тивність у роботі, сприяє підго товці всебічно розвинутих і якісно кваліфікованих спеціалістів. Ось чому з усією серйозністю слід ставитись до організації роботи гуртків, до притягнення 5 гуртки якомога більшої кількості сту дентів. 1. УСАЧОВ, голова ради СНТ історичного факультету Якщо є на вашому курсі такий гриб-поганка, вирвіть його з корінням. Спортсмени про себе ЯКЩО ВПЕРТО ТРЕНУВАТИСЬ У школі я не займала ся систематично спор том. хоча і не відмов лялася виступати на змаганнях з легкої атле тики, лиж, волейболу. Вперше я побачила греблю в Києві і, всту пивши до університету, відразу прийшла на тре нування. Восени позаминулого року я працювала з не великим навантаженням, вчилася гребти на на родних човнах та клін керній байдарці. Коли річка замерзла, всі ве- слувальники перейшли на кроси. Поступово добре бігати навчилася і я. Під час зимових кані кул я пішла у лижний туристський похід по Ка релії. Це теж загарту вало і зміцнило мене. І коли з ранньої весни ми почали тренування на воді, я через деякий час стала першою у змаган нях новачків на народ ному човні. Лише в спортивному таборі я сі ла в байдарку -«скіф». Я ще вагалася у виборі «спеціальності». Мені по добалась байдарка, і в той же час я з захоп ленням дивилася на ака демістів. Треба сказати, що й мої досягнення на байдарці не підбадьорю вали ні мене, ні трене ра. Незважаючи на иевда чі, я продовжувала тре нування. 1 ось у верес ні 1958 р. на перших пробних змаганнях я відчула, що дечому нав чилася. Я вигравала в байдарці-одиночці у дів чат з нашої секції, хоча результат був ще досить невисокий. Дуже невпев нено я вступала на пер шості міста. В Києві я виступала в парі з Клавою Анікеє- вою, п ’ ятикурсницею на шого факультету. У греблі на одиночках ми показували однакові результати. Коли стало відомо, що ми виступа тимемо у двійці, ми дружно взялися за під готовку. І прийшов успіх: ми були першими у гонці на 500 м, фінішували на 15 секунд раніше, від інших. Однак в змаган нях на особисту пер шість ми невірно побу дували гонку і йшли на повільних рідких ударах, в результаті чо го опинилися лише 3-ми. На цих змаганнях нам вдалося виконати норму першого спортивного розряду. Я не збираюся на цьому зупинятися. До змагань майбутнього ро ку я починаю готуватися, вже зараз. Хотілося б, щоб дівча- та-першокурсниці, особ ливо з нашого факуль тету, теж прийшли до гребного спорту. Домог тися таких успіхів, як у мене, могла б кожна з них. Л. ТАТАРИНОВА, другокурсниця фізмату. На фото: Л. Татаринова і К. Анікеєва під час змагань. Ми дотові до спортивної зими Осінь минулого року була ціка вою спортивними подіями. Про вадились загальноуніверситетські змагання з різних видів легкої ат летики, у яких брали участь спорт смени історичного факультету, в тому числі ветерани спорту на фа культеті Бережний, Острась, Хаєт, Міщенко, Кондратенко, Мосєнце- ва та ін. Успіхи у нас, безумовно, є. Так, змаганні з легкої атлетики і в радиційній естафеті, що прова дилась у жовтні минулого року, іаша команда виступала добре. не треба бути великим оптимі стом, щоб вірити у великі мож- ливості факультету. Однак мож ливості ці стануть дійсністю ли ше при певній умові. Ця умова — широка участь у спортивному житті більшості студентів факуль тету ’ . Сила спорту, і це аксіома, в його масовості, в систематич них тренуваннях, а цього ми ще не домоглись. Членами ДСТ «Буревісник» на нашому факультеті являються 263 чол. На першому курсі у це тсвариство вступили всі. Гірші страви на другому і п ’ ятому кур сах. Зараз вживаються заходи до більш широкого охоплення членством студентів факультету. Безумовно, велику увагу спор тивно-масовій роботі приділяє комсомольська організація. І все ж курсовим бюро необхідно ширше притягувати студентів до спортивно-масової роботи, вихову вати в них бажання захищати честь свого факультету, вміння «вболівати» за цю честь. Сьогодні-завтра’ зима вступить у свої права. Спортсмени істфаку готові стати на першу лижню, щоб уперто боротися за перемогу фа культету. М. ШЕЇН, студент історичного факультету. ЗМАГАЮТЬСЯ ГІМНАСТИ 10 січня о 5 годині вечора невеликий спорт зал університету був переповнений спортивною молоддю. На особисто-командну першість уні верситету з спортивної гімнастики прийшли не лише гімнасти, але й їх товариші по групах, факультетах. Після параду учасників на кожному з спор тивних снарядів почалася вперта боротьба. Дружніми оплесками вітали кожний успіх своїх товаришів «болільники». Не можна не оцінити красоту і точність рухів, яку продемонструвало багато учасників. Навіть безпристрастні судді, серед яких були і студенти університету, раділи їхнім успіхам. Ось перша група гімнастів закінчила вправа і головний суддя змагань М. Трушніков ого лошує переможницю з 2 розряду серед жінок. Це студентка 1 курсу фізико-математичного фа культету Валентина Савченко. Вона безумовно здібна спортсменка. Спортом вона почала займа тися з 8 класу у Нікопольській школі, де викла дачі прищепили їй любов до спорту. Молодій гімнастці завідуючий кафедрою фізвиховання та спорту А. II. Кравченко вручає грамоту. Серйозна боротьба розгорілася між спортсмен ками, які виступали за програмою майстрів спорту. Перше місце зайняла п ятикурсниця історичного факультету Н. Журенко, друге – студентка біофаку п ’ ятикурсниця II. Ходорова. Серед чоловіків, що виступали з І розряду, чемпіоном став А. Чабань, студент радіофізич ного факультету. Змагання показали, що в університеті є ба гато здібних гімнастів, які мають можливості домогтися високих успіхів. Однак їм не виста чає технічної легкості, вміння володіти кожним рухом свого тіла. Внаслідок цього вправи вико нуються «силою», що приводить до зайвих ви трат енергії і багатьом невистачає витривалості до кінця змагань. Це слід врахувати як гім настам, так і тренерам. Адже домогтися успіхів па змаганнях вузів — справа не легка. Місця розподілилися таким чином: перше міс це команді фізмату, друге — біологам і третє хімічному факультету. Два студенти виконали норму першого спор тивного розряду і два — другого. Колектив гімнастів університету — один з самих організованих і численних. Бажаємо їм зв ’ язати успіхи у спорті з відмінним складан ням екзаменів у наступній сесії. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО