No 19 (973) ; Субота, 23 травня 1959 р. Ціна 20 коп. ‘СЬОГОДНІ В НОМЕРІ + Наступній сесії — увагу партійних організацій. -4 Семирічка кафедри. + Книга В. І. Леніна «Матеріалізм і емпіріокри тицизм» — видатний вклад в розвиток марксистської філософії. 4- На підготовчих курсах 4 Куточок п ’ ятикурсника. ■4- Сесія розпочалась. 4’ Початок творчого шляху. -4- Фізкультура і спорт. -4 По університету. ПО УНІВЕРСИТЕТУ На будівництві — радіофізики Студенти І курсу радіофаку взяли активну участь у благоустрої Клочківської вулиці. З 24 годин, які студенти нашого факультету зобов ’ яза лися відпрацювати на будівельних об ’ єктах, 20 годин першокурсники працювали на вулиці Клоч- ківській, І вони добре справились з цією важливою справою. Працювали всі дуже хороше, навіть важко сказати, яка група працювала краще і хто з студентів працював не на повну силу. Студенти Топков, Денисенко, Семенцов (Р — 12) виконали норму за короткий строк. Відмін но працювали Піраті, Блакитний, дівчата з групи Р — 14, Адамович, Поляков, Умрихін, Яр- молюк (Р — 11), Іванов, Скурлов, Коцегуб, Ко нонов (Р — 12) та багато інших. Комуністи Скринник, Безсонов, Нагібін сприяли організо ваності в роботі, подавали особистий приклад. Шкода, що деякі товариші підводили курс, бо не завжди з ’ являлися на роботу. Студент Голо- бродський (Р — 11) чотири години пропустив без поважної причини. І вчиться він так само, як і працює, — погано. У групі Р — 11 виникло змагання за те, хто швидше навантажить машини грунтом, сміттям і камінням. За чотири години студенти наван тажили 6 машин. В один із днів студентам групи Р — 13 дові рили відповідальну роботу: прорити траншею поблизу електричного кабеля. Грунт був твер дий, довелося видовбувати асфальт. Але сту денти групи на півгодини раніше строку закінчи ли цю роботу. Група Р — 14 в останній день роботи лиши лася ще на півгодини понад строк, щоб допо могти робітникам навантажити машини. Студенти радіофаку зобов ’ язалися після скла дання весняної сесії відпрацю вати ще 70 го дин на будівництві університету. Першокурс ники радіофаку з честю виконають і цю роботу. * * * Особливо старанно працювала на будівни цтві Клочківської група Р — 23, перша і в на вчанні, і в праці. Комсорг В. Гаплевськип зумів правильно організувати групу. Старанністю в ро боті відзначились студенти Соболь, Цвик, Ми ронов та інші. Нещодавно в роботу включився НІ курс. Хо роше працює група Р — 33. Перед ведуть Бор зенко, Мошинський. Активну участь у роботі взяли наші товариші з Народного Китаю. В. ЩЕРБАК, А. ГНАП, студенти радіофаку. Знатний робітник розповідає студентам На геологічному фа культеті відбулась зу стріч студентів з Ге роєм Соціалістичної Пра ці, відомим буровим майстром Шебелинсько- го газового промислу Дмитром Івановичем Са- єнком, бригада якого домоглася великих ус піхів у швидкісному бу рінні і систематично перевиконує місячні зав дання. Студенти ‘з уваго о прослухали розповідь т. Саєнка про методи роботи бригади. Гість відповів на багато за питань. Задовольняючи пр<- хапня студентів, Д. І. Саенко погодився прий няти учасників студент ських наукових гуртків факультету, які органі зують екскурсію до Ше- белинки з метою озна йомлення на практиці з бурінням свердловин. Студенти попрохали бурильника і надалі знайомити їх з метода ми роботи бригади. Незабаром на фа культеті відбудеться зу стріч майбутніх геологів з вихованцем факульте ту, Лауреатом Ленін ської премії Б. С. Во- робйовим — учасником відкриття Шебелинськэ- го газового родовища. Наступній сесії — увагу партійних організацій О обстановці нового політич- ‘ -‘ного і трудового піднесення нашого народу, який бореться за втілення в життя історичних рі шень XXI з ’ їзду КПРС, почина ється екзаменаційна сесія. Протягом року партійні органі зації на факультетах мобілізову- вали і спрямовували колективи ви кладачів, студентів, всю навчаль но-методичну і політико-виховну роботу на тісніший зв ’ язок з життям, на значне поліпшення практичної і теоретичної підготов ки спеціалістів, майбутніх актив них будівників комунізму. Сесія — відповідальний етап у роботі партійних організацій фа культетів, викладацького колекти ву і студентів. До неї треба добре підготуватись і провести її на ви сокому організаційному і ідей ному рівні. Партійні організації факультетів повинні забезпечити своєчасне закінчення викладачами навчальних планів і виконання уч бових програм з тим, щоб ли шився час для організації і прове дення консультацій, додаткових лекцій з найбільш важливих роз ділів курсів і т. ін. Слід потур буватися й про те, щоб в час скла дання заліків і екзаменів студен ти були максимально розвантаже ні від громадських доручень і змогли зосередити всю свою ува гу на підготовці до заліків і екза менів. В той же час партійні органі зації зобов ’ язані ще більше поси лити політико-виховну роботу з студентами під час сесії, підпо рядкувавши її завданням сесії. Треба прослідкувати за тим, щоб навчально-методичні кабіне ти працювали регулярно і подава ли студентам необхідну допомогу у підготовці до екзаменів. Те саме стосується ЦНБ. Необхідно зробити все для того, щоб студенти могли використати кожну хвилину для підготовки до екзаменів і заліків. Слід скласти розклад заліків і екзаменів, погодити строки їх проведення з студентами груп. При цьому особливу увагу треба звернути на те, щоб на всіх фа культетах екзамени з соціально- економічних дисциплін відбулися першими. Екзамени повинні підвести під сумки вивчення студентами всіх курсів історичних рішень XXI з ’ їз ду КПРС і їх уміння застосову вати набуті знання в своїй діяль ності, пов ’ язувати історію партії з практикою комуністичного бу дівництва. Кожен екзамен і залік має про аналізувати знання студентів з точки зору вимог партії і уряду на сучасному етапі роботи вищої школи. Необхідно підвищити ви могу до студентів і добиватися глибоких і міцних знань. Партійні організації повинні ор ганізувати роботу викладачів і студентів під час сесії так, щоб вона дала найбільш ефективні наслідки. Слід узагальнити досвід роботи на факультетах у світлі вимог нового закону про вищу школу з тим, щоб використати його при наборі нового поповнен ня з самого початку нового учбо вого року. Треба подати велику допомогу виробничникам і домог тися, щоб студенти-виробничники добре склали заліки і екзамени. Обов ’ язок партійних організацій факультетів зробити все для то го, щоб підняти рівень знань сту дентів і забезпечити нормальний, організований хід сесії з високи ми показниками Треба домогти ся, щоб студенти- комуністи були в перших лавах боротьби за від мінне складання заліків і екзаме нів. Партійні організації повинні по дбати про відпочинок студентів після екзаменів, щоб новий уч бовий рік розпочати з великими можливостями і новими силами в творчій праці по оволодінню об раною спеціальністю. Особливу увагу треба зосередити на прове денні сесії на вечірньому і заоч ному відділеннях університету. СЕМИРІЧКА КАФЕДРИ Властивості твердих тіл і рідин 3 цього номера редакція газети друкуватиме короткі анотації про семирічні плани науково-дослідної роботи кафедр університету. Редак ція, певна річ, не матиме змоги в повній мірі, широко і всебічно схаракте ризувати всю сукупність різноманітної наукової роботи колективу університету, а подаватиме лише найголовніше, що намічається на найближчі сім років. Не зможемо ми розповісти про всі кафедри нашого наукового закладу, — але ми певні, що і з цих коротких нарисів читач складе собі уяву про ті величезні масштаби досліджень, які будуть здійснені протягом 1959 — 1965 років. СКЛАДНІ і почесні завдання поставив перед собою колектив кафедри експе риментальної фізики. Як відомо, фі зичні властивості металів і сплавів визна чаються в основному станом їх кристаліч них грат: вони визначають міцність мета лів, їх температуру, стійкість, магнітні і електричні властивості. Як же впливає на них занадто висока або занадто низька тем пература? Які закономірності існують між зміною температури і механічними влас тивостями? Як міняється електропровід ність металів -зі зміною температури, ска жімо, до температури зрідженого водню або гелію? Над цими питаннями і працюватиме гру па наукових працівників кафедри експе риментальної фізики під керівництвом про фесора В. Г- Хоткевича. Щоб встановити певні закономірності, доведеться застосу вати найрізноманітніші методи досліджень: електричні, теплові, рентгенівські, магніт ні, механічні, дилатометричні та інші. Вивчатимуться процеси появи і нагрома- дження порушень кристалічних грат мета лу при пластичному деформуванні і опро мінюванні, процеси відпочинку і рекриста лізації в нерівноважних системах, власти вості тонких металічних шарів, сконден сованих при низьких температурах. Вивча тимуться також фазові перетворення в ме талах при низьких температурах, фізичні властивості таких низькотемпературних мо дифікацій, механічні властивості металів і сплавів при низьких температурах, так звана низькотемпературна повзучість. Такі дослідження в умовах, коли тепло вого руху практично не спостерігається, мають велике значення як для створення правильних уявлень про механізм пластич ної деформації, про природу міцності й пластичності, так і для вияснення впливу різного роду мікропорушень кристалічних грат на електронні властивості металів. Група наукових працівників під керів ництвом професора Б. І. Вєркіна вивчати ме статичні і кінетичні властивості простих рідин і їх багатокомпонентних сумішей. До цих питань належать, зокрема, явища ди фузії в зріджених газах та інших рідинах, в ’ язкість у магнітному та електричному полях, в ’ язкість рідин при постійній густи ні, густина і поверхневий натяг бінарних та потрійних систем зріджених газів. Бу дуть поставлені експериментальні досліди для визначення швидкості поширення і вбирання ультразвуку ц таких рідинах. Третя група працівників на чолі з доцен том І- М. Шкляревським досліджуватиме оптичні властивості металів і сплавів це широке коло питань фізичної металоопти ки. Будуть поставлені експериментальні досліди над оптичними властивостями ме талів в інфрачервоній смузі спектра, де відповідні константи визначаються вільни ми електронами. Такі досліди дадуть змогу одержати важливі характеристики для електронної теорії металів- Досліджуватимуться оптйчні властивості металів і в ультрафіолетовій смузі спектра, де відповідні константи металів визнана- ються і! основному зв ’ язаними електронами. Крім металів, вивчатимуться також оп тичні властивості діелектриків та напів провідників, зокрема оптичні, фотоелек тричні та люмінесцентні характеристики ряду субліматфосфорів. Зазначені три основні напрями наукової роботи кафедри не вичерпують всієї сукуп ності питань, які практично розв ’ язува тимуться протягом семиріччя. В більшій чи меншій мірі вивчатимуться термоелектрич ні явища в металах і сплавах; поширення і вбирання ультразвуку в твердих тілах; температурна залежність магнітної сприй- нятності слабомагнітних металів; гальвано магнітні явища в напівпровідниках; термо динамічні властивості ряду ізотопів та їх розчинів; кінетика адсорбції газів тощо. Результати експериментальних дослід жень стануть основою для широких уза гальнень, для встановлення нових законо мірностей між будовою і властивостями твердих та рідких тіл. П, ДАНИЛЬЧЕНКО. ,КНИГА В. І. ЛЕНІНА „Матеріалізм і емпіріокритицизм “ — видатний вклад в розвиток марксистської філософії Доцент А. Рісто У травні цього року минуло 50 років з дня виходу в світ геніаль ного твору В. І. Леніна «Матері алізм і емпіріокритицизм», який є зразком войовничого матеріалізму і партійності, бойовою теоретичною зброєю Комуністичної партії. На цьому творі В. І. Леніна вихову валися і виховуються покоління революціонерів в усіх країнах сві ту. Книга В. І. Леніна була напи сана у 1908 році в тяжкі роки ре акції. шо наступила після поразки революції 1905 — 1907 рр. в Росії. Царський уряд при підтримці контрреволюційної буржуазії об- рушив на робітничий клас і його партію жорстокі репресії; в сере довищі попутників революції по чався розклад, занепадництво. З’явилася велика група «мод них» письменників, які почали робити наклепи на революцію, оспівували зрадництво, проповіду вали ідеалізм і містику, «крити кували» і перекручували марк сизм. Занепадництво торкнулося і деякої групи партійних інтеліген тів, що вважали себе за марксис тів, але ніколи не стояли твердо на позиціях марксизму (А. Бог- данов, В. Базаров, П. Юшкевич, В. Валентинов та інші). Вони ви ступали проти філософії марксиз му, намагаючись замінити діалек тичний матеріалізм ідеалістичною філософією махізму. Частина цих інтелігентів, що зрадили марксиз му, дійшла до того, що стала про- повідувати необхідність створення нової релігії — «богошукання» та «богобудівництво». Перед революційними марксис тами постало невідкладне завдан ня дати відсіч усім ревізіоністам і перерожденцям, відстояти тео ретичні основи марксистської пар тії. Це завдання виконав В. І. Ле нін у своїй книзі «Матеріалізм і емпіріокритицизм». В цій роботі В. І. Ленін завдав нищівного удару найновішій фор мі ідеалізму — махізмові і його різновидам: емпіріокритицизму та іншим ідеалістичним течіям. В. І. Ленін дав найретельніший критичний аналіз усім філософ ським хитруванням махістів і ви крив їх софізми, не залишаючи жодної лазівки для протаскуванн і ідеалізму. Глибоко проаналізу вавши «теорії» махістів, В. І. Ле нін показав, що філософія емпі ріокритицизму являє собою спра вжнісінький об ’ єктивний ідеалізм, прикритий новими словечками і термінами. В. І. Ленін показав, що за гно сеологічною схоластикою емпіріо критицизму не можна не бачити боротьби партій у філософії, бо ротьби, яка в кінцевому підсумку відображує боротьбу панівних класів буржуазного суспільства проти прогресу. Книга Леніна ознаменувала со бою новий ступінь у розвитку ді алектичного матеріалізму. В ній В. І. Ленін розвиває найважливіші положення марксизму про мате ріальну єдність світу і дає кла сичне визначення матерії. Немає матерії без руху, так само як немає руху без матерії. Рух матерії відбувається в просто рі і часі. Для махістів необхідність, причинність, за кономірність, простір і час є суб ’ єктивними категоріями, виве деними з свідомості людини Ді алектичний матеріалізм розглядає простір і час як об ’ єктивні форми існування рухомої матерії, вихо дить з визнання об ’ єктивного ха рактеру закономірностей матері ального світу і приблизно правиль ного відображення цих закономір ностей у свідомості людини. В. І Ленін показав реакційність і антинауковість тверджень махі стів про здатність свідомості створювати і провіщати закони природі. Основна ідея махістів по лягає в тому, що вони заперечу ють об ’ єктивну закономірність у природі. Піддавши всебічній критиці ан- тимарксистські погляди російсь ких ревізіоністів та їхніх інозем них учителів, В. І. Ленін розвинув далі основні положення теорії пізнання діалектичного матеріа лізму — • про пізнання як відобра ження матеріального світу, про закони і форми цього відображен ня, про об ’ єктивну абсолютну і відносну істини, про роль практи ки як критерію істини ’ та інші питання. Виключно велике значення має книга В. І. Леніна «Матеріалізм і емпіріокритицизм» для розвит ку природознавства. В ній Ленін узагальнив досягнення науки, ви крив причини кризи природознав- ства і вказав шляхи виходу з ці єї кризи, дав матеріалістичне по яснення новим відкриттям у га лузі фізики. Як відомо, в кінці XIX на по чатку XX століття природознавст во переживало період революції. У 1897 році було відкрито елек трон. Було встановлено, що ця найдрібніша частка є складовою частиною атома всіх тіл природи. Дослідження показали, що маса електрона не лишається незмін ною, а міняється в залежності від швидкості його руху Це привело природознавців до думки про електромагнітне походження маси матеріальних часток. Електромаг нітна теорія стала потім основою поглядів на будову матерії. Від криття радіоактивності показало, що атоми ділимі і можуть пере творюватися один в одного. Найновіші наукові відкриття, які свідчили про успіхи у пізнан ні _ природи, спростовували старі метафізичні уявлення про непо дільність атома, про незмінність хімічних елементів, про постій ність маси тіл і т. ін„ щільно під водили природознавців до діалек- тико-матеріалістичного світогляду. Але переважна більшість природо знавців тоді в силу соціальних умов, пануючих у буржуазному су. спільстві, не знала іншої форми матеріалізму, крім метафізичного. Вони марно намагалися втиснути найновіші дані природознавства в межі уявлень метафізичного ма теріалізму. У природознавстві, ви никли труднощі, чим і скориста лася ідеалістична філософія, зо крема, махізм. Фізики, які не во лоділи діалектичним матеріаліз мом, не могли дати правильної оцінки своїм відкриттям. Крах старих принципів науки, відкриття нових властивостей матерії части на фізиків сприйняла як факт зникнення матерії і відмовилася від матеріалізму. Так виникла течія, яку В. І. Ленін назвав «фі зичним ідеалізмом». Перехід час тини вчених фізиків до ідеалізму, який відбувався в обстановці до корінної ломки старих понять під впливом нових відкрить, В. І. Ленін охарактеризував як «кр«зу фізи ки». Аналізуючи причини, що поро дили «фізичний ідеалізм», В. І. Ле нін вказав, що фізики схибили в бік ідеалізму, головним чином, тому, що вони не знали діалекти ки. Частина природознавців, бо рючись з метафізичним механі стичним матеріалізмом, відмови лася від матеріалізму взагалі, ско тилася до реакційної філософії, не зумівши прямо і відразу піднятися від метафізичного матеріалізму до діалектичного матеріалізму і ста ти на його позиції. Спростовуючи прагнення «фізич них ідеалістів» видати ідеалістич ні погляди за «філософію сучас ного природознавства», В. І. Ле нін показав несумісність приро- Д озна і5’ва і ідеалізму, розкрив реакційну роль ідеалізму в роз витку науки. Ідеалізм заплутує розв ’ язання проблем, які висуває наука, відводить природознавців з правильного шляху. Справжня наука може успішно розвиватися лише па основі діалектичного ма теріалізму. Ленінська критика ідеалізму має велике значення для боротьби проти сучасного «фізичного» іде алізму. * * * В. І. Ленін у своїй книзі піддав критиці _ суб ’ єктивний ідеалізм махістів і в питаннях пізнання суспільства розвинув далі і зба гатив історичний матеріалізм. Книга В. І. Леніна «Матеріа лізм і емпіріокритицизм» є зраз ком непримиренної боротьби про ти будь-яких відступів від рево люційного марксизму, проти від критих і замаскованих ворогів марксизму. Через усю роботу В. І. Леніна червоною стрічкою проходить пристрасне відстоюван ня матеріалізму, презирство до будь-якого різновиду ідеалізму. В. І. Ленін зірвав маску безпар тійності і об ’ єктивізму з буржуаз ної філософії і науки і довів, що схоластикою емпіріокритицизму ідеологи буржуазії намагаються замаскувати боротьбу двох партій у філософії, боротьбу матеріаліз му і ідеалізму, яка відбиває непри миренну боротьбу двох основних класів буржуазного суспільства — пролетаріату і буржуазії. Ці ле нінські положення викривають су часних ревізіоністів у філософії, які виступають з твердженнями про нібито застарілий поділ фі лософів на два табори, про не правомочність такого поділу. Між тим, сьогодні, як і півсторіччя то му, за купою нових філософських термінів ревізіоністів криється все той самий старий ідеалізм, який відразу .ж проявляється, якщо піддати його критичному аналізо ві з позицій ленінського принци пу партійності у філософії. Уся книга В. І. Леніна «Мате ріалізм і емпіріокритицизм» при свячена корінним питанням марк систської фі лосо фії> просякнута пафосом революційної боротьби, непримиренністю до реакції і її носіїв. Дух войовничої партійно сті пронизує її від першої до останньої сторінки. В нову історичну епоху, ЯК і 50 років тому, ідеї ленінської кни ги є для нас могутньою зброєю боротьби за перемогу комунізму. На комсомольські теми В комітеті комсомолу Обговорюючи на одному з останніх своїх засідань стан справ у комсомольській органі зації фізмату, комітет комсомолу з задоволенням відзначив: так, справи на факультеті поліпши лись. Серйозна увага приді ляється боротьбі за високу ус пішність; цікавішими і різнома нітнішими стали форми політико- виховної роботи; йдучи назустріч побажанням студентів, комсо- імольське бюро організувало лек- іторій з питань мистецтва. і Останнім часом більш масовою -гала участь комсомольців фа культету у суспільнокорисній праці; охоче допомагають фізики ц математики своїм товаришам з і вечірнього відділення. А ось з організаційною роботою далеко не все гаразд. Підготовці зборів, як і раніш, не приді ляється достатньої уваги. Вза галі комсомольські збори на фа культеті збираються рідко і про водяться — аби швидше. На третьому курсі математичного відділення, наприклад, обмежу ються лише проведенням ЗВІТНО – виборних зборів один раз на рік. Не завжди складаються на фізматі плани роботи. А це, безумовно, хиба серйозна, бо відсутність чіткого плану не дав можливості систематично контро лювати роботу, допомагати по- справжньому. Налагодження ор- -анізаційної роботи в комсомоль ській організації фізмату сприя тиме підвищенню комсомольської дисципліни в організації. НА ПІДГОТОВЧИХ КУРСАХ З 20 вересня 1958 р. працюють при університеті підготовчі курси. Серед слухачів — робітники і службовці, демобілізовані воїни. У більшості — виробничий стаж більше двох років. Ректорат і партійний комітет постійно цікавляться діяльністю курсів; нараду з викладачами курсів провадив проректор доцент’ 3. I. Махинько. Контрольні роботи, щоденне • опитування показало, що з за гальної кількості слухачів встигає, приблизно, 80%. Одна з основних причин неуспішності інших полягає в тому, що керівни цтво підприємств, де вони працюють, не звільняє слухачів курсів від роботи на другій зміні, а наприкінці місяця надто заванта жує їх. Курси працюють уже не перший рік. 219 слухачів минулого року стали студентами денного, вечірнього, заочного відділень університету. Використовуючи вже набутий досвід, підкурси поліп шують свою роботу. Але для того, щоб викладання тут було по ставлено ще краще, щоб знання слухачів були якіснішими, необхідно співробітникам відповідних кафедр, які відвідують під готовчі курси для контролю, залишати письмові відгуки на лекції і учбові заняття. Це буде впливати на підвищення якості викла дання. Слід було б два рази на місяць провадити методичні наради з викладачами курсів, на яких підводити підсумки учбової роботи і розглядати питання методики викладання. Велика користь була б від того, якби ті, хто очолює цикли предметів, систематично підтримували зв ’ язок з кафедрами, а кафедри обговорювали діяльність відповідних циклів. Слухачі з великим задоволенням прийшли б на зустріч з відо мими вченими університету, послухали б їх розповідь про пер спективи розвитку тієї або іншої науки. Є й низка, так би мовити, організаційних питань, які треба вирішити терміново. Іноді порушується розклад, не всі аудиторії добре освітлені, все ще не налагоджений зв ’ язок з підприємствами, ще не всі підприємства створюють необхідні умови для слухачів курсів. Л. ДОРОШ. Куточок п ’ ятикурсника ІНЖЕНЕРУ ДИТЯЧИХ ДУШ Багато складних завдань стоїть перед учителем школи: дати ді тям глибокі і міцні знання з свого предмета, виховати їх справжніми патріотами, гідними своєї епохи. Щоб розв ’ язати ці завдання, недосить володіти методикою, до сконало знати матеріал, бути по літично освіченим і відданим Бать ; ківщині. Треба знати учнів, особ ливості їхнього характеру і спо собу життя, середовище, яке впли ває на них, і багато іншого. У п ’ ятому класі нашої школи навчається хлопчик Саша Б., ста ранний учень, він завжди пере живає невдачі в навчанні, дисци плінований. Здавалося б, він з тих дітей, які не викликають тривоги. Але Саша, посилаючись на нездо ров ’ я, жодного разу за чотири роки не взяв участі у громадських справах класу. Керівник класу, познайомившись з хлопчиком, переконався у тому, що хворобли вість — не єдина причина пасив ності, і почав приглядатись до уч- ; ня. Класні збори. Учні переказують найбільш цікаві статті з «Піо нерської правди». Серед них опо- іідання про «Піонерську копил- :у». При обговоренні у більшості , учнів виникає бажання внести і свій вклад у копилку. Зовні Саша спокійний, але своєму сусідові він твердо говорить: — Дуже потрібно! Я буду із шкіри лізти, а гроші комусь. Дур нів нема. Класний керівник доручив Саші взяти участь в обговоренні книги «Четверта висота», приготувати відповідь на питання: «Чому Гу ля залишила йожика і матір і пішла воювати, нехтуючи небез пекою смерті?». Після обговорен ня ми спитали Сашу, а що було б, коли б під час війни кожен га дав би так: «Нащо ризикувати життям, якщо мене тоді не буде, яке мені діло до інших?» Поре комендувавши хлопчикові прочи тати книгу «Тімур і його коман да», піонервожата поговорила з ним про те, як поводять себе справжні піонери і всі ті, хто любить свій народ. Поступово ми добились свого. Хлопчик став охоче допомагати товаришам у прибиранні класу, виготовленні наочних приладь, а зараз зайнятий вирощуванням кролів. Учениця-відмінниця Таня В. — хороша піонерка. Вона вболіває за честь класу, намагається вико нати всі доручення якомога кра ще. Дівчина відзначається орга нізаторськими здібностями, але товариші її ‘чомусь не люблять. — Чому? — замислюється класний керівник. Приглядаючись до взаємовідно син Тані з учнями, досвідчений керівник зрозумів: дівчина звикла командувати, вважає себе неза мінним організатором, з думкою товаришів не рахується. Очевид но, була допущена помилка, слід розподілити роботу так, щоб ко жен учень був то організатором, то рядовим виконавцем. Усіх випадків не перелічиш. Але наведу ще один. Десятиклас ник Юра І., здібний учень, пере став вчитися, почав часто про пускати уроки. Ні товариші, ні сам він пояснити причини не мог ли. Юнак став замкнутим, похму рим. Лише в ре зультаті неоднора- . ,_ зових відвідувань сім ’ ї, розмов з матір’ю з ’ ясува- лрсь, що батько Юри залишив сім ю. Син скучав за батьком, пе реживав трагедію, шукав на ву лиці зустрічей з батьком, хотів переконатися в його провині. Хлопцю було не до занять. Що робити вчителю? Розповісти про все товаришам по класу навряд чи було б вір ним. Юра буде намагатись не зу стрічати тих, хто знає про його лихо. І класний керівник розповів про Юрину таємницю двом кра щим хлопцям класу, які наполег ливо домагалися того, щоб Юра бував, у них, готував з ними уро ки. Разом вони ходили до школи. Батькові порекомендували зустрі чатись з сином. 1 хлопець не лише успішно закінчив школу, але й переконався в силі колективу. Товариші майбутні вчителі! Я поділилась з вами деякими при кладами з нашого життя, щоб по рекомендувати вам завжди шу кати причини будь-якого явища в поведінці учнів. Лише тоді ви бу дете успішно працювати і мати мете задоволення’ від своєї склад ної, але благородної праці. О ХОДОВА, завідуючий учбовою частиною СШ No 17. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор 2. 23 травня 1959 р. ,СЕСІЯ РОЗПОЧАЛАСЬ Не всі відповідали однаково Курс хімічної технології — єди на технологічна дисципліна на хімфаці, і від того, наскільки ус пішно оволодіють студенти цим курсом, залежить у значній мірі якість підготовки майбутніх спеці алістів. Як оволоділи цим курсом тепе рішні четвертокурсники? Про це свідчать підсумки екзамену: з 52 чоловік більшість — 24 студенти • — одержали «добре», 12, — «задовіль но», 8 — «відмінно» і 5 — «неза довільно». • Три чоловіки не допу щені до екзаменаційної сесії. Екзамен показав, що не всі студенти поставилися сумлінно до вивчення цього важливого предмета. У той час, як відмін ники навчання Кумок, Лапкіна, Трусевич виявили і цього разу глибокі знання, погано підготов лені студентки Харламова, Воло-, вик, Попова міняли по два-три бі лети і все одно не могли відпо вісти. Але є і інша причина трудно щів: екзамен з курсу, який чита ється протягом двох семестрів, виноситься лише на одну сесію. Т. РАВЕНКО Знову відмінно! Студентка IV курсу хімічного факультету Софа Фрідман — відмінниця навчання протягом чотирьох років. Ми запитали… — Алло! Говорить секретар біофаку? Здрастуйте, товаришки /льїнська. До вас звертається редакція «Харківського універси тету». Просимо розповісти про. останні сесійні новини на вашому факультеті. — Будь ласка. Записуйте. За раз у екзаменаційну сесію після складання заліків включилися всі курси. Переді мною підсумки перших екзаменів. Який курс вас цікавить? — Перший. — Складено екзамен з інозем ної мови. Питаєте, як у цілому? Непогано, зовсім непогано. Ось, наприклад, перша група першого курсу. «Відмінне» у студентів Захар ’ єва, Іващенко, Вовк. Всього з 14 чоловік вісім одержа ги відмінні оцінки. А от третя гру па склала гірше. Тут «відмінно» одержало лише троє, багато задо вільних оцінок. * — Дякуємо, до побачення… СЛІДАМИ НАШИХ ВИС ТУПІВ „НА КОНФЕРЕНЦІЇ СПОЖИВАЧІВ “ Тов. Бережний, начальник місь кого управління громадського хар чування, повідомляє, що критичні зауваження на адресу роботи їдалень при університеті, що були викладені в статті «На конферен ції споживачів», стали предметом обговорення на виробничих нара дах колективів співробітників їда лень. Вжиті заходи по усуненню недоліків. Буфет No 435, що знаходиться на фізматі, переведено на дво змінну роботу. Відкрито буфет No 419 на біо- фаці. Буфетниця Бердичевська, що грубо себе поводила з студен тами, від роботи звільнена. Бу фетницю Файрозіну (географіч ний факультет) . яка порушувала правила торгівлі, теж знято з роботи. У. другому залі їдальні No 367 встановлені столи, накриті за всі ма вимогами гігієни. Київ«.кому тресту їдалень, яко му підпорядковані їдальні та бу фети при університеті, запропоно вано посилити контроль і подати допомогу у дальшому поліпшенні їх роботи. „Хай у твоїй кімнаті буде затишно “ Як повідомив редакцію прорек тор Г. Л. Якубович, в замітці під такою назвою справедливо ста вилося питання про необхіднісгі поліпшення побуту студентів. Занавіски на вікна обов ’ язкове будуть виготовлені у серпні. Вже вжито заходів щодо придбання рушників на всіх студентів, ще живуть у гуртожитках. У гуртожитках відведено місця ДЛЯ курців. НЕ ОБХОДИТИ ПИТАНЬ, ПОСТАВЛЕНИХ ГАЗЕТОЮ «Слідами наших виступів». Ко ли замітка під такою рубрикою з ’ являється на сторінках газети, це означає, що критичний виступ знайшов свого адресата, що вжи то необхідних заходів для усунен ня недоліків, відзначених газетою. Але чомусь не всі вважають для себе обов ’ язковим прислухатись до критичних зауважень газети, відгукуватись на замітки, які без посередньо їх стосуються. Читачі і кореспонденти не раз у своїх дописах писали про анти санітарний стан окремих кімнат гуртожитків. Секретар комсомоль ського бюро історичного факуль тету В. Танцюра повідомив редак цію про вжиті заходи. А ось сек ретарів комсомольських бюро фі лологічного, біологічного, геологіч ного факультетів це питання, оче видно, не хвилює. До речі, секре тарі цих комсомольських бюро взагалі не знаходять часу для відповіді редакції на будь-який критичний виступ, а їх було чи мало. Може, критику з боку ба гатотиражки вони не вважають, досить авторитетною? Час уже партійним організаціям цих фа культетів порадити комсомоль ським бюро більш принципово, по- партійному ставитись до критики. Чимало гірких слів сказала га зета і про незадовільну роботу ге ографів на будівництві, і про по- гане відвідування лекцій окреми ми комсомольцями факультету. Сподівались, що секретар комсо мольського бюро факультету т. Матковський, навіть не чекаю чи нагадувань редакції, візьметь ся за усунення виявлених недо ліків і про все сповістить редак цію, але, на жаль, цього не стало ся. І нагадування з боку редакції не допомогли. Мовчить Матков ський, уперто мовчить. А начальник штабу будівництва студент історичного факультету Шуваєв не мовчить. Почитавши, що в замітці кореспондента Здо рового критикується діяльність штабу, він поспішив до редакції, щоб геть усе спростувати. Коли все ж з ’ ясувалось, що Здоровий правий, начальник штабу замовк, мовчить і досі. А читачам все ж цікаво взнати, які висновки зро бив штаб Ї критики, як поліпшив свою діяльність, і чи поліпшив взагалі. Погано, що керівні працівники університету не завжди знаходять час, щоб поділитись з читачами газети своїми думками з приводу того чи іншого питання. Так, на приклад, газета вела обговорення питання про роботу вечірнього відділення; вміщено було замітку П Р° участь групи в розподілі сти пендії. Замітка схвилювала сту дентів. Безумовно, що всі чита чі з інтересом прочитали б висту! з цього приводу, наприкла, проректора по учбовій частині В. І. Махинька. Але його статті в редакцію не надійшло. Дуже жаль. Цікаво, чи .читає, хоча б іноді університетську газету секретар комсомольської організації фізма. ту А. Шарапов. Мабуть, ні, бі навряд чи він, відомий в універси теті комсомольський активіст, міг би так спокійно ставитись до кри тики на адресу комсомольськогс бюро фізмату, А ось у комітеті комсомолу га зету читають. Це вже точно. На віть відповіді обіцяють надіслати Але так довго їх готують, що бе ре сумнів, чи надійдуть вони ко лись до редакції. А відповідати було на що. Читачів цікавить, чи налагодив комітет комсомолу ді яльність народної дружини радіо- факу, чи вжив заходів щодо по кращання організації роботи сту дентів на будівництві; чи притяг нуто до відповідальності комсо мольців, які зірвали успішний ви ступ університету на спортивних змаганнях тощо. Л. МЕЖОВА ЗАКІНЧИЛАСЬ СТУДЕНТСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ Московські -= = — враження 6 — 8 квітня хімічний факультет Московського держуніверситету провадив наукову студентську кон ференцію, на якій я представля ла СНТ нашого хімічного фа культету. На конференцію були висунуті кращі роботи студентів-, поперед ньо обговорені на відповідних ка федрах. Перший день конференції був присвячений питанням неорганіч ної хімії. З доповідей на цю тему на мене справила хороше вра ження робота другокурсника МДУ Л. Асланова «Дослідження систе ми тантал — селен». Для студента II курсу це була змістовна, ве лика за обсягом робота. Наступні два дні роботи кон ференції були присвячені питан ням органічної й фізичної хімії. Великий інтерес учасників кон ференції викликали доповіді гос тей. Дуже уважно прослухали при сутні короткі повідомлення, зроб лені представниками СНТ Казан ського хіміко-технологічного інсти туту про фосфор-органічні спо луки, представника СНТ Київсько го університету про комплексне сполучення миш ’ яку, олова та інш. Я зробила доповідь про галохром- ні властивості деяких кетонів. Ми, гості, з інтересом ознайо мились з постановкою студент ської наукової роботи в МДУ, з життям і роботою студентів хім- факу. Цікаво розв ’ язано там питання про прийом у члени СНТ. На хімічному факультеті існує велику кількість наукових гурт ків, до роботи в яких залучено по ловину студентів факультету. Але стати членом СНТ учасники гурт ка можуть лише після подання на одно з засідань виконаної ни ми роботи. Тому кількість членів в СНТ порівняно невелика (100 — 150 чоловік). Дні засідань були дуже наси ченими і на ознайомлення з уні верситетом у нас лишалося об маль часу. Тому нам, гостям, не вдалося детально познайомитися з усіма лабораторіями факульте ту. Однак, навіть перше ознайом лення справляє незабутнє вражен ня. Впадає у вічі продуманість підбору і розташування апаратури в лабораторіях. Особливо велике враження справляє лабораторія фізичної хімії, устаткована ба гатьма унікальними приладами. Ряд приладів для усунення шкід ливих впливів і перешкод вине сені глибоко під землю. Прилади рентгенографії і еле ктронографії розташовані у спе ціальних приміщеннях за товсти ми свинцевими, перегородками. Чудовими приладами обладнані не тільки наукові, але й учбові лабораторії. Всюди дуже світло, чисто, багато квітів. Крім великих учбових лаборато рій, факультет має велику кіль кість наукових лабораторій для співробітників і аспірантів, розра хованих на одночасну роботу двох — трьох чоловік. Ми відвідали кілька лекцій, що читалися для студентів різних курсів (академіка М О. Несмєя- нова — курс органічної хімії, акад. І. А. Ребіндера — курс фізичної хімії та ін.). Лекційні курси, що читаються на факультеті, добре ілюстровані схемами, діаграмами і великою кількістю дослідів. Крім основних лекційних кур сів, передбачених програмою, вла штовуються цикли лекцій з нових галузей хімії. Ці лекції читаються радянськищ^*вченими та вченими інших кр®;- які запрошені до СРСР. Під час конференції цикл лекцій з полімерів читали проф. Джіу та Боу (Англія). Такі лекції від відують студенти і викладачі. Чудові умови створені на фа культеті для позааудито-рних за нять і відпочинку студентів. У розпорядженні факультету велика бібліотека з величезною кількістю цінної хімічної літера тури, з 4 малими і 4 великими читальними залами. Два зали об ладнані як реферативні, — один для наукових співробітників і ас пірантів, другий — для студентів. В них зібрані довідники з усіх галузей хімії. Для занять спортом студентам надано великий спортивний зал, чудово обладнаний басейн і великі спортивні майданчики. Вечори зустрічей, відпочинку, виступи студентів відбуваються у дуже красивих танцювальних за лах. У приміщенні факультету вста новлено багато стендів, фотовіт рин, присвячених життю факуль тету, міжнародному життю і т. ін. Велику увагу приділяють сту денти хімфаку своїй пресі. На фа культеті виходять ‘дуже цікаві стіннівки «Наука і студент», «Тех ніка і промисловість». Крім фа культетських газет, постійно вихо дять бюлетені окремих курсів, гуртків, кафедр, спортивних сек цій. Стенд СНТ постійно інфор мує про стан роботи Товариства. З нього завжди можна дізнатися про тези і теми доповідей, про читати поради і зауваження ви кладачів. Подібні конференції з залучен ням до роботи студентів з інших учбових закладів приносять багато користі як організаторам конфе ренції, так і гостям. І. ТРУСЕВИЧ, студ. IV курсу хімфаку. СЕСІЯ НАБЛИЖАЄТЬ СЯ Боржники — …Ну, скільки ще тисяч за тобою? — Не питай, ще тридцять… Це два студенти розмовляючі про «знаки», тобто про позаауди- торн^ читання з іноземної мови. Подібні розмови перед сесією — • явище типове для студентів не лише філологічного факультету. Добре, коли все минає хоро ше, але ж трапляються і прикро сті. Так, у минулому семестрі на філфаці саме через нездачу іно земної мови не складали сесію і мали величезний «хвіст» із за боргованостей студенти Савченко (III український) та Ілишева (II російський). А як одержала «зараховано» з іноземної мови в минулому семестрі наша Дем ченко з IV українського? Умов но, Тамара, тільки умовно. Невже ти забула про це, бо і в цьому семестрі жодного разу не з ’ яви лася для складання позааудитор- ного читання? Викладач німецької мови тов. Воскобойников справедливо скар житься на деяких недисципліно- ваних студентів, що з року в рік, з семестру в семестр вчасно не складають позааудиторного чи тання. Ось вони: Лінені. ’ о (IV російський), Ленда, Стан’- шевський, Корніенко, Федоренко (IV український). Викладач німецької мови тов. Трояновська повідомляє, що ні перших курсах справи йдуть добре, а от . на других — уже гірше. Тут не склали «знаків» студенти: Заєць, Кокора, Хача- тур ’ ян (II український), Бесара- бов, Набатова, Шумаріна (II ро сійський). Вони завжди йдуть до викладача в останній момент. Ви кладач називає і кращих студен тів: Павленко (II український), Жуківська (II російський). Викладач англійської мови т. Межлаук протягом дуже дов гого часу чекає, поки студенти Грановська, Дейнека, Дубінська (III російський), Богданова, Брежньова, Гарбер, Юрченко (IV український) прийдуть, на решті, складати читання. Завжди вчасно в цій групі складають знаки Зінченко, Тарасов, Соплеї;- кова, Дмитрієва (III російський), Сасиле (III український), Кор- женко, Мігуліна (IV україн ський). Є на факультеті цілі групи, які успішно вивчають іноземну мову. Це — група II українського, група французької мови III курсу- Нехай ці кращі зразки роботи будуть прикладом для всіх «боржників», для тих, кого ще не тривожить незадовільне ви вчення іноземної мови. 1. ВЛАСОВА, наш кор. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 23 травня 1959 р. ,Уехал друг. Печально пролегли К нему десятки снежных километров, И вот уже на двух концах земли — Цветные стопки маленьких конвертов. Уехал друг Ты улицей идешь, И кажется, что он среди прохожих: Ни на кого на свете не похож, И все на свете на него похожи, Л. БОЛЕСЛАВСКИЙ. Початок творчого шляху Прочитавши цю книжку 1 віршів, дуже важко помилитися у визна ченні віку її автора: молодістю, юністю віє зі сторінок збірника, і вірші говорять переконливіше, ніж традиційна біографічна довід ка наприкінці книжки: Лев Болеславський народився в 1935 році в Харкові. У 1952» році, піс ля закінчення середньої школи, стає студентом філологічного фа культету Харківського університе ту, який закінчує в 1957 році. Звичайна «студентська» біографія автора багато в чому пояснює теми його поезії і їх розв ’ язання. Вірші про мир, про значення справжнього мистецтва, про лю бов і дружбу молодих радянських людей — ось те, з чим приходить до читачів молодий радянський поет, голосу якого властиві лі ризм, м ’ які інтонації, вдумлива посмішка. Одна забота у сердец: Стучать, стучать без счета. Стучать! Быть может, наконец, И отзовется кто-то. — пише він в одному з своїх вір шів. Природно, що прославленню світлої поетичної юності, любові присвячується багато віршів збір ки. Для їхньої композиції харак терний наростаючий розвиток, причому в кульмінаційній точці раптовий поворот теми примушує по-новому побачити попереднє. Музична побудова властива і найбільш значному віршеві цієї збірки — «Умирающий лебедь», шо присвячений боротьбі проти проя вів занепадницького мистецтва. Прикро, що першу і третю частм- 1 Первая проталина. Харьков ское областное изд-во. 1958 г. ни цього віршу, в яких стверджу ється справжнє мистецтво, напи сано дещо декларативно. Збірка вийшла в світ. Але твор че обличчя автора ще не визна чилось. «Первая проталина» — талановита заявка на майбутню книгу, в якій молодий поет заго ворить на повний голос. Це шу кання свого шляху в поезії. Не дарма в його віршах можна ще розрізнити вплив і Г. Гейне і …С. Кірсанова («Умирающий лс- бедь»). Так, коло спостережень, які ав тор приніс читачам, ще не велике. В цьому й сила, і слабість моло дого поета. Сила в тому, що в невеликому колі тем, з якими ми зустрічаємось у віршах Болеслав- ського, все пережито ним по ■ справжньому, а тому і сказано про це пристрасно, без загальних місць. Але ця вузькість бачення світу призводить до того, що лі ричний герой віршів часто зобра жується поза часом, за виключен ням небагатьох віршів. Замкне ність серед так званих «вічних тем» може привести до того, що Болеславський почне «переспіву вати» себе, жити раніше знайде ним. Ця небезпека цілком реальна. Вихід у тому, щоб подих сучас ності органічно наповнив його пм зію новими відчуттями, новими темами, про які він міг би розпові сти з такою ж властивою йому щирістю. Це зробить мужнім і го лос поета, введе нові ритми в його вірші, шукання яких намічається вже в збірці. Великого шляху тобі, товаришу! Г. ГРИЦАЙ, студент філфаку. НА У НОВІ ЕКСПЕДИЦІЇ 1959 року Кафедри біологічного, геологічного, географічного, істо ричного та філологічного факультетів готуються до літніх експедицій. В травні-червні планується дев ’ ята комплекс на експедиція кафедр зоології та ентомології. Цього року польові дослідження проводяться в районах Харківської та Сумської областей. Завдання їх — вивчення закономірно стей розселення фауни в різних природно-географічних умо вах- На цей же час планується експедиція до Криму, з ме тою вивчення таврійської формації. Польові роботи трива тимуть у горах, зокрема в районі Кримського державного заповідника. Продовжуватиме свою роботу Кавказька гірська експе диція за програмою Міжнародної геофізичної співдружності, її завдання — проведення гляціологічних, геоморфологічних, актинометричних та мікрокліматичних спостережень. Мате ріали експедиції дадуть змогу встановити певні закономір ності режиму льодовиків Кавказу. Фізико-географічне районування й вивчення структури господарства Харківського економічного адміністративного ра йону — таке завдання експедиції кафедр географічного фа культету. Продовжує роботе експедиція кафедри дарвінізму та ге нетики в районі Азовського моря. Наприкінці лютого від булася фольклорна експедиція кафедр філологічного факуль тету. Історики планують дві експедиції: Археологічна експе диція буде вивчати скіфські і стародавні слов ’ янські пам ’ ят ники. Цього року польові роботи будуть проведені на горо дищі в районі Бєльська, Полтавської області. Планується також експедиція в Ольвію для завершення розкопок по передніх років. Всього в плані 1959 року – 12 наукових експедицій- У навчанні і спорті Першокурсники математичного відділення успішно розвивають кращі спортивні традиції фізмату. Всі студенти . навчаються в різ них гуртках і секціях, поєднуючи заняття фізкультурою з основни ми заняттями за спеціальністю. У нас є чимало відмінних спортсменів, які захищають честь нашого факультету в різних зма ганнях. Один з них — М. Виш- невецький — прийшов до уні верситету з лав Радянської Ар мії. Успішно справляючись з навчанням, . він не забув і про улюблений вид спорту — стріль бу. І зараз Михайло — найсиль- ніший стрілок університету з пістолета. Г. Онищенко, В. Мальханоз, С. Колосова,- М. Бугайов і багато інших — всі вони справжні лю бителі спорту, хороші студенти, ними пишається наш перший математичний. Г. БУРЛЮК, студент І курсу фізмату. Закінчились заняття в авто-мо- тогуртку Слухачі складають ек замен. СПОРТИВНА ХРОНІКА ШАХИ МИХАЛОВСЬКИЙ-ПЕРЛІФОНОВ (Коментарії Михаловського) Ця партія гралася в останньо му турі першості університету, що нещодавно закінчилася. Пе ред останнім туром Перліфонов мав найбільше очок, і навіть нічия забезпечувала йому по чесне звання чемпіона. Мене ж влаштовувала тільки перемога, щоб увійти в трійку призерів. Гра обіцяла бути гострою… 1. е4 сб. (Перша несподіванка. Як пра вило, Перліфонов грає 1… с5). 2. КсЗ d5. 3. Kf3. Cg4. Так грав Ботвинник проти Смислова (матч 1958 р.) Смис- лов відповідав 4. h3. C:f3. Ф:(3. еб. 6. 0-0 з дещо вільні- нішою грою. 4. Се2… Спочатку я хотів пожертвува ти ферзя: 4. eel cd 5. Ке5? C:dl. 6. Св5+ Кеб. 7. К:сБ… . Тут у чорних є таке продов ження: а) 7…. вс. 8. С:с6+ з зайвим пішаком у білих; б) 7…. Фс7 8. K:d5 з виграшем ферзя; в) 7…. Ф67 8. Ке5!; г) 7. .. Ф16 8. Ке5-{- та K:f7+; д) 7…. Фвб — найсильніше. (Тепер не можна грати 8. K:d5 Ф:в5. 9. Кс7+ Kpd7._ 10. К:в5 вс). Тут, виявляється, не проходить варіант 8. Ке5-]- Kpd8, 9. K:f7+ Крс8 (…. Крс7? 10. Kd5) 10. Kp:dl з-за сильної відповіді 10…. d4! з перевагою у чорних. Довелося відмовитися від цієї привабливої можливості. Білі просто виводять свої фігури. Хід 4. Се2 *ще й досі в партіях май стрів не зустрічався, хоча він і не без отрути. 4…. К16? Вирішна помилка Треба було 4-.. C:f3 5. C:f3 d4 6. Ке2 е5 з напруженою грою 5.Kg5!… Білі , починають атаку коро- левського флангу. Загрожує Б. е5 І7.е6. 5…. С:е2 6.Ф:е2 04. Після 6…. Ое 7. Кс:е4 у біли – -; перевага в розвитку і шанси на атаку. Чорним важко виводити свої фігури, наприклад 7… КвИ7 8.КД6 або 7…. еб 8.К:Ї7 Кр:ї7 9. К§5+ з сильною ата кою за фігуру, нарешті 7…. Вб. 8. К:І6 gf 9 Ке4. Загрожувало К:І6 мат, а на КвО7 — Кбб мат. За пішака* білі одержали сильну атаку. Всі їхні фігури мобілізовані і готові до штурму. Ходи чорних вимушені. 7. е5:Пс 8. еі ЦІ’ 9. Ке 1 СП+10С:02 е5 11. 0-0-0 КП7 (Ліквідуючи за грозу Cg5). 12. СсЗ … (Тепер загрожує жертва 13. Т:П7 Кр:07 14. Т01+) 12. … Се7 13. 14 … (Можна і 13. Ф§4 Фс7 14. ФЦ?) 13. … Фс-7 14. 1е їе 15.Т1НІ 0-0-0 Чорні змушені повернути пі шака, але їхня позиція вже дуже скрутна. 16. Т:17 ТПе8? Помилка. Треба було 16…. Квб, намагаючись полегшити розмі нами захист. 17. Фg4! … Після цього ходу всі фігури чорних міцно зв ’ язані, можна ходити лише пішками та турою Ь8. 17… Т1і§8 18. Т:е7! 18. … Т^4 І9.Т:е8 — ФП8 20. ТхЬч Кр:П8. 21. Т:П7т Чорні здалися. Партія цікава тим, що чорні програли, не зробивши жодної очевидної помилки. Цікава жерт ва пішака на 62, яка дала бі лим дуже сильну атаку. ХУДОЖНЯ ГІМНАСТИКА У палаці спорту «Авангард» від булися змагання на особисто-ко мандну першість університету з художньої гімнастики. В особис тому заліку переможцями вийшли: По першому розряду 1 місце — Дурманова (філфак) 43,15 бала, II — Радченко (хімфак) 42,15 бала. П о *і р у г о м у розряду І — Міняйлова (філфак) 35,0 бала; II — Скороходова (фізмат) 34,9 бала; По третьому розряду І — Кисіль (фізмат) 36,45 ба ла У командному заліку на перше місце вийшли географи, на дру ге — філологи, на третє — фізма- тівці. СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА В особистому заліку перемож цями вийшли: ЖІНКИ а) за програмою майстрів: 1 — Журенко 69.6 бала (істо ричний) ; І! — Ходорова — 68,3 бала (біологічний); б) за програмою третього роз ряду. І — Лугова 42,25 бала; II і III місця поділили Коло- тієвська і Сєнічева 41,35 бала (біологічний). в) за програмою другого роз ряду ■ г к І і II місця поділили Гробова (географічний) і Назімець (фізмат) 44,2 бала, III — Савченко (фізмат) 44,15 бала г) за програмою першого роз- ряду. 1 1 місце посіла Скворцова (хімічний) — 71,4 бала, 11 — Єфімова (фізмат) 71,0, .111 — АІідякова (фізмат) 70,0. ЧОЛОВІКИ Першийрозряд І — Комар (радіофак) 90,7 бала, II — Чабан (радіофак) 85,> бала, III — Бистрик (фізмат) 41,95 Другий розряд 1 — Боев (фізмат) 52,85 бала,- II — III Кононенко (фізмат) і Чечета (радіофак) 51,65 бала. Третій розряд І — Гурій (фізмат) 52,2 бала, ІІ — Пестряник (геологічний) 50,9 бала, III — Пікалов (радіофак) 50,35 бала. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська. 16, тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва. ХДУ. БЦ 08606. Зам 1046. Тир. 1500