No 14 (968) і Субота, 11 квітня 1959 р. Ціна 20 коп. Відривати вечірнє відділення від стаціонару недоцільно Обговорюєм о статтю О. Калиниченка „Підсумки роботи вечірнього відділення “ Тов. Калиниченко правий, коли він ставити під сумнів доцільність організаційного відокрем лення від стаціонару вечірніх відділень факуль тетів. У нас в університеті почали організацію вечірнього навчання не з допомоги факультетам, які фактично виконують цю важливу роботу в університеті, а з призначення керівників вечір нього відділу, які, безумовно, ні до чого зараз та й навряд чи потрібні будуть у майбутньому. Можна було сказати наперед (і це в свій час було зроблено), що на ділі справа зведеться до того, що фактично вечірнім відділенням займа тимуться декани факультетів, бо у їх розпоряд женні кафедри, які здійснюють процес навчання. Існування відірваного від стаціонару вечірньо го факультету, а також самостійного (занадто автономного) заочного відділу може привести до того, що у кафедр виробиться три різних підхо ди до підготовки спеціалістів даного профілю: спеціалістами першого сорту будуть студенти денного, другого сорту — студенти вечір нього і третього студенти заочного від ділення. Щоб цього не трапилось, слід, щоб усі ма трьома формами навчання займалися не тільки одні й ті ж кафедри, але і щоб ці справи організовував один і то й же декан, одна й та ж Рада факультету. Слід перш за все організаційно посилити фа культети як основні учбові одиниці. В управлін ні університету на перших порах досить лише дещо посилити відділ кадрів з тим, щоб можна було тримати в порядку студентські справи. Далі, мабуть, потрібний буде, начальник учбової частини по вечірньому навчанню, а також се кретарі вечірніх відділів факультетів. Все це, на мою думку, можна зробити за ра хунок раціонального використання наявних шта тів, зокрема штатів заочного відділення та адмі ністративного апарату університету. В. КОРНІЄНКО, декан хімічного факультету. Народна дружина університету діє Рішення про створення бригад народної дружини було гаряче підтримано комсомольцями нашо го міста, в тому числі, зрозумі ло, і студентами нашого вузу. Зараз на вулицях Харкова зав жди можна побачити групи ком сомольських патрулів. На геологічному факультеті до складу бригади народної дру- жини увійшло 56 чоловік, і кіль кість ця не залишається незмін ною: вона зростає. Весь час над ходять нові заяви з просьбою за рахувати до складу дружини. Так, декілька днів тому надійшла така заява від студента четвер того курсу Бориса Сівера. Минулої неділі геологи чергу вали біля Медичного інституту (проспект Леніна). Дружинники Вікторія Таптунова і Олег Тер- лецький затримали і передали міліції хулігана, що бешкетував у тролейбусі. Таких фактів чима ло. Геологи разом з іншими ком сомольцями університету роблять дуже потрібну і важливу справу. А. ШИЛІН, студент геологічного факультету. Пам ’ яті М. В. Гоголя Нам ’ ять великого російського письменника М. В. Гоголя урочи сто відзначила громадськість мі ста. В бесідах, лекціях, конфе ренціях взяли активну участь учені філфаку. Перед телеглядачами з ціка вою доповіддю виступив завідую чий кафедрою російської літера тури доцент М. П. Легавка. Доцент М. В. Черняков висту пив з доповіддю у Будинку вче них, а кандидат філологічних наук Л. Я. Лівшиць прочитав лекцію в Центральному міському лекторії. В бібліотеках університету бу ли організовані спеціальні ви ставки. Коли закінчились лекції Минулої суботи на філо логічному факультеті відбу лося чергове засідання літе ратурної студії. Воно розпо чалося з доповіді доцента М. В. Чернякова «Про ком позицію ліричних віршів». Після доповіді присутні об говорили вірші А. Філатова, студента фізико-математич- ного факультету. В цьому році на будівництві Київського метрополітену буде завершено проходку тунелів на всій п ’ ятикілометровій трасі пер шої дільниці першої черги підземної магістралі. Розгортаються ро боти по спорудженню наземних вестибюлів. На перегоні платфор ми «Дніпро» — станція «Арсенальна» почалось укладання рейок. На фото: (зліва направо) монтажники Віктор Коверда, Ми хайло Іжицький і Олексій Сковородкін укладають рейки. Свої змінні завдання вони виконують на 140 процентів. Фото Н. Цидільковського, (Фотохроніка РАТАУ). Незабаром закінчує фізико-математичний факультет Іра Гладкова. Вона зараз завершує розробку дипломної теми на кафедрі загальної фізичної оптики. Фото А. МЕДВЄДЄВА. НА БУДІВНИЦТВІ ХДУ ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ, ТОВАРИШІ КЕРІВНИКИ БУДІВНИЦТВА! Гаряче відгукнулись комсомольці III курсу гео- графічного факультету на пропозицію курсового бюро підтримати фізматівців — працювати на будівництві на шого університету. Правда, довелось зустрітися з де якими труднощами, але все було швидко налагоджено. Вирішили твердо — кожен відпрацює протягом 6 днів но 4 години. Залунали голоси у майбутніх аудиторіях, з піснями, жартами швидко пішла робота. Але так було лише спо чатку. Пройшов деякий час, і виявилось, що робити нам зовсім нічого. Дали якусь роботу на горищі, у техніч ному приміщенні. Ми пере кидали каміння та інший мотлох з другого ярусу на перший, а коли закінчили, нам запропонували… зро бити навпаки, тобто іїереки- нути з першого — на другий. Що ж нам лишалось роби ти? Виконали і цей «розум ний» наказ та й сидимо, че каємо, що накажуть робити далі. Поряд сидять і теж нудьгують будівельники. Так ми працюємо ось уже другий день. По правді сказати, енту зіазму вже стало менше, пі 7 сень теж не чути. Самі собі та й вам, товариші керівни ки будівництва, ставимо пи тання: чи є рація продовжу вати ось тайе сидіння, чи може краще піти працювати до бібліотек, бо така орга нізація праці на будівництві може лише привчити до ле дарства. Н. ЧОРНА, член курсового бюро III курсу географічного факультету. ,коли з ФОРМАЛІЗМОМ НЕ БОРЮТЬСЯ В діяльності -комсомольської організації біологічного факульте ту є деякі досягнення. Тут прове дено непоганий факультетський спортивний вечір; інші факульте ти можуть брати приклад з біо логів в організації світлової га зети; комсомольці біофаку беруть активну участь у науковій сту дентській роботі. Однак в цілому стан комсо мольської роботи на факультеті незадовільний. Основний недо лік — низький рівень організацій ної роботи. Плани роботи курсо вих, і навіть факультетського бю ро, не конкретні. «Поліпшити», «підвищити», «слідкувати», «конт ролювати» — такий їх загальний вид. А в той же час багато ком сомольців не мають доручень. Є випадки формального підходу до розподілу доручень, коли не враховуються здібності людей. Так, відповідальна за оргсектор комсомольського бюро другого курсу явно не справляється з до рученою роботою. Можливо, ор ганізація діяльності СНТ на курсі більше б підходила їй, а як орг сектор комсомольського бюро во на — сумлінний, але зовсім без ініціативний товариш. Стан комсомольської дисциплі ни на факультеті поганий. Це сто сується також і комсомольсько го активу. На засідання універ ситетського комсомольського ак тиву з 50 біологів з ’ явилось лише 12; на засідання комсомольського бюро факультету 10 березня з ’ явився лише один комсорг кур су; 12 березня не відбулися ком-, сомольські збори на другому кур сі, бо з 76 членів ВЛКСМ з ’ яви лось лише 35; на збори 1Ѵ-го кур су прийшло лише 50 комсомоль ців, а по списках їх — 110. Такий низький рівень комсо мольської дисципліни пояснюєть ся відсутністю вимогливості з бо ку факультетського та курсових бюро. Пояснюється він і недо свідченістю комсомольського ак тиву, починаючи від комсоргів груп і кінчаючи членами факуль тетського бюро. Відповідальні за політвиховну роботу комсомоль ської організації Лугова і Криво ручко погано уявляють свої пря мі обов ’ язки. Вони розподілили між собою всі обов ’ язки так: Криворучко займається підпис кою на газети, Лугова — політго- динами. На цьому коло їх діяль ності замикається. Навчання ком сомольського активу відсутнє. Комсорги груп, члени курсових бюро на семінари по обміну дос відом не збираються. Протягом року комсомольське бюро фа культету на своїх засіданнях жодного разу не заслухало звіт про роботу комсомольських бюро окремих курсів, комсоргів груп. Коли розмовляєш з членами факультетського комсомольської о бюро, складається враження, що бюро працює само по собі, а кур сові організації —- теж самі по со бі. Члени факультетського бюро зовсім не знають свого колективу. Юдкевич і Шатила відповідають за факультетську художню само діяльність. Вони запевняють, що самодіяльності на факультеті не ма тому, що відсутні люди, які б могли керувати нею. Акомпану вати може лише Петров, але він уже на п ’ ятому курсі. Але й па першому і на четвертому курсах є студенти, що вміють грати і грали б з задоволенням. Можна знайти і керівників. Лихо в тому, що члени бюро не вивчають сво їх комсомольців, не бувають на курсах. Не використовує бюро всіх можливостей для пожвавлення діяльності комсомольців, не зна ходить цікавих справ, а вони є. Рішенням бюро РК ЛКСМУ біо логічному факультетові було до ручено шефство над зоопарком. Для біологів це шефство особли во цікаве і корисне, якщо підійти з любов ’ ю до справи. Але шефи обмежились лише тим, що восе ни викопали в саду ями та ви садили дерева. З формального боку з партій ним керівництвом комсомолом на факультеті все гаразд. На засі даннях бюро, на курсових збо рах постійно присутні члени партбюро. На засіданнях партбю ро слухаються звіти комсомоль ського бюро факультету і навіть окремих курсів. Однак відчутного результату від такого керівництва нема. На партійному бюро слухається звіт комсомольського секретаря фа культету Сіянович. Робота бюро визнається задовільною, прий мається резолюція, а зрушень не ма. Звітує на партійному бй>ро комсорг другого курсу. Робота визнається задовільною, прий мається рішення, вказується на недоліки, а зрушень нема, збори, як і раніше, зриваються. Коли замислюєшся над ста ном комсомольських справ на біофаці, приходиш до висновку: формалізм тут знайшов собі чу десний грунт і зростає швидко, а викорчовувати його, як видно, не збираються. 1 він, цей форма лізм, душить живу ініціативу, живі думки, комсомольське зав зяття. Ад-же слабкий склад фа культетського бюро? Слабкий. Три члени бюро — студенти пер шого курсу. Вони ще не знають університетського життя, а між тим двом з них доручено керува ти політвиховною роботою на факультеті, а одному — організа ційною. Чи ж це не формальний підхід до великої і важливої справи добору членів факультет ського бюро та розподілу обов ’ яз ків між ними? І. ГУТМАН. Полум’яний борець за мир (До 6-річчя з дня загибелі Нікоса Белояніса) «Нікос Белояніс народився вчасно для свого народу». Шановні читачі І По дивіться, будь ласка, на географічну карту моєї батьківщини — Греції і уявіть собі широкі кра сиві долини, високі гори і чудові пам ’ ятники, найкращі в усьому світі береги і блакитне небо. В цій країні у 1915 ро ці народився і виріс Ні кос Белояніс, «людина з гвоздикою», як назвав його грецький поет Я. Рі- цос. Ім ’ я Белояніса ві доме сьогодні в усіх куточках земної кулі, це ім ’ я комуніста, полум ’ я ного борця за щастя людей. Ще з дитинства Бе лояніс брав участь у ре волюційній боротьбі сво го народу, він зростав разом з нею. Чудовий організатор, він з часом стає видатним діячем партії. Не було таких труднощів, яких не подолав би Нікос Белояніс в ім ’ я визволення свого народу. Ось чому його знають не лише грецькі гори Гратос Віціс, де він у 1948 — 49 роках боровся проти грецьких монархо-фашистів за свободу і незалежність свого на роду, але й увесь міжнародний робітничий рух, все прогресивне людство. Кинутий катами грецького народу у в ’ язницю, він і там ли шився активним борцем за щастя народу. Боячись голосу Белоя ніса, який був голосом усього грецького народу, монархо-фашисти стратили патріота ЗО березня 1953 року. Але не вдалось і ніколи не вдасться потопити в крові прагнення грецького народу бути вільним, будувати соціалізм. Шануючи пам ’ ять свого народного героя Нікоса Белояніса, грецький народ у ці дні вимагає: — Руки геть від вірного сина народу Маноліса Глезоса, який все своє життя віддає боротьбі за щастя Греції, свободи якому вимагає весь світ/ — Англійські і американські загарбники, — геть з країни! НІКОС ЦАНГАС, студент ХДУ Глибоко вивчаючи свій предмет Багато першокурсників-істори- ків вже повністю закінчили кур сові роботи. Це — Бабич, Ша- порков, Верлока, Нестеренко, Дмитриченко та інші. «Віра Фігнер та рух револю ційного народництва 70-х ро ків» — ця тема зацікавила сту дента Ш курсу Солодовника. Часто його можна побачити в бібліотеці, де він уважно вив чав матеріал, що стосується йо го теми, багато читає спеціальної літератури, працює наполегливо і сумлінно. Дехто з майбутніх істориків зацікавився епохою декабристів. Праці Сємейкіної, Картозії при свячені розробці саме цього пе ріоду історії нашої країни. Наполегливо працює над сво єю темою Н. Чумаковський. Вік ретельно вивчав історію визволь ного руху на Україні 1648 — 1654-х років. Його робота викли кає значний інтерес, в ній наво диться багато цікавих фактів. Для перевірки стану написан ня курсових робіт на другому курсі організували комісію. Яг з ’ ясувалось, більшість друго курсників Сердюк, Лариков, Яготинцев, Чигринов, Неглядова успішно завершили або завер шують свої теми. Важливі завдання зараз стоять перед н ’ ятикурсниками. Незаба ром — захист, звіт за 5 років навчання. Більшість з них з усією відповідальністю ставляться до роботи над дипломною темою Серед кращих перш за все слід назвати такі прізвища: Го ловач, Бутенко, Лукаш та ін ші. А ось Помазан, Михеева Горобець, очевидно, особливої відповідальності не відчувають До захисту залишились лічені дні. Справа честі партійної і комсомольської груп п ’ ятого кур су домогтись того, щоб на за хист дипломів курс з ’ явився в повній бойовій готовності. В. МАРЧЕНКО, наш кор. КУТОЧОК П ’ ЯТИКУРСНИКА Про індивідуальний підхід до дітей Викладач середньої школи повинен бездоган но знати своїх учнів, їх успіхи з усіх предметів, характер, нахили, здіб ності, рівень загального розвитку, взаємовідноси ни між учнями, мате ріальне становище роди ни, стан здоров ’ я і ще багато чого. Без цього неможливий правильний підхід до учнів і успіш не виховання всебічно розвиненої молодої лю дини — майбутнього бу дівника комунізму. Викладачі, звичайно, більше уваги приділя ють недисциплінованим, невстигаючим учням, однак є й інша катего рія учнів, які вимага ють до себе не меншої уваги. Вони хороше вчаться, дисциплінова ні, ввічливі і скромні, а між тим спостережли- влй викладач помітить у їх поведінці таке, що відрізняє їх від усього класу. Наведу приклад. Ва дим — дисциплінований учень, непогано вчить ся. Однак я незабаром переконалась, що в йо го житті не все хороше. Якийсь пригнічений вигляд, пасивне став лення до громадського життя класу, відірва ність від колективу, не охайність в одягу при мусили мене познайоми тись з його батьками. З ’ ясувалось, що в ро дині неполадки, син повністю залишений сам на себе, батьки не ці кавляться його навчан ням, навіть харчуван ням; всю зиму прохо див у парусиновому взутті. А батьки його- добре забезпечені .люди, ні в чому собі не від мовляють. Після серйозної роз мови з батьками, з пред ставниками громадських організацій, керівника ми установ, де вони пра цюють, з товаришами Вадима по класу, хлоп ця не впізнати. Він по веселішав, став жваві шим, акуратнішим, з інтересом бере участь у всіх класних заходах і відверто вдячний тим, хто допоміг налагодити його життя. Інший приклад. Ви кладачів класу непри ємно вражала постійна, як їм здавалось, іроніч на посмішка учня Толі під час відповіді на пи тання учителів. Позна йомившись ближче з уч нем, я зрозуміла, що його посмішка пояс нюється соромливістю хлопця. Цим пояснюва лося й інше: незважаю чи на сумлінне виконан ня домашніх завдань, він не міг достатньо добре відповідати на уроках. Після того, як викла дачі переконалися, що справи саме в цьому, вони стали більш уваж ні до хлопця. 1 Толя зараз непогано вчиться Ці приклади свідчать про те, що викладачі класний керівник по винні бути вимогливи ми до учнів і разом з тим уважними, чуйними, хо роше знати всіх хлопців і дівчат свого класу. В. КОРОТКЕВИЧ, вчителька середньої школи No 17, СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ „Солов’я байками не годують^ Під час ‘зимових канікул група студентів філологів за завданням Будинку вчених відправилася в експедицію в села Харківщини, щоб зібрати і записати народні пісні, казки тощо. Ллє робота експедиції була майже зірвана через те, що бух галтерія університету не надіслала студентам гроші. Саме про це і повідомляв читачів уміщений в нашій газеті від 21 березня ма теріал «Солов ’ я байками не годують». Головний бухгалтер тов. Платонов образився. Він не вважає себе винним. Адже на адресах, залишених у бухгалтерії, було вка зано лише: «Ізюмеький район», «Близнюківський район»…, але ніде не було приписано: «ГІочтове відділення». І лише через деякий час, коли бухгалтерії пощастило розшу кати керівника експедиції доцента В. Н, Кнейчера, ця приписка з ’ явилась, але… до повернення експедиції лишалося 2 — 3 дні. 1 висилати гроші, зрозуміло, вже було пізно. Все це так, тов. Платонов. Але коли ви брали на себе відповідальну обіцянку надіслати гроші, чому не перевірили адреси? Не можна не кинути докір і керівникові експедиції тов. Кней- черу, який не поцікавився вчасно, чи надіслані гроші, не нагадав про них. А все це трапилось, на наш погляд, тому, що ті, від кого за лежало забезпечення нормальних умов для роботи експедиції, по ставились до справи формально. ,Говорить філологічний Не знає спокою у нас на філфаці Велика студентська, рідня. Не тільки навчання, а пісня і праця Із нами у дружбі щодня, Щоб кожен філолог красиве й корисне Допитливим дітям віддав, Щоб нам не забути, як рідної пісні, Студентських улюблених справ. В БЕСІДІ З КОРЕСПОНДЕНТОМ До нових досягнень крокує факультет Наш кореспондент звернувся до декана філологічного факультету дочента П. П. Вербицького з про ханням розповісти, які зміни від будуться на факультеті за най ближчі 7 років. — Факультет зростатиме, перш за все кількісно, — почав розповідь Петро Пантелеймонович. — Протя гом найближчих семи років все ширше буде розгортатися заочна і вечірня філологічна освіта. На кінець семирічки на стаціонарі, вечірньому та заочному відділен- I ,іх факультету буде навчатися більше 2000 студентів. Треба спо діватись, що в зв ’ язку з цим збільшиться і кількість викладаць кого складу. Чи зміниться учбовий план? Так, студенти найближчого нового набору будуть навчатися вже за новим планом, який розрахований на аудиторію з людей, що мають , >свід практичної роботи. Збіль шиться кількість годин на дисци пліни за вибором, а весь учбовий процес Наблизиться до потреб школи. Розшириться програма з методики. Практика в школі, яку ми мали до цього часу і маємо зараз (6 тижнів), зберігається, але пере носиться з шостого в сьомий се местр; наступний, восьмий се местр, студенти будуть працювати г школах як учителі-стажори. Новий учбовий план вимагати ме від студентів більш напруже ної праці: кількість лекційних го дин не зменшиться, а кількість курсових і контрольних робіт збільшиться. Недарма ж перед бачено і можливий відсів студен тів, що не встигатимуть. Сподіваємось також, що неза баром наш факультет перейде у нове приміщення, де вчитись буде зручніше і легше, бо будуть ве ликі кабінети, бібліотеки, спеці альні аудиторії для групових за нять Не лише кількісно, але й якісно зросте викладацький склад. Наш колектив збагатиться докторами наук. До числа найбільш вірогід них кандидатів на цей ступінь можна віднести О. М. Фінкеля, ; М. П. Легавку, І. Т. Балаку, Ф. П. Медведєва. Треба сподіва тись, що Зросте і питома вага вкладу в скарбницю філології, що його зроблять представники фа культету. Побачать світ такі нау-‘ кові дослідження, «Реалізм і народність в творчості Пушкі на», М. П. Легавки, «Добролюбов і літературний рух його епохи» М. Г. Зельдовича, «Життя і твор чість Сковороди» А. М. Ніже- нець, «Розвиток української нове ли 20 років XX сторіччя» М. І. Ке-। нігсберг, «Життя і творчість Стен- даля» О. Г. Розенберга, «Нариси з історії сучасної французької прогресивної літератури» В. О. Чиркової, «Курс лекцій з загальної граматики» О. М. Фінкеля, «Вступ до історії російської літературної мови» Г. 1. Шкляревського, «Прий менники в українській мові» А. С. Колодяжного та інші. Можна сподіватись, що зросте й вага громадських студентських організацій у розв ’ язанні багатьох громадських питань, наприклад, розподілу стипендій, місць у гур тожитках тощо. Студентське пред ставництво буде і в Раді факуль тету. Будуть мінятися і форми по- літико-виховної роботи: люди до нас прийдуть більш дорослі, з життєвим і громадським досвідом. Посилиться вимогливість до сту дентів з боку викладачів, поси литься вимогливість і до якості викладання. Цього вимагає від нас епоха розгорнутого будівниц тва комунізму. Радянській школі потрібні вчителі з високою теоре тичною і практичною підготовкою. Саме на підготовку таких учи телів буде спрямовуватись вся діяльність колективу факультету. ЛЕКЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ МІСТА В цьому семестрі кафедра російської мови продовжує роботу по підвищенню професійної кваліфікації вчителів міста. За тематикою, погодженою з обласним інститутом вдосконален ня вчителів, викладачі кафедри доценти 0. М. Фінкель і Г. І. ІІІкляревський прочитали ряд лекцій, які викликали великий ін терес вчительської аудиторії. Викладач Ф. Ф. Нехайчик прочитав лекцію для вчителів Довжанської сільської школи. У найближчий час кафедрою будуть організовані консуль- ’ ’ ■ації для вчителів-мовістів міста та області. Л. ВИНОВА. 1 НА ФОТО: першо курсниця українського ^відділення Юлія Синя- Двська, відмінниця на- ‘вчання, член курсового комсомольського бюро, хороший товариш. Юля прийшла на фа культет після двохрічної поботи. Четвертокурсниці готуються до уроку: триває педагогічна прак тика. Фото А. Медведєва. Красиво в наших аудиторіях Серед хороших комсомольських справ на філологічному фа культеті можна назвати і таку; третій український (комсорг Бе реза) і другий російський (комсорг Жаданівська) вирішили самі прибирати в аудиторіях. І вони не тільки прибирають, але й при крашають приміщення, щоб приємно було в ньому навчатись. Не впізнати 36 аудиторію. Столи застелені папером приємного кольору, на вікнах і дверях — штори, висить свіжа газета. Одно тільки можна впізнати — темні плями з жовтобурими розводами па стелі. Це сліди зимової непогоди. Давно вже слід подумати коменданту нашого корпусу тов. Юркевич про організацію ремонту в аудиторії. І студенти допомогли б. В 17 аудиторії (її теж обслуговують студенти) на вікнах кві ти, завжди чисто. Хороше починання — перехід на самообслуговування в учбових корпусах, вже підхоплюють іцші курси. Навести порядок в своїй аудиторії вирішили комсомольці другого українського. За ними, мабуть, підуть інші. І. ПРИХОДЬКО. Завтра — викладачами в школи З великою любов ’ ю працюють вожатими в школах міста сту денти філологи. Хороших успіхів добиваються ті, хто по-справж ньому цікавиться цією справою. І в нас таких активістів чимало. Серйозну і значну роботу в школі веде третьокурсниця ро сійського відділення Люда Лю тенко. Вона працює вожатою вже другий рік. Вміє зацікавити уч нів, не тільки допомагає оформи ти стіннівку чи підготувати збо ри, але й наздогнати кращих у навчанні. Непогано працює в школі дру гокурсниця українського відділен ня Ліда Гаврюшенко. її робота в школі приносить значну ко ристь. — Я завжди намагаюсь позна йомити дітей з тим, чого вони ще не знають, що сьогодні ціка вить їх, — говорить Ліда. Тамара Дроб ’ язко, студентка цього ж курсу, відмічає, що учні цікавляться багатьма питаннями і тому треба завжди бути гото вими до відповіді і про видат них учених, і про літературу, і про те, як можна найкраще під готуватись до уроків…. Праця в школі корисна і ‘ для самих вожатих, бо це практика для майбутньої педагогічної діяльності. Л НАЗАРЕНКО. Перший диспут Нещодавно на нашому курсі був проведений диспут по книзі Ан. Кузнецова «Продовження ле генди». Це перший наш диспут, і ми старанно готувалися до нього. Ми всі читали цю книгу, бага то з нас зовсім недавно прийшли з школи і нам близьке все те, що хвилює героя книги — проб лема місця в житті, підготовка до самостійного життя з шкіль ної лави. Особливо цікавим був виступ студентки Ліди Нос, яка, не вступивши до геолого-розвіду- вального інституту, пішла працю вати на -завод і працювала там 2 роки токарем. Тільки безпосе редньо зіткнувшися з життям, людина знаходить своє місце в ньому — такою була наша спіль на думка. Ми багато сперечалися про таких, як шкільний товариш Анатолія — Віктор, що закінчив ши десятирічку, «пристосовуєть ся» до життя — за протекцією папаші вступає до торговельного технікуму, хоча його там ніщо не приваблювало. Різні шляхи у мо лодих людей; зустрічаються ще й серед нас пройди, але не вони рухають життя; справжнє життя за такими, як Анатолій, члени бригади Осипенко — вони буду ють міста, приборкують ріки, і їм належить майбутнє. Т. ЧИЖ, студентка II курсу. ЦИФРИ ФАКТИ 154 роки- вік філологічного фа культету, ровесника університету. Не старить, а надає юності фил факу його 155 весна. 615 студентів вчаться на філ фаці. Вони обрали однаковий шлях у житті — присвятити себе почесній справі вивчення і про паганди літератури, мови. Добра путь! Наукові гуртки української мови і літератури, російської лі тератури і мови, зарубіжної літе ратури, педагогіки і психології діалектології та ін працюють на факультеті. 18 доцентів і один доктор фі лологічних наук викладають на факультеті. Свої знання, досвід передають студентам знавці своєї справи М. П. Гущин, О. М. Фін кель, М. М. Баженов, В. П. Нев зорова, П. П. Вербицький та ін ші. 34 студенти-філологи працюють у школах піонервожатими. Най кращі з них Інна Гуляєва, Ніна Лютенко, Валя Нікітіна, Інна Ку черенко, Люба Кирячок багато часу віддають піонерам. Близько 75% студентів першого та другого курсів в минулому — виробничники. За роки роботи во ни перевірили себе і свідомо об рали професію філолога. Імена академіків О. І. Білець- кого, Л. А. Булаховського, члена кореспондента Академії наук Д. Благого, доцентів М. М. Ба женова, М. П. Легавки, доктора філологічних наук Д. Маркова, письменників Я. Баша, В. Кучера, В. Добровольського, І. Виргана. І. Муратова добре відомі нашій країні. Ними пишається філоло гічний факультет: всі вони — його вихованці. Сім тисяч такий книжковий фонд кабінету мовознавства. Тут можна одержати книги з історії мови , з старослов ’ янської мови. В золотий фонд кабінету входять «Словарь древнерусских личных имен» Тупикова, «Грамматика» Смотрицького і Ломоносова, «Остромирово евангелие» та інші) Чимало цікавих і рідких книг знаходиться і в інших п ’ яти уч бових кабінетах факультету. БУДЕМО ЗАВЖДИ ПАМ’ЯТАТИ Ось і закінчується наше навчання, в універси теті, роки наполегливої праці і серйозних диспутів, веселих студентських вечорів і екзаменаційних- хвилювань — незабутні, найкращі роки в житті. З сердечним хвилюванням уперше ми пересту пили поріг нашого університету, мріючи стати ви хователями підростаючого . покоління, прищеплю вати учням любов до рідного слова, навчити їх розуміти всю красу наиюї літератури. І ось цл мрія маїїже здійснилась. І де б ми не працювали, ми завжди пам ’ ятати мемо свій університет, факультет, викладачів, що дали нам путівку в життя. 3. ЄНА, А. СВАШЕНКО, . В. ДЗІОБАНОВСЬКА, п ’ ятикурсниці. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. 3. 11 квітня 1959 р. ,* * * Девушки, сколько подснежников Мы вам дарили весной, С первой апрельской нежностью, С первой голубизной! С запахом хвои, с каплями На лепестки упавшими С тёплой набухшей зелени Веток и игл густых Мы вам несли подснежники Полные счастья нашего, На площадях и улицах Мы вам дарили их. Слышите, март с капелями Строчит ручьями просеки, И густотой весеннею Лес задышал с утра. Я вам отвечу, если вы Взглядом случайным спросите: — Время цветам подснежникам, Лунным ночам пора. Лес исходив тропинками, Там надышавшись свежестью Первых весенних паводков, Первых ручьёв лесных, Мы вам несем подснежники, Полные нашей нежности, Мы вам несем подснежники — Первую радость весны. АРК. ФИЛАТОВ, студент физмата. Остання студентська… Вона прийшла в університет дуже рано. Ще пустотливий бе резень тримав закутаними снігом вулиці міста, а на факультетах вже дзвеніли по-весінньому ра дісні голоси студентів. Кожен ра дів близькому приходу теплих днів і пов ’ язував з ними нові мрії, радості… Якось по-особливому вабив університет і дипломників. Від чуття прийдешньої розлуки з усім, з чим зв ’ язані роки навчан ня, тягло випускників до учбових корпусів. Ще більш зросло у ЦІ квітневі теплі дні бажання бути разом з друзями, з порадниками і наставниками. Зустрічі здають ся чимсь незвичайним, кожен хо че розповісти спочатку про свою дипломну роботу, а потім обо в ’ язково згадується якась цікава історія, що трапилася десь на другому курсі — давно. …П ’ ятий український — один з найсильніших курсів філологіч ного факультету. Останню зимо ву сесію третина студентів курсу склала лише на «відмінно». Се ред кращих — Алла Свашенко, Лена Будика, Люда Возна, Гри ша Білик, Рая Обозна, Микола Аляб ’ єв_. Ось повновида дівчина з коса ми, звитими в тугі перевесла, схилилася в задумі над диплом ною роботою. Це незмінний ста роста і відмінниця навчання Лю ба Старченко. Робота йде добре, але чи все зроблене для найпов нішого висвітлення теми? У дослідження поезій Шевчен ка з головою поринув її спів- курсник Гриша Петриченко, та ось сонячний зайчик (може, ви падковий, а може й ні) викли кав його на вулицю. Я бачу Гри щу з букетом перших весняних квітів, призначених… Кому? Ну, звісно, Тамарі. Шевченко не ви ступав проти кохання. Закінчують університет і надія толкачівськнх шашкістів Валя Яценко, і факультетська гімна стка Рая Котляр, і народний дружинник Саша Циплаков. Са ша думає по закінченні універси тету продовжувати займатися фізкультурою, а зараз його мрія — затримати якнайбільше «маститих» порушників громад ського порядку. Останн-я студентська весна… її довго згадуватимуть ті, хто скоро ввійде до школи Григорієм Івановичем, Леонідом Михайло вичем, Світланою Григорівною, Любов ’ ю Андріївною… П ’ ятикурсників об ’ єднує єдине бажання — успішно закінчити уні верситет і піти працювати туди, куди пошле Батьківщина. І де б не були молоді філологи — в со нячній Киргизії чи в далекій Якутії, на полонинах чи в краю вугілля й териконів — Донбасі — вони завжди пам ’ ятатимуть .уні верситетські роки, співкурсників і каштани біля факультету. Випускники знають, що щастя не лежить на гладеньких доріж ках, посиланих жовтим пісочком, щастя — на важких дорогах жит тя. І молоді педагоги будуть щасливі тим, що вони завжди перебуватимуть в діючій армг трудівників, відчуваючи теплі турботи про них матері-Батьків- щини. А КИСЛИЙ. Глибоко замислилась студентка Хвостенко. Щось з дипломною роботою? Ні! Це її мало хвилює. Є інша проблема першочергової ваги: до одержання призначень залишилось кілька днів, а сховатись і досі ні за кого. Чого доброго доведеться поїхати працювати. Клятва Кущі рясної бузини Схилились до могилки. Кому вклоняються вони? Спитай, спитай сопилки. Ми з бузинового стебла Сопилок не робили, Та бузина розповіла Сама про цю могилу. Іще гули громи війни, Було чорнила мало, І соком з ягід бузини У школі ми писали. Ми кожну букву все одно Виводили уміло, Дивилось сонце у вікно, Неначе розуміло, Чому рядки писались ці, Та ще в такім старанні! Бо то не сік, а кров бійців, ‘ Що запеклася в рани. І на звичайні ті листки Із зошита шкільного Лягали полум ’ ям рядки Із гімну бойового. Про тих, хто в пам ’ яті віків, Лиш пам ’ ятати — мало… І ми серцями кров батьків На все життя вбирали. АНАТОЛІЙ КУРОЧК1Н студент філфак) Бодрая, живая, непокорная, Ароматной свежести полна, Ломится в окно лабораторное Харьковская юная весна. Здравствуй, всемогущая волшебница! Свой халат зеленый надевай, И — чего тянуть — без промедления Синтез хлорофила начинай! Г. БЕЛОУС, студент химического факультета. В ящике для писем и газет Твоего письма сегодня нет. Хорошо. Я грустно помолчу. Хорошо. Я горько пошучу, Что, наверно, это хорошо, Что еще мой праздник не пришел, Что письмо твое еще в пути, Что еще вся радость — впереди, Л. БОЛЕСЛАВСКИЙ, выпускник филфака. Мовою олівця РОЗВИВАЮТЬСЯ дерева, діяльність СИТ (адже незабаром конференція), ^ і лише одне не підко ряється весні — комсомольська робота на Сіофаці. Мал. В. Зеніна Весняні усмішки Як Кудиненко самого себе переміг Найважча перемога — перемога над самим собою. Якщо не вірите античним філософам, спитайте у Кудиненка. Це він, будучи голо вою бюро легкоатлетичного від ділення університету, виступав за «Спартак» і допоміг спартаківцям перемогти команду університету в першості області з легкої ат летики. Переміг самого себе. Семеро сміливих — Так ось, товариші, ми га даємо, що збори ці будуть не тільки першими, але й не остан німи, — виголошував промову т. Бережний, голова клубу, перед боксерами ХДУ напередодні зма гань на першість області. Сподіваємося зібрати ва, ще раз і поздоровити з успіхом. — Ми також надіємося, — почулося у відповідь з боксерського середовища. Кожен додав про себе: «На щасливий кінець». Оратор помітив сумні обличчя. — Невже перевелися молодці в університеті?, — вигукнув він. — Так ми ж не тренувалися… — Більше сил збереглося, — не. розгубився промовець. Нехай на дихають вас героїчні подвиги Кн- рибєєвича та Іллі Муромця, закінчив він полум ’ яну промову. — Постоїмо за університет, — по чулися розрізнені голоси. Виручає рішучість Як працювала т. Моїсеєнко на філфаці — невідомо. Одні гово рять — добре, інші — погано. Ор ганізатор вона хороший, але от філологи неорганізовані — ніяк не можуть зібратися на збори, щоб переобрати її. — А, ось ви як, — образилася Моїсеєнко. Не буду вас більше організовувати, живіть, як ба жаєте. Я й сама переоберуся. І склала вона матеріали Низової Ради в комсомольське бюро. Під писано — і з пліч геть. От як треба робити, якщо тебе не слухають. . „ . ■ 9 79 ПІ Друк. Вид-ва ХДУ, БЦ 06244. Зам. 633, тир. 1500. Адреса редакції: Університетська, 16, тел. 2-72-01, дод. м. АРУ*- “ ’ Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО