No 13 (967) Субота, 4 квітня 1959 р. Ціна 20 коп. В учбовому кабінеті кафедри історії КПРС багато студентів. Тут завжди одержиш потрібну літературу для підготовки до семінару, для більш глибокого оволодіння марксистсько-ленінською теоріею. На ФОТО: в кабінеті історії партії. На передньому плані (злі ва направо): студент першого курсу геологічного факультету Валерій Черкасенко та першокурсниця радіофізик Ніна Корж. З відкритих п артійних зборів Щоб краще працював університетський загін комсомольців Велике приміщення Ленінської аудиторії переповнене. Викладачі та студенти, комуністи та комсо мольці зібралися на відкриті пар тійні збори. На порядку денно му — питання про стан комсо мольської роботи в університеті. Важливе, актуальне питання. Після доповіді секретаря комі тету комсомолу Б. Решетняка по чалося жваве обговорення. При чина критичних і різких виступів комуністів і комсомольців полягає в тому, що в роботі комсомоль ської організації університету є ряд істотних недоліків, яких давно вже слід позбутись. З ВИСТУПУ АСПІРАНТА Ю. ШИЛОВЦЕВА — Почати хоча б з планів ро боти, складених комітетом комсо молу. Вони не конкретні, не на мічають певних заходів. Тому й перевірити виконання деяких з них просто неможливо. По-друге, на факультетах був проведений досить невдалий роз поділ обов ’ язків між членами комсомольських бюро. Наведу ли ше один приклад: відповідальними за політиковиховну роботу в ком сомольських бюро факультетів майже наполовину є першокурс ники. Відомо, Що центр комсомоль ської роботи, комсомольського життя повинен бути зосереджений у групі. Цього ніяк не можна ска зати про групи радіофізичного фа культету. Комсомольські доручен ня розподіляються механічно вна слідок того, що комсорги погано знають своїх комсомольців. Мені здається, що курсові і фа культетські бюро, як кажуть, «за їла текучка®, що вони за окреми- ми деревами не бачать лісу, за окремими заходами — основної мети — виховання комсомольців. З ВИСТУПУ ВИКЛАДАЧА Є. ТИТОВА. Моє враження від ознайомлен ня з станом комсомольської ро боти на фізматі таке — органі заційна робота на низькому рів ні. І це стосується не тільки фіз мату, але й всієї комсомольської організації університету. Комсо мольці рідко збираються разом (я маю на увазі не лекції та інші обов ’ язкові збори) Є в чому закинути і фізмату зокрема. Ще далеко не всі ком сомольці охоплені дорученнями, ті, що мають їх — мало або й зов сім не відчувають комсомольсько го контролю. Комсомольці не зна ють не лише членів комітету ком сомолу університету, а й членів своїх комсомольських бюро. З ВИСТУПУ І. МАНАКОВА, СЕКРЕТАРЯ ПАРТБЮРО БІОФАКУ Часто партійне керівництво ком сомолом перетворюється на «опі ку», і в цьому винні самі комсо мольці. Для того, щоб зібрати комсо мольські збори на нашому фа культеті, необхідно переносити їх строк не менше 2 — 3 разів, і збо ри відбуваються врешті з допо могою партійного бюро. Комсомольських керівників бу- квально іноді доводиться за ручку водити, показувати — що і як, бо самі вони не зроблять. І якщо треба негайно дати концерт (обо в ’ язково «негайно»!) або вивести групу на роботу по благоустрою — Закінчення на 2 стор. НА БУДІВНИЦТВІ ХЛУ ІШ Допомога робітникам у навчанні Багато робіт ників з будови уні- верситету навча ються у вечірніх школах, на підго товчих курсах та в інегигутах. Кожний знає, що працювати і ■ г , вчитися важко, Щоб самостійно розібратися у багатьох питаннях, потрібно багато часу, а у робітників його невистачае. Ось чому вони звернулись до студентів університету з проханням допомогти в навчанні. Про хання було задоволено. Першокурсники геологічного факультету Шевченко, Малієв, Далуза, Кужелєв, Григорук, Віткалов, Кривошея прийшли в робіт ничий гуртожиток. Два рази на тиждень вони проводять тут за няття з математики, літератури і фізики. 25 робітників, які регу лярно ці заняття відвідують, глибоко вдячні студентам. В. КОРЕНЄВ, член комсомольського поста. Більше ініціативи, товариші члени штабу! Прийшов час широко розгорну ти роботу на комсомольській бу дові — на спорудженні спортивно го залу. Але чи готові всі необ хідні умови для цього? Мені зда ється, що ні. Коли ви прийдете на будівни цтво, то в першу чергу кинеться у вічі безладність в організації роботи студентів, яку ліквідовують протягом декількох років і ніяк не ліквідують остаточно. Конкрет на робота не вказується, розста новка сил не раціональна, як пра вило, невистачае інструменту. Як що додати, що систематичний контроль за роботою з боку штабу відсутній, буде зрозумілий на слідок — низька продуктивність праці. Так, за 6 робочих днів (24 години) студенти трьох груп дру гого курсу (70 чол.) зробили те, що за нормою повинні були зро бити 10 чоловік за 12 годин. При чому вважається, що ці групи працювали добре. Студентам, як це бувало і ра ніше, пропонують затуляти дірки будівництва: вони часто викону ють роботу, яка або зовсім не потрібна або дуже й дуже дру горядна. Справді, з 15 по 20 бе резня географи II курсу розван тажували кераміку, а наступного дня інша група цю кераміку на вантажувала. Штаб будівництва (начальник університетського штабу тов. Яв- лянський, начальник штабу фіз мату тов. Шляхов) не знає добре, що тоеба зробити безпосередньо на дільниці 8 корпусу. Посилаючи людей на роботу, штаб не ціка виться тим, що зроблять вони саме для 8 корпусу. Зараз закін чують дах. Після цього фронт ро біт розшириться як у середині корпусу, так і на його підступах. Необхідно починати зв ’ язку 8 і 7 корпусів. Але спробуйте це зараз зробити! Адже треба копати траншеї під фундамент в переході 7 і 8 кор пусів. Будівництво ж почало об лицювання 7 корпусу зверху. Кожному зрозуміло, що працю вати внизу зараз неможливо. Зв ’ язка корпусів відтягується до закінчення облицювання. Питається, куди дивилися рані ше члени штабу? Невже не можна було домовитись про певну чер говість робіт та про їх строки? Зараз треба на повну силу роз горнути спорудження спортзалу і взагалі роботи на будівництві. Але робити це треба свідомо, точно знаючи, що треба виконати в першу чергу, а не плутати в темряві, витрачаючи сили студен тів не на вузьких місцях будови, а так, для звіту. Штаб повинен твердо знати всі справи будівництва, брати обов ’ яз ково участь в розстановці сту дентської робочої сили. Лише тоді праця студентів на будівництві буде приносити користь. А. ЗДОРОВИЙ, студент фізико-математичного факультету. На радіофізичному факультеті не цікавляться діяльністю народної дружини На радіофаці 73 чоловіка по дало заяви, в яких просили за рахувати їх до складу народної дружини. Минув місяць з тих пір. Але фактично дружина радіофаку жодного разу не зібралась, на чальник дружини не обраний, на чергування приходить вкрай мало людей. Наведу такий приклад: у пер ший день з ’ явилося лише 23 чо ловіка, 8 березня — 27, 22 бе резня — 41 чоловік. Жодного разу не були на чергуванні 28 чоло вік, лише один раз — 18, і си стематично виходять на чергу вання 8 — 10 чоловік, які не по давали заяв, але бажають брати участь у всенародному починан ні. Кілька слів про склад дружини. До неї входять 63 студенти, аспіранти тт. Ковтун, Катков, Петренко, Сильченко, асистенти тт. Борзенко, Мосьпан, лаборант т. Єрохін. Все це молоді, енергій ні, ініціативні люди, але жоден з них на чергування не з ’ явля ється. Ніяких заходів до них партбюро не вживає. До складу дружини входять чо тири викладачі кафедри фізично го виховання, причому їх вік від 43 до 60 років, а на засіданні оргкомітету рекомендувалося приймати в дружину осіб у віці від 18 до 40 років. Хіба на радіо- фаці не знайшлося більш молодих викладачів? Висновок може бути один — партійне та комсомольське бюро радіофаку недостатньо займається цим питанням. Г. СМЕТАНКО Партійне бюро обговорює стан факультетської преси Добре зробило партійне бюро філологічного факультету, заслухавши на своєму засіданні питання про стан факуль тетської преси. З докладним аналізом стіннівки «Горьковецъ» і рукописного журналу «Ентузіаст» виступив комуніст, член редколегії уні верситетської багатотиражки’. 1 !. Я. Лівшиц. ВИВЧАЮЧИ З ’ ЇЗДІВСЬКІ ДОКУМЕНТИ Серйозно і глибоко вивчають з ’ їздівські ма теріали студенти нашо го університету. На ПІ і IV курсах історичного факультету вже відбу- лось перше семінарське заняття. Не можна не відзначити змістовні ви ступи Солодовникова, Горбатюка, Мосенцевої та інших. Однак бажа- но, щоб у бесідах брала участь більша кількість студентів, щоб комсо мольські організації кур сів краще мобілізували молодь на більш глибо ке і докладне вивчення звітної доповіді М. С. Хрущова та інших з ’ їз дівських матеріалів. ,Щоб краще працював університетський загін комсомольців члени комітету комсомолу пряму ють до партійного бюро. Восени на біофаці трапилася НП — група самовільно залиши ла роботу в колгоспі. З цього приводу деканат і партійне бюро зібралйся вжити суворих заходів щодо винуватців. Але справою почав самостійно займатися комі тет комсомолу, який влаштував «виїзну сесію» на біофаці і… не вжив ніяких рішучих заходів. Чи не є це проявом лібералізму комі тету? Дивно повів себе і ректорат, який по суті відмінив стягнення, накладені деканатом на деяких комсомольців. Мені здається, що недоліком роботи комсомольської організації біофаку є підміна комсомольсько го керівництва партійним. Більше самостійної ініціативи у комсо мольській роботі.! З ВИСТУПУ О. ТЕРЛЕЦЬКОГО, СЕКРЕТАРЯ КОМСОМОЛЬ СЬКОГО БЮРО ГЕОЛОГІЧНО ГО ФАКУЛЬТЕТУ Комсомолу ХДУ потрібні спра ви, які об’єднували б усіх студен тів. Чи може бути такою справою будівництво нових корпусів? Мо же, але не стало внаслідок по ганої організації роботи. А са модіяльність? Теж може, але не має навіть елементарної матері альної бази (акордеонів тощо) для роботи агітбригад. Зараз на геологічному факуль теті створені академгрупи, яких раніше не було. Сподіваємося, що це сприятиме комсомольській роботі на факультеті. Про лібералізм. «Легендарний хвостист» Шуменко (2 курс) і до сі вважається студентом геолфа- ку. Комсомольська організація стоїть за його виключення, але ніяк не вдається «проштовхнути» цю справу через адміністративні органи. З ВИСТУПУ СТУДЕНТА І ГУТМАНА З першого погляду на біофаці все в порядку. Відбувалися ком сомольські збори, проведено спор тивний вечір. Але рівень комсомольської ро боти на цьому факультеті все ж надзвичайно низький. Немає по всякденної комсомольської роботи. В комсомольській роботі багато формалізму. Наприклад, II і IV курси намітили провести збори по підсумках зимової сесії. Запізни лися — вже до літньої час готу ватися! Але комсомольські керів ники біофаку про це не дбають. 1 якби до літньої сесії лишав ся один день, то й тоді б збира лися збори по підсумках зимової сесії… якби тільки пощастило зі брати на них комсомольців! Часто комсомольські керівники скаржаться: «немає завдань для комсомольських доручень». Ні, ро боти вистачить кожному, треба ли ше розподілити її вміло. …12 березня знову зірвалися Закінчення. Початок на 1 стор. збори на II курсі біофаку. Що зробили бюро і комітет? Комітет комсомолу не вимагає від комсо мольців суворого дотримання ди сципліни. За рік ним було роз глянуто лише персональні справи про втрату комсо мольських квитків. Жодного по рушника, жодного хвостиста З ВИСТУПУ ВИКЛАДАЧА М. БОГДАНА Список народних дружинників університету, в якому налічується 480 чоловік (ЗО викладачів і 450 студентів), не відповідає дійс ності. Коли чергує, наприклад, фізмат або радіофак, з 75 чоло вік з ’ являється лише 50. Так ста витись до справи не можна. Кілька слів про те, як ми ду маємо провадити чергування на родних дружинників. Група з 7 чоловік матиме постійну дільницю, звертатиме увагу не тільки на по рядок на вулиці, але й у дворі, в будинках. Тоді ми справді змо жемо доглядати за порядком. Комсомолу ж потрібно якнайшир ше пропагувати цю чудову справу. З ВИСТУПУ О ГЕРЕЩЕНКА, ДЕКАНА РАДІОФАКУ Партійна організація факульте ту чимало працює з комсомольсь кими ватажками факультету і кур сів. А от з боку комітету комсо молу — ніякого навчання комсо мольського активу. Комсомоль ській роботі, і не тільки комсо мольській, але й профспілковій заважає так звана «текучка». До того ж у радіофізиків надзвичай но перевантажена учбова програ ма. З ВИСТУПУ Г. ЯКУБОВИЧА, ПРОРЕКТОРА ХДУ Наведу приклади піклування держави про побут наших сту дентів: введено додаткове харчу вання, розпочне роботу нічний профілакторій, який по суті буде будинком відпочинку для студен тів ХДУ без відриву від навчан ня. Але «віддача» з боку студен тів все ще мала. Ми все ще не вміємо зберігати ‘ державне май но, воно псується у великій кіль кості. З ВИСТУПУ ВИКЛАДАЧА М. КЕНІГСБЕРГ В комсомолі повинна бути не тільки масова робота, але й ін дивідуальна робота. І приклад індивідуальної роботи з кожним студентом повинні подавати на ші викладачі, які ще мало відві дують гуртожитки, мало ведуть з студентами розмов, не втруча ються в студентське життя. Студентам треба мати справж ній клуб, приміщення клубу, і ду же добре було б, якби найближ чим часом комсомол взявся за його будівництво. З ВИСТУПУ В. ГАЛУЗИ, ЗАСТУПНИКА СЕКРЕТАРЯ КОМІТЕТУ КОМСОМОЛУ Комітет комсомолу усвідомлює всі недоліки, які виникли внаслі док його недостатньої вимогливо сті до себе і до комсомольців уні верситету, і буде боротися з ци ми недоліками. На початку квітня закінчаться поширені комсомольські активи на факультетах з єдиним питан ням — про комсомольську дис ципліну . Створено організаційну комісію. Буде налагоджено нав чання факультетських активів, для чого всі факультети розподіля ються на групи: гуманітарну, тех нічну, природознавчу. Можна було б провадити школу активу з виїз- дом за місто на 3 — 4 дні влітку і взимку. З ВИСТУПУ А. ШАРАПОВА, СЕКРЕТАРЯ КОМСОМОЛЬ СЬКОГО БЮРО ФІЗМАТУ Пожвавлення комсомольської роботи на фізматі стало можли вим лише завдяки допомозі пар тійного бюро. У виступах наво дилася одна невірна цифра — ніби лише 50 процентів комсо мольців фізмату охоплено громад ськими дорученнями. Не 50 про центів, а 80 процентів комсомоль ців мають такі доручення. Інша справа — налагодити контроль за їх виконанням. На комсомольській будові ство рилося становище, коли люди є, а фронту робіт для них немає, і в цьому винні керівники будів ництва. Наступні перевибори низових комсомольських організацій про ходитимуть під лозунгом: «Жод ної випадкової людини в комсо мольському бюро!» Ми розгорне мо також змагання між групами. З ВИСТУПУ Г. СЕМЕНЕНКА, ДЕКАНА БІОФАКУ Відповідаю тов. Гутману: суть не в формальному керівництві на біофаці, а у відсутності ініціативи у комсомольців. З ВИСТУПУ Г. ГОРНОСТАЄВОЇ, СЕКРЕТАРЯ ПАРТБЮРО ФІЗМАТУ На будівництві спортзалу пов ністю відпрацював лише II курс — іншим нема чого робити Цим завдається шкода виховній сторо ні роботи на будівлі, яку комсо мольці самі вирішили закінчити до 1 вересня. Треба негайно вжити заходів щодо розгортання робіт на комсомольській будові. На факультеті підвищилася ус пішність. В цьому заслуга ака- демкомісії, яка працювала при факультетському бюро. Міжфакультетські огляди само діяльності, на мій погляд, потріб ні, бо вони дають можливість ви пробувати свої сили багатьом молодим виконавцям. З ВИСТУПУ СТАРОЇ КОМУНІСТКИ К ШЛОСБЕРГ Справа честі університету — мати 1500 резервних донорів, а їх поки що налічується у нас де сятки. Я закликаю комсомольців відгукнутись на цю справу дер жавної ваги. З ВИСТУПУ О. КУЧЕРА, СЕКРЕТАРЯ ПАРТКОМУ УНІВЕРСИТЕТУ Недоліком партійного керівниц тва комітетом комсомолу, так са мо як керівництва комітету ком сомольськими бюро, було те, що не перевірялося на місцях, як са ме виконується те, що повинно виконуватися. Дуже часто комсомольські ке рівники вкажуть комсомольцям, що треба зробити ту чи іншу справу, але не вміють роз ’ ясню вати, для чого саме треба. Партійне керівництво полягає не в тому, щоб заслухувати звіти на засіданнях, а в першу чергу в то му, щоб щоденно і щогодинно допомагати комсомольській органі зації. Дивно поводили себе декан і парторг біологічного фа культету, які майже розписалися у своїй неспроможності підняти рівень комсомольської роботи. Ще нерідко керівники факуль тетів глушать комсомольську іні ціативу, що завдає шкоди комсо мольській роботі. Нещодавно на географічному факультеті висту пив секретар комсомольського бю ро Г. Матковський і вказав на неприпустимість такого станови ща, коли на II курсі за час на вчання змінилося 8 викладачів іноземних мов. Чого, питається, декану тов. Трипільцю треба було виступати проти Матковського і обвинувачувати його у проявах демагогії? З ВИСТУПУ І. БУЛАНК1НА, РЕКТОРА УНІВЕРСИТЕТУ Доповідь секретаря комітету тов. Решетняка була дуже гла денькою, не такою, як потрібна зараз. В ній розповідалося про успіхи. В університеті є величез на кількість прогулів. Хто робить ці прогули, як не самі комсо мольці, і чи можна після цього захоплюватись успіхами? Рівень виховної роботи в університеті низький. Комітет комсомолу пра цював погано. Товаришам Манакову, Семенен- ку, Терещенку і багатьом іншим треба зрозуміти, що м^ виклада чі, не будемо працювати за ком сомольців, але декан і парторг відповідають за їхню роботу. ■■■ Партійні збори прий няли розгорнуту резолю цію, спрямовану на по кращення ДІЯЛЬНОСТІ ком сомольської організації університету, комітету комсомолу. Комсомольське життя — — Бюро повинно бути в авангарді Пройшло значно більше поло вини учбового року, і зараз уже можна підбивати деякі підсумки діяльності комсомольських органі зацій груп, курсів, тим більш, що незабаром розпочнеться в групах і на курсах перевиборна кампа нія. Наш, III курс фізиків, на фізи- ко-математичному факультеті по успішності один з перших. Значну, участь беруть комсомольці курсу у громадській роботі. Відразу скажу, що план роботи курсу, затверджений на організаційних зборах, майже виконано. Особливо добре, ініціативно працював шефський сектор бюро (відповідальний т. Омелаєнкої . Шефський загін комсомольців очо лював студент ядерного відділен ня Романій. Комсомольці допо магали робітникам вчитися. Особ ливо значну допомогу подали тим, хто вчився у десятому класі ве чірньої школи або готувався . до вступу в інститут. Омелаєнка добре знають на біофаці, його товариська допомога біологам в оволодінні математи кою була дуже потрібкою і корис ною. Від шефського сектора не від ставав і культмасовий. Дуже хо роші були у нас вечори відпочин ку, налагодилась художня само діяльність. Але не всі відповідальні за сек тори комсомольського бюро пра цювали однаково активно. Зовсім інертним виявився академсектор (відповідальний тов. Вирін); за весь час вийшов лише один но мер стіннівки «Спектр». Це чудо ва ілюстрація «діяльності» секто ра преси. Не по-комсомольськи поводив себе і художник газети студент Дроб ’ язко, який не пра цював, а тільки обіцяв. Взагалі підсумок можна зро бити такий: певна і непогана ро бота на курсі проведена, але ре зультати були б значно кращими, якби більш ініціативно працю вало бюро (секретар т. Кри воручко), яке, нічого гріха таїти, замість того, щоб вести за собою комсомольців, йшло іноді в хвості подій. Л. ЛАЗАРЕНКО, студент III курсу фізико-матема- тичного факультету. На всіх факультетах, курсах університету йде напружене нав чання. Середина семестру. Незабаром — сесія. КОРИСНА НАРАДА АГІТАТОРІВ ГРУП Величезну роль у вихованні студентів віді грає агітатор академгрупи, якщо він працює сумлінно, з душею, дійсно трудиться як агіта тор в повному смислі цього чудового слова. І ось, щоб ще краще організувати діяльність за гону університетських агітаторів, обмінятися досвідом, партійний комітет скликав нараду заступників секретарів партійних бюро та агі таторів академгруп. Про історичні рішення XXI з ’ їзду МРС та завдання університетського колективу щодо здійснення цих рішень в галузі подальшого розвитку народного господарства, культури, на уки виступили на нараді заступник секретаря партійного комітету ХДУ 10. І. Терехов та член парткому Б. Ф. Данилевич. Організація виховної роботи в академічній групі визначає всю політвиховну роботу на факультеті, в університеті. Більшість агітаторів працюють так, як і повинні працювати комуні сти на найвідповідальнішій ділянці громадського життя — – вихованні політичної свідомості у мо лоді. До кращих агітаторів слід віднести перш за все 0. Т. Давидова, Г. Ю. Юнгерман, Д. 3. Гордєвського, Л. Л. Гельфенбейна, В. X. Плу- жникова та інших. Але партійні бюро факультетів ще не домог лись того, щоб усі агітатори працювали однако во добре, щоб вони регулярно відвідували ін структивні заняття, серйозно і глибоко готува лись до бесід. Досвідом роботи в групах поділились агі татори тт. Фрізман, Гаврилов, Зарицький, Ти- мошев, заступники секретарів партійних бюро тт. Шкорбатов, Гордєвський. Кращі агітатори провадять заняття в формі бесіди. Після невеличкого вступного слова став ляться питання, які викликають жваве обгово рення. Іноді спочатку з невеличкими заздалегідь підготованими доповідями виступають 2 — 3 сту денти. Нарада принесла значну користь для подаль шого покращення політивиховної роботи на фа культетах. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. 2. 4 квітня 1959. ,Чому в розподілі стипендії не бере участь група? …Після чергового засідання стипендіальної комісії в деканат філфаку заходить заплакана сту дентка ПІ українського, Ніна Дейнека, у старенькому пальті і поганенькій хустинці, одягненими виключно для цього випадку ■ (нелегко, мабуть, було їх знайти). З слізьми на очах вона просить декана призначити їй стипендію, хоча в неї і є трійки, бо дома велика сім ’ я: мати, сестра і інші (інших, до речі, немає), крім то го, є чоловік (між іншим, дирек тор школи) і дитина. Насправді ж вона з чоловіком і дитиною живе окремо від інших членів сім ’ ї, навіть не в одному селі. Живе хороше, одягається краще за багатьох студенток курсу. Але, зважаючи на сльози і… на «скрут не» матеріальне становище, декан призначає їй стипендію. На цьому ж курсі є студентки Мельник і Стешенко, які, маючи теж трійки, стипендії не одер жують, а матеріально забезпече ні гірше Дейнеки. Та це лише один приклад. А подібних випадків чимало на фа культеті і, мабуть, не лише на нашому. Ось чому постає питання про постійну участь у роботі стипен діальної комісії активу студентів, комсоргів курсів. Адже комсорг живе єдиним життям із своїми студентами і непогано знає їхнє становище. Студенти факультету висловлю- ють найрізноманітніші думки з приводу цього питання. — Участь у призначенні стипен дії комсоргів, — говорять студенти Ш курсу, — принесе користь. Курс і комсорг ніколи не прикриють ледаря. Ледар, звичайно, не одер жить стипендії. А якщо сумлін ний студент і одержує трійки, то стипендія допоможе йому вчитися краще. У нас є добре матеріально за безпечені студенти, які одержують підвищену стипендію, а вона їм потрібна лише як джерело для купівлі предметів розкоші. Багато з наших товаришів ви словлюються за те, щоб цим сту дентам не призначати стипендію взагалі. Але інші говорять, що підвищена стипендія є відзнакою їх високої успішності. А хіба не честь для них бути прикладом для своїх товаришів? Хіба їх висока успішність не є запорукою того, що вони стануть в майбут ньому чудовими спеціалістами, майстрами своєї справи? Комсорги І курсу Лемішова і Тищенко висловлюють думку про те, щоб у справі призначення стипендії комсорги були актив ними помічниками декана. Ком сорг II українського говорить, що їх курс завжди включається в розподіл стипендій, але декан не завжди бере до уваги їхні пропо зиції. Комсорги III курсу Береза і Кульбачна пропонують перед за сіданням стипендіальної комісії скликати комсомольські збори кожного курсу окремо, на яких і вирішити, хто потребує стипендії, хто на неї заслуговує. До складу стипендіальної комісії, на їх дум ку, слід включати профоргів і старост курсів, які б багато до помогли декану. Н ЛУКАШЕНКО. НА ПОЛІТГОДИНАХ У нас, на III курсі російського відділення, дуже цікаво про ходять політгодини. Про поїздку до братньої Чехословаччини, про гарячі зустрічі там з робітниками, студентами, про чудову природу цієї країни розповіла своїм товаришам Наташа Натальченко. А зовсім нещодавно ми з увагою прослухали розповідь ви кладача педагогіки О. М. Ткаченка про життя і педагогічну діяльність Надії Костянтинівни Крупської, вірного друга і поміч ника В. І. Леніна, яка зробила значний внесок у розвиток радян ської педагогіки, в справу комуністичного виховання. Л. БУЛГАКОВА. Разом з іншими п ’ ятикурсниками готується до захисту своєї дипломної роботи випускниця хімічного факультету Віра Козлова. На фото: В. Козлова в лабораторії. Дівчата! До вас звертається подруга з Білорусії. Відгукніться! Мені дуже хочеться листуватися з українською сту денткою, але в мене нема жодної адреси. Ось чому, до рога редакція, я звертаюсь до вас з проханням; наді шліть мені, будь ласка, адресу дівчини — студентки Ва шого університету. Я заочно вчуся у Білоруському державному універ ситеті ім. В. І. Леніна і одночасно працюю старшою піонервожатою середньої школи. Моя адреса’ Мінська область, Узденський район, Лошанська середня школа, Алехнович Лариса. XXI з ’ їзд КПРС про зростання продуктивних сил та удосконалення соціалістичних виробничих відносин Велична програма комуністич ного будівництва в нашій країні, накреслена XXI з ’ їздом КПРС, є яскравим виразом мудрості і жит тєвості політики нашої партії. І це тому, що своє керівництво суспільством наша партія здійснює на основі єдино наукової маркси стсько-ленінської теорії, яку вона застосовує і творчо розвиває у нерозривному зв ’ язку, єдності з практикою комуністичного будів ництва. Науковою основою економічної політики нашої партії є вчення марксизму-ленінізму про вирішаль ну роль способу виробництва у розвитку суспільства. Який спосіб виробництва у суспільства, таке, в основному, і саме суспільство, така його структура, організація, життя та історія. Зміни способів виробництва викликають зміни всього суспільного ладу. Марксизм-ленінізм показав, що капіталізмові притаманне най глибше антагоністичне протиріччя між двома сторонами способу ви робництва — його продуктивними силами та виробничими відноси нами, між суспільним характером виробництва і , приватно-капіта лістичною формою привласнен ня, — яке не може бути подолане в умовах буржуазного ладу. Звід си — об ’ єктивна неминучість за міни капіталізму новою, більш прогресивною громадсько-еконо мічною формацією — комунізмом, перша, соціалістична фаза якого вже здійснена в нашій країні. Соціалізм і комунізм, які є дво ма фазами комуністичного су спільства, відрізняються рівнем розвитку продуктивних сил та сту пенем зрілості виробничих відно син. Тому, щоб побудувати кому нізм, треба перш за . все розви вати матеріальне виробництво, йо го продуктивні сили та виробничі відносини, як основну умову роз в ’ язання всіх інших завдань. Глибоким розумінням внутріш ніх процесів суспільного життя і прагненням використати знання за кономірностей цих процесів в ін тересах усього суспільства про сякнуті історичні рішення XXI з ’ їзду КПРС — з ’ їзду будівників комунізму. * * * Кожний суспільний лад відпові дає певному рівцю розвитку про дуктивних сил. Досягнутий рівень розвитку продуктивних сил і со ціалістичних виробничих відносин дає можливість нашій країні вступити в новий, найважливіший період своєї історії — період роз горнутого будівництва комуні стичного суспільства. Перехід до вищої фази кому нізму, вчить марксизм-ленінізм, можна здійснити лише в тому разі, коли буде створена необхід на матеріально-технічна база. Побудова матеріально-технічної бази комунізму визначається в кінцевому підсумку досягненням такого високого рівня розвитку продуктивних сил, при якому всі джерела суспільного багатства будуть у достатній кількості і корінним чином зміняться умови праці для вільного і всебічного розвитку людини. Тому створення матеріально- технічної бази комунізму перед бачає наявність високорозвиненої сучасної індустрії, повну електри фікацію країни, науково-техніч ний прогрес в усіх галузях про мисловості і сільського господар ства, комплексну механізацію і автоматизацію усіх виробничих процесів, всебічне використання нових джерел енергії, величезних природніх ресурсів, нових синте тичних та інших матеріалів зро стання культурно-технічного рівня всіх трудящих, подальше поліп шення організації виробництва та підвищення продуктивності праці. Комуністичне суспільство по требує матеріально-технічної бази, незрівнянно більш високої за тех нічним рівнем і більш потужної, ніж при капіталізмі. Тому ство рення матеріально-технічної бази комунізму безпосередньо пов ’ я зане з розв ’ язанням основного економічного завдання СРСР. Але розв ’ язання цього завдання, як відзначено у документах з. ’ їз- ду, ще не означає завершення бу дівництва комунізму. Вигравши економічне змагання з США, ми завершимо лише перший етап ко муністичного будівництва. Вирішальною умовою створення комуністичного достатку матері альних і духовних благ є всебічне піднесення продуктивності су спільної праці на основі безпе рервного технологічного прогресу, систематичного вдосконалення тех ніки, технології і організації виробництва. Невпинне зростання продуктивності праці є головним джерелом розширеного соціалі стичного відтворення, необхідною передумовою розв ’ язання основно го економічного завдання СРСР, переходу до комуністичного прин ципу розподілу за потребами. Разом з розвитком матеріально- технічної бази комунізму буде змінюватися і основна продуктив на сила суспільства — трудящий, а також сама праця. На основі подальшого технічного прогресу і все тіснішого поєднання навчання з працею розгорнеться процес поступового стирання істотних від мінностей між розумовою і фізич ною працею. Праця все більше ставатиме природною потребою здорової, всебічно розвиненої людини. Про реальність указаних про цесів свідчить рух бригад кому ністичної праці, що виник під ло зунгом «Працювати і жити по- комуністичному». Період розгор нутого будівництва комуністич ного суспільства відзначатиметься найрізноманітнішими формами ко муністичної творчості робітників, колгоспників і радянської інтелі генції. * * * я Створення матеріально-технічної бази комунізму нерозривно зв ’ я зане із всебічним удосконаленням соціалістичних виробничих відно син, поступовим їх перетворенням на комуністичні. Основою соціалістичних вироб ничих відносин є громадська, со ціалістична власність, яка існує у формі державної, загальнона родної, та у формі кооперативно- колгоспної власності. Марксистсько-ленінське розу міння суті двох форм соціалістич ної власності прямо протилежне намаганням сучасних, особливо югославських, ревізіоністів проти ставити їх, розглядати державно- соціалістичну власність як дер жавно-капіталістичну, а не за гальнонародну. Насправді ж дер жавна власність в умовах дикта тури робітничого класу є загаль нонародною власністю, бо ввесь трудящий народ тут є господа рем засобів виробництва. Коопе ративно-колгоспна власність також є громадською, соціалістичною, але відрізняється від державної, загальнонародної ступенем усу спільнення. XXI з ’ їзд КПРС дає чітку від повідь на питання про те, яка доля цих двох форм соціалістич ної власності в період розгорну того будівництва комуністичного суспільства. Необхідність загальнонародної власності витікає з суспільного характеру процесу виробництва при соціалізмі та комунізмі. По дальший розвиток у ході кому ністичного будівництва громад ського розподілу праці, укрупнен ня підприємств, їх спеціалізація та кооперування, поширення зв ’ яз- ку науки з виробництвом — всі Ці процеси висловлюють посилення суспільного характеру процесу ви робництва. Тому розвиток на шляху до комунізму передбачає подальше зміцнення і розвиток загальнонародної власності. В дер жавних соціалістичних підприєм ствах цей процес буде знаходити свої відображення у поліпшенні організації виробництва, зростанні продуктивності праці, вдоскона ленні заробітної плати, підкоренні процесу виробництва у все біль шій мірі потребам суспільства, а також у зростанні творчої ініціа тиви мас робітників і службовців та все більш активній їх участі у керуванні виробництвом. З дальшим розвитком соціалі стичних продуктивних сил буде підвищуватися і рівень узагаль нення колгоспного виробництва, відбуватиметься зближення коо перативно-колгоспної власності з загальнонародною, поступово сти ратимуться грані між ними. Процес поступового наближен ня кооперативно-колгоспної і за гальнонародної власності відбу ватиметься по лінії зміцнення і розвитку колгоспного ладу на селі. Зростуть неділимі фонди кол госпів, зміниться структура цих фондів. Вдосконалення виробни чих відносин в галузі сільського господарства відбуватиметься по лінії поширення міжколгоспних виробничих зв ’ язків, спільного бу дівництва і використання кол госпами шкіл, шкіл-інтернатів, бу динків для старих, лікарень, клу бів і палаців культури. Зближен ню двох форм власності сприя тиме і зміна форм оплати праці у колгоспах. Як повинні складатися відноси ни розподілу в умовах комуні стичного будівництва? Соціалістичний принцип розпо ділу буде лишатися принципом розподілу матеріальних благ і на етапі розгорнутого будівництва комунізму. Кількість матеріальних і духовних благ, які має в цей період суспільство, є ще недостат ньою для того, щоб розподіл від бувався по потребах. Зрозуміло, що в цих умовах зрівняльний розподіл завдав би суспільству лише шкоди: у людей був би пі дірваний матеріальний стимул до того, щоб краще працювати, під вищувати продуктивність праці, створювати більше продуктів. Необхідність регулювання роз поділу продуктів зникне лише при комунізмі, коли виробничі сили настільки зростуть, що буде до сягнуто достаток усіх предметів споживання і коли кожний пра цюватиме добровільно і незалеж но від того, скільки він одержить, в повну міру своїх можливостей. * * * Революційний перехід до со ціалізму, а потім поступове пере ростання соціалізму в комунізм — ■ це спільний шлях розвитку для всіх країн. Історичний розвиток Радянського Союзу показує в го ловних рисах загальний напря мок світової історії у сучасну епоху. Сучасна епоха свідчить про на явність двох протилежних тен денцій суспільного розвитку. Еко номічна тенденція розвитку ка піталізму веде до загострення антагоністичних протиріч, поси лення класової боротьби і неми нучої загибелі капіталістичних по рядків. Економічна тенденція розвитку соціалізму веде до при скореного прогресивного руху су спільства, неухильного піднесення матеріального і культурного рівня народу, до торжества ідей кому нізму. Марксистсько-ленінська теорія допомагає зрозуміти ці тенденції і мобілізує трудящих на бороть бу за здійснення цієї закономір ності, що веде до знищення ка піталізму і до побудови кому нізму в усьому світі. В. МАРТИНЕНКО, аспірант кафедри діалектичного і історичного матеріалізму. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ# Стор. 3. 4 квітня 1959 р. ,Ми пишаємось нашою Світланою! Світлану Журіну люблять першокурсники – історики. Енергійна, вольова, принци пова дівчина якось відразу завоювала повагу товари шів. Світлану обрали проф оргом групи. Однокурсники не помилилися в ній. Най характерніше в діяльності нашого профорга — справж ня любов до людей і піклу вання про їх інтереси. І. Ба бичу та І. Куличенко потріб . ні були путівки до дієтичної їдальні. Профорг зумів до битись цих путівок. Захво ріла студентка Боршова. Світлана перша відвідала її, познайомилась з матеріаль ним забезпеченням. Заспоко їла. Профорг систематично бу- ва в обох гуртожитках, де мешкають наші студенти, відвідує тих, хто живе на кутках ’ . І не лише в громадській роботі, але і в навчанні Світ лана — попереду. Навчається на «добре» і «відмінно», дис циплінована, вимоглива до себе і до інших. Часто- можна . почути.від студентів та й від самих, профоргів: — Ну, що може і повинен робити профорг групи? Внески збирати. А ось Світлана наша доб ре знає, що повинен робити профорг, бо вона хороша радянська людина, сумлінно виконує свій обов ’ язок. Ми пишаємось Світланою, нашим товаришем. А. ПЛАХОТНИЙ, студент історичного факультету. Ми в експедиції… ДОРОЖНИЙ НАРИС Ґ^ЕСІЯ закінчилась. За завдан- ням університету і Будинку вчених група студентів-філологів виїжджає в села збирати фоль клорні матеріали… І от ми в дорозі. У вікні ба чимо засніжену рівнину в сліпу чому коловороті навколо авто буса. Іноді зустрічаються неве ликі переліски, вкриті пухкими гронами снігу. Нарешті, надвечір ми побачили вогні — це Пече ніги зустрічали нас своїм тьмя ним світлом. Зупинилися в готе лі і відразу ж пішли в Будинок культури. Борис Ларін встиг по знайомитись з «ідеальною», за його висловом, дівчиною. Вона вчиться в десятому класі. На наступний день він уже призна чає їй побачення, яке мало від бутися в районному парку біля скульптури піонера о 9-й вечора. Але дівчина обіцянки не викона ла. Борис повернувся злий і за смучений. На наші запитання більше відмовчувався. * $ $ Оформивши командировочні по свідчення в райкомі партії, ми з Виноградським вирушили в села району. Савченко з Ларіним ви знали за доцільне збирати фольклор у райцентрі. В мене з Сашком — оптимістичний настрій. Нарешті ми зможемо побути між людьми села, почути їх думки, записати їх пісні. Наш шлях ле жить в Мартову. * * * Ми розчаровані. Виноград- ський довідався,’ що автобус до Мартової не ходить. Дороги за несло снігом. Вирішили рухатись пішки. $ 5|> »Н Вийшли за Печеніги і були вра жені гігантською роботою, що кипіла навкруги. Потужні екска ватори і бульдозери з страшним щркотом кришили землю. Мчаш грузовики, доверху навантажені мерзлим грунтом. Йде будівни цтво греблі, завдяки якій води Дінця піднімуться на кілька мет рів. Там, де ще й досі лежать закуті кригою луки, найближчим часом виросте Печенізьке море, яке дасть воду індустріальному Харкову. На Дінці виростуть невеликі міжколгоспні гідроелектростан ції. Ми з Сашком довго милу валися цією місцевою епопеєю будівництва. * * * Село Піски було спалене ні мецькими фашистами. Після вій ни воно народилося вдруге. По ряд з похилими хатинами, що повростали в землю, гордовито стоять будинки з галереями. …Плечі стискають похідні рюк заки, наповнені книгами, якими ми забезпечили себе вдома. Нам щастить: шофер зупиняє біля нас машину: «Куди вам, хлопці?» — В Мартову, знаєте? Я миттю скочив у кузов само скиду. Сашко — за мною. * * * Ми — в Мартовій. Влаштува лися в «готелі» ( так тут нази вають хату однієї непрацездатної бабусі, в якої завжди зупи няються приїжджі). Увечері вирушили на роботу. Познайомились з сільськими трудівниками-комсомольцями, за писали пісню про Мартову, скла дену одним місцевим поетом- початківцем. Теплом пройняті рядки пісні: «Не хочу я кинуть і цяточки тіні На іншії села, пишучи слова: Хорошії села тепер на Вкраїні, Та, мабуть, найкраща моя Мартова». ‘ * * * Сашко несподівано захворів. Грип. Повертаємось до райцен тру. Вся група чекає з універси тету обіцяних грошей — і марно. Лікувати Сашка взявся Борис. Ми з Савченком знову їдемо в Мартову. …Стукаємо в двері. Голос: Можна! Старенька господиня запрошує нас до хати. Довідав шись про мету нашого приходу, вона на наше прохання проспі вала кілька пісень. Я ледве встигав записувати. •!• Ф Ф …Інший візит. Невелика кімна та, на столі потерта клейонка. З одного боку стола — дідусь з довгою розкуйовдженою бородою, а з другого — ми, фольклористи. Початок розмови майже скрізь проходить однаково. Розпитуємо про життя, здоров ’ я, вислов люємо свої думки. І, нарешті, до ходимо до основного. — Чи не знаєте ви, Свириде Єгоровичу, старовинних пісень (Свириду Єгоровичу 78 років). — Знаю. «У сусіда хата біла», «Як умру…», про Дніпро знаю — То яку ж ви знаєте пісню про Дніпро — їх багато. — ■ А ото як «Ревела буря, дождь шумел, во мраке молнии блистали». — Так це ж пісня про Єрмака та Іртиш! — Та чи не один воно дідько… * * * … — Багато я знала колись і пісень, і казок. Та чого тільки не знала! А зараз уже вітер свище в голові. Остання фраза з ’ явилася у за писній книжці Володимира Сав- ченка. * * * На околиці села споруджується двоповерховий будинок. Дівчата в синіх комбінезонах носять цег лу на другий поверх. Нелегка робота. А пісня й , тут допомагає. «Колосилась в поле рожь гу стая», — починаю я черговий запис. * * * Старий дід Чорномор розкрив перед нами героїчну сторінку села. …Йшов 1943 рік. На Дінці точились жорстокі бої. Німці укріпилися в Мартовій. Одного ранку жителі села побачили, як на конях до них скакали п ’ ять радянських розвідників. Піонер Володя Піддубний вибіг з хати, скочив на купу гною біля колиш ньої колгоспної конюшні. — Повертайтеся мерщій! Тут німці — закричав він. Розвід ники повернули коней назад. Але Володя впав від кулі фашиста, що причаївся на даху будинку. 16 років минуло відтоді. Але мешканці села завжди пам ’ ята тимуть безсмертний подвиг юно го земляка — • піонера Володі Піддубного. * * * Від Бориса з райцентру жод ної звістки. Володимир їде в Пе ченіги на пошту, але… Повернув ся на другий день. «Затримався — каже — -виступав з читанням гу моресок у Будинку культури». І довго ще, мабуть, згадувати муть печеніжці наших фолькло ристів, серед яких один «талано витий» (так скрізь говорили про Савченка). Ми раділи визнанню його обдарування. * * * Дні нашого перебування у Пе ченізькому районі наближаються до кінця. Мене хлопці посилають додому. Справа в тому^ що я найближче живу від Мартової і на мене покладено відповідальну місію — взяти вдома грошей і допомогти друзям вийти з скрут ного становища. Я їду додому. По путі завітав у село Ганнів- ку. Там записав обряд весілля. Вдома зібрав кілька пісень, ча стівок, анекдотів, а головне — взяв грошей і вирушив до Мар тової. Надворі — хуртовина. «Доб рий хазяїн і собаки в таку пору не вижене», — ■ говорить мати. Але друзі чекають, треба йти. Більшу половину шляху йшов пішки. Ноги змерзли, п ’ яток зовсім не відчуваю. Нарешті трапилась машина, і через годину я зустрівся з Савченком, який чекав мене, «як бога». $ ^ $ Готель у Печенігах. Завтра вирушаємо до Харкова. Сашко пише статтю в районну газету (це він надолужує втрачене під час хвороби). Борису не хочеть ся їхати до Харкова, бо він за лишає тут частку свого серця. Обличчя Володимира розпли вається в солодкій посмішці при одній згадці, що завтра відбу деться зустріч з нею, тою, що весь час забезпечувала його ли стами, мабуть, чекала. Я теж мрію про щось подібне. * * * Ми у повному зборі. Прощає мось з привітною господаркою готелю і її І8-річною донькою. Обіцяємо частіше відвідувати їх готель… Автобус виходить на трасу Печеніги — Харків. Анатолій КИСЛИЙ. Коли верстався цей номер газети… …в редакцію надійшла звістка, що закінчилися волейбольні зма гання на першість Обласної Ради «Буревісник» серед викладачів ву зів міста. Команда викладачів та співро бітників університету у впертій боротьбі посіла II місце (після ко лективу ХАДІ) і має виїхати в м. Сталіне для участі в республі канських змаганнях. Незабаром — лагер! Зараз, коли за рішенням пар тії і уряду керівництво фізичною культурою і спортом в країні пе редано в руки громадських орга нізацій, як ніколи зросте відпові дальність комсомолу і’ профспілки ‘ за фізичну підготовку наших сту дентів. Велику роль у цьому важливо му заході має відіграти наш спор тивно-оздоровчий лаггр, організо ваний університетом у 1957 році. Для сезону функціонування лаге ря набуто певний досвід, і певні уроки в організації студентського відпочинку вже є. Виходячи з них, уже сьогодні треба діяльно готу ватися до наступного сезону, ад же передбачається, що цього ро ку у лагері відпочиватиме не мен- -ше 500 чоловік. Ректорат повинен допомогти об ладнати водопровод, забезпечити посудомойки, придбати потрібну кількість човнів для народного веслування, палаток для більш вільного розміщення відпочиваю чих, бо недоліки в організації відпочинку викликали справедливі дорікання відпочиваючих студен тів. Треба більше уваги приділити культурно-масовій і політико-ви- ховній роботі в спортивному лаге рі. Це справа комітету комсомолу. Уже час про. все подумати, узнати думку наших спортсменів. Зараз профком університету приступив до розповсюдження пу тівок серед студентів. Щоб полег шити їх придбання, профком на дав студентам можливість сплачу вати вартість путівки (240 крб) протягом 2 — 3 місяців. А. МІЩЕНКО, член профкому. Ставайте до лав . доноріві В сучасній медицині переливан ня крові хворому е найбільш ді йовим лікувальним засобом. Ос новним джерелом одержання кро ві для переливання хворому е до нор, людина, що дає кров. Донорами можуть бути лише здорові особи обох статей у віці від 18 років і лише після ретель ного обслідування і огляду меди- цинської комісії. Донорство не завдає ніякої шкоди здоров ’ ю. Взята у донора кров у припустимій кількості швидко поновлюється в організмі. Взяття крові ніяк не позначається на працездатності донора. Це пояс нюється тим, що кровотворні ор гани здорової людини мають вла стивість після втрати крові швид ко поновлювати її. В нашій країні багато донорів, які на протязі 5 — 10 років відда ють свою кров без ніякої шкоди для свого здоров ’ я. Навпаки, во ни відзначаються бадьорістю, по кращеним настроєм, апетитом, сном, словом, здоров ’ ям. У країні є цілі родини, в складі яких усі — донори. Це, напри клад, сім ’ я Виноградових (мати і три дочки), три сестри Омелья- нови та багато, багато інших. Донори в нашій країні оточені пошаною, піклуванням та увагою. В період Великої Вітчизняної війни донори врятували Життя ти сяч людей. Наш уряд високо ці нує заслуги донорів перед Бать ківщиною. Студенти нашого університету теж повинні взяти найактивнішу участь у донорському русі. Перед взяттям крові донору дають висококалорійний сніданок, а після нього — обід. За сто ку бічних сантиметрів крові донор одержує 50 карбованців. Д. ЩЕРБАКОВА, лікар. Що посієш, те й пожнеш Г? АГАТО чому навчи- ла першокурсників радіофаку перша в їхньому університетському житті зимова екзаменаційна сесія. Успішно склали сесію студенти груп Р-12 та Р-13. Слід відзна чити, що кращі з наших товаришів склали сесію на «відмінно», і серед цих відмінників є люди, що прийшли з армії і виробни- цтва. Це — Пишний, Заяць, Рєпа, які не лише відмінно вчаться, але й протягом усього семестру проводили і зараз проводять знач ну громадську роботу. Приклад іншим у навчанні подають Попо вич, Прокопчук, Полевой, комсорг групи Р-12 Кокодій, Стрель ченко, Скурлов, Філь. Але, на жаль, далеко не всі такі. Ось візьмемо для прикладу групу Р-14, студенти якої «заробили» в сесію 13 «хвостів». Це стільки ж, скільки в останніх групах, разом узятих. Двійки одер жали як виробничники, так і студенти, що прийшли прямо зі школи, Багно, Бочаров, Борзенко. Не змогли добре скласти сесію Голобродський, Шатило, Умри- хін, Пікалов з груп Р-11; Горобченко (Р-12); Довгаль, Раков- ський (Р-13) та деякі інші. Це пояснюється лише одним — не сумлінним ставленням до навчання. . Ще протягом семестру товариші попереджали Умрихіна про неминучість сумних наслідків, але це не допомогло. Довелось складати фізику двічі. Пікалов — – зразок ледаря. За день до сесії вій з ’ явився до студента Поповича і попрохав розповісти хоч про що-небудь. Складніші справи у Довгаля. Між школою і вузом — перерва близько десяти років. Підготовка дуже слабка. Товариші помітили це і запропонували йому свою допомогу, але він чомусь до това ришів не звернувся за порадою. Обговорюючи на курсі підсумки і результати сесії, ми при йшли до такого висновку: в минулому семестрі ми практикували прикріплення до відстаючих студентів встигаючих товаришів. За раз вирішено більше цього не робити. Переважна більшість «хво стистів» — ледарі. їх нічого витягувати, а слід примусити працю вати. Є, зрозуміло, і такі товариші, яким справді важко. Але і тут опіка не потрібна. Якщо їм щось незрозуміло, вони і без при кріплення можуть звернутись до товаришів. Перша сесія показала нам усім, хто справді серйозно вчиться, хто справді любить свою майбутню професію. Виявила вона і ле дарів, з якими ми розпочнемо серйозну, комсомольську боротьбу. В. ЩЕРБАК, студент радіофізичного факультету. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.