Ілюстрований додаток до номеру газети “Южный Край”. Щотижневе видання.
ЮЖНЫЙ КРАЙ Тарас Григорьевич Шевченко стоіть в своій академичній свитлиці в вели кій задумі. Таким сумним его не раз бачив слаинозвісний художник Мике- шин, котрій мешкав в одному з ним будинку. По памьяті він зробив цей малюнок На столі лежать ті книжки, котрі подобав Т. Г.: Псалтирь—в кинці життя він сам перекладав псаль- ми на украінську мову,—далі бачимо твори Лермонтова, Мицкевича, на стін- ці повішані музичні струменти, квітки, портрет дівчини Лукерьи, въ котру Т. Г. було закохався. Таким був Т. Г. в останні два роки життя. Т. Г. Шевченко. Хата, въ которой родился Т. Г. Шевченко. Гробъ Т. Г. Шевченка. Въ Кіевѣ, у Христорождественской церкви. 1) Никита Григорьевичъ Шевченко, 2) Осипъ Григорьевичъ Шевченко, 3) Ирина Григорьевна Бойко, 4) Варѳоломей Григорьевичъ Шевченко, 5) Иванъ Михайловичъ Сошенко и 6) Григорій Николаевичъ Честаховскій.’ Портретъ,исполненный художникомъ Мнкѣшинымъ, который по этому по воду писалъ: Этотъ рисунокъ сдѣланъ мною по памяти. Въ послѣдніе три го да своей жизни Тарасъ Григорьевичъ, живя въ маленькой каморкѣ (гдѣ онъ и скончался), въ зданіи Академіи Ху дожествъ, почти ежедневно видѣлся со мною, жившимъ тамъ-же, этажемъ выше. Много разъ видѣлъ я его въ такой задумчивой позѣ, нервно ло мающимъ руками свое гусиное перо. Воснресенье, 27-го Февраля 1911 года. ИЛЛЮСТРИРОВАННОЕ ПРИБАВЛЕНІЕ КЪ No 10229. ,ЮЖНЫЙ КРАЙ Могила Т. Г. Шевченка Могила Т. Г, Шевченка. На малюнці можно бачить славно звісну могилу Тараса Шевченка, в но- вій вже іі постаті, після великого по- новлення в 1885 році. Стоіть вона на горі, по над Дніпримъ, котрій тут пишно льеться під самою могилою вшіршбільш якна верству. Перед очи- ма розстилаються на вдивовыж чарни краевиди за Дніпро вгору \ вниз по Дніпрові. Вгорі біля Канева мріють піскуваті мілини, неначе хто порозсти- лав біпі хустки, а далі виринають ши- рочезні сінокоси, кущі вербалозу, темні гаі; безкрая далечінь здаеться вкритою лісами, котрі спочатку зеле- ніють, а що далі сініють, а ще далі чорніють в сизому тумані. Шевчен- кова гора підіймаегься в гору прямо над водою, мабуть, сажнів на сорок; біля неі піднімаються ще більші гори, вкриті зеленимі лісами. Під горою притулилась въ садочку хата, в якій мешкае сторож і лежить книжка для приізжаючих. Торжественное засѣданіе Харьковскаго Губернскаго Правленія 19 февраля, по случаю пятидесятилѣтія со дня освобожденія крестьянъ отъ крѣпостной зависимости. (Съ фотографіи Д. Г. Панони). 2 Воскресенье, 27-го Февраля 1911 года. ,Воскресенье 27-го Февраля 1911 года ЗасЬданіе редакціонныхъ коммиссій по вопросу объ освобожденіи крестьянъ, происходившее въ залѣ перваго кадетскаго корпуса въ Петербургѣ. Засѣданіе Государственнаго Совѣта, подъ предсѣдательством ъ Императора Александра Николаевича по вопросу объ освобож де ніи крестьянъ отъ крѣпостной зависимости въ 1861 году. Депупаты 1-го призыва, требовавш іе немедленнаго выкупа и введенія всесословнаго земства. А. Г. Шретеръ, Д. П. Хрущовъ. А. М. Унковскій. Депутаты 1-го призыва: харьковскіе— Д. П. Хрущовъ и А. Г. Шретеръ, твер ской—А. М. Унковскій и ярославскіе— П. Н. Дубровинъ и Д. В. Васильевъ, поки дая Петербургъ, подали на Высочайшее имя всеподданнѣйшій адресъ, въ кото ромъ писали: „Согласно Высочайше утвержденной Ва шимъ Императорскимъ Величествомъ ин струкціи, мы представили въ редакціон ныя коммиссіи наши подробныя сообра женія и замѣчанія, но изъ внимательна го изученія заключеній коммиссій мы убѣдились, что увеличеніемъ надѣла крестьянъ землею и крайнимъ пониже ніемъ повинностей въ большей части гу берній помѣщики будутъ раззорены, а бытъ крестьянъ вообще не будетъ улучшенъ, по той причинѣ, что хотя крестьянамъ и предоставляется самоуправленіе, но оно будетъ подавлено и уничтожено вліяніемъ чиновниковъ, и потому что крестьяне только тогда почувствуютъ бытъ свой улучшеннымъ, когда они избавятся отъ всѣхъ обязательствъ передъ владѣльцами и когда сдѣлаются собственниками, ибо свобода личная невозможна безъ свободы имущественной. Вѣруя въ благодушіе Вашего Величе ства, зная волю Вашу, Государь, чтобъ Россія шла путемъ мирнаго развитія, убѣ дившись, что крестьяне имѣютъ надежду, превратившуюся въ вѣрованіе, охватив шее весь народъ отъ мала до велика, получить свободу полную и землю въ собственность, и что бытъ сословій не можетъ быть улучшенъ безъ преобразо ванія существующаго порядка администра ціи, полиціи и суда, мы дерзаемъ, Госу дарь, всеподданнѣйше просить Ваше Им ператорское Величество о нижеслѣдую щемъ: 1. Даровать крестьянамъ полную сво боду съ надѣленіемъ ихъ землей въ соб ственность, посредствомъ немедленнаго выкупа, по цѣнѣ и на условіяхъ, не раззо- рительныхъ для помѣщиковъ. 2. Образовать хозяйственно-распоряди тельное управленіе, общее для всѣхъ со словій, основанное на выборномъ началѣ. 3. Учредить независимую судебную власть, т.-е. судъ присяжныхъ, и граж данскія судебныя учрежденія, независи мыя отъ административной власти, съ введеніемъ гласнаго и словеснаго судо производства и съ подчиненіемъ мѣст ныхъ должностныхъ лицъ непосредствен ной отвѣтственности передъ судомъ, и 4. Дать возможность обществу путемъ печатной гласности доводить до свѣдѣнія Верховной власти недостатки и злоупо требленія мѣстнаго управленія”. Д. В. Васильевъ. По тому времени этотъ всеподданнѣй шій адресъ оказался слишкомъ либераль нымъ.и вышепоименованнымъ депутатамъ черезъ губернаторовъ былъ объявленъ выговоръ, съ оставленіемъ нѣкоторыхъ изъ нихъ подъ особымъ надзоромъ мѣст наго начальства. Л. И. ЮЖНЫЙ КРАЙ 3 П. Н. Дубровинъ. ,4 Воскресенье, 27-го Февраля 1911 гола ЗНАМЕНИТЫЕ КРЪПОСТНЫЕ. Гр. П. И. Шереметева. Бывшая крѣпостная князей Чер касскихъ. По ея завѣщанію съ Москвѣ построенъ страннопріимный домъ съ больницей и положенъ капи талъ на выдачу изъ процентовъ приданаго бѣдныйь невѣстамъ. А р ти стъ М. С. Щепкинъ. Бывшій крѣпостной гр. Волкен- штейна. Аоти стка Е. С. Семенова (по мужу княгиня Гагарина). Бывшая крѣпостная помѣщика Путяты. Писатель А. В. Никитенко. Бывшій крѣпостной гр. Шере метьева. Худож никъ О А. Кипренскій Бывшій крѣпостной бригадира Діаконова. А рти стка В. Н. Асенкова въ роли „дѣвушки-гусара”. Худож никъ В. А. Троп# НИНЪ. Бывшій крѣпостной гр. Моркові Храм ъ Воскресенія Христова, сооруженный въ Петербургѣ на мѣстѣ покушенія 1 марта. Тѣло въ Бозѣ почившаго Государя Импе ратора Александра II въ большой церкви Зимняго дворца. Харьковъ. Типографія «Южнаго Края». Сріская ул., д. А. А. Іовефовича, No 13. ЮЖНЫЙ КРАЙ Карета покойнаго Государя пмператор Александра II послѣ взрыва I марта.