No 1 (955) Четвер, 8 січня 1959 р. Ціна 20 коп. Назустріч XXI з ’ їзду КПРС Ступінь доктора наук Напередодні Нового, 1959 року відбулася в університеті радісна подія — до передового загону на ших вчених, до докторів наук ми з гордістю додаємо ще одне прі звище, прізвище Миколи Петро вича Комаря. За видатні заслуги в галузі розвитку радянської хімії, за но вий підручник «Основи якісного хімічного аналізу», що його до цент М. П. Комарь захищав як докторську дисертацію, ВАК при своїла йому вчений ступінь док тора хімічних наук. Замість 800 годин — уже тисяча Комсомольці історичного фа культету взяли зобов ’ язання від працювати 800 годин на цегель ному заводі, по 6 годин щодня після лекцій. . До справи поставилися всі сум лінно. Студенти IV курсу Г. Кор- » ніенко, І. Зарубін, І. Журавка від- ’ робили на заводі по два дні. Во ни звільняли піч від браку — битої цегли, завантажували піч цеглою-сирцем. Ця праця корисна не тільки для заводу, а й для нас. На рахунку істориків вже більше тисячі годин. Дирекція заводу дуже вдячна студентам факультету за подану допомогу. От і виходить, що студенти без відриву від навчання і без шкоди для нього мають змогу допомогти виробництву. Л. РОДИН, студентка IV курсу історичного факультету. Готуючись стати вчителем У тезах доповіді М. С. Хрущова про перебудову роботи вищої та передньої школи велике значен ня приділяється зв ’ язку вузів з практичною діяльністю. Комсо мольці нашого курсу взяли шеф ство над дитячим будинком ін валідів. Наше завдання полягає в тому, щоб навчити дітей (вік їх від 7 до 15 років) писати, чита ти, рахувати. Праця, зрозуміло, важка, але наші студенти хороше справля- ‘ються з нею. Особливо сумлінно і результативно трудяться Р. Не- глядова, 0. Шевердіна, В. Стаж- кова, Е, Ціколіна. З почуттям ве ликої відповідальності за дору чену справу працює М. Дугіна з групою дітей, яким не можна під німатися, вони навчаються сидячи або лежачи у ліжках. Шефство над дитячим будин ком — це велика благородна спра ва. Вона дасть нам необхідні на вички роботи з дітьми, навчить іюбити їх, розуміти. І. КУПРІЙ, студент II курсу історичного факультету. Зміцнювати зв ’ язки з виборцями В перші дні Нового, 1959 року, напередодні таких ви датних подій, якими є XXI з ’ їзд КПРС і.XX з’їзд КП України, Всесоюзний пере пис населення та вибори до Верховної Ради УРСР і міс цевих Рад депутатів трудя щих, агітколектив нашого університету живе особливо напруженим життям. Ось, наприклад, агітпункт по проспекту Леніна, 20 (зав. агітпунктом В. Дов- галь, керівник агітколективу В. Агеєв). його обслуговують агіта ційні групи географічного та геологічного факультетів. Згідно з планом, затвердже ним партійним комітетом, на агітпункті регулярно прова дяться масові заходи. Так, населенню були про читані лекції про Всесоюз ний перепис населення 1959 року, про міжнародне стано вище. Після лекцій органі зується огляд телепередач. Агітатори провели по три бесіди серед населення: дві — про наступний перепис і одну — про контрольні циф ри розвитку народного гос подарства на 1959 — 1965 ро ки. Вони регулярно спові щають населення про захо ди, що мають відбуватися на агітпункті. Слід відзначити особливо чітку роботу колективу агі таторів географічного фа культету (старший агітатор т. Майківська). І все ж в діяльності ко- лективу агітаторів є, однак, істотні недоліки. Так, агіта тори не роблять поміток про зроблене в зошиті облі ку роботи агітаторів. Великим недоліком в ро боті агітколективу є також те, що, сповістивши населен ня про той чи інший масо вий захід, агітатор сам не з ’ являється на агітпункт під час проведення цього захо ду, не бере в ньому участі. Існуючі недоліки в роботі агітпункту в значній мірі зумовлюються тим, що пар тійні бюро географічного і особливо геологічного фа культетів ще недостатньо уваги приділяють роботі в цьому напрямку. Члени пар тійних бюро рідко бувають на агітпункті, незадовільно контролюють роботу агіта торів. А втім — робота з населен ням має велике значення і мусить день від дня розгор татися все ширше. Л. СЕРДЮК. ЗВЕРНЕННЯ до студентів, викладачів, співробітників університету У славетні дні, коли наша краї на широким кроком вступає в пе ріод розгорнутого будівництва ко мунізму, виключно великої ваги набуває питання, пов ’ язане з ви хованням рис характеру свідомої людини нового суспільства. Радянський народ не може тер піти того, щоб його героїчній пра ці та відпочинку заважали хуліга ни, п ’ яниці, нероби, які не гідні ім ’ я Людини Радянського Союзу, їх, цих жалюгідних людців, неба гато, але й з тими, що ше зали шились, треба боротись, боротись щоденно і рішуче. З ініціативи трудящих по всій країні — на підприємствах, будо вах, транспорті, в установах та учбових закладах, колгоспах та радгоспах — створюються добро вільні народні дружини ^хорони громадського порядку. Основним завданням народних дружин є боротьба з хуліган ством, пияцтвом, а також активна участь у проведенні широкої роз ’ яснювальної роботи серед на селення про правила громадської поведінки. До народних дружин прийма ються передові робітники, кол госпники, службовці, студенти ві ком не молодше 1.8 років на осно ві особистих заяв по рекомендації партійних, комсомольських, проф спілкових та інших громадських організацій. Виконуючи свої по чесні і відповідальні обов язки, члени народної дружини повинні бути дисциплінованими, сміливи ми і самовідданими у боротьбі з тими, хто плямує звання радян ської людини. Зрозуміло, що у цій боротьбі слід перш за все впли вати на порушників шляхом пе реконання і попередження. Члени дружини матимуть по свідчення і нагрудний знак, свої обов ’ язки виконуватимуть у не робочий час, причому не частіше ніж два рази на тиждень. Діяль ністю їх керуватимуть штаб і ко мандири. Дружинники, які брати муть активну участь в забез печенні порядку і зразково вико нуватимуть свої обов ’ язки, бу дуть заноситись на Дошку Поша ни, нагороджуватись грамотами і цінними подарунками, а ті, хто особливо відзначиться, — урядо вими нагородами. Права членів народної дружини охороняються законом. В нашому університеті ство рюється така дружина. Ми звер таємось до вас, товариші: всту пайте до лав народної дружини! ОРГКОМІТЕТ. Товариші, які бажають стати членами народної дружини, ма ють подати заяви в партійні, ком сомольські та профспілкові орга нізації своїх факультетів. Побажання успіхів і щастя Напередодні Новорічного свята на адресу партійної організації, ректорату, комітету комсомолу та профкому надійшло багато віталь них телеграм та поздоровлень. З наступаючим 1959 роком по здоровив колектив університету Міністр вищої освіти УРСР Б. А. Коваль, вітальні листи і теле грами надіслали Московський та Далекосхідний університети, До нецький індустріальний, Ленін градський, Київський, Тарту ський та Львівський універ ситети, Харківські політехнічний, медичний інститути та інститут інженерів залізничного транс порту. Відбувся обмін привітаннями між нашим університетом і кито бійною флотилією «Слава». Вітали університет з Новим ро ком і друзі з Німецької Демокра тичної Республіки, які в грудні відвідали Харків і наш універси тет. Поздоровлення надійшли також від багатьох інших учбових за кладів і підприємств, і в усіх — побажання нашому колективу успіхів і щастя. Хроніка Минулого року в ЦНБ наді йшло стільки КНИЖОК, що їх ціл ком вистачило б на утворення районної бібліотеки. Придбано протягом 1958 року 9852 примірники, одержано за обміном 2852 книги з бібліотек Радянського Союзу і 2957 книг за обміном з іноземних країн, переважно з країн Народної де мократії. * * * Нещодавно відбулась скликана комітетом комсомолу і редакцією газети нарада кореспондентіз. З ’ явились представники майже всіх факультетів, майже тому, що біологічний факультет, як завжди, не знайшов для себе обов ’ язко вим взяти участь у роботі. * * * На новорічну ялинку до яскра во прикрашеного Актового залу зібралися діти наших співробіт ників. Музика, сміх, танці, ігри, по дарунки, щасливі дитячі обличчя. Багато зусиль і любові до вла штування дитячого свята доклали його організатори. * * * Нещодавно на філологічному факультеті відбулося урочисте засідання Вченої ради, присвяче не 200-річчю з дня народження видатного російського письмен ника В В. Капніста. Засідання відкрив вступним словом завідуючий кафедрою російської літератури М. П. Ле- гавка. Доповідь про творчий шлях письменника зробив М. Ю. Епштейн. З великим інтересом присутні вислухали виступ праонуки В. В. Капніста Марії Ростиславівни, яка прочитала ненадруковані вір- Вчені нашого університету О. І. ДХіеЗЕР П РОФЕСОРУ нашого універси- * * тету Олександру Іллічу Ахі- єзеру, якого нещодавно обрано членом-кореспондентом Академії Наук УРСР, належить почесне місце серед радянських фізиків. Багатогранна наукова діяль ність Олександра Ілліча широко відома не лише у вітчизняній фі зиці, а й серед фізиків за рубе жем. Теоретичні праці, виконані 0. І. Ахієзером, охоплюють різно бічні і багаточисленні проблеми сучасної фізики: питання з фі зики твердого тіла, ядерної фізи ки, кзантової електродинаміки, радіофізики і т. ін. 0. І. Ахієзер також широко відомий як автор наукових моно- графй «Деякі питання теорії ядра» і «Квантова електродина- міка», які відіграли важливу роль у розвитку теоретичної ядерної фізики і квантової елек тродинаміки в нашій країні. Мо нографія «Деякі питання теорії ядра» удостоєна премії Л. І. Ман дельштама. Монографія «Квантова електро динаміка», яка є творчою пере робкою величезної кількості ори гінальних робіт, виконаних остан нім часом, є першим систематич ним викладом питання в світо вій літературі. Книгу перекла дено на англійську мову. Як лектор, 0. І. Ахієзер зав жди користується симпатією і любов ’ ю студентів. Лекції Олек- сандра Ілліча надзвичайно ясні, дають . студентам поглиблене розуміння найскладніших питань. Дотепна репліка його завжди по жвавлює і зацікавлює аудиторію. 0. І. Ахієзер — вихователь і керівник великого колективу фі- зиків-теоретиків як у нашому університеті, так і у Фізико-тех- нічному інституті АН УРСР. Се ред його учнів — велика кількість кандидатів фізико-математичних наук. В той же час Олександр Іл ліч — чутлива людина, яка зав жди піде назустріч і допоможе у вирішенні будь-якого питання. Л. СИТЕНКО, кандидат фізико-математичних наук. На фото: О. І. Ахієзер (ліво руч) на засіданні Вченої ради факультету. ,НА ТЕМИ КОМСОМОЛЬСЬКІ ПРО ЩО ГОВОРИЛОСЬ НА ФАКУЛЬТЕТСЬКИХ ЗБОРАХ «Навчання за новим планом на радіофізичному факультеті від буватиметься так: перші чотири роки студенти будуть оволодіва ти основними предметами; п ‘ ятий курс — стажировка на підприєм стві на посаді техніка або інженера. Під час стажировки буде про вадитись цикл лекцій по 6 — 8 годин на тиждень. Далі йтиме перед дипломна практика, короткий семестр і, нарешті, виконання ди пломної роботи, пов ’ язаної з потребами виробництва». З виступу декана факультету О. І. ТЕРЕЩЕНКА. «Студентам, випускникам факультету, необхідно мати достат ню кількість практичних навичок роботи за верстатами фрезерни ми і токарними». З виступу студента п ’ ятикурсника ЯНШИНА. «Ми, четвертокурсники, першими на факультеті мусимо прохо дити виробничу практику на підприємствах на посадах інженерів і техніків. Це велика відповідальність, і ми докладемо всіх зусиль до того, щоб виправдати високе довір’я, високо тримати честь свого факультету, університету». З виступу студента БУЛГАКОВА. «В університеті мусить широко розгорнутися змагання між комсомольськими групами за право бути кращою в ХДУ. Гурто житки повинні перейти на самообслуговування. Отже, необхідно підвищити боєздатність комсомольської орга нізації університету, і я певний, що радіофак буде, як і завжди, — в числі перших в усіх цих починаннях; адже відомо, що ви — ра діофізики — патріоти свого молодого факультету». З виступу секретаря комітету комсомолу Б. РЕШЕТНЯКА «Вношу пропозицію комсомольцям нашого факультету вклю читися у роботу на будівництві ХДУ з тим, щоб у січні 1960 року перейти в новий корпус. Проведення ідейно-масової роботи під час виборчої кампанії і Всесоюзного перепису населення мусить підняти авторитет нашої комсомольської організації, підвищити боротьбу за організованість і дисципліну серед студентів перш за все старших курсів. Необхідна активність, принциповість у роботі членів бюро». З виступу викладача факультету О. БЕСЄДОВСЬКОГО. Янби ви знали, як це цікаво! п РАЦЮВАТИ вожатою заго- 1 1 ну я почала в кінці III чверті минулого учбового ро ку в 7 класі 131 школи. Говоря чи правду, я дуже довго не на важувалась піти до школи. По чали ми разом з Свєтою Шлі- фер. Пам ’ ятаю, як прийшли вперше до школи, як зніяковіли, коли знайомились з учнями. Най важче було переступити поріг класу. Я нікого не бачила; знаю тільки, що шуміли, як бджоли. Але поступово шум почав зату хати, всі сіли на свої місця. Ми познайомились. І так як це було напередодні весняних канікул, зразу ж почали розробляти план їх проведення. Передусім трохи ознайомились, хто чим цікавить ся. Звичайно, бажання були най різноманітніші. Вирішили піти разом подивитись широкоекран ний фільм, влаштувати прогулян ки до лісопарку тощо. І ось пер ша поразка — на прогулянку, крім вожатої,* ніхто не прийшов. Як з ясувалось потім, піонери вирі шили чомусь, що вожата не прийде. Незабаром з усіма познайоми лись, з кожним знайшли спільну мову. І в цій справі дуже мені допомагала класний керівник, до свідчений педагог Ольга Дмит рівна . Самійденко; Разом з кла сом намітили план роботи на IV чверть. Чверть хоч і невелика, проте дуже важлива, тому бага то заходів ми не намічали. Вирі шили провести збори до дня на родження Леніна, випустити два номери газети, зібратись на ве чір, присвячений І Травня, взяти 1 участь у бесідах «В чому краса людини», «Як готуватися до ек заменів». За підготовку зборів взялись активно. Запросили старого біль шовика, немало потрудились над концертом. Мені дуже хотілось, щоб збір був найкращим. Я звер нулась до товаришів по факуль тету. Неля Сидорук допомогла в музичному оформленні. І збір пройшов дуже добре. Вдалою бу ла і бесіда «В чому краса люди ни», яку провів наш філфаковець Едік Джилкібаєв. Учні задавали ■багато питань, зав ’ язувались су перечки. Та й усі інші запланова ні заходи пройшли цікаво, з ак тивною участю класу. За цей час я вже добре вивчи ла своїх піонерів, майже кож ного окремо, знала, хто чим ці кавиться. Я вже помічала, що деякі з них у школі одні, а вдо ма інші. І про це ми багато гово рили. Весь час моєю роботою ке рувала Ольга Дмитрівна. Саме їй я вдячна тим, що в класі ство рилася група учнів, на яких я могла покластися. Робота в кла сі, кожна удача, все більше під- 1 бадьорювала мене. Мені завжди радісно було йти до школи. Я вже твердо знала: учнів не можна підводити або обманюва ти, краще відверто сказати, що чогось не знаєш, чим сказати неправду. Великими друзями роз стались ми на дітні канікули, домовившись зустрітись у 8 класі. А з перших зустрічей нового учбового року почались невдачі. Припустила багато помилок, ви рішила, що я вже все знаю, мо жу працювати без Ольги Дмит рівни, не погоджувала з нею своїх планів, не помітила, як сто сунки з учнями стали зайво фа- мільярними, як я потроху підла дала під їхній вплив. Помітил це відразу ж і діти. Намічені за ходи зривались. Я втратил впевненість, а з одних відкрити комсомольських зборів, які сам проводила, просто втекла. І знов на допомогу прийшл . Ольга Дмитрівна, мій досвідчі ний старший друг. Вона тактовн. і суворо поставилась до мені, вона зуміла довести, що праця дітьми дуже складна, що досві не приходить так швидко. І в( на,’ і старша вожата школи, члени факультетського бюро, .навіть мої піонери довели мен що не все втрачено. Я залишила ся вожатою, потрудилась ще чі мало, але знов зуміла завоюват і повагу і довір ’ я колективу шк< ли. Це для мене велика радіст’ Піонерська робота серйозна корисна, вона багато чому вчиї того, хто бажає стати вчителег Піонери надзвичайно цікаві д . всього, а тому і піонервожата п( винна завжди бути в курсі всі останніх подій, повинна бути о< віченою людиною. З великою цікавістю, з захог ленням працюю я зараз у своєм класі, і думка покинути йог більше не повертається до мені Мені здається, що моє комсс мольське доручення найцікавіші творче. І я знаю, — моя робот потрібна. А розуміння цього – дуже радісне. Н, ЛЮТЕНКО, студентка III курсу філфаку. Чому ви осторонь наших справ, товариші? . Чи можеш ти зватися комсо мольцем, якщо не маєш ніяких доручень, не вносиш хоч мале сенького вкладу у комсомольське життя, яким живе твій курс, фа культет, університет? Таке питання справедливо мож на поставити деяким студентам- комсомольцям філологічного фа культету. Уважно придивишся до людей на будь-якому курсі, і ки неться у вічі дивний розподіл на «активних» і «пасивних». Честь і хвала нашим неспокій ним товаришам, що з гарячим комсомольським запалом беруть ся за роботу, їх багато на кожно му курсі. їх більшість. А поряд з ними «існують» байдужі спо глядачі. Варто згадати, як намагаються деякі якими завгодно засобами уникнути роботи агітатора під час виборів, цієї важливої і ціка вої праці з людьми. Щоб не бу ти голослівними, візьмемо для прикладу комсомольців II курс-, філологічного факультету. Дру гий український… Тут хороші, активні комсомольці, слід назва ти прізвища Білецької, Овечко, Нос, Лободи. Багато корисних комсомольських справ організу вали вони, та ще більше честі бу ло б їм, якби вони «розворуши ли» своїх інертних колег — Тро хименко, Буйволенко, Заєць, Но женко, Павленко. II курс, російське . відділен ня. Морозова, Лузан, Лазуренко. Сукаленко, Сич — вони по праву вважаються кращими. Комсо мольці II російського випускають добрий рукописний журнал «Ен тузіаст», про який чомусь на фа культеті, на жаль, майже не знають. Та чи всі комсомольці активні на курсі? Далеко ні. Бесарабов, Герман, Зверев, Кузнецова, Ха- ’ барова, Шумаріна не мають жод ного доручення і, очевидно, не намагаються їх одержати. А чо му? Безумовно, винний комсорг курсу, але не тільки він. Ні, не тільки. Адже ви, товариші, ком сомольці! Чому ж не турбує вас те, що свій комсомольський обо- в язок, своє членство у комсомолі ви зводите до сплачування внес ків? А може з вашою допомогою справа піде краще, може на ва шу ініціативу, вигадку чекають? Це ми звертаємось не тільки до вас, тт. Герман, Бесарабов, Зве рев та інші, а й до всіх тих, хто не має доручень, не хоче їх ма ти, хто все ще залишається чо мусь осторонь комсомольського життя. І ЖУРАВЛЬОВА. ДРУЖНІЙ ШАРЖ П ’ ята група другого курсу фізмату (комсорг М. Босін) бореться за право називатися кращою гру- пою університету. Бесіди п ро Всесоюзний пе репис В інтересах радянського народу …Металічний жетон. На ньому зображення — Державний герб і контури карти СРСР, а також виведений напис — «Всесоюзний перепис населення. 1959». З та кими жетонами вранці 15 січня прийдуть у Ваш дім рахівники, щоб розпочати народний перепис. Переписи населення у СРСР ко рінним чином відрізняються від перепису у капіталістичних краї нах. Якщо у нас він служить інтересам народу, то у них ви користовується для того, щоб зміцнити буржуазну державу і систему експлуатації трудящих. Як відомо, Всеросійський за гальний перепис населення 1897 року носив поліцейсько-адміні стративний характер, пересліду вав податкові і військові цілі, його програма не давала відо мостей про класовий склад на селення країни. Куркулі, середня ки і бідняки були віднесені до однієї групи «господарів-земле- власників». В. І. Ленін, працюючи над книгою «Розвиток капіталізму в Росії», щоб одержати хоча б приблизні дані про класовий склад населення країни, повинен був переробити облікові відомо сті. Виявилось, що з 125,6 міль йона чоловік, які населяли Ро сію, близько 100 мільйонів скла дали найбідніші дрібні господа рі, пролетарі та напівпролетарі. Близько 3 мільйонів крупних ка піталістів, поміщиків, найвищих чиновників володіли усіма багат ствами країни. Після Великої Жовтневої со- ціалістичної революції перший черепис у нашій країні був про- зедений за пропозицією В. І. Ле ніна у 1920 році. Переписи про- задились також у 1926 і 1939 рр. Зібрані важливі облікові дані ві- ціграли значну роль у розробці планів розвитку народного гос подарства, у вирішенні завдай- державного, господарчого і куль турного будівництва в СРСР Результати перепису використо вувались з метою задоволенні все зростаючих матеріальних культурних запитів радянськи: людей. З часу останнього перепис’ пройшло майже 20 років. За це час досягнуті величезні успіхи усіх галузях народного господар ства. Серйозні зміни відбулись в складі населення. Загальний обсяг промислової продукції ; 1957 році порівняно з 1913 роком зріс у 33 рази, при цьому про дукція важкої промисловосз : збільшилась у 74,8 рази. У 195 році в народному господарств було зайнято 52,6 мільйона ро бітників, або у 4 з чимсь раз, більше, ніж у 1913 році. За да ними перепису 1939 року, в мі стах мешкало 56.1 мільйона жи телів, а зараз міське населенні нараховує 87 мільйонів чоловік. У період між всесоюзними не реписами населення в наші! країні систематично проводитьс; поточний статистичний облік. Однак такий облік і склад насе лення за статтю, віком, сімейним положенням, національністю, рід ною мовою, освітою, про розпо діл населення за родом занять, необхідні. При складанні народ ногосподарських планів, напри клад, слід знати, скільки людей зайнято у промисловості, сіль ському господарстві, на транс порті, якими трудовими ресурса ми, якими кадрами розраховує країна; слід знати кількість ді тей, щоб планувати будівництво шкіл; необхідно мати дані про густоту населення в тій чи іншій місцевості, щоб правильно здійс нювати постачання товарами, за довольняти інші потреби трудя щих. Такі відомості і повинен дати Всесоюзний перепис населення, його матеріали покажуть глибо кі зміни в житті нашого народу, у господарстві країни, культурно му рівні радянських людей. Матеріали перепису яскраво відобразять велику перетворю ючу силу соціалістичного ладу, його переваги над капіталістич ним ладом і відіграють важливу роль у здійсненні великої про грами розгорнутого будівництва комунізму, яку намітить позачер говий XXI з ’ їзд КПРС. П. ВІКТОРОВ, Підвищуємо свій професіональний рівень Семирічний план розвитку господарства в нашій країні, роль і місце школи в ньому, нові принципи побудови на вчання — все це підсилило почуття відповідальності перед величезними завданнями. Одним з показників цього нового трудового піднес в роботі є інтерес до фахової періодики, про яку, як прав,- ло, в минулі роки студентам треба було нагадувати. Перед плата журналів, газет, пов ’ язаних з профілем факульнт , на філфаці дорівнювала мінімальній цифрі, а іноді ну не Цього ж року студенти-філологи українського відділе .11 передплатили на курс 10— 12 примірників журналів « ч іянське літературознавство», і «Фольклор». ,В АУДИТОРІЯХ, ЛАБОРАТОРІЯХ Складено! «Сьогодні — перший залік!». Ще й ще раз перевіряєш себе, чи все прочитав, чи всі пере глянув конспекти… І більшість студентів третього російського на свій перший у зимовій сесії за лік з ’ явились з чистою совістю. Курс української літератури в цьому семестрі невеликий, але захоплюючий — Котляревський, Шевченко… І ось уже можна сказати: «Все. Складено!». І складено добре. Більшість студентів одер- -жали відмінні оцінки (залік був ^диференційованим). Серед нихЗо- .точевська, Баюнова, Омеліна, Гуд, Лісовицький та інші. Студенти курсу дуже вдячні викладачеві української літерату ри доценту А. М. Біженець за її чудове викладання матеріалу, за те, що вона вчила нас уважно ставитися до вивчення літерату ри. Хороший педагог, людина ве ликих знань, А. М. Біженець при мусила нас відчути і зрозуміти, що кожен повинен любити свій предмет і всіляко намагатись вдосконалювати свої знання. Н. СОПЛЕНКОВА, студентка III курсу російського відділення. Все напруженішими стають трудові дні. На ближається сесія. На фото: п ’ ятикурсни- ки-геологи Ю. Борисен ко, Л. Невміріч, О. Хро- менко на практичних за няттях з мікропалеонто логії. Фото А. Медведева. Це »аішж^с студентам Студентам істфаку заважають нормально працювати такі, на перший погляд, зовсім незначні речі: ненормальна робота буфету та відсутність роздягальні на фа культеті. Питання про ці недо речності вже ставились на проф спілкових зборах, проте ще й до сі нічого не зроблено. Буфет знаходиться на цоколь ному поверсі, і, звичайно, сту денти, які навчаються на 7 — Б, не можуть у п ’ яти-п ’ ятнадцяти- хвилинну перерву скористатися послугами буфету, в якому, до ре чі, ніколи не буває нічого до пе рерви підготовано, навіть бу терброди робляться у присутності покупців, а тому збирається ве личезна черга. Чому б не влашту вати буфет або хоча б лоток на 7 — 8 поверсі? Тоді студентам ні 1 доводилось би витрачати як мі німум 20 — ЗО хвилин на стояння у черзі. Бро все це потрібно по- ‘ дбати профспілковому бюро істо ричного факультету. І ще про роздягальню. Вішалка є тільки в одній аудиторії. В ін ших же пальта кладуться прямо на стіл, на стільці. їх вішають на ручки від дверей, на шпінга лети. Одяг падає, забруднюється. Якщо не можна виділити спеці альну кімнату і влаштувати спільну роздягальню, то треба зробити вішалки в кожній ауди торії. А. ПЕРОВ, 0. ЛЮОСЄВ, студенти істфаку. ПЕРЕД ПЕРШИМ ВИПРОБУВАННЯМ Разом з усіма готуються до своєї першої сесії студенти І кур су радіофізичного факультету. Веред у заняттях ведуть Стрельченко, Башков, Скурлов. Вони добре справляються із скла данням лабораторних робіт. З хо рошою підготовкою прийшли до університету виробничники Ба- гибін, Іванов, Кононов. І зараз вони працюють уперто. Але таке становище, на жаль, не у всіх. Довгаль, Коцегуб, Маматенко по требують серйозної допомоги. Запізнюється курс із складан ням заліку з логарифмічної лі нійки. Не всі працюють систе матично, декому, як. наприклад, Щербаку, з-за неуважності дово диться іноді переробляти досліди. Перша сесія буде для нас серйозною перевіркою, серйозним уроком. Хочеться думати, що, мобілізувавши всі зусилля, по давши вчасно допомогу відстаю чим, перший курс радіофізиків з честю вийде з цього випробуван ня. А. ІВАНІЩЕНКО. Починаються екзамени Закінчилася перша залікова се- ия на вечірньому відділенні на шого університету. Для переваж ної більшості студентів вона про йшла успішно. З 5-го січня всі вони, як ус пішно виконуючі навчальні пла ни, одержали десятиденні від пустки на підприємствах і тепер старанно готуються до екзаменів. Екзаменаційна сесія триватиме до 15-го січня. В. РИЖКО. У лабораторії органічної хімії працює студентка III курсу хімічного факультету Света Росенко. Її завдання — одержати синтез третичного спирту. Фото А. Медведева. Ганьба! Ганьба студентам, які своїми лінощами, небажанням навчатися плямують високе звання вихованця нашого університету, тягнуть назад свою групу, курс, факультет. Напередодні чергової сесії вони позбавляються своїх «хвостів», щоб під час сесії придбати інші. До січня дотягнули складання академзаборгованостей студентка З курсу фізико-математичного факультету Ковтун; студентка 4 кур су цього ж факультету Первухіна; не склав вчасно екзаменів з курсу історії КПРС, атомної та ядерної фізики, теормеханіки, ме тодів математичної фізики третьокурсник радіофаку Ключник; за мість того щоб готувати дипломну роботу, випускник відділення ро- мано-германської філології Дьяконов готується «ліквідувати» борги з політекономії та іноземної мови. На жаль, не лише ці прізвища в списку академборжників. На п ’ яте січня по університету нараховується 50 таких, з дозволу ска зати, студентів. Серед них і філолог Федорець, і історик, і радіофі- зик, але найбільша кількість припадає на фізмат — 32 чоловіка. Ганьба їм! Думки вголос про художню с амодіяльність Вечір б у в… • Слід сказати, що музика не ■ гриміла, коли я прийшов, а прий- > шов я вчасно, і ще півтори го- ; дини після цього. Починався но- ; ворічний університетський вечір. ■ Організатори все метушилися, а я ■ дивився і дивився на ялинку і (зберігав сили для танців). ; На ялинку падав ватний сні- ■ жок. Він падав дуже рідко і ску- ! по, як кошти профкому на пот- ■ реби університетської самодіяль- ■ пості. ; Дзвінок на концерт значно по- ■ жвавив масу. Світло поступово ■ згасало, повільно піднімалася за- і віса. На сцені — сніжна заві- ; рюха. Під акомпанемент універ- ■ ситетського оркестру група сту- ■ дентів виступає з пісенькою про ї Новий рік, студенти філфаку Савченко і Свірський — конферан сьє — весело і легко виконують свої мініатюри. З захопленням був зустрінутий виступ Аркадія Філатова, який прочитав свої вірші і вірш Болеславського «Умирающий лебедь». На цьому було б припинити концерт. Ні, звичайно не тому що номерів було забагато, а то му, що…ну, як би сказати… Все інше нагадувало пародію на справжню самодіяльність. Невда лу пародію. На сцені — співак, студент Ка- пустін. його невдалий виступ з піснею з кінофільму «Песня пер вой любви» дезорганізував гля дача. Але наша самодіяльність не показала ще всіх проріх ро боти у минулому році. І от — найбільша з них — виступ танцю вального колективу. Вій тривав під • нестримний сатиричний регіт залу. Бідні виконавці… Вони вий шли на сцену підготовленими не більше, ніж будь-хто з глядачів! От і дізнався університет, що від великого (минулорічного успіху танцколективу на міжвузівсько му огляді) до смішного (виступу на вечорі) всього лише один крок. Привабливіший вигляд, ніж виступ багатьох, мав хор, але в нього були недоробки. Висновок — університет гідниіі мати кращу самодіяльність, ніж вона зараз існує. О. ВІНОГРАДСЬКИЙ, студент. Я — за розвиток факультетської самодіяльності Студенти нашого факультету з початку учбового року активно взялись за підготовку програми художньої самодіяльності до уні верситетського огляду. Знов роз почав роботу чоловічий ансамбль, драматичний гурток. Бід час пе ребування в колгоспі підготували концертну програму, з якою ус пішно виступали у підшефному колгоспі села Ольшани. Драмгур ток працював над спектаклем «Людина з рушницею», який і поставили на факультетському вечорі. З метою підготовки до огляду пройшли вечори на всіх курсах, відібрали найкращі номери, ре гулярно працює змішаний хор. 1 все ж з постановкою художньої самодіяльності на факультеті, як і в цілому в університеті, не все гаразд. Слабо відвідуються заняття уні верситетських і факультетських гуртків. Це в деякій мірі поясню ється невірною організацією ху дожньої самодіяльності в універ ситеті. Як відомо, гуртки худож ньої самодіяльності існують і в університеті, і на факультетах. Заняття їх часто збігаються в один день, наприклад, заняття хору. Тому відвідувати гуртки і там і тут майже неможливо, особливо якщо врахувати сучасне навантаження студентів. Мені здається, що заняття хорів слід провадити по факультетах, зобов ’ язуючу мати у своєму ре пертуарі 3 — 4 пісні, з тим. щоб напередодні вузівського огляду звести факультетські хори і один, університетський хор. Бехай на кожному факультеті буде свій драмгурток з досвідче ним керівником, яких ми зараз не маємо. Байкращі з драмколек- тивів мають представляти універ ситет на міських оглядах. Нехаі факультети борються за цю честь Гуртки вокальний і танцюваль ний можуть існувати як універ ситетські, де студенти будуті розвивати свої здібності під ке рівництвом спеціалістів. Така система, мені здається дозволить значно поширити кіль кість учасників художньої само діяльності і сприятиме розвитку її на факультетах, а, значить, в університеті. МІХЄЄВ, студент IV курсу історичного факультету. ,РОЗМОВА ПРО МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЮ «Ти будеш учителем» — вечір на цю тему було доручено орга нізувати III курсові українського відділення. І по тому, як хороше майже все було підготоване, мож на з певністю сказати: комсо мольці поставились до виконання доручення сумлінно. Виступала десятикласниця однієї з шкіл Харкова, яка тепло розповіла про повагу до професії вчителя, коваля людських душ. На великі можливості майбутніх вчителів, студентів університету, вказала вчителька школи Ку- рязької колонії Є. П. Фадєєва. Про любов до професії вчите ля, про любов, без якої не можна стати справжнім вихователем мо лоді, — говорить викладач філоло гічного факультету М. І. Кенігс берг. Про перші кроки вчительської діяльності розповідав присутнім наш випускник — вчитель серед- ньої школи Муромцев. Гарячими оплесками зустрів зал піонерів, які прийшли вітати май бутніх своїх вчителів. Так, і урочиста частина, і під готований спеціальний номер стіннівки були чудові. Можна сподіватись, що тепла, відверта розмова, яка відбулася,’ допомо же багатьом ще краще усвідоми ти і полюбити ту велику спра ву, якій вони присвячують своє життя. І все було б зовсім добре, якби члени комсомольського бюро фі лологічного факультету, пообіцяв ши III курсові допомогти органі зувати художню частину, виступ факультетської самодіяльності, витримали б обіцянку. Але, на жаль, цього не сталося. Через те концерт «збирався» на швидку руку, програму не продумали. Л. НЕСТЕРЕНКО, студентка філфаку. Ддам Міцкєвич на Україні «По духу и образу мыслей — он наш». К. Рилєєв. і До 160-річчя з дня народження великого польського поета. У грудні 1958 року минуло 160 років з дня народження Ада- ма Міцкєвича. Великий народний поет-трибун, фундатор нової польської літератури, найвиразні ший представник її демократич ного л революційного напряму, друг декабристів і Пушкіна, по лум ’ яний співець братерства на родів — такою постає перед нами могутня постать геніального сина братнього польського народу, безсмертного автора «Пана Та- деуша», «Дзядів», «Кримських сонетів» та інших шедеврів сві тової поезії. О. М. Горький поставив ім ’ я Адама Міцкєвича, як письменника, що відтво рив думи і прагнення свого народу з найбіль шою красою, силою і повнотою, поряд з імена ми О. С. Пушкіна та Т. Г. Шевченка. Найпалкішим глашатаєм і по борником братерської дружби на родів, зокрема слов ’ янських, що пристрасно мріяв про їх щиру приязнь і з ’ єднання у «великій сім ’ ї», поряд з Пушкіним, Шев ченком, був і геніальний співець польського народу. Зблизившисо з декабристами, він навчився чітко відрізняти революційну Ро сію від царя та його сатрапів. Нерозривно міцні зв ’ язки не вмирущого Адама Міцкєвича з українською літературою, культу рою. Вони почалися і міцніли ще за життя поета. 1825 року, пере буваючи на Україні, Міцкєвич знайомиться з українською мо вою; пізніше, читаючи в Парижі лекції з слов ’ янських літератур, він дає високу оцінку мові укра їнського народу, підкреслюючи її дзвінкість і велику музикаль ність. Поет ‘пильно вивчає українську народну творчість (до якої не раз звертався в своїй поетичній діяльності), пише тут, на Україні, одну з найкращих своїх балад «Чати» (з україн ського життя), задумує «Конра- да Валленрода» (в Одесі) і ство рює «Кримські сонети», де з за хопленням оспівує красоти Кри му і Чорного моря. Пізніше, в 40-х роках, у «Курсі слов ’ янських літератур» він нерідко повер тається до розгляду українського фольклору, виявляючи грунтовну обізнаність не тільки з епосом, а й з народною українською ліри кою. Україну в захопленні зве «столицею ліричної поезії», «кра єм безмежним, надзвичайно ціка вим для історії й літератури», звідки «пісні невідомих .поетів ширились часто на цілу Слов ’ ян щину». Зупинившися проїздом до Москви у Харкові, А. Міцкє вич знайомиться тут, в універси теті, з відомим українським пое том, прекрасним знавцем поль ської літератури — П. Гулаком- Артемовським. Добрі приятель ські взаємини між ними залиши лися на довгі роки. Перша спроба освоєння твор чості А. Міцкєвича на Україні зв ’ язана також із Харковом і на- лежить викладачеві Харківського університету тому ж таки П. Гу- лакові-Артемовському. 1827 року з ’ являється на сторінках «Вест ника Европы» його майстерний переспів, вільна переробка бала ди польського поета «Пані Твар- довська». Міцкєвич, познайомив шись з українським переспівом своєї балади, визнав першість за українським варіантом. Певний інтерес становлять українські пе реклади з А. Міцкєвича, зроблені в кінці 20-х і на початку 30-х років письменниками-романтиками О. Шпигоцьким (Сонет «Акер- манські степи» та ін.) і, особли во, Л. Боровиковським (Поема «Фарис»). Як великий революційний поет братнього слов ’ янського народу, Адам Міцкєвич був близький і рідний великому українському поету – революціонеру Тарасові Шевченку. Любов до польського поета Т. Г. Шевченко проніс че рез усе своє життя. Було багато спільного і в особистій долі їх, і в творчості, і в винятковій ролі їх обох як засновників двох великих братніх літератур. У другій половині 60-х років до перекладів з А. Міцкєвича бе реться М. Старицький, а в 70-х роках — І. Франко та Леся Українка. Високою майстерністю позначений переклад Лесі Україн ки з «Конрада Валленрода». Великий поет-революціонер Іван Франко перший ознайомив укра їнського читача в своїх майстер них перекладах із Міцкєвича з найбільш революційною лірикою й епічними творами польського поета, покінчивши в них з прак тикою вільного поводження з оригіналом. Він переклав чимало уривків з «Пана Тадеуша», «Ор денів редут», «Смерть полковни ка», численні уривки з «Дзядів», «До друзів-росіян» і багато ін ших. У своїх критичних працях про Міцкєвича Франко виходив з настійних вимог підносити про гресивні і революційні сторони його творчості, не закриваючи очей і на помилкові погляди поета. Небувалого розмаху і розквіту набула на Україні творча діяль ність у галузі перекладів з А. Міцкєвича після Великої Жовтневої соціалістичної рево люції. До цієї важливої справи береться за наших часів уже ці ла плеяда видатних митців укра їнської радянської літератури. Спираючись на кращі здобутки дожовтневої літератури в за своєнні спадщини Міцкєвича, творчо використовуючи досвід ро сійської літератури, а також пе реклади на інші мови творів А. Міцкєвича, українські радян- ські поети дали читачеві викінче ні, високохудожні переклади ба гатьох його балад, ліричних вір шів, окремих поем. Відзначимо тут, зокрема, як безперечні до сягнення, майстерні переклади П. Тичини («Ода до молодості»), М. Терещенка («Гражина»), А. Малишка («Лілії»), К. Гераси- менка («Фарис») , М. Стельмаха (з «Конрада Валленрода»), М. Пригари («Пролісок», Світе- зянка») та ін. Але найбільші успіхи на ЦЬОМУ полі, без сумніву, має Максим Рильський. У складній, великій і важливій творчій праці, якою є пересаджування на наш україн ський грунт, дбайливе вирощу вання на ньому дивно пишних квітів з розкішного саду поезії А. Міцкєвича, заслуги М. Т. Риль ського винятково великі. Важко, справді, переоцінити значення всієї його величезної, важкої, але надзвичайно плідної в своїх мистецьких здобутках, натхненної роботи як на . цій ділянці, так і взагалі у галузі художнього пе рекладу. Найвище досягнення М. Т. Риль- ського (як перекладача Міцкє вича) — високе артистичне відтво рення засобами мови українсько го народу найбільшого і найвиз начнішого твору великого поль ського поета, верховини його реа лізму, знаменитої поеми «Пан Тадеуш». Це — результат кілька річної наполегливої праці М. Рильського. Прогресивна поль ська преса, порівнюючи переклад Рильського з відомими перекла дами твору на західноєвропей ські мови, на мови слов ’ янських народів, віддавала перевагу українському перекладові. Студенти-філологи ХДУ з ве ликим захопленням і любов ’ ю ви вчають безсмертні твори А. Міц кєвича і, працюючи в студент ському гуртку польської мови (керівник — Г. Т. Солонська), пробують також — віддавна уже — свої сили у перекладах з Міцкє вича. М. НАКОНЄЧНИЙ. ст. викладач філфаку. Положення про проведення конкурсу на краш постановку спортивно-масової роботи серед студентів ХДУ На честь II Спартакіади На родів СРСР, з метою поліпшен ня спортивно-масової роботи на факультетах, комітет комсомолу, спортивний клуб, ДСТ «Буревіс ник», кафедра фізвиховання та спорту і редакція нашої газети оголошують конкурс на кращого спортсмена, комсомольську групу, курс, факультет по спортивно-ма совій роботі. В конкурсі беруть участь всі студенти, викладачі і співробіт ники університету. Строк конкурса — з 1 січня по 1 жовтня. Керівництво проведенням кон курсу і підведення підсумків здій снюватиметься оргкомітетом У складі: від партійного комітету тов. Корбут, від комсомолу т. Швець, від кафедри фізвихован ня т. Гаврилов, від спортклубу тт. Хейлік і Гончаров, від редак ції т. Матейченко. Конкурс провадиться по 8 пун ктах. За виконання кожного з пунктів присуджуються очки. Оч ки нараховуються паралельно спортсмену, групі, курсу, факуль тету, а також спортивному від діленню, де тренується даний студент. За масові заходи очки нараховуються відповідальному за проведення, групі і т. ін. Студент і студентка, які на брали найбільшу кількість очок, оголошуються кращими спорт сменами університету 1959 року і нагороджуються пам ’ ятними при зами і грамотами комітету комсо молу. Група, курс, факультет, що ви йшли переможцями в конкурсі, оголошуються кращими по спор тивній роботі, їм присвоюється звання «спортивний» і вручається перехідний кубок за кращу спор тивно-масову роботу. Спортивному відділенню, що завоювало першість, також вру чається перехідний приз. Старший викладач фізичного виховання факультету і тренер спортивної секції, що зайняли першість у конкурсі, нагороджу ються грамотами і пам ’ ятними призами. Найкращі активісти конкурсу будуть відзначені грамотами і призами. Для ведення постійного обліку на кожному факультеті і в спор тивному відділенні створюється оргкомісія конкурсу 3 3-х чоло вік, яка працює у тісному зв ’ язку з фізоргами груп і оргкомітетом конкурсу. Попередні підсумки конкурсу вміщуються на початку кожного Місяця в газеті «Харківський уні верситет». УМОВИ КОНКУРСУ 1. За кожного спортсмена-роз- рядника, що відмінно склав се сію, присуджується 500 очків. 2. За кожного спортивного ак тивіста (інструктора, суддю, ре дактора спортивної стіннівки то що) — 300 очків. 3. За кожного діючого спорт- смена-розрядника присуджується: за третій розряд — 100 очок, за другий розряд — 200 очок, за перший розряд — 500 очок, за майстра спорта — 1000 очок. 4. За кожного студента 3, 4, 5 К УР С У, Що постійно займається спортом, У якомусь спортивне ■.:> відділенні, — 50 очків. 5. За кожний спортивний за (лижний похід, оформлення сп >р- тивного куточка і ін.) у масшт; = групи — 25 очок, курсу — 50 очог факультету або спортивного тії ділення — 100 очок. За участь у таких заходах кладачів теоретичних дисцип ч додається ще 250 очок. 6. За випуск спортивної газе . за найбільш вдалі спортивні м;,й- теріали на сторінках «Харк. ського університету» присуджі. ється 50 очок. 7. За участь у змаганнях спор ■ смен одержує: за першість курсу — 25 очок, першість факультету — 50 очо . першість вузів міста — 75 очо першість СРСР — 1000 очок. з коефіцієнтом 3 за перше місіє. 2 за друге місце, 1,5 за тре, місце при наявності членства ДСТ «Буревісник». Змагання на першість спорти . ного табору дорівнюються і першості університету. 8. За 100% охоплення членст вом ДСТ «Буревісник» і вчасі сплачування внесків група і ф зорг одержують 200 очок. 9. За вчинки, не гідні спорт смена ХДУ, — неявку на змагаї ня, порушення дисципліни зі спорт смена та його групи знімаєтьсі 200 очок. КОМІТЕТ КОМСОМОЛУ, КАФЕДРА ФІЗВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ СПОРТИВНИЙ КЛУБ « БУРЕВІСНИКА », РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Ми вперше боролись за призове… Закінчилась командна першість вузів з класичної боротьби. На ша команда з 144 штрафними оч ками зайняла шосте місце. Хіт і результати змагань були дуже показові. Те, що команда вперше за стільки років з реальними шансами боролась за призове місце, говорить про значну робо ту секції. Найбільших успіхів се ред наших борців домоглись В. Красноруцький, Л. Остроуш- к % О- Терлецький. Хочеться від мітити гідний вчинок Терлецько- го, який в інтересах команди пе рейшов у важчу вагову катего рію і ’ домігся третього місця. Та все ж шосте місце… Позначилась насамперед недо статня фізична, а часом і технічна підготовка. В значній мірі ми «зобов ’ язані» цією поразкою несерйозності, бай дужому ставленню до спортивної честі університету частини бор ців. Безумовно, незначна хвороб ливість не завадила б нашому борцеві Зеніну вийти на килим, а в результаті його неявки команда одержала 23 штрафних очка. А борець Хоменков був так приго ломшений поразкою у матчі з юристами, що не наважився ви ступати. Втім, зайнявши навіть останнє місце, він зберіг би ко манді 12 очок. Не з ’ явились і за явлені Білецький, Вовк, Ковте- лєв, ГІавлюк, Шацький. До чого призвела така безвідповідаль ність, можна судити з технічних результатів змагання. ХПІ з 100’ очками зайняв третє місце. ХА! з 110 очками — четверте місце. Отже, якби не 69 штрафних очок за неявку, ми зайняли б третє або четверте місце навіть, якби всі, хто не з ’ явився, просто про грали. ЦИПЛАКОВ. учасник секції. Хто буде чемпіоном? Зараз у загальноуніверситетській секції спортивної гімнастики нараховується до 360 чоловік, з яких 110 мають спортивний розряд. У цьому місяці будуть проведені змагання особисто-командної першості університету з цього виду спорту. Честь своїх факульте тів захищатимуть 5 кращих гімнастів старших розрядів. Змагання обіцяють бути дуже цікавими: з програми майстрів мають виступати 3 чоловіка (Н. Журенко — істфак, Н. Ходарова — біофак та М. Медякова – фізмат), з програми першого спортивно го розряду 15 17 чоловік, інші учасники виступатимуть з про грами другого розряду. 3 и Найбільш імовірні претенденти на звання чемпіона серед чо ловіків – Бистрік (фізмат), Чабань та Комар (обидва – радіофак) що виступатимуть з програми І розряду. Серед жінок — -Журенко, Ходорова, Медякова. Переможців серед першорозрядниць-жінок та другорозрядників- чоловіків передбачити знов-таки важко. Ясно одне — переможуть найсильніші! Г. СМЕТАНКО, викладач кафедри фізкультури і спорту. Заст. редактора В. МОСЕНЦЕВ.