МИЪМІЪ. П РИ БА ВЛЕН ІЯ К Ъ ХАРЬКОВСКИМ Ъ ГУ БЕРН С К И М Ъ ВѢДОМ ОСТЯМ Ъ. Выхолятъ по П онедѣльникамъ , С редамъ и П ятницамъ . (ГОДЪ П Я Т Ы Й ). No 41 . II Я Т И И Ц А. 3 -е Мая. 1883 . подписная цѣна на Прибавленія: Б езъ доставки и Съ доставкою пересылки. и пересылкою. За іодъ 2 р. 2 р . 50к. с, — нолгодаі р. 2 5 к . 1р, 6 0 к .с . На Губернскія Вѣдомости: Б езъ переплета . . . 3 р. сер- Въ переплетѣ. … 3 р. 8 5 к . За доставку на домъ или пе ресылку по почтѣ въ годъ 50 к. Подписавшіеся на оба изданія платятъ за пересылку или до ставку только 50 коп. сереб. Подписка принимается въ Кон торѣ Редакціи, въ нижнемъ эта жѣ дома Губернскихъ Присут ственныхъ мѣстъ. Частныя объявленія принима ются за букву и цифру но % коп. сер. за каждый разъ. С татьи для напечатанія и вообще всякаго рода извѣстія просятъ присылать на имя Р едактора . СОДЕРЖ АНІЕ: Д о л я . — О тчетъ.— Отвѣтъ на объясненіе.— Частныя объявленія.— Д О Лі Я, драма у пъяти діяхъ,—С теценка . (Продолженіе). Д і я трет я . (Ч ерезъ два годи нісля другой. Конъ: хата Іва- нова Иетренкова зъ-середини. ІІічъ, пілъ і друге. Олеяа стоить; біля неи зъ одного боку свекруха, зъ другого— Іван ъ ). Я Н А 1. Олена. Та чого ви кричите, мамо? Петренчиха. Якъ чого? ростримькала стіки гро шей, ще й чого! Гроші у насъ не валяюцця по-підъ лаваад. Олена. Та я жъ собі на сиідницн) набрала на ті ГрОШІІ — г у : . , Петренчиха. Та хто-жъ тобі велівъ набирати? (Заловили). Це лиха година, та й годі! Олена. У мене зовсімъ спідниці немае. Петренчиха. А ти багато придбала, що тринь- к а е т ъ ? Щ е коли-бъ дешевнй ситедь! Олена. Но рублю, м ам о… Петренчиха. Б ачъ, багатиръка яка! Ти багато дечого сюди принесла! Куди яка пані! Сиідниці въ неи н е м а е …. У роскошахъ, бачъ, привикла жити!. Яка нишна! М ож е-ж ъ, що нужніше сиідниці твоей треба купитн. Іванъ. Чолу ти матері не спитала? Олена. Я думала, що мати нічого не скажуть. Петренчиха. Я къ-ж е! нічого! Дивитись на тебе будемо. * Іванъ. Ти все думаешь! Щ объ ти здуріла, щобъ не думала білшь! Олена. Я зароблю, мамо, тай віддамъ __ Іііду па—день до кого, тай зароблю. Петренчиха. А дома хто буде? наняти замість тебе? Віддасть вонгг!— Мені тенеръ д ай !… теперь! Чому ти мене не снитала? Я -ж ъ таки, яка не е, ,та все мати. Щобъ вона зробила коли до путта— ніколи въ світі! Щ объ вона спятала коли— зъ ро- ду-віку ні! Барип.я, ба-іъ! _ Тілько дивитись па ню, що вона ватворюе. Іванъ. Вона таки колись буде въ иене нитатца! Петренчиха. Казала: не бери, Іване, то— ле- дащо;— такъ ні; мати, бачъ, нічого не зна, самъ лучче знаю … Тай узивъ теперъ п в х у !… Іванъ. А нули вже ми це! — (Виходе зъ х а т г, взявши ш апку). Я В А 2. Олена. (Сіда, шпе) — За віщо вп мене, мамо, завжди лаете? Чи я вамъ не гожу, чи я вамъ не корюсь, чи що? Отъ лиха моя та иещаслива го дина! Петренчиха. ‘Гн мьні не вгодна, таи годі!— Ти ніколи до-пуття не .робишъ! Ти— матусина допька! Олена. А вамъ таку треба, щобъ ио-іюламъ грчзлась зъ вами? Петренчиха. Мовчн, тварюко! ТакШ-би ми дав но двері показали, а тебе, бачъ, держ им о…. Олена. Держите! Бодай ііікому такъ не діждати! Петренчиха. А щобъ іще тн пропала, якъ тобі въ насъ не добре жити! У батька, бачъ, у роско- шахъ куиалась— Невинна в с е !… У тебе завжди усі брешуть, тілько тп й правду кажеш ь. Чи тебе не вчеио дома, чи розуму Богъ не давъ, чи хто тебе зна! Ось. слава Богу, чотвергий годъ вчимо, ніякъ до хазояства не привчимо! За погану най: яч- ку не справпцця! Мабути, за пана думала віддыи, що иічого робитн не ввила . . . Горе зъ тобою, Оле- но, тай годі! Олена. А хто-ж ъ у васъ і робе, якъ не я! мо- ж е, ви? Багато наробили, лежачи оттамъ на п е ч і… Петренчиха. Ні, ти багато, бачъ, нзробвтэ, доганко! За тобою-бъ или хлібъ! Онъ трети педіля якъ сорочки мне, ніякъ не домие сердешнихъ; а половікъ за того голий ходитиме! Олена. Хіба-жъ мені тілько й роботи, що со рочки гаити? Петренчиха. Оде-бъ накъ посадили тебе швач- кувати! Я къ я була молодою, то аъ усімъ було поспіваю; ато ось мне, нне, ніякъ не домне. А ще на снідниию набрала! Мабути, на той годъ у сю пору поеніе. (Оскірилась). Я -ж ъ ніду на вгородъ на годину, а у тебе обідъ щобъ бувъ готовий. Олена. Вінъ давно вже готовнй. Петренчиха. ІІу, гараздъ. (Вийшла). (Олена одна сидить, шие, задумавшись; смутна, потімъ яталібио, мовъ плачучи): Олена. Дежъ те щастя, що ждалося? Де те жит- тя, що бажалося? Де те кохання дівалось?!. Нема, минулося!.. Чуло, чуло мое серце цю недоленьку, якъ іще сватався вінъ,— оіяіла дурна… О , Бож е мій ыилий, Боже мій едпяий! За віщо таки вона мене ненавидитъ!— А вінъ клявся, а вінъ божився, що цёго зъ роду-віку не буде нічого!… А теиеръ вже й самъ л а е … Бодай гобі не було добра, такъ якъ теиеръ оце мені его нем а,— якъ теиера я й не ста ну, й не ніду, якъ слідъ, у твоей м атері!.. (Плаче). SB В* А 3. Іванъ (входе). Не днвлячись на Олену, бере ба- гаття зъ печі на люльку, і вже ииходючи зярнувь на шо). Чого ти рюмаешъ? Олена. Т акъ, нічого __ Щ ось сумяо мені. Іванъ. Тобі все сумно! Олена. Щ о -ж ъ буду робитн, коли я собі такою сумною вдалась! Іванъ (дивлячись на шо пилыю). ІІу, скажи мені, Олено, доки тн будетъ рюиаги? Доки ти Бу— дешъ досаждати мені… Це бца, т і й годі! Що то бі нодіялось таке, що ось другий годъ рюмаешъ? Мовъ сховала кого!.. Хоть убніі іи! Тілько й сві- та нобачивъ зъ тобою у нервиіі рікъ, буцімъ но людскій поживъ; тай т о !… Олена. Тай то мати на світъ не давала гл я – нути! Іванъ. Ну, чого ти плачешъ? Олена. Ти пи таетъ? Не зн аетъ , бідна головко, що мене суше то круше! Іванъ. Дуршіця суше та круше: я й давно тобі казавъ це, і теиеръ кажу. (Крізъ зуби) Якъ візь- му колись за патлі, та вибью оі гу дурницю зъ го- лови, то тоді і матері годитимешъ, і плаката не будетъ. Олена. Заробила, бачъ, у тебе, та у твоеі ма тері, снасибі вамъ! Не те ти казавъ, якъ сватавъ! А теперъ, бачъ, чого діждалась! ,Іванъ. Стривай, ти ще въ мене не того діждесся! Олена (жалібно) Іване! Хіба я тобі не корилась, хіба я тебе не слухаю? Хіба я матері твоій не го- жу? Слухаю, корюсь, а ви все однакові! I те не такъ, і друге не т а к ъ …. Такъ повчв! (плачучи) новчи, якъ треба робити! а гризти, допікать сло вами— це хочъ кому, то завдасть жалю! (Плаче). Іванъ. Цить, гаснідьськѳ кодло, цить! Олена. Що мое за життя таке безталанно! Іванъ. Цить, ноки не бита! Кажу тобі: цить! Отъ допекла, тварю ка!… отъ життя зъ апахтеясь- кою ревою !… Олена. Бодай ти не діждавъ бнти! Буде, вже й такъ багато добра бачпла відъ тебе. Ж иття гіршѳ, иіжъ иослідній наймициі! Іванъ. Во й за ногапу наймичку не зробишъ. Олена. Мати, бачъ, твоя багато наробпла! Я п о кину тебе! У найми піду!… Іванъ. Іди къ нечнстій я а т е р і… Легшъ на ду- ші буде безъ тебе! Тихішъ у хаті буде, й гріха менше! Хочъ ніхго не рюмагиме оттутъ, той то зъ м е н е… (Олена плаче; Іванъ мовчавъ, мовчавъ, дн- вивсь усе па ню; а далі зъ серцемъ якъ застука по столу кулакомъ). О хъ, Олено! Я тебе колись повчу! Ой та повчу-ж ъ! Ти довго будешь згадува- т и і… (Виходе, грнжнувши зъ серцемъ двирима). (Олена кида сорочку, вийма страву зъ печі, го- туе усе, якъ слідъ, для обіду. Стара входе). Я В . І 4. Петренчиха. А д е-ж ъ Іванъ? Олена. На дворі десь. Петренчиха (відсупула кватирьку, гука): Ів а – пе, Іване! ідн обідатн. (З ъ надвору чутно голосъ Івана: «Заразъ*)! Петренчиха (О.іені, що хлібъ крае): та не такъ хлібъ краешъ. Т и -бъ -ж е маленькі шматочки різала. Адже завждн остаюцця шматки! Господе, во на й ножа но-людському не вміе держати! Я » А 4. (Входе Іванъ похмурий, кида шапку на стілъ). Петренчиха. Та вона ще й досі борщу не вси- пала! (Це Іванові каж е). Іванъ. А кликали обідати! Петренчиха. Щ о-ж ъ буду робити, коли такой проворной невісто-.кн діждалась! Іванъ. Іп щѳ все треба вчити, та бити! Петренчиха. Найшовъ таки собі иару, діждала невісточки! Викохала матуся доньку на втіху. (Оскі- рилась). Іванъ (глянувши на жінку, мавнувъ рукою). Не такъ ждалося, мамо, та такъ склалося!… Олена (поблідла, і якъ ненлачучи, каж е): Охъ, не такъ, не такъ ждалося, Іване! Петренчиха. Б а ч ъ !.. (Оскірилась. Обідають. Олена ношти не исть нічого. За обідовъ стара ка же Олені): Сама ж ъ варила, а не исть; до пуття, бачъ, наварила! (Обідають мовчки. Встали з ъ -з а обіду. Іванъ за разъ вийшовъ). Петренчиха. Гляди-жъ, Олено, помни ложечки, ноприберай усе гарненько, якъ слідъ. Олена. Hi, я усе нокидаю, матусю: я, бачите, ніколи нічого не нрибірала. Петренчиха. Т п -то старувата вміешъ, моя го- лубко, та до діла тебе нема! (Вийшла). Я Н А в. Олена. (Зоставшпсь одна, перелива посуду, при бора усе, мете хатѵ й співа). Головоііько моя бідная. Въ мене ненька, та неріднаа! Дружипонька неймовірная, Чужа сімья непривітная!… Сама сідае, вечеряе, Мене посилае по-воду! Мене посилае по-воду. Ой по воду, но холодную! Ов ішла я черезъ батьківъ двіръ, Ііобачила мене матінка. «Не плачъ, доню, пі на батька свого, «Не плачъ, доню, ні на неньку свою!.. «Заолачъ доню, на яедоленьку, «Що ноналася въ иеволеньку»!… (Скінчивши): Господе, хоча-бъ мати прийшли, а то зовсімъ вже відцурались! Візьму, ще копирсну ,разівъ три, щобъ уцьять отта мара не приковалась. (Бере сорочку, сіда, шпе й співа). Ой чула-жъ я черезъ люде, Що до мене пенька буде, Ж дала я, ждала, ждала-дожидала, Ворітечка відчиняла. А матіыка иде, тай нде, Т а до мене не заиде. Ндчъ моя темпа, та зіронька ясна! Доленька моя б езоп асн а!… (Зирнула у вікно): Одже ото матн ідуть, а я ж у рилась! Я В 1 ». Дзюбиха (входе). Здорова! Олена. Здоров.м! А я тільно що згадувала васъ. Що це ви відцурались насъ? Дзюбиха. Т а такъ; то— за-тп м ъ , то— за—дру гимъ таи не збересся ніякъ. А тобі якъ тутъ, моя дитино?… Г а ? … (Олена ловчить). Ж алуютъ теб е?.. Г а ? … О дена (схнлплась дужче до роботи, ловъ нри- дивляецця): Ж алую ть, матусю, жалуютъ! Наше жиг- тя звіспе. Дзюбиха. Чи тобі все однаково, хочъ і не пи тай, мабуть? Олена. Однаково. Дзюбиха (зітхнула тяя;ко). Ж иви, моя дити но, шануіісь; сама запобіг.іа собі таку долю, ніхто не силувавъ. Олена. Сама, сама матусю, (втера слези, а м а ти пнльно дивицця па ню, тай собі нишкомъ дві— три слсзини втерла). Дзюбиха. А д е -ж ъ п а к ъ сваха? Я забалакалась, тай баіідуже. Я за діломъ до васъ нрийшла. Олена. Ідіть на вгородъ, вона тамъ. Дзюбиха (днвлячисъ на дочку). Годі-ж ъ, годі. Слезами не поможетъ нічого! Н у, піду-жъ я. (Ви- ходе). I I I t % § . (Олена одна зосталась, плаче; коли це входе 1- ванъ похмурий, бере зъ -п ідъ лави сокиру, йде на задъ; уже біля самихъ дверей зирнувъ на Олену). Іванъ. Ти упьять, Олено, у т я т ъ ! Н у, тай осто- гпділа-ж ъ ти мсні. Олена. Остогиділо, мабутц, и мені тужити, що день Божий тутъ. Іванъ. Цить, тварюко нікчемна! Я тобі кажу: цить. (Замовкли. Тихо. Коли це у сініхъ чути го- міпъ. Олена уцьять хлипа). ІІетренчиха (у сініхъ). Х одіть-ж е у хату, хочъ на хвилину. Олена (хлипаючи). Втонивъ мене! Звьялпвъ вікъ мій молодий, та теперъ і нікчемна! Іват 5 (кинѵвся на шо зъненазнімка зъ сокп- рою.) Я тебе вбыо, гадипо! Т и -ж ъ мені допекла! Т и-ж ъ мене зъ світу зжинешъ! Олена (кричитъ): Оіі, Боже мііі! О лншечко! (Схонплась, біжить до дверей; у дверіхъ наткнулась на свекруху, та матіръ, розіпхнула ихъ об^хъ, но- бігла дальше. Старі убігли въ хату. Іванъ ставъ і сокиру кинувъ). I I ІС 1 !>. Іванъ. Я іи збыо! Задушу чортову реву! d ( Пегпренчиха. Тю, дурний? Що де ти ро- бишъ? схаменнсь! = ( Іванъ. Таи донекла-жъ. чортова тварю ка!… ^ ( Даюбиха. Охъ мені лихо! Охъ, дитино моя! Охъ, горенько-ж ъ мое! Заилп, забили, мою голу- боньну! … Іванъ (на тещ у). Вонъ стара відьмо, вонъ! Щ объ я й иедовідався, що ти сюда ходишь! Ти тільки впетроюешъ е и … вонъ! (Кпдаецця до неи, хоче випхати). Ііетренчгtxa (придержала его). Тю, дурний! Щ о це ти? Дзюбиха. Та я -ж ъ на хвилпночку! Та я -ж ъ від- відати тілько мою голубочку! __ О, доленько-жъ моя безщаспа, дитяно моя безталанна!… (Плаче, виходючи зъ хати). Іванъ (услідъ цй). В о н ъ !… Петренчиха. Чого це ти розлютувався такъ? Мовъ несамовитвй!… ,Іванъ. А вамъ яке діло? Петренчиха. Яке! Щ е іі яке? Отутъ наробишъ халеіш, та тоді дивптись на тебе?! Іванъ. А, не ваше д іло !… (Бере шапку й со- кпру, хоче іітіі зъ хати). Ви усе гризете, за 25 рікъ ще ненагризлпсь! Небійсь, теиеръ не вгризе- те: зуби по.іамаете. Адже ио-вэиюму роблю? Не ло б и те-ж ъ іи! Не но васъ, бачъ, у з я в ъ !… Чого вамъ відъ иеи т р еб а?!… Намъ жпття черезъ васъ рема! Петренчиха. Т акъ къ бісовому батькові відціля. Іванъ. Глядіть, щобъ сами підъ старість не ви- летілп зъ хатн! Ато шось дуже замутили вже. Щ ожъ буду робить, и ° взявъ таку, шо не до-впо- добн в а м ъ !… (Внходе, грюкнувшп зъ серцемъ дви- рима ) Петренчиха (и.ноиула у слідъ емѵ). Нху на твого батька, павіженниіі. (Завіса пада, кіиець 3 діи). (Продолж. слѣдуетъ.) О Т Ч КТТ, о сборѣ съ гулянья, бывшаго 21 января 1 8 6 3 г ., въ нолъзу русскихъ раненыхъ солдатъ въ царствѣ Польскомъ. 11 F И X О Д Ъ . За 1 0 3 5 билетовъ по цѣнѣ . 2 5 8 р. 7 5 к. Мелкихъ пожертвованіи отъ не извѣстныхъ лицъ . . 5 — 55 — П О Ж ЕРТВ О ВА Н ІЯ. Отъ М. А . X. . . .Юр. —• графа Сиверса (1 0 б .) . . 1 0 — — князя Голицина (16.) • . 1 0 — — князя Трубецкаго (16.) . . 5 — — ректора уішверс. г. Кочетова . 5 — — полковника Карогеорговича . . 5 — Отъ понеч. харьк. учеб. окр. К. Фойгта (за 3 билета) . . . . 3 р. — дворяпина Ж аромскаго , , . 3 — — поручика Кузина (16.) . . 3 — — г. Бернера (16.) . . . 2 — — барона Корфа (16.). . . 2 — — N (1 б.) . . . . . 1 – – N ( 1 6 . ) . ( . . . 1 – — N студента х. ѵн. (1 б.) . 1 — ~ N ——- —- (2 б.) ^ . 1 – Итого приходу 32G р. 3 0 к. с. Р А С X О Д Ъ . За напечатаніе зфишъ , сначала па 1 7 , а йотомъ на 21 апрѣля, ц билетовъ въ типографію Карла Счаснп . . > . 1 7 р. Освѣщеніе . . , . 1 3 _ 1 0 к. Ж андармамъ . . д _ _ g o _ Гарнизоннымъ солдатамъ для со ставленія цѣпи незагороженныхъ мѣстъ . . . . . 4 — 50 — Музыкантамъ . . . 3 — Пѣсенникамъ . . 3 •— Полицейскимъ солдатамъ . 1 — 33 — Прислугѣ . . . . 8 — 25 — Извощики . . . . 4 — 11а мелкіе расходы . . 3 — 25 — Всего расходу 61 р- 0 5 к. Приходу . . . 3 2 6 р- 3 0 к. Расходу . . . 61 — 95 — Чистаго доходу. . 2 6 4 р 3 5 к. Деньги эти 2 6 4 р. 35 к. (включая и пересы лочныя 2 р. 99 к. с.) отосланы редактору мос ковскихъ вѣдомостей г. К аткову, въ чемъ и полу чена росниска изъ харьковской почтовой конторы за No 9 3 4 Считаемъ долгомъ заявить, что музыканты бѣл городскаго уланскаго полка, будучи договорены за 2 5 р. с ., въ самый вечеръ добровольно отказались отъ 2 2 р. въ пользу раненыхъ. 25 апрѣля 1 8 6 3 г. ,ПРОТОКОЛЪ СОБРАНІЯ Х А Р Ь Е О В С Е А іО М Е Д И Ц И Н С К А Г О О Б Щ Е С Т В А . 23-го марта 1863 года (*). Въ собраиіи 23 марта, 1 8 6 3 года происходило слѣдующее: 1. Читавъ и водавсанъ протоколъ предыдущаго собранія. 2. Г . І осифъ Нарцпсовичъ Тржецякъ изъявилъ желаніе быть принятымъ и былъ принятъ въ число члеповъ-корресиондеитовъ общества. 3 . Г . Шгробипдеръ сообщилъ, что онъ придумалъ особенный аппаратъ очень удобный для укрѣпленія ноги послѣ насильственнаго выпрямленія ея при ап- kilosis spuria и разсказалъ устройство зтого аппа рата. \. Г. Грѵбе замѣтилъ, что апиаратъэтотъ имѣетъ свои удобства, но что онъ извѣстенъ въ десмургіи и рекомендуется часто англійскими хирургами. 3 . Г. Грубо сообщилъ, что онъ на дпяхъ сдѣ лалъ въ своей клиникѣ операцію ущемленной грыжи (hernia inguinalis externa incarcerata), причемъ ущем ленная часть кишки перешла уже въ антоновъ огонь и была совершенно удалена, обрѣзанные концы ки- ш екъ были пришиты къ краямъ наружной раны для образованія fistulae stercoreae. 6 . Г. Галицкій замѣтилъ, что рапеніе и разрѣ зы кишекъ и желудка у животныхъ переносятся о- чень легко и рѣдко сопровождаются смертельнымъ исходомъ, при этомъ онъ разсказалъ, что ему слу чалось часто разрѣзывать желудокъ животныхъ съ цѣлью удалить накопившуюся въ пемъ въ чрезмѣр номъ количествѣ пищевую массу и постоянно съ благополучнымъ исходомъ. 7 . Г . Гагенторнъ прочелъ отчетъ числѣ поль зованныхъ больныхъ въ лечебницѣ со времени ея открытія. Считая съ 12 числа января, со дня от крытія лечебницы, приходили въ лечебпицу въ ян варѣ мѣсяцѣ 3 3 больныхъ мужескаго пола п 33 больн. женскаго пола. Всего 66 больныхъ. По возрастамъ были пользованы больные: Отъ 4 -х ъ до 1 0 -т и лѣтъ 4 (1 жен. пола). — Ю * 20 > 12 (7 » )• — 2 0 » 3 0 » 1 6 (7 » » )• — 3 0 » 4 0 » 16 (9 » » ). — 4 0 » 5 0 » 9 (5 » » ). — 5 0 » 60 » з (2 » » ). — 6 0 » 70 » 5 (2 * » ). выше 7 0 лѣтъ только » і 6 6 (3 3 . * ). Въ январѣ мѣсяцѣ выздоровѣло 1 2 . Осталось 31 и больше не приходили 2 3 . Въ теченіи Февраля мѣсяца прибыли 6 1 , боль ныхъ м уж ескаго нола 5 5 , больныхъ женскаго пола остались отъ января 31 больной, такъ что всего въ Февралѣ пользованы 1 4 7 больныхъ. (Продолженіе слѣдуетъ). ч д с т н и я « К Ъ Я В Л К І І І Я . 1) Старшины харьковскаго благороднаго со браніи извѣщаютъ, что, на основаніи опредіь- леигя гг. членовъ онаго, 11 ноября 1862 года, состоявшагося, вмѣсто опредѣленной 4 и 12 § § правилъ харьковсгсаю благороднаго собра нія, платы—50 р. за билетъ, на званіе чле на въ первый годъ, назначается 25 р. (210^ 2) Желающимъ имѣть для какихъ-либо по ѣздовъ линѣігку, на 13 мѣстъ, съ выѣздомъ за городъ въ разныя мѣста, могутъ адресо ваться на Екатер. ул., въ жандармскія ка зармы; къ кучеру Егору. fl5 0 J— 1 3) П. ШМИДТЪ даетъ уроки верховой ѣзды и дрессируетъ лошадей. Билеты можно получать въ магазинѣ: < Городъ-Діонъ*, Ю. Томассена. (ІОЗ)— 1 ( ‘) Вмѣсто отвѣта па объясненіе, помѣщенъ про токолъ собранія хар. медиц. общ., по причинѣ отъ редакціи независящей. ,4 J Въ магазинѣ « Городъ-Монъ * , Ю. ТО М А С С ЕІА ПОЛУЧЕНЫ дамскія соломенныя шляпки, круглыя и обыкновенныя. (84)—4 Ъ) На моечномъ заведеніи г-жи Рыжовой, продается клепка для бочекъ, ободья дубовыя и Ц тарантаса новые. (82 ) — – Q) Продается почти новый фаэтонъ, на ле жачихъ рессорахъ, хорошей работы, за сход ную цѣну,— на Конторской улицѣ, близь быв шей numeiuioU конторы, въ домѣ і. Спенілеръ. (1 3 0 ;— 3 7 ) Въ 5 верстахъ отъ і. Харькова отдает ся на лѣто домъ съ друінми хозяйственными постройками; спросить на Скрыпниковои ул., «в домѣ генерала Тихоцкаю. (\2І ) ) — 4 8) С Ъ Л О Н Д О Н С К О Й © С Е П ІЙ *н о ’j SCы ( ’l l 1К2*ІІ только что получены НОВѢЙШІЕ ФОТОI р а ф и ч е с к іе а п а – РАТЫ , ЗА КОТОРЫЕ ВЫДАНЫ НАГРАДЫ, превосходящіе исполненіе всѣхъ преж нихъ машинъ. Пріемъ ежедневно отъ 10 до 2-хъ ча совъ. Виаитныя карты лакированныя и кѳ лакированныя 7 р. сѳр. дюжина. Въ фотографіи ОТТО ЛЮТЦЕ, на Московской улѵцгъ, домѣ Гончаровой. (2 8 0 )— 1 . 9) Имѣю честь довести до свѣдѣнія поч теннѣйшей публики, что въ моемъ магазинѣ оптическихъ, физическихъ, хи рургическихъ и проч. и проч. инструментовъ, НА МОСКОВСКОЙ У Л И Ц Ѣ , В Ъ ДОМѢ С Т А Р О Й Г И М Н А З І И находится большой запасъ ВЫВѢРЕННЫХЪ СПИРГОМѢРОВЪ ГРАЛЛЕС Л, введенныхъ правительствомъ для повсемѣст наго употребленія и приготовленныхъ самы ми лучшими мастерами въ Берлинѣ. Эти инструменты можно получать у мепя пол ные съ описаніемъ, и отдѣльно, безъ при надлежностей. Т акъ какъ запросъ на спир томѣры ‘Грпллеса увеличивался у мена еж е дневно, то я запасся этими приборами иъ большомъ количествѣ и . кромѣ того, устроилъ въ моемъ механическомъ заведеніи О С О Б О Е О Т Д Ѣ Л Е Н І Е , предназначенное преимущественно для ис правленія спиртомѣровъ, которые при пе ревозкѣ легко подвергаются порчамъ, хотя часто и непримѣтнымъ для неопытнаго глаза, но между тѣмъ имѣющимъ весьма большое влі яніе при опредѣленіи крѣпости спирта и потому вводящимъ въ значительныя ошибки. ІІ принимаю такж е заказы высылать спир- , томѣры по почтѣ, при самой тщательной упаковкѣ. Кромѣ вышеупомянутыхъ инструментовъ, находятся у меня всегда разныя принадлеж ности для сахарвыхъ, винокурныхъ, пиво- ваоныхъ и проч. заводовъ, и изготовляются въ моемъ механическомъ заведеніи по за казу. Оптикъ и механикъ А. Эдельберіъ. (8 5 5 )— 3 . ,6) Агентъ с.-петербургскаго страховаго отъ огня общества, Василій Петровичъ Серебренниковъ— имѣетъ честь извѣстить гг. владѣльцевъ государст венныхъ пятн-нроцентныхъ выкупныхъ свидѣтельствъ, получаемыхъ помѣщиками изъ мѣстнаго губернскаго по крестьянскимъ дѣламъ присутствія, за отходящую отъ нихъ въ собственность крестьянъ землю, что онъ покупаетъ таковыя свидѣтельства и кто желаетъ продать, покорнѣйше проситъ обращаться къ нему въ контору означеннаго общества, на Московской у л., въ домѣ Грановскаго. (4 4 0 )— 2 1) Будучи приглашенъ харьковскою юрод скою думою снять подрядъ на мощеніе улицъ, но опоздавъ пріѣздомъ и не получивъ на этотъ разъ городской работы,— прошу почтеннѣйшую публику удостоить меня частными работами. За прочность работы и умѣренность цѣнъ отвѣчаетъ РОБЕРТЪ I ЕЛЬНИКЪ, камень- щикъ изъ Риги. Спросить у t. ЕЛОССА на Московской ул., близъ харьковскаго моста, въ д. г-жи Гюнстъ. ( 3 0 0 ) – 2 8 ; Д е п о лучшихъ с п и ч е к ъ , въ ма газинѣ Т. ВИТТА, возлѣ дворянскаго собранія. { No ( — 2 V СП ИРТОМ ѢРЫ Т Р А А I Е С А, за казенною печатью и со свидѣтель ствами, поступили въ продажу въ ма газинъ Т. B u m m а, смежно съ дво рянскимъ собраніемъ. /МА ) — 2 Дозволено цензурою, Харьковъ, 2 -го мая 1 8 6 3 г. И. д. Редактора Л . П у в а н о в ъ . 1СУ Продается дешево домъ, на Ііетинской улицѣ подъ Jf: 818; о цѣн.ь спросить лекаря Пойцеховскаю, на Зміевской ул., въ домѣ Фе- сенка. (100J — 3 1 1 ) Продаются весьма дешево и на очень выгодныхъ, относительно плате жа денегъ, условіяхъ, два дома, со службами, просторными дворами и хо рошимъ садомъ, по куликовской улицѣ, рядомъ съ благотворительнымъ завеое- ніемъ. Адресоваться къ О. М. Превлоц- коіі , живущей въ одномъ изъ продаю щихся домовъ. Дома эти отдаются также въ наемъ. (2сд2 ) — 6 12 ) Получено изъ Англіи: кухонная посуда, чугунная эмалированная, англійская и британ скаго металла, извѣстная прочностью, и ко торая добротой превосходитъ всякую другую. Кровати желѣзныя разборныя, дѣтскія коля сочки, ковры, столярные и слесарные инстру менты и большая партія ножницъ для стриж ки овецъ. Все вышеозначенное продается по самымъ умѣреннымъ цѣнамъ, въ магазинѣ По номарева, на торговой площади Тутъ-же продается большая партія орѣ ховаго дерева въ брусьяхъ и досткахъ, самое сухое, и бричка на лежачихъ рессорахъ, луч шей работы. (420J — 2 13) Продается дорожная карета, на углу мѣщан ской н бѣлгородской улицъ, въ домѣ к. Панчепка; о цѣнѣ сцроеить въ квартирѣ Федоровой. (4 1 0 )— 3