No 39 (953) ! Понеділок, 22 грудня 1958 р. Ціна 20 коп. <15 грудня 1958 року відкрився Пленум Центрального Комітету КПРС. Пленум заслухав і обговорив доповідь Першого секретаря ЦК КПРС товарища М. С. Хрущова «Підсум ки розвитку сільського господарства за останні п ’ ять років і завдання дальшого збільшення виробництва сільськогосподарських продуктів». Комуністи і весь колектив нашого університету з ве ликим задоволенням зустріли цю визначну подію в жит ті нашого народу і вивчають матеріали Пленуму. За комуністичне виховання студентської молоді В ізьми сьогодні в руки будь-яку га зету — чи центральний орган партії «Правду» чи номер вузівської бага тотиражки — ти знайдеш в них гарячий відгук на те, то зараз схвилювало весь радянський народ. Виховувати нашу мо лодь в дусі комунізму, поваги до праці і до людей, виховувати в самій праці — ось основна ідея постанови, ось чому наш на род так одностайно схвалює рішення партії про перебудову системи народної освіти. Відбулись збори комсомольського акти ву університету, які свідчать про те, що наша університетська молодь повністю схвалює тези ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про перебудову середньої і вищої шкіл, про зміцнення їх зв ’ язку з життям. На трибуні член партбюро університету 0. А. Протопопов. — Питання про перебудову університет ської освіти, — говорить тов. Протопопов, — в центрі уваги наших комсомольців. Адже до цього часу університет готував спеціа лістів з відривом від виробництва. Пере будова вищої освіти вимагає дальшого зближення вузів з життям. Для універси тету, дві третини випускників якого йдуть на роботу в школу, це перш за все оз начає встановлення тісного контакту з школою. Виступаючі підкреслювали недостатню роботу кафедри педагогіки. Серед усієї маси дисциплін, які студент повинен про- На нові справи, комсомольці! йти за 5 років навчання, педагогіці і ме тодиці викладання відводиться більш ніж скромне місце. Па це слід звернути особ ливу увагу. Велика мета, поставлена партією, на роджує і велику енергію нашого народу. Хорошим відгуком на постанови листопа дового Пленуму ЦК КПРС є бригади кому ністичної праці, організовані молоддю за водів і фабрик, колгоспів і радгоспів. Сту дентська молодь не стоїть осторонь цього славного руху. У «Зверненні університет ського комсомольського активу до всіх комсомольців і комсомолок університету», яке було прийняте на зборах, говориться: «Ми підтримуємо цей почин робітничої і колгоспної молоді і закликаємо групи уні верситету почати змагання за комуністич не ставлення до праці, до навчання, гро мадської діяльності, за право називатися кращою комсомольською групою універси тету. Хай нашими зобов ’ язаннями, взяти ми на честь XXI з ’ їзду партії, будуть: високі показники у навчанні і свідома трудова дисципліна, високий політичний і культурний рівень кожного, дотримання принципів комуністичної моралі, ініціатив не, творче виконання всіх комсомольських доручень, активна участь в громадсько-ко рисній праці». Багато з цих зобов ’ язань уже вико нується студентами університету. Комсорг фізмату Анатолій Піарапов говорить про різні, по-справжньому комсомольські спра ви, які здійснюються на факультеті: ком сомольці з кафедри експериментальної фі зики, спеціальності фізики низьких тем ператур своїми зусиллями будують елект ромагніт, цілі курси тримають шефство над класами середніх шкіл міста, комсомольці фізмату зобов ’ язались відпрацювати на бу дівництві спортивного залу по 24 години протягом навчального року і по 10 днів під час літніх канікул. Збори комсомольського активу універси тету гаряче відгукнулись на цінне почи нання фізмату і закликали всіх студен тів університету наслідувати приклад фіз мату. Збори постановили зміцнювати зв ’ я зок з школою, активізувати роботу піонер- вожатих. Кожний студент повинен добре знати позакласну роботу вчителя. Треба працювати в школі так, щоб ваших піо- нервожатих пам ’ ятали учні так, як вони пам ’ ятають своїх любимих учителів. Збори комсомольського активу висло вили тверду впевненість у тому, що вся наша комсомольська організація під ке рівництвом партійної організації досягне нових успіхів у боротьбі за перетворення в життя історичних рішень Центрального Комітету партії. ПОДЯКА ЗА ПРАЦЮ НА ЗАВОДІ Дирекція і завком профспілки Харківського заводу контрольно- вимірювальних приладів, де про ходили виробничу практику сту денти IV курсу радіофізичного факультету, відзначає таких сту дентів: В. Омелича, Н. Чечету, В. Жилку, О. Третьякова, В. Ше ремета, Е. Саніну, В. Скрипкіна, Е. Дульнева, які хороше прояви ли себе у виробничій роботі, І. Болибока, Т. Семендяеву, В. Ду бовика, І. Балаклицького, В. Рад ченко, В. Тимченко — за дослід ницьку роботу в заводських ла бораторіях, і оголошує подяку практикантам І. Болибоку, В. Ше ремету, І. Балаклицькому, В. Жил ку та В. Омеличу, що особливо відзначились як у виробничій, так і в громадській роботі. Студентам IV курсу радіофізич ного факультету, що проходили виробничу практику на Харківсь кому турбінному заводі тт. І. Без бородову, Є. Білоусову, Ю. Зе- лінському, Б. Погребняку, Ф. Ро- ганіну, В. Щеглову, В. Філоніч, В. Півненко, В. Чорнусі, Н. Крав цову, Е. Івашкевич, В. Мельник, В. Надточій, К. Гнатюк, Г. Муд- рик, Н. Шевченко, П. Забашті, Г. Соколову дирекція і завком за воду за високу дисціпліну і хо рошу роботу оголошують подяку і одноразово просять відзначити по університету їх добросовісне ставлення до праці. Звернення активу до комсомольців університету Ми зібралися сьогодні, щоб обговорити істо ричні постанови листопадового Пленуму ЦК НПРС, намітити завдання, виконання яких ви магає від нас партія. Комсомольський актив університету повністю схвалює і гаряче під тримує рішення рідної партії, спрямовані на побудову комуністичного суспільства. Ми пишаємось перемогами, завойованими ра дянськими людьми. Разом з тим ми свідомі того, що бути лише спостерігачами, навіть та кими, що захоплюються і аплодують, це за надто мало для комсомольців. Ми повинні, хо чемо і будемо брати безпосередню участь у боротьбі за комунізм. Наш обов ’ язок — разом з усім народом брати участь у виробництві цін ностей, необхідних суспільству. Комсомольський актив університету закли кає всіх студентів ХДУ наслідувати приклад фізматівців, які зобов ’ язались відпрацювати на будівництві спортзалу на кожного студента факультету по 24 години протягом навчаль ного року і по 10 днів — під час літніх кані- кул. Кожен комсомолець повинен взяти активну участь у будівництві рідного університету, в озелененні міста і інших заходах. Важливою формою участі в громадсько-ко рисній роботі є самообслуговування. На наш погляд, назріли умови для переходу на само обслуговування студентських гуртожитків і уч бових корпусів з 1 січня 1959 року. Збори комсомольського активу гаряче схва люють цінну ініціативу комсомольців історич ного факультету, які взяли зобов ’ язання до сягти глибокого засвоєння навчального курсу і скласти зимову сесію без «двійок», і закликають комсомольців наслідувати приклад істориків. Університет стоїть перед необхідністю серйоз ної перебудови своєї роботи. Така перебудова повинна означати перш за все встановлення тісного контакту з школою. Необхідна постій на участь студентів у житті школи. Чи буде це шефством групи над класом, чи курсу над школою — так чи інакше, але кожен студент, майбутній викладач, повинен знати піонерську і комсомольську роботу, здобути навики керів ника гуртка, педагога — громадського праців ника. Але допомогою лише школі шефська робота не повинна обмежуватися. Мільйони юнаків і дівчат без відриву від виробництва навчаються у вечірніх школах, технікумах, вузах. Наш святий обов ’ язок — . допомогти їм с цій справі. Треба зміцнювати і розширювати зв ’ язки студентів університету з молоддю заводів, фаб рик! колгоспів і радгоспів. По всій країні поширюється рух комсомоль сько-молодіжних бригад за право називатися ко лективами комуністичної праці. Ми підтримуємо цей почин робітничої і колгоспної молоді і за кликаємо комсомольські групи університету по чати змагатися за комуністичне відношення до навчання, праці, громадської діяльності, за пра во називатися кращою комсомольською групою університету. Хай нашими зобов ’ язаннями, взя тими на честь XXI з ’ їзду партії, будуть: високі показники у навчанні і свідома трудова дисцип ліна, високий політичний і культурний рівень кожного, дотримання принципів комсомольської моралі, ініціативне, творче виконання всіх ком сомольських доручень, активна участь у гро мадсько-корисній роботі. Збори комсомольського активу висловлюють тверду впевненість в тому, що наша комсомольська молодь під керівництвом партійної організації досягне нових успіхів у боротьбі за перетворення нуТ»™ РІШЄНЬ ™ а « Пле- Студенти-біологи II курсу складають лабораторні роботи з кіль кісного аналізу. У гуртку по вивченню психології Минуло два місяці, як почав працювати гурток психології на історичному факультеті. Але за цей короткий строк уже багато зроблено. Члени гуртка, яким ке рує викладач психології Л. М. Дубовіс, прослухали цікаві допо віді, зроблені студентами В. Яго- диневою, Р. Сифуровою, Р. Не- глядовою. Відбулося чотири засі дання гуртка, на яких розробля лися такі теми: «Розвиток уваги у дітей», «Розвиток пам ’ яті». В обговоренні доповідей активну участь беруть студенти Марчен ко, Кліцаков, Скотаренко, Паль- чун та інші. Гурток дає велику користь сту дентам. Ю. ТИХОНОВ, студент II курсу ПЕРША СЕСІЯ Промайнули чотири місяці навчання, і ось студенти наймолод шого в університеті відділення — вечірнього — йдуть складати пер ші в своєму житті заліки. 22 грудня — день початку залікової се сії. Історія КПРС і хімія, мова, політекономія, креслення… Багато впертої праці, робітничого запалу докладено до оволодіння всіма дисциплінами студентами-виробничниками. Бажаємо успіхів, дорогі товариші! В. КОВАЛЬОВ. ,Комуністи і весь колектив університету обговорюють питання перебудови навчальних планів у світлі настанов партії ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ ПОКРАЩИТИ ПІДГОТОВНУ ВЧИТЕЛІВ ДЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ В ІДБУЛИСЬ відкриті партійні В збори філологічного факуль тету, присвячені обговоренню тез ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР про перебудову вищої і середньої шкіл . Комуністи факультету га ряче обговорювали перспективи перетворення в життя великих накреслень партії. Доповідь зробив П. А. Моргун. Конкретно, по-діловому говорить він про завдання партійної орга нізації факультету у світлі вимог, поставлених партією і урядом до працівників науки і культури, і вносить свої пропозиції, спрямо вані на покращення якості робо ти філологічного факультету і його партійної організації. Студенти, які закінчують фа культет, говорить доповідач, ще не досить добре знають свою справу і не володіють в достат ній мірі тим запасом знань, які вони могли б одержати за час п ’ ятирічного проходження універ ситетського курсу. Треба більш суворо контролювати знання студентів під час екзаменаційних сесій, семінарських занять, при перевірці курсових робіт, кіль кість яких, до речі кажучи, варто збільшити. Філолог повинен зна ти і сучасне життя, і теоретич ні курси, повинен свідомо ово лодівати основами марксизму- ленінізму, бути непримиренним до буржуазної ідеології. Окремо зупинився Т. Моргун на питанні мовної практики сту дентів українського відділення. Випускник університету пови нен в усній мові, так як і в письмі, вільно викладати свої Думки. Не все гаразд у нас з заочним і вечірнім навчанням. Треба за безпечити студентів – заочників всією необхідною літературою, підручниками і значно більше приділяти уваги підготовці до лекцій на заочному і вечірньому відділеннях. Тов. Моргун висловив думку, що для філологічного факульте ту, куди будуть вступати особи, які мають виробничий стаж, з ’ єд нання навчання з виробництвом має свої специфічні особливості. Варто обмежитися екскурсіями на заводи, фабрики, але всебіч но зміцнити зв ’ язок із школою. Далі слово взяв тов. А. С. Ко- лодяжний. Він також відмітив, що випускники-філологи маю і є досить низьку грамотність. Па це слід з першого ж курсу звер нути особливу увагу. Бажано, щоб наші студенти у літні місяці, брали участь в роботі літніх та борів праці і відпочинку. Промовець зробив декілька за уважень про перебудову серед ньої школи: про необхідність розвантаження учнів, про вве дення в програму занять 8 кла су вивчення стенографії, про українську мову, як основну в школах і вузах Української PCP. Тов. Л. Я. Лівшпц вітав поло ження тез про надання батькам можливості вільного вибору мо ви, на якій будуть учитись їх діти. При нових правилах прийому в вуз може створитися таке ста новище, коли абітурієнт, який має виробничий стаж, при скла данні екзаменів одержує посе редні оцінки навіть з основних предметів обраної ним спеціаль ності, але, як виробничник, приймається до вузу поза кон курсом. Необхідно, строго об ’ єк тивно перевіряти знання абіту рієнтів, оцінюючи, наскільки це можливо, покликання людини працювати в даній галузі науки, і давати перевагу тим вступаю чим, які проявляють кращі здіб ності з основних дисциплін, хоч вони навіть і прийшли з шкіль ної лави. Про це говорили тов. 0. Я. Ео- лесніков і 0. М. Ткаченко. «Дуже велике значення для придбання студентами педагогіч них навиків має практика в школах, — говорить тов. М. І. Ке нігсберг. Треба, щоб уже з 2 курсу сту денти брали участь в шкільному житті, а допомогу в цьому вони одержать і від учителів і від ви кладачів університету». Тов. 0. М. Фінкель звернув увагу на необхідність підвищити якість лекцій у вузах. Він ска зав, що крім підготовки науко вих робіт викладач повинен під вищувати якість лекцій для сту дентів, бо саме на лекціях вихо вуються майбутні педагоги і наукові працівники. Необхідно працювати над підвищенням сво го теоретичного рівня. Програма університетського К УРСУ Дуже велика, нелегка і це набагато ускладнює засвоєння студентами матеріалу з основних дисциплін — української мови і літератури, російської мови і літератури. Про це говорили зав. кафедрою російської літера тури М. П. Легавка і декан факультету II. П. Вербицький. Тов. Вербицький, крім того, де тально зупинився на порядку присвоєння наукових звань, за пропонував переглянути існуючу в цьому питанні практику. Ви кладачі, які мають наукові робо ти і великий науковий досвід, на його думку, могли б одержати звання професора і без захисту докторської дисертації. Комуністи філфаку прийняли розгорнуте рішення, спрямоване на дальше покращення вихо вання спеціалістів — вчителів середньої школи і наукових пра цівників, повністю схвалили тези ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про перебудову системи освіти в нашій країні. Хороші будуть спеціалісти — Набрати якомога більше практичних навичок — це мож ливо в наших умовах, — вирішили студенти-радіофізики. Ще недавно з 31 групи працю вав на кафедрі надвисоких ча стот один Янсон, а студент Чу рилов працював на короткохви льовій станції, встановленій у гуртожитку. Тепер з цієї групи лише на ка федрі надвисоких частот працює шестеро. Цікаві роботи на кафедрі елек троніки проводять зараз студенти Мартнненко, Чабань, Федулов (33 група). Багато студентів з 34 групи розпочали працювати на кафедрі радіовимірювань. Це — Клименко, Болховитянов, Устименко, Топчій г Нейле, Ноткін. Студент цієї гру пи Плохий працює на кафедрі радіотехніки, Угрінський — на ка федрі радіоспектроскопії. Студен ти Менде, Тараненко, Ткач зайня ті роботою у СНТ. Без сумніву, така робота при несе велику користь і в навчан ні і буде разом з тим школою во льових і цілеспрямованих харак терів. О. ПАВЛЕНКО, наш кор. Назрілі питання заочної освіти Проректор по заочному навчанню М. Ф. КОЛОМІЄЦЬ. Зараз по всій країні з вели ким піднесенням обговорюються тези доповіді М. С. Хрущова на XXI з ’ їзді КПРС «Контрольні цифри розвитку народного гос подарства на 1959 — 65 роки» і тези ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про зміцнення зв ’ язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної осві ти в країні». В цих документах надзвичайну увагу приділено пи танням покращення практичної і теоретичної підготовки спеціалі стів без відриву від виробництва, підвищення їх ідейної закалки. На заочному відділенні нашого університету на шести факульте тах навчається 3170 студентів, з них близько 2000 вчителів серед ніх та початкових шкіл з 25 об ластей нашої країни. В їх складі 680 членів КПРС і 1100 комсо мольців. Підвищені вимоги, які пред ’ яв ляються до вчителів, партійних і радянських працівників, — ціл ком закономірне явище, тому по тяг до освіти без відриву від виробництва збільшується з ро ку в рік, особливо останнім ча сом. Порівняно з 1950 роком в цьому році в університеті на вчається заочно в чотири рази більше студентів. Якщо в 1947 році заочне відділення за кінчило 13 чоловік, то в 1958 році — 365. Але. слід відзначити, що стан заочної освіти в університеті ще не відповідає новим завданням. Дуже потрібно збільшити стро ки проведення сесій: зимової — до 20 днів замість 10, літньої — до 40 днів замість ЗО. Це дало б можливість студентам прослуха ти оглядові лекції і краще скла сти екзамени і заліки, передбаче ні учбовим планом. Необхідно також переглянути учбові плани для заочних відді лень університету. Діючі плани перевантажені і не дають змоги ’ студентам-заочникам зосередити свої зусилля на вивченні най важливіших профілюючих курсів. Перевантажений учбовий план і великою кількістю курсових, а особливо, контрольних робіт. Для студентів історичного факультету планом передбачається 33 кон трольні і чотири курсові ро боти. Така- кількість їх, без сум ніву, не є необхідною. Найменша в них потреба на перших курсах. Саме це можна сказати і про контрольні роботи на географіч ному факультеті. Серйозним недоліком діючих учбових планів є непродума ність у розподілі дисциплін по роках. Переважна більшість дисциплін викладається в перші З — 4 роки навчання, а 9, 10, 11 семестри недовантажені. Так, студенти математичного відділен ня на протязі чотирьох років на вчання повинні здати 46 конт рольних робіт, а за 9, 10, 11 се местри всього лише 5. Ще гірша справа з розподілом предметів на історичному фа культеті. Отже, рішучий пере гляд учбових планів — справа кон че потрібна. Заочне відділення університету в основному готує вчителів для середньої школи, як це визначе но учбовим планом. Але заочно навчаються не лише вчителі, а й люди інших спеціальностей, і це теж повинно враховуватися. Варто після прочитання курсів з педагогіки і методики викла дання в школі проводити педаго гічну практику в школах протя гом двох місяців. За організацію педпрактики слід покласти відпо відальність на міські та районні відділи народної освіти. При перебудові заочної освіти особливо треба звернути увагу на видання підручників і посіб ників з багатьох дисциплін, яких студенти не мають в достатній кількості, та правильно організу вати торгівлю ними. Відомо, що всі студенти заоч ного відділення працюють в різ них галузях народного господар ства або в системі освіти. Тому бажано було б виділити для сту- дентів-заочників один вільний від роботи день для самостійної під готовки. Студентам, які закінчили пов ністю теоретичний курс, необхід но перед захистом дипломної ро боти і державними екзаменами надавати відпустку на 3 місяці зі збереженням заробітної плати. Це дало б можливість студентові краще підготуватись і скласти державні екзамени. Крім переліченого, слід звер нути увагу на впорядкування оплати проїзних на сесію. До цього часу за проїзд виплачува ли лише вчителям, які виконали учбовий план, але всім іншим студентам, що не працюють в шко лах, хоча вони й успішно вико нують учбові плани, проїзд не оплачувався. Варто було б опла чувати проїзд всіх студентів, які вчаться на «добре» і «відмінно», незалежно від місця роботи. Щоб забезпечити успішне ви конання поставлених партією і урядом завдань, необхідно приді ляти велику увагу добору висо кокваліфікованих і методично підготовлених кадрів викладачів* Під час сесії до лекційної роботи на заочне відділення необхідно залучати кращих викладачів. Не можна миритися з таким становищем, коли на одного ви кладача припадає 75 студентів- заочників. Для правильного вирішення питання про розподіл кадрів на заочному відділенні треба, щоб на одного викладача припадало не більше як 40 студентів. Для цього необхідно збільшити штат професорсько-викладацького скла ду, який би працював на заочно му відділенні. Для того, щоб подавати прак тичну допомогу студентам, які живуть на периферії, необхід но організувати консультаційні пункти в таких місцях, як Су ми, Полтава і Луганськ. Такі заходи, на нашу думку, дали б можливість покращити ро боту з студентами-заочниками. Заочна освіта — справа величез ного державного значення. Вона дає можливість сотням і тисячам радянських людей одержати ви щу освіту без відриву від вироб ництва. Вона потребує допомоги і підтримки широких кіл гро мадськості. ДРУЗІ ОГЛЯДАЮТЬ ЦНБ Група китайців — студен тів фізмату зробилаекс- курсію-огляд виставки, присвяченої 40-річчю Ле нінського комсомолу. Ось ми бачимо китай ських друзів під час ог ляду цієї виставки (фото вгорі). На другому знім ку Г РУ па китай ців вручає пра цівнику бібліо теки т. Коробей- нікову свій по дарунок ЦНБ — видання творів Леніна і Мао Цзе- дуна китайською мовою. ,ДИПЛОМНІ РОБОТИ ФІЛОЛОГІВ В результаті обговорення за хисту дипломних робіт минулих років і враховуючи роботу, проведену студентським науко вим гуртком, кафедра фран цузької мови запропонувала сту дентам V курсу взяти ряд акту альних тем, які не знайшли все бічного висвітлення в пресі. При затвердженні тематики кафедра керувалась інтересами студентів, рівнем їх знань, можливістю за безпечення їх необхідною літе ратурою і наявністю кадрів ка федри. Кафедра знайшла можливим затвердити деякі теми, розробка яких була почата студентами в минулі роки. Але повного повто рення тем немає. Можливе роз ширення питання, що вивчаєть ся, розширення матеріалу до слідження. Так, наприклад, сту дентка Голтвян на IV курсі до сліджувала лексику російського походження у творах на росій- ські теми Дюма-батька. В дип ломній роботі пропонується ви вчити відбиття російсько-фран цузьких культурних зв ’ язків у французькій мові XIX століття на матеріалі творів Дюма на ро сійські теми і його переписки; передбачається провести класи фікацію лексики, що вивчається, висвітлити її граматичне оформ лення і встановити ступінь її засвоєння. Вивчаючи категорію часу су часної французької мови, сту дент Кущинський продовжує по чату ним у минулому році ро боту про лексичні і граматичні засоби висловлення послідуючої дії на нових матеріалах до слідження. Аналогічну роботу по засобах висловлення попередньої дії про довжує т. Маргуліс. Тт. Олешко і Фурсова проводять досліджен ня творів Р. Вайян. Т. Олешко вивчає лексичний склад творів, Фурсова — граматичне оформ лення елементів розмовної мови його творів. Цікаву роботу про розвиток навиків усної мови в середній школі обрала студентка Козирєва, яка, крім вивчення тео ретичної літератури, провела де які спостереження під час своєї педагогічної практики. Але вибір теми — це ще да леко не все. Необхідна система тична наполеглива робота і над темою, і над мовою. Зараз сту денти працюють над вивченням теоретичної літератури своєї теми.. Огляд літератури закінче ний лише у деяких студентів і тому «відпочивати на лаврах» не час. Треба посилити темпи робо ти, підвищити її якість і прийма ти більш активну участь в роботі філологічного гуртка і в розмов них гуртках у кабінеті французь кої мови. Доцент МАРТЬЯНОВА. Час від часу на тому чи іншому факультеті з ’ являються фотомон тажі, виставки. На цьому знім ку — фотовиставка на біологічному факультеті, »складена з вдалих кадрів фотолюбителів — студен тів і співробітників факультету. Студенти читають наукові доповіді 22 листопада в Будинку вче них відбулось перше засідання студентського наукового гуртка хімії високомолекулярних спо лук. Гурток організований при кафедрі технічної хімії (зав. ка федрою професор В. Ф. Лавру шин). На засіданні гуртка були при сутні багато студентів всіх курсів хімічного факультету. З цікавістю було заслухано кілька доповідей. Студентка НІ курсу Торяник Г. розповіла про завдання хімізації народного господарства СРСР. Про історію, властивості і вироб ництво синтетичного каучуку зро била повідомлення студентка НІ курсу Бублик В. Дуже змістовну доповідь про синтетичні і штучн; речовини зробила студентка III курсу Козленко І. З цікавістк учасники засідання познайоми лись із зразками штучних пла стичних матеріалів. Доцент ка федри Цукерман С. В. відзначив велику роботу, яку провели сту денти при підготовці до цього за сідання, навів цілий ряд нових даних в галузі виробництва і за стосування високомолекулярних сполук. На закінчення учасники засі дання гуртка СНТ проглянули фільм про Всесоюзну промислову виставку. Ініціатива проведення тематичного засідання гуртка на лежить студентам НІ курсу. Цей досвід повинен бути використаний і в інших гуртках СНТ. ТРУСЕВИЧ Н., голова ради СНТ хімфаку Наші інтерв ’ ю Харківські письменники до республіканського з ’ їзду (Бесіда з Ярославом Гримайлом) Сьогодні, готуючись до республіканського і все союзного письменницьких з ’ їздів, письменники Хар ківщини підраховують свої досягнення. Як розповів в бесіді з нашим кореспондентом відповідальний секретар правління Харківської організації СРПУ Ярослав Васильович Гримайло, письменники Хар кова створили багато цікавих творів, що приверну ли увагу громадськості республіки. Глибокою ідей ністю і яскравістю художньої форми характерні драма-пам-флет «Остання хмарина» Ігоря Мурато- ва, цікава повість «Оляна» Миколи Шаповалова; надрукована в журналі «Нева», з ’ явились нові про зові твори В. Добровольського, М. Сказбуша, Д. Вишневського, Д. Гордієнка, • В. Гавриленка; І. Шугова та молодих прозаїків Б. Силаєва та М. Омельченка. Яскраві твори створили такожхар-‘ ківські поети. Нові книжки поезій, нові твори на 1 сторінках журналів видрукували такі самобутні і оригінальні поети, як Іван Верган, Василь Мисик, Микола Шаповал, Юрій Герасименко, Віктор До- чевськищ Борис Дотляров, Олександр Дравцов, Володимир Федоров та інші. Щороку лави українських радянських письмен ників Харкова поновлює наша талановита молодь. Серед нових літературних імен є прізвища студен тів Харківського держуніверситету. Збірку схвильо ваних і щирих творів видає студент IV курсу філо логічного факультету Олександр Юрченко, збірка прозових творів його однокурсника Юрія Стані- шевського теж незабаром вийде з друку, в ній роз повідається про нашу радянську молодь. Наприкінці бесіди Я. В. Гримайло сказав, ‘що письменники Харкова зустрінуть XXI з ’ їзд Дому- ністичної партії новими високохудожніми творами й надалі будуть поглиблювати свої зв ’ язки з жит тям нашого народу. „Універсал” чи тільки староста? Успіх роботи будь-якої організа ції залежить від добре налаго дженої роботи її низових орга нів. Але, на жаль, дуже часто трапляється так, що групові комсомольські і профспілкові ор ганізації перших курсів працю ють незадовільно. Вся вага роботи в такому разі покладається на старост. Старо ста стає буквально «універса лом» — він виконує, крім своїх обов ’ язків, і обов ’ язки комсорга, профорга, культорга, та інш. За прикладами ходити недале ко — редактор нашої курсової га зети «Екран» Скалько покла- дається на старосту 12-ї групи, що той забезпечить написання заміток студентами своєї групи, а комсорг Іванов зібрав комсо мольські збори для призначення студентів для допомоги відстаю чим, не знаючи, що староста На- іібін вже потурбувався про це раніше. Отже, студенти бачать, що ста роста робить все, і деякі з них звикають до думки, що самим нічого робити не треба: скажи старості і він повинен зробити це. А хіба таке становище повинно бути на курсі? Хіба можуть ком сорг, профорг, редактор забува ти про свої першочергові обов ’ яз ки? — Звичайно, ні. Студенти іноді навіть доко ряють старостам: те він зробив не так, те не встиг зробити. А хіба може одна людина вико нувати все? Адже староста теж студент і не може робити це без шкоди для своєї успішності. Головне ж — – бездіяльність і безініціативність студентів при такому становищі погано позна чається на комсомольській і профспілковій роботі в групі. В. ЩЕРБАН, студент І курсу радіофаку. Ще раз про доставку кореспонденції мешканцям гуртожитків У гуртожитках поряд з періо дичною пресою погано налагод жена доставка поштової корес понденції. Заказні, цінні листи, бандеролі, телеграми, повідомлен ня про посилки і переводи, як відомо повинні видаватися під розписку черговому. Але чомусь вся кореспонденція звалюється в в одну купу — і звичайна, і за- казна. Для чого ж тоді існує особли ва кореспонденція — цінні і інші відправлення? Очевидно для того, що вони вимагають особ ливого до них ставлення, відпо відальності за їх термінову до ставку. Цього правила не дотри муються і внаслідок в гуртожит ку по проспекту Леніна, 20, зни кає заказний лист, адресований студенту А. Фоміну. Разом з листом зникли цінні документи. Погана справа і з доставкою періодичної преси. Член студ- кому одержує у чергового періо дику і згідно з списком розповсю джує її. Часто газети і журнали залишають біля дверей, пере дають через кілька рук для врѵ- чення. Недивно, що часто трап ляються випадки зникнення га зет і журналів. Після нового року газети бу дуть одержувати ще більша кіль кість студентів. Для того, щоб краще організувати доставку пошти, слід завести відповідні журнали — спеціальної пошто вої кореспонденції і періодичної преси. В журналі черговий пови нен зафіксувати своє прізвище і записати наявність заказної, цін ної і т. п. кореспонденції і вру чити їх адресатам під розписку. Так само треба видавати і га зети. Черговий, який здає свій пост, повинен здати під розписку і кореспонденцію, що залишилась нерозповсюдженою. Студком по винен контролювати всі ці опе рації. Варто зробити так, щоб передача кореспонденції відбува лася у присутності члена студ- кому. Тільки в такому разі ми зможемо налагодити доставку пошти у гуртожиток. 0. ЛЮОСЕВ, студент III курсу історичного факультету. ОГОЛОШЕННЯ Профком і редакція нашої газети оголошують конкурс на кращу стін нівку факультету і гурто житку. Призначено такі премії. За перше місце се ред факультетських стін газет — 100 крб. За друге місце — 75 крб. За третє — 50 крб. За перше місце серед гуртожитківських стінні вок — 75 крб. За друге — 50 крб. Створено конкурсну ко місію, до складу якої ввійшли представники профкому, редакції, гро мадських організацій, ред колегій стінних газет. Стіннівки на конкурс слід здавати студраді гуртожитку по проспекту Леніна, 20, не пізніше 25 грудня. Конкурсний огляд від будеться 28 грудня цього року о 10-й годині ранку в клубі гуртожитку по проспекту Леніна, 20. Регулярно працює університет ська секція спортивної гімнасти ки. На фото: викладач В. Й. Верж- бицька готує спортсменок до зма гань. ,Ол. ЮРЧЕНКО. •І аси ів Пахне вітер дощами, й зелена кора між деревами, І соляркою пахнуть сліди тракторів на лану. Україно моя! Голубими ночами травневими Дай мені проспівать про безмежну твою далину. Тут я череди пас між гаями й лугами привільними, Випливав на човні розставлять на кілках ятері. Україно моя! Над твоїми полями артільними Дай мені проспівать про невтомних твоїх трударів. Я іду до дівчат, що в безтарках на ланку поїхали, Де рілля запашна і прославсь гіркуватий димок. Я іду у сади, у пахучу, замріяну віхолу, Що зліта, наче сон, мов рожеві уривки думок. Україно моя! Орачі зупинились поморені, Агроном у руці чорнозему шматочок пом ’ яв… Дай же сили мені проспівати над полем розораним, Як невтомний орач на незораній ниві співав! ВОРОНИН РОЗЛИВ Де вітер хвилею пшеницю в даль котив, Під небом безкінечним і глибоким, Пахучий, теплий, вороний розлив Простятся на усі чотири боки. Куди не глянь — рілля, рілля, рілля… Чорніє, мов смола, і трішки пахне медом. А там — аж де кінчається земля — Пливуть за вітром ожеред за ожередом. Як гори золоті, що в сонячну теплінь Розтали й попливли яскраво по толоках. І я пливу, як парус, в голубінь По морю чорному — по борознах високих. Пливу, не зупиняюсь, не стаю… Мину курган — ген інший майоріє… Які шляхи! Ну як в такім краю Не покоритися великій мрії! Л. БОЛЕСЛАВСКИЙ. КНИГИ На стеллажах Стеною пестрой Манящих корешков цветных Они встают по десять, по сто, По тысяче прекрасных книг. Они как будто просят очень: «Возьми нас всех!» И как не взять: За каждой — друг, И каждый хочет Мне что-то главное сказать. …Но мне мечтается: отсюда Уйти, ходить из дома в дом II не тома читать, а судьбы, И перечитывать потом. Входить к швее и брадобрею, II в дом бойца, и в дом вождя. Живые ямбы и хореи II в прозе жизни находя. II это было бы чудесно, Когда б на солнце и во мгле Встречал поэмы я да песни Во всех домах, По всей земле! ФОТОГРАФИИ Ты видишь? — вон доска почета, Там в обрамлении огней Видны фамилии и фото Известных городу людей. Ты рассмотри неторопливо Рабочих — женщин и мужчин. У многих лица некрасивы, Немало складок и морщин… А тут же рядом за утлом, Где фотография цветная С полсотней снимков под стеклом, Картина несколько иная. Фотограф был с умом, как видно, II толк в своей’ ’ работе знал, Когда клиентов миловидных Он для витрины отбирал. Ему и дела нет, обычно, Откуда тот, откуда та. Зато лицо фотогенично И налицо тут красота. Вот.и портреты и открытки, — !І лица с милою игрой — От артистической улыбки И до печали мировой. О них немногое известно, И все же думаешь порой, Что рядом с честными нечестный Здесь мог прикрыться красотой.. Арк. ФИЛАТОВ Море… Море и море. * * * Живая, дышащая брызжет и пенится даль Ударит о скалы, и эхо по скалам повторит Морскую улыбку, заморскую чью-то печаль. Как конь на дыбы, поднимаются на море волны, И гребни на волнах, как пена на морде коней. Усталое море… Извечно невольно и вольно Несущее музыку К струнам прибрежных камней. Цветущее море, Одевшее берег гирляндами Взлетающих брызг, Словно щедрою горстью огней, Под чьею ты властью И кто неизвестный командует Спектральной улыбкою, Синею грустью твоей? Когда мне не нужно Заплаканной дружеской жалости, Тебе одному почему-то я верить хочу, Весеннее море, Цветущее грустью и шалостью, Великое море Больших человеческих чувств. Володимир ТОКМАНБ. Усе тече, міняється чи зміниться, не сходячи одвічно нанівець… І атеїст немовби, а не віриться, що, крім початку, є в житті й кінець. Цвістиме степ, сміятимуться діти, щасливо починаючи життя, — і зовсім неможливо уявити, що ти тоді відійдеш в небуття… Хоч, правда, здавна вірити я схильний, що вік людський короткий — на порі якимсь женьшенем атомної сили разів „у три помножать лікарі. Але й за наші шість чи сім десятків у творчій безкінечності атак ми маємо, як в юності, дерзати, творити так і жити тільки так, щоб люди добрі у майбутнім світі сказали, не сховавши почуття: — Тому й сміються нині наші діти, що хтось шалено вірив у життя/ зикати зв’язки з жита Л ітературна студія університету в цьо му навчальному році розпочала свою роботу з підготовки до друку перших збірок віршів 0. Юрченка і А. Житни- цького. Відбулось обговорення рукописів, студійці висловили ряд критичних заува жень, порадили авторам продовжити робо ту над композицією і стильовими засоба ми своїх творів. Ліричні вірші 0. Юрченка, в яких він оспівує труд радянських людей, рідну Ко муністичну партію, одержали позитивну оцінку. Студійцям сподобався вірш «Йду від комбайна», в якому розкривається оптимістичний настрій героя; глибоке від чуття радості праці — типові риси радян ської людини: Йду від комбайна по тихій околиці, Вила-трійчата в руці. Січка-полова за коміром колеться, Шкіра горить на лиці. Вечір приліг між хлібами багатими І між прибоями трав. Десь за садами, за темними хатами Хтось у степу заспівав. Йду через річку, де місяць хлюпочеться Посеред сонних латать. Так кругом гарно, що плакати хочеться Й землю свою цілувать. А. Житницький працює в сатиричному жанрі. Його літературні пародії в переваж ній більшості влучні, яскраві. В них стверджується провідна думка: поезія — це вияв великих почуттів і переживань ра дянської людини; холодна описовість, дріб ні теми, декларативність чужі духові су часної поезії. На обговоренні було відзна чено, що окремим пародіям А. Житни- цького невистачає оригінальності, худож ньої довершеності. Лібретто і фрагменти сценарію В. Сав- ченка, які він прочитав на одному із занять, свідчать про цікавий художній за дум. Тут говориться про життя студентів сільськогосподарського інституту, наміча ються світлі позитивні характери — вони мають бути центральними в кіноповісті. Є образи гумористично і сатирично окрес лені — це молоді люди, яким бракує будь- яких практичних навиків або й такі, що випадково потрапили до вузу. Варто по глибити конфлікти у сценарії. Студійці висловили ряд змістовних прак тичних порад. Але були і необгрунтовані критичні виступи, які ледве чи допомо жуть автору. На жаль, виступи такого ти пу мали місце і при обговоренні віршів – А. Житницького, 0. Юрченка. Очевидно, деякі студенти вважають ознакою хоро шого тону звертатись до засуджених у на шій критиці прийомів — перекручень фак тів, демагогічних тверджень. Йдеться тут, зокрема, про не завжди вдалі висловлення членів літстудії т.т. Єгорова і Філатова. Дійову допомогу нашим студійцям по дають харківські поети І. Вирган, Ю. Ге- расименко, 0. Кравцов, В. Кочевський. В роботу літстудії включились і сту- денти-філологи вечірнього відділення — мо лоді робітники і робітниці харківських під приємств. Одне із занять відбудеться на заводі ХЕМЗ, де також є молоді автори; студійці університету і заводу спільно обговорять рукописний збірник. Літературні виступи, як і раніше, бу дуть відбуватись і в школах, і в студент ських гуртожитках, і у Курязькій ко лонії. Зміцнювати зв ’ язки із життям — першорядне завдання нашого молодого творчого колективу. В. БОЯНОВИЧ, керівник літературної студії. А. КУРОЧКІН. Світанку всміхається місто, 1 сонце пливе в синяву. Заводи гудуть урочисто, Скликаючи зміну нову. Назустріч веселому вітру Дзвінкі піонери ідуть. Зорю Батьківщини розквітну- На грудях у себе несуть. І свіжістю сповнені груди, І серця не стримать свого, Бо вітер його не остудить, А тільки роздмуха вогонь. Шумують широкі проспекти, І радістю погляд сія. Упав промінець на конспекти — Крокує студентів сім ’ я. Вітаючи рідну країну, Заклично лунають гудки, І вулицями безупину Розходяться робітники. Світанку всміхається місто, І сонце пливе в синяву. Заводи гудуть урочисто, Скликаючи зміну нову. Редактор Б.Щ ЕРБАНЕНКО