No 35 (949) Субота, 15 листопада 1958 р. ; Ціна 20 коп. У переддень свята — 41-ої річниці Великої Жовтневої со ціалістичної революції — на адресу ректорату, партійного ко мітету, комітету ЛКСМУ, профкому і місцевкому, а також особисто на ім ’ я ректора І. М. Буланкіна надійшли численні телеграми — поздоровлення з побажанням щастя і успіхіз у роботі всьому колективу університету. Надійшли поздоровлення від китайських студентів на шого університету та корейського земляцтва, від харків ських вузів, а також від численних вузів нашої країни: Мос ковського, Київського, Тбіліського, Ужгородського, Влади востоцького університетів, Дніпропетровського хіміко-техно- логічного інституту та багатьох інших вищих учбових за кладів. Вітальну телеграму з приводу великого свята надіслав в університет начальник внутриконтинентальної антарктичної станції «Советская» т. Бабарикін. Хай вирує комсомольське життя в університеті! Звітно-виборна кампанія в ком сомольській організації універси тету проходить в знаменні дні. Вся наша країна, урочисто від святкувавши 40-річчя Ленінсько го комсомолу і 41 річницю Вели кого Жовтня, готується чудовими трудовими успіхами зустріти XXI з ’ їзд КПРС. Комсомольці університету під ходять до своєї XIV звітно-вибор ної конференції згуртованим, по літично зросшим і загартованим 4-тисячним загоном, який є на дійним помічником партійної ор ганізації університету, готовим виконати всі її завдання. Багато хороших справ приніс комсомол університету на свою звітно-виборну конференцію. На будівництві університету комсомольці відпрацювали в цьому році більш 100 тисяч людино-годин. Великий обсяг робіт здійснили комсомольці університету в саду ім. Шевченка, на стадіоні Юних піонерів і на багатьох інших ді лянках трудового фронту. Біля З тисяч студентів університету добросовісно працювали на зби ранні врожаю в Луганській та Харківській областях. Загін ком- сомольців-цілинників самовіддано працював в Казахстані на зби ранні цілинного врожаю. Всі ці трудові справи — безпосередня участь комсомольців у виробни цтві матеріальних цінностей — стала найкращою школою ко муністичного виховання нашо го студентства. Славні трудові традиції, які складаються в ком сомольській організації універси тету в останні роки, слід і надалі розвивати і помножувати. У звітному році в університеті помітно покращилася внутріспіл кова комсомольська робота, пожва вилася робота в групах і на кур сах. На ряді факультетів посили лось партійне керівництво комсо мольськими організаціями. В згур товані колективи виросли комсо мольські організації хімічного, географічного та історичного фа культетів. На цих факультетах є групи і курси, в яких вирує ком сомольське життя, в яких зросла справжня велика студентська дружба. Це можна сказати про групу хіміків III курсу (групорг Свєтлана Крихта), про групу істориків IV курсу (групорг Зіна Майдик), групу III курсу геогра фічного факультету (секретар комсомольського бюро Оля Арте- менко). Разом з тим в роботі комсо мольської організації ще є істот ні недоліки. ’ Ще недостатня роль комсомоль ських організацій груп, курсів, факультетів і комітету комсомо лу в боротьбі за високу успіш ність і дисципліну студентів. Це в першу чергу стосується комсо мольських організацій фізико- математичного, філологічного і біологічного факультетів. До цього часу комсомольська організація університету не роз горнула по-справжньому масової піонерської роботи у школах, ще слабо прищеплюється студентам любов до професії педагога. Комітет комсомолу мало уваги приділяє політико-виховній роботі в гуртожитках, слабо займається питаннями культурно-масової і воєнно-фізкультурної роботи, на вчанням комсомольського активу. Немає сумніву в тому, що всі ці недоліки будуть гостро і прин ципово критикуватися у виступах делегатів XIV звітно-виборної комсомольської конференції, і це допоможе усунути їх і піднять всю комсомольську роботу в уні верситеті на новий, більш висо кий рівень. Протягом II семестру минулого навчального року більше тисячі комсомольців попрацювали на будівництві нових корпусів університету по 20 — 30 годин, а в літні канікули по раніш розробленому графіку на будівництві працювало 1200 студентів по 10 днів кожний. ТРУДОВІ СПРАВИ СТУДЕНТІВ За хорошу роботу — спасибі Студенти Харківського держ університету ім. Горького у скла ді 193 чоловік з 17 вересня по 18 жовтня працювали у радгосп’: «Привілля» Лозно-Олександрів- ського району Луганської області на збиранні кукурудзи та інших сільськогосподарських роботах. Слід відзначити, що всі групи студентів (їх було 7), працювали добросовісно, більшість студен тів виконували і перевиконували денні норми. Студенти організу вали в період роботи соціалістич не змагання. Протягом першої декади пере можцем у соцзмаганні стала група радистів, що виконувала норми виробітку на 120 процен тів. Цій групі була виділена пре мія у розмірі 210 карбованців. Протягом наступних днів премії одержали групи студентів радіо- фізиків на відділеннях першому і четвертому і філологів на від діленнях другому і третьому. Крім основної роботи, яка вико нувалась на полях радгоспу, сту денти написали ряд гасел, що за кликали гідно зустріти XXI з ’ їзд КПРС, підготували своїми силами концерт для робітників, який пройшов з великим успіхом. Вся та робота, що виконана студентами в радгоспі, дала від чутні результати. Побажаємо ж студентам універ ситету вчитися в новому учбово му році так, як вони працювали! Секретар партійного бюро радгоспу «Привілля» Г. . ПУЗАННОВ. Незабутня поїздка На заклик’ Комуністичної пар тії і уряду Радянського Союзу, а також на заклик нашої рідної Комуністичної партії Китаю про ‘часть інтелігенції в фізичній траці ми, китайські студенти з еликою радістю поїхали в кол- “п пазом з своїми радянськими друзями. В колгоспі нас оточили лю бов ’ ю і дружбою, які навіть важ ко висловити. Колгоспники, у яких ми жили, відносились до нас, як до своїх синів і дочок. А в день 9 річниці проголошен ня КНР ректорат і партком уні верситету, комсомольська орга нізація факультету надіслали нам привітальну телеграму і ли сти. Марківський райком партії влаштував для нас урочистий ве- іір і вручив кожному з нас по- іесну грамоту. Піонери району подарували нам пам ’ ятні пода рунки — червоні галстуки. Партком університету поставив керівником нашої’ групи Володи- .іира Федоровича Уд^вен^а. оа :ас роботи в колгоспі В. Ф. Удо- ■енко став нашим любимим ке йвником і невтомним вчителем. Ми всі приносимо сердечну по дяку ректору і парткому універ ситету, декану і секретарю парт бюро факультету, комсомольській організації, а також тов. Удовен ку за їх турботи про нас. Дозвольте від нашого імені щиро вітати учасників XIV ком сомольської конференції універ ситету і побажати успіхів у ро боті конференції. Група китайських студентів, що навчаються в ХДУ. Сміливий вчинок 5 жовтня в одному з дворів нашого села спалахнула пожежа. Загорілася скирта сіна. Як вия вилося пізніше, її ненароком за палили діти, граючись з сірника ми. Першими помітили пожежу сту денти ХДУ ім. 0. М. Горького, які знаходилися недалеко від цьо го подвір ’ я. Відразу ж вони кину лися на місце події. Першим прибіг Іван Кобець. Полум ’ я охопило майже всю скирту і загрожувало сусіднім будинкам. Але бурхливий вогонь не зупинив комсомольця. Він, скинувши з себе куртку, швид ко зліз наверх, і, задихаючись від диму, почав збивати полум ’ я. На допомогу відважному юнако ві прибули його друзі-студен- ти на чолі з Валерієм Денисен- ком. Наспіли і колгоспники з від рами в руках. Спільними зусил лями пожежа була ліквідована. Трудівники артілі «Перемога» сердечно дякували студентам за допомогу. Газета «Колгоспне слово» Мар- ківського району, Луганської області. Всесвітній день молоді Великий вклад в справу за хисту миру, в боротьбу проти нової війни вносить молодь усіє і земної кулі. Організатором її і вірним другом в боротьбі за кра ще майбутнє виступає Всесвітня федерація демократичної молоді у Лондоні. День створення ВФДМ, 10 ли стопада, відзначається як всесвіт ній день молоді, як день бойо вої солідарності молодого поко ління всіх континентів. Вся діяльність ВФДМ спрямо вана на захист прав молоді, на ствердження принципів інтерна ціонального братерства юнацтва всіх країн, на захист миру. Кож ний день її практичної діяльності відповідає надіям і прагненням молодого покоління. Тому ВФДМ користується все зростаючим до вір ’ ям молоді, і все більша кіль кість молодіжних організацій бе ре участь в її роботі. Зараз між народний демократичний рух мо лоді набув такого розмаху, якого не знала вся попередня історія. Найрізноманітні кола молодого покоління об ’ єднуються для бо ротьби проти нової війни, проти атомних випробувань, проти коло ніалізму. Такому зростанню моло діжного руху сприяють всесвітні фестивалі, конгреси, різні між народні конференції, семінари, зльоти, спортивні зустрічі молоді і студентів, які організують ВФДМ і Міжнародна спілка сту дентів. У липні 1958 року в Празі від булася перша Всесвітня конфе ренція трудящої молоді. Учасни ки конференції від імені мільйо нів молодих ‘ трудящих заявили про свою рішучість захищати справу миру, боротися проти агре сивних планів імперіалістів. В перших рядах міжнародного демократичного молодіжного ру ху йдуть юнаки і дівчата Радян ського Союзу і молодь соціаліс тичних країн. Все ширше і згур- тованіше виступає, молодь- Азії і Африки у боротьбі проти колонія, лізму, за національну незалеж ність своїх країн. Юнаки і дівчата кровно заці кавлені у зміцненні взаємовідно син і дружби між народами, розвитку міжнародних і культур них зв ’ язків. Зараз на всіх континентах роз горнулася підготовка до VII Все світнього фестивалю молоді та сту дентів, який ще більше поширить і тісніше згуртує ряди молодих борців за мир. ,Кращі комсомольці ХДУ С. КРИХТА, ІІІ-й курс хімфаку. В. ГОЛОВАЧ, Ѵ-й курс їстфаку. В. ВОЇНОВ, ІѴ-й курс (рос. від ділення) філфаку. Репліки з місць Викликає серйозне занепокоєн ня стан художньої самодіяльності в університеті. Навіть на вечорі, присвяченому 40-річчю комсомо лу, виступали запрошені професіо. нали. Чому припинилися конкур си між факультетами на кращу Художню самодіяльність? Зовсім не відчувається допомога сту дентського клубу факультетам — ні керівниками, ні матеріальною базою. Необхідно серйозно пого ворити про це на конференції. Л. ЮР ’ ЕВ, член КОМСОМОЛЬСЬКОГО бюро геологічного факультету * * * В дальшій своїй роботі при підведенні підсумків змагання між факультетами і групами факуль тетів комітет комсомолу повинен керуватися не лише тими відо мостями, які безпосередньо по дають факультетські бюро, а та кож через членів комісії з цього питання, перевіряти ці відомості, побувавши на курсах, в групах. В. ЗАСЛАВСЬКА, комсорг IV курсу фізмату. В КОМІТЕТІ – ПОВИННІ ПРАЦЮВАТИ ВСІ ЧЛЕНИ Зараз, коли ми підводимо під сумки своєї роботи, необхідно по говорити про те, як члени комі тету комсомолу виправдали до вір ’ я комсомольців. Треба сказати, що більшість членів комітету добросовісно ста вились до своєї роботи. Це мож на сказати про таких членів ко мітету, як Сліпець, Артеменко, Пу гач, Соколов. Всі вони були ви могливими до себе і до своїх товаришів. Всі завдання, які во ни одержували, крім основної ро боти, вони виконували добре і своєчасно. Але не всі члени комітету так ставились до роботи. Найвідсталішою ділянкою робо ти комітету була культурно-масо ва робота. Член комітету тов. Брюхова, яка відповідала за цю роботу, є зразком безвідпові дального ставлення до виконання свого комсомольського обов ’ язку. Ні робота художньої самодіяль ності університету ,і факультетів, ні взагалі робота комітету комсо молу її не цікавила. Про її участь в роботі комітету яскраво свідчить той факт, що з 22 засі дань комітету Брюхова відвідала лише 10. Справа дійшла до того, що комітет комсомолу змушений був оголосити їй догану за повну бездіяльність. Але й це не допо могло. Комітет комсомолу не має пра ва відсторонюватись від цієї ро боти. Саме тим, що комітет ком сомолу дуже мало цікавився ро ботою художньої самодіяльності, пояснюється та обставина, що добре налагодженої, постійно дію чої, завжди готової до виступу самодіяльності у нас майже не існує. Ця нейтральна відносно ху дожньої самодіяльності політика і порівняно слаба виховна робота серед учасників самодіяльності інколи приводить до того, що де які участники самодіяльності за знаються. Яскравим прикладом може служити активний учасник самодіяльності Галата, який зов сім недавно був виключений з університету. Комітету комсомолу потрібно з усією рішучістю зай нятися розвитком художньої са модіяльності і вихованням учас ників самодіяльності. Одним з найважливіших зав дань комсомольської організації є політичне виховання студентів. Але ми не можемо похвалитися тим, що в політичному вихованні студентів у нас все гаразд. Спра ва групи істориків, які писали «характеристики» на своїх то варишів; справа групи біологів, які дезертирували з колгоспу, — все це свідчить про слабку полі- тико-виховну роботу. Тому надзвичайно відповідаль на роль політсектору комітету комсомолу. Він сам в першу чер гу повинен бути зразком ідейної загартованості і спрямовувати всю роботу по політичному вихованню студентів. Треба прямо сказати, що члени комітету комсо молу Ємельянова і Перепелиця не відповідали цим вимогам. По- літико-виховну роботу вони знали погано і не особливо намагались узнати її. При обговоренні питань на засіданнях комітету, де прин ципова думка політсектора повин на мати вирішальне значення, во ни найчастіше відмовчувались. Недостатня робота деяких чле нів комітету до певної міри по яснюється тим, що секретар ко мітету комсомолу тов. Решетняк і я, як замісник секретаря, не зовсім хороше організували робо ту членів комітету, не завжди були достатньо вимогливими, ма ло навчали їх практиці комсо мольської роботи. Не можна не визнати того факту, що делегати XIII комсо мольської конференції не досить серйозно поставилися до виборів комітету комсомолу. Тому делегати XIV комсомоль ської конференції, перш ніж ви сунути кандидатуру до складу ко мітету комсомолу, повинні сер йозно подумати про те, що чле ном комітету може бути комсо молець, який добре знає комсо мольську роботу і здатний очо лити комсомольську організацію університету. І. ГУТМАН, зам. секретаря комітету комсомолу Комсомольські збори радіофі зичного факультету показали ще раз, яка велика робота була зроблена організацією протягом року. Разом з тим ці збори не були схожі на деякі попередні. Не було трафаретного звіту всіх секторів комсомольського бюро. Проте сильно критикувалися не доліки і упущення в їх роботі самими комсомольцями. Всі ви ступи відзначилися конкретністю, палкою зацікавленістю в обго ворюваних питаннях. .і У звітній доповіді секретаря ком сомольської організації О. Ш еїна говорилось і про допомогу, яку подали комсомольці колгоспам і радгоспам нашої країни, підшеф ним школам, будівництву уні верситету, вказувалося про робо ту по озелененню’ шосе, у сагу ім. Ш евченка, про спортивні до- ’ сягнення. Разом з тим були від значені недоліки в роботі, зокрема шефській, культурно- масовій роботі в гуртожитках. Член факультетського бюро Ю . Мазалов запропонував ство рити постійну рейдову бригаду ‘в гуртожитку. Він також вказав на погану організацію художньої самодіяльності факультету. (На справді, наш факультет мас здібних піаністів, співаків, тан цюристів, декламаторів. Студен ти можуть виступати з такими оригінальними номерами, як, на приклад, гра на електрофи- кальних інструментах, які ’ вж« демонструвалися одного разу на засіданні СНТ. Ми можемо мати великий художній колектив). Комсомолець В. Курячий, яко му це доручено було зробити, не проявив необхідної ініціативи і впертості, внаслідок чого стан ху дожньої самодіяльності на фа культеті залишає бажати багато кращого. Голова факультетської Ради СНТ ІО. Петров розповів про недоліки у роботі СНТ і закли кав студентів молодших курсів активніше включатися в роботу товариства. Багато студентів вважає, що така чорнова робота, як перегартовування панелей, на- мотка трансформаторів, реоста тів та ін. приносить мало користі. Живемо дружною сім’єю РОЗПОВІДЬ ПРО ГРУПУ, ЯКА В ЗМАГАННІ МІЖ ГРУПАМИ УНІВЕРСИТЕТУ ЗАЙНЯЛА ДРУГЕ МІСЦЕ. Група найзвичайнісінька. Всі комсомольці добросовісно ставилися до доручень і до ос новного нашого заняття — на вчання. Допомагали один одному. До- сесії готувалися по 4 — 5 чоло вік — це приносило найкращий результат. Протягом трьох років група завжди встигала. Були сесії, коли не було жодної трійки. Цю весняну сесію склали дуже хороше. Василь Танцюра (він зараз Сталінський стипен діат), Тамара Степаненко, Кате рина Романченко, Тамара Тур- лак, Іван Журавка, Євген Кур- ганський та багато інших — ось товариші, які відзначилися на весні. Строго по-товариськи осудили комсомольці Н. Зеленську за. несерйозне ставлення до занять. Майже всі члени групи беруть активну участь у громадській роботі університету. 22 комсо мольці з 24-х мають постійні’ доручення. 8 членів нашої групи працюють над «Історією ком сомолу ХДУ». П ’ ять чоловік з групи є чле нами другого авторського колек тиву з написання нарисів. «Істо рії комсомолу Харківщини». Ро боту в основному вони вже за кінчили. Велику роботу проводять комсомольці групи в галузі лек торської, агітаційної і пропа гандистської роботи. Дуже хо роше працюють лектори міськ кому ЛКСМУ Н. Ібрагімова (тема її лекції «Бойовий шлях комсомолу» користується вели ким попитом. Вона вже прочи тала близько 40 лекцій), Т. Турлак. («В житті завжди є місце по двигу») та інші. їх лекції слу хають з великим інтересом і увагою. Комсомольці групи беруть ак тивну участь у спортивній роботі,, в університетській та факультет ській самодіяльності. Цікава робота проводиться безпосередньо в трупі. Вдало пройшли комсомольські тематич ні збори на тему: «Поговоримо про кожного». Всі виступи були конкретні, прямолінійні, відвер ті. Товариші вказували на не зовсім хороше ставлення деяких комсомольців до своїх співкурс- ників, про замкнутість деяких і т. д. Цікаву доповідь підготував Б. Литвинов на тему «Краса людини — в його справах», побу довану виключно на • матеріалах групи і курсу. У групі відбуваються збори- летучки. Виникло яке-небудь пи тання — відразу ж (під час пе рерви, після лекцій) група вирі шує його. У нас є люди, які відмінно вчаться, але громадською робо тою цікавляться мало. Це Т. Степаненко, К. Онасенко. Ком сомольські збори звернули на них особливу увагу. Т. Степа ненко доручили • підготувати дис пут по книзі А. Кузнецова «Про довження легенди», К. Онасен ко — організувати екскурсію до .музею образотворчого мистецтва. Цікаво проходять у нас політ- години (керівник доцент К. К- Ш иян). Комсомолка Альбіна ‘Якименко слідкує за підготовкою студентів до занять. Цими днями відбулася зустріч з старим біль шовиком Г. О. Лозою, одним з •перших організаторів комсомоль ської організації міста. Влітку комсомольці добре пра цювали в колгоспі, а чотири на ших студенти (В. Танцюра, І. Журавка, В. Дикун та Е. Фай- ницький) працювали на цілині. За хорошу роботу вони були на городжені грамотами ЦК ЛКСМ Казахстану, значками, подарун ками. В колгоспі дуже хороше працювали Л. Гребцова, К. Ро манченко, І. Ш амрай. Вони заро били в середньому по 25 трудо днів, а студентка Вербицька — 36. Дружба, колективізм допома гають у навчанні і праці. 3. МАЙДИК, комсорг групи. ЗАСЛУЖЕНА НАГОРОДА В цьому році, як ні коли, бажаючих поїха ти на цілину було дуже багато. В комітет ком сомолу зразу ж на дійшло більше 200 заяв. В числі перших подав заяву і комсомолець фізико – математичного факультету Анатолій Здоровий. Ї …Після закінчення весняної сесії за дору ченням комітету комсо молу він виконував : важливу справу — ор ганізовував роботу на ших студентів на будів ництві університету. З цим завданням Анатолій справився дуже добре. А коли дізнався, що наші студенти їдуть на цілину, негайно подав заяву^ , I … На місці стало відомо, що в цьому році в радгоспі «Жовт невий» невистачае механізатор ських кадрів. Більше половини комбайнів було не відремонтова но. Ось тут і стали в пригоді нашим фізматівцям знання тех ніки, їхня кмітливість. А. Здоровий взявся за ремонт свого комбайна з великою охо тою. Комбайн йому дістався ду же старий, наполовину розбитий. Проте Анатолія це не злякало. Машина була відремонтована успішно і агрегат Здорового вийшов у поле. З перших же днів на зрізі Здо ровий успішно виконував і пере виконував радгоспне завдання, скошуючи по 20 — 23 га пшениці. Бригадир тракторної бригади, зважаючи на те, що комбайн Здорового працює як один з кращих, вирішив пустити його агрегат у зчепі з лафетом. Ро бота набагато ускладнилась. Треба було слідкувати за двома машинами одночасно. Частіші стали поламки, більше доводи лося займатися ремонтом, але агрегат продовжував працювати, як і раніше, успішно. І ось Анатолій одержує лиСта. в якому начальник обласного уп равління сільського господарства Північно-Казахстанської області висловлював молодому комбай нерові палку подяку за успішну роботу. За весь час перебування в рад госпі Здоровий зрізав близько 400 га пшениці. Для комбайнера, який працює лише перший рік і у складних умовах, це дуже ве ликий успіх. … Два рази їздив Анатолій Здоровий на цілинні землі допо магати трудівникам казахстан ських степів збирати багатий урожай. Після поїздки у 1956 році на його грудях виблискував значок ЦК ВЛКСМ «За освоєн ня нових земель», а у цьому році за самовіддану працю комсомо лець Здоровий, четвертокурсник фізмату, нагороджений медаллю «За освоєння цілинних земель». Так тримати, Анатолій! В. ТАНЦЮРА, член університетського загону цілинників- ,ЗБОРИ, ЯКИХ ЧЕКАЛИ )днак молодшокурсникам це ду ге корисно. Це не лише допома- ає з ’ ясуванню відповідних роз- .ілів при теоретичному вивченні і’.’теріалу, але сприяє утворенню ехнічних навичок, що для інже нер а дуже важливо. Комсомольці М. Мірошнічен- :о і О. Снурніков говорили про е? що четверта частина комсо- юльців ІІ-го і Ш-го курсів не ’ явилася на будівництво протя- ом літніх канікул. Вони запро- онували, і збори підтримали це, доб студенти, які не працювали ез поважних причин, виправда- и себе практичними ділами на удівництві в найближчий час. З виступу комсомольця С. Сер- еєва ми дізналися про такий >акт: у 78 кімнаті гуртожитку, о проспекту Леніна, де мет ають 10 студентів — всього одна умб жа, в результаті чого ‘ ЯВЛІ . :ться безладдя. Цілком риродне дорікання санкомісій, ейдів. Але це в основному про- ина госпчастини і коменданта /ртожитку. Схвильованим і по-комсо- ольски принциповим був виступ .юдмили Яцук. За високу куль- уру, за високе звання радян- чогв. студента — ось провідна думка її виступу. Є в нас і лю ди, які не розуміють і погано знають мистецтво — цей важли вий засіб ідейно-художнього ви ховання. У молоді є великий інтерес до питань етики, моралі. В 30-х роках в інститутах Харкова іс нували університети культури, які відіграли благородну роль у художньому вихованні молоді. Чому б не поновити цієї тради ції, тепер уже на більш високо му рівні, враховуючи вирослу свідомість і освіту молоді? Ду же корисно було б, якби були б виділені кваліфіковані лектори з викладачів, які разом з представ никами студентів курсів готували захоплюючі жваві лекції, диспу ти. За матеріалами цих лекцій у групах організовувалися б об говорення. Без сумніву, це при несло б велику користь. Викладач О, І. Бесєдовський у своєму виступі підкреслив, яку велику роль відіграє згуртова ність комсомольського колективу в його роботі, вказав на фактори, що згуртовують його: робота в колгоспі, на будівництві, участь у художній самодіяльності, в ро боті СНТ, спільне проведення ди спутів, широке залучення студен- тів до комсомольської роботи, бо ротьба за високу успішність. У виступі декана факультету О. І. Терещенка йшла мова про 1 честь комсомольця, про товари ство, про високе поняття дружби. Незадовго до комсомольських зборів був підготований наказ про виключення студента V кур су Галати за пияцтво в гурто житку. Цей факт схвилював ба гатьох комсомольців, його обго ворювали і на зборах. Виступав і сам Галата. Він говорив, що зрозумів свої вчинки, радить іншим не наслідувати його при клад, говорив, що йому важко залишати колектив. У відповідь деяким п ’ ятикурсникам, які ви словлювали співчуття Галаті. О. І. Терещенко сказав: «Ви за губили його раніше і в цьому ва ша провина. Якби був справжній товариський колектив, який міг би застерігти його, попередити цього не сталося б». Слід чекати, що збори комсо- мольців-радіофізиків багатьом за пам ’ ятаються пропозиціями, що висувалися на’ них, щодо пож вавлення комсомольської роботи, широкими планами на майбутнє- зміцнілими поняттями про друж бу. Недаремно член партійного комітету М. П. Жукова сказала, що подібні збори є справжньою школою для кожного комсо мольця. О. ПАВЛЕНКО, наш кор. Перед тим, як прийняти важливі рішення Дуже неспокійними і схвильо- ими були звітно-виборні КО’М- ольські збори філологічного -культету. Після звіту секрета- і бюро Білика виступали ком- мольці. Говорили про все, «що боліло», відверто, гаряче. За трибуною Стешенко, член ■о III українського. Слухаємо ііовідь про хороші діла курсу ро його невдачі. Диспут, тема- ні вечори: «Любов ’ ю дорожить .йте.„», «Про культуру пове- лки» та ін. Поїздка у Сково- ‘динівку, місце, де народився датний український поет Сково- ла. Комсомолка цілком спра- -■дливо докоряє і факультетсько- у бюро, і профкому, які не до- змогли нічим в організації мате- тьної сторони цієї потрібної і кавої екскурсії. До трибуни крокує студентка II російського Н. Дубінська. Дика нудьга» — це провідна дум- а її виступу. — У нас на факуль- ’ ті. — говорить вона, — нудно на іекціях, вечорах, нудно навіть :іа епервах. Дубінська розповідає ро процес проведення вечорів: бирають гроші, дістають квитки — дя себе і для хлопців, з ’ явля ється стиляги з Сумської, з ’ яв яється поганенький джаз… Вона пропонує декілька «ря- іівних» заходів, як-от: організа- ія клубу любителів мистецтва, іоліпшення роботи гуртків СНТ, алагодження роботи стіннівки Горьковець», оформлення «Бо кових листків», організація зу- трічі з заслуженими вчителями. Хінні пропозиції. Але чи не за- адто велику частку провини за удИУ покладає вона на комсо- юльське бюро факультету? Чи не оставила Н. Дубінська багато ого з ніг на голову? Б залі пожвавлення. Багато Вмсомольців, зачеплені цим ви- Тупоц, хочуть відповісти Дубін- ЬкіиЛПослухаємо, що відповідає R Дженкова, комсорг V україн- :ького: — Не треба забувати ціка- « і корисне, що було протягом оку на факультеті. Згадаємо оча б прекрасно проведений дис- іут за романом Г. Ніколаєвоі Битва в пути». Студентам чита йсь лекції з марксистсько-ленін- ької естетики, що було зробле- їх проханням, а як їх від- , } вали? 20— 25 студентів із 100! пже, «нудьга» і т. п. — все це ід байдужості самих студентів. Треба домогтися погодженості ■ діях між комсомольським бю. > і деканатом. Бо іноді . буває, о рішення, прийняті комсомоль- >ким бюро факультету, не ви онуються своєчасно, бо деканат іро ці рішення нічого не знає Іро один з таких випадків роз івіь студент Гончаренко. Деякі уденти, що не працювали вліт- ‘ на будівництві університету, ули за рішенням бюро позбав- зні стипендії. Але це рішення Ж і залишилося тільки рішен- ням, бо деканат не був про нього повідомлений. Поряд з іншими важливими проблемами комсомольської робо ти було піднято і наболіле питан ня про шефство філологів над дитячою трудовою колонією ім. Горького у Куряжі. Це шефство — одна з славних традицій філфаку і разом з тим одне з найслабіших місць у ком сомольській роботі на факульте ті за останній час. Комсомолки Васько і Сич з трибуни звітно- виборних зборів з обуренням ‘ го ворили про безтурботність і без відповідальність, які мають міс це у ставленні бюро ЛКСМУ фа культету до цієї цікавої і дуже корисної справи. Непостійність складу шефської групи — ось ос новний недолік у роботі шефів — філологів. Шефство — не розвага, а серйоз на та важлива справа; одного ба жання працювати — • замало, а вміння, досвіду, навичок роботи з колоністами у дівчат не було. Комсомольське ж бюро залишило шефів поза своєю увагою. І все йшло самопливом. Концерти ху дожньої самодіяльності готували ся наспіх, за день-два перед по їздкою бригади в колонію, і ше фам часто було прикро перед ко лоністами. які мають чудовий хор і гуртки художньої самодіяль ності. Основне питання роботи комсо мольської організації факульте- ту — це питання успішності і тру дової дисципліни. У звіті секре таря комсомольської організації Білика, у виступах декана фа культету доц. П. П. Вербицького та окремих комсомольців вказу валося, що бюро в цих питаннях часто займалося тільки констата цією фактів. Рідко розбиралися персональні справи прогульників і тих студентів, що мають академ- заборгованості. Для ледарів і про гульників треба створити нестерп не становище на нашому факуль теті. Секретар комітету комсомолу Б. К. Решетняк звернувся до зборів із слідуючими словами; — Честь і слава філологам за їх добрі діла: за працю на полях Луганщини і цілини, за концерти в селах і колонії ім. Горького, за різку і сміливу критику своїх недоліків сьогодні. На недоліки– основну увагу! Ганьба всім нам за 40 студентів, що до цього ча су мають академзаборгованості, за тих 78 комсомольців, що не з явилися на ці збори, за 66 ком сомольців, що не працювали на будівництві університету. Комсомольські збори філфаку прийняли рішення закріпити до сягнуті успіхи і усунути недоліки, що мали місце в роботі шефів, позбутися лібералізму в академ- роботі та поліпшити стан вироб ничої дисципліни на факультеті. , „ Звіт складали І. ПРИХОДЬКО та Е. ОРЛОВА. ШАРЖІ ДРУЖНІ І НЕ ДРУЖНІ Скоробогата, бувший член КСМ бюро біофаку, тиждень ходила у підшефний факуль тету зоопарк і… щоразу «за бувала» привести туди людей, які б шефствували. — Ну й полководець гордовитий! — У нього ж армії нема… Найстарший слон несамовито Сміявся, мабуть, недарма… Федутенко, комсорг 3-го курсу геолфаку, на запитан ня членів комітету, де зараз комсорг, відповів: «Не знаю»… На власну тінь він каже-я, На себе каже — тінь моя… Сєдіну Ігорю, бувшому зам. секретаря КСМ бюро біофаку, який поїхав гостювати, замість того, щоб прийти на звітно- виборні збори. На звітних зборах це питання Усі поставили ребром, І, як то кажуть, без вагання У шию вигнали з бюро! У звітній доповіді комсорг фізмату 0. Страшко відпові ла, що на факультеті 1152 комсомольці. При перевірці виявилось, що 1240. Комсорг філфаку Г. Білик замість вір ного числа комсомольців 572 — назвав 481. Чи їм не, знати — скільки й хто — У них про все це дані точні, А комсомольців, як ніхто, Рахують з точністю… до сотні. Після обрання студентів філфаку Баткалова і Федорця до складу комсомольського бюро, їх довелося звільнити за повну бездіяльність. За них на зборах руки підняли, Щоб велич праці творчої збагнули, Але вони чомусь не «потягли»… Чи не тому, що зовсім не «тягнули»? Карагодіній, Соловйовій, Гюрджіян — бувшим членам комсомольського бюро фізмату. В далекі ті осінні дні їх на посади керівні Обрали наші делегати… Та скоро довелось звільняти І наповал, як кажуть, рознести… Питаєте: за віщо? — За «хвости»! Кращі комсомольці ХДУ 3. МАЙДИК, ІѴ-Й курс істфаху. Є. МАТКОВСЬКИЙ. П-й курс геофаку. І. БЕРЕЗА, 111-й ку^с (укр відділення) філфаку. Спортсмени хімфаку не в повному складі з ’ явилися на міжфакультетську естафету, внаслідок чого команда була знята з участі у змаганнях. Я покликана першою бути І сестер за собою вести, Та ридання моє не почуте Тим, хто мусив мене понести! Віршований текст студента V кур су істфаку В. ТОКМАНЯ. Репліки з місць Бажано, щоб господарча ча стина (т. Якубович) своєчасно турбувалась про ремонт аудито рій. Мова йде про фізичну ауди торію на фізматі, бо з-за цього зриваються заняття. М. ШЛЯХОВ, студент фізмату. * * * Член штабу на будівництві від радіофізичного факультету В. Над- точій не лише не керував брига дами на будівництві влітку, але й сам не залишався на бу дівництві. О. СНУРНІКОВ, студент V курсу радіофаку. * * * Бажано побачити виступ драм гуртка, який існує вже не пер ший рік, але ніяк не вибереться на університетську арену. С. ЦАЙ, студентка IV курсу філфаку. Я. Бакшееву, голові студент ського клубу Він діє принципом відвертим — Побільше слів, поменше справ… Останнім часом на концерти Тугим Бакшеев дуже став. ,Фейлетон В райських кущах Біблія стверджує, що рай — це таке місце, де люди не будуть працювати, а тільки одержувати насолоду. Студенти — молоді, ве селі, вмирати не збираються. Подумали над цим тт. Нехай і Герасименко і вирішили влашту вати в гуртожитку по вул. Арте ма, 49 філіал раю на землі. На зборах старост кімнат Ана толій Федорович Нехай, комен дант гуртожитку, виголосив довгу і змістовну промову про всі гурто- житські недоліки, які були або які можуть бути. — Треба добитися в гуртожит ку порядку, — сказав Анатолій Фе дорович. — Давайте врешті зроби мо так, щоб ліжка в усіх кімна тах заправляли на один зразок… Підкреслюючи важливість чер гування, Анатолій Федорович ба гатозначно сказав: — -Ми живемо в такий час, коли щохвилини треба бути на чеку. (Він мав на увазі профкомівські рейди). — Ви знаєте, Анатолію Федоро вичу, що я завжди за вас. Да вайте зробимо так, щоб наш гур тожиток завоював Червоний Пра пор! — підтримала коменданта ка стелянша Ольга Федорівна. — Товариші! Нам треба відре гулювати, в які дні влаштовува ти в читальні танці, а в які — теле передачі, щоб не було* різних ду мок, доповнив Григорій Гераси менко — голова студкому. Та ніхто з керівників гурто житку не сказав про те, що не обхідно створити нормальні умо ви для навчальної роботи студен тів. Коли про це нагадали при сутні, то було вирішено, що пере гляд телепередач буде влашто вуватися лише три рази на ти- ждень, а танці будуть проводи тися в вестибюлі. Та пройшли збори. Студком ‘ комендант забули про прийняте рішення. В понеділок, вівторок, середу і п ’ ятницю в читальному залі — телевізор, в неділю — танці В четвер з «вини» Харківського телецентру студенти могли б пра цювати над книгами, але марні сподівання: з ’ явилося оголошен ня, в якому сказано, що в четвер у гуртожитку буде працювати… хор істфаку. В читальні є бібліотека творів класиків марксизму-ленінізму, але одержати з неї книги не можна. Студентам невідомо, хто видає книги і коли. А, між іншим, яка користь з того, що візьмеш кни гу — працювати всерівно нема де. Як бачите, все є для райського життя — відпочивай хоч весь ти ждень. Правда, з насолод в гуртожитку поки що є тільки телевізор і танці. Та зате тт. Нехай і Ге расименко вирішили випустити стінгазету і підготувати вечір до 40-річчя ВЛКСМ. Строки про йшли, а наслідків немає… Товариші Нехай і Герасименко в оптимістичному настрої: «Що, не всім подобається райське життя? Вас ніщо не вла штовує», — говорять вони. Але від їх оптимізму студен там не краще. Може, профком університету допоможе нам зро бити наших веселунів більш сер йозними? Мешканці гуртожитку: БІЛЯЄВ, КЛИМЕНКО, ЗЕСЕНКО ПОТАЛЕНКО, ТЕЛ ЕВ И НОВА’, ЛУГОВА. РАЗУВАЄВА, ПОНОМАРЬОВА. Нинішнім першокурсникам, майбутнім хімікам Товариші першокурсники! Вступивши до університету, ви попадаєте в нові обставини. Вам надається значно більша свобода дій, ніж в середній школі: вам не задають щодня уроків і що дня їх не запитують. Але, щоб розумно використати таку сво боду, треба планувати свій час занять і час поза заняттями, тре ба проявляти самостійність і пра цювати систематично, а не від випадку до випадку. Найбільшим гальмом в засвоєн ні тієї чи іншої науки є відсут ність самостійного мислення і за міна його заучуванням готових формулювань і положень без гли бокого їх аналізу. На хімічному факультеті основ ним предметом, природно, є хі мія і тому дуже важливо з пер ших кроків вибрати вірний шлях до її вивчення. В середній школі багато часу приділяють трену ванню в складанні формул і рів нянь, але погано прищеплюють свідомість, що хімічна формула — це не мета, а засіб, яким нале жить користуватись свідомо, а не механічно. Вивчаючи якусь іноземну мову, можна запам ’ ятати величезну кількість слів і не вміти скласти з них грамотної фрази і, навпаки, знаючи порівняно обмежену кіль кість слів, уміти ними користу ватися і мислити на цій мові. По дібно можна завчити величезну кількість хімічних формул і не віддавати собі звіту у явищах, які вони відображають’ і, запам ’ я тавши порівняно невелику їх кіль кість, те що дійсно треба пам ’ я тати, вирішувати багато питань, а не запам ’ ятовувати готові рі шення. Отже, робота пам ’ яті зве деться до мінімуму, а головне місце повинні зайняти розуміння, вміння узагальнювати, користу ватись аналогіями, робити виснов ки. Ці якості і треба в собі роз вивати. А це досягається тільки вправами. Засвоєнню курсу неор ганічної хімії, який читають на першому курсі в значній мірі допомагають практичні заняття, але при умові, що вони не відір вані від теоретичного курсу. Це значить’, що виконання тієї чи іншої практичної роботи вимагає перш за все осмислення операцій, які проводяться, а не механічного виконання пропису, прочитаного в тій чи іншій інструкції. Не мо жуть принести користі практичні заняття, якщо не пророблена та частина лекційного курсу, до яко го вони відносяться. Тому необ хідно над лекційним курсом пра- цювати . систематично, тобто після кожної лекції обдумувати її зміст. Ще краще перед кожною лекцією знайомитись з її змістом по підручнику, користуючись ро бочим планом. Тоді легше уважно слідкувати за викладом нового матеріалу, і отже його осмислити і засвоїти. Звідси виходить, що і з змістом практичного заняття, яке буде, треба ознайомитися до ма і прийти в лабораторію під готовленим до цього заняття. При такому методі роботи у студента обов ’ язково будуть ви никати питання, відповіді на які йому дасть керівник, а поступово студент навчиться і сам знаходити відповіді, користуючись спеціаль ними джерелами. В цьому відношенні, важливо вміти користуватися довідниками і навчитися користуватися- ними з самого початку. При вирішенні стехіометричних задач, з яких по чинається хімічний практикум, і при виконанні лабораторних до слідів, не варто заучувати цифро ві дані, які характеризують такі властивості, як розчин, питома вага, атомна вага, температура ки піння, плавлення і т. д,, але тре ба уміти знаходити їх в довід никах. В процесі роботи ті з ЦИХ даних, з якими часто доводиться мати справу, самі собою збері гаються в пам ’ яті і до того ж твердо. Дані, які заучені, в кож ному окремому випадку швидко забуваються, а заучення їх уявляє собою дуже нудне заняття. Всі операції і спостереження, які проводяться в лабораторії, не обхідно фіксувати в лабораторно му журналі зразу ж. а не після ви конання роботи на пам ’ ять. В ла бораторному журналі повинна бу ти відображена повна картина ви конання роботи, як досягнення, так і допущені помилки. Інакше важко буде усунути повторення подібних помилок при виконанні наступних завдань. В різних інструкціях до прак тичних занять, якими користу ються студенти, не однаково ви кладені зміст і способи виконан ня пропонованого завдання, що, ясно, затрудняє роботу. Було б не погано, якби керівники прак тичних занять зібрали в одно найбільш вдалі завдання і скла ли відповідне керівництво, єдине для всіх студентів, що працюють в лабораторії. На першому курсі, крім хімії, читають і інші предмети. Не варто і про них забувати, тому що вони необхідні для засвоєння хімії. Зо середивши основну’ увагу на хі мії. необхідно також систематич но і глибоко працювати і над засвоєнням інших предметів. Заслужений діяч науки УРСР, проф. Є. ХОТИНСЬКИЙ. Комсомольський пост повинен відновити роботу На будівництві університету протягом майже місяця працював комсомольський пост, організова ний комітетом комсомолу універ ситету. В складі поста працювало сім комсомольців з різних фа культетів. Це була дружна сім ’ я активістів, які боролися з недо ліками і неполадками на будів ництві. Очолював комсомольський пост тов. Усачов, студент історич ного факультету. Комсомольський пост розгорнув велику і корисну руботу по ви явленню і викоріненню недоліків на будівництві. Члени комсомоль ського поста у своїй роботі спи рались на широкий актив комсо мольців будівництва і студентів, які тут працювали. Оперативність, комсомольський вогник і завзяття в роботі ком сомольського поста давали змогу швидко помічати недоліки керів никам будівництва, оперативно вирішувати питання. Позитивно оцінювали роботу комсомольсько го поста будівельники. Особливо чітко і оперативно працював комсомольський пост останнім часом, коли склад ком сомольського поста освоївся з об становкою на будівництві. Коли студенти залишили будівництво, пост припинив свою допомогу бу- дівництву, а насправді вона тут дуже потрібна. Допомога стала, щоденна. Комітет комсомолу університету повинен вирішити питання про відновлення роботи комсомоль ського поста на будівництві уні верситету. А втім він нічого не робить для того, щоб розгорнути організацію роботи поста. І дивну позицію з цього питання займає замісник секретаря комітету ком сомолу тов. І.. Гутман, який ні чого ще не зробив для поновлен ня цієї роботи. По матеріалах листівки «На будівництві університету». На плотах через океан Працюючи в 30-х роках XX сто ліття на островах Полінезії, нор- вежський етнограф Тор Хаердалл встановив загальні риси матері альної культури, географічних назв і розповсюдження деяких культуньїх рослин, які об ’ єднують океанські архіпелаги з далекою Південною Америкою. Острів ’ яни повідомили вченого про те, що їх предки дуже давно припливли з великої землі на сході. Мимоволі Хаердалл спів ставив ці повідомлення з леген дами- перуанських інків про со нячного вождя Кон Тікі, який від правився на плотах зі своїми од ноплемінниками в невідомі про стори Тихого океану. Але як довести, що острови По лінезії могли бути заселені ви хідцями з Перу? Вченому було відомо, що древ ні перуанські мореплавці відправ лялись на своїх плотах в далекі МОРСЬКІ подорожі. З часу іспан ських завоювань в Південній Америці збереглись детальні описи цих плотів. Сміливе рішення при йшло само собою: збудувати пліт, і самим перевірити можливість досягнення на ПЛОТУ Полінезії. Експедиція Хаердалла склада лась з 4 норвежців і 1 шведа. Дев ’ ять колод були міцно -зв’я зані конопляною вірьовкою. Пліт був зроблений без використання цвяхів, дроту і стального троса. На честь міфічного перуанського вождя він одержав назву «Кон Тікі». Розміри плоту — 10X5,5 мет рів, на палубі з бамбукових жер- дин і пальмових листків збудува ли хатину, на мачті прикріпили парус із зображенням Кон Тікі. Про XX століття на плоту на гадували лише консерви, кіноапа рат, гумовий човен і радіопере- датчик. Спеціалісти майже одно голосно пророкували загибель «Кон Тікі» і його екіпажу. Але 28 квітня 1947 року подорож по чалась. Глибоке знання природи Тихого океану — напрямку і швидкості морських течій, вітрів допомогли маленькому дружньому колективу перемогти грізну стихію океану. 101 день продовжувалось плаван ня. «Кон Тікі» успішно витримав боротьбу з штормами, то підні маючись на гребні гігантських хвиль, то маневруючи між ними. В окремі дні на його палубу об рушувались сотні і навіть тисячі тонн води, але вода швидко ви ходила через отвори між колода ми. Маленький пліт, що безшумно рухався, не лякав мешкінців гли бин океану, тому вченим вдалося побачити багато цікавого. Пліт часто відвідували акули, золота макрель і тунці. Одного разу велика китова акула (її ва- га’досягає 15 тонн) мало не пере кинула «Кон Тікі». Вперше вда лося спостерігати польоти гігант ських молюсків-кальмарів, які, виштовхуючи з силою захоплене щупальцями воду, літали над по верхнею океану. Вночі на глибині океанських вод з ’ являлись фос форичні обриси невідомих вели чезних тварин, за рухом яких. затамувавши подих, слідкувала мандрівники. Члени екіпажу пов ністю зжилися з океаном. В штил і бурю вони, чергуючи, несли вах ту. Систематично проводились на укові спостереження на м^’ В кінці подорожі Хаердалла і йо го товаришів, було викинуто на риф атолла Раропа. Позаду зали шились 4300 морських міль, тобто вдвічі більше, ніж шлях Христо фора Колумба. «Боротися і шукати, знайти і не здаватись» — девіз відважних мореплавців. Ось чому їм вда лося довести, що острови Тихого океану були в межах досяжності стародавніх перуанських плотів. Полінезія, отже, могла заселя тися не лише з заходу (тобто з Азіатського континенту), але і з берегів Південної Америки. По дорож на «Кон Тікі» була однією з найсміливіших і найцікавіших в науковому відношенні подоро жей нашого століття. Пізніше Т. Хаердалл, проводя чи археологічні дослідження на острові Пасхи і ряді інших остро вів Океанії, зумів довести, що старовинні полінезійці мали висо ку матеріальну культуру задовго до нашестя білих колонізаторів. У Тора Хаердалла знайшлися послідовники. Тим, кого зацікавить ця розпо відь, рекомендую прочитати книги Т. Хаердалла: «Подорож на «Кон Тікі» і «Аку-аку». Доцент В. ВІЛЕНКІН. Наші перемоги Стартують представники шести факультетів Недавно була проведена тра диційна університетська естафета по площі Дзержинського, при свячена 40-р:ччю ВЛКСМ. Змагання були масовими, в них брали участь більше 100 учасни ків. Серед жіночих команд пере могла команда фізматівців, дру гими були географи і третіми — філологи. У чоловіків одержали перемогу радисти. Далі йдуть фізматівці і історики. В загальнокомандному заліку перемогли фізматівці, на другому місці — географічний факультет. Ці змагання були хорошою під готовкою до загальноміської еста фети, де паші університетські бі гуни підтвердили високий клас. Вони завоювали друге місце в естафеті, програвши команді Ін ституту фізкультури. Це вже друга перемога (перший раз уні верситетські бігуни домоглися другого місця весною цього року). Бажано, щоб такі перемоги уні верситетської команди легкоатле тів в традиційній естафеті стали постійними. Наказом ректора ХДУ учасни кам естафети: Бережному В., Гу- ляєву Ю., Єгоршину ІО., Пані- ну В., Черкасову В., Кудінен- ко В., Полянській Л., Коноз В., Моїсеєнко О., Кучеровій М., Яре менко В., Кришталь О., Лебедє- ву В., Острась Е., Хацько Е., Ма- лишенко Г. Щелкуну С., Єрмако- ву А., Миргород Л., Рагозян- ській Л., Савиній Е., Лобано- вій С., Капелюшиній Л., Троцен- ко Н. оголошена подяка. В. МАЯЦЬКИЙ, викладач кафедри фізкультури. Фінішує Ю. Єгоршин, студент радіофаку. Фото автора. Редактор В. БУДНІКОЕ