БАТЬКІВЩИНІ ПОТРІБНО — МИ ІДЕМО! No 28 (942) Субота, 20 вересня 1958 р. І Ціна 20 коя. РОБОЧИМ РУКАМ СЛАВА, СЛАВА ГАРЯЧИМ СЕРЦЯМ! В бесіді з нашим кореспондентом ВИСОКО ТРИМАТИ ЧЕСТЬ УНІВЕРСИТЕТУ Щедрий врожай визріває на ланах нашої Батьківщини. Бага то робочих рук потребує його своєчасне збирання, і тут не обійтись без допомоги нашої здатної на трудові подвиги моло ді. Саме тому студенти нашого університету із задоволенням сприйняли звістку про те, ЩО колгоспи Луганської і Харків ської областей чекають 4 на їхню допомогу. Наш кореспондент звернувся до члена партійного комітету університету тов. Астахова В. І. з проханням розповісти про організацію виїзду студентів. — Цього року на роботи їдуть всі студенти університету. Близь ко 2300 чоловік їдуть на збиран ня кукурудзи до Луганської обла сті і 1500 чоловік на таку ж роботу до Харківської. Крім то го- дехто залишається у підшеф ному колгоспі (Вільшани) на збирання картоплі. Щодо плану організації робо ти — він, так би мовити, складе ний за традицією і виправдав себе у попередні виїзди: загін з 50 студентів очолює один викла дач, у свою чергу, кожну з двох частин цього загону очолює старший з числа студентів. Колгоспи, в яких працювати муть студенти, забезпечують хар чування, за виконання кожним денної норми виплачується З крб., за перевиконання — додат кова виплата. Група, що достро ково виконала місячно завдання, може повернутися у Харків, щоб приступити до навчання. На закінчення хочеться дати студентам кілька порад. Основна з них трохи загальна — високо тримати честь Харківського уні верситету. Це стосується, по-пер ше, роботи, яка повинна бути якісною, добросовісною. По-друге, не слід забувати й про те, що всі ми — посланці університету — працівники культурного фронту. Більше вечорів самодіяльності для колгоспників, більше ціка вих зустрічей, бесід, розмов! І головне — пам ’ ятати, що трудове виховання — основа ос нов комуністичного виховання. ЩАСЛИВОЇ ДОРОГИ! Г1 О Б Л И З У Балашовського 1 * вокзалу юрбиться молодь, одягнена у робочі комбінезони, фуфайки, легкі півпальти. Сього дні виїжджає на роботу у кол госпи Луганщини великий загін студентів — філологачний, радіо фізичний і економічний факуль тети. Збираються групи і курси. Метушаться хлопці з червоними пов ’ язками — відповідальні за посадку, — запасаються пляшка ми з газованою водо-ю хазяйно виті дівчата. Поспішно зіскаку вали з підніжок трамваїв ті, хто запізнювався, і бігли розшуку вати своїх. Саме в цей час і прийшла звістка про те, що мож на розпочинати посадку. Сту денти рушили до нещодавно по даного потягу, на перон, з яко го перед цим поїхали їхні това. риші з одного з харківських вузів. — Допоможіть піднятися у ва гон! — дзвінко прохає, протя гуючи руки товаришам по курсу дівчина у фуфайці. Мить — -і кіль ка сильних молодих рук підхоп лює її, і вона вже весело погля дає на провожджаючих з розчи нених дверей вагону-теплушки. Чемодани й рюкзаки розташо вані під лавами, але нікому не сидиться на місці. Хіба можна всидіти, коли на серці тривож но і весело, як це завжди буває перед від ’ їздом! До того ж день удався такий гарний, сонячний, — і та сама дівчина, яка тільки-но просилася у вагон, зстрибує з нього і приєднується до зграйки подруг. Студенти-радіофізики, накре сливши крейдою на вагоні номер свого курсу (математична аку ратність!) почали грати у волей бол. Першокурсники поводять себе трохи інакше. По-діловому вико ристовують час першокурсники радіофізичного факультету. Вони з точністю до хвилини знають, коли відправиться поїзд, а зараз взнали, і коли він прибуде — о 24 годині цієї ж доби. Хоча і не всім .їм доводилося працюва ти у колгоспі, але серед них ба гато виробничників і демобілізо ваних воїнів. — Вони не підве дуть у ділі! — каже секретар комсомольського бюро факульте ту О. Шеїн. На перший курс філологічного, як завжди, і у цьому році посту пило багато дівчат. Зараз май же всі вони у вагоні і звідти прощаються з численними про воджаючими. Переважна біль шість їх їде у колгосп вперше! Але старший, призначений відпо відальним за роботу курсу п ’ яти- курсник Павло Посталатьєв спо кійний і впевнений. — Мої дівчата ще покажуть клас на кукурудзі! — заявляє він. Обов ’ язково будемо змага тися зі старшокурсниками! Між тим минають останні хви лини. — Хай Ігор обов ’ язково зро бить ці фотокартки і надішле до нас! — несеться з вагону. — Напиши відразу ж по при їзді! — наказує перон. За галасом ніхто не розчув гудка, і лише повільний рух ва гонів показав, що наступив час від ’ їзду. Тепло, з жартами прощається з деканом Юрієм Івановичем Те- рехо-вим вагон економістів. На бігу роблячи останній кадр, мчиться за вагоном фотограф нашої багатотиражки. Поїзд набирає швидкості. Щасливої дороги! ЇДУТЬ ФІЛОЛОГИ У вересні на філологічному фа культеті панувало пожвавлення: старости бігали в деканат і назад, студенти збирались гру пами, біля кожної аудиторії можна було почути: — їдемо? — Коли? — Куди? Філфак збирається до колгос пу. Як і в попередні рази, очо лює бригаду доцент Валентин Наумович Кнейчер, «генерал всіх фронтів:», як жартують студен ти. З групами студентськими їдуть замісник секретаря парт- бюро факультету Г. Дмитренко, доцент О. Ткаченко, викладачі Л. Викова, В. Воскобойніков. 1. Пучківська та ін. Всі студенти розбиті на брига ди. Бригадирами призначені кра щі. Серед них і такі, що заре комендували себе як активні і сумлінні працівники ще у попе редні поїздки (В. Коломієць, Н. Липенко) і ті, кому честь очо лювати бригаду випала вперше (Трощанівська, Тарасов, Тю тюнник). Філфаківці вже працювали на ланах Херсонщини, у колгоспах Запорізької і Харківської обла стей. І завжди про них хороше відзиваються колгоспники. Чер воний Прапор, 8 курсових гра мот, 18 індивідуальних, премії за перевиконання норм, письмові і усні подяки від правлінь кол госпів — ось що привозили вони з собою. Добре працювали у по передні рази сьогоднішні чет вертий український, третій укра їнський, третій російський. Про них не раз писали в районних газетах. Деякі з комсомольців філфаку влітку майже місяць працювали в колгоспі ім. Сталі на, Дергачівського району. Доб ре справлялись з дорученим ді лом Ема Роженко, Люда Мірер, Генадій Грицай. — Слід обов ’ язково зазначи ти, — говорить секретар партій ного бюро Петро Якович Корж, — що серед студентів факультету бажаючих звільнитися від робо ти у колгоспі майже немає. Є, правда, один парубійко (не будемо називати прізвища, може він ще одумається), який, щоб залишитися у Харкові, навіть по- мчався за допомогою у обком комсомолу, є й така дівчинка, яка не може їхати, бо музикою займається. Але це — одиниці. Л. ТАВАНЕЦЬ. РАЗОМ ВЧИТИСЯ, РАЗОМ ПРАЦЮВАТИ всі наші китайські това риші з великою радістю зу стріли рішення про поїздку студентів до колгоспів. Ад же ще під час канікул ми бажали поїхати на цілину, але нам тоді не вдалось. Ми з нетерпінням чекали поїздки в колгоспи. І ось, врешті, наше бажання здій снилось. Наша партія завжди вчить любити фізичну пра цю, любити і поважати тру дящих, вчитися у них кра щим якостям і в праці при щеплювати собі комуністич ні світогляд і мораль. Сту дентська молодь повинна об ’ єднатися з робітниками і селянами — ось курс на шої партії. З того часу, як ми навча ємось у великому Радянсь кому Союзі, вже пройшло 2 роки. Кожний з нас гли боко любить Радянську кра їну і радянський народ. При стосунках з простими, героїчними людьми праці ми добре зрозуміли, яка велика і глибока дружба між нашими народами. По їздка до колгоспів ще більш зміцнить цю дружбу. Сільська праця, ось та кий виїзд на допомогу кол госпникам для нас — впер ше. Але ми певні, що при допомозі радянських дру зів, безумовно, зуміємо пе ребороти труднощі і успіш но виконаємо трудове зав дання. Хай міцніє братерська дружба між нашими вели кими народами — радянським і китайським! Ю й Лу, Цзянь Ю -тай. студенти фізмату. За зборами У гуртожитку фізмату йдуть збори в до рогу — для поїздки до колгоспу слід при готувати багато ще. І, зрозуміло, в кожній кімнаті згадують попередні поїздки, а пер шокурсники уважно прислухаються до роз повіді «ветеранів». Можна не сумніватися, що й цього ро ку представники фізмату заслужать не од ну подяку колгоспників. Ідуть вони з вели ким бажанням. І все ж третьокурсники Зє- ніна, Мятлік, Давиденко, Король та інші вважають, що поїздка до колгоспу повинна була б бути більш чітко організованою. До останнього дня не відомо було, чи поїдуть, куди і коли. «Під шумок» пропускались лекції, зруйнований був весь робочий ритм. Це, зрозуміло, невірно, _ ,НАЗУСТРІЧ XXI З’ЇЗДУ КПРС У НАУКОВЦІВ БІОФАКУ Ми звернулися до завідуючих кафедрами гідробіології і ентомо логії біологічного факультету тт. 0. Д. Масловського і С. І. Мед- ведєва з проханням розповісти, з якими успіхами у науковій ро боті приходять кафедри до XXI з’їзду КПРС. Ось що вони розповіли: «В цьому році кафедра ентомо логії виконала свою тематику з проблеми «Закономірності форму вання ентомофауни культурного ландшафту» і провела ряд систе матичних і фауністичних дослід жень. Професор Д. С- Шапіро зда ла до друку роботу «Щитоноски півдня Європейської частини СРСР і Кавказу». Кафедра подавала допомогу ви значенням ентомологічних мате ріалів та консультаціями науко вим установам СРСР і країн со ціалістичного табору (Болгар ській народній республіці та КНР), а також обмінювалась науковими виданнями з зарубіж ними вченими Польщі, Югосла- . вії та інших країн. До XXI з’їзду КПРС наукові співробітники кафедри обіцяють закінчити оформлення слідуючих наукових праць: монографії «Змі ни фауни комах під впливом діяльності людини» (12 друкар ських аркушів). «Дев ’ ять нових видів пластин чатовусих жуків з Таджикі- стану». «Опис нових лічинок пластинча товусих жуків з Середньої Азії І України». «Фауна жуків-блошок Криму». Готується до XXI з’їзду КПРС і кафедра гідробіології. Тут бу де достроково завершена тема «Склад рибного населення р. До нець», що має велике практична значення. Матеріали теми послужать основою для складання плану Рибгоспу на Кочетківському во досховищі, що зараз будується- Виконується ця тема за прохан ням «Укрдержрибводу». Твої товариші На фото: один з кращих сту дентів університету п ’ ятикурсник хімічного факультету комсомолець Анатолій Попов Історія одного заліку — Що складатимемо з цього предмету — залік чи екза мен? — запитують студенти, приступаючи до вивчення того чи іншого курсу. І так вже повелося: до екзаменів готуються старанно, працюють протягом року, а до заліків ставляться значно гірше. Редакція вирішила вмістити розповідь про один залік, про труднощі, які виникли у студентів II курсу радіо- факу минулого року при складанні його. Цей залік з електротехніки всі вважали далеко не легким. До нього готувались, І все ж 23 чоловіка на курсі залік пе рескладали. В чому справа? Ми звернулись до Викладача цього предмета Олександра Івановича Бесєдовського. Він роз повів: — Всі труднощі починаються з початку. Простота пред мету, що відразу іноді здається, з початку курсу багатьох плутає. Не проробивши одну тему — не зрозумієш наступної, а курс з електротехніки побудований саме так: одне витікає з іншого. Нерегулярна робота над програмним матеріалом — ось перший і основний недолік торішнього II курсу. Крім того, предмет базовий. Він повністю лежить в основі курсу теоретичної радіотехніки та інших спеціальних дисцип лін, ось чому і вимоги до нього особливі. Крім лекційного ма теріалу, студенти повинні були використати спеціальну літе ратуру, але часто-густо не читали навіть рекомендовану, що вже казати про додаткову спеціальну. Це — другий недолік. Випробування довело, що люди, які протягом року не пра цювали, погано готувались до практичних занять, знань не мають. Бродський, Шпагін, Звягінцев, Ткач, Сафронов, Пла- хотін, Пугач, Шевченко не зуміли в строк скласти залік з елек тротехніки, мають вони і інші заборгованості. Деякі студенти погано готувались до практичних занять. Такі студенти, як Янсон, Шеїн, Мазалов, Чеботарьов, група наших китайських товаришів вміли в кожне практичне занят тя вносити щось своє, вміли брати користь з кожного заняття. Так, Менде захоплювався радіотехнікою, створив установку радіомузичних інструментів, але такими були не всі. Ось чому не всі навчились втілювати знання, придбані на лекціях, в практику. Це було серйозним пробілом. Часто на лекціях викладалось питання, що пов ’ язувалось з будь-якою конкретною схемою, таку ж схему з якісно інши ми параметрами самостійно зробити студенти не зуміли. Існує метод робочих діаграм. Студенти вміють використовувати його у складних випадках, які давались на лекціях, але в більш простих, де слід лише самостійно подумати — не зумі ли. Те ж саме було і у відношенні метода векторних діаграм. Все це свідчить про недостатньо систематичну роботу, про не вміння втілювати на практиці теоретичні знання. Якість знань визначається ще й тим, як студент може їх використати у самостійній роботі. Адже саме до майбутніх молодих фахівців звернені слова тов. М. С. Хрущова, коли він на XX з ’ їзді КПРС говорив про випускників вузів, що кількісною стороною справи підготовки фахівців ми можемо бути задоволені, але ось якість підготовки потребує серйоз ної уваги. На жаль, у нас ще значні недоліки у самостійній роботі. Громадським організаціям сьогоднішнього II курсу, громадським організаціям всіх курсів всіх факультетів слід підняти кампанію за підвищення якості самостійної роботи студента. Якщо на екзамені чуєш відповідь «така задача на лекції не вирішувалась», то це значить, що людина самостійно мис лити не може, не вміє, не хоче. Отже виходить, що у деяких студентів різне ставлення до екзаменів і заліків, а значить — різна до них підготовка. Во ни вважають, що залік можна перескласти, і дійсно прихо дять через 2 — 3 дні. Цьому слід покласти край, бо несерйоз не ставлення до справи — це теж важливий недолік. В кабінеті ро сійської мови на філфаку часто зби раються працю вати студенти. На фото: третьо курсниці Н. Іва нова, А. Паюнова, Ж. Соколова за роботою. Прислухатись до вимог замовників Декілька зауважень Технічної Ради відносно будівництва корнусів хімфаку Я К ВІДОМО, хімічний факуль тет повинен був розпочати цей учбовий рік у новому примі щенні, адже за графіком буді вельників, навіть всі окремі ро боти у 10, 13 та 14 корпусах слід було закінчити до 15 серп ня. На жаль, це зобов ’ язання лишилося невиконаним і на сьо годні, наприклад, не розпочаті навіть будівельні роботи .у пер ших поверхах всіх корпусів. А за графіком це повинно було відбутися 3 травня; ще й досі затримується прокладка венти ляційних труб у спеціальних шахтах, тому що передбачені проектом керамічні труби не бу ли своєчасно замовлені. Оскільки попереду ще чимало роботи по хімічних корпусах і ще більше її на деяких інших об ’ єктах, оскільки навіть у за тримках і незадовільному вико нанні деяких робіт не можна обвинувачувати одних будівель ників, Технічна Рада вважає не обхідним вказати на недоліки і в роботі Діпровузу та ВКБ уні верситету. В роботі Харківської групи Діпровузу є істотні недоліки: на ші проектанти іноді забувають, що будують для колективу вче них і студентів, не завжди бе руть до уваги наші побажання, а спроби дещо змінити або поліп шити часто-густо зустрічають просто вороже. Саме в результа ті такого зневажання думкою замовника на території хімічно го факультету виникли такі спо рудження, як вентиляція скло дувної майстерні на 8 поверсі і збиті до купи стояки у при міщенні 10 корпусу, які, оче видно, назавжди залишаться по творним пам ’ ятником неохайної праці Харківської групи Діпро вузу- Проектанти не проявили до статньої уваги до розробки складних інженерних мереж хі мічних корпусів, заплутались в них, не довели до кінця звірку проектів з сантехніки та інших комунікацій. Як результат — пе реробки, перевитрати. Проектанти обирали матеріали і різні деталі, не враховуючи їх можливу дефіцитність у межах нашого економічного району. А це привело до зриву строків, до використання не завжди екві валентних замінителів. Серед керівництва, серед про фесорсько-викладацького складу університету нема спеціалістів з будівельної справи, найважли віший обов ’ язок відділу капі тального будівництва є налагод ження ділового зв ’ язку між проектантами і співробітниками університету, переробка поба жань у формули, зрозумілі буді вельникам, і забезпечення роз робки відповідних деталей проек- ,ту. В їх обов ’ язки входили також попередній аналіз проектів, вияв лення дефіцитних матеріалів та деталей і нагляд за їх своєчас ним одержанням. Слід було здійс нювати суворий контроль за які стю будівельних робіт, виготов- ленням** технологічної меблі ТО ЩО. Саме від цього відділу зале жало виконання усіх розпоряд жень ректора в галузі усунення недоліків та упущень, що були помічені у процесі будівництва. Технічна Рада ясно уявляє со бі труднощі, що стояли перед відділом, і зазначає значну робо ту, що все ж провадилась, але разом з тим не можна не зверну ти увагу на значні упущення, які серйозно відбились на спо- рудженні корпусу хімічного фа культету. Звернемось до фактів. Відділ передовірив одержання усієї інформації, потрібної для складання проекта технологічно го обладнання, інженеру Крижев- ському. Коли у процесі будів ництва з ’ ясувалось, що проект не придатний, Діпровуз рішуче про тестував проти внесення в нього покращань, а ВКБ, на наш по гляд, став у цій справі на бік проектантів. Слід було витратити чимало часу і сил, щоб пробити цю стіну і домогтись виправлен ня найважливіших помилок- Діпровуз за проханням хім факу запроектував для каналів з витяжних шкафів звичайні гончарні труби. ВКБ не встано вив вчасно можливість одержан ня цих труб з заводів Харків ського району, не прослідкував за здачею відповідних замовлень будівельниками, а в результаті влаштування вентиляції і все будівництво затрималось на де кілька місяців. Намагаючись вийти з неприєм ного становища, ВКБ запропону вав замінити гончарні труби не стійкими по відношенню до кис лот асбоцементними. Мало цього, знаючи вже про те, що тов. Гри щенко (нач. будівельного тресту No 88) взяв на себе піклування щодо одержання керамічних труб потрібних діаметрів, начальник ВКБ. віддав розпорядження, «в порядку досвіду» зробити канали від усіх витяжних шкафів в в одній із шахт лише з асбоце- ментних труб, незважаючи на категоричні протести Технічг Ради. Відділ капітального будівні цтва недостатньо здійснює п точний нагляд за якістю будії ництва і не завжди реагує і відповідні сигнали Технічної Р; ди. У цьому відношенні відді. зокрема, повинен разом з проев тантами нести відповідальніст за невірне розташування стояків в аудиторіях 10 корпусу. Відділ не сигналізував своє часно про неприпустимо низьку якість лісоматеріалів, які від пускаються університету для ви готовлення меблі. Не домоглись працівники відділу передачі на ших замовлень на меблю добре обладнаному підприємству і, не зважаючи на протести Технічної Ради, продовжували здавати за мовлення в майстерні гірничного інституту, яка не має навіть власної сушилки для лісу і яка неспроможна забезпечити нас спеціальними меблями. В результаті ще й досі (!) не розміщені замовлення на лабора торні столи і навіть не забезпе чено одержання потрібних для їх виготовлення матеріалів. Усі до цього часу одержані витяжні шкафи (28 штук), забраковані експертизою. Ще й досі навіть не спроектовано суміжні шкафи для 14 корпусу, хоча вони і вхо дять до комплексу обробних робіт. Все це привело до того, що у випадку своєчасної здачі корпу сів університету довелось би за тримати переїзд хімфаку до ви готовлення меблі. ВКБ повинен раз і назавжди змінити своє ставлення до запи тів і завдань, які ставить перед ним університет, тому що існую ча система стосунків заважає роботі, веде до затримок, до по гіршення. Разом з тим Технічна Рада рекомендує комісіям сприяння ще недобудованих дільниць (біофак, радіофак та ін.) приступити до перевірки заходів по забезпечен ню усім необхідним для завер шення будови. Проф. Л. ПАЛАТНІМ, голова Технічної Ради університету. Доц. П- Комарь, голова комісії сприяння будівництву хімічного факультету. «X А Р К І В С ЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 20 вересня 1958 р. ,ДО 40-РІЧЧЯ ВЛКСМ Комсомол — вірний бойовий помічник партії ЛЕНІНИМ СТВОРЕНИЙ Історія виникнення і розвитку ВЛКСМ, її діяльність, успіхи і досягнення нерозривно пов ’ яза ні з історією соціалістичної ре волюції, з діяльністю Комуні стичної партії, з ім ’ ям В. І. Ле ніна. Створенню комсомолу у жовт ні 1918 р. передувала велика робота Комуністичної партії на чолі з В. І. Леніним по згурту ванню передової робітничої мо лоді. Вже у 1903 році на П з ’ їзді партії, за пропозицією В. І. Леніна, була прийнята ре золюція про ставлення до учнів ської молоді. Вітаючи пожвав- іення революційної самодіяльно сті серед молоді, з ’ їзд пропону вав всім організаціям партії всі- іяко сприяти молоді в її стрем- тінні організуватися- Наша партія розглядала рево люційний рух молоді як один з найважливіших факторів у бо ротьбі проти самодержавства, іенін вказував, що партія біль- говиків — партія майбутнього, майбутнє належить молоді. Про те, яке велике значення адавала партія створенню ком сомолу, говорить вже той факт, о видатні діячі партії, соратни- л Леніна, були організаторами на місцях перших комсомоль- ких осередків: Я. М. Сверд- в — на Уралі, Г. К. Орджоні- ‘.і ще — в Закавказзі, В. В. Куй- шев — у Поволжі. Питанням ганізації РКСМ безпосередньо займався В. І. Ленін. З перших кроків діяльності комсомол проголосив готовність віддати всі свої сили, всю енер гію молодості боротьбі за ідеї Комуністичної партії, за кому нізм. ПЛІЧ-О-ПЛІЧ З БАТЬКАМИ — ЗА ВЛАДУ РАД Зразу ж після свого організа ційного оформлення (29 жовтня 1918 р.) на заклик партії ком сомол мобілізував всі сили, щоб захистити молоду радянську рес публіку. Не було жодної комсо мольської організації, яка б не послала на фронт кращих своїх членів. Бажання йти на фронт було таке велике, що багато ком сомольців таємно, без відома сво го осередку, йшли до лав Черво ної Армії. Справа іноді доходила до жеребків. За роки громадянської війни комсомол провів три всеросій- ські мобілізації. Вже у 1919 р. на фронтах громадянської війни билося 70 тисяч комсомольців. Невмирущою славою покрили бо йові знамена п ’ ятої армії комсо мольці Харкова, Донбасу, Кате ринослава. Незабутні сторінки вписали в історію Комуністичної спілки мо лоді юні патріоти-підпільники. Процеси 9-ти у Миколаєві, 17-ти в Одесі, 6-ти в Кременчуці про демонстрували небачену силу ду ху, безмежну віру у перемогу, більшовицьку стійкість комсо мольців. ‘ > Дві окупації — німецько-гай дамацьку та денікінську — пе режив Харків, але ні на хвилин ку не припинялась діяльність місцевої спілки молоді: головний кістяк був у діючих частинах (III Інтернаціональний полк, бро непоїзд комсомольців Петінського району), найбільш досвідчені ком сомольці працювали у підпіллі. Баня Минайленко, Саня Черніков та десятки інших молодих героїв віддали своє юне життя в бороть бі за Радянську владу на Харків щині. Важливу роль відіграв комсо мол і в розгромі бандитизму на Україні. Світла пам ’ ять про ге роїв Трипілля (комсомольців Києва, що були по звірячому закатовані бандою Зеленого), про сотні інших — назавжди зали шиться в серцях мільйонів лю дей. Орденом бойового Червоного Прапора відзначив Радянський уряд боротьбу комсомолу за вста новлення і зміцнення Радянської влади у вогневі роки громадян ської війни. З ЛЕНІНСЬКИМ ІМ ’ ЯМ 21 січня 1924 р. невимовно важка, незамінима втрата — вмер Володимир Ілліч Ленін. Комсо мол, як і весь радянський народ, ще тісніше згуртовується навко ло свого організатора і керівни ка — Комуністичної партії. В ле нінські дні до лав комсомолу вступило понад 150 тисяч юна ків і дівчат. VI з ’ їзд комсомолу, який зібрався у 1924 році, надав організації ім ’ я Ленінської. Від імені всіх комсомольців з ’ їзд дав клятву партії в тому, що вико нає бойову програму комуністич ного виховання підростаючого покоління молоді, програму, яка була висунута В- І. Леніним ще у 1920 році на III з ’ їзді РКСМ, клятву в тому, що комсомольці, як і в роки війни, віддадуть всі свої знання, сили і саме життя будівництву нового соціалістич ного суспільства. І свою обіцян ку комсомол свято виконав. На будівництві Дніпрогесу, Магнітки, на берегах далекого Амуру, де засновувалось місто, що дістало по своєму народжен ні ім ’ я комсомолу, на будівлях Сталінградського і Харківського тракторних заводів — скрізь ком сомольці з великим ентузіазмом, з більшовицькою впертістю, незва жаючи на труднощі, виконували всі завдання партії, були в пер ших лавах борців за достроко ве виконання планів пер ших п ’ ятирічок. Молоді будівни ки ХТЗ за 15 місяців спорудили на пустирі завод-велетень- Але мало було побудувати но ві підприємства, слід було оволо діти новою високою технікою. Комсомол оголосив «похід у нау ку». І ось за комсомольськими путівками до вузів, технікумів, інших учбових закладів рушили десятки тисяч допитливих юна ків і дівчат. ‘ За роки двох пер ших п ’ ятирічок комсомол дав країні 118 тисяч інженерів, 69 тисяч спеціалістів сільського господарства, 8 тисяч лікарів, 19 тисяч учителів з вищою осві тою та десятки інших спеціалі стів. Таку ж активність виявив комсомол і в боротьбі за здій снення лінії партії при колективі зації сільського господарства. Перебудова сільського господар ства, як відомо, відбувалась в умовах запеклого опору куркуль ства. Але ніщо не зломило сіль ських комсомольців. Особливо велику допомогу партії надали вони у створенні МТС. ЦК ВЛКСМ послав на роботу кол госпних рахівників 20 тисяч комсомольців, доручивши їм на лагодити зразковий облік у кол госпах. і В цей же час були створені тисячі ударних комсомольсько- молодіжних,. бригад, які органі зували соціалістичне змагання, борючись за високі врожаї, охо роняли колгоспний хліб і т. ін. За проявлену ініціативу у спра ві ударництва і соціалістичного змагання, що забезпечили успіш не виконання 5-річного плану розвитку народного господарства СРСР, 21 січня 1931 р. комсо мол був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. І ЗНОВУ ЗА ЗБРОЮ В ІМ ’ Я БАТЬКІВЩИНИ! Мирний період розвитку нашої країни був віроломно перерваний нападом німецько-фашистських загарбників. Радянські війська, ведучи запеклі бої, відходили на схід… Над нашою Батьківщиною нависла смертельна небезпека. 1 Ленінський комсомол знов під нявся на захист завоювань Жовтня, на захист Вітчизни. Біля дверей райкомів ЛСМУ, воєнкоматів добами стояли чер ги; молодь вимагала негайної відправки у частини діючої ар мії. На фронт у перші ж дні вій ни пішло 90 процентів комсо мольців Ленінграда, 300 тисяч молодих москвичів, 44 тисячі членів Харківської міської орга нізації. Комсомольці йшли туди, де бу ли необхідні надійні, сміливі дисципліновані воїни — у гвар дійські мінометні частини, заго ни розвідки, десантні війська, на торпедні катери. 60 процентів складу партизанських загонів становили комсомольці, молодь. Тільки на Україні у комсомоль ському підпіллі діяло близько 10 тисяч чоловік. За роки війни весь світ побачив таку кількість яскравих, неперевершених по рвоєму героїзму, величі духа подвигів, яку не знало, та й не могло знати ніяке інше суспіль ство. Той факт, що тільки у ла вах збройних сил більш як 3,5 мільйона комсомольців були удостоєні урядових нагород, а понад 3,5 тисячам комсомольців (з них ЗО харків ’ янам) було присвоєно звання Героя Радян ського Союзу, свідчить сам за себе. БЕЗСМЕРТНІ IX ІМЕНА Роки війни — найяскравіші в історії Харківського комсомолу. Герой Радянського Союзу Микола Святенко збив 25 фашистських літаків. Комсомолець Василь Ко- лесник повторив безсмертний по двиг Олександра Матросова. Йому посмертно присвоєно звання Ге-! роя Радянського Союзу. Комсо мольця Гапоненка по праву мож на назвати Харківським Гастелло. Він повторив подвиг капітана Га- стело під час війни з Японією. Харківський комсомолець гвардії лейтенант Анатолій Печериця у загрозливу хвилину бою обв ’ язав ши себе гранатами, кинувся під німецький танк. Атака фашистів захлинулась. Безсмертні імена членів Харківського підпільного обкому ЛКСМУ Олександра Зуба рева та Галини Нікітіноі, що за гинули в застінках фашистсько го гестапо. Орден Леніна був нагородою за славні діла комсомолу в роки Вітчизняної війни, НА ШАХТАХ ДОНБАСУ, БУДОВАХ СИБІРУ. З властивим нашій молоді ентузіазмом комсомольці пере ключились на мирну роботу, від новлюючи міста і села, заводи і шахти, електростанції і колгос пи- І країна узнала нові прізви ща. Прізвища героїв мирної пра ці, які знову прославили комсо мол. У ювілейний 30-й рік ВЛКСМ вдруге була удостоєна вищої нагороди — ордена Леніна. Вже зараз видно сяючі вер шини комунізму. І саме комсо мол іде в перших лавах бійців за його скорішу побудову — на шахтах Донбасу, на освоєнні ці лини Казахстану, на новобудовах Сибіру. До свого славного ювілею ком сомольці і молодь Радянського Союзу проходять як ніколи тіс но згуртованими навколо Кому ністичної партії та її Ленінсько го ЦК, готові виконати будь-яке нове доручення, взяти участь у здійсненні історичних завдань, які стоять перед радянським на йдем. В. ЯЦЕНКО, аспірант кафедри історії КПРС. ВІДКРИТИЙ лист НА ЦІЛИНУ ДОРОГІ ДРУЗІ! Листи ваші надходять гак зрідка, а нам би бажалось щодня одержувати їх. Відверто кажучи, багато з нас вам заздрять: адже ви власними очами побачили казково ба гатий цілинний край, власними руками зробили внесок у велику народну справу оволодіння безмежними цілинни ми землями. Правда, і ми не сиділи тут без діла. 1150 чоловік сум лінно попрацювали на спорудженні нової будови універ ситету. Більш 100 комсомольців ще влітку працювали на колгоспних ланах Харківщини. Особливо добре трудились хіміки. На факультеті нема жодного комсомольця, який би не працював на будівництві. За рішенням комітету ЛКСМУ комсомольську організацію хімічного факультету нагороджено Почесною грамотою. А тепер — найголовніше: ми поїхали до колгоспів Хар ківської та Луганської областей, щов взяти участь у зби ранні багатого врожаю. їхали весело, з піснями. З пісня ми й працювати будемо. Комсомольці й комсомолки, юнаки і дівчата нашої Батьківщини беззавітно віддані партії, являються її вір- іими помічниками. Це особливо яскраво довів XIII з ’ їзд ВЛКСМ. Це видно з усіх сьогоднішніх справ комсомолу, що йде назустріч своєму славетному 40-річчю. За закли ком партії молоді патріоти вийшли в похід за створення великої хімії, будують комсомольські домни, споруджу ють електростанції, збирають небачений врожай на ла нах країни. Разом з усім народом, гаряче обговорюючи постанову Пленуму ЦК КПРС про скликання позачерго вого XXI з ’ їзду партії, радянська молодь горить бажан ням віддати всі свої сили, енергію на благо Батьківщини. Дорогі друзі! Обіцяємо вам і в студентських аудито ріях, і на колгоспних ланах працювати так само самовід дано, як і ви на цілинних просторах. Нехай наша загальна праця буде скромним подарун ком комсомольців Харківського університету 40-річчю на шого Ленінського комсомолу, XXI з ’ їзду Комуністичної партії. Великих вам успіхів, друзі! До зустрічі на лекціях! Від імені комсомольців університету. КОМІТЕТ КОМСОМОЛУ. У лабораторії органічної хімії. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 20 вересня 1958*. ,ФАЛЬШИВА ДУША — Майя Тамшинська? — спів робітники редакції багатотираж ки наморщили лоби. Знайоме прізвище. А! Це та сама Майя, яка два роки тому, ще третьо курсниця істфаку, спритно обду рила університетську громад ськість: пообіцявши співати в хорі, не поїхала до колгоспу, а збувшись колгоспу, перестала співати. Презирство товаришів, кажете? Це що! Такі дрібниці Майю не бентежать. Але навіщо перти на рожен, якщо можна придбати довідку, розсудила вона, порозумнівши за два роки. Сказано — зроблено. І коли виникло питання про не обхідність попрацювати на будо ві, Майя запалилась полум ’ яною любов ’ ю до справи пропаганди книги. Вдавши з себе пристрасну активістку, вона подвизалася як добровільна помічниця у бібліо теці No 11 Ленінського району, розташованій, до речі, по сусід ству з її власною домівкою. На курсі пояснила просто: ма теріальні нестатки, бідність за їла, треба трохи грошей заро бити. І ось перед нами папірець: «Довідка видана г-ці Тамшин- ській М. М. в тому, що вона дійсно з 28 липня по 2 вересня 1958 р. працювала тимчасово у 11 масовій бібліотеці…» і т. ін. Звичайна довідка, але не тор кайтесь, бо можна забруднити ся — адже довідка фальшива. Ні, не працювала Тамшинська у бібліотеці, не заробляла гро шей, та і нема у неї такої пеку чої потреби. Ховалась вона за книгами від роботи на будові, занадто брудної для її випеще них ручок. Вона філософськи поміркувала: виселення з гуртожитку не за грожує: є власна кватира; поз бавлення стипендії — теж: все одно не одержує. Обурення то варишів? Ну, це взагалі дурниці. Так, довідка фальшива. А за нею — брудні руки і нечесна душа. А тепер давайте поставимо крапку над «і». Свою спеціаль ність Тамшинська не любить, про це свідчить її далеко не висока успішність. Вона нечесна люди на, що легко може обдурити то варишів, вона з презирством ставиться до найсвятішого — до праці. Чи можна припустити, щоб така людина, людина фальшивої душі, увійшла до класу, викла дала історію, вчила б дітей, ви ховувала їх? Ні! Вона не гідна цієї високої честі, як не гідна і звання ком сомолки. І ще. Дуже жаль, що подібні типи все ще знаходять коротко зорих людей, як зав. бібліоте кою Соляник, що, постачаючи їх довідками, по суті потурають низькості Л. МЕЖОВА, І. ГУТМАН. Допоможіть дістати вуса! Де, як не на філфаці, повинні працювати, притягуючи студен тів з інших факультетів, гуртки, студії, навіть колективи люби телів театру, естради, художньо го слова. Але… І загально університетський драмколектив ніяк не може ста ти на ноги, і на філфаці нічого не робиться. Все це хвилює лю бителів самодіяльного театру. Щ о ж потрібно, щоб був такий театр в університеті, хоча б на філфаці? Головне — це бажання і на явність артистичних здібностей. З усією відповідальністю можна сказати, що і те і інше на на шому факультеті є. Щ е з початку минулого учбо вого року почали ми своїми си лами працювати над п ’ єсою Б. Горбатова «Ю ність батьків». Репетирували довго і майже під готувались до спектаклю. Мож на було б окремі фрагменти вже показати на університетському або факультетських вечорах. Але як покажеш, коли потрібні ко стюми, грим, реквізіт. Як пока жеш, якщо деканат і партійне бюро зовсім байдужі до того — є чи нема драматичного колек тиву. Як покажеш, якщо наш університет ніяк не спроможеть ся зібрати хоча б невеличкий гардероб для любительського те- атру. Все це і зробило безпер спективною нашу роботу. Але бажання працювати у драмко- лективі було велике, і ми знов почали репетиції. Обрали зараз менше по обся гу — дві перших картини з «Клопа» Маяковського. Але й на цей раз заняття відбувались в обстановці холодної байдужості з боку деканату, профкому, ком сомольської організації. . Багато цікавих деталей, захо дів, образів було знайдено і створено представниками нашої самодіяльної студії: В. Савчен- ком, Л. Кудашевич, В. Гапоно- вою, Ю . Звєрєвим, В. Чорнобає- вим, Л. Мірер, О. Віноград- ським, В. Набатовою та ін. До цього списку можна було б до дати ще багато прізвищ, але га даю, що і цього досить, щоб до вести деяким байдужим пред ставникам адміністрації та гро мадськості, що на філфаці є ба жання і є багато бажаючих створити, врешті, свій студент ський театр, цікавий і свіжий. Чи не час вже (давно час!) усім громадським організаціям університету по-справжньому зай нятись питаннями, пов ’ язаними з розвитком самодіяльної твор чості студентів. В. ЗЕЛЕНЕЦЬКИИ, студент філфаку. На лекцію зібрались студенти першого курсу вечірнього відділення хімічного факультету. Увага, першокурснику! Готуючись до семінарів з історії КПРС Радянський народ, керований Комуністичною партією, успішно будує комунізм. Теоретичною основою діяльності КПРС є марксизм-ленінізм- Ось чо му кожному свідомому будівни ку комуністичного суспільства необхідно оволодіти марксистсько- ленінською теорією, законами будівництва і розвитку комуні стичного суспільства. Особливу увагу партія приді ляє марксистсько-ленінському ви хованню комуністів, наших кад рів, інтелігенції. Глибоке зна чення марксистсько-ленінської теорії дає можливість всебічно оволодіти своєю спеціальністю, стати висококваліфікованим спе ціалістом, активним борцем за перемогу комунізму в нашій країні. Марксистсько-ленінська наука дає радянському спеціалі стові необхідний громадсько-полі тичний кругозір, знання законів суспільного розвитку, озброює вмінням самостійно розбиратися у всій складності внутрішньої і міжнародної політики, допомагає успішно вирішувати завдання, що стоять перед ним. Ось чому в усіх вузах країни, поряд з спе ціальними предметами, вивчають ся і суспільні науки: історія КПРС, політична економія, діа лектичний та історичний мате ріалізм. Історія КПРС, на основі мар ксистсько-ленінського аналізу по дій і фактів, розкриває об ’ єктив ні закономірності виникнення і розвитку партії нового ти пу, показує вирішальну роль Комуністичної партії у боротьбі проти капіталізму за побудову нового суспільства, показує за кономірності будівництва кому нізму. Основними формами вивчення марксистсько-ленінської теорії являються лекції, самостійна ро бота студентів і семінарські за няття. Слухаючи лекції, необхід но основні положення і виснов ки, цифри і дати з історії КІІГС записувати. Конспект лекцій ви магає подальшої доробки. Це полегшить студентові вивчення теорії і історії КПРС. В ході самостійної роботи студент гли боко вивчає праці класиків мар- ксизму-ленінізму, найважливіші документи партії і уряду та ін ші матеріали- Важливо навчити ся конспектувати ті твори, що вивчаються. Перш за все необ хідно ознайомитись з твором взагалі. Потім уважно — по роз ділах, главах записувати основні положення, думки. Конспект по винен бути коротким, основні висновки слід підкреслити. На приклад, при вивченні першої глави «Маніфеста Комуністичної Партії» Маркса і Енгельса необ хідно звернути увагу на го ловні питання: основні проти річчя капіталізму і неминучість його загибелі; всесвітньоісто- рична роль пролетаріата як мо- гильщика капіталізму; перемога пролетарської революції і вста новлення диктатури пролетаріату. Деякі студенти механічно ви писують з вивчаємих творів ці лі абзаци, а іноді навіть сторін ки. Конспект виходить величез ним, але таке конспектування приносить мало користі. Чим краще вивчений розділ, глава, книга в цілому, тим більш корот ким буде конспект. Конспекти слід вести акуратно. Протягом семестру вони обов ’ язково бу дуть проглинуті викладачем. Самостійна робота студента не закінчується конспектуванням вивчаємих праць. Необхідно ре тельно підготуватись до виступу на семінарі, написати тези або план виступу. Слід підібрати цифри, факти, які необхідні для зв ’ язку питань, що вивчаються, з сучасністю. Так, при вивченні на семінарських заняттях «Ма ніфесту Комуністичної Партії» студенти у своїх виступах по винні показати загострення про тиріч капіталізму на сучасному етапі, його загнивання. По окре мих питаннях студентам необхід но вивчати додаткову літературу- Багато цікавого матеріалу можна і слід знаходити на сторінках пе ріодичної преси. Підготовка до семінарських за нять з історії КПРС вимагає ба гато часу. Ось чому до семінарів слід готуватись завчасно, щоб встигнути продумати питання, обмінятись думками з товариша ми, іноді побесідувати з викла дачем. Готуватись до семінар ських занять зручно в кабінеті історії КПРС, де зібрана вся не обхідна література. Підсумки самостійної роботи студентів видні на семінарських заняттях. Заняття провадяться, щоб уточнити, поглибити знан ня студентів, навчити їх вислов лювати свої думки перед аудито рією і приміняти одержані знан ня з теорії та історії КПРС у практичній діяльності. Успіх семінару, безумовно, за лежить від активності студентів. Не слід боятись того, що перші виступи будуть не зовсім вдали ми. Семінар — це не екзамен, а товариська дискусія. Виступи повинні бути короткими, але серйозними, глибокими, цікави ми. На семінарі необхідно з ’ ясу вати всі питання, які виклика ють труднощі під час самостій ної роботи. Виступаючі не повин ні повторювати один одного, а розвивати ті питання, які ще не були висвітлені. Серйозна самостійна робота студентів, їх активна участь у семінарах дадуть можливість пе ретворити кожне семінарське заняття у цікаву, творчу, това риську дискусію з найважливі ших питань марксизму-ленінізму і історії. КПРС та забезпечать- міцні знання студентів. Оволодіння марксистсько-ле нінською теорією — справа на живна. Для того, щоб оволодіти нею, слід виявити лише бажан ня, наполегливість і твердість характеру у досягненні мети. Знання історії КПРС збагачує 5 трудящих нашої країни досві дом боротьби за соціалізм і кому нізм, зміцнює впевненість в оста точній перемозі комунізму, допо магає вирішувати практичні завдання комуністичного будів ництва. 0. ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ, доцент, завідуючий кафедрою історії КПРС. І. ЧЕРНОМАЗ, доцент. У нових корпусах досі не працює ліфт По сторінках стіннівки фізмату „Вектор “ . Редактор В. БУДНІКОВ.