No 27 (941) Субота, 13 вересня 1958 р. Ціна 20 ков. СЬОГОДНІ В НОМЕРІ: ф Новими успіхами в труді зустрінемо XXI з ’ їзд партії. ф Комсомольці університету готуються до свята 40-річчя ВЛКСМ. ф Партійне життя. Ми організували роботу так. ф Школа комсомольського досвіду. Комсорг і академробота. ф На допомогу першокурснику. Про роботу над учбовою літературою. ф Про підготовку вчителів географії в універси теті. ф Вивчайте Толстого! ф 3 блокнотом по гуртожитку. НОВИМИ УСПІХАМИ В ТРУДІ І НАВЧАННІ ЗУСТРІНЕМО XXI З’ЇЗД ПАРТИ До сяючих висот Величезними, гігантськими кроками йде наш народ шляхом до комунізму. Те, що вчора здавалося світлою мрією, сьогодні вже здійснюється. Збираються все баїгатіші врожаї, заводи випускають все більше продукції, стають до ладу нові атомні і гідроелектростанції, неба чено розвивається молода радянська наука. Наш радянський народ випереджає час. І партія, -рідна Комуністична пар- тія, відбила це стремління, вирішивши скликати XXI, позачерговий свій з ’ їзд. Кожна радянська людина прийняла цю звістку із великим задоволенням і тепер готується -зустріти з ’ їзд новими трудо вими успіхами, своєю натхненною пра цею. Я відчуваю велике щастя боротись за молодість людини-творця у нашій вічно молодій країні! ПРОФ. В. НІКІТІН, член-кореспондент АН УРСР. ПІДГОТУЄМО ТРУДОВІ ПОДАРУНКИ Працівники про мисловості, транс порту і будівництва, трудівники сільсько го господарства — -весь український на род палко вітають рішення Пленуму Центрального Комі- тету КПРС. Радісне повідомлення про скликання XXI з ’ їзду партії, який накрес лить величну про граму нового могут нього піднесення ра дянської економіки, жваво обговорюєть. ся в містах і селах республіки. На честь видатної події в житті партії і народу на заводах, фабриках і будовах країни оголошено трудову вахту. Ми, робітники друкарні і видавництва, буде мо працювати якомо га краще, щоб гідно зустріти знаменні по дії в житті радян ського народу. Г. ГОЛУБ, П. ЗЮБАН. ЗАПАЛЮЮЧІ ПЕРСПЕКТИВИ Нову хвилю трудового і політичного піднесення серед молоді викликало повідом лення про скликання поза чергового XXI з ’ їзду КПРС для розгляду контрольних цифр розвитку народного господарства СРСР на 1959 — 65 роки. Ми, молодь, завтрашні ак тивні учасники будівництва комунізму, горді за успіхи рідної Вітчизни, яку впев нено веде від перемоги до перемоги мудра Партія ко муністів. XXI з ’ їзд, безумов но, накреслить нову захоплю ючу програму ко’муністич- ного будівництва. І ми, сту денти 5-го курсу хімічного факультету, щасливі, що не забаром приступимо до ви конання грандіозних накрес лень партії на одній з най важливіших сьогоднішніх ділянок — в галузі подальшо го розвитку хімії, Л. ЄВТІХОВА, студентка. По університету На засіданні Вченої ради Відбулося перше засі дання Вченої ради уні верситету. З доповіддю про підсумки минулого і завдання наступного на вчального року виступив проректор по учбовій час тині В. І. Махінько, який, зокрема, відзначив висо ку якість набору цього року. В обговоренні взя ли участь викладачі Г. М. Захарченко, Є. П. Мартьянова та інші. Рада також розгляну ла і затвердила план за ходів назустріч 40-річчю Ленінського комсомолу. ВИСТАВКА ВЧИТЬ На допомогу першокурснику учбо вою бібліотекою організована нова виставка, присвячена самостійній роботі над книгою. Вона відкривається стендом, де мовою ілюстрацій і книжкових сторінок розповідається про те, як працювали, які методи при роботі над літературою застосовували кла сики марксизму-ленінізму. Виставка закінчується ілюстра тивним матеріалом: довідковими по сібниками з різних галузей науки і техніки, що можна використати при самостійній роботі. Почесна грамота — хімікам К ОМСОМОЛЬЦІ хімічного факультету ведуть перед, показуючи приклад іншим факультетам, — всі як один майбутні хіміки сумлінно працювали на спо рудженні нової будови університету. На останньому своєму засіданні комітет комсо молу університету виніс рішення: за сумлінну ро боту на будівництві, за добре виконання комсо мольського обов ’ язку нагородити хімічний факуль тет Почесною грамотою. Нагороджено 15 наших цілинників Нещодавно на адресу комсомолу прийшов ще один лист з цілини від наших товаришів. Сьогодні ми вміщуємо уривки з нього. «Нарешті, любі друзі, дочека лися від вас листа! Ми організу- ї вали колективне читання тому, і що всі хлопці дуже цікавляться і університетськими новинами. Всі ми з задоволенням ставимось до рішучих заходів, що їх вжи ває комітет комсомолу щодо нероб і нехлюїв. Народ у нас зібрався трудовий, робота нелегка, особли во зараз, коли наступає час хо лодів та дощів, а тут якісь мамії ховаються у кущі від роботи. …Кілька слів про наше життя. У нас в розпалі збирання. Зараз з наших на ланах працюють два комбайнери — Здоровий і Дудко- 31 помічник комбайнера, 13 коп- нильників. 2 мотористи на току, 1 слюсар, 1 токар, інші — буді вельники та на різних роботах. Вчора, у день XV роковин з дня звільнення Харкова, директор радгоспу наказом поздоровив нас, оголосив подяку і видав премії 15 нашим товаришам. Серед них — комбайнер Здоровий, по мічники Танцюра, Коновалов, Рожков, копнильник Файницький, будівельники Являнський, Шля хов, Махонін, моторист Слава По пов та інші…». По сторінках стіннівок Вітаємо першу стіннівку — Не судіть дуже суворо цей номер «Фільтра»! — кажуть сту- денти-хіміки, бачачи біля своєї любимої СТІННІВКИ людину з олівцем і аркушем паперу. І дійсно, при вимогливому (а, може, й трохи бюрокра тичному підході) у цього «Фільтра» знайшлося б чимало недоліків: жодної замітки у звичайному розумінні ми в ньому не зустрічаємо. Він складається з кількох малюн ків, які, однак, передають зм ’ ст читачам (вірніше, глядачам) газети не гірше від заміток та статей: «Вітаємо з початком першого семестру в житті!» «З майбутніми успіхами у навчанні!» «Даешь неорганику!» Хіба не змогли б стіннівки інших факультетів і собі поздо ровити першокурсників ВЧАС- НО, тобто 1 вересня? Між тим зробив це лише «Фільтр», но мер якого, як завжди, «синте зували» Є. Титов, О. Бугаєв- ський, А. Каліберда, В. Кумок, Т. Литовченко. Назустріч 40-річчю ВЛКСМ На вахті — молоді виробничники Напружений трудовий день за кінчився. Підводяться підсумки. І, як завжди, серед робітників, що перевиконали денні завдання, називаються прізвища молодих виробничників Л. Нечипоренко, Т. Мілашенко, Л. Педана, 3. Пили пенко та інших. Вони люблять і вміють працювати. Подаючи приклад своїм това ришам, член комсомольського бю ро друкарні Тетяна Мілашенко взяла на себе зобов ’ язання до 40-річчя ВЛКСМ виконувати план на 120% і регулярно виконує на 130%. Вміло поєднує активну громад ську роботу з успішним оволо дінням своєю професією учениця палітурного цеху Л. Нечипоренко. Хорошими трудовими успіхами зустрічає 40-ву річницю Ленін ського комсомолу Льоня Педан. Серйозний і уважний, він дуже швидко оволодів професією скла дальника, незабаром буде переве- дений на самостійну .роботу. У нашій друкарні не лише мо лодь, але й досвідчені робітники поважають робітницю друкарсько го цеху Зіну Пилипенко, скромну, працьовиту дівчину, яка регуляр но виконує норми на 120%. А Л. Лебедева, член комсо мольського бюро, вже досвідчена палітурниця. Вона не тільки швидко і якісно працює сама, але й завжди знаходить час, щоб допомогти товаришу оволодіти професією. Багато хороших комсомольців в нашій організації, і всі вони намагаються сьогодні, у дні під- іготовки до славного ювілею, пра цювати якомога краще. 0. ТРЕТЬЯКОВА, секретар комсомольського бюро видавництва. ТРУДОВИЙ ВІДПОЧИНОК Весело, з піснями їхали студенти радіо фізичного факультету минулої неділі до колгоспу «40 років Жовтня», Старо-Сал- тівського району, щоб допомогти кол госпникам у збиранні врожаю овочів. І працювалось весело. Більшість вико нали свою норму значно раніше положе ного строку. Почувалось трудове загар тування, вміння і бажання допомогти один одному. Працювалось так по-справжньому хо роше, що навіть ті, хто спочатку спокійно відпочивав на купах буряків, спостерігаю- чи за працею товаришів (а були й такі!), взялись до роботи. Особливо добре працювали радіофізи ки з 31 групи, які першими виконали норму і, хоча всі потрудились самовід дано, не можна не відзначити Сафроно ва, Комаря, Кононенка, ІОрченка, Бон даренка, Даньшіна і групу китайських друзів, які поїхали добровільно разом з нами і працювали чудово. О. ПАВЛЕНКО, студент НІ курсу радіофаку. ,Партійне жи ття МИ ОРГАНІЗУВАЛИ РОБОТУ ТАК В житті партійної організації університету наступає відпові дальний період — ■ звітно-виборча кампанія, під час якої будуть підведені підсумки всієї річної роботи. Звітувати разом з іншими бу дуть і комуністи третього курсу історичного факультету. Рік — це чималий строк напруженого на вчання і громадської роботи сту дента. Як же ми будували свою роботу? У відповідності з щомісячними планами партійного бюро факуль тету ми укладали свої плани, за якими кожний комуніст групи одержував конкретне завдання. А щоб план цей відповідав реаль ним обставинам життя курсу- ми збирали актив (членів комсомоль ського бюро, профоргів і старост академгруп) для ознайомлення їх з нашим планом. Під час обго ворення нерідко вносились ділові доповнення. Потім завжди збирає мо засідання комсомольського бю ро, запрошуємо профоргів і намі чуємо, як практично здійснити наш план і плани комсомольсько- профспілкової роботи. Основну увагу у своїй прак тичній діяльності протягом року партійна група приділяла успіш ності студентів і зміцненню їх трудової дисципліни. . Так, наприклад, було помічено, що комсомольці Картозія і Риж- ко без поважних причин не від відували занять. Романова під час лекцій захоплювалась читан ням художньої літератури. Інди відуальні бесіди з кожним окремо цористі не принесли. За пропози цією партгрупи, комсомольське бюро курсу викликало цих това ришів на своє засідання, ‘ піддало суворій критиці їхню поведінку. Це дало позитивні наслідки. То вариська критика допомогла ком сомольцям виправити свою пове дінку. Комуністи партгрупи завжди в авангарді в навчанні і в дисци пліні. З початку кожного семе стру. на спеціальному засіданні групи ми розподіляємо доручення. Наприклад, у минулому семестрі В. Солодовнику було доручено по давати допомогу відстаючим сту дентам у підготовці до семінарів. Г. Герасименко брав активну участь в організації роботи ком сомольського бюро. За культур но-освітню роботу на курсі від повідав комуніст Я. Бакшеєв. Завжди цікавився відвідуванням студентів молодий комуніст В. Ма- когонов. Регулярно комуністи звітували на засіданні групи про хід виконання доручень. Всі ці товариші, крім того, вели ще й велику громадську роботу у пар тійному бюро факультету, проф комі університету, під час вибор ної кампанії. Вони вміло поєднували сум лінне виконання громадських до ручень з хорошим навчанням. Правда, в останню сесію Я. Бак шеєв одержав «задовільно»; це пояснюється тим, що захопившись культурно-освітньою роботою, він послабив увагу, до навчання. Йо го успішність обговорювалась ко муністами групи. Безумовно, група працювала протягом року і зробила чимало. Але ми самі чудово знаємо, що в нашій робті є серйозні упущення. Все ще недостатньо уваги приді ляємо побутовим умовам, в яких живуть студенти у гуртожитку і, особливо, на кутках. Не зуміли ми домогтись і того, щоб екзаме наційну сесію студенти курсу складали без академзаборговано- стей. Нерідко окремі комсомольці все ж таки випадають з нашого поля зору, а цього не повинно бути. Саме про ці недоліки в нашій роботі і будемо ми говорити на своїх звітних зборах, разом поду маємо. як їх позбавитись, щоб до могтись кращих результатів, кра щих показників у навчанні усіх комсомольців і комуністів нашого курсу. . В. КОВАЛЬОВ, партгрупорг III курсу історичного факультету. ШКОЛА ДОСВІДУ КОМСОРГ І АКАДЕМРОБОТА Цього року вперше в універ ситетські аудиторії ввійшло 735 чоловік. Кожен з них прийшов в університет, щоб стати справж нім радянським фахівцем, актив ним будівником комуністичного суспільства. Ось чому з перших же днів навчання найсерйознішу увагу треба звернути саме на учбову ро боту. Тільки при повсякденній си стематичній, наполегливій праці поставлене завдання може бути виконане. Основний обов ’ язок кожного студента — добре вчитись. Вся відповідальність за це в групах і на курсах лежить на групком- соргах і комсоргах курсів. Ком сорг повинен систематично кон тролювати роботу всіх членів своєї групи, вміти організувати допомогу тим, хто в ній має по требу, вчасно ознайомитись з по бутовими умовами кожного сту дента, завжди цікавитись, чим жи ве кожний член колективу. Жодний випадок порушення ди сципліни не повинен залишатися без покарання. Тих, хто не хоче вчитися, ледарюють, — закликати до порядку, поставити перед ни ми питання — для чого вони по ступили у вуз; тим, кому важко, потрібна допомога — організувати її терміново. Від всього цього за лежить успіх справи. Серед групкомсоргів і комсоргів курсів є такі товариші, які з пер ших днів навчання в університеті з усією серйозністю і відповідаль ністю поставились до своїх обов ’ язків. Наприклад, на третьо му курсі 4 групи історичного фа культету, де групкомсоргом Зіпа Майдик, в результаті серйозного ставлення до роботи і активності членів групи створена атмосфера нетерпимості до нерадивих сту дентів. І ось випробування — ек заменаційна сесія довела, що ус піхи досягнуті — стопроцентна ус пішність групи. Таких прикладів можна навести ще декілька. Але в цілому, в ряді груп ком сорги все ще забувають про свої обов ’ язки і основній роботі — бо ротьбі за успішність — приділяєть ся недостатня увага. Результати сумні. На третьому курсі геоло гічного факультету (комсорг Фе дотенко) академзаборгованість мають 10 студентів. До речі, на геологічному факультеті минулого року питанню навчання комсо мольський актив взагалі майже не приділяв уваги. На біологічному факультеті на IV курсі (комсорг Бондаренко) студентка Слобінська неодноразо во мала академзаборгованості Група і групкомсорг не зуміли могтись того, щоб Слобінська чала навчатись нормально. • Ми закликаємо комсоргів і гр комсоргів не тільки перших кур сів, разом з профоргами, не .є- кати сесії, а з перших днів роз почати роботу і, використовук’ ’ И досвід кращих групкомсоргів, могтися високої успішності в своїх групах. Н. СЛІПЕЦЬ, відповідальн за академробот комітету КОМСОМОЛ) А. НОВІКОВА, відповідальн за академроботу профкому університету. В КОМІТЕТІ КОМСОМОЛУ Перше в цьому році засідання комітету комсо молу відбулося 5-го вересня. Було розглянуто ряд важливих питань життя комсомольської орга нізації, підведено підсумки роботи комсомольців на будівництві університету. З 14 червня по ЗО серпня на будівництві працювало 76 бригад. Най краще працювала бригада студентів китайців. За хорошу роботу на будівництві комітет комсо молу вирішив нагородити грамотою студентів, що відзначились особливо, товаришів: Янсона, Умнова, (радіофак), Полякову, Демачова, Вороніна (фіз мат), Каліберду (хімфак), комсомольську орга нізацію хімічного факультету за відмінну працю на будівництві. Ряд товаришів: Ямполь, Сачок, Гаплевський (радіофак), Являнський, Чумак (фіз мат) — вирішено представити до нагородження грамотою РК ЛКСМУ. Було обговорено також питання про роботу з першими курсами. Комітет комсомолу схвалив ініціативу комсомольців геологічного факультету, які вирішили провести з першокурсниками екс курсії по Харкову для найкращого ознайомлен ня з містом, і рекомендував іншим організаціям факультетів наслідувати їх приклад. Коміте! також рекомендував факультетським комсомоль ським бюро організувати зустрічі першокурсни ків з старшокурсниками, провести екскурсії пер шокурсників в музеї та інше. Було заслухано питання про хід написання нарисів з історії комсомольської організації уні верситету. Труднощі полягають в тому, що майже повністю відсутні які-небудь друковані джерела. Комітет комсомолу рекомендував членам автор ської групи звернутися до викладачів універ ситету, що вчилися або працювали в універси теті в 20 — ЗО роки. Комітет зобов ’ язав комсо мольські організації факультетів подавати дійову допомогу членам авторського колективу в їх справі. Затверджений план роботи комітету на вере сень. Намічено провести звітно-перевиборні збори на факультетах. На честь 40-ї річниці комсомолу намічено відпрацювати усім комсомольцям уні верситету на будівництві дамби, що сполучає проспект Леніна з Павловим полем, взяти ак тивну участь у місячнику книги. З цією метою буде проведена безпрограшна книжкова лотерея. Як „керує “ Василь Захарович Щ О ТАМ не кажи, — ділова лю дина комендант Шатилів- ського гуртожитку Василь Заха рович Мельник. Всі розпоряджен- ня про сувору дисципліну для студентів знає назубок, підписи на довідках, які приносять сту денти (без довідки не підходь!), ретельно перевіряє, а інколи і звіряє із зразками. Як відомо, людей без недоліків немає. А тому недоліки повинні бути і у Василя Захаровича. За прикладами ходити недалеко — лише у гуртожиток. І от в чому справа. З першого погляду, з першого до останнього поверху — все в гуртожитку, здається, на місці. У кімнатах є ліжка, стіль ці і студенти. Ліжка, стільці по водять себе нічого, а студенти — скаржаться на коменданта. — Останній наказ був, — кажуть вони, — здати усі чемодани до камери для схову. Речі для осо бистого повсякденного користу вання — залишити при собі, але так, щоб їх не було ніде, крім тумбочок. Це неможливо, бо їх набагато більше, ніж тумбочок. Якщо ж віднести речі до ка мери схову, то їх, як показа ла практика, майже неможливо одержати тоді, коли вони потрібні. У гуртожитку 700 чоловік, а у камері чергування йде дуже по гано. Коменданту що — його таке ста новище не турбує. — Може те, що ми вам зараз розповімо, й дрібниці, — кажуть мешканці кімнати 39, другокурс-, ники фізмату, — але якщо їх зібра ти докупи, може виникнути щось значне. Наша кімната (і не тільки на ша) не має трьох речей: віника, чайника і репродуктора. Дрібниці? Але без віника кімнату не виме теш, без чайника не поснідаєш, без репродуктора не послухаєш останніх вістей. Немає їх по одній причині: комендант не видає. На прохання видати віники комен дант промовляє фразу, гідну на зватися афоризмом: «Віник вам від бруду не допоможе». А по тім додає: «Оберіть старосту». Обрали Надолінного. Але комен дантові, як виявилося днів через три, потрібно старосту «затвер дженого» і обов ’ язково «підтвер дженого» підписом декана. При несли «підтверджену» підписом довідку. Він, зовсім як у казці про золоту рибку, промовив: «Не хочу я вашої довідки, а подайте мені списки усіх старост, затвер джені деканом!». 1 нам довелося відступитися від віника, чайника і репродуктора — бо і так витрати ли часу на усю цю бюрократичну тяганину не менш, ніж на будь- який серйозний предмет. Якщо до коменданта зверну тися хоч трохи пізніше п ’ ятої го дини, він відповідає: «Я вам нь залізний, мій робочий день закін чився». І так — навіть у моменти, коли гуртожиток переживає дуже напружені часи: під час приїзду і від ’ їзду студентів. Як правило, до студентів він ставиться із зневагою, особливо це відчувають молодшокурсники, які ще не зов сім освоїлись з обстановкою. Пі сля літа у гуртожитку лишилося чимало недоробок: кімнати погано продезинфіковані, є клопи; ков дри, якщо вони видаються, брудні; в деяких кімнатах розбиті віконні шибки, не поставлені ви микачі (кімнати 129, 66). Коридори освітлені дуже сла бо, а на другому поверсі — зовсім темрява. Досі не відкрито читаль ню, і ніхто не знає, чи буде від крито. Хіба все це — не справа коменданта? Так, це першочер гова його справа. Про це йому і треба турбуватись. Вище ми вказували на те, що гуртожиток у поірядку — від пер шого до останнього поверху. Але є ще підвал, де знаходиться ка мера схову другорядних речей (конспектів, книг, одягу тощо). З нею трапилась вже зовсім не приємна історія. Залишена без потрібної вентиляції, вона швидко відсиріла, завелася цвіль, речі по чали псуватися. Не раз було, що студент або студентка одержува ли пальто, вкрите зеленими пля мами. А дехто й зовсім не роз шукав своїх речей, дехто досі розшукує їх у купі улам ків ящиків, що стихійно виникла перед дверима камери. Справа в тому, що комендант, який вимагає від студентів абсолютного поряд ку, людина, дуже щедра на догани і рапорти, не потурбувався за вчасно зробити стелажі і відвести в камері певну площу для кожної кімнати. Все довелося валити у кучу. При розборі кожен шукав своє, а чуже відкидав. Ось тут залишимо в стороні «ділову» особу коменданта і оха рактеризуємо у кількох словах студраду. Хіба її члени не змогли б організувати безперебійне чер гування біля тієї ж камери, щоб речі при розборі не псувалися і не було пропаж? Хіба це не її справа втрутитися у конфлікти, які останнім часом занадто часто виникають між комендантом і студентами? «Студрада в цьому році працювала безініціативно, погано», «Члени студради щедрі лише на обіцянки», — висловлю ються студенти. Отакі справи у Шатилівському гуртожитку. Хіба тепер читачеві не зрозуміло, що недаремно при ходили студенти до редакції з проханням надіслати кореспонден та до гуртожитку? В. МАТЕЙЧЕНКО. «X А Р К І В С Ь К И й У Н І В Е Р С И Т Е Т» Стор 2. 13 вересня 1958 р. ,УВАГА, ПЕРШОКУРСНИКУ! Про роботу над учбовою літературою В середній школі засвоєння уч бового матеріалу базу ється на активній роботі учнів під час уроку, і на по- слідуючому вивченні відповідного розділу підручника. У вищій шко лі від студентів вимагається знач но більша, глибока, систематична праця над учбовою літературою, без якої неможливо одержати міцні знання. У лекції викладач послідовно подає основні положення теми, намічує можливий шлях вирішен- •аукових проблем і т. ін. …к лектор не може висвіт- • ■ V лекції всі питання учбо во програми, менш важливі : ‘ добре обгрунтовані в літе ра- іі. Деякі питання виносяться на самостійну проробку. Але не ио» а обмежуватись одним кон ей . ’ ОМ лекції. .■ аспект лише допоможе вам в- .о. ити головні питання і ос новні етапи роботи над темою. Де’ ;ія, хороший конспект, освіт люють шлях до серйозної само- : ,Еіої праці студента над учбо вою літературою, в лабораторіях, на практичних заняттях. З пер ших днів першокурсники повин ні ретельно продумати і розро бити графік свого робочого дня. Вивчивши записи лекції, слід приступити до ознайомлення з ре комендованою літературою, при чому в тому порядку, в якому ці джерела були названі лекто ром. Враховуючи те, що часу мало, проробляйте лише вказані розді : ли або сторінки. Деякі учбові посібники є в обмеженій кілько сті. В такому разі взнайте, якими джерелами вони можуть бути за мінені, або проробляйте їх ко лективно невеличкими групами. У процесі читання книги аналізуйте наведені фактичні дані, намагай теся зрозуміти і засвоїти основні висновки, пов ’ язуючи з раніш прослуханою лекцією. Записувати слід лише те, що уточнює, поглиблює відомості, одержані на лекції. Нотатки роб ляться у відповідних місцях на широких полях конспекта лекції, або в окремих зошитах, причому слід вказувати назву джерела, прізвище та ініціали автора, рік видання і сторінку. Нотатки не мусять бути багатослівними. Жодне незрозуміле слово, жод на неясна фраза не повинні ли шитися без уваги. Негайно звер тайтеся до довідників, до толко вого словника і словника іно земних слів або до відповідних томів Великої Радянської Енци клопедії. Не заспокоюйтесь доти, доки не з ’ ясуєте незрозуміле. Кожний малюнок, схема, діа грама, або карта, вміщені в учбо вому посібнику, повинні бути уважно вивчені. Вони допомо жуть краще засвоїти матеріал. Виписки з додаткової літератури роблять на окремих аркушиках (з точним посиланням на автора джерела). Аркушики прикріплю ються скріпками у відповідних місцях конспекту лекцій або ос новних літературних джерел. Дуже корисно слідкувати за науково-популярною літературою не лише з своєї спеціальності, але й по суміжних галузях знань. Читання такої літератури розши рить ваш науковий кругозір. Найкращим місцем для само стійної праці студентів є .бібліо теки (в першу чергу ЦНБ ‘■а ім. Короленка). Багато потрібної вам літератури знайдете ви в уч бових кабінетах факультету. Ко ристуйтеся бібліотечним катало гом і кваліфікованою допомогою бібліографів — це збереже вам ба гато часу. Лише систематична, добре про думана самостійна робота за безпечить відмінне засвоєння уч бового матеріалу. В. ВІЛЕНКІН, доцент. Це ваша справа, профспілкові активісти! Почався новий трудовий рік в житті нашого університе ту. Разом з нами його починають 735 першокурсни ків. І всім зрозуміло — їм, першокурсникам, слід приділи ти сьогодні велику увагу. Повинні це пам ’ ятати і наші профспілкові активісти. Профспілкові організації факультетів та профком уні верситету повинні оточити наших молодих товаришів піклу ванням і увагою, подати їм повсякденну допомогу в навчан ні, в побуті, в культурних розвагах, щоб у всякий час вони відчували підтримку, пораду і допомогу нашого активу. Представники профспілкових бюро факультетів повинні в перші ж дні з ’ ясувати, чого потребують першокурсники, і зробити все, щоб задовольнити їхні потреби. Крім того, слід з перших днів занять провести проф спілкові збори в групах, на курсах, прийняти у члени профспілки, тих, хто до цього часу ще не вступив. Необ хідно кожному пояснити права і обов ’ язки членів профспіл ки, розповісти про пільги, якими вони користуються. Слід на цих зборах розповісти про діяльність* університетської профспілкової організації, закликати першокурсників стати активними членами нашого колективу. І. ГНІДАШ, голова профкому університету. ПЕРШІ Педагогічна практика З А Л І К О ВІ УРОКИ СТУДЕНТІВ-БІОЛОГІВ Нещодавно почали давати за лікові уроки студенти 5-го курсу біологічного факультету. Перші уроки студентів свідчать про досить високий рівень їх фахової та методичної підготовки. Без перебільшення можна на звати чудовим урок з основ дар вінізму на тему «Відносна присто сованість організмів до умов жит тя», який провела у 9 класі 133 школи студентка Подчасова. Ціл ком вільно володіючи матеріалом, вона виклала основні питання те ми чітко, просто, жваво- рельєфно виділяючи у викладі основне. її урок був насичений численними цікавими прикладами. Методично вірно практикантка використала наочні посібники, вдало, зокрема, було організовано на уроці робо ту над ілюстративним матеріалом підручника. Студентка добре ре зюмувала висвітлюваний матеріал як в ході його викладу, так і по .закінченні його. Цінним в уроці студентки Подчасової було також те, що вона безперервно тримала учнів в полі зору, своєчасно і вмі ло реагуючи на найменше пору шення, яких, до речі, було зовсім не багато. Тримала себе практи кантка вільно, не вимушено. По вторення нового матеріалу напри кінці уроку показало, що учні йо го зрозуміли і в основному за своїли. Підготовка такого високоякіс ного уроку вимагала від сту дентки, треба думати, великої напруженої праці. Сумлінно підготували і гарно провели свої перші уроки сту дентки Шейко, у тій же школі, і Трандуфілова у школі No 36. Проте окремі студенти не про являють потрібної наполегливості в підготовці до уроку.- Студентка Леверя, наприклад, припустила на своєму уроці у 7-му класі рад істотних недоліків. Опит учнів вона звела до роз мови з викликаними, не приді ляючи жодної уваги класові і зовсім не працюючи з ним. Новий матеріал виклала в ’ яло- монотон-‘ но, не виділяючи головного, ви клад цей нагадував швидше від повідь учениці. Погано організу вала вона і закріплення нового матеріалу, зовсім не зайнявши учнів роботою, в результаті чого в класі стояв великий галас, пра вильно реагувати на який сту дентка не змогла. 15 хвилин, по суті, пропали марно. Цих та інших недоліків можна було б уникнути, якби студентка поставилася до підготовки уроку вдумливіше і більше б працюва ла над ним. О. ТКАЧЕНКО, доцент. ПРО ПІДГОТОВКУ ВЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ В УНІВЕРСИТЕТІ ^ШЗ, у зв ’ язку з майже повного ліквідацією геогра фічних факультетів у педінститу тах, університети фактично є єдиними джерелами поповнення наших шкіл кадрами вчителів географії. В якій же мірі географічні фа культети університетів відпові дають цьому завданню? За остан ній час учбові плани географіч них факультетів поліпшені. Так, збільшена кількість годин на ме тодику географії, розширена пе дагогічна практика. Однак ще й досі ці плани не задовольняють вимогам підготовки кваліфікова них вчителів. Основний недолік їх — вони одночасно намагаються вирішити два завдання: підготувати спе ціалістів вузького профілю (фіз- географів, економгеографів, гео морфологів і т. ін.) і в той же час «комплексного» вчителя гео графії для середньої школи, а в результаті не вирішують жодно го з цих завдань. З одного боку, в них спостері гається велика дрібність вузько спеціальних географічних дисци плін за рахунок вкрай недостат ньої кількості годин на загально- географічні дисципліни, найбільш необхідні майбутньому викладаче ві географії. З іншого боку, навіть у «поліпшених» учбових планах цикл педагогічних і методичних дисциплін займає скромне місце — всього близько 9% усіх годин учбового плану. виключена, наприклад, така ди сципліна як психолвгія, хоча ві домо, яке величезне значення має вона для майбутнього вчителя. ІЦо може дати студентам курс пе дагогіки з 64 годин, з яких жод на не відведена на практичне за няття і весь курс читається лише лекційно. 92 години відводяться на методику географії, і лише 24 з них — на практичні занят тя. А потім випускники універси тету, як пишуть вони самі, як свідчать факти — не підготовле ні до практичної роботи з учня ми і в галузі позакласної роботи. Важливу роль у шкільному кур сі географії відіграє краєзнавство. А вивчення цієї дисципліни не включено до учбових планів. За п ’ ятирічний строк навчання в університеті на педагогічну практику відведено лише 6 тиж нів. В кращому випадку студенти за цей час можуть лише ознайо митись з постановкою учбового та виховного процесів у школі. Фактично така практика не дає можливості закріпити методичні знання, вміння керувати класом, не дає можливості перевірити гли- боко, наскільки студенти підготов лені для самостійної роботи в школі. Зовсім не враховує програма завдань професійної підготовки майбутніх вчителів географії. Взагалі увесь учбовий процес в університеті відірваний від цього завдання. Зміст учбових програм, лекцій, семінарів, спецкурсів, практичних занять і учбової практики має лише одну мету — підготувати вузьких спеціалістів. Курсові та дипломні роботи з пи тань методики географії, як пра вило, в університеті не практику ються. Педагогічні дисципліни иа державні екзамени не виносяться, кафедр з окремих методик нема. Природньо, що і наукова .робота на кафедрах далека від теоретич них і практичних питань методики викладання географії. Однак при такому становищі, на думку деяких керівних пра цівників народної освіти, нема нічого загрожуючого. Вони певні, що ніяка педагогізація в універ ситетах не потрібна, що для успішної роботи у школі достат ньо лише стати хорошим спеціа лістом з наукового профілю. На- вряд чи можна погодитись з та ким нігілістичним поглядом нг роль педагогічної науки у підго товці кваліфікованих кадрів дл? середніх шкіл. Існуюче становище слід зміни ти. Якщо всі 100% випускників- географів з університетів зара: направляються ви. кладачами у се редні школи, не обхідно подумати про серйозну пере робку учбовій планів географіч них факультетів. Обмежимося лише окремими міркуваннями відносно невеликих змін, що їх слід внести до учбо вого процесу на геофаках універ ситетів з метою підготовки квалі фікованих вчителів для середньої школи. Нам здається, що існую чий зараз розподіл на окремі спе ціальності (фізгеограф, економ- географ, геоморфолог та ін.) пови нен бути збережений. Однак за- гальнонаукові дисципліни слід посилити. З іншого боку з метою надання університетському курсу більш великої педагогічної спря мованості слід збільшити курси педагогіки і методики викладання географії з тим, щоб забезпечити практичні семінарські заняття з цих дисциплін. Необхідно ВКЛЮЧИ ТИ до програми практикум з ес кізного малювання, з екскурсо- знавства, з краєзнавчої роботи. Необхідні для цього години можна одержати за рахунок деякого ско рочення курсів іноземних мов, що буде правильним, якщо врахува ти, що якість викладання інозем них мов у наших середніх шко лах все підвищується, а також за рахунок скорочення кількості го- щн на «курси по обранню», особ ливо якщо ці курси з метою біль шої активізації самостійної праці студентів перетворити у спецсе- мінари. Необхідно з початку п ’ я того курсу ввести другу п ’ яти- тижневу педпрактику за рахунок зменшення першої педпрактики на четвертому курсі до 3 — 4 тиж нів і невеликого скорочення ви робничої практики четвертого курсу. Зміст лекцій і практичних за нять профільних дисциплін слід більше пов ’ язувати з питаннями викладання географії в школі, а до учбової польової практики обо в ’ язково слід включити елементи екскурсійної та краєзнавчої робо ти. З 4 курсових робіт, передба чених учбовим планом, одну тре ба відвести обов ’ язково методичній темі. Для бажаючих можна ввести дипломні теми з методики геогра фії. Непогано було б організувати при університеті зразковий гео графічний майданчик, а також майстерню по виготовленню само робних наочних географічних по сібників і приладів. Слід знач но посилити і зміцнити кабінети з методики географії. Кафедри геофаків університетів повинні стати на місцях центра ми наукової роботи в галузі мето дики викладання географії. З цією метою необхідно встановити твор чий контакт з учителями, інститу тами вдосконалювання вчителів та науковими інститутами педа гогіки. І. СЛУЦКІН, доцент. \ «ХАРКІВСЬКИМ ,У годину дозвілля на подвір ’ ї гуртожитку, що по проспекту Леніна, 20. З БЛОКНОТОМ ПО ГУРТОЖИТКУ Не будемо описувати все, що бачили, спостерігали. Просто про понуємо декілька фактів і влас них думок. Гуртожиток по вулиці Арте- ма, 49. Ходимо, дивимось, записуємо. Ніколи б не повірили, що 2-го вересня вже можна встигти про вести перше засідання студради! Розглядалось три питання: побу тове влаштування, культмасова робота та підготовка до звітно- виборчих зборів. Такій оператив ності може позаздрити будь-яка студрада. Але… іншому вони б не поза здрили. А саме: радіомережа зі псована, вимикачі — теж. А ті, хто бажав вже 1 вересня при готувати собі їжу, вимушені були залишитись голодними: газові пліти стоять у побутових, але… газ не підведено. У більшості кімнат вже затиш но, чисто. Швидко влаштовуються студенти. 42 кімната зараз за крита. Всі на лекції. Тут мешка ють першокурсники, більшість з них — комуністи. «Моя майбут ня допомога і підтримка», — ве село говорить комендант. Зайшли у 64 кімнату. Хазяїни її — студенти І і IV курсів. Як і в інших кімнатах, тут був про ведений ремонт, але — що це? Невже встигли забруднити ногами нижній карниз дверей? На жаль, так. Цього ж дня нам вдалось побу вати і в гуртожитку на площі Дзержинського. Ось що запам ’ я талось нам з цих відвідин. Шести- курсник Е. Берзін викликає спів чуття: йому доводиться протягом цілого дня слухати, як вчаться грати на піаніно. Ніде ввечері зібратись, почита ти, посперечатись, пограти — червоний куток все ще закритий. Минулого року до грудня жили з розбитими шибками. Кажуть, історія не повторюється. Але по кищо ніхто шибок вставляти не думає. Студенти побоюються, що у даному випадку історія повто риться. Приємно одержувати подарун ки, особливо знаючи, що ти їх заслужив. Ось з таким хорошим настроєм чекали студенти на на городу, яку вони завоювали у зма ганні гуртожитків. Але… проф ком, мабуть, ще й досі не вирі шив, що саме подарувати. Ми гадаємо, що таких фактів, добрих, не зовсім добрих багато зараз можна спостерігати в наших гуртожитках. Слід проаналізувати все це і зробити так, щоб з пер ших же днів можна було спо кійно і продуктивно навчатися, відпочивати, культурно провадити свій вільний час. В. СТРАЖНІКОВА, наш кор. Слідами наших виступів ВИНЕСЕНО СУВОРУ ДОГАНУ 31 травня цього року в нашій газеті було вміщено стат тю І. Покровенко «Ще є такі», де розповідалось про нега тивну поведінку окремих студентів, в тому числі і сту дентки III курсу російського відділення Калачової. На своєму засіданні комітет комсомолу обговорив пове дінку комсомолки Калачової. За зневажливе ставлення до товаришів по групі, за не чесний вчинок по відношенню до подруги Калачевій вине сено сувору догану з занесенням до особистої справи Вивчайте Толстого! До 130-річчя з дня народ ження Л. М. Толстого у ТВОРЧОСТІ Льва Толстого яскраво виявилися харак терні риси класичної російської літератури — вірність правді, любов до народу і висока художня досконалість. Впевнено розкриває він перед нами серця селянина і солдата, кавказького горця і швейцарського мандрівного спів ця, молодої жінки і мислителя — шукача істини. Щира гуманність породжува ла у великого письменника не примиренну критику соціального ладу, заснованого на закабаленні ірудящих. Як огидний пережиток невільництва, наприклад, поста- о перед ним переслідування лю- ей іншого кольору шкіри в СІЛА, невипадково у травні 1909 ро- у три тисячі негрів, жителів мі- та Нью Албані (штат Індіана), адіслали письменникові листа, в кому розповідали про злочин ра- истів. До листа вони приклали журнал, де була вміщена стаття ро лінчування під заголовком Що сказав би Толстой?» У исьменникові негри вбачали дру- а і захисника. У своїй відповіді на це звер- ення Толстой суворо засудив звірілу юрбу, що влаштовує дикі >озправи над невинними людьми, уряд, який дозволяє ці злоді- ння. Він гнівно таврував і інші кри- аві авантюри імперіалістів. Під ас іспано-американської війни .898 року Лев Миколайович з презирством відкидає вигадки буржуазної преси про американ ську допомогу населенню Куби і Філіппін і з повною підставою роз глядав цю війну як сутичку двох розбійників — старого, тобто іс панської монархії, і молодого, тобто Сполучених Штатів. Не раз він підносив свій могут ній голос проти колоніалізму, жертвами якого стали народи Азії, Африки, Океанії, Південної Аме рики. У війнах Толстой вбачав один з найбільш жахливих проявів жорстокості і безумства старого суспільства. Разом з тим він га ряче співчував народам, що обо ронялись від загарбників. Його ве лична епопея «Війна і мир» — це гімн російському народу, що виявив нечуваний героїзм у бо ротьбі проти наполеоновської на вали. У цьому творі на фоні гран діозних історичних подій на пер шому плані зображені справжні рятівники батьківщини — прості люди, солдати і партизани. Творча думка Толстого прагну ла пролити світло на всі сторони життя. Його монументальний ро ман «Анна Кареніна» містить і надзвичайно повні, майже все осяжні картини російської дійс ності кінця дев ’ ятнадцятого сто річчя, і засудження брехливої мо ралі пануючого класу, і звеличен ня живих людських почуттів, що вступають в трагічний конфлікт з лицемірством, егоїзмом і безсер дечністю дворянського середови ща. В романі «Воскресіння» Тол стой проголосив рішучий і без застережний вирок всій старій соціальній системі, буржуазно-по міщицькій державі, удаваній до брочесності і порядності розбеще них експлуататорів, їхній церкві і релігії. В одному з розділів цієї книги нещадно осміяно усю комедію цер ковного богослужіння і, зокрема, головний і найбільш безглуздий обряд — так зване святе прича стя. За написання роману «Воскре сіння» Толстого в 1901 році від лучили від церкви. Цим главарі духівництва гадали підірвати авторитет непокірного письменни- ка і відштовхнути від нього на родні маси. Але похмурі інквізи тори помилилися. На церковне прокляття народ відповів числен ними демонстраціями на честь Толстого і привітаннями йому. В. І. Ленін писав: «Найсвяті- ший синод відлучив Толстого від церкви. Тим краще. Цей подвиг буде зараховано йому в годину народної розправи з чиновника ми в рясах, жандармами во Хри- сті». Толстой мав великий і благо творний вплив на українську лі тературу. Кращі письменники України висловлювали своє за хоплення геніальним російським майстром слова. Видатний драматург М. Кропив- ницький під впливом п ’ єси Тол стого «Влада темряви» написав драми «Дві сім ’ ї» і «Зайдиголо- « ва». М. Кропивницький і славно звісна українська артистка М. Заньковецька особисто зустріча лися з Толстим в Москві і в Яс ній Поляні. Розповсюдження тво рів Толстого і постановки його п ’ єс на Україні сприяли пробу дженню громадської свідомості. Ленінська «Іскра» описала де монстрацію, яка відбулася в Пол тавському театрі 5 лютого 1902 року. Під час спектаклю «Влада темряви» з балконів в публіку почали падати листівки з напи сом — «Хай живе відлучений від церкви Толстой, борець за свобо ду!» і з портретом письменника. Літературна спадщина Толсто го — це наш дорогоцінний скарб. Молодь повинна старанно вивчати цей скарб. Не можна забувати слів Олексія Максимовича Горь кого про те, що «не знаючи Тол стого, — не можна вважати, що знаєш свою країну, не можна вважати себе культурною люди ною». 3. ЗОЛОТОЙ, кандидат філологічних наук. У фондах ЦНБ В Центральній науковій бібліотеці зберігають ся рідкісні видання творів великого російського письменника Л. М. Толстого: журнали, в яких вперше [побачили світ його оповідання і романи, перші і прижиттєві окремі їх видання і т. ін. Перший друкований твір Толстого — повість «Детство». В нашій бібліотеці є журнал «Совре менник» No 9 за 1852 рік, де вперше надрукова ний цей твір під назвою «Історія моего детства». В «Современнике» також вперше опубліковані «Набег» (1853 р.), «Отрочество» (1854 р.), «За писки маркера» (1855 р.), «Метель» (1856 р.), «Два гусара» (1856 р.), «Юность» (1857 р.). У бібліотеці зберігається і журнал «Русский ве’стник», з яким Толстой був пов ’ язаний у 60 — 70-х роках. У 1865 році в «Русском вестнике» з ’ явився роман «Война и мир» під назвою «1805 рік», як його ^початку назвав сам Толстой. Пер ший номер цього журналу за 1875 рік відкриває ться романом «Анна Каренина». В ЦНБ в і перші видання цих романів. Відомо, що Л. М. Толстой багато уваги при діляв педагогічній діяльності. Він сам писав під ручники для своєї школи у Ясній Поляні. Бібліо тека зберігає примірники «Азбуки» Толстого, що вийшла у Петербурзі в 1872 році, та «Новой аз буки», яка вийшла у Москві у 1875 р Значний інтерес викликають публіцистичні статті Толстого, в яких він пристрасно критикує державні, церковні, громадські та економічні по рядки. Деякі з них були видані за кордоном ви давництвом «Свободное слово» («Стыдно!», 1899; «Ответ Синоду», 1901 ) та багато інших. Зараз бібліотека регулярно поповнюється но вими радянськими виданнями творів великого російського письменника: багатотомні збірники творів, окремі твори, добре ілюстровані з серйоз ними коментаріями. В. МАЗМАНЬЯНЦ, науковий секретар ЦНБ. Археологічний гурток продовжує свою роботу Члени наукового ар хеологічного гуртка істо ричного факультету, як завжди, влітку взяли участь у роботі експе диції. Вони були свід ками і учасниками ар хеологічних розвідок пам ’ ятників старини у Харківській, Білгород- ській областях, у Пол тавській області, де розпочаті розкопки круп нішого в Європі скіф ського городища. Зараз науковий сту- дентський археологічний гурток продовжує свою роботу, але вже — в аудиторії. На першому ж засіданні підведені підсумки літніх робіт. Новачки, а їх чимало, одержали теми само стійних праць. З вели кою увагою присутні прослухали інформацію доцента Б. А. Шрамка про цікаву статтю з археології, що була на друкована у чеському журналі. Тепер на кожному черговому засіданні бу де прослухуватись пев на тема, обговорюва тись. Дуже хороше, що ар хеологічний гурток не замикається у стінах факультету. Він підтри мує постійний і тісний зв ’ язок з археологічни ми науковими гуртками Московського, Вороне зького. Одеського універ ситетів, а також шеф ствує над археологічним гуртком 13 середньої Харківської школи. Сту денти допомагають уч ням оформлювати стен ди, підбирають різно манітні цікаві матеріа ли, привчають учнів до роботи у польових умо вах. Різноманітним жит тям живе цей студент ський науковий гурток, цікавим і корисним. В. МАКОГОНОВ, наш кор. ШАХИ І ШАШКИ Відділ веде В. ПЕДАН, студент I II курсу філфаку. ЗАДАЧА – ЖАРТ В позиції, зображеній на діа грамі, чорні намагаються по ставити мат, а білі — одержа ти його. При такому взаємно му бажанні білі одержують, мат через чотири ходи. Які це ходи? Редактор В. БУДНІКОВ.