Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна
Видання:
Харківський Університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
25
Дата випуску:
02.07.1959
Дата завантаження:
02.07.2024
Сторінок:
2
Мова видання:
Українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Опис:
Оригінал зберігається:
Центральна Наукова Бібліотека ХНУ імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту welcome@back2news.org

No 25 (979) і Четвер, 2 липня 1959 р. ; Ціна 20 коп, Внесок у справу комплексної автоматизації Асистентом кафедри матема ­ тичної фізики К. А. Нетребенком сконструйована обчислювальна машина, яка знайде застосування в лабораторіях наукових установ. Один з вузлів цієї машини — вимірювальне приладдя, що здійснює автоматичне кодиру- вання, з успіхом може застосо ­ вуватися в промисловості у скла ­ ді різних систем комплексної авто ­ матизації. Під час роботи над машиною автором її було одер ­ жано 12 авторських свідоцтв; прохання надіслати розрахунки надійшли від Одеського політех ­ нічного інституту, Харківського інституту мір. Конструкцією ма ­ шини цікавляться Пензенський завод лічильно-аналітичних ма ­ шин, Київський обчислювальний центр, московські і ленінградські організації. Одержані цінні результати ста ­ новлять основу кандидатської дисертації^ яку автор має захи ­ щати у Московському енерге ­ тичному інституті. В БУРКІН. ДІЛАМИ ВІДПОВІДАЄМО НА РІШЕННЯ ЧЕРВНЕВОГО ПЛЕНУМУ ЦК КПРС Машина, на якій вчитимуться і працюватимуть Швидкодіючі обчислювальні машини — це нова техніка, тех ­ ніка сьогоднішнього і завтраш ­ нього дня. Семирічним планом розвитку нашої країни передбачена широ ­ ка автоматизація і комплексна механізація виробничих процесів на базі широкого впровадження обчислювальної техніки. Червне ­ вий Пленум ЦК КПРС яскраво висвітлив питання розвитку про ­ мисловості на основі автоматиза ­ ції і комплексної механізації, підкреслив велику роль викори ­ стання обчислювальних машин, найновіших досягнень обчислю ­ вальної техніки у справі переве ­ дення виробництва на нову ос ­ нову. У зв ’ язку з небаченим досі роз ­ витком виробництва в нашій краї ­ ні, зростає кількість і склад- ність математичних проблем, багато з яких є обчислювальни ­ ми за своєю суттю, і виникає не ­ обхідність швидко їх розв ’ язува ­ ти. Розрахунок конструкції су ­ часної машини або агрегату включає приблизно 3 — 4 мли. арифметичних операцій. Це робота на рік для 10 — 12 рахівників, які працюють на арифмометрах — ав ­ томатах. А навіть мала швидко ­ діюча електронна обчислювальна машина «Урал» виконує цю ро ­ боту лише за 8 — 9 годин. Великі ж радянські обчислювальні ма ­ шини, що виконують від двох до шести тисяч операцій на се ­ кунду, зроблять цю роботу про ­ тягом хвилини. Тут треба, зви ­ чайно, врахувати, що основний час для розв ’ язання задач ігі швидкодіючих електронних ма ­ шинах займає підготовка задач для машинного обрахунку, тобто програмування. Цю роботу зараз і виконують математики-програ.- місти. Цього року в університеті ор ­ ганізовано обчислювальний центр, який буде основною базою підго ­ товки спеціалістів з обчислю ­ вальної математики. Універсалі, на цифрова електронна обчислю ­ вальна машина «Урал», що є в університеті, провадить арифме ­ тичні і ряд логічних операцій з швидкістю 100 операцій на се ­ кунду. На нашій машині вже розв ’ я ­ зано ряд задач. З осені обчислю ­ вальний центр повністю буде го ­ товий до роботи. Робота ця скла ­ датиметься з виконання як на ­ вчальних і наукових функцій, так і замовлень виробничих під ­ приємств нашого міста. Теоретичну підготовку майбут ­ ніх математиків-обчислювальни- ків у нашому університеті здійс ­ нюватимуть видатні вчені — ма ­ тематики. І. ТАРАПОВ. Свободу Манолісу Глезосу! Відкритий лист студентів університету до уряду Греції Від імені студентства Харків ­ ського державного університету ми вирішили звернутися до уряду Греції з питанням, яке протягом тривалого часу непокоїть світову громадськість. Ще й досі томиться у в ’ язниці видатний громадський діяч Греції — Маноліс Глезос. Просимо пробачити нам деяку безапеляційність тверджень, але на наш погляд, подібне ставлен- ня до Маноліса Глезоса з боку виконавчих органів грецького уря ­ ду ніяк не погоджується з усім тим, що зробила ця людина для своєї країни. Ми звикли оцінювати людину по заслугах перед своїм народом, так само, як і про країну судимо по тих цінностях, які її народ вніс і вносить у скарбницю сві ­ тової культури. Ще в школі на уроках історії ми переказували чудові міфи древ ­ ньої Еллади, в музеях ми знайо ­ милися з зразками матеріальної культури грецького народу. Мо ­ гутні образи героїв з їхнім смі ­ ливим духом виховували в нас людську самосвідомість, риси бла ­ городства і людської гідності. Але ніщо не вчить так добре, як саме життя. Ми в дитинстві перенесли всі жахи минулої вій ­ ни і навчилися цінувати мужність людей, що самовіддано виступа ­ ють за інтереси Батьківщини, за свободу народу. Чесні трудівники всього світу добре пам ’ ятають імена тих, хто в чорні для людства дні війни був у перших лавах захисників свободи. Серед них — Маноліс Глезос. Серед людей, потрібних справі миру, — також Маноліс Глезос. Великі заслуги Маноліса Гле ­ зоса і перед грецьким народом, кращим сином якого він є. Хочеться вірити, що багатоміль ­ йонний голос світової громадсько ­ сті спонукає уряд Греції якнай ­ швидше звільнити Маноліса Гле ­ зоса. Від імені студентів університету С. ГАЛУЗА, Г СОКОЛОВ, О. ПАВЛЕНКО. Успішне розв ’ язання проблеми З року в рік міцніє творчий зв ’ язок учених кафедри неорга ­ нічної хімії з працівниками заводу транспортного машинобудування. Кілька місяців тому на кафед ­ ру з заводу надійшла заявка — треба було дослідити причини міцності і зносостійкості деталей, що електролітично вкривалися фосфорно-нікелевими сплавами. Завідуючим кафедрою професо ­ ром Л. С. Палатником і старшим лаборантом Н. Т. Гладких прове ­ дена велика робота, що дозволила з ’ ясувати механізм утворення по ­ криття і вплив термічної обробки на стійкість деталей в певних умовах. В результаті розроблена теорія процесу і подані рекомендації щодо дальшого поліпшення яко ­ сті деталей. Робота, спрямована на досяг ­ нення міцності і зносостійкості металів, набуває особливої акту ­ альності в світлі рішень червне ­ вого Пленуму ЦК КПРС, і колек ­ тив кафедри разом з працівни ­ ками заводу продовжуватиме займатися проблемою міцності. М. ЄГОРОВ. Автоматичний принад для потенціометричного титрування Недарма говорять: авто ­ мат — господар виробництва. Автоматичне управління — недалеке майбутнє наших заводів і фабрик, а ав ­ томатичні лінії стають реальністю уже сьогодні. Вони — провісники кому ­ нізму. То вони полегшують працю нашому народові, заміняють робочі руки на найскладніших операціях, підвищують продуктивність праці у кілька разів. В сучасних умовах, роль заводської лабораторії не- чувано зростає. Лаборато ­ рія — серце заводу. По ­ клади руку на це серце і ти узнаєш, як працює орга ­ нізм: чітко чи з перебоями.. Недавно ректорат універ ­ ситету одержав листа з да ­ лекого Балхаша. Балха ­ ський гірничо металургійний комбінат про ­ сить розробити для нього автоматичний потенціометр дискретної дії. «Нам відомо, — пишуть звідти, — що такий прилад розроблено у Вашому універ ­ ситеті». Справді, ще в ми ­ нулому році асистент ка ­ федри експериментальної фізики Є. Ф. Рибалка, на ­ уковий співробітник інсти ­ туту хімії Є. й. Вайль і студент фізичного відділен ­ ня фізико-математичного факультету А. М. Рожков сконструювали автоматич ­ ний прилад для потенціо метричного титрування і передали його науково-до ­ слідному інститутові хімії ХДУ. Автоматичний прилад з успіхом використовується співробітниками інституту. Ректорат надіслав пози ­ тивну відповідь головному інженерові Балхаського гір- ничометалургійного комбіна ­ ту тов. Полякову і просив надіслати технічну характе ­ ристику і умови експлуатації потрібного для них автома ­ тичного потенціометра. Слід сподіватися, що та ­ кий прилад буде сконструйо ­ вано. п. костюк. В ПАРТІЙНОМУ КОМІТЕТІ УНІВЕРСИТЕТУ Підведено підсумки занять в мережі партосвіти 23 червня 1959 року на засіданні партійного комітету університету були обговорені підсумки роботи мережі парт ­ освіти в 1958 — 1959 учбово ­ му році. Відзначалось, що ме ­ режею партосвіти була охоплена переважна більшість кому ­ ністів і позапартійних викладачів та обслуговуючого персо ­ налу. В поточному учбовому році в університеті працювало 15 теоретичних семінарів, причому чотири — з історії КПРС, шість — з філософії, п ’ ять — з політичної економії. Керували семінарами досвідчені викладачі, які завоювали повагу слухачів. Особливо хороше працювали теоретичні се ­ мінари з історії КПРС на історичному факультеті (керівник доцент Г. 10- Немирова), на фізико-математичному факуль ­ теті (керівник доцент 10. М. Бадіян), з політичної економії на географічному факультеті (керівник кандидат наук В. 0. Ковальова), з філософії на хімічному факультеті (ке ­ рівник доцент Ю. Ф. Бухалов), гурток по вивченню історії КПРС в центральному апараті (керівник кандидат наук В. Г. Лисенко). Вся робота теоретичних семінарів провадилась під знаком вивчення великих тем, які мають великий теоретичний і практичний інтерес для наших викладачів. Так, наприклад, на історичному факультеті слухачі вивчали тему: «Боротьба В. І. Леніна проти опортунізму в Росії і на міжнародній арені»- Біологи займались питаннями, пов ’ язаними з ідеоло ­ гічною боротьбою проти ідеалізму в сучасній біології, питан ­ нями сутності життя. Філологи глибоко розглядали проблеми боротьби з проявами ревізіонізму в літературі та естетиці- Історичні рішення XXI з ’ їзду КПРС викликали дальше під ­ несення всієї учбово-наукової та агітаційно-пропагандистсь ­ кої роботи в університеті. Робота в мережі партосвіти була переключена на вивчення істо ­ ричних матеріалів партійного з ’ їзду. Слід відзначити, що вив ­ чення марксистсько-ленінсь ­ кої теорії, в тому числі і мате ­ ріалів XXI з ’ їзду, відбувалось під знаком дальшого посилення зв ’ язку науки з життям, з практикою комуністичного будівництва в нашій країні. Як правило, переважна більшість слухачів брала активну участь в обговоренні доповідей. З продуманими і глибоко змістовними доповідями на се ­ мінарах виступили т. т. Астахов, Сидельников, Кучер, Толма ­ чов, Комар, Барабашов, Хоткевич, Таранов, Майковська та інші. Разом з тим слід відзначити, що в діяльності теоретичних семінарів мали місце й деякі недоліки. Це в першу чергу пов ’ язано з порушенням графіка проведення занять. На фізматі деякий час погано працював семінар по вивченню філософії, і лише після енергійного втручання пар ­ тійного бюро факультету семінар поліпшив свою роботу. Іноді на окремих заняттях багато слухачів були відсутні. Так, на біологічному факультеті в роботі філософського семінару брали участь не більше 50 процентів учасників, інші, як правило, були відсутні, а партійне бюро біологічного факультету від ­ повідних заходів не вживало. В цілому діяльність мережі партійної освіти довела, що колектив викладачів, глибоко вивчаючи марксистсько-ленін ­ ську теорію та матеріали історичного XXI з ’ їзду КПРС, одер ­ жує велику допомогу для своєї роботи в галузі науки і під ­ вищує рівень майстерності викладання- Партійний комітет розробив і затвердив план роботи пар ­ тійної освіти в університеті на 1959/1960 учбовий рік. Ю. ТЕРЕХОВ, член парткому. Я ,ТРИВАЄ СЕСІЯ В УНІВЕРСИТЕТІ Про справи екзаменаційні Вже відбулися заліки з елек ­ тротехніки, математичної фізики та інших предметів. На другому радіофізичному в розпалі екза ­ менаційна сесія. Так, у той час, як студенти деяких факультетів вже склали всі екзамени, радіо- фізикам лишилося ще скласти один-два. З усіх чотирьох сесій літня се ­ сія цього року проходить найкра ­ ще. Вже те, що перші два екзамени (історія КПРС і теоретична меха ­ ніка) в двох групах другого кур ­ су не дали жодного «хвостиста», свідчить про це. В чому ж причина? Курс своєчасно і серйозно по ­ чав готуватися до сесії. Завідую ­ чий кафедрою історії КПРС до ­ цент О. О. Воскресенський відзна ­ чає хорошу дисципліну під час екзамену, якісні відповіді окремих студентів, особливо підкреслює успіх 23-ої групи, половина сту ­ дентів якої одержала «відмінно». Хоча активісти курсу взагалі одержують високі оцінки, на знан ­ нях деяких студентів помітно по ­ значається перевантаження гро ­ мадською роботою. Перед у складанні екзаменацій ­ ної сесії ведуть студенти Андрі- євський, Зінченко, Голубничий, Зайцев, Лисицин, Черняєв. А тепер хочеться порушити пи ­ тання, що стосується не лише студентів нашого курсу, але й усіх мешканців гуртожитку на проспекті Леніна, 20. Ножного року під час екзаме ­ наційної сесії для підготовки студентам відводилися читальня, червоний куток і зал на цоколь ­ ному поверсі. Дивно, але цього року так не сталося. Усі ці вкрай потрібні під час сесії приміщен ­ ня були зайняті заочниками, яких поселили там. Невже не можна було знайти іншого виходу, як зайняти читальні приміщення? Це різко погіршило умови під ­ готовки студентів гуртожитку до екзаменів. А. ГНАП, студент другого курсу радіофаку. Перед останнім екза ­ меном Фотоетюд А Медведе ­ ва. Можна підвести підсумки Екзаменаційна сесія триває в університеті. Але є вже такі фа ­ культети, де вона завершилась. Один з них — геологічний. Май ­ бутні геологи, в основному ус ­ пішно склавши екзамени і заліки, роз ’ їхались на практику в різні райони України, Сибіру, Кавка ­ зу, Донбасу, Уралу, Далекого Сходу. Ми звернулись до декана гео ­ логічного факультету доцента Г. Захарченка з проханням роз ­ повісти нам про підсумки сесії, як проявили себе під час сесії студенти. Сесія на факультеті, — почав декан, — пройшла організовано; зривів, грубих порушень трудо ­ вої дисципліни не було. Правда, окремі студенти ніяк не спро ­ можні були скласти заліки за один раз; доводилося приходити до викладача вдруге першокурс ­ нику Кофтелєву, другокурсниці Антонисян, студенту того ж кур ­ су Черненко. Навіть і зараз у них є академічна заборгованість. До речі, ці студенти і їм подібні не працювали протягом семестру, без поважних причин пропускали заняття, роботи складали невчас ­ но. Звідси і наслідки. Кращий на факультеті курс — четвертий. Він вів перед у сесії, студенти цього курсу подавали приклад товаришам і під час за нять в семестрі. Тут підсум ­ кові цифри такі: студенти курсу одержали 225 оцінок. З них — 111 «відмінно», 120 — «добре»; тобто 90 процентів оцінок на курсі — – «відмінно» і «добре». Значно поліпшив свою роботу третій курс. Успіхи тут порівняно з минулою сесією значно вищі. І якщо взимку на курсі було 11 академборжників, зараз лише один — ледар, який тягне назан увесь курс, — Міщанинов. На першому курсі нашого фа ­ культету навчається багато ви ­ робничників. Найкращі студенти з їх числа — Маркус, Дмитрієв, Обрєзанов, Кривошеєв, Сухунчак. А ось серед тих, хто -прийшов на факультет з медалями, на жаль, відмінників мало. Деякі з них — Петряник, Вакула навіт» одержали незадовільні оцінки. Порівняно з попередньою се ­ сією на геологічному факультеті збільшилась кількість студентів, що вчаться на «відмінно» і «добре», загальні показники дещо вищі, ніж узимку; число борж ­ ників зменшилось у два рази. Успіх приносить тільки наполегливість Весняна сесія для третьокурс ­ ників історичного факультету не з легких. Студенти вперше складали філософські предмети, політич ­ ну економію капіталізму. Серйоз ­ но підготувались до екзаменів В. Солодовник, В. Лисовицький, А- Мамалуй. Протягом семестру вони систематично працювали над рекомендованою літературою, брали активну участь в роботі семінарів, акуратно відвідували лекції і практичні заняття. На «відмінно» і «добре» скла ­ дають сесію Я. Бакшеев, М. Чу- маковський. А ось Козинець, Кор ­ шак, Перов, Романова, Черноуць- кий працювали несерйозно і скла ­ дають далеко не блискуче. Пєров, Козинець, Коршак уже мають по два «задовільно», а Романова всі екзамени складає лише на трій ­ ки. До речі, Е. Романова — здібна, непогана дівчина. Вона активно відстоює честь факультету і уні ­ верситету на спортивних змаган ­ нях, а ось свою майбутню спеці ­ альність, очевидно, по-справжньо ­ му не любить, працювати над оволодінням предметами серйозно і з душею не бажає- Колектив III курсу чимало приділив уваги цій студентці. Але кожному зро ­ зуміло, що основний успіх у нав ­ чанні залежить від самого студен ­ та. Нам здається, що стипендіаль ­ на комісія, яка зараз працює, по ­ винна з усією суворістю підходи ­ ти до призначення стипендій по ­ дібним студентам. В. ГРИШИН. ПРОЩАЛЬНОЕ Вам сейчас хорошо и трудно, Как в большом, неизвестном полете: Ведь впервые, вставая утром, Вы на лекции не пойдете. Встанет класс, встречая учителя. Это вам доверены люди, Ваше каждое слово учитывая, Сердце молотом биться будет. Это первый экзамен вступительный В жизнь, как небо, большую и светлую, Где расходятся тучи почтительно Перед солнцем и свежим ветром. Это первый курс начинается Жизнь, как небо, большая, открытая, Где и грозы порой намечаются, И просторы, дождем омытые. Щасливої дороги у нове життя! Електричка зупинилася. Поко- тилівка. Я виходжу з вагона і прямую по вуличці мальовничого харківського передмістя. Біля одно ­ го з будинків бачу ту, заради кого приїхав — Галину Шинка ­ ренко, п ’ ятикурсницю нашого фа ­ культету. Красивий пейзаж, зе ­ лені віти молодих яблуньок, і дівчина з книжкою в руках — ти ­ пова картина на Україні. — Вас зараз на факультеті не розшукаєш, — починаю розмо ­ ву, — і дійсно, тут готуватися краще. — А що, викликають мене? — питає дівчина. — Ні, я просто приїхав погово ­ рити з вами. — Будь ласка. — Ви їдете працювати до Кир ­ гизії, — почав я. — Так. І я, і мої подруги вирі ­ шили працювати саме там. Галина не хотіла, щоб про неї писали в газету, вона не вважам це гідною темою… Поки над нашими головами збиралися хмара і крапав неве ­ личкий дощик, я нотував її роз ­ повідь — часу була обмаль. — Ще з дитячих років я захоп ­ лювалася творами великих росій ­ ських письменників, особливо Го- голя, — каже вона. Велику лю ­ бов до літератури прищепив Га- лині її вчитель — викладач Ох- тирської школи Михайло Ісайо- вич Кричев, вихованець Харків ­ ського. університету. 1 от з любов ’ ю до літератури, з бажанням займатися формуван ­ ням дитячого світогляду, вона вступила до університету. Дуже швидко промайнули роки навчання з їх успіхами і невда ­ чами — немовби вчора складала вступні іспити, а сьогодні вже до ­ водиться залишати колектив, дру- зів-співкурсників. — Ща ви думаєте про наступ ­ ний ваш шлях? — Звичайно, він буде не без труднощів. Але якщо приходять нові труднощі, приходять і радо ­ щі від їх подолання. Втім, Галині за ­ раз ніколи ма ­ лювати місце • майбутньої робо ­ ти — братню Киргизію. Вона упев ­ нена, що потрібна там, — і до ­ сить. А поки що — скласти дер ­ жавні іспити — найближча мета. Лишився іспит з мови, треба го ­ туватися. Дощ перестав, з-за хмар ви ­ глянуло сонце, освітило молоді яблуньки. Прощаючись з Гали ною, слухаючи теплі слова подя ­ ки рідному університетові, викла ­ дачам, я думав, що вона щиро полюбить нові місця, нових людей, свою роботу.. І вона, і її подруги Ж- Драник, Л. Погорєлова, А. Балонова, що їдуть до соняч ­ ної Киргизії. Щасливої дороги у нове життя! О. БОБРОВ, студент філфаку. €. с. хотинський Харківський державний універ ­ ситет їм. О. М, Горького, нау ­ кова громадськість України по ­ несли тяжку втрату. В ніч на 1 липня 1959 року після не ­ тривалої, але тяжкої хвороби на 82 році життя помер найстаріший професор університету, Заслуже ­ ний діяч науки УРСР, доктор хімічних наук Євген Семенович Хотинський. Виходець з середовища трудо ­ вої інтелігенції, Євген Семенович Хотинський поділив долю бага ­ тьох передових людей Росії, які в умовах царату позбавлені були можливості одержати вищу осві ­ ту на Батьківщині, йому дове ­ лось залишити Росію і поїхати за кордон, де у 1904 році він закін ­ чив Женевський університет. По ­ вернувшись до Росії, Є. С. Хо ­ тинський працював на хімічних підприємствах інженером. Почи ­ наючи з 1909 року і протягом півстоліття, Євген Семенович без ­ перервно працює в Харківському університеті. Після перемоги Великої Жовт ­ невої соціалістичної революції, яка відкрила перед ним, як і пе ­ ред багатьма вченими, широке по ­ ле наукової діяльності, розцвів талант Євгена Семеновича Хо ­ тинського. Багато сил і енергії приділів він створенню радян ­ ської вищої школи, підготовці кадрів спеціалістів-хіміків. Професор Є. С. Хотинський на ­ писав десятки наукових праць і учбових посібників, на яких ви ­ ховувались покоління радянських хіміків. Є. С. Хотинський поряд з вели ­ кою науково-педагогічною робо ­ тою брав найактивнішу участь у громадському житті. Неодноразо ­ во він обирався депутатом Хар ­ ківської Міської Ради, був членом бюро секції наукових співробітни ­ ків. Талановитий лектор і попу ­ ляризатор, Євген Семенович до останніх днів свого життя ви ­ ступав з лекціями перед робітни ­ ками, колгоспниками, школярами з питань розвитку радянської хімії. Радянський уряд високо оцінив благородну діяльність видатного вченого, педагога і громадського діяча, присвоївши йому високе звання Заслуженого діяча науки УРСР і нагородивши його ор ­ деном Леніна, двома меда ­ лями і почесними грамо ­ тами. Пам ’ ять про Є. С. Хо ­ тинського як про чуйного товари ­ ша, життєрадісну людину, друга і вчителя молоді, яким гаряче лю ­ бив свій народ і Батьківщину, бу ­ де завжди жити в наших серцях. ГРУПА ТОВАРИШІВ 1 УЧНІВ. Ректорат, партійний комітет і місцевий комітет Харківсько ­ го ордена Трудового Червоного Прапора державного універ ­ ситету ім. О. М. Горького з глибоким сумом сповіщають про кончину найстарішого професора університету, доктора хі ­ мічних наук, Заслуженого діяча науки УРСР, депутата Хар ­ ківської Міської Ради депутатів трудящих ЄВГЕНА СЕМЕНОВИЧА ХОТИНСЬКОГО і висловлюють глибоке співчуття родині покійного. Ректорат, партійний комітет, місцевком Харківського ордена Трудового Червоного Прапора держуніверситету ім. О. М. Горького висловлюють глибоке співчуття завідую ­ чому кафедрою фізики твердого тіла професору Борису Яковичу ПІНЕСУ з приводу передчасної смерті його дружини. ТАЇ АНДРІЇВНИ КАРПИНСЬКОЇ Редактор Б. ЩЕРБАН ЕН КО.