З ПОЧАТКОМ УЧБОВОГО РОКУ, ТОВАРИШІ! No 25 (939) Понеділок, 1 вересня 1958 р. Ціна 20 коп. ІДІТЬ — УЧІТЬСЯ! Сьогодні, як завжди, 1 вересня студенти перших і п ’ ятих кур сів університету мріють і хвилюються. Одні — перед першою в житті університетською лекцією, другі думають уже про те, що через рік, 1 вересня 1959 року, вони самі увійдуть у класи і лабо раторії як кваліфіковані спеціалісти, як будівники нового життя. Нашій радянській молоді властиві наполегливість у роботі, бадьорість, любов до свого трудового народу, до своєї Комуні стичної партії, відданість справі побудови комунізму. Перед усіма вами — широкий шлях. Для вас розкриті двері численних аудиторій, лабораторій і кабінетів університету. Ідіть — учіться! Хай вашою заповітною мрією і бажаною метою буде благо родне служіння радянському народові. Йому треба віддати всі свої помисли, все своє серце. То він для вас побудував світле, ве личне сьогодні і ще краще — завтра. Будьте гідними свого великого народу! З новим учбовим роком, товариші! Лкад. АН УРСР І. БУЛАНКІН, ректор університету. ДОБРО ПОЖАЛУВАТИ! ••■■•■«■■■•■■■■В» •■■■■■■■■■■■■■■•■■■ Я БАЖАЮ ВАМ” — Головне, що я хочу вам побажати, — це вчи тися самостійно і систематично. Самостійно — це значить засвоювати все, що по чуєш на лекції, засвоювати не лише по конспектах, а всюди — в лабораторії, бібліотеці, в студентських суперечках. Не бійтеся польоту своєї фантазії: може бути, напали на вірний шлях і тоді ваші питан ня, здогадки допоможуть хороше засвоїти подальший учбовий матеріал. Систематично навчатися — більшість з вас приуче на ще в школі. Однак і тут необхідно звернути увагу на те, що наука не любить прогалин у знаннях і не прощає їх ані під час навчання, ані, тим більш — під час самостійної роботи. Нехай не буде у вас жод ної прогалини в знаннях! Прислухатись до цих порад, наслідувати ним мож на лише в тому випадку, якщо ви любите вашу про фесію, бажаєте, оволодівши нею, принести користь ра дянським людям. Від душі бажаю вам, щоб декани і викладачі, весь університетський колектив якомога скоріше вас до та кої самостійної і систематичної праці привчили. А ось цю мою пораду згадаєте тоді, коли вже добре засвоїте першу. Не забувайте про відпочинок, про спорт, про розваги. Найчудовішу якість нашої молоді — серйозне навчання і розумний відпочинок, сумлінне ставлення до праці і веселощі під час перерви — зберігайте! Зробіть всі ці якості своєю звичкою, своєю життєвою основою — і вважайте себе справжніми радянськими студентами. М. ІЗМАЙЛОВ, професор член- кореспондент АН УРСР. УСПІШНОГО НАВЧАННЯ, ВЕЛИКОГО ЩАСТЯ! Коли ми заходимо до своєї гуртожитківської кімнати після канікул, першокурсники, які щойно гаряче щось обговорювали, вмить затихають і звертають погляди на нас, ветеранів університетського студентства. Ну, що ж — дуже приємно, при ємно й дивно: як це так швидко могло статися? Здається, ще вчо ра був першокурсником, а сьо годні вже дипломник. Вчитися в цьому році прийшло значно більше людей з трудовим стажем або демобілізованих з Радянської Армії. Ми познайоми лися з колишнім моряком Балтій ського флоту білорусом Іваном Савком. — Університет, — моя давня мрія, — говорить Іван. — Ще до призову в армію, я працював на будів ництві університету, тепер успіш но склав вступні екзамени на гео графічний факультет. А Михайло Саєнко, юнак із Сумщини, ще не має достатнього трудового стажу, але він твердо вирішив вступити до універси тету. На вступних екзаменах Ми хайло одержав по всіх предме тах лише «відмінно» і тепер він — студент-радіофізик. Харківський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. Горького має славні традиції. Це один з най. старіших вузів нашої країни, В його стінах штурмували висоти науки Мечніков і Петроградський, Потебня і Бузескул. ХДУ був од ним з великих вогнищ культури у дореволюційній Україні і тепер* університет лишається вірним своїм славним традиціям. ‘ В ньому працюють видатні вче ні: депутат Верховної Ради СРСР академік Барабашов, академік Бу- ланкін, член – кореспондент Агі УРСР Нікітін, член-кореспондент АН УРСР Ізмайлов та інші. Студентський колектив універ ситету являє собою велику друж ну сім ’ ю. До ваших послуг, до рогі першокурсники, чудові бібліо теки, наукові гуртки, гуртки ху дожньої самодіяльності. Ви по винні знати також, що серед вузів міста університет славиться ре зультатами з фізкультури і спорту. Ваше завдання — підгримувати всі славні традиції університету, бути гідним звання студента, пишатися своїм перебуванням у ХДУ. Сьогодні ви почнете слухати першу в житті лекцію на універ ситетській лаві. Ми певні, що ви порадуєте Батьківщину відмінни ми успіхами у навчанні. Ми, сту денти п ’ ятих курсів, бажаємо вам, наші молоді товариші, успішного навчання, великого щастя. В. ТОКМАНЬ, студент V курсу історичного факультету. ДОПОМАГАЄ ВИНАХІДЛИВІСТЬ Дуже добре, результативно працює на будів ництві університету бригада Федора Роганіна, що складається з радіофізиків 2-го, 3-го і 4-го курсів. їх завдання — підготовка земляної до лівки до цементування. “ Вони повинні очистити грунт, підготувати рів для основи кам ’ яних стін. Завдяки ініціативі і винахідливості, деякі опера ції провадяться якісно і швидко. Наприклад, коли слід було винести великі віконні рами, першу з них виносила вся бригада — 18 чоловік. Другу і третю виносили вже по 9 чол. В ході змагання кожна з груп поділилась на ще більш дрібні гру пи, так що останні рами виносили вже 3 — 4 чо ловіки, причому значно швидше, чим раніше. Раніш ці рами просто тягли по землі, що було дуже незручно. Потім вирішили котити під ку-> том: зручніше і легше. Для транспортування цегли утворено живий конвейєр. І тут допомогла винахідливість. Сту денти вишукувалися один одному в потилицю і почали передавати цеглу ліворуч і праворуч одно часно, а це зручніше і вдвічі швидше. О. ПАВЛЕНКО. На фото: студенти-філфаківці з бригади В. Стороженка, які добре потрудились на споруд женні спортивного майданчика нової будови. Нас вітають студенти цілинники Здрастуйте, дорогі друзі! Гаряче вітання від студентів цілинни ків! Ви, очевидно, з не терпінням чекаєте на наш лист. Адже прав да? Ось я вам зараз про все розповім. В дорозі були майже п ’ ять днів. Доїхали до м. Кургана, звідти — до станції Сули. Зустріли нас дуже хороше, по родинному. Працюємо у радгоспі «Жовтне вий», Жовтневого райо ну, Північно-Казахстан ської області. Радгосп великий: 60 тисяч га землі, близько 40 тисяч зайнято під зернові. Руки потрібні дуже. Ра зом з нами працюють хлопці з інженерно-еко номічного та педагогіч ного інститутів. Наше, друге відділен ня радгоспу, розташо ване у 7 кілометрах від центральної садиби. Ра зом З нами працюють і поряд у таких же па латках живуть дівчата і хлопці з Молдавії. З самого початку до велось зіткнутися з труднощами. Нема чо го приховувати, з орга нізацією роботи у дру гому відділенні радгос пу було погано. Ми бо ролись з цим усі ра зом. Зрушення вже є. Гадаємо, що все буде добре. Спочатку працю вали бригадами на скир туванні, на розробці саману ( дуже важка робота), на будові (це для нас справа звич на — не перший рік уні верситет будуємо!). Причому, зовсім не тре ба було так довго тру дитися в комітеті над формуванням бригад: тут, на місці, зовсім по- іншоми організували. Більше 20 наших то варишів працювали на ремонті комбайнів слю сарями і помічниками слюсарів. Працюємо багато і не нудьгуємо. Побудували волейбольний майданчик і вперто тренуємось, го туємось до зустрічі на ших волейболістів та футболістів з представ никами педінституту, а потім для мешканців рад госпу дамо спільний кон. церт. Ш видко буде і наш спільний концерт з молдаванами у примі щенні власними силами відремонтованого клубу. Як бачите, тут широке поле діяльності і для фіз оргів,’ і для культоргів, ось тільки що академ- сектору тимчасово до велось би перекваліфіко вуватись. Зараз готу ємось до комсомольських зборів другого відділен ня радгоспу. 1, нарешті, найголовні ше — дисципліна на ви соті, просто чудова дис ципліна. Будемо стара тися, щоб так була весь час, щоб тільки хороше згадали цілинники про посланців Харківського університету. І знаєте, скучили по університету, по вас, то вариші викладачі і спів- курсники. Бажаємо вам успішно го початку нового учбо вого року, успішного спо рудження нової будови, а товаришам першокурс никам — швидше звик нути до нових умов життя. З вітанням В. ТАНЦЮ РА, студент історичного факультету ,ДО 40-річного ЮВГЛЕЮ ВЛКСМ НА ПЕРШИХ ЕТАПАХ КОМСОМОЛЬСЬКОЇ ЕСТАФЕТИ О ІРИНИ ПОМИВШІ ■і резерв Комуні стичної партії — Ленінський комсо мол — виховав у своїх рядах мільйони молодих радянських па тріотів, виростив кілька поколінь активних будівників комунізму. Я розповім, як комсомол, ке рований Комуністичною партією, виховував покоління, до якого я належу. У 1923 році вступив у комсо мол, ще навчаючись у середній школі. В ці роки партією було висунуто гасло: «Обличчям до села», і комсомол відгукнувся посиленням шефської роботи на селі. Багато з комсомольців на шого осередку мали доручення у підшефних селах. Тоді ще ма ло було сільських комсомоль ських осередків, сільських клу бів. Наше завдання полягало в проведенні роз ’ яснювальної ро боти серед сільської молоді, та й не тільки молоді. Виконували ми це так. Після роботи у суботу ми, чоловік по два, йшли в різні селища, що лежали кілометрах у 10 — 12 від міста. Вже пізнього вечора провадили там бесіди з населен ням. Теми були найрізноманітні ші: про єдиний сільськогоспо дарський податок та його пере- ваги, про ультиматум лорда Кер зона та відповідь на нього нашо го уряду, про те, чи будуть при комунізмі гроші і як побудована сонячна система. До релігійних свят готували доповіді і бесіди на антирелігійні теми. Багато чого ми не знали, самі розуміли неглибоко, але ці недоліки ком пенсувались нашим молодим завзяттям і вірою у правиль ність тієї справи, за яку агіту вали. Недільний день присвячувався гому, що ми допомагали сіль ським друзям ставити революцій ну п ’ єсу, прикрашувати червоний куток тощо. В ті роки комсомольці кожно го населеного пункту разом з комуністами входили до частин зсобого призначення — воєнні ор ганізації, створені для боротьби І бандитизмом. В роки, коли я був у комсомолі, ми брали участь в охороні міста, в лікві дації рештків біло-зелених банд, гасінні лісних пожеж і в агіта ції за добровільні товариства, перш за все — авіаційне — «доброльот». Пригадую, що після таких агітаційних походів в один з сільських районів за групою «чоповців» тягнулися по 3 — 4 підводи, навантажені ланту хами з зерном і корзинами з яйцями — добровільні натураль ні внески селян на будівництво радянських літаків. І у вузах, до яких багато хто з нас поступав за путівками комсомолу у 1926 — 28 роках, ми зберігали навики, набуті раніше, — поєднувати навчання, як і трудову діяльність, з гро мадською роботою. Так зростало моє покоління, в таких умовах зріло. І завжди для нас обов ’ яз ковою була вимога: будь-яке завдання виконувати швидко, чітко і бездоганно. Я не пам ’ я таю, щоб будь-хто з нас так просто не виконав покладене на нього доручення, або виконав несумлінно. На всі збори, як ком сомольські, так і профспілкові, ми з ’ являлись всі як один. Так навчив нас працювати комсомол і цього ми додержує мось і зараз, коли, загартував шись у комсомолі, прийшли до лав КПРС. В. МАХИНЬКО, доцент, проректор по учбовій частині. В ДАЛЕКІЙ ЕКСПЕДИЦІЇ Завжди пам ’ ятаючи правило студкора — пиши про все ціка ве, важливе — не можу не на діслати цього листа з прак тики, з Кавказу. Хоча і пи сати, по правді, тут нелегко: так чудово навколо, що просто неможливо описати. Ні, за природу Кавказу нічого не бу ду розповідати-, не зумію, а ось за практику — спробую. Грюкаємо в кам ’ яні груди гір, такі міцні, що від них відскакують іскри і молоток — це у вапняках верхнєюрського відділу, — шукаємо фауну, а це нелегко, бо гори чомусь не хо чуть розкривати таємницю сво го народження і вперто хо вають закам ’ янілі рештки ор ганізмів. Завданням моєї прак тики є збір фауни брахіопод. За тиждень, що ми провели на Баксані і Чегелі, брахіо под зустріли мало. Це так зва ні «труднощі», які треба пере бороти. У зв ’ язку з рідкістю фауни складно також прова дити палеоекологічні спосте реження. Правда, в основному рай оні, по якому я буду писати дипломну роботу, — Північній Осетії, наш- загін ще не пра цював. Разом зі мною знаходиться тут на практиці Ліда Начкіна. Входимо ми з нею до складу Кавказької експедиції Москов ського університету, працюємо під керівництвом Галини Олек сіївни Лопінової. Колектив дружний, зустріли нас добре, і ми зараз почуваємо себе так само, як би це був наш, хар ківський, колектив. У Північній Осетії нас буде працювати четверо — Г. О. Ло- гінова, Ліда, я і дівчина з міс цевих, чисто жіночий колек тив. І хоч в душі трохи по боюємось близького майбутньо го, але нікому про це не роз повідаємо; Такі справи з прак тикою. Кавказькі Мінеральні Води — дуже красиві місця. Особливо сподобались Желєзноводськ, П ’ ятигорськ. Міста-сади. Ба гато відпочиваючих, в біль шості робітники, селяни. Об личчя — європейські, кавказь кі, середньо-азіатські. Люди приїхали з усіх куточків краї ни. Ось і все, дорогі товариші. Привіт харків ’ янамі Л. АНУПРІЄНКО, студентка 5 курсу геологічного факультету, ваш кор. м. Орджонікідзе. До питання організації педпрактики ГЛИБОКО АНАЛІЗУЮЧИ РЕЗУЛЬТАТИ В учбових планах університе тів передбачена поряд з учбовою практикою на 4 курсі практика з виховної роботи на 5 курсі. Завдання цієї практики — ще тіль ки ознайомити студентів з систе мою виховної роботи школи, а й зформувати деякі навички шля хом безпосередньої участі студен тів у проведенні виховних захо дів в класі. З цією метою сту денти прикріплюються до певних класів помічниками класних ке рівників (на півріччя без відриву від учбових занять). Значення цієї практики в тому, що студенти спеціально звертають увагу на ту дільницю праці, яка під час учбової практики зали шається осторонь. Разом з тим виховна робота — важкий і від повідальний елемент педагогічної діяльності. У світлі рішень XX з ’ їзду КПРС і XIII з ’ їзду ком сомолу питання виховної роботи набувають виключної важливості. Кафедра педагогіки та психо логії обговорила підсумки про ведення виховної практики на історичному факультеті. Провади лась вона, в порядку спроби, не на 5, а на 4 курсі. Крім того, студенти два тижні працювали в школі з відривом від учбових занять і навіть да вали пробні уроки. Все це до помогло їм усвідомити усю склад ність виховної роботи, наблизило їх до школи, до учнів, навчило організувати учнівський колектив і у деякій мірі підготувало до учбової практики з відривом від занять. Робота будувалась у відповід ності з планами класних керівни ків, піонерських, комсомольських організацій. Деякі практиканти, проявляючи власну ініціативу, зу міли зацікавити учнів. Вони від відували з класом музеї універ ситету, історичний музей, прогля дали історичні кінофільми з на ступним обговоренням. Виконуючи рішення VIII Пленуму цк ВЛКСМ, студенти брали участь у підготовці і проведенні зборів ланок, загонів, оформляли робочі куточки в класах, особливо ста ранно готувались до проведення Ленінських днів. Щоденники майбутніх виклада чів свідчать, що багато уваги приділялось вивченню окремих учнів колективу класу в цілому. Деякі відвідували батьків, додат ково займались з відстаючими і провадили індивідуальну роботу з недисципліиованими. Слід особливо відзначити ро боту студентів, яким навіть школи винесли подяку. Це — Ілліна, При- гор, Бабич, Ісиченко, Камишан- ська, Рубан та інші. Аналіз практики з виховної ро боти четвертокурсників істфаку дав позитивні результати. Однак в організації цієї практики ви явились недоліки, наприклад, пе ревантаження керівників педпрак тики з кафедри педагогіки. Не були вчасно підготовлені до прак тики всі школи. В подальшому необхідно практику цю організу вати так, щоб керівнику не до водилось розриватися між декіль кома школами. Необхідно також докладно розробити форми до кументації, наприклад, щоденник практиканта. М. ХАРЧЕНКО, Д. ДУБОВІС, доценти кафедри педагогіки. ТВОЇ ТОВАРИШІ Мислити, творити, дерзати Я пам ’ ятаю, на філфаці декілька днів точилися розмо ви про кінокартину «Мета його життя». Герой фільму, льотчик Олексій Костров, сприймався нами як реальна особа, жива людина, з якою ми познайомились. Залізна воля, вміння спокійно все сприймати, повага до людей, не похитне прагнення до мети — все це вражало в герої, ба- жалось і самому стати таким, як він. Характер людини формується не відразу, і тому завжди, коли зустрічаєш ціле спрямованого та вольового сту дента, хорошого друга, хочеть ся думати, що в майбутньому він буде схожим на Олексія. — Ви знаєте Сашу Шеїна? — звернулись ми до двох студентів-радіофізиків. — Зрозуміло! Це ж наш секретар! А дівчина, що підійшла до нас, додала: — Нещодавно нам потрібно було перенести обладнання для лабораторної роботи, так Саша, спасибі йому, допоміг перенести, а то нікого не було і ми не знали, що робити. Що ж, характеристика коротка, але значна. Чому Сашу обрали секретарем комсомольського бюро радіофаку? Причин багато. У попередньому складі бюро йо му було доручено шефський сектор. — Прямо кажучи, сектор не з дуже легких,- — говорить член бюро, студент V курсу Сергій Дмітрієв, — але Саша якось непомітно, без зайвого шуму зумів зробити багато. У підшефній 131-ій школі були організовані шаховий та фотогурток. Домігся він і того, що третьокурсник Валерій Петров з двома товаришами виготовив посилювач для радіо- гуртка 4-ої школи-інтернату. 0. Шеїн закінчив школу з золотою медаллю і в універ ситеті він вже третій рік навчається відмінно, захоплюєть ся працею у наукових студентських гуртках. Систематично навчаючись, добре знаючи програмний матеріал, Саша Шеїн завжди може допомогти товаришу. Так він і робить. Чесний, відвертий, він вміє бачити і в іншій людині хороше, з повагою говорить про своїх співкурсників, про товаришів з факультету, про Вадима Чеботарьова, про Сергія і Віталія Дмітрієвих, про Миру Кучерову, про хлоп ців — співкурсників з 162-ої кімнати на Шатилівці, про кращого гімнаста факультету Анатолія Чабаня, про чудово го комсорга 1 курсу Олексія Умнова та про інших. На засіданнях бюро, на загальнофакультетських зборах, при перевірці комсомольської роботи на іншому факульте ті до його голосу завжди прислухаються. І не тільки тому, що його люблять товариші, і не тільки тому, що його ви ступи завжди ділові, а й тому, що він володіє важливою рисою справжнього комсомольського ватажка — вміє бути принциповим, вміє сам працювати і вимагати справжньої роботи від інших. Зближує Сашу з друзями і загальна любов до майбут ньої професії. — Радіофізика — наука сучасного і майбутнього, — го ворять вони, — Вона пов ’ язана з цілим рядом інших наук, іноді, здавалось би, зовсім віддалених. Техніка майбутньо го — галузь суцільного втілення радіо. Навчатися тут цікаво. Цей факультет вчить не лише рахувати і вимірювати, але, головне, мислити, творити, дерзати. Тому, хто близько знає Сашу Шеїна, комсомольського секретаря радіофізичного факультету, зрозуміло, чому цей невисокий, кремезний хлопець з веселими і розумними очи ма пішов навчатися на факультет, де вивчають техніку майбутнього, де вчать мислити, творити, дерзати. * Л. ТОВАНЕЦЬ, наш нор. На фото: 0. Шеїн за роботою. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стоп. 2. 1 вепесня 1958 о. ,СТОРІНКА ПЕРШОКУРСНИКА ПЕРВАЯ ЛЕКЦИЯ Первая лекция! Ручек коллекция, Куча тетрадок с собой обязательно. Слушают лектора очень внимательно. Как замечательна первая лекция! Это — как первое В жизни свидание, — первое Выполненное задание, ;ера в призвание, силы сознание. Іамая лучшая — радость познания! День исполненья мечты обещаний, Первых открывшихся истин Значение, новых товарищей Взгляд одобряющий — первый, Торжественный день обучения. Все переменится: возраст, Комплекция; много задумаешь — Многое сбудется, но никогда Этот день не забудется — Первая лекция! А. ДЕФЬЕ. Улюблений предмет — хімія Зрозуміло, таке рішення при йшло не відразу. Любовь до хімії виникала повільно. Ще тоді, коли ми не вчили хімії, мені подоба лось провадити досліди, або спо стерігати, як їх провадять інші. Мені здавалось, що я знайома вже з хімією, але, як бачу тепер, не мала про неї ніякого уявлення. Справжнє моє захоплення хі мією розпочалось у сьомому класі. Раптові, здавалось немож ливі, результати дослідів притя гували мене тепер вже не лише зовнішнім боком. Мені хотілося пізнати, чому все це так відбува ється, мені хотілось самій на перед уявити результат. Участь у роботі хімічного гурт ка, дальше знайомство з хі мією, проведення всіляких дос лідів, підготовка багаточисленних хімічних вечорів, неодноразові екскурсії на підприємства — все це поширювало моє уявлення про хімію. Я вже розуміла, що це не просто предмет, який ми вивчаємо в школі. Я вже розу міла тісний зв ’ язок, який існує між хімією і життям людини. Хімія як наука — така древня і така молода. Зараз перед нею відкриваються особливо широкі перспективи розвитку. Вона по праву стоїть в першому ряду поряд з іншими науками. Без неї зараз нічого неможливо зробити. Вона будує, одягає, прикрашує. І ось зараз, вже ясно усвідо мивши ту величну роль, яку відіграє хімія в житті людини, те велике майбутнє, яке їй нале жить, я твердо вирішила стати хіміком. . । Важко висловити ті почуття, які охопили мене, коли у спискії студентів першого курсу хіміч ного факультету я побачила своє прізвище. Хочеться навчатися ду же, дуже добре. Хочеться жити повнокровним студентським жит тям. Так воно й буде. Н. КОТЕНКО, студентка 1 курсу хімічного факультету. Школа комсомольського З ПЕРШИХ ДНІВ ДОСВІДУ 1-го вересня ви вперше у житті ввійдете до університет ських аудиторій. З цього дня на п ’ ять років ви стаєте члена ми великого студентського ко лективу, що має багатющі тра диції, живе повнокровним жит тям. У це життя повинні вклю читися і ви. Досі ви були членами шкіль них, або виробничих комсомоль ських організацій. Всі комсо мольські організації мають одну загальну меду — виховати сві домих, політично-зрілих, віддап- них справі комунізму людей. Саме це завдання виконує і на ша комсомольська організація. А виконати його можна лише при умові, якщо організація являє собою єдиний згуртований колектив. Створити такий ко лектив у себе в групі, на кур сі — одне з завдань, рішенню якого повинні присвятити себе комсомольські організації пер ших курсів. Основний обов ’ язок кожного комсомольця університету — доб ре навчатися. Ось чому боротьба за високу успішність — основне завдання комсомольської органі зації з першого року навчання, навіть з першого семестру. Бе зумовно, що деякі студенти вже з перших днів зустрінуться з труднощами оволодіння матеріа лом. Група повинна уважно при глядатися до таких товаришів, подавати їм термінову допо могу. Яскравий приклад — друга група другого курсу хімічного факультету, де комсомольці при йняли рішення просити викла дачів провадити додаткові занят- тя-консультації з якісного ана лізу та теоретичні семінари з органічної хімії. Така боротьба за успішність кожного студента окремо і групи в цілому розви ває почуття колективізму, згур товує групу в єдиний колектив. Не можна припускати, щоб єдиною формою стосунків комсо мольців групи були лише лек ційні години. Необхідно частіше влаштовувати культпоходи до кіно, театрів, музеїв, екскурсії на підприємства міста, провадити обговорення кінофільмів, книг, новин техніки і т. п. Можна і потрібно провадити хороші кур сові вечори, але ні в якому ра зі не припускаючи перетворення цих вечорів на вечори танців. Слід завжди пам ’ ятати, що під готовка до цікавого тематичного курсового вечора, безумовно, сприяє розвиткові самодіяльно сті та ініціативи комсомольців. Комсомольська група — не формальна одиниця, а бойовий колектив, і це буде так, якщо кожний комсомолець щодня зро бить щось потрібне і корисне для колективу, в якому він жи ве. Необхідно, щоб кожний ком сомолець мав певне доручення. Ми знаємо випадки, коли комсо мольці погано виконують дору чення тому, що воно не відпові дає їх інтересам. Ось чому ком сорг групи, курсу повинен з перших же днів добре познайо митись з комсомольцями його організації, взнати, кого цікавить спорт, художня самодіяльність, праця в комсомольському патрулі, участь у наукових гуртках і ли ше знаючи все це, підбирати до ручення. Крім того, комсорг і вся група повинні систематично і суворо контролювати виконання дору чення, щоб комсомолець почував, що його життям і роботою цікав ляться товариші. Але разом з тим дуже важ ливо, щоб сам комсорг групи, к УРсу був ініціативним, щоб він сам міг запропонувати цікаву справу, організувати її здійснен ня. А простір для таких справ широкий. Так, комсомольці дру гого курсу географічного факуль тету минулого року добровільно взяли шефство над університет ським ботанічним садом. Робота сподобалась комсомольцям, вони сумлінно, з душею поставились до її виконання, принесли ба гато користі. Друга група друго го курсу хімічного факультету вирішила допомогти будівельни кам Шебелінки налагодити куль турно-масову роботу. Хіміки зі брали хорошу бібліотечку. У ве ресні ця група разом з першою групою свого курсу збирається поїхати до Шебелінки з концер том художньої самодіяльності. Цікава робота в цьому році буде на біологічному факультеті. Май бутні біологи збираються органі зувати шефство над зоопарком. Активізує свою діяльність ком сомольський патруль. Це теж дуже цікава і корисна праця. Комітет комсомолу певний, що ви, товариші першокурсники, активно включитесь у наше бурхливе цікаве життя. І. ГУТМАН, член комітету комсомолу. Увага, першокурснику! Ти будеш читачем наших бібліотек Для глибокої проробки прослуханих лекцій сту денту необхідні посібники, підручники та інша література. Все це він одержує в бібліотеці уні верситету. До вступу в університет кожний з вас в основне му був знайомий з правилами ко ристування бібліотекою, але бібліотеки вищих учбових закладів дещо відзначаються від шкіль них та масових. Вузівська бібліотека належить до бібліотек за критого типу. Склад її фонду в основному від повідає профілю вузу. Тут зібрана література наукового та учбового характеру. При нашому університеті є дві великі бі бліотеки з фондом близько двох мільйонів томів. Одна з них — центральна наукова бібліотека для викладачів та студентів старших курсів, дру. га — учбова бібліотека, яка складається з трьох філіалів: перший обслуговує студентів географіч ного, геологічного, історичного, філологічного .га економічного факультетів; другий обслуговує фі- зико-математичний, радіофізичний -та хімічний факультети; фондом третього філіалу користу ються майбутні біологи. При бібліотеках є чи тальні зали. До послуг студентів в кожній бібліотеці є ка талоги, довідники бібліографічного характеру та бібліограф, який завжди подасть допомогу в до борі літератури для більш глибокої проробки матеріалу. Держава витрачає великі кошти на придбання літератури. Потрібно, щоб кожний студент обе режно користувався книгами, завжди пам ’ ятав, що кожна книга, яку він одержує в бібліотеці, повинна прослужити багато років і допомогти десяткам його товаришів. Н. ДРОЯРОНОК, співробітник учбової бібліотеки. Щоб стати хорошим спеціалістом Чому я вступаю до університе ту? Бажання навчатись на фізи- ко-математичному факультеті ви никло у мене давно, ще під час перебування у авіаційному тех нікумі, коли почали вивчати ма тематику, механіку, аеромехані ку. Мене зацікавили ці дисциплі ни. Ось чому, закінчивши техні кум і працюючи на заводі, я вступив на математичний відділ заочного відділення університету. Але заняття були перервані служ бою у частинах Радянської Ар мії. Зараз служба закінчена, І я хочу здійснити мрію — вивчати математику. Добре підготуватися і успішно скласти вступні екзамени зумів завдяки тому, що на підготовчих курсах, організованих при універ ситеті, я з допомогою викладачів багато займався по екзаменацій них предметах. Л. ТОЛМАЧОВ. Виробництво — добра школа Віддзвенів останній дзвінок, відгремів випускний вечір. І ось ти з атестатом зрілості в руках стоїш біля початку великих шля хів, шляхів життя. Який обрати? Ти знаєш, що всі вони хороші, і все ж повинен обрати один — той, який любиш, бо знаєш, що саме там принесеш найбільшу користь. Короткі статті і великі книги розповіли мені про досягнуті успіхи в галузі оволодіння атом ним ядром. Все це вплинуло на мене. Не роздумуючи, я подав заяву до університету. Але… по конкурсу не пройшов. Від мене немов би вимагали ще подумати: «чи вірний ти обрав шлях? Може передумаєш?» Поступив працювати на третю Дистанцію путі на Південній за лізниці. Спочатку було важко, але допомагали товариші, вчили майстри, і [поступово все ставало гаразд. Доручали з кожним днем все більш відповідальні завдання, приємно було усвідом лювати, що став робітником. Колектив був чудовий, готовий допомогти всім, навіть і прямим, «супротивникам», які підписали соцдоговір тут, у маленькій кон торці майстра, на папері, і біля верстатів — на ділі. А вечорами — знов за підруч ники. Екзамени підходять до кінця. Час праці на виробництві дав мені багато. Я твердо знаю, що попереду ще багато труднощів, що це тільки початок, бо «жити — значить боротися». Може бути, що і цього року мені не вдасться стати студентом університету: люди, які складають екзамени разом зі мною, так, як і я, мріють стати фізиками і дуже старають ся, а прийняти всіх неможливо. Але я буду навчатися ще і ще, а студентом ядерного відділення фізмату стану обов ’ язково. В. СИЗОНЕНКО. Від редакції. Все це Во лодимир Сизоненко розповів на шому кореспонденту в період вступних екзаменів. Повідомляє мо читачів, що В. Сизоненко — студент І курсу ядерного відді лення університету. Поздоров ляємо його, як і всіх, хто сьогод ні розпочне вперше в своєму житті університетський день. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор 3. 1 вересня 1958 р. ,КІНОСТУДІЯ ПОВИННА ЗРОСТАТИ = Наприкінці квітня на звітній конферен- їції СНТ університету кіностудія ХДУ по- Ёказала свої перші роботи. Сорокахвилин- | ний сеанс викликав схвальну оцінку ауди- |торії. Таким чином, ми можемо вважати, іщо перший період роботи кіностудії успіш- :но завершено. Чим же він був значний? ІЧим був насичений? І Восени минулого року на скромній базі ^хімічного факультету під керівництвом ма ститого кінолюбителя проф. Леона Михай- іловича Андреасова почав працювати гур- іток ентузіастів кіно і фото. Часом його ісклад збільшувався до кількох десятків щоловік, але потім крива зростання падала (кількісно, але не якісно!): ті «випадкові» відвідувачі, як потім виявилось, хотіли відразу ж знімати повнометражні художні фільми, і, очевидно, кропітке теоретичне засвоєння нової справи здалося їм марною витратою часу. Такі ж завзяті «кіношни- ки» як Борис Шихов, Олександр Сергеев, Олег Король, Валерій Шевелев, Ала Чаус, Юрій Ковдря, Юрій Войнарович та інші поступово познайомились з багатьма над звичайно потрібними речами, вивчили об ладнання вузькоплівкового кінозйомного і кінопроекційного апаратів, основи кіно- техніки, засоби комбінованої і мультиплі каційної кінозйомок, основи лабораторної обробки плівки тощо. І ось лише тепер університетські кічо- любителі можуть сміливо сказати, що вони готові здійснювати «солідні» практичні справи. Перший період роботи ознаменувався збагаченням нашого кіногосподарства но вою апаратурою: другою кінозйомного ка мерою «Київ», магнітофоном «Дніпро» і т. ін. Із сторінок газети студійці вислов люють глибоку вдячність проректору Во лодимиру Івановичу Махиньку, який дуж.е багато зробив для студії, завжди охоче йшов назустріч нашим численним прохан ням. У нас у кіностудії працюють представни ки шести факультетів ХДУ, не беруть уча- сті лише історики, біологи та економісти. Саме болюче питання — чи буде нареш ті в нас освітлювальна апаратура? — ли шається не з ясованим і досі. Взимку ми не могли знімати в приміщеннях, не змо жемо розгорнути діяльність там і зараз. Отже, кіностудія неспроможна відобрази- зити всю внутрішню учбово-технічну і наукову діяльність університету, його жит тя. Потрібний студії і «персонально» за кріплений за нами проектор «Україна», який на факультеті часто стоїть без діла. Треба налагодити постачання студії кіно- плівкою, для цього слід закупити її відразу в достатній кількості. Тепер про наші творчі плани і можли вості. Якщо раніше у нас кожен член сту дії був універсалом, тобто брався за все, що було потрібно, то тепер наступив пе ріод диференціювання. Зокрема, такі това риші, як Войнарович, Ковдря, Шихов взя лись за розробку сценарієв, чого особливо бракувало минулого року. Інші захопи лись операторською діяльністью. Процес спеціалізації ще триває, він послужить справі впорядкування і підйому ще на одну ступінь всієї багатогранної роботи студії. Основа нашої творчості — сценарій. Ось чому стрибок, який ми зробили в цьо му відношенні за останній час, вселяє ба гато надій. Ми з Войнаровичем зробили сце нарій по мотивах оповідання 0. Серафи мовича «Дві смерті». Цей сценарій є скром ним нашим вкладом у підготовку до свят кування сорокаріччя комсомолу: в ньому розповідається про героїчну боротьбу на ших батьків і матерів у роки громадян ської війни. Дівчина-революціонерка йде в розвідку до лігва ворогів, щоб добути по трібні відомості про їх наміри. Про її хо робрість і винахідливість, про її мужню загибель ми й хочемо розповісти в коротко метражному фільмі на 271 режисерський кадр. З наступом сонячної зйомочної погоди стабилізувалася робота і нашого відділу кінохроніки. Планів у нас зараз стільки, що, оче видно, доведеться додатково клопотати про придбання нових апаратів. Отже* ми всту паємо у період, коли наша робота буде ре гулярно демонструватися університетсько му глядачеві. Незабаром настане час, коди жодна студентська конференція, жоден ве чір, жоден культурно-масовий захід в уні верситетському масштабі не обійдеться без демонстрування власних фільмів. Якщо в першому періоді роботи в студії ми не прагнули до великої кількості її учасників, то тепер, коли створено ядро студії, з ’ явилась гостра потреба залучення до нашого колективу нових студентів. Товариші з комітету комсомолу і проф кому, зверніть на нас свою увагу, ваша до помога нам конче потрібна! Студенти! Йдіть до нас усі, хто любить мистецтво, техніку. Особливо раді будемо художникам, їх чекають видові, ланд шафтні фільми. Сміливіше стукайте до нас, фотолюбителі. В. ЗЕЛЕНЕЦЬКИЙ, член ради кіностудії ХДУ. ПРО БУДНІ ПРАКТИКИ Студенти-географи, прохо дячи практику на Кавказі, виконували завдання за про грамою МГР. Друкуємо їх нього листа з долини Баякса (Ельбрус), в якому четвер токурсники Володимир Бу- ракрв, Ігор Червоньов та. ін ші повідомляють свого ви кладача Г. П. Дубінського про хід роботи. «..-Останній лист ми наді слали 10 червня. Після цьо го ми побували в «Зеленому готелі». Там лежав сніг і стояла вода. Одержавши ін струменти, ми пішли з та бору і влаштувалися на піз- дорозі до льодовика- Звідси ми ходили до «Зеленого», але дістатися змогли лише 16-го. 17 червня ми розташу вали прилади по місцях спо- стережень і відремонтували стійки. Можна було б розпочина ти роботу, але вночі випав сніг з градом і дощем. Всю ніч ми боролися із затоплен ням — палатки підмокли. День 18-го відпочивали, встановлювали палатки, су шили майно. 19-го, тобто сьогодні, зранку йшов дощ з крупою, погода погана, але, можливо, розпочнемо спо стереження Беоргію Петровичу, нам потрібна рулетка. Я навіть не подумав, що в приладах, залишених на зберігання,’ немає цієї речі- Надішліть її, будь ласка, з тими хлоп цями, що повинні приїхати. Потрібні і запасні термоме три для Асмана — 3 — 4. ^ ’ БУРАКОВ». Слідами наших вис туп і в „Волика ображають “ В газеті «Харківський універ ситет» під такою назвою було вміщено фейлетон, в якому роз повідалось про обурливу поведін ку студента IV курсу біофаку В. Леснікова. Наказом ректора за негідну поведінку, яка’ ганьбить звання радянського студента, В. С. Леснікова виключено з уні верситету з правом поновлення через рік-два при умові пози тивної громадсько-політичної та виробничої характеристики з міс ця роботи. ІІо сторінках журналу „Всесвітні студентські новини “ . ЗАСОБИ ЗБОРУ КОШТІВ Багато з коледжів та універ ситетів у США розробили цілий ряд занадто своєрідних засобів для збору коштів на потреби, на здійснення задуманих проек тів, на фінансування діяльності студентських організацій. Тут на. водяться деякі з тих засобів, які вдалися: Університет в Нотр Дам. Факультетський конкурс ніг. Фотографії ніг шести чолові ків факультету вміщені без вка зівок прізвищ їх володарів на дошку об ’ яв. Студенти кидають монети до скарбничок, які при кріплені біля кожної пари ніг. Жіночий коледж у Пенсільванії. Перетягу вання на канаті. Команди пер- шого та другого курсів зма гаються у перетягуванні на ка наті; причому по середині ви рито глибоку яму, яка напов нюється грязюкою. Глядачі до пускаються лише по платних квитках. Державний учитель ський коледж у С л і п- п е р Р о к. Факультет «на бруд ній роботі». Всі студенти фа культету протягом певного ча су виходять чистити взуття, одяг, виконувати дрібні дору чення. Заробіток йде до загаль ного фонду. Технічний коледж Карнеги. Конкурс на самого некрасивого чоловіка. Найбільш відомі студенти факультету фо- тографуються й їхні фото вмі щуються у спеціальну кабіну. Інші студенти обирають самого «потворного», кидаючи гроші у вміщені біля фотографій скарб нички. Державний коледж у Пенсільванії. Продаж кон дитерських виробів. Студенти виготовляють печиво, торти і т. ін. і потім розпродають ці вироби з лотків у громадських місцях. Коледж у М а у н т М е р- с і. На загальному пікнику розі грується у лотерею кошик з харчами разом з дівчиною, яка ці харчі приготувала. Це лише деякі факти з вели кого списку. ШАХИ І ШАШНИ Починаючи з цього номера, редакція вирішила у відділі «Фізкультура і спорт» висвітлювати шахово-шашкове життя університету, вміщувати етюди, задачі, кінцівки, найкращі партії наших шахистів і шашкістів, а також провадити шахово- шашкові вікторини і конкурси. Цим ми сподіває мось підвищити активність шашкістів і шахі стів університету, сприяти підвищенню класа гри наших університетських команд. Повідомляйте нас про цікаві турніри, що від буваються на факультеті або в гуртожитку. При носьте матеріали до редакції. На діаграмі No 1 — одне з найцікавіших комбінаційних по ложень, в якому білі, не зва жаючи на значну матеріальну перевагу чорних, вигріють, проводячи красиву комбінацію в 11 ходів. Знайдіть її. No 2. No 1. No 2. Стоклітинні шашки. Знайдіть комбінаційний виграш в позиції на діаграмі. Не за бувайте правил, відзначаючих стоклітинні шашки від росій ських: а) бити більшість, б) шашка, що попала на дамочне поле, стає дамкою слідуючим ходом, г) шашка, що зробила удар через дамочне поле, залишаєть ся простою шашкою. З 1-го вересня провадиться підписка на університетську багатотиражку »ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ Підписна ціна на півріччя — 4 крб. Підписку приймають уповноважені на факультетах. З поразки — правильні висновки Право на участь в першості ву зів України з легкої атлетики команда легкоатлетів нашого уні верситету завоювала перемогою в першості Харківської зони, ви передивши такі сильні команди, як. легкоатлети Харківських ме дичного та інженерно-будівельно го інститутів, Полтавського буді вельного та ін. Першість України відбувалась В липні в м. Дніпропетровську. Незважаючи на успішний виступ окремих наших спортсменів — Кудиненка, Рогозянської, Гуляє- ва — наша команда виявилась слабо підготованою для участі в змаганнях такого великого мас штабу. І хоча ми зуміли домог тись перемоги над сильною командою ХПТу, все ж вище 10- го місця піднятися не змогли. Наша секція багато чому на вчилася на цих змаганнях, зроби ла з поразки правильні висновки: тренуватися більш методично і систематично. В. МАЯЦЬКИЙ, викладач кафедри фізкультури та спорту. Редактор В. БУДНІКОВ.