Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна
Видання:
Харківський Університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
24
Дата випуску:
23.06.1959
Дата завантаження:
02.07.2024
Сторінок:
4
Мова видання:
Українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Опис:
Оригінал зберігається:
Центральна Наукова Бібліотека ХНУ імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту welcome@back2news.org

No 24 (978) Вівторок, 23 червня 1959 р. І Ціна 20 коп. ЗА РОБОТУ, ДРУЗІ! _ Комсомольська організація уні ­ верситету по праву пишається трудовими досягненнями своїх членів. На цілині, в колгоспах і радгоспах України з подякою згадують завзяту молодь нашого вузу. Можна бути певним, що на ­ ступне літо принесе нові трудові перемоги і досягнення. Наступно ­ го учбового року ще один факуль ­ тет — хімічний — розпочне за ­ няття в новому приміщенні. Але роботи ще на будівництві чима ­ ло. З ініціативи комітету комсо ­ молу кожний студент після за ­ кінчення сесії відробить на будів ­ ництві десять днів. Причому в перші після сесії і в останні пе ­ ред учбовим роком десять днів працюватимуть ті з студентів, що не живуть в Харкові або в Хар ­ ківській області. Працювати на будівництві, працювати сумлінно, по-комсомольськи — почесний обо ­ в ’ язок кожного. Сором тому, хто, нехтуючи званням студента і. ком ­ сомольця, не допоможе будівель ­ никам швидше закінчити споруд ­ ження нової будови. Товариші радіофізики! На чер ­ зі — ваш корпус. Ваша сумлінна праця прискорить його завершен ­ ня. Першого вересня має стати до ладу спортивний майданчик. Істане! Чи не так, дру ­ зі? Нехай вже з перших днів но ­ вого учбового року у ваших но ­ веньких трудових книжках з ’ яв ­ ляться перші лаконічні, але почео ні записи: на будівництві універ ­ ситету, або на цегельному заводі No 1, або на спорудженні універ ­ ситетського басейну відроблено … годин! 1® а к » Ф е Д Р а х Важливі завдання будуть розв ’ язані Кафедра радіоспектроскопії в нашому університеті існує лише два роки. Незважаючи на це, вже цього року кафедра дає перший випуск молодих спеціалістів. Науковці кафедри проводять велику учбово-методичну роботу в організації методичних практи ­ кумів, розробці нових програм і підготовці спецкурсів з радіоспек ­ троскопії. Поряд із значною учбо ­ во-методичною роботою кафедра здійснює велику науково-дослід ­ ницьку роботу. Так, співробітники кафедри разом із студентами ство ­ рили кілька вимірювальних уста ­ новок — радіоспектроскопів, на яких уже в цьому році проведено ряд важливих наукових дослід ­ жень. Деякі з цих праць підготов ­ лені до друку. Як відомо, методи радіоспектро ­ скопії — могутній засіб дослід ­ ження будови речовин, вони да ­ ють можливість вивчати як ін ­ дивідуальні властивості електро ­ нів, протонів, так і великих мо ­ лекул, а також прослідкувати кінетику різноманітних процесів у високомолекулярних сполучен ­ нях та визначати деякі фізичні і хімічні константи. Зараз радіоспектроскопія дала і практичні висновки для техніки у вигляді створення молекулярних генераторів та посилювачів. Цим покладено початок розвиткові квантової радіотехніки, що від ­ криває великі перспективи для цілого ряду інших галузей науки і техніки. Усі ці напрямки радіоспектро ­ скопії представлені і обов ’ язково розвиватимуться і на нашій ка ­ федрі. Великого значення для роз ­ витку радіоспектроскопії в Хар ­ ківському університеті набуває створення проблемної лабораторії, особливо для втілення методів радіоспектроскопії в практику до ­ слідження високо- полімерів, а .та ­ кож високомолеку- лярних білкових сполук, що має важливе значен ­ ня для дальшого розвитку біофі ­ зики. На кафедрі в цьому напрямку працюють чотири аспіранти. В наступному учбовому році число аспірантів збільшиться. Співробітниками кафедри стануть молоді спеціалісти, випускники факультету, які під час навчання виявили здібності в науково-дос ­ лідницькій праці. Поступово на кафедрі створюється великий творчий колектив, який при від повідній матеріальній підтримці з боку деканату і ректорату зуміє розв ’ язати важливі завдання, що стоять перед кафедрою радіоспек троскопії- К. КОНОНЕНКО, кандидат фізико-математичних наук. Студент універшету! Івій шариш 8 біді! Ось уже чотири роки стра ­ ждає від тяжкої хвороби ко­ лишній студент історичного факультету Сталінський сти ­ пендіат Григорій Бутенко. Весь час мужню боротьбу за життя чоловіка веде Ві ­ ра Бутенко, студентка V кур ­ су істфаку. Зараз ■ — кульмінаційний момент лікування. Уперше в Харкові Григорію Бутенку будуть робити складну опе ­ рацію — переливання кістко ­ вого мозку. Багато людей, товариші по університету, студенти інших вузів пропо ­ нують взяти для врятуван ­ ня хворого кістковий мозок у них. Але незважаючи на все це, потрібних людей все :це недосить. Друзі Григорія Бутенка, його колишні співкурсники, звертаються до тебе, сту ­ дент університету — твій то ­ вариш у біді, прийди йому на допомогу. О. КУЦ, випускник історичного факультету. Давайте про це подумаємо Всі в університеті пам’ятають, мабуть, що в одній із цілинних шкіл, у школі села Білоградівка, в якому минулого літа працюва ти наші комсомольці, піонерський загін носить ім ’ я Харківського уні ­ верситету. Це честь для нашої комсомольської організації, для всього університету. Першого травня діти одержали від комсомольців-студентів подарунки — піонерський прапор, горн, значки. Про їхню радість, щиру вдячність свідчать численні листи в університет і замітка в районній газеті. Листи з Білоградівки надходять особливо часто на ім ’ я одного, з ініціаторів дружби з піонерами, на ім ’ я комсо ­ мольця історичного факультету Едуарда Файницького. Він у курсі, всіх справ цілинної школи: знає, хто не носить піонерського гал ­ стука, і хто не відвідує занять, і хто краще став учитися, і які ста ­ лися за цей час зміни в селі Білоградівці, і що. там, де студенти університету підготували місце для саду, вже зеленіють молоді дерева. А іноді юні кореспонденти просять допомогти: що робити, пи ­ тають вони, якщо деякі не слухають піонервожату, не беруть участі в піонерському житті тощо. Пишуть не лише діти, надходять листи і від учителів, від завуча школи. І в усіх листах відверта надія: може знов приїдете до нас? Дуже хороше було б, якби листування це підтримував не лише Е. Файницький, якби комсомольці університету зав ’ язали листу ­ вання з молоддю села, підготували для них бібліотечку, цікави ­ лись би їхніми трудовими справами. Можна було б підготувати якийсь подарунок для піонера, що краще за інших закінчив учбовий рік, що сумлінно і охоче виконує піонерські обов ’ язки. Взагалі можна зробити багато і, нам здається, зробити все це необхідно. Не треба вже казати про те, як чекатимуть там на наші листи, як будуть піонери боротись за першість у роботі і навчанні, особливо, якщо нагородою буде поїздка до Харкова, відпочинок у спортивному таборі. А це, безумовно, можна зробити. Дівчата з задоволенням узяли б шефство над маленькими друзями. Безплат ­ ною путівкою до нашого табору можна було б нагородити і кра ­ щого механізатора, кращу доярку Білоградівки. Давайте поду ­ маємо про це. Л. ДОРОШ. У вузах нашої країни УЧБОВИЙ ТЕЛЕЦЕНТР Студецти Воронезького універ ­ ситету працюють над монтажем учбового телевізійного центру, призначеного не лише для пере ­ дачі зображення в ефір, але й для одержання цілого ряду ім ­ пульсів для наукових цілей. Апа ­ ратура установки, що розміщена на п ’ яти підпорах, містить у собі близько 200 ламп і ряд цінних ви ­ мірювальних приладів. Студеній четвертого курсу ве ­ дуть дослідження по створенню апаратури, яка буде імітувати на екрані завісу. ДРУЖБА З ПОЛЬСЬКИМИ СТУДЕНТАМИ Студенти Щетинського політех. нічного інституту (Польща) ви ­ словили побажання, щоб студен ­ ти Білоруського політехнічного ін ­ ституту поділилися з ними досві ­ дом організації наукової праці з своїх спеціальностей. Студенти Біло ­ русії надіслали польським друзям збірники сту ­ дентських праць, статут СНТ то ­ що. Встановлення творчих зв ’ язків між студентськими науковими то ­ вариствами ще більше зміцнить дружбу білоруських і польських студентів. СПАРТАКІАДА ВИКЛАДАЧІВ В Грузинському політехнічному інституті ім. Кірова відбулась спартакіада професорсько-викла ­ дацького складу з п ’ яти видів спорту: шахів, волейбола, плаван ­ ня, настільного теніса і стрільби. Спартакіада викликала великий інтерес серед викладачів. СВОЯ «ТРЕТЬЯКОВКА» Ідея створення своєї універси ­ тетської картинної галереї виник ­ ла у старшокурсників історико- філологічного факультету Даге ­ станського університету. Зараз створена комісія по орга ­ нізації галереї. Зрозуміло, це бу ­ де галерея репродукцій з картин видатних художників. Але високі вимоги, які висуває комісія до майбутніх експонатів, дають під ­ ставу сподіватись, що ці експона ­ ти створять задовільне уявлення про шедеври радянського живопи ­ су- КЛУБ ДІВЧАТ В Куйбишевському педагогіч ­ ному інституті відкрився клуб дів ­ чат. . Як красиво танцювати, як зро ­ бити хорошу зачіску, як сервува- ти стіл — про все це тут дізнають ­ ся дівчата. На першому засідан ­ ні клубу художник-модельєр роз ­ повіла дівчатам про те, як кра ­ сиво одягатись. Нові моделі ко ­ стюмів демонстрували самі сту ­ дентки. НОВИЙ ПОСІБНИК Вийшла з друку книга викла ­ дача кафедри політекономії Гроз ­ ненського ордена Трудового Чер ­ воного Прапора нафтового інсти ­ туту О. Г. Божедомова «Земельна рента в капіталістичній нафто ­ видобувній промисловості». Книга Може бути використана як на ­ вчальний посібник для студентів і викладачів вузів. Київ. Цінну ініціативу виявили комсомольці-будівники II черги комбінату штучного і синтетичного волокна, а також молоді ма ­ шинобудівники заводу «Більшовик». Вони запропонували розгор ­ нути змагання за дострокове введення в дію нових об ’ єктів хіміч ­ ної промисловості і за своєчасне виконання замовлень на устатку ­ вання для хімічних підприємств, ЦК ВЛКСМ і ЦК ЛКСМУ під ­ тримали почин молодих киян. На фото (зліва направо) бригадир слюсарів-складальників за ­ воду «Більшовик» Піступ дає завдання комсомольцям Ана ­ толію Полишевському і Віктору Колесану, Цей колектив бореться за право називатися бригадою комуністичної праці, виконує за змі ­ ну по дві і більше норм. (Фотохроніка РАТАУ), ,ЗАКІНЧИЛИСЬ ЗАНЯТТЯ В МЕРЕЖІ ПАРТОСВІТИ Гворчо вивчати марксистсько-ленінську теорію Закінчився рік роботи в мере ­ жі партійної освіти. На біологіч ­ ному факультеті він був присвя ­ чений глибокому вивченню іс ­ торичних рішень XXI з ’ їзду Ко ­ муністичної партії Радянського Союзу. Працювало па факультеті два теоретичних семінари з історико- партійної тематики (керівники тт. Парицький і Попов), один фі ­ лософський семінар (керівник т. Бейгель). У роботі цих семінарів брали участь ЗО комуністів, 8 комсомольців, 44 безпартійних викладачів, наукових співробіт ­ ників, лаборантів факультету та інституту біології- Крім того, на факультеті регулярно збирались на заняття слухачі двох груп по ­ точної політики (керівники тт. Матвієнко, Хрупін). Таким чи ­ ном, партійною освітою на фа ­ культеті було охоплено 117 спів ­ робітників. З початку учбового року пар ­ тійна організація факультету при ­ ділила серйозну увагу добору ке ­ рівників, тематиці, організації партнавчання- На партійних збо ­ рах, засіданнях партбюро неодно ­ разово обговорювались питання марксистсько-ленінського навчан ­ ня комуністів, перевірялась діяль ­ ність семінарів і гуртків поточної політики. , Зараз, коли проведені підсум ­ кові заняття, можна сказати, що програма партнавчання на фа ­ культеті виконана і прийнята фор ­ ма її цілком себе виправдала. Як показує досвід, участь у роботі семінарів значно активізує індиві ­ дуальну роботу комуністів, ро ­ бить її більш жвавою і цікавою. Говорячи про кращі уроки річ ­ ної діяльності семінарів, не мож ­ на не зупинитись на тій увазі, яку приділили керівники підбору тем літератури, консультаціям. Так, наприклад, т. Парицький провів 11 групових консультацій, що значно поліпшило і поглибило вивчення матеріалів складних тем. Основним недоліком у діяльно ­ сті семінарів було нерегулярне відвідування занять , і, хоча про ­ пуски пояснювались цілою низ ­ кою поважних причин, це все ж заважало нормальній роботі. При обговоренні підсумків парт- навчапня комуністи висловили ряд цінних пропозицій. Так, учас ­ ники філософського семінару ви ­ словились за продовження в на ­ ступному році вивчення філософ ­ ських проблем сучасної біології і найбільш актуальних загально ­ партійних теоретичних питань. Комуністи підтримали пропозицію т. Бейгеля, щоб основний допові ­ дач по темі давав оцінку висту ­ пам і підводив підсумок одному з занять, бо це зробить підготовку до доповіді більш відповідальною і цікавою- Треба домогтись, щоб усі учасники семінарів, готуючись до занять, не обмежувались по ­ верховим повторенням того, що вже знали раніш, а знайомились з найновішими даними, поглиблюва ­ ли свої знання. У нас є чимало товаришів, які за своєю спеціалізацією і досвідом роботи можуть вносити нове й цікаве при обговоренні окремих філософських проблем, що близькі до їх спеціальності. Теоретичний семінар в універ ­ ситеті повинен не лише сприяти засвоєнню основних положень, але й допомагати втілювати тео ­ рію марксизму-ленінізму в творчу роботу слухачів семінару. Г. ШКОРБАТОВ, член пар ­ тійного бюро біологічного фа ­ культету. ТВОЇ ТОВАРИШІ Відмінний буде спеціаліст Коли б у студентів нашої групи спитали, кого вони вважають за кращих своїх друзів, то серед інших пріз ­ вищ обов ’ язково ви б почу ­ ли прізвище Генадія Пуга- чова. В університет він прийшов з флоту. Незважаючи на те, що декілька років не навчав ­ ся, декому з наших «десяти ­ класників» не погано було б повчитись у нього, як стави ­ тись до навчання. Ось і зараз, коли розпо ­ чалась сесія, він одним з перших почав складати залі ­ ки і по тому, як він їх склав, можна бути певними — екза ­ мени будуть складені успіш ­ но. І не тільки вмінню вчити ­ ся і любити свою майбутню професію можна і слід пов ­ читись у Генадія Пугачова. Він — член комсомольського бюро фізико-математичного факультету, провадить вели ­ ку громадську роботу. Простий, чуйний і принци ­ повий, він подає приклад сумлінного навчання бага ­ тьом студентам. Ми, його товариші, певні, що в майбутньому Генадій зросте в відмінного спеціа ­ ліста, чудового знавця своєї справи. С. СТРЕЛЬЧЕНКО, студент І курсу фізмату. ГОЛОВА РАДИ СНТ На нашому географічному факульте ­ ті є багато ентузіастів своєї професії, людей, які обрали майбутню спеціаль ­ ність не випадково, а продумано, як ос ­ новну справу свого життя. Більшість із них — активні члени студентського нау ­ кового товариства; своїми чудовими за формою і змістом доповідями вони заслу ­ жено завойовують увагу слухачів. Один з таких студентів — активний член СНТ третьокурсник Артур Голиков. На останню наукову конференцію він підготував дві доповіді. Одна з них — «Держави Європи — карлики» — особли ­ во цікава і змістовна. Артур взагалі відзначається прекрас ­ ними організаторськими здібностями, його дуже люблять і поважають на фа ­ культеті. Усім студентам-географам доб ­ ре відома карта «Від XX до XXI з ’ їзду КПРС», розмір якої — 10 кв. м. Вико ­ нав її Голиков. Завдання було не з легких, але що мо ­ же зупинити людину, якщо вона любить свою справу! Зараз Артур Голиков працює над те ­ мою «Промисловість України в семиріч ­ ці». — Тема дуже захоплююча, цікава, — розповідає він. — Коли уявляєш собі но ­ вобудови промисловості республіки в се ­ мирічці, серце сповнюється радістю і гордістю за наш народ, який під керів ­ ництвом Комуністичної партії показує зразок героїчної праці. Товариші одностайно обрали А. Голи- кова головою факультетської ради СНТ, бо певні, що він виправдає їхнє довір ’ я. І. ЗАГОСКІНА Слідами наших виступів Для кращої підготовки вчителів Нещодавно в нашій газеті з статтею висту ­ пила вчителька 49 СІП міста П. І. Юношева. Вона вказувала на деякі недоліки в організації практики студентів-фі- лологів в цій школі. Ви ­ знаючи, що в організа ­ ції практики в 49 школі дійсно іноді мали місце недоліки, деканат філ- факу у своїй відповіді в редакцію розповідає, як зараз організується педагогічна практика сту ­ дентів у школах. На філологічному фа ­ культеті керівництво практикою студентів до ­ ручено викладачам з ба ­ гаторічним досвідом ро ­ боти в середній і вищій школах. На українсько ­ му відділенні студентів щороку в жовтні-листо- паді прикріплюють до тих шкіл і класів, де во ­ ни потім будуть прохо­ дити педпрактику. Сту- денти відвідують школу, вивчають класи, знайом ­ ляться з майстерністю вчителів, нерідко вико ­ нують в цей же час зав ­ дання з виховної роботи, працюють з відстаючи ­ ми, під керівництвом учителя перевіряють зо ­ шити тощо. Безумовно, справа на ­ багато б виграла, якби факультет мав свою ба ­ зову школу чи навіть дві. Наявність базової школи дала б можли ­ вість методистам прово ­ дити практичні заняття безпосередньо в класах і в шкільних гуртках. Але ніяк не можна по ­ годитись з т. Юноше- вою, — вказує декан філфаку П. П. Вербиць- кий, — яка пропонує ме­ тодистам проводити від ­ криті уроки в першій- ліпшій школі. Зате ціл ­ ком здійснене відвіду ­ вання студентами уроків таких досвідчених учите- лів, як Р. Л. Басіна, М. І. Берлов, Б. І. Лобо ­ да, Е. С. Нанікошвілі й інших. А ось студента Грицая факультет захищає да ­ ремно. Він дійсно до пе ­ дагогічної практики в школі Ставився недосить серйозно. На факультетській конференції, присвяченій підсумкам педпрактики, прийшли до висновку про необхідність прак ­ тикувати вже в першому семестрі прикріплення £0 шкіл студентів четвертих курсів,- Деканат і методкомі- сія вважають, що слід всіляко поширювати до ­ свід комсомольського шефства над школами і інтернатами, роботи сту ­ дентів у ролі піонерво- жатих в літніх таборах. Методкомісія факуль ­ тету включила в план своєї роботи питання про заходи по дальшому поліпшенню читання курсів методик. Майбутньому викладачеві — розуміння мистецтва Культмасова робота — це, на наш погляд, одна з найвідпові ­ дальніших дільниць комсомоль ­ ської роботи на факультеті. І за ­ раз, коли наближається сесія і УСЯКІ «культурні» заходи, так би » ити, тимчасово припиняються, вг’.ша підвести деякий підсумок зробленому в цій галузі. «а нашому філологічному фа- ьтеті увага відповідальних за культмасову роботу розподілялась по чотирьох основних об ’ єктах: на факультеті, на виборчих діль ­ ницях, у підшефних колгоспах та колонії. Понад десяток непоганих ве ­ чорів відбулося протягом учбово ­ го року на факультеті. І якщо і були якісь недоробки, то за раху ­ нок того, що нема приміщення для проведення факультетського вечора, нема керівника художньої самодіяльності. І все ж і на цих вечорах, і на огляді наші «ар ­ тисти» продемонстрували непога ­ ну майстерність. Щиро дякували виборці за вда ­ лі концерти на дільницях. Радо зустрічають в колонії представ ­ ників художньої самодіяльності філологів. Все це так, і все це дуже хороше. Цим можуть по пра ­ ву пишатися .комсомольське і профспілкове бюро, які цю роботу організували- Але нам здається, що відпові ­ дальні за культмасові сектори обох бюро трохи звужено розумі ­ ють свої обов ’ язки, а точніше — межі культмасової роботи на фа ­ культеті. Безумовно, провина за це падає і на комітет комсомолу, який не підказує факультетським бюро, як правильніше розуміти і організовувати роботу- Адже культмасова робота — це не тільки і не стільки організа ­ ція вечора, виступу самодіяль ­ ності, культпоходів. Це і бороть ­ ба, повсякденна і систематична, за культурний рівень студента, майбутнього спеціаліста, вихова ­ теля. Це прищеплення завтраш ­ ньому викладачеві мови і літера ­ тури любові до музики, мисте ­ цтва. А в такому місті, як наш Харків, все це не так уже й важко здійснити. Можна бути певним, що на допомогу прийшли б і студенти консерваторії, і сту ­ денти художнього інституту, і співробітники музеїв. Між іншим, не завжди ця до ­ помога була б потрібкою. На нашому факультеті є люди, які люблять і знають музику, є та ­ кі, що захоплюються живописом. Колись наші старші товариші, що зараз уже кілька років працюють, своїми силами проводили на фа ­ культеті чудові музичні вечори, наприклад, вечір Чайковського. І як правило, ці вечори збирали чималу аудиторію. Чомусь ці традиції забуті. Не ­ погано було б наступного року їх поновити. Ось на фізматі ор ­ ганізовано лекторій з історії мис ­ тецтва. Чому щось подібне не ор ­ ганізувати і нам? Обов ’ язково слід добитись, щоб усі курси побували на екскурсії в музеї образотворчого мистецтва. І, взагалі, зробити можна і слід багато- Адже кожному зрозуміло, що викладач літератури повинен бути всебічно розвиненою люди ­ ною, високо освіченою. Л. НАЗАРЕНКО, наш власкор. В годину дозвілля в гуртожитку. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор, 2, 23 червня 4959 р. ,Так складають твої товариші ВЕЛИКИЙ УСПЕХ коротко Цього року студенти третього курсу хімічного факультету захи ­ щали курсові роботи з органіч ­ ної хімії. Нема чого таїтись, хвилювались третьокурсники чи ­ мало, хоча й працювали сер ­ йозно і систематично. Ще до за ­ кінчення практикуму з органіки вони подовгу засиджувались в учбовій бібліотеці, підбираючи літературу для наступної експе ­ риментальної роботи. Адже при ­ ступати до неї. можна, лише добре підготувавшись теоретично. І ось розпочалося найголовні ­ ше і найцікавіше: час невда«, шукань і, врешті, довгожданні Щоб бути справжнім радянським спеціалістом недостатньо доско ­ нало оволодіти своїм основним предметом. Слід глибоко, серйоз ­ но і творчо вивчати суспільні науки, безсмертну теорію марк- сизму-ленінізму. Саме так поста ­ вились до вивчення суспільних наук, зокрема історії партії, сту- денти-п’ятикурсники хімічного факультету. Пре результати ви ­ вчення ними історії партії свід ­ чать змістовні, вдумливі і глибо ­ кі відповіді студентів на держав ­ них екзаменах. Не можна не відзначити особ ­ ливо глибоких знань, які вияви ­ ли під час екзамену п ’ ятикурс- ники хімфаку Г. Шаповалова, Л. Синяговська, Б. Шихов, 0. Моргуль та інші. * * * Закінчилася сесія на географіч ­ ному факультеті. Зараз у дека ­ наті підводяться підсумки скла ­ дання екзаменів і заліків. Ми розповімо про результати лише одного екзамену — з основ ін ­ дустріального виробництва. Сту ­ денти другого курсу складали цей екзамен доцентові М. В. Адамен- ку, і складали непогано. Ось цифри: 21 ‘«відмінно», 17 «доб ­ ре», 8 «задовільно». Краще за інших склали цей предмет Світ ­ лана Лебодіна, Генадій Матков- ський. * * * Студенти першого і другого курсів історичного факультету склали екзамени з історії партії. У першокурсників екзамен прий ­ мала доцент Г. Ю. Немироза. Сту ­ денти Іванківська, Кучеренко, Куличенко та інші одержали «відмінно». 14 «відмінно», 29 «добре» і З «задовільно» — такі оцінки на другому курсі, де приймав екза ­ мен з історії партії доцент 0. А. Протопопов. Краще за інших тут склали Бут, Неглядова. * * * Сьома група першого курсу фізмату до екзамену з загальної фізики готувалась серйозно. Про це свідчать висойі оцінки, одер ­ жані на екзамені. П ’ ять студентів: Агєєв, Гордевська, Шульженко, Шапошникова, Веркіна одержали «відмінно». Вісім чоловік склали екзамен на «добре». Жодної двій ­ ки в групі нема. радісні успіхи. За цей час бага ­ то взнали нового, цікавого, самі навчились аналізувати свою ро ­ боту, підбивати підсумки. Ніхто не відступав навіть і тоді, коли щось не виходило. Навпаки, ста ­ вало ще цікавіше працювати, щоб обов ’ язково знайти рішення. Багато, дуже багато працю ­ вали з студентами викладачі Б. М. Красовицький, Р. М. Мац- кевич, Р. С. Чешко, Л. М. Лит- виненко, Н. І. Титаренко, 0. Є. Хотинська. Вони завжди були поряд у найбільш важкі хвилини, вчасно подавали по ­ трібну пораду. День захисту. На кафедру зі ­ брались усі викладачі кафедри на чолі, з професором Є. С. Хотин ­ ським. Обстановка була урочиста і радісна. А захист курсових ро ­ біт пройшов справді блискуче. Студенти виявили глибокі знан ­ ня, вміння працювати самостій ­ но, довели свою любов до майбут ­ ньої спеціальності. З 50 третьо ­ курсників, що захищали ‘ свої ро ­ боти, декілька чоловік одержали добре, інші — відмінно. Г. ТОРЯНИК, студентка. І хоча студентка IV курсу хімфаку А. Каліберда відповідала непогано, все ж хвилюється: як оцінить її знання викладач Г. Р. Виногоров. В результаті сумлінної праці …Відповідає студентка Борош ­ на, відповідає змістовно, спокій ­ но, вдумливо. З цікавістю слу ­ хаєш її розповідь про боротьбу комуністів у буржуазних краї ­ нах — Франції, Італії та ін. Від ­ чувається всебічна політична під ­ готовка, систематична праця. За ­ служена п ’ ятірка на екзамені є результатом і активної праці під час семінарів з курсу історії пар ­ тії. Так працюють кращі наші студенти, які люблять свою май ­ бутню професію, вміло поєднують навчання з громадською роботою. До речі, Вороніна, яка так пора ­ дувала нас своєю відповіддю на екзамені, — секретар комсомоль ­ ського бюро другого курсу. Відмінні знання виявили на ек ­ замені з історії партії і інші сту ­ денти II курсу математичного відділення. Серед кращих викла ­ дач доцент 10. М. Бадіян нази ­ ває Семиволоса, Шевченко, Ци ­ кунова та інших. Відповідаючи на питання про комуністичні суботники, комуніст Семиволос розповідає про роботу В. І. Леніна «Великий почин», наводить приклади інших форм соціалістичного змагання, розкри ­ ває величезне значення бригад комуністичної праці. Говорячи про успіхи Радян ­ ської влади в боротьбі проти іно ­ земної інтервенції, студентка Шевченко зупиняється на вели ­ чезній ролі Комуністичної партії в перемогах радянського народу, на суті політики воєнного кому ­ нізму. «Відмінно», яке прикрасило залікову книжку Ф. Цикунова, теж результат систематичної пра ­ ці, сумлінної підготовки до семі ­ нарських занять. Так, другий курс математиків непогано розпочинає сесію. Біль шість студентів виявляють гли боке знання марксистсько-ленін ської теорії, вміння правильні обгрунтувати найважливіші полі ­ тичні події. Для прикладу можи; навести такі цифри: 27 група — серед студентів групи 9 одержа ­ ли відмінні оцінки, сім — «доб ­ ре»*- в двох матрикулах з ’ яви ­ лось «задовільно». Про кращих студентів групи ми вже розповіли. А хто ж одер ­ жав «задовільно»? Ось друго ­ курсниця Дєвкіна. Семінарські заняття відвідувати регулярно вона не вважала для себе за обов ’ язкове. А коли і з ’ являлась, то майже завжди непідготовле- ною. Очевидно, вона сподівалась за декілька днів вивчити весь ма ­ теріал. Але всім відомо, що це порочна практика, результати якої завжди сумні. В. СОЛОВЙОВА, наш власкор. Щ об краще знати слов ’ янську літературу Заліки на філологічному фа ­ культеті закінчились. Переваж ­ на більшість студентів виявила грунтовні знання з предметів, що складалися. Особливо цікавим на третьому курсі українського відділення був залік з нового, нещодавно введеного курсу — курсу слов ’ янської літератури. Завдання його — глибше позна ­ йомити студентів, майбутніх фа ­ хівців літератури і мови, з сучас ­ ною літературою слов ’ янських країн; вивчаючи цей курс, сту ­ денти знайомляться і з болгар ­ ським фольклором, і з видатним чеським борцем – комуністом Юліусом Фучиком, і з всесвітньо- відомим Карелом Чапеком, з йо ­ го антифашистським романом «Війна з саламандрами». Біль ­ шість студентів назавжди полю ­ били ці кращі твори світової лі ­ тератури і, можна бути певним, познайомлять з ними своїх май ­ бутніх учнів. 0. ВАСИЛЬЄВА. Про надто завзятого контролера Це дуже правильно, що в На ­ ших університетських їдальнях працюють контролери з числа студентів. І товариші, яким дові ­ ряють таку важливу справу, по ­ винні ставитись до виконання її з усією відповідальністю. Не тре ­ ба зайвий раз говорити про те, як погано, коли один з таких то ­ варишів занесеться. Ось прик ­ лад. На IV курсі радіофаку на ­ вчається Віктор Омслич. Громад ­ ськість університету довірила йому обов ’ язки контролерка. І ті, хто був у нашій їдальні на Уні ­ верситетській вулиці 21 травня, були свідками неприємної сцени. Громадський контролер Віктор Омелич примушував буфетницю зважувати стандартні 100-грамо- ві плавлені сирки. Навіщо? Щоб перевірити фабрику, яка випу ­ скає ці сирки? А може (і це ско ­ ріше), щоб продемонструвати пе ­ ред присутніми своє високе пра ­ во громадського контролера? Але це було зроблено невірно, не ­ вчасно, нехай пробачить нас тов. Омелич, з відтінком нахаб ­ ства. Та це був лише початок. Оме ­ лич, виконавши обов ’ язки кон ­ тролера, спокійно, з чистою сові ­ стю, приступив до їжі. Але знов непорядок!! Буфетниця поперед ­ жає чергу, щоб більше не става ­ ли, бо вона в ГГ.ЗО вде на перер ­ ву. І знов це обурило суворого контролера. Як вона сміє йти на перерву в 11.30? Тільки в 12! Так хоче Омелич. А чому, до ­ звольте спитати вас, тов. Ом«- лич? Чи не знаєте ви, що о 12 годині розпочинається перер ­ ва в друкарні, в центральному апараті, що саме тоді і треба бу ­ ти буфетниці в цей час «пік» на своєму посту. І чому ви думаєте, тов. Омелич, що люди, які прл- йдуть до буфету о 12 годині з більшою охотою будуть чекати,, ніж ті, що прийшли о-пів на дванадцяту. Пообідавши і наробивши багато галасу, Омелич, гордий від сві ­ домості виконаного обов ’ язку, під полегшені зітхання співробітни ­ ків їдальні залипіає у супроводі друзів приміщення. Нам здається, що громадський контролер Віктор Омелич 21 трав ­ ня не допоміг працювати їдаль ­ ні, не допоміг студентам краще харчуватись, а лише заплямував своє високе звання. В. ЩЕРБАК, студент 1 курсу радіофізичного факультету. На міжвузівській студентській конференції В Північно-Кавказькому гір ­ ничо-металургійному інституті в місті Орджонікідзе відбулась І Кавказька міжвузівська сту ­ дентська геологічна конференція, на якій були присутні представ ­ ники 9 в]зів країни. Крім того, студенти деяких вузів, які не змогли прибути, надіслали тези своїх доповідей. Я від нашого фа ­ культету виступив на конферен ­ ції з доповіддю на тему «Петро ­ графія і генезис Кил-Шалтир- ського родовища уртитів». Представники всіх вузів уві ­ йшли до складу робочого коміте ­ ту конференції, завданням якого було складання програми засі ­ дань, підготовка проектів рішень; крім того, всі члени комітету по черзі головували на засіданнях Після закінчення конференції від ­ булася дуже цікава геологічна екскурсія по Воєнно-Грузинській дорозі. У своєму рішенні І Кавказька конференція відзначила, що всі доповіді були цікавими і змістов ­ ними. Частина доповідей була окремо відзначена і рекомендова ­ на на подання до нагороди Зо ­ лотою медаллю. Серед них допо ­ віді студенток Ростовського-на- Дону держуніверситету Єгорової та Кирилової, студента Азербайд ­ жанського університету Буніат Заде-Зія Алі-Огли, представни ­ ка Московського геолого-розвіду- вального інституту Л. Бочка та інших, в тому числі і моя. Рішенням конференції перед ­ бачено також опублікування в одному з найближчих номерів «Вісника вищої школи» невели ­ кого реферативного звіту про кожну доповідь. Присутні вирішили провести весною 1960 р. в Баку другу Кавказьку конференцію. Це дуже хороше, коли разом збираються студенти-ентузіасти своєї професії. Після таких кон ­ ференцій хочеться працювати ще краще, а зустрічі з друзями не забудуться ніколи. М. БЕРГЕР, студент IV курсу геологічного факультету. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 23 червня 1959 р. ,Петро Коленський своє право на навчання за ­ войовував у жорстоких боях з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни. Солдат Радянської армії, він звільняв наші міста і. села від фашистської нечисті, як визволитель прийшов у Польщу. А коли закінчилась війна, шофер з Луганщини, випускник вечірньої школи робітничої молоді, П. Ко ­ ленський обрав дуже мирну професію — професію філолога. Зараз він вже студент третього курсу. Читачі нашої газети знають окремі вірші Колен- ського. Сьогодні ми пропонуємо познайомитись ще з трьома творами поета-иочатківця. НОКТЮРН Глухая ночь. Как будто в сорок третьем… И как тогда, скупая: без огней. Впотьмах блуждает до рассвета Далекий гул среди полей. Далекий гул, как много лет назад… Еще минута, и за перелеском Меня вспугнет дозорящий солдат Холодным окликом и карабинный блеском. Но тихо. У распаханного клина Уснули тракторы. Кузнечики куют… И глазу открывается в долинах Огнями охраняемый уют., Журавли Осенний день и тих и тепел — Апрель апрелем. Сквозь туман Горит отливом синих стекол Весь хаджибеевский лиман. Но и в тепле, и в этом дне Чего-то нет, чтоб быть весне. Тогда вверху, где воздух стынет, Как звук, затерянный вдали, Из вечереющей пучины Донесся оклик. Журавли… Летят. А тут вода без края И размыкается звено. Нестройно заводь окружая, Искали места. Вот оно! Лишь тот, что первый, торит путь, Курля, зовет к далекой цели. Нельзя, нельзя остаться тут. Где осень, там не жди апреля. Гляжу: сомкнулись журавли. И вновь донесся до земли Призывіный оклик. То вецет Вожак свой ключ углом вперед. РОДНОЕ Велит война, судьбы моей хозяйка, Чтоб молча распростился я с тобой. Ты верно послужила мне, фуфайка, Отцовская, подшитая сест ­ рой. Ты, полпути прошедшая со мною, Как лишний груз солдату не нужна. Сегодня выдана мне ротным старшиною Шинель из жесткого солдат ­ ского сукна. А может так, что стоит лишь одеться, И не дойдет до фронта, до конца В далекий путь шагающее детство, Степная гарь и запах чебре- ца. Дорога, пыль. Вдруг рядом мина ахнет. Как далеко и шахта, ,и До ­ нец! А он и здесь сильней, чем порох пахнет. Неистребимый мой степной чебрец. І? МУЗЕЯХ МІ СТА СКАРБНИЦЯ МИСТЕЦТВА Харківський державний музей образотворчого мистецтва, який, до речі, виник на базі колишньо­ го університетського музею, — один з найстаріших і найзначні- ших у нашій країні. В музеї зберігаються зразки віт. чизняного іконопису XVI — XVII ст. і стародавніх українських пор ­ третів. З живопису XVIII ст. на особливу увагу заслуговують блискуче виконані портрети Д. Г. Левицького і В. Л. Боро- виковського. Серед художників першої половини і середини XIX ст. найкраще представлені В. А. Тропінін, К- П. Брюллов, Т. Г. Шевченко, а також І. К. Айва- зовський та К- О. Трутовський, які працювали пізніш. Найбагатшим у музеї є відділ демократичного мистецтва другої половини XIX і початку XX ст. Характерними роботами найрізно ­ манітніших жанрів тут представ ­ лені майже всі найвидатніші ро ­ сійські та українські художники — І. М. Крамськой, Г. Г. Мясоедов, М. М. Ге, В. Є. Маковський, М. О. Ярошенко, І. В. Суриков, В. О. Серов, М. О. Косаткін, М. К. Пимоненко, О. К. Савра ­ сов, І. І. Шишкін, В. Д. Поленов, І. І. Левітан, С. І. Світославський та багато інших. Вони не лише засуджували соціальну несправед ­ ливість, але й стверджували пат ­ ріотичні діяння народу; вони ство ­ рили глибокі образи передових людей свого часу і поетичні кар ­ тини рідної природи. Гордістю харківського музею є найбільша на Україні колекція робіт І. Ю. Рєпіна, який народив ­ ся й виріс на Харківщині. Серед першокласних портретів і картин великого художника тут знахо диться широковідомий шедевр живопису «Запорожці» (один з двох варіантів) — картина, в якій наш славетний земляк спі ­ ває хвалу волелюбному україн ському народові. Великий інтерес являють най ­ більші на Україні колекції творів видатних українських художни- ків-харків ’ ян, справжніх поетів рідної природи, авторів правди ­ вих картин з народного життя, Д. І. Безперчого, С. І. Василь ківського, II. Д. Мартиновича. П. О. Левченка, М. А. Беркоса. Значне місце в зібранні хар ­ ківського музею займає радян ське мистецтво. В цьому розділі є твори найстаріших російських і українських радянських худож ­ ників — М. С. Самокиша, П. Г. Світлицького, А. О. Рилцра. М. Г. Бурачека, П. Г. Волокідіна, С. М. Прохорова, П. І. Котова, К. Ф.-Юона. Прб дальший роз ­ виток нашої соціалістичної змі ­ стом і національної формою ху ­ дожньої культури свідчать експо ­ новані в музеї твори С. О. Чуй- кова, Т. Н. Яблонської, Ю. В. Киянченка, й. й. Бокшая та ін ­ ших відомих нині художників. У відділі зарубіжного мистец ­ тва зберігаються цінні колекції живопису західноєвропейських майстрів XV — XIX ст. Найповніше в зарубіжному від ­ ділі представлено голландське ми. стецтво періоду його розквіту (XVII ст.). До кращих зразків різноманітних жанрів належать роботи В. Дейстера, Дрохслота, Влігера, і учня Рембрандта — Ф. Бола. Коащі твори образотворчого мистецтва, експоновані – в музеї, не лише дають уявлення про роз ­ виток нашої вітчизняної і почасти зарубіжньої художньої культури, але й допомагають відчутніше зро ­ зуміти прекрасне, виховують у глядачів естетичні смаки, посилю ­ ють патріотичну гордість, надиха ­ ють на творчі діяння. М. БЕЗХУТРИЙ. Деканат, партійне бюро, комсомольське бюро і профбюро фізико-математичного факультету з глибоким сумом спові ­ щають про трагічну загибель студента четвертого курсу математичного відділення Сталінського стипендіата Віталія ВАСИЛЬНОВСЬКОГО і висловлюють глибоке співчуття ро ­ дині загиблого. І СВІТІ ^^|®2й і ТЄЖІІІ^^ УЛЬТРАЗВУК ЗНАХОДИТЬ ПУХЛИНУ Вчені багатьох країн давне шукають засоби, які б допомогли якнайшвидше виявити злоякісну пухлину. Адже чим раніше її виявити, тим успішніша можна з нею боротися. Але виявити пухлину в ранній стадії її роз ­ витку важко, навіть застосовую ­ чи рентген. На допомогу вченим прийшов ультразвук. Апарат «УЗД-4» зна ­ ходить пухлину в тілі людини, виявляє її там, де цього не може зробити рентген. В організм про ­ никає на цей раз не рентгенів ­ ське проміння, а ультразвукові коливання, що створені особли ­ вим п’єзоелектричним датчиком. Зустрівши в тілі на своєму шля ­ ху більш ущільнене середовище, ультразвукові хвилі повертають ­ ся назад, і на екран!, що нагадує телевізійний, лікарі бачать сиг ­ нал. Знаючи час проходження ультразвуку, можна довідатись, звідки прийшов сигнал, і вияви ­ ти місце пухлини. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СОН Відомо, що штучний сон ви ­ кликається різними медикамен ­ тами. Прийняв хворий відповідні медикаменти і заснув. Але часте вживання снотворних наркотиків шкідливо відбивається на здоро ­ в’ї людини. -Тепер штучний сон з лікуваль ­ ною метою викликається за допо ­ могою електрики. Імпульси особ ­ ливої форми, які створюються апаратом «Електросон», діють на кору головного мозку, викли ­ каючи гальмування нервових клі ­ ток. Настає дрімота, а потім бла ­ годатний сон, викликаний елек ­ трикою. НОВА АВТОМАТИЗОВАНА ВРУБОВА МАШИНА Співробітники інституту авто ­ матики Держплана УРСР і маши ­ нобудівники Горлівського заводу створили незу врубову автома ­ тизовану машину. Бона устатко ­ вана гідравлічною системою, яка забезпечує плавну зміну і високу швидкість просування по лаві, що в два — два з половиною рази перевищує швидкість існуючих агрегатів. Гідравлічна система дає змогу вибирати найвигідніший режим для експлуатації машини при мак ­ симальній її продуктивності й значно пом ’ якшувати ударні на ­ вантаження на меЛнізм. Вибір найвигіднішого режиму роботи здійснюється автоматично за до ­ помогою електромагнітного регу ­ лятора, створеного групою спів ­ робітників інституту під керів ­ ництвом інженера Д ЕЛІЙСЬКОГО . ВОНИ ВРЯТУЮТЬ КОМУСЬ життя Чудовий травневий ранок. У медпункті університетського гур ­ тожитку на майдані Дзержинсько- го сьогодні особливо людно. Чути жарти, сміх. Літня жінка в біло­ му халаті записує тих, хто прийшов пізніше. — Курс? — II російський. — Знову другий російський?! Так, їх, другокурсників росій ­ ського, тут сьогодні 28 чоловік. До цього вони часто чули: — Донором може стати кожна здорова людина… Але чомусь здавалось, що це їх обходить. Та ось на факультет прийшов представник Інституту перели ­ вання крові. Він розповів про значення донорства, його масо ­ вість і закликав взяти участь у цьому важливому заході. Бажання стати донором однією з перших виявила Ліда Плюйко В дитинстві вона тяжко хворіла, і лише введена кров донора вря ­ тувала їй життя. Тепер настав час, коли вона, як і та незнайо ­ ма їй чудесна людина, може від ­ дати свою кров для врятування життя хворого. Але Ліда була не одна. Курс ентузіастів, другий російський, з захопленням зустрів пропозицій) стати донорами. І ось тепер кожен з них з не ­ терпінням чекає своєї черги. Першими пропустили хлопців. Дівчата обурені. Хтось навіті починає доводити істини про рів- ність. Нарешті дійшла черга й до дівчат. Перша, як і в усьому, комсорг курсу Лариса Лузан. Галя Чижова чомусь замислилась. Про що вона думає? Можливо, про роки Вітчизняної війни, коли сотні тисяч радянських людей б; – ли донорами, кров ’ ю своєю ряту ­ вали бійців Радянської Армії. 1 тоді це не здавалось чимсь особливим, було зовсім звичай ­ ним. Зрозуміло, і вони зараз не вва ­ жають за героїзм свій вчинок, хоча, відверто кажучи, і пережи ­ вають його, як не зовсім звичай ­ ну подію. Безперечно, що донорство в паш час — не подвиг Матросова. Але з малого складається вели ­ ке. І якщо зараз без вагання ідеш на мале, то коли Вітчизна ви ­ магатиме — зробиш велике. Останньою в черзі була Тома Мініна. Спортсменка-розрядниця, хороша студентка, донор! Як не сфотографувати? І Шевелев вже наводять об ’ єктив. Лікар дає останні настанови відносно донорського режиму. Всі розходяться веселі і збуд ­ жені. ■ А завтра, можливо, комусь увіллють твою кров, і врятований від смерті хворий з безмірною вдячністю в очах спитає у мед ­ сестри прізвище донора. Я. СИЧ. А ТИ ЩЕ НЕ СТАВ ДОНОРОМ? Основним джерелом одержання крові для переливання хво ­ рим е донорство. Зараз жодна з більш-менш серйозних опе ­ рацій не обходиться без переливання крові. Нерідкі такі ви ­ падки, коли переливання крові врятовує життя хворому. Ось чому проблема донорства в СРСР — одна з дуже важ ­ ливих проблем. Наявність достатньої кількості донорів дозволяє вирішити питання безперебійного постачання кров ’ ю всіх лікувальних закладів у мирний і особливо у воєнний час. У нашій країні питанню організації донорства приділяєть ­ ся значна увага. Постановою Уряду для донорів встановле ­ на грошова компенсація на посилене харчування, однак бага ­ то донорів відмовляються від одержання грошей і здають кров безкоштовно. Здача крові у встановленій кількості шкоди організмові донора не завдає. Взята кров швидко поновлюється в орга ­ нізмі. На заклик Уряду про комплектування донорів відгукнувся і наш університет. Дві тисячі студентів ХДУ стали резервни ­ ми донорами, з них 275 виявили бажання бути активними донорами і вже здали свою кров. Запис нових донорів про ­ довжується. Першими вступили в активні донори студенти географіч ­ ного факультету (70 чоловік), геологічного факультету (65 чоловік), філологічного факультету (66 чоловік). А ось на фізматі, радіофаці, біофаці, істфаці, хімічному факультеті активних донорів лише по 5 —20 чоловік. Це не додає честі активістам комсомольської, профспілкової органі ­ зацій цих факультетів. Невже ж вони не розуміють всієї важ ­ ливості справи донорства? Лікар ЩЕРБАКОВА, зав. медпунктом університету Адреса редакції: Університетська, 16, тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ. ВЦ 09449. Зам. 1184, Тир. 1500 Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. 1181