No 18 (972) Субота, 16 травня 1959 р. І Ціна 20 коп. І минуле і сучасне їх героїчне В серці кожного з нас — пам ’ ятний день перемоги. Народи віта ли радянських воїнів- визволителів. Вітчизна радісно зустрічала своїх синів. Вони по вертались до шахт і колгоспів, фабрик і заводів, щоб мирною працею прославити радянську Батьківщину. Багато з них несли до вузів заяви, прагнучи продов жувати навчання, припинене вій ною. На них у першу чергу че кали аудиторії. Радісно приймав їх і Харківський університет. І вчорашні воїни ставали вче ними. Про їхнє бойове минуле нагадують не лише орденські стрічки та стрічки про поранення.. Колишні фронтовики сьогодні — на передовій лінії науки. Доцент біологічного факульте ту В. І. Махінько розпочав свій бойовий шлях рядовим, а закін чив — майором. Курська дуга, форсування Дніпра, Північний Кавказ, Польща, Одер — ось ге роїчний шлях курсанта військо во-політичного училища, як ий став потім агітатором дивізії. П ’ ять орденів і кілька медалей — – яскраве свідчення мужності і хоробрості цього воїна. його мирна діяльність також багатогранна і насичена трудо вими досягненнями: понад 40 друкованих праць позначені його ім ’ ям. Зараз основний напрям його наукової роботи — дослід ження в галузі фізіології вищої нервової діяльності. Дві моногра фії присвятив він цій проблемі. Якщо до цього додати, що В. І. Махінько — проректор по навчальній частині, — буде зрозу міло, якою працездатністю, енер гією та організованістю наділена ця людина. На тому ж факультеті успішно працює один з провідних учених університету завідуючий кафед рою дарвінізму та генетики М. П. Воловик. Наполегливий і вольо вий, комуніст тов. Воловик в ча си війни виростає в чудового по- літпрацівника; брав участь у бо ях спочатку на Ленінградському фронті, потім на Першому Біло руському. Кавалер орденів Чер воного Прапора, Вітчизняної вій ни першого ступеня і двох меда лей. Важке поранення не вибило його з лав борщв. У 1948 році він закінчує аспірантуру і стає науковим працівником університе ту. Він успішно працює над про блемою впливу зовнішнього се редовища на утворення видів. Разом з тим М. П. Воловик — ак тивний громадський діяч універ ситетської партійної організації. Такі люди є на кожному фа культеті. Коли молодий аспірант хіміч ного факультету В. Ф. Лаврушин захистив у червні 1941 року кан дидатську дисертацію, у нього бу ли найсвітліші плани на майбут нє. Але — війна. Повернутися до наукової діяльності довелося тіль ки після неї. За плечима лишили ся нелегкі фронтові дороги від Сталінграда до Берліна. Тепер В. Ф. Лаврушин — про ректор по науковій частині, док тор хімічних наук професор, очо лює кафедру технічної хімії. Ши роко відомі його праці про за лежність будови і властивостей органічних сполук, зокрема в га лузі дослідження полімерів. Учасником Вітчизняної війни є завідуючий кафедри математич ної фізики професор О. Я. Пов- знер, один з провідних професо рів нашого закладу. Велика Вітчизняна війна вик ликала небувале патріотичне під несення у рядянської молоді. Після війни до науки прийшло по- коління, юність якого пройшла у горнилі запеклих боїв за Батьків щину. Воно було по-більшовиць- кому мужнім і цілеспрямованим. На особистому рахунку декана радіофізичного факультету О. І. Терещенка, колишнього гвардії лейтенанта, командира вогневого взводу, — ряд винаходів, нових, ним сконструйованих, приладів та авторських свідоцтв. Він ус пішно працює в даний момент в галузі теорії конічного та сіточ- ного багатокамерного магнетрона. Беручи участь у жорстоких бо ях з ворогом як командир стрі лецького взводу, втратив обидві ноги історик С. І. Сидельников. Став інвалідом, але зі строю не вийшов. Він знайшов своє місце на фронті ідеологічної боротьби: С. І. Сидельников є відомим спе ціалістом з історії країн народної демократії. Нещодавно він здав до друку монографію про бол гарського революціонера Раков- ського. Історик, доцент В. І. Астахов, секретар партійного бюро факуль тету, був під час війни парторгом винищувального полку, що діяв на Далекому Сході. Він є автором багатьох наукових праць, серед яких дві великих монографії з історії революційного руху на Харківщині, його підручником з історіографії користуються сту денти багатьох вузів нашої краї ни. Доблесно захи щав з перших же місяців війни свою Батьківщину і ко лишній безпритульний, вихова нець Курязької дитячої колонії, нині завідуючий кафедри історії України 1. К. Рибалка. Учасники Вітчизняної війни Б. М. Красовицький та Л. М. Ли- твиненко працюють у галузі вста новлення закономірностей між бу довою і забарвленістю органіч них речовин. Закономірності, ви значені експериментальними дос лідженнями, дадуть змогу одер жувати речовини з наперед зада ними властивостями. Учасниками Вітчизняної війни є співробітники фізико-математич- ного факультету молодий учений Е. Ф. Чайковський, який зараз займається візуальними спостере женнями за штучними супутника ми землі, і в минулому танкіст, а нині спеціаліст у галузі ядерної фізики В. Д. Випирайленко. З чотирьох докторських дисер тацій, що захищені в університе ті в цьому і минулому роках, дві захистили колишні фронтови ки. Це І. Д. Манаков, який зробив свій внесок у розв ’ язання пробле ми переробки природи тварин в світлі вчення Мічуріна і В. П. Макрідін, відомий спеціаліст в галузі вивчення проблеми виду в палеонтології на матеріалі мезо зойських брахіопод. Ветеранів Вітчизняної війни в університеті чимало. Доценти В. X. Плужников, П. П. Вербицький, О. О. Воскре- сенський, Ю. І. Терехов, В. П. Кор- нієнко, 1. Я. Левицький, Ю. Ф. Бухалов, С. М. Королівський, В. Л. Віленкін, старші викладачі П. Я- Корж, В. О. Ковальова, К. Г. Гавриш, Б. Ф. Данилевич, М. Н. Грінченко, П. І. Мартем ’ я- нов, Г. Ф. Коломієць, Герой Ра дянського Союзу Д. А. Ушаков та багато інших — всі ці люди відомі не лише своїм героїчним минулим, але й новими перемо гами і досягненнями в галузі ра дянської науки. Ні, не дрібним особистим жит тям живуть колишні воїни. Вони становлять ядро університетської громадськості, вони віддані справі партії, народу. Покоління ветеранів Вітчизня ної війни ще багато зробить для здійснення наших величних пла нів. І рупа Студентів історичного факультету. Мабуть, ви вже здогадались, хто це? Правильно! Це пятикурсники, які щойно успішно за хистили свої дипломні роботи, Вечный огонь Зи сыном гулко затворились двери, И эхо разнеслось по этажам; И было трудно матери поверить, Что сын уже не ей принадлежал, Что он, в шинель суконную одетый, Еще мгновенье видимый в окне, Уже во имя будущей победы Принадлежал начавшейся войне.,. Но мир пришел. И колосилось жито, И май купался в травах полевых, Но не было его среди убитых, И не было его среди живых. Буграми шрамов и походных ссадин Он к матери, вернувшись, не припал… Он среди тех, кто до победы, за день, Как в воду канув, без вести пропал. Он среди тех, кого во ржи духмяной Нашли крестьяне майскою порой, Кто до сих пор в могиле безымянной Зарыт под безымянною горой. • « • ? • Т » V • » . , г . Который год подряд перед закатом Приходит мать, молчание храня, К могиле неизвестного солдата, Чтоб сердце’ греть у вечного огня. Роман ЛЕВИН, Студент литературного института. Вечірнє і денне відділення — в межах одного факультету Якщо співробітників, що працюють у заочно му відділі, перевести на факультети, то вийде, що на кожен факультет припаде по одній штат ній одиниці, яка має вести всі справи па заоч ному відділенні. Для такого великого факуль тету, яким є фізико-математичний, це надто за мало. Головна ж причина недоцільності злиття — значна відмінність системи заочної освіти від денної і вечірньої. Кілька слів про спеціалізацію студентів.вечір- ників. Раціонально на фізматі готувати фізиків- дослідників і фізиків-педагогів. Це ж стосується і математиків. Математиків також можна готу вати з спеціальності механіків. 1 останнє — на мою думку, слід поставити перед Міністерством вищої освіти УРСР питання про збільшення набору фізиків і математиків хоча б на 25%. Досвід роботи вечірнього фізико- математичного факультету показує, що у пер ший же рік спостерігається великий відсів. Г. КРИВЕЦЬ, декан фізмату. Подяка за активну роботу Урочисто відзначила громадсь кість нашого університету День преси. В бібліотеках було влаш товано виставки. Кращих студко- рів багатотиражки нагороджено Почесними грамотами. З нагоди Дня радянської преси за активну участь у роботі бага тотиражки «Харківський універ ситет» ректор оголосив подяку співробітникам газети і виклада чам, активним кореспондентам; В. Л. Вілепкіну. В. М. Гаврилову, Г. І. Дрінфельду, 0. С. Калини- ченку, Я. В. Крупаткіну» Л. Я. Лівшицю, А. Д. Мацині, В. 0. Мосенцеву, И. І. Мартем ’ я- нову, В. М. Нікітіну, 0. М. Тка- ченку, В. С. Хотинському. На честь Дня радіо Свято — День радіо співробітники, науковці і студенти радіо фізичного факультету зустріли новими успіхами в навчанні, пра ці. Третьокурсники захистили свої курсові роботи. Серед кращих слід назвати праці Закуренка, Мазалова, Чабаня, Кочоненка га ін. Успішно пройшла на факультеті наукова студентська конфе ренція. Кращі роботи надіслані на міський огляд. У наукових кон ференціях в Москві і Харкові взяли участь і викладачі факуль тету. Не лише активізацією учбової і наукової роботи відзначили радіофізики своє свято. Приклад комсомольської праці подають вони, беручи участь у спорудженні університету, у благоустрої Клочківської вулиці. О. ПАВЛЕНКО, наш власкор. Продовжуємо обговорення статті О. Ка- линиченка «Про роботу вечірнього відділення». Переглядаючи сторінки газети, де ведеться об говорення питання перебудови організаційної структури вечірнього відділення університету, розмовляючи про це з викладачами, представни ками кафедр я піде не зустрічав заперечень думки про організаційне об ’ єднання двох відді лень — вечірнього і денного в межах одного факультету. ‘В майбутньому у відповідності з перебудовою системи вищої освіти вечірня освіта стане основ ною формою навчання у вузі. Зараз вечірнє відділення має всі дані для того, щоб організаційно влитися до складу від повідних факультетів. Отже, в цьому я згоден з попередніми автора ми. Але я не поділяю думки про те, що було б доцільним і заочне відділення організаційно пії- порядкувати факультетові, реорганізувавши за очний відділ, що працює при ректораті. ,Сьогодні ще студент, а незабаром молодий хі мік, комуніст Михайло Яковенко буде працюва ти в одній з дослідниць ких лабораторій. НА КОМСОМОЛЬСЬКІ ТЕМИ В БОРОТЬБІ ЗА ПЕРШІСТЬ Кожна група, що включилася в змагання за право називатися кращою групою університету, безумовно, хоче бути дружною, добре навчатися, активно брати участь у комсомольських спра вах. В такому колективі легше вчитися, веселіше жити, .цікаві ше. працювати. Але скільки сту дентів у групі — стільки й різ них характерів, інтересів. Як знайти те спільне, що може згур тувати групу? Треба починати з відвертих, цікавих диспутів на цю тему. Під час них краще пізнаєш своїх друзів, їх думки та інтереси, зростає дорогоцінне почуття ко лективу, усвідомлення своїх обов ’ язків перед ним. Треба також, щоб кожен член групи мав певне громадське до- ручення, відповідав за якусь справу, у чомусь міг виявити свою ініціативу. Кожен член групи повинен бути на очах у всієї групи, його праця й зкиття повинні хвилювати всіх інших, він повинен постійно відчувати турботу, підтримку і контроль друзів. Коли займаєшся чимсь корис ним, почуваєш відповідальність за доручену справу, виникає внутрішня потреба підтягнутися в усьому і, головне, у навчанні. І тут на допомогу приходить контроль групи. Форми контролю можуть бути різноманітні, але важливо, щоб він не перетворився на тягар, на щось неприємне й зайве, щоб не виникло бажання швидше від нього позбавитись. Контроль по винен допомагати у систематич ному оволодінні знаннями, навча ти дисципліні, а це означає також і регулярне відвідування лекцій. Всього цього можна досягнути лише в колективі, в якому кожна невдача товариша — це невдача всього колективу, кожна його перемога — це перемога всіх. І важливе ще одне: ніколи но зупинятися на досягнутому, бути завжди в путі, в дії. Так намагаємося будувати свою роботу і ми, комсомольці 5 групи ТІ курсу фізмату. В. СІМКІН, комсорг V групи II курсу фізмату. Університет матиме проблемні лабораторії В Контрольних цифрах розвит ку народного господарства СРСР на семиріччя великого значення надається науці, зв ’ язку наукових і учбових закладів з практикою, впровадженню результатів дослі джень у народне господарство. В резолюції XXI з ’ їзду партії на доповідь тов. М. С. Хрущова запи сано: «В сучасний період побудови комуністичного суспільства дедалі більшого значення набуває на ука». З цього погляду особливо великі завдання стоятимуть пе ред науковими колективами ка федр університету, де створюють ся проблемні лабораторії. Як відомо, проблемні лабора торії будуть створені при таких кафедрах університету: проблемна лабораторія з фізи ки явищ повзучості й міцності металів і сплавів при кафедрі твердого тіла; проблемна лабораторія з фізи ки низьких температур при ка федрі експериментальної фізики; проблемна лабораторія для до слідження багатокомпонентних ге терогенних систем при кафедрі неорганічної хімії; проблемна лабораторія радіо фізичних методів дослідження біологічних середовищ і організ мів при кафедрі радіоспектроско пії. На чолі лабораторій стояти муть видатні учені університету, які мають багаторічний досвід наукової — теоретичної й експе риментальної — роботи. За планом Міністерства вищої освіти УРСР, оснащення проблем них лабораторій найновішими приладами й апаратами має від бутися на кінець 1960 року, тоб то протягом двох перших років семирічки. Які завдання стоять перед кож ною лабораторією? Незважаючи на певні досягнен ня в розвитку фізики твердого тіла в останні два десятиріччя, фізична суть явищ повзучості й міцності металів і сплавів досі ще не з ’ ясована. Учені, що пра цюють у цій галузі, не встанови ли ще закономірностей і внутріш ніх зв ’ язків, які спостерігаються у твердих тілах, не обгрунтували теорії явищ повзучості, теорії міцності — • залежності так званої довговічності тіл від різних фак торів. Професор Б. ЯЦ-Пщес-ви сунув дифузійну, теорію спікання й повзучості металів і сплавів. Ця теорія підтверджується рядом експериментальних даних, проте тут ще багато роботи і теорети-. кам, і експериментаторам. Над цими питаннями і має працювати проблемна лабораторія кафедри фізики твердого тіла. ” Перед проблемною лаборато рією фізики низьких температур стоять різноманітні завдання — досліджувати властивості металів і сплавів при дуже низьких (вод невих і гелійових) температурах. Одним із традиційних напрямів наукової роботи лабораторії бу де вивчення фізичних властиво стей простих рідин, власне зрід жених газів і їх сумішей. Під ке-‘ рівництвом професора Б. І. Вєр- кіна будуть розширені досліджен ня в галузі магнетизму слабомаг нітних металів при низьких тем пературах, а під керівництвом професора В. Г. Хоткевича — досліди в галузі вивчення меха нізму пластичної деформації. Майже два десятиріччя працює над проблемою рівноважного і нерівноважного стану багатоком понентних гетерогенних систем професор Л. С. Палатник. Ство рена гіри кафедрі неорганічної хімії проблемна лабораторія пла нує глибоко вивчити зв ’ язок між складом, структурою і властиво стями гетерогенних систем. Звід си — завдання прикладного ха рактеру: поверхневе зміцнення металів і сплавів, теоретичне об грунтування цього явища, нові шляхи розв ’ язання цього прак тичного завдання. Кафедра радіоспектроскопії довгі роки працює в співдружно сті з рядом медичних закладів м. Харкова над вивченням радіо фізичних методів дослідження біологічних середовищ і організ мів, зокрема зміни біологічних середовищ під впливом іонізую чого випромінювання. Попередні наслідки роботи показують, що радіофізичні, методи можна з ус піхом застосувати при вивченні нормальних і патологічних про цесів, що відбуваються в росли нах, у тварин і людини. Над ци ми питаннями працюватиме на уковий колектив проблемної ла бораторії кафедри радіоспектро- ’ скопії під керівництвом доцента іВ. К. Ткача. Такі, в коротких рисах, за- івдания стоять перед проблемни ми лабораторіями університету. Як видно з короткого переліку, завдання ці почесні й важливі. Колективи кафе ’ др і лабораторій ведуть підготовчі роботи до на ступних серйозних досліджень. Ректорат університету порушив перед Міністерством вищої осві ти УРСР клопотання про ство рення ще однієї проблемної лабо раторії. Як відомо, ’ травневий Пленум ЦК КПРС поставив спе ціальні завдання не тільки перед хімічною промисловістю, але й перед хіміками країни, зокрема в справі синтезу й дослідження властивостей полімерних сполук. Університет проектує створити спеціальну лабораторію при ка-І федрі фізичної хімії, яка дослід-І жуватиме фізико-хімічні власти вості синтетичних високомолеку- лярних полівалентних електролі тів. Керувати дослідженнями в лабораторії буде член-кореспоп- дент Академії наук УРСР про фесор М. А. Ізмайлов. Експери ментальні дані лабораторії да дуть змогу розв ’ язати цілий ряд теоретичних питань застосування загальних закономірностей тео рії розчинів електролітів до ви- сокомолекуляриих сполук. Проблемні лабораторії стануть тими науковими центрами, навко ло яких згуртується не одне по коління учених нашого універси тету, вони будуть справжніми вогнищами наукових звершень, гідних нашого великого часу. п. костюк. За високу свідому дисципліну Ми не можемо бути байдужими — Дубровипський! Чому ти не відвідуєш лекції? Може з тобою щось трапилось? — товариші до коряють, але й хвилюються про долю свого співкурсника. І раптом відповідь: — Яка причина? Ха-ха! Ходи ти на лекції!? А яку користь воші дають, ці лекції? Спати можна і вдома! Говорять, в сім ’ ї не без ви родка. На жаль, і в нашій сту дентській сім ’ ї такі виродки поки що зустрічаються. Дехто, як і студент В. Дубровипський, не відвідують лекцій, запізнюються, зривають заняття поганою пове дінкою. , На III курсі хімічного факуль тету чомусь взагалі так заведено, що відвідують лекції головним чином дівчата. А хлопці — рідкі гості. Все ще живучі «листу вання» під час лекцій, розмови… Дуже погане відвідування політ- годин, навіть комсомольських зборів. Нещодавно одна третьокурсни ця на запитання товаришів, чому вона не залишається на політ- годиии, заявила, що їй треба за кінчити задачу з фізхімії і що невелике лихо, якщо з політго- дини піде два чоловіка. Отак і є. Кожний гадає, що саме він може піти, а в результаті — зрив. Ось другий курс хімфаку. Ла бораторні заняття з фізики про вадяться в новому корпусі. Щоб доїхати звідти, студенти витра чають. 55 хвилин, в той час, як на це потрібно найбільше 20 хви лин. А в результаті — зрив лек ції. Правда, і на бюро, і па зборах такі вчинки обговорювались не раз, ставились вимоги до студен тів, приймались зобов ’ язання. І все ж становище майже не мі няється. Чому? А тому, що ми не завжди принципово вирішуємо ці питання, тому, що ми разом з прогульником, з порушником дис ципліни не притягаємо до відпо відальності тих, хто цих прогуль ників прикриває, захищає. Адже не секрет, що більшість старост груп не відмічають тих, хто від сутні на лекціях. А чому ми пря мо не скажемо, що вони роблять не по-комсомольськи, що вони обманюють свою організацію. Готуючись до написания цьо го допису, я розмовляла з багать ма старостами нашого факульте ту. І жоден з них не назвав мені порушників, не розповів про тих, хто систематично не виконує пра вил студентської поведінки. А та кі є. І саме тому, що їх покри вають, трапляються випадки, коли на IV курсі на одній з лек цій було відсутніх 20 чоловік. Не щодавно старостам III курсу Коршикову і Коваленко було вн- .несено догану за невиконання прямих обов ’ язків старости. І правильно. Адже неважко поба чити зв ’ язок між низькою дис ципліною і поганим складанням сесії, між низькою дисципліною і низькою успішністю. Друзі! Уважно треба замисли тись над тим, що я вам зараз скажу. Подивіться, що робиться всюди! Колгоспники, робітники, вчені прагнуть з кожним днем працювати все краще. Люди на шої країни вступають у бригади комуністичної праці, воші бу дують комуністичне суспільство. І серед пас, студентів, не повин но бути відстаючих. Ми не може мо, не маємо права миритись з недоліками, миритись з такими, як Дубровипський. Адже ми — майбутнє країни. Про це не можна забувати ні на хвилину. Г. ТОРЯНИК, студентка хімічного факультету. На допомогу комсомольському активісту Тематичні збори — одна з най важливіших форм політико-ви- ховної роботи в комсомольській організації. Виходячи з цього, комітет комсомолу пропонує ком сомольським організаціям фа культетів, курсів провадити такі збори один-два рази на семестр. Для кращої їх організації комі тет видав спеціальну брошуру «На допомогу комсомольському активісту і агітатору групи», де не лише наводяться цікаві теми для політзанять і тематичних зборів, але пропонується необхід на для підготовки література, дається приблизна розробка теми. КУТОЧОК ПЯТИКУРСНИКА Використовувати силу колективу Як класний керівник, я праг ну використати силу піонерсько го загону для виховання окремих членів колективу, загартування їх характеру, вироблення сили волі. Ось характерний приклад. Спо стерігаючи на уроках І вдома ученицю Тамару Мединцеву, я побачила, що це дуже старанна учениця: зошити її в абсолютно му порядку, в щоденнику охай но записані уроки, вдома вона не порушує режиму дня, встановле ного для учнів. Часто до уроків можна було бачити, як дівчинка пояснює своїм товаришам вивче не. Але в її щоденнику все ж з ’ являлись «трійки» і навіть «двійки». Постійні спостереження допо могли мені встановити, що дівчи на розгублюється і значно гірше відповідає урок, ніж його знає. Разом з радою загону ми що місяця складали графік прове дення огляду «Піонерської прав ди», за тиждень призначаючи піо нерів, які готують цей огляд. Я запропонувала раді загону дору чити Тамарі підготувати цей ог ляд. Ретельна в роботі, дівчина добре підготувала виступ, але говорила невпевнено і дуже ти хо. Перед загоном я похвалила її за цікавий огляд, але відміти ла, що ефект від розповіді був би значно більший, якщо б вона говорила сміливіше. І я запропо нувала ще раз доручити огляд Тамарі. За день до виступу я пе ревірила дівчину. Репетиція про йшла вдало, і на зборі піонери слухали її уважно і з великою зацікавленістю. Іншим разом я запропонувала, щоб декілька піонерів розповіли товаришам, як вони виконують режим дня, як готують уроки. Серед цих піонерів була і Та мара. Перед збором я попереди ла її, що успіх виступу залежить, від того, наскільки вона зуміє говорити, виразно, голосно і чіт ко, підбадьорила її, сказавши, що режим дня у неї гарний і во на може принести користь бага тьом своїм товаришам. В кінці першого півріччя в за гоні постало питання про виро щування кролів. Діти з ентузіаз мом вирішили взятись за цю справу, щоб весною передати кролів одному з колгоспів. Але виявилось, що умов для розве дення кролів у. школі немає. Піо нерський ватажок Валерій К- запропонував піти в інститут тва ринництва, який розташований недалеко від школи, і попросити дозволу взяти шефство над інсти тутськими кролями. В складі де легації, яку ми направили в ін ститут до дирекції, була й Тама ра. Саме їй доручили від імені загону просити директора. Такі доручення, постійні висту пи то перед піонерами, то перед чужими людьми на очах зміню вали дівчину. У неї з ’ являлась упевненість у своїх силах, вироб- лялась стійкість, воля. Зникла надмірна соромливість, а разом з нею і «трійки» з табеля. Тама ра стала однією з найактивніших піонерок і за свою громадську діяльність була премійована пу тівкою до піонерського табору «Артек». Відпочиваючи, вона не забувала школу: восени дівчинка подарувала дружині гербарії і колекції, які сама зібрала. В. О. ЛОЄВСЬКА. вчителька СШ No 17, «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор, 2. 16 травня 1959 р. ,В ІСТОРИЧНІЙ СЕКЦІЇ Закінчилась наукова студентська конференція З 16 по 20 квітня на історич ному факультеті тривала студент ська наукова конференція, при свячена 89 роковинам з дня на родження В. І. Леніна. На пленарному засіданні при сутні заслухали доповідь сту дента IV курсу І. Зарубіпа «Рух бригад комуністичної праці на промислових підприємствах краї ни». Цікавими і змістовними були доповіді третьокурсника П. Шу- ваєва «Боротьба КПРС і радян- ського уряду за мир (1956 — .1958 рр.)», та студента п ’ яти- курсника Є. Пугача «Виконання двохрічного плану народного розвитку Словаччини (1947 — 1948 рр.)». З 44 доповідей, поданих на конференцію, на пленарних і сек ційних засіданнях було заслуха но 17. Слід відзначити зразкову робо ту під час конференції секції археології, де засідання відбува лись при повній аудиторії, орга нізовано і цікаво. Було заслуха но три доповіді, з них дві прочи тали гості з Одеси і Воронежа. Внаслідок обговорень 10 кра щих доповідей висунуто на міський огляд студентських нау кових робіт. Але слід відзначити, що деякі доповіді, висунуті на конферен цію, низької якості. Це свідчить про несерйозне ставлення части ни студентів до роботи в гуртках. Справедливо па заключному за сіданні критикувалися окремі ви кладачі і кафедри, які мало при діляли уваги студентській науко вій роботі. Наприклад, кафедра філософії протягом двох років не представила жодної студент ської наукової роботи. Багато критичних зауважень було ви словлено і на адресу Ради СНІ факультету, яка недостатньо зай малася своєю справою, недо статньо провадила роботу по за лученню у наукові гуртки сту дентів молодших курсів. Новому складу Ради СНТ тре ба докласти максимум зусиль, щоб підняти наукову роботу сту дентів факультету па належний рівень. І. УСАЧОВ. Цікаве повідомлення На студентській науковій кон ференції фізичного відділення була прочитана цікава доповідь студентів IV курсу Акімова, Ду- дінова і Павленко. Вона була підсумком ряду спостережень Марса, проведених раніше в обсерваторії університету, і дала деякі цінні відомості про забарв лення цієї планети. З вересня минулого року по квітень цього року було одержа но до 20 знімків спектра Марса. Мета роботи- полягала в тому, щоб одержати картину розподілу енергії по спектру Марса і зміну цього розподілу з часом. Оброб ка знімків показала, що 14 ли стопада наступила різка зміна розподілу енергії в червоній ча стині спектра Марса. Ця зміна до- сягла максимуму в шч з 1о на 16 листопада і в такому стані пе ребувала кілька днів. Хмарність перешкодила подальшим спосте реженням. Коли вони відновили ся, розподіл енергії по спектру був приблизно такий, як у верес ні, і залишався приблизно таким у дальших спостереженнях. Зміна ця збігається з виник ненням пилової бурі на Марсі, яку спостерігав ленінградський астроном професор. Шаронов, і. очевидно, пояснюється нею. Ана ліз одержаних результатів дозво ляє зробити висновок, що черво не забарвлення Марса обумовле не саме його поверхнею, а не атмосферою, яка впливає на синьо-зелену частину спектра. Л. ВЕРЕЗУБ. Науковці студентського гуртка При кафедрі палеонтології гео логічного факультету працює значна група студентів членів СНТ. У цьому році чотири з них виконують дипломні роботи на палеонтологічні теми. Валерія Овчаренко, одна з дипломниць, почала працювати в палеонтологічному гуртку з третього курсу. Вона тоді успіш но визначала окаменілості се редньоазіатських брахіопод (бра хіоподи — вимерлі молюски), переданих для’ обробки в ХДУ Інститутом Геології Академії Наук Туркменської PCP. На переддипломній практиці Валерія зібрала багату колекцію брахіопод Юрського періоду на Памірі. Памірська фауна взагалі мало вивчена і, крім того, вона належить до індійської зоогео графічної провінції, яка дуже від різняється від європейської. Зрозуміло, який цікавий мате ріал мала в своєму розпоряджен ні Валерія. Уже зараз, коли ко лекція ще повністю не обробле на, Валерія виявила кілька но вих видів брахіопод. Вона ие- щодавно одержала виклик на роботу в Сталінабадське геоло гічне управління і дуже рада, що в неї будуть можливості про довжувати свої дослідження. Друга п ’ ятикурсниця, Світлана Мельникова, захопилася палеон тологією ще під час проходжен ня першої виробничої практики, на другому курсі. Цю практику вона проводила у складі науково- дослідницької групи Ленінград ського гірничого інституту. Світ лана зібрала тоді колекцію бра хіопод мезозойського періоду. Двохрічна робота над її визна ченням дала цікавий матеріал і для дипломної роботи і для роз в ’ язання проблеми стратиграфії Іаврицької формації. Цього року Мельникова з до повіддю їздила на студентську наукову конференцію в Ленін град. Цікава робота і у п ’ ятикурс- ника Віталія Іванова. Він почав готувати диплом, маючи добру теоретичну і практичну підготов ку. його вдалі досліди по ви значенню брахіопод верхньої ча стини верхньоюрських відкла день Північної Осетії, колекція яких була зібрана під час перед дипломної практики, є невелич ким внеском у редагування геоло гічної карти масштабу 1 : 2 000 000, над створенням якої працюють науковці Московського універси тету. На Північному Кавказі-,прохо- дила свою першу виробничу практику і Ліда Ісачкіна, також член палеонтологічного гуртка, нині четвертокурсниця. Зараз вона визначає другу частину ко лекції верхньоюрських брахіопод Північної Осетії. Робота захопи ла її. В цьому році Ліда знов побуває на Кавказі, в загоні співробітниці МДУ Г. А. Логіно- вої. її співкурсник Юрій Кац з другого курсу займається верх ньокрейдяними брахіоподами Ро сійської платформи і суміжних областей — Карпат, Криму, Ман- гишлака, Усть-Урта. його визна чення виявилися потрібними по над десяти науково-дослідниць ким та виробничим організаціям, що займаються стратиграфією. В цьому році до студентів, які спеціалізуються у визначенні брахіопод, прийшло поповнення Палеонтологією зацікавилися В. ‘М ’ якинников (III курс) та другокурсники В. Стадник, В. Черников і Л. Вакула. М ’ я- кинников почав вивчати основи методу з допомогою Ю. Каца, а зараз В. П. Макрідін доручиз; йому для обробки колекцію,! зібрану однією з геологічних! партій Інституту Геології Аркти-І ки на міжріччі рік Лени” та; Оленьок. Зараз цей інститут па-! дав нам 2 місця для проходжен- і ня практики. Отже, М ’ якинников ; матиме змогу безпосередньо; ознайомитися з об ’ єктом своєї роботи. З захопленням працює над флорою юрського періоду чет вертокурсник Валентин Краси лов. Відбитки, зібрані ним в Ізюмському районі на Харків щині та в Кузбасі, дають багатий матеріал для досліджень. В ро боті йому допомогла консульта ція в Інституті Геології АН УРСР У Ф. А. Станіславського. Під керівництвом Г. Ю. Юн- герман вивчає юрські пелециподи студент НІ курсу Г. Рибалко, визначаючи їх для тресту Уко- східнафторозвідка. Крім В. Іванова, мікрофауною цікавляться третьокурсник В. Пе- ченєв та четвертокурсниця С. Яковенко. Світлана Яковен ко — майбутній гідрогеолог, але це не заважає їй цікавитися й палеонтологією. Ось, приблизно, весь студен г- ський актив нашого гуртка. Ро бота кожного з цих студентів включена в наукову тематику кафедри або в госпдоговірну те матику. Є ряд товаришів, які з успіхом могли б продовжувати розпоча ту зараз роботу в аспірантурі. Але не завжди для цього є умо ви. За післявоєнний час кафедрі було надане лише одно аспірант- ське місце. Ю. Л. Тесленко, який закінчив аспірантуру, зараз з успіхом працює в Новосибірську. Кафедрі не надається можли вості залишати здібну молодь для продовження наукової робо ти навіть па посадах лаборантів, в той час як кафедри інших факультетів (наприклад, біоло гічного) такі можливості мають. Чому так? Л. АНУПРІЄНКО, студентка п ’ ятого курсу геологічного факультету. СЕСІЯ РОЗПОЧАЛАСЬ Про що свідчать заліки Четвертокурсники першими на геологічному факультеті закін чили залікову сесію. Попереду — екзамени. Які ж підсумки залі ків? Студенти Каменська, Білець- кпй, Чопик, Удовиченко, Тер- лецький виявили під час заліків міцні і глибокі знання. Інакше і не могло бути: ці товариші вчаться серйозно, по-справжньо му люблять свою майбутню про фесію геолога. Можна бути упев неним, що і екзамени вони скла дуть теж на високому рівні. А ось Севастьянов, Горбатен- ко, Солодовников, Ушаков вва жали за можливе під час семе стру пропускати багато лекцій, навчатись нерегулярно, до пред- метів, що виносяться на залікову сесію, ставились несерйозно. І результати сумні: заліки скла ли з великими труднощами, па низькому рівні. Не можна без обурення роз повідати про негідну поведінку комсомольця Пісневича. Пропус ки лекцій він намагається ви правдати численними поясню вальними записками, але знань ці записки йому не дадуть. Та й віри до них у пас уже немає. Вже цю сесію він розпочав з заборгованості — не склав заліку з предмета, з якого спеціалі зується. Г. ЗАХАРЧЕНКО, декан геологічного факуль тету. Стартують біологи Гаряча пора сесії у біологів. Всі заліки склали четвертокурс ники. Позаду вже й перший екза мен з курсу екології тварин. Під сумки — «4» і «5». Не можна не відзначити глибокі знання пред мета, які виявили студенти М. Волочай, Л. Перепелиця, Н. Лосева, Є. Миргород, Н. Хо- дорова, І. Кучеров. І це, звичайно, не випадковість, а наслідок сумлінної і наполегли вої праці в лабораторіях, на лек ціях, під час практики. В роботі комплексної експедиції кафедри зоології хребетних та ентомології на Кавказі активну участь брав Перепелиця. Велику користь при несла студентці Миргород робота на Зміївській біостанції. Уже на всіх кафедрах складені спецкурси і великі практикуми. А п ’ ятикурсники наближаються до фінішу — 1 триває захист дип ломних робіт. Вже. блискуче за хистили їх А. Ковшар, Ю. Ши баев. Поїздка на практику два роки тому в Крим та на Кавказ дала добрі наслідки. Тема дипломної роботи студент ки 3. Кофан — «Акліматизація оленів у степових умовах». Прак тику вона проходила на острові Азово-Сивашського заповідника. Над темою працювала з захоп- ленням і наслідки добрі. Не гір ше від неї виконали свої роботи і студенти ТІ. Отюжська, Г. Би- ватова, Н. Топель. Так, п ’ ятикурсники складають свою останню в університетсько му житті сесію, а на перший курс весняна сесія пришила вперше. Підсумки перших заліків свід чать про те, що першокурсники намагаються не відставати від старших товаришів. О. БОБРОВ, наш кор. НА ФОТО: дипломну роботу «Фауна північної частини сте пового Криму» захищає випускниця біофаку Люда Сирота. СЕСІЯ НАБЛИЖАЄТЬСЯ Працювати » особливим напруженням На факультеті буквально в усьому відчувається наближення сесії: і в наполегливості, з якою закріплюється вивчений матері ал, і в напруженій боротьбі ком сомольських груп за високу ус пішність, і в трудовому піднесен ні, що панує на кафедрах і в лабораторіях факультету, і, вре шті, у невпинно зростаючій кіль кості радіофізиків у читальних залах бібліотек. У цьому семестрі питання учбової роботи, боротьба за висо ку успішність стали централь ною ділянкою факультетського комсомольського життя. Ще на початку семестру для відвертої розмови ми запросили на засі- давня бюро тих, хто погано нав чається, ледарює.- Калантарову та Голобродському, які давно вже своєю низькою успішністю тягнуть назад факультет, винес ли сувору догану з попереджен ням; якщо вони і иа весняній сесії одержать незадовільні оцін ки, комсомольська організація буде просити деканат про відчис лення їх з університету.. Попе реджені були і інші, для яких двійка вже давно перестала бути сумною подією. Незабаром ми знов зберемо засідання бюро, присвячене по ведінці студента’ під час сесії. Ми запросимо на це засідання весь „комсомольський актив, ста рост груп, представників деканату і партійного бюро. Ми намагає мось зробити все, щаб підвищити почуття відповідальності за ус пішне складання сесії у кожного комсомольця. І певних результатів ми домог лись. При великій активності студентів на І та II курсах відбу лись колоквіуми з фізики, які допоможуть успішно скласти ек замен. Успішний захист курсових робіт третьокурсниками довів, що працювали вони багато і сумлінно. Близько ЗО чоловік захистили курсові роботи з радіо техніки на «відмінно». Це Ма- лншенко, Малолєтко, Філь, Ян сон, Клименко’ та інші. Чудовий приклад серйозного ставлення до навчання подають наші п ’ ятикурсники. Минулу се сію вони склали без жодної за боргованості, напружено працю ють і зараз, готуючи до захисту свої дипломні роботи. Гарячий час зараз на факуль теті. Підготовка до сесії в розпа лі’. Хочеться сподіватись, що сум лінна праця переважної більшо сті наших товаришів принесе свої позитивні наслідки, і радіо фізики досягнуть хороших успі хів у наступній сесії. І. КАРПУК, секретар комсомольського бюро радіофаку. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. <3. 16 травня 1959 р. ,Листи до редакції Міцніє дружба робітників і студентів На XXI з ’ їзді КПРС М. С. Хру щов говорив, що для переходу до комунізму потрібні не лише розвинена матеріально-технічна база, але й високий рівень сві домості всіх громадян суспіль ства. Керуючись цим, робітники нашого заводу не лише збільшу ють продуктивність праці, оволо дівають новою технікою, але й розширюють свій загальний кру гозір. Майже кожний другий праців ник, який не має середньої осві ти, займається в школі робітник чої молоді, багато вчаться в тех нікумах і вузах. Велику допомогу в навчанні подають нашим робітникам сту денти університету — математи ки II і III курсів. Так, Зоя Про- сіна, Аня Герасименко, Алла Троценко, Наташа Грайченко систематично приходять у гурто житок. Вони не лише допома гають краще засвоїти програм ний матеріал з алгебри, фізики і інших предметів, але й вносять культурні навички у побут робіт ників. СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ Порядок буде наведено В дванадцятому номері нашої газети відзначалося, що в кімна ті No 3 по вул. Артема, 49, де мешкають студенти історичного факультету, завжди брудно. Нас повідомили, що комсомоль ське бюро факультету разом з профбюро організували вихідні рейди для перевірки кімнат в гур тожитках по вул. Артема, 49 і по проспекту Леніна, 20. Зокрема, перевірялася і кімната No 3. Фак ти, наведені газетою, дійсно мали місце. Комсомольське бюро і профбюро попередили старосту кімнати тов. Головчанського і мешканців кімнати, що якщо їх ставлення до порядку в кімнаті не зміниться, буде ставитись пи тання про виселення їх з гурто житку. Були також попереджені і меш канці інших кімнат щодо покра щання санітарного стану. м На конференції споживачів*« Як повідомив нас начальник міського управління торгівлі тов. Ш евцов, замітка під такою назвою, що була надрукована в нашій газеті, обговорювалась міським управлінням торгівлі, Всі необхідні заходи для усу нення недоліків (наприклад, про даж алкогольних напоїв на тери торії університету, порушення правил торгівлі в магазині No 66 тощо) будуть вжиті терміново. Побутова рада гуртожитку No 40 заводу ім. Малишева’ вба чає велику користь у співдруж ності робітничої молоді і сту дентів і допомагає студентам університету у цій справі. Дуже жаль, що цього не розуміють Л. Гур ’ єва та Є. Ш еремет, які лише один раз з ’ явилися до гур тожитку і на цьому припинили свою допомогу робітникам. Р. ФІНКЕЛЬБЕРГ, В- РО МАН КО В, члени побутради; гуртожитку No 40 заводу ім. ’ Малишева, М. МЄШКОВА — і політвихователь гуртожитку, і Я зустрів дівчину… дорогі товариші! дуже, дуже прошу допомогти ме ні. У серпні 1956 року я їхав додому у відпустку з місця служби в Радянській армії. Моя попутниця, весе ла, хороша дівчина, і, як виявилося, землячка — також ставропольчанка — їхала додому на канікули. Вона вчилася тоді на І кур сі університету, мріяла ста ти математиком. Ми хороше і багато гово рили про все. Вона чудово читала вірші українських поетів, сама перекладала їх російською мовою. У Мінеральних Водах її зустрічала мати. Ми попро щалися, і якось у метушні я не встиг узнати її прізви ща, вона — мого. Якщо тільки це можливо, дуже прошу вас, шановна редакціє, опублікувати мого листа, може моя знайома відгукнеться. Моя адреса: с. Південно- Осетинське, Олександрів- ського району, Ставрополь ського краю Михайлу ПАНКРАТОВУ А може хтось з нас стане письменником В один з четвергів на засідання шкільної комісії нашої коло нії прийшов студент філфаку Гриша Штейн і запропонував орга нізувати студію юних поетів. Відразу ж були зібрані всі хлопці, які пишуть вірші, оповідання, редактори стіннівок. Всього зібра лося коло 20 чоловік. На двох перших заняттях гуртка Гриша розповів нам про силу російської мови, про значення слова, про форми висловлення по чуттів у віршах і прозі. Він говорив про творчий шлях О. С. Пуш кіна, Л. М. Толстого та інших письменників і поетів. Це дуже хороше починання: заняття гуртка юних поетів до поможуть нам правильно висловлювати у своїх перших творах (якщо їх можна так назвати^ свої думки і почуття, краще офор мляти наші стіннівки, глибше вивчити російську мову і, врешті, краще вчитися. Як знати, може дехто з наших вихованців з часом стане пое том, прозаїком, журналістом. Він буде з вдячністю згадувати тих, хто допоміг йому обрати вірний шлях у житті. ІГОР СВЄТЛАКОВ, вихованець Курязької дитячої трудової колонії. Справа громадськості факультетів Щ е минулого учбового року партійний комітет університету затвердив рішення, за яким пар тійні бюро факультетів зобов ’ яза ні були регулярно контролювати діяльність групи кореспондентів багатотиражки. Подібне рішення було прийняте і комітетом ком сомолу щодо факультетських ком сомольських бюро. Як доводить практика, лише деякі партійні і комсомольські ке рівники на факультетах по- справжньому цікавляться роботою кореспондентів. Як позитивний приклад можна відзначити філологічний факуль тет, де група студкорів завжди в центрі уваги партійної і комсо мольської організацій факульте ту. Не випадково, що й студкори філфаку працюють відмінно. А ось секретарі партійних і комсомольських організацій біо логічного, геологічного, фізико- математичного факультетів, оче- видно, участь студентів у роботі багатотиражки, серйозною спра вою не вважають. Навряд чи вони навіть знають, кого призна чено кореспондентом, вже не ка жучи про контроль за роботою. Недостатньо принципову пози- ’ цію в цьому питанні зайняв і ко мітет комсомолу, який жодного разу по-справжньому не поціка вився діяльністю кореспондентів. Внесене в план роботи комітету питання про діяльність кореспон дентів переноситься з засідання на засідання. Чому не вживають ся заходи до комсомольських бю ро біологічного, геологічного та інших факультетів, які, прямо кажучи, зірвали роботу кореспон дентської групи на своїх факуль тетах? На що, власне, комітет чекає? Навряд чи таке спокійне ставлення до невиконання комсо мольських доручень може при нести користь справі виховання студентів. Вихователь і друг Приступаючи до вивчення ла тинської мови, наш- курс думаз: зайвим предметом більше — мова ця відійшла в історію. Де її зу стрінеш? Лише у рецептах лікаря та правовій термінології. Сього дні ми переконані в протилежно му. Ми відчуваємо глибокий зв ’ язок між цією класичною мо вою і предметом своєї спеціаль ності — спеціальності філолога, яку, зрозуміло, ми дуже любимо. Ми навіть самі можемо доводи ти, що ‘без латинської мови не було б філології у її сучасному вигляді. Щ о пас переконало у цьому? Заняття з латинської мо ви, які проводила з нами Фріда Йосипівна Луцька. Ніякому студентському колек тиву не обійтись без поради і до помоги старших товаришів, яки ми є викладачі факультету. Саме таким старшим товаришем, чут ливою людиною є Ф. й. Луцька. Чим вона викликала таке став лення? Перш за все, мабуть, тим, що в ній палає — віримо, йому й не згаснути — комсомольський вогник, вона живе життям моло ді, яку виховує. Прекрасний методист, педагог, що добре знає і вірно спрямовує кожного з своїх учнів, людина великих знань, завжди врівнова жена і авторитетна — такий обра? нього викладача скромної дис ципліни. Ми щиро дякуємо Фрі- ді Йосипівні не тільки як педа гогу і громадському діячеві, але й просто як людині. Другокурсники російського відділення. Ш АХИ МАТ ЗА ДВА ХОДИ На діаграмі алегорично зо бражено радянську космічну ра кету. Снопи полум ’ я виривають ся з її сопла, вона спрямована угору, в далекі простори космо су! Юрій Травкін — чемпіон з шахів В останньому чемпіонаті університету з шахів успіш но виступив студент ТРАВ КІН (фізмат); який посів перше місце і завоював по чесне звання чемпіона уні верситету на 1959 рік з шахів. Друге місце — за ПЕРЛІ- ФОНОВИМ (фізмат), трете посів колишній чемпіон уні верситету МИХАЙЛОВ- СЬКИЙ. ФУТБОЛ Закінчилося змагання на пер шість університету з футболу. Футбольні матчі викликали вели кий інтерес у болільників. Перше місце завоював друж ний колектив футболістів геоло гічного факультету. Геологи зі грали внічию (2:2) з істориками і перемогли фізматівців (5: 1). ‘ На другому місці фізматівці, які перемогли радіофізиків та географів з рахунком 2 : 1 і про грали геологам. Третє місце за істориками та географами. Не «повезло» радіофізикам. Вони з самого початку програли фізматівцям і тим самим втра тили право виступати в наступ них зустрічах. ЕСТАФЕТА 25 квітня на площі Дзержии- ського відбулася традиційна лег коатлетична весняна естафета на приз відкриття ’ літнього сезону в університеті. Перше місце зайняв фізмат з результатом 9.51.0, дру ге — радіофак (10.07.0), третє — географічний факультет (10.25.0). четверте — історичний (І коман да 10.27.0), п ’ яте — геологічний (10.29.1). Хороше підготувалися до еста фети фізико-математичний та історичний факультети, які ви ставили по дві команди. Обидві команди цих факультетів випере дили команду хімічного факуль тету. РУЧНИЙ М ’ ЯЧ . | На першості вузів міста з цього виду спорту команда уні верситету перемогла спортсменів інженерно-будівельного інституту з рахунком 12:7. ВЕСЛУВАННЯ У товариській зустрічі з Дніп ропетровським університетом на ша команда одержала перемогу з рахунком 22 : 20. ЭЛЕКТРОНИКА В ДЕЙСТВИИ Голова его едва Потянула цифру два. Но «хвостист» — такая особь, Что, помысливши в ночи, Даже здесь находит способ Обмануть и проскочить. Удалось — полезем выше, Уж ему ли привыкать! И, набрав охапку книжек, Тянет больше, чем на пять. Но зарвался дурачина… Возмущаясь и крича, Разозленная машина Воздает ему сплеча. Рис. В. Зенина. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. А»«« >»»«: УЇІЇ — . 16. «6 2-Й * В “ ~ МУ ‘ 6Ц 3 “ ’ * * Л І